Історія та бойовий шлях 30 окремої механізованої бригади1.Формування. Згідно Директиви ГШ № орг/2/539008 по наказу Ставки Верховного командування СРСР в Середньо-Азіатському окрузі в місті САМАРКАНДІ з 1 вересня по 1 жовтня 1941 року була сформована 83 кавалерійська дивізія в склад якої входили : - 215 кавалерійський полк - 226 кавалерійський полк - 231 кавалерійський полк - окремий ескадрон хімзахисту З 5 вересня 1941 року командування дивізією прийняв генерал-лейтенант СЕЛІВАНОВ. 7 листопада 1941 року дивізія відправлена 14 ешелонами на фронт. Розвантажена на станції Лисі Гори Саратовської області і до 28 грудня 1941 року займається бойовим злагодженням. Бойове хрещення особовий склад дивізії приймає в складі кінно-механізованої групи військ 61 Армії в районі міста РЯЖСК.2.Переформування. З 21 лютого 1942 р. дивізія після боїв виведена в резерв спочатку Західного, а потім Брянського фронтів в район ПАСИНКОВО Тульської області де пройшла доукомплектування та реформування до 25 грудня 1942 року. В цей час в складі дивізії сформовані : - 91 окремий кінно-артилерійський дивізіон; - Полуескадрон зв' язку; - Медикосанітарний ескадрон; - Артилерійський полк дивізії; - Окремий автотранспорт дивізії. 15 січня 1943 року дивізія в складі 7 кавалерійського корпусу вводиться в прорив на Південно-Захід КАНТИМІРОВКИ. За 4 дні в тилу ворога дивізія пройшла з боями 215 км і визволила залізничний вузол місто УРАЗОВО і ВАЛУЙКИ. За зразкове виконання завдань, героїзм особового складу в Валуйсько-Уразівській операції дивізія була перейменована в 13 гвардійську кавалерійську дивізію. З 20 січня по 1 квітня 1943 року дивізія активно приймає участь в бойових діях на Воронезькому фронті в складі 6 гвардійського кавалерійського корпусу. З 20 січня по 1 квітня 1943 року вона пройшла з боями 1670 км визволивши 800 населених пунктів. З 14 серпня по 5 жовтня 1943 року дивізія активно приймає участь в наступальних операціях Західного фронту в складі 10 армії. З 28 січня по 13 квітня 1944 року успішно виконує задачі по захопленню в тилу ворога важливих комунікацій ЛУЦЬК, РІВНЕ, здійснює рейд в тил противника в район міста ДУБНО. Наказом ВГК № 22 від 7 лютого 1944 року за взяття міста РІВНЕ дивізії присвоєно найменування “РІВНЕНСЬКА”. 27-30 липня 1944 року дивізія приймає участь в боях в тилу ворога на річці ВІСЛА на ділянці ЯНИЦЯ - ХВАЛЬЛЕВІЦЕ (Польща) в складі 1 Українського фронту, а з 6 жовтня по 5 грудня 1944 року рейдові бої на Будапештському напрямку в складі 6 гвардійського кавалерійського корпусу. За оволодіння містом ДЕБРЕЦЕН Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1944 року дивізія нагороджена орденом Червоного Прапору. З 10 грудня 1944 по 27.січня 1945 р. дивізії веде бої північно-західніше МЕДОВЕРЦЕ (Чехословаччина). З 5 квітня по 12 травня веде бої на напрямках БРНО, та МОКРОВРАТА (Чехословакія). За зразкове виконання завдань командування в боях з німецькими загарбниками на території Чехословаччини Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 травня 1945р. дивізія нагороджена орденом Суворова ІІ ступеня. З 5 червня по 31 липня 1945 року дивізія здійснює марш з району МОКРОВРАТА Чехословаччина в місто Новоград-Волинський. 1 серпня 1945 року на виконання директиви ГШ ОРГ/4/85329 від 30 червня 1945 року дивізія переформована в 11 гвардійську мотострілецьку Рівненську Червонопрапорну ордена Суворова дивізію. За роки війни бойові знамена частин дивізії були прикрашені 22 орденами, 30 гвардійців отримали звання Героїв Радянського Союзу. В роки війни та в повоєнний час з історією дивізії тісно повязані долі таких відомих воєначальників, як маршала Рокосовського К.Ф. та маршала Тимошенка О.М. З 4 по 12 листопада 1956 року дивізія приймає участь в бойових діях по виконанню завдання радянського уряду в Угорщині. З 5 по 10 січня 1957 року дивізія передислокувалася в Новоград-Волинський. В повоєнний період до складу дивізії ввійшли наступні частини: - 276 Могильовський ордена Червоного Прапора танковий полк; - 325 Чаплінсько-Будапештський орденів Червоного Прапора Кутузова ІІ ст., Суворова ІІ ст., Богдана Хмельницького ІІ ст. танковий полк; - 282 гвардійський Єльнинський орденів Червоного Прапора Кутузова ІІ ст., Суворова ІІ ст., Богдана Хмельницького ІІ ст. танковий полк; - 319 механізований полк; - 855 гвардійський Білоцерківський орденів Червоного Прапора та Кутузова ІІ ст. самохідно-артилерійський полк; - 937 зенітно-ракетний полк; - 214 окремий гвардійський батальйон зв’язку; - 54 окремий гвардійський Прутсько-Померанський орденів Кутузова ІІІ ст., Богдана Хмельницького ІІІ ст. та Олександра Невського розвідувальний батальйон; - 151 окремий гвардійський інженерно-саперний батальйон; - 108 окремий ремонтно-відновлювальний батальйон; - 1043 окремий батальйон тилового забезпечення;- 112 окремий медичний батальйон.^ 3.Сучасний стан. В період з 20 квітня по 5 травня 1945 року 11 гвардійська механізована дивізія переформовується в 30 гвардійську танкову Рівненську Червонопрапорну ордена Суворова дивізію. Згідно наказу України “Про Збройні Сили України” від 6 грудня 1991 року 30 гвардійська танкова дивізія 8 гвардійської танкової армії ПрикВО ввійшла в склад Збройних Сил України. В лютому місяці 1992 року особовий склад дивізії прийняв присягу на вірність народу України. Згідно Директиви НГШ №115/1/0627 від 25 серпня 1993 року 30 танкова дивізія ввійшла до бойового складу 8 армійського корпусу. Згідно плану підготовки ЗС України в період з 10 по 18 листопада 1994 року в частинах 30 танкової дивізії проводилася інспекція Міністерства оборони України на чолі із заступником Міністра оборони України-командувачем Сухопутних військ ЗС України генерал-полковником Собковим В.Т. За результатами інспекції стан справ в частинах дивізії було оцінено на «задовільно». Відповідно до плану реформування ЗС України та згідно Директиви командувача ПрикВО від 27 лютого 1995 року №15/1/070 30 танкова дивізія розпочала перехід на нові штати. До 1997 року особовим складом дивізії було виконане основне завдання, яке ставилося ЗС України, а саме-недопущення зниження існуючого рівня оперативної та бойової готовності. У складних економічних умовах, при недостатньому матеріальному та фінансовому забезпеченні в частинах дивізії виконувалися заходи бойової підготовки, перевірявся польовий вишкіл особового складу. В липні-серпні 1995 року артилерія дивізії та 855 самохідно-артилерійський полк приймали участь в тактичних навчаннях з бойовою стрільбою на 250 Державному полігоні ракетних військ і артилерії. Підготовка артилеристів була гідно оцінена вищим військовим керівництвом Збройних Сил. Згідно Директиви командувача Північного ОК від 31 грудня 1997 року №30/1/0201 був розформований 319 механізований полк. Особовий склад дивізії прийняв участь в наймасштабнішому на той час комплексному навчанні «Осінь-98», показавши при цьому високий рівень оперативної та бойової готовності. В плані реалізації сучасної системи підготовки військ 937 зенітно-ракетний полк приймав участь в комплексному дослідницькому навчанні «Дуель-99», що проводилося на полігоні Чауда в Криму. В маневрах, якими керував перший заступник Міністра оборони України генерал-полковник І.В.Біжан, особовий склад зенітно-ракетного полку показав високий рівень фахової майстерності. Указом Президента України від 20 жовтня 1999 року за бойові заслуги особового складу в період Великої Вітчизняної війни, високий професіоналізм у виконанні поставлених завдань у мирний час та з метою виховання військової молоді на бойових традиціях старшого покоління дивізії було присвоєно почесне найменування Новоград-Волинська зі збереженням усіх почесних найменувань та нагород. В цей же час Президентом України Л.Кучмою дивізії вручено бойовий прапор. У жовтні 2000 року на базі дивізії вперше в історії незалежної України та її Збройних Сил були проведені командно-штабні мобілізаційні навчання з реальним призовом військовозобов’язаних. Присутні на навчаннях Президент України Леонід Кучма, Міністр оборони України Генерал армії України Олександр Кузьмук, командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-полковник Петро Шуляк високо оцінили бойовий вишкіл воїнів-танкістів та стан справ у з’єднанні загалом. До 30 жовтня 2003 року дивізія, згідно Директиви Міністра оборони України, була переформована в 30 окрему гвардійську танкову бригади зі збереженням усіх почесних найменувань та нагород. До 30 липня 2004 року танкова бригада, згідно Директиви Міністра оборони України, була переформована в 30 окрему гвардійську механізовану бригаду. Згідно Указу Президента України від 17 квітня 2002 року № 348/2002 «Про Державну програму переходу Збройних Сил України до комплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом», на базі бригади проводиться експеримент по укомплектуванню підрозділів військовослужбовцями за контрактом, який розпочався в червні 2005 року. На сучасному етапі з’єднання входить до Об’єднаних Сил швидкого реагування. Високий рівень фахової майстерності та польового вишколу показали військовослужбовці за контрактом 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону під час проведення широкомасштабних навчань «Реакція-2005», що проводилися восени 2005 року на Житомирському навчальному центрі. За підсумками бойової підготовки в 2005 році колектив бригади займає 1 місце серед з’єднань та частин 8 армійського корпусу. Восени 2007 року в ході проведення батальйонних тактичних навчань з бойовою стрільбою «Артерія – 2007» на 240 Житомирському навчальному центрі з 1 механізованим батальйоном, цей підрозділ підтвердив свій високий рівень. Закономірно 1 механізований батальйон за підсумками 2007 року займає 1 місце серед підрозділів 8 армійського корпусу.Серед особового складу з’єднання майже 300 військовослужбовців приймали участь у виконанні завдань в складі миротворчих контингентів у Сьєра-Леоне, Лівані, Іраку, Косово. ^ Бойові нагороди: 30 гвардійська танкова Рівненська Червонопрапорна Ордена Суворова ІІ ступені дивізія (нині окрема механізована бригада)- за участь в Валуйсько-Уразівській операції наказом НКО № 30 від 19.01.43 присвоєно почесне найменування Гвардійська.- за взяття м.Рівно наказом ВГК № 22 від 07.02.44 привоєно найменування Ріненська.- за оволодіння м.Дебрецен Указом Президії ВР від 14.11.44 нагороджена орденом Червоного Прапора.- за зразкове виконання завдань Командування на території Чехословаччини Указом президії ВР від 17.05.45 р. нагороджена орденом Суворова ІІ ступені. ^ КОМАНДИРИ ДИВІЗії (БРИГАДИ) генерал-лейтенант ^ СЕЛІВАНОВ П.Д 5.09.41-23.12.41 полковник СЕЛЮХОВ В.І. 23.12.41-17.02.42 полковник ^ СУЩЕНКО М.П. 17.02.42-5.05.42 генерал-майор СЕРЕШЕВ О.П 5.05.42-12.03.43 полковник ^ КОРКУЦ Є.Л. 12.03.43-22.03.44 полковник МНІЩЕНКО М.Я. 23.03.44-19.07.44 генерал-майор ^ БЄЛОУСОВ Г.О 19.07.44-2.12.49 генерал-майор Герой Радянського Союзу ОХМАН М.П 2.12.49-10.11.52 генерал-майор ^ ЛЄБЄДЄВ С.В. 10.11.52-29.9.55 генерал-майор Герой Радянського Союзу Д У К А М.І. 29.9.55-13.10.56 полковник ^ ОДІНЦОВ А.І. 13.10.56-19.10.57 полковник ШИШЕМОРОВ М.І. 19.10.57-1.10.59 генерал-майор ^ ВЕРЕЩАГІН І.В. 1.10.59-5.09.63 генерал-майор КУЗЬМУК І.Ф. 5.9.63-20.10.65 генерал-майор ^ ШАМРАЙ А.Ф. 20.10.65-14.02.71 генерал-майор АЖГИБКОВ В.В. 14.02.71-15.09.76 генерал-майор ^ ФАЙДУН В.Й. 15.09.76-7.08.79 генерал-майор ЛЯШЕНКО О.І. 7.08.79-18.08.83 генерал-майор ^ ЄФРЕМОВ О.І. 18.08.83-25.08.86 генерал-майор ФЕДОРОВ Ю.І. 25.08.86-18.09.91 полковник ^ РИСТЄВ М.О. 18.09.91-5.09.92 генерал-майор БОГУЛЬСЬКИЙ В.І. 5.09.92-23.08.95 полковник ^ КОЛІСНІЧЕНКО М.І. 23.08.95-17.11.97 генерал-майор КОВАЛЬ М.В. 17.11.97-23.12.99 генерал-майор МИШАКОВСЬКИЙ В.Ю. 23.12.99-18.07.02 полковник ЛИТВИН П.М. 18.07.02-21.02.05 полковник МИКОЛЕНКО Ю.М. 21.02.05-18.07.06 полковник ДОВГАНЬ І.А. 18.07.06 …