Історія і хронологія взаємовідносин Україна-НАТОПерші контакти Україна-НАТО були започатковані восени 1991 року, і вже у січні 1992 року представник України вперше взяв участь у Робочій групі високого рівня РПАС. 22-23 лютого 1992 року відбувся перший візит Генерального секретаря НАТО М.Вернера до Києва, в ході якого Україна була запрошена до участі в РПАС. З того часу почалися активні контакти і співробітництво з НАТО. 8 червня 1992 року Президент України Л.Кравчук здійснив візит до штаб-квартири НАТО у Брюсселі. Активну участь у засіданнях РПАС брали участь міністри закордонних справ та оброни України, начальник Генерального Штабу Збройних Сил України. ^ З березня 1994 року були започатковані безпосередні консультації України з НАТО у форматі "16+1" (16 держав-членів НАТО та Україна). 1995 рік відкрив нову сторінку у розвитку цих стосунків після прийняття ^ 14 вересня 1995 року Спільної заяви України і НАТО та започаткування "розширених і поглиблених" відносин Україна-НАТО, які наприкінці 1996 року дійшли у своїй еволюції до "особливих та ефективних" відносин, заклавши основи для початку 20 березня 1997 року офіційних двосторонніх переговорів щодо формалізації відносин особливого партнерства між Україною та НАТО. ^ 1 червня 1995 року Президент України Л.Кучма здійснив візит до штаб-квартири НАТО у Брюсселі. 15-16 квітня 1996 року відбувся офіційний візит в Україну Генерального секретаря НАТО Х.Солани. ^ 1-2 липня 1996 року відбувся візит послів України в державах-членах НАТО, ЄС та РФ до Штаб-квартири НАТО, в рамках якого була проведена зустріч Першого заступника міністра закордонних справ України А.Бутейка з Генеральним секретарем НАТО Х.Соланою. Восени 1996 року штаб-квартиру НАТО в Брюсселі відвідав новопризначений Міністр оборони України О.І.Кузьмук. ^ 29-30 серпня 1996 року Київ відвідав Головнокомандуючий Об'єднаними Силами НАТО в Європі генерал Дж. Джоулвен. У вересні 1996 року, в рамках виїзного засідання Комітету НАТО з питань цивільного захисту за участю країн-партнерів та спільних навчань з питань планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру (Львів, 16-20 вересня), в Україні перебував помічник Генерального секретаря НАТО з питань інфраструктури, матеріально-технічного забезпечення та планування при надзвичайних ситуаціях віце-адмірал Й.Х. ван Фореєстероку ^ 13-19 вересня 1996 року в Києві відбувся семінар Північноатлантичної асамблеї з питань європейської безпеки, організований за сприяння МЗС та Верховної Ради України. Після прийняття міністрами закордонних справ держав-членів НАТО ^ 3 червня 1996 року у Берліні принципового рішення про створення в Києві Центру інформації та документації НАТО (першого у країнах-партнерів) помітно активізувалась загальна інформаційна діяльність в рамках розширених і поглиблених відносин Україна-НАТО. ^ 1-2 липня 1996 року штаб-квартиру НАТО в Брюсселі, штаб Верховного Головнокомандувача Об'єднаними Збройними Силами (ВГК ОЗС) НАТО в Європі і Координаційний Центр Партнерства (КЦП) вперше відвідали Посли України в державах-членах НАТО, ЄС та РФ, а 18-22 травня 1997 року - Посли України в державах ЦСЄ та Балтії. 1996 рік характеризувався також активною і результативною роботою України по просуванню своїх інтересів у відносинах з НАТО у контексті розширення Альянсу на Схід, зокрема в плані встановлення відносин "особливого партнерства", нерозміщення ядерної зброї на території нових членів НАТО, врегулювання питання кордонів з Румунією. Завдяки цьому в Заключному Комюніке засідання Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ 10 грудня 1996 року знайшли своє відображення більшість моментів позиції України. Зокрема, НАТО була зроблена заява щодо нерозташування ядерної зброї на території нових членів, визнана необхідність розвитку особливих відносин з Україною, які мали б бути формалізовані на основі документів про "розширені і поглиблені" відносини України-НАТО та останніх українських пропозицій, підтверджено створення Інформаційного центру НАТО в Україні. Інтенсивно розвивалися відносини нашої держави з Північноатлантичним альянсом в 1997 році: ^ 8-11 січня 1997 року відбувся візит Секретаря Ради національної безпеки і оборони України В.П.Горбуліна до штаб-квартири НАТО в Брюсселі. Під час своїх зустрічей з керівництвом Альянсу та на неформальному засіданні Ради НАТО (9 січня - зустріч з ВГК ОЗС НАТО в Європі генералом Дж.Джоулвеном, відвідання Координаційного центру партнерства, 10 січня - зустріч з Генеральним секретарем НАТО Х.Соланою, 11 січня - зустріч з членами Північноатлантичної ради), Секретар РНБО виклав позицію України щодо розширення НАТО та закликав до надання гарантій національній безпеці України з боку Заходу під час цього процесу. ^ 20 березня 1997 року відбувся візит офіційної делегації України на чолі з Міністром закордонних справ України Г.Й.Удовенком (у складі делегації також були Секретар РНБО України В.П.Горбулін, Керівник УЗП АП України В.С.Огризко, інші посадові особи) до штаб-квартири НАТО в Брюсселі з метою проведення першого раунду переговорів з офіційною делегацією НАТО на чолі з Генеральним секретарем НАТО Х.Соланою щодо формалізації відносин Україна-НАТО. Під час візиту Міністр Г.Й.Удовенко виступив з доповіддю на спеціальному засіданні Північноатлантичної ради у форматі "16+1". ^ 7 травня 1997 року в Україні, на запрошення Президента України Л.Кучми, перебувала делегація НАТО на чолі з Генеральним секретарем НАТО Х.Соланою. Метою візиту була участь Генерального секретаря НАТО в церемонії офіційного відкриття Центру інформації та документації НАТО в Україні та підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і НАТО щодо заснування Центру інформації і документації НАТО в Україні. Під час візиту відбулись зустрічі Х.Солани з Президентом України Л.Кучмою, Головою Верховної Ради України О.Морозом та переговори з Міністром закордонних справ України Г.Удовенком. Генеральний секретар НАТО виступив з промовою в Центрі "Український Дім" перед громадськістю м. Києва та журналістами. ^ 29 травня 1997 року в м. Сінтра (Португалія) в ході засідання Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ країн-членів НАТО було парафовано Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО. З української сторони документ був парафований Міністром закордонних справ України Г.Удовенком, з боку НАТО - Генеральним секретарем НАТО Х.Соланою. ^ 30 травня 1997 року в м. Сінтра відбулись також останнє міністерське засідання Ради північноатлантичного співробітництва та перше засідання Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП), - нового інституту, що слугуватиме у подальшому механізмом, за допомогою якого країни-члени НАТО та країни-партнери братимуть участь у процесі вироблення рішень щодо ПЗМ, і який, фактично, поєднає структурні складові РПАС та ПЗМ з метою покращання координації співробітництва країн-партнерів та країн-членів НАТО. ^ 8-9 липня 1997 року в період проведення Мадридського самміту НАТО відбулось підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. З української сторони документ був підписаний Президентом Л.Кучмою, з боку НАТО - Генеральним секретарем НАТО Х.Соланою та главами держав чи урядів країн-членів НАТО. Хартія зафіксувала політичні зобов'язання сторін на найвищому рівні. ^ 24-27 вересня 1997 року відбувся семінар Північноатлантичної асамблеї та Верховної Ради України "Економічна безпека України", у роботі якого взяли участь члени Уряду, керівники ряду міністерств і відомств, парламентарі України, а також керівники окремих комітетів ПАА та експерти країн-членів НАТО. ^ 8 жовтня 1997 року було засновано Місію України при НАТО. 10 жовтня 1997 року у м. Брюссель (Бельгія) відбулось перше засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів. ^ 16-17 грудня 1997 року у Брюсселі (Бельгія) відбулись засідання Комісії Україна-НАТО та Ради євроатлантичного партнерства на рівні міністрів закордонних справ. Делегацію України очолював Міністр закордонних справ України Г.Й.Удовенко. Під час засідання Комісії Україна-НАТО було ухвалено Робочий план імплементації Хартії на 1998 рік. Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи В.М.Кальченком та Генеральним Секретарем НАТО Х.Соланою підписано Меморандум про взаєморозуміння у галузі планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру та готовності до катастроф між МНС України та НАТО. В ході роботи РЄАП обговорено ситуацію, що склалася в та навколо Боснії і Герцеговини, а також затверджено План дій (Action Plan) РЄАП на 1998-2000 роки, який було схвалено на засіданні РЄАП на рівні Послів 10 грудня 1997 року. ^ 29 травня 1998 року в Люксембурзі відбулось друге засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Делегацію МЗС України на Комісії Україна-НАТО очолив Міністр закордонних справ України Б.І.Тарасюк. Під час засідання Комісії Україна-НАТО сторони досягли спільного бачення щодо: Призначення до кінця 1998 року до Києва офіцерів-зв'язку НАТО, як основи майбутньої Місії зв'язку НАТО в Україні; Заснування Центру підготовки миротворчого персоналу на базі Львівського загальновійськового полігону; Розробки Кризового консультативного механізму. У 1998 році відповідно до Робочого плану імплементації Хартії Україна-НАТО на 1998 рік відбувались інформаційно-ознайомчі візити до штаб-квартири НАТО в Брюсселі представників керівництва міністерств і відомств України, залучених до співпраці з НАТО, а також профільних делегацій, до складу яких входять депутати Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, урядовці, представники ВПК, журналісти, вчителі шкіл, студенти. ^ У січні 1998 року було засновано Військове представництво України у складі Місії України при НАТО. Призначено Військового представника. 12 червня 1998 року в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбулося перше засідання Комісії Україна-НАТО (КУН) на рівні Міністрів оборони. Українську делегацію очолив перший заступник Міністра оборони України генерал-полковник І.В.Біжан. Засідання КУН було присвячене розгляду теми: "Обмін поглядами з питань безпеки, роботи Спільної Робочої Групи (СРГ) з військової реформи та співробітництва в рамках ПЗМ". Перше засідання КУН на рівні міністрів оборони засвідчило єдність політичного (міністри закордонних справ) та військового (міністри оборони) напрямів співпраці Україна-НАТО щодо оцінок стану та готовності до подальшого активного співробітництва в рамках Хартії про особливе партнерство. Воно також продемонструвало здатність МЗС та Міноборони України ефективно координувати свої практичні зусилля у відповідних питаннях. Продовження цього позитивного досвіду було виключно важливим для подальшого ефективного розвитку співпраці Україна-НАТО. Першим засіданням КУН на рівні міністрів оборони започатковано новий важливий формат співробітництва Україна-НАТО в рамках Хартії про особливе партнерство. Всі країни-члени НАТО підтримали головні напрями співробітництва України з Альянсом. Питання щодо призначення до Києва офіцерів зв'язку НАТО та створення на базі Львівського загальновійськового полігону Центру підготовки миротворчих підрозділів знайшли підтримку міністрів оборони країн-членів НАТО. ^ 25-28 червня 1998 року в Україні перебувала делегація НАТО на чолі з помічником Генерального секретаря НАТО з політичних питань К.-П.Кляйбером. Метою візиту К.-П.Кляйбера до України було ознайомлення з соціально-політичною та економічною ситуацією в країні, з ситуацією навколо вирішення проблем національних меншин, ходом економічних реформ та результатами реформування Збройних Сил України, рівнем цивільного контролю за Збройними Силами. ^ 29-30 червня 1998 року відбувся перший візит експертів Спільної робочої групи Україна-НАТО з питань військової реформи (СРГ) до Києва, присвячений аналізу та розгляду питань розвитку цивільного компоненту в Збройних Силах України, зокрема в Міністерстві оборони України. Під час засідання обговорювалися питання кількісних та якісних показників цивільного компоненту в Збройних Силах та в центральному апараті Міністерства оборони, ролі, кар'єри, джерел набору та системи підготовки цивільних службовців. Візит експертів СРГ в Україну відіграв позитивну роль у розвитку стосунків Україна-НАТО у військово-політичний сфері, засвідчив доцільність переходу від загальнополітичних дискусій на тему демократичного контролю над Збройними Силами до детального розгляду на рівні експертів конкретних проблем розвитку і становлення цивільного компоненту в ЗС України та пов'язаних з цим організаційних питань, вивчення та врахування досвіду держав-членів НАТО та запрошених держав в цьому плані. Важливим елементом успіху розвитку співпраці в даному напрямку стало проведення першого засідання СРГ, власне в Україні, що дозволило залучити до роботи Групи значну кількість представників різних підрозділів центрального апарату МО України. За підсумками засідання СРГ в Києві Міжнародним секретаріатом НАТО в контакті з Місією України при НАТО був підготовлений підсумковий документ, в якому викладені основні висновки та пропозиції експертів СРГ щодо напрямів розвитку цивільного компоненту в ЗС України, перспективи подальшої роботи Спільної робочої групи в цьому напрямку. Даний захід не вичерпав питання вироблення рекомендацій СРГ щодо становлення цивільного компоненту в ЗС України, але став початком тривалої роботи в цьому напрямку. ^ 8-9 липня 1998 року на запрошення Президента України Л.Д.Кучми з нагоди першої річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО в Україні з офіційним візитом перебував Генеральний секретар НАТО Хав'єр Солана. В ході візиту відбулись зустрічі та переговори з Президентом України Л.Д.Кучмою, Секретарем РНБО України В.П.Горбуліним, Міністром закордонних справ України Б.І.Тарасюком, Міністром оборони України О.І.Кузьмуком, Головою Генеральної Асамблеї ООН Г.Й.Удовенком, виконуючими обов'язки голів Комітетів Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки та у закордонних справах і зв'язках з СНД. Х.Солана відвідав також Центр інформації та документації (ЦІД) НАТО в Україні, де представив українській громадськості нового керівника ЦІД та провів короткий прес-брифінг. Генеральний секретар НАТО побував у м.Дніпропетровську, де відвідав завод "Південмаш" та провів зустрічі з керівництвом заводу, громадськістю та представниками регіональних ЗМІ. ^ 4 листопада 1998 року Президент України Л.Д.Кучма своїм Указом затвердив "Державну програму співробітництва України з НАТО на період до 2001 року" (ДПС-2001), яку було розроблено з метою активізації та поглиблення галузевої співпраці міністерств та відомств України з відповідними комітетами та структурами Альянсу в Україні. До виконання Програми було залучено 24 міністерства та відомства України. ^ 26-27 листопада 1998 року відбувся візит до штаб-квартири НАТО делегації Державної міжвідомчої комісії з питань співробітництва України з НАТО на чолі з Головою ДМК, Секретарем РНБО України В.П.Горбуліним. Візит здійснювався на виконання інформаційної частини РП-98. Під час візиту пройшла зустріч делегації ДМК з Політичним комітетом НАТО, в ході якої відбулась презентація Державної програми співробітництва України з НАТО на період до 2001 року, затвердженої 4.11.98 року Указом Президента України Л.Д.Кучми. ^ 8-9 грудня 1998 року в м. Брюссель (Бельгія) відбулись засідання Ради євроатлантичного партнерства та Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Делегацію України на засіданнях РЄАП та КУН очолив Міністр закордонних справ Б.І.Тарасюк. В ході роботи РЄАП обговорювалось питання "Майбутні виклики безпеці та співробітництво НАТО з партнерами у контексті РЄАП та ПЗМ". В ході засідання Комісії Україна-НАТО на виконання відповідного положення Хартії Україна-НАТО відбулось підписання Меморандуму між Урядом України та НАТО про призначення офіцерів зв'язку НАТО в Україні. З боку України Меморандум підписав Міністр Б.І.Тарасюк, від НАТО документ підписав Генеральний секретар НАТО Х.Солана. Першими офіцерами зв'язку НАТО в Україні стали громадяни Канади пані Сюзан Понд (керівник Офісу зв'язку) та підполковник Джордж Бакман. ^ Не менш активним у співпраці України з НАТО став 1999 рік. Не зважаючи на певні ускладнення у розвитку процесів загальноєвропейської безпеки, пов'язаних з югославською кризою, а також вплив косовських подій на формування громадської думки України стосовно НАТО, співробітництво України з Альянсом у 1999 році набувало подальшого розвитку. Серед заходів співробітництва України з НАТО у 1999 році необхідно особливо відзначити проведення першого засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні під час Вашингтонського самміту у квітні 1999 року, яке, без перебільшення, стало однією з центральних подій політичного життя України у 1999 році. Вашингтонське засідання КУН надало нового потужного імпульсу нашому партнерству з НАТО, що було відображено у Декларації Глав держав та урядів-учасників саміту Комісії Україна-НАТО. Політична Декларація першого самміту КУН заклала міцні підвалини для подальшого зближення наших підходів до вирішення проблем європейської безпеки. Під час Вашингтонського саміту був прийнятий ряд важливих документів, серед яких особливе місце займають Декларація глав держав та урядів самміту Комісії Україна-НАТО, План дій щодо членства в НАТО, Програма військового розвитку Альянсу, Вашингтонська декларація ПАР та нова Стратегічна концепція НАТО. В підсумкових документах саміту досить чітко визначені місце та роль нашої держави у стосунках з Альянсом. Зокрема, зазначається, що "Україна посідає особливе місце в євроатлантичному середовищі безпеки і є важливим і цінним партнером у сприянні стабільності і спільним демократичним цінностям. НАТО віддана подальшому зміцненню її особливого партнерства з Україною на основі Хартії Україна-НАТО, включаючи політичні консультації з питань, що становлять спільний інтерес, та з широкого кола питань практичного співробітництва. Альянс продовжує підтримувати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність, демократичний розвиток, економічне процвітання України та її статус неядерної держави як ключові фактори стабільності і безпеки в Центральній і Східній Європі та в Європі в цілому". Сприятливе з точки зору національних інтересів України відображення у Стратегічній концепції місця і ролі України в євроатлантичній безпеці було досягнуто значною мірою в результаті цілеспрямованих та наполегливих зусиль української дипломатії, а також принциповій та виваженій позиції Президента нашої держави. У документах визначено принципове ставлення Альянсу до України - для НАТО наша держава є "важливим і цінним партнером". Таким чином конструктивна позиція Альянсу щодо України залишається незмінною і націлена на зміцнення особливого партнерства на основі положень Хартії Україна-НАТО. У 1999 році відбулась також низка робочих та офіційних візитів представників НАТО в Україну та, відповідно, вищих українських посадових осіб до штаб-квартири НАТО в Брюсселі, а саме: лютий - візит Політичного комітету НАТО та проведення в Києві спільного засідання Державної міжвідомчої комісії з питань співробітництва України з НАТО з Політичним комітетом НАТО; травень - засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів за участю Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка у Брюсселі; травень - візит до Києва помічника Генерального секретаря НАТО з питань науки та довкілля, керівника Наукового комітету НАТО І.Сілларда з метою презентації "Наукової програми НАТО"; червень - візит до Києва делегації Оборонного коледжу НАТО в Римі; червень - візит до Києва делегації Північноатлантичної асамблеї (ПАА) (представників Політичного комітету та Комітету з питань оборони та безпеки); липень - перший робочий візит до Києва юридичних експертів НАТО на чолі з Радником Генерального секретаря НАТО з правових питань Б.Де Відтсом; вересень - другий робочий візит юридичних експертів НАТО до Києва на чолі з Радником Генерального секретаря НАТО з правових питань Б.Де Відтсом; жовтень - візит голови Економічного комітету, керівника Економічного директорату НАТО Д.Жоржа; жовтень - візит Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка до штаб-квартири НАТО у Брюсселі, проведення зустрічі з Генеральним секретарем НАТО лордом Дж.Робертсоном; грудень - засідання Комісії Україна-НАТО та РЄАП на рівні міністрів закордонних справ, проведення зустрічі з Генеральним секретарем НАТО лордом Дж.Робертсоном та низки інших двосторонніх зустрічей з керівниками зовнішньополітичних відомств країн-членів НАТО та РЄАП. Пройшли також візити представників міністерств та відомств України, залучених до співробітництва з НАТО, зокрема Міністерства оборони та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Таким чином, можна зробити висновок про те, що 1999 рік характеризувався піднесеним рівнем партнерства між Україною та НАТО, потужний поштовх якому було закладено свого часу підписанням у 1997 році Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО - найважливішого і по суті універсального документа, який формує увесь характер і комплекс відносин між Україною та НАТО. Саме завдяки безпрецедентному характеру Хартії темпи розвитку співробітництва між Україною та НАТО значно випереджують рівень відносин НАТО з іншими державами-партнерами, які не розглядаються як кандидати на членство в НАТО. ^ Головною метою співробітництва України з НАТО у 2000 році залишалося забезпечення надійних гарантій державного суверенітету, політичної незалежності, територіальної цілісності та непорушності державних кордонів, створення сприятливих умов для економічного розвитку України як невід'ємної частини єдиного європейського економічного простору, зміцнення регіональної стабільності і добросусідських відносин. ^ 27-28 січня 2000 року відбувся офіційний візит в Україну Генерального секретаря НАТО лорда Дж.Робертсона. В ході візиту Дж.Робертсон був прийнятий Президентом України Л.Д.Кучмою та Прем'єр-міністром України В.А.Ющенком, відбулися переговори з Генеральним секретарем НАТО Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка та Міністра оборони України О.І.Кузьмука, а також зустрічі з Секретарем РНБО України Є.К.Марчуком, Главою Одеської облдержадміністрації С.РОКУГриневецьким, командуванням Південного оперативного командування Збройних Сил України, викладачами та студентами Дипломатичної академії при МЗС України, Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Національної академії оборони України. Під час візиту було обговорено стан і перспективи подальшого розвитку співробітництва Україна-НАТО, поглиблення практичної співпраці на окремих напрямах, зміцнення інституційно-правової бази відносин з Альянсом, актуальні проблеми безпеки в євроатлантичному регіоні, співпрацю в рамках миротворчих операцій на Балканах. ^ 8-9 лютого 2000 року відбувся офіційний візит в Україну ВГК ОЗС НАТО в Європі Генерала У.Кларка. 1 березня 2000 року в Києві відбулось засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів за участю Міністра закордонних справ України. Це засідання було 16-м засіданням КУН на різних рівнях , але першим подібним заходом в Україні та першим робочим засіданням Північноатлантичної ради НАТО за межами країн-членів Альянсу. Члени Комісії визнали стратегічний характер відносин Україна-НАТО та привітали послідовні зусилля України щодо розвитку тісніших зв'язків з Альянсом. У зв'язку з проведенням у Києві КУН на рівні послів за участю Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка 29 лютого - 2 березня 2000 року в Україні перебувала делегація НАТО. До складу делегації НАТО входили Генеральний секретар НАТО Дж.Робертсон, Голова Військового комітету Альянсу Г.Вентуроні, постійні представники 16-и країн-членів і заступники постпредів трьох країн-членів НАТО, а також керівні та технічні співробітники Секретаріату і постпредств країн-членів. Загальна кількість делегації Альянсу становила 122 особи (84 представники із штаб-квартири НАТО з Брюсселю та 38 співробітників посольств країн-членів НАТО в Україні). ^ 2 березня 2000 року Верховна Рада України ратифікувала Угоду між державами-членами Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у Програмі "Партнерство заради миру" щодо статусу їхніх збройних сил (Угода СОФА) та Додатковий протокол до неї, що були подані на ратифікацію Президентом України. Це розширило можливості здійснення спільних заходів між Україною та НАТО, а також навчань в рамках програми "Партнерство заради миру", включаючи використання Яворівського тренувального центру. Ратифікація Угоди СОФА дозволить Україні повною мірою скористатися військовими та економічними перевагами Програми "Партнерство заради миру". ^ 20 квітня 2000 року Верховна Рада України ратифікувала Подальший додатковий протокол до Угоди між державами-членами Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у Програмі "Партнерство заради миру" щодо статусу їхніх збройних сил (Угода СОФА). ^ 18-19 травня 2000 року відбувся візит в Україну Голови Військового Комітету НАТО Г.Вентуроні. 22 травня 2000 року зустріч Прем'єр-міністра України В.А.Ющенка з Генеральним секретарем НАТО Дж.Робертсоном в ході візиту В.А.Ющенка до Брюсселю. ^ 25 травня 2000 року в м. Флоренція, Італія, відбулися чергові засідання Комісії Україна-НАТО та Ради євроатлантичного партнерства на рівні міністрів закордонних справ, в роботі яких взяла участь делегація України на чолі з міністром закордонних справ Б.І.Тарасюком. ^ 8-9 червня 2000 року відбулися чергові засідання Комісії Україна-НАТО та Ради євроатлантичного партнерства на рівні міністрів оборони, в роботі яких взяла участь делегація України на чолі з міністром оборони О.І.Кузьмуком. ^ 19-30 червня 2000 року на території України відбулись спільні військово-морські навчання "Кооператив Партнер-2000" за участю військових підрозділів країн-членів НАТО та країн-партнерів. Зазначені навчання проводились в рамках партнерства між Україною та НАТО на 2000 рік. ^ 8-22 липня 2000 року в Україні відбулися спільні навчання сухопутних військ "в дусі ПЗМ" "Щит миру-2000" за участю військових підрозділів країн-членів НАТО та країн-партнерів. ^ 11-25 вересня 2000 року на території України відбулися військові навчання "в дусі ПЗМ" "Козацький степ-2000" за участю військових підрозділів України, Великобританії та Польщі. ^ 20-22 вересня 2000 року (командно-штабна частина) та 26-28 вересня 2000 року (польова частина) - міжнародні навчання в рамках ПЗМ з питань реагування на надзвичайні ситуації "Закарпаття-2000" (м. Ужгород, Україна). ^ 4-6 жовтня 2000 року - візит Політичного комітету НАТО в Україну (спільне засідання ДМК/ПК). 5 жовтня 2000 року - перше засідання СРГ високого рівня з питань воєнної реформи (м. Брюссель). ^ 14-15 жовтня 2000 року - друге засідання Робочої групи з питань економічної безпеки (м. Краків, Польща). 18 жовтня 2000 року - перше засідання Спільної робочої групи з питань науки (м. Брюссель). ^ 2-3 листопада 2000 року - перше засідання Спільної моніторингової групи Верховної Ради України та Парламентської асамблеї НАТО. 8-9 листопада 2000 року - візит Секретаря РНБО України Є.К.Марчука до штаб-квартири НАТО. ^ 15-17 листопада 2000 року - візит в Україну керівництва Організації НАТО з питань оборонної досліджень та технологій. 16 листопада 2000 року - Засідання Спеціального комітету НАТО у форматі "19+1" за участю Голови Служби безпеки України Л.В.Деркача. ^ 22-25 листопада 2000 року - візит Голови Верховної Ради України І.С.Плюща та групи народних депутатів ВР України до штаб-квартири НАТО. 6 грудня 2000 року - засідання КУН/РЄАП на рівні міністрів оборони (м.Брюссель). ^ 14-15 грудня 2000 року - засідання КУН/РЄАП на рівні міністрів закордонних справ. 25 січня 2001 року - затверджено Положення про національних координаторів співробітництва України з Організацією Північноатлантичного Договору (НАТО) (Указ Президента України Л.Д.Кучми N 51/2001 від 25.01.2001). 27 січня 2001 року - затверджено Державну програму співробітництва України з НАТО на 2001-2004 роки (Указ Президента України Л.Д.Кучми N 58/2001 від 27.01.2001). 26 лютого 2001 року - підписано Угоду між НАТО та Національним координаційним центром соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку при Кабінеті Міністрів України про практичну реалізацію ініціативи НАТО щодо перепідготовки українських військовослужбовців, звільнених у запас або відставку. ^ 25 квітня 2001 року - презентація ДПС 2001-2004 Секретарем РНБО України Є.К.Марчуком під час спеціального засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів (м. Брюссель). ^ 30 травня 2001 року - засідання КУН/РЄАП на рівні міністрів закордонних справ (м. Будапешт). 8 червня 2001 року - засідання КУН/РЄАП на рівні міністрів оборони (м.Брюссель). ^ 6 грудня 2001 року - засідання КУН/РЄАП на рівні міністрів закордонних справ (м. Брюссель), підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією з матеріально-технічного забезпечення і обслуговування НАТО (NAMSO). ^ 15 травня 2002 року - засідання КУН/РЄАП на рівні міністрів закордонних справ (м. Рейк'явік). 23 травня 2002 року - схвалення Радою національної безпеки і оборони України Стратегії України щодо НАТО. ^ 9 липня 2002 року - засідання КУН на рівні послів за участю Міністра закордонних справ України А.М.Зленка в Києві, підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки операцій НАТО з боку України. ^ 12 вересня 2002 року - ратифікація Верховною Радою України Угоди про безпеку між Урядом України і НАТО (Угода регулює питання зберігання і взаємного захисту інформації обмеженого користування). ^ 23 жовтня 2002 року - відкриті парламентські слухання у Верховній Раді України на тему "Про взаємовідносини і співробітництво України з НАТО". 22 листопада 2002 року - засідання КУН на рівні міністрів закордонних справ, ухвалення Плану дій Україна-НАТО та Цільового плану на 2003 рік. ^ 22 листопада 2002 року - засідання РЄАП на рівні глав держав та урядів у Празі. 15 січня 2003 року - опублікування Плану дій Україна НАТО на веб-сайтах МЗС і НАТО. ^ 30 січня 2003 року - затвердження Указом Президента України Положення про Державну Раду з питань європейської і євроатлантичної інтеграції. 12 лютого 2003 року - затвердження Указом Президента України Положення про Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції. ^ 2-3 червня 2003 року - засідання КУН/РЄАП на рівні міністрів закордонних справ у Мадриді. 20 жовтня 2003 року - візит Генерального секретаря НАТО Дж.Робертсона в Україну. ^ 6 листопада 2003 року - засідання ПК/ПВКК НАТО у Києві. 2 грудня 2003 року - засідання КУН/РЄАП на рівні міністрів оборони у Брюсселі. 5 грудня 2003 року - засідання КУН/РЄАП на рівні міністрів закордонних справ у Брюсселі. ^ 13 січня 2004 року - у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбулася зустріч Міністра закордонних справ України К.І.Грищенка з Генеральним секретарем НАТО Яапом де Хооп Схеффером. Ця зустріч стала однією з перших зустрічей Я.Схеффера як Генсекретаря Альянсу з керівниками зовнішньополітичних відомств держав-членів і партнерів НАТО. ^ 1-5 лютого 2004 року - група експертів Альянсу на чолі із Заступником Генерального секретаря НАТО з питань оборонної політики та планування Джоном Колстоном відвідала Україну. ^ 11 лютого 2004 року - відбулась зустріч Першого заступника Міністра з питань є