Організація управлінської діяльностіз класними керівникамиМета: надання допомоги в практичній роботі.Форми і методи: бесіди, консультації, поради, практичний показ. 3. Інструктивно-методична робота з класними керівниками.Мета: аналіз організації внутрішньошкільного життя, координація роботи всіх учасників виховного процесу для досягнення поставленої мети.Форми і методи: оперативні інструктивно-методичні наради, самоаналіз, самозвіт. 4. Координація роботи з методичними об'єднаннями, творчими групами.Мета: вироблення єдиних вимог щодо планування роботи методичних об'єднань, творчих груп, розгляд методики виховання в процесі навчання.^ Форми і методи: засідання методичних об'єднань, творчих груп, педагогічної ради, методичні рекомендації, планування.Індивідуальний план методичної роботи класногокерівника на 2009/10 н. р.Прізвище, ім'я, по батькові класного керівника 1. Організація самоосвіти: а) проблема, над якою працюю: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________ б) практичне застосування__________________________________________ ________________________________________________________________ Участь у семінарах, методоб'єднаннях, педрадах_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Робота з батьками:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Тематика відкритих заходів:_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 5. Позакласна робота: _______________________________________________________________________________________________________________________________ 6. Робота з обдарованими дітьми_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 7. Результативність роботи:_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Керівник м/о .Учитель ( )•Форми методичної роботи Традиційні: Методичні об'єднання класних керівників. Творчі групи. Школи педагогічної майстерності. Психолого-педагогічні семінари. Науково-практичні конференції з актуальних проблем виховання. Педагогічні читання. Семінари-практикуми. Консультації. Стажування. Самоосвіта. Випуск методично-інформаційних вісників, плакатів, буклетів. Педагогічні виставки. Методичні тренінги. Лекції-консультації. Практичні заняття. Огляди літератури та обговорення книжок. Професійні дискусії. Психолого-педагогічний практикум.Нетрадиційні: Методичний фестиваль. Методичний ринг. Педагогічний КВК. Ярмарок педагогічної творчості. Панорама методичних ідей і знахідок. Клуб творчих класних керівників. Ділові ігри. Методичний аукціон. • Круглі столи з актуальних виховних проблем. • Калейдоскоп методичних новинок. Захист творчих проектів, концепцій. Лабораторія невирішених проблем. • Методичний міст.Критерії ефективності роботи класного керівника: зростання рівня вихованості учнів класу;участь учнівського колективу в житті гімназії; рівень розвитку учнівського колективу (згуртованість, активність, ініціативність); співпраця класного керівника з учнями; участь батьків у виховному процесі.Анкета молодого класного керівника Який відвіданий захід у колег найбільше запам'ятався? Яким методам проведення виховних заходів віддаєте перевагу й чому? 3. Які відчуваєте труднощі, складаючи план виховної роботиз учнями? На якого учня в класі (слабкого, середнього чи сильного) орієнтуєтеся, плануючи захід у класі? Якою літературою користуєтеся, готуючись до годин спілкування з учнями або до виховних заходів? Чи надає вам практичну допомогу вчитель-наставник? З яких питань ви хотіли б отримати консультацію? Над якою виховною проблемою з учнями працюєте? Позакласна робота: її плюси та мінуси.План роботи з молодими класними керівниками на 2009/10 н. р. 1. Створити банк даних про класних керівників, які працюють на даній посаді до 3-х років. (До 10.09.09р,заст. директора з ВР.) Закріпити за молодими спеціалістами (класними керівниками) вчителів-наставників — досвідчених класних керівників. (До 10.09.98 р, заст. директора з ВР.) Класним керівникам-на-ставникам спільно із заступником із виховної роботи скласти план роботи школи молодого класного керівника «Пошук» і подати його на затвердження до 10.09.09 р. Класним керівникам-на-ставникам розробити для кожного молодого спеціаліста індивідуальні завдання з урахуванням його теоретичної та методичної підготовки. (Вересень, класні керівники-наставники.) Молодим класним керівникам постійно працювати над самоосвітою, матеріали систематизувати в папці з самоосвіти. (Постійно, молоді класні керівники.) Заступникові директора з виховної роботи забезпечити контроль за змістом роботи з молодими класними керівниками і тими класними керівниками, які потребують методичного контролю. (Постійно заст. директора з ВР.) Молодим класним керівникам постійно брати участь у засіданнях районної школи молодого вчителя «Пошук». (Постійно, молоді класні керівники.)Індивідуальний план роботи на 2009/10 н. р. Вересень Опрацювання методичних рекомендацій МОН України, Хмельницького ОШПО, відділу освіти Віньковецької РДА щодо організації виховної роботи з учнями. Рекомендації щодо планування виховної роботи з учнями. Рекомендації щодо оформлення планів виховної роботи з учнями. Жовтень 1. Обмін думками про використання новинок методичної літератури під час підготовки та здійснення позакласної роботи з учнями. 2. Про організацію роботи учнівського самоврядування в класному колективі. 3. Взаємо відвідування позакласних заходів, годин спілкування. Листопад Консультація щодо організації роботи класного керівника з батьками. Опрацювання новинок фахових журналів «Завуч», «Позакласний час», «Усе для вчителя», «Виховна робота в школі». 3. Взаємовідвідування позакласних заходів, годин спілкування.Грудень 1. Обмін думками щодо розвитку й виховання творчої особистості. Робота з обдарованими дітьми. Консультування щодо індивідуальної роботи з учнями. Взаємовідвідування позакласних заходів, годин спілкування. Січень Консультування щодо складання плану виховної роботи з учнями на II семестр 2009/10 н. р. Консультування щодо організації відкритого виховного заходу. Взаємовідвідування позакласних заходів, годин спілкування. Лютий Ознайомлення з новинками методичної літератури. Консультування щодо індивідуальної роботи з учнями, які потребують особливої уваги. Взаємовідвідування позакласних заходів, годин спілкування. Березень Обмін думками щодо використання в роботі передового педагогічного досвіду. Консультування щодо використання під час позакласної роботи технічних засобів. Взаємовідвідування позакласних заходів, годин спілкування. Квітень Обмін думками щодо виконання планів виховної роботи з учнями. Консультування щодо результативності діяльності учнівського самоврядування в класному колективі. 3. Взаємовідвідування позакласних заходів, годин спілкування. Травень Ознайомлення з новинками фахових журналів: «Завуч», «Позакласний час», «Виховна робота в школі». Консультування щодо результативності колективної творчої справи. Взаємовідвідування позакласних заходів, годин спілкування.^ План роботи педагогічного клубу молодих класних керівників «Пошук» на 2009/10 н. р. Керівник: Тарадайко Леся ВолодимирівнаПедагогічний ринг «Роль особистості класного керівника у формуванні творчої працездатного учнівського колективу»Мета: шляхом створена творчого колективно-групового учнівсько-групового, учнівсько-вчительського проекту з'ясувати, яким має бути класний керівник в сучасній школі. Робота в групах « Майстерність класного керівника». Основні форми роботи класних керівників з учнівським колективом. Створення та виконання колективних творчих справ, класик годин, виховних заходів.Практикум: схема аналізу виховного заходу. (Виховні заходи (2—4-ті кл., 5—9-ті кл., 10—11-кл.)^ Гармонія мистецтвавиховує душу (шляхи активізації дитячої творчості засобами мистецтва Співпраця з учителями естетичних дисциплін з розвитку естетичної культури і творчих здібностей учнів. Використання потенціалу позакласної та гурткової роботи в естетичному вихованні.Практикум: творчі звіти класних колективів. (Лютий.)Дорога здорового способу життя 1. Молодь вільна від тютюну. Молодь і алкоголь — хто кого? Ефективні форми і метод профілактики наркоманії серед підлітків.Практикум: тренінгові заняття, виховні заходи. (Травень) Підсумкове засідання. 2. Проведення анкетування за підсумками роботи за рік. 3. Підбиття підсумків змагання на найактивнішого учасника загальио-шкільних заходів.^ КОНТРОЛЬ ЗА ВИХОВНОЮ РОБОТОЮ ШКОЛИВнутрішньошкільний контроль здійснюється з метою забезпечення відповідності діяльності школи державним стандартам та надання допомоги вчителям у підвищенні рівня виховної роботи.Однією з важливих складових роботи заступника директора з виховної роботи, що часто викликає певні труднощі, є аналіз виховного процесу та його результатів. Запропоновані нижче схеми допоможуть перейти від складання переліку заходів, що ґрунтується на кількісному та формальному підходах, до якісного аналізу, який дає змогу відповісти на основне запитання: чому школа досягнула чи не досягнула тих чи інших цілей виховання. В основу якісного аналізу покладено системний підхід.Схема аналізу виховної роботи 1Які виховні завдання ставились у минулому навчальному році, які причин невиконання деяких з них. Які напрями виховної роботи були пріоритетними. Які дослідження проводились у школі, їх цілі, результати. Які умови та засоби виховання були використані: методи виховної роботи; форми виховної роботи; способи організаціі внутрішньошкільного життя; виховання через урок; соціокультурне та природне середовище; санітарно-гігієнічний та естетичний стан школи; система взаємовідносин (учитель—учень, учитель—учитель, учень—учень, учитель—батьки, учитель—адміністрація); дитячий колектив та його виховний вплив на розвиток особистості; учнівське самоврядування. 4. .Яким є рівень впливу всіх умов та факторів на виховання: які умови та фактори спрацювали і з яких причин; які умови та фактори не спрацювали і з яких причин. 5.Якою є результативність усіх форм роботи з педагогічним колективом:Педагогічне кредо класного керівника.Нотатки. Роздуми. Ми живемо у неспокійний час — час великих роздумів, сподівань. Сьогодні необхідно мислити і працювати по-новому, по-новому будувати процес освіти та виховання. Кожна історична епоха висуває вимоги до виховання та навчання молоді, створює певний позитивний педагогічний досвід. Державотворення, що відбувається в сучасній Україні, потребує нової педагогіки. Це актуальна проблема, бо від того, які виховні системи будуть запроваджуватись у навчально-виховній системі, які орієнтири в формуванні та становленні особистості будуть прийняті, залежатиме майбутнє України. Нова педагогіка формується на принципах гуманізації та демократизації в умовах відродження національної культури, формування ринкової економіки. З позицій гуманізму кінцева мета виховання полягає в тому, щоб кожний вихованець міг стати повноваженим суб'єктом діяльності, пізнання і спілкування, вільною, самодіяльною особистістю. Гуманістична педагогіка стверджує вихованця в ролі активного, свідомого, рівноправного учасника навчально-виховного процесу, який розвивається відповідно до своїх можливостей. Саме гуманістична система виховання і привертає мою увагу як класного керівника. За інноваційним потенціалом досвід моєї роботи можна охарактеризувати як модифікаційний, що пов'язаний з удосконаленням, раціоналізацією відомих методик, ідей тощо. Свою роботу, як класного керівника я намагаюся будувати на рівні сучасної педагогіки, враховуючи, вдосконалюючи та поєднуючи відомі теорії, ідеї, методи. Постійний орієнтир для мене — педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського та А.С. Макаренка; досвід педагогів-гуманістів американської школи — М. Монтессорі (ідеї вільного виховання), Р. Штайнера (співтворчість та співпраця учнів, учителів і батьків, виховання духовно вільної особистості), К. Роджерса (концентрація на особистості, емпатія, гуманізація педагогічної системи); а також ідеї, методи, форми роботи відомих педагогів сучасності: В. Шаталова, М. Ще-тиніна, В. Чередніченка, Ш. Амонашвілі. Головна мета гуманістичної системи виховання — створення умов для розвитку особистості майбутнього кваліфікованого спеціаліста, формування національної свідомості Учитель повинен знати і відчувати, що на його совісті — доля кожної дитини, що від його духовної культури та ідейного багатства залежить розум, здоров'я, щастя людини, яку виховує школа.В.О. Сухомлинський свідомості, громадської зрілості, моральних та етичних цінностей, допомога учням стати відповідальними громадянами країни і високопорядними людьми. Гуманістична система виховання має теоретичне підґрунтя, базується на певних принципах, підкреслює виховні рівні впливу на особистість, застосовує гуманістичні методи виховання — все це разом дає можливість побачити результативність гуманістичного підходу в навчально-виховному процесі. (Схема складових компонентів гуманістичної системи виховання, на яку я орієнтуюся в своїй роботі як класний керівник, додається). Гуманістична педагогіка передбачає насамперед індивідуальний підхід, довірчі відносини, повагу до особистості, співтворчість та співпрацю учнів, учителів і батьків. У тісному співробітництві з учнями, батьками, вчителями, майстрами виробничого навчання організовую і спрямовую виховний процес в групі на розвиток та закріплення в учнів інтересу до обраної професії, професійного мислення, спілкування тощо. Мені в цьому допомагає педагогіка співпраці і особисто-орієнтовний підхід у навчанні та вихованні учнів. Педагогіка співробітництва передбачає, що учні відверто, довірливо спілкуються з дорослими і в училищі, і в сім'ї. Для цього потрібні не єдині вимоги, як прийнято говорити, а дружні стосунки і взаєморозуміння. Головні правила співробітництва однодумців (класного керівника, майстра виробничого навчання, учнів, батьків) ми з учнями і визначаємо під час нашого першого спільного знайомства і узагальнюємо в декларації однодумців. Першим кроком на шляху до глибокого розуміння між класним керівником та учнем є діалог. Тому практикую, щоб учні висловлювали свої думки, побажання щодо планування та організації проведення різноманітних творчих справ на користь людям, для училища, для своєї групи. Намагаюся, щоб в цих справах брала участь вся група, щоб не було розподілу на актив і пасив. Для активізації вихованого процесу, з метою вивчення учнів застосовую форму спілкування за допомогою «скриньки побажань». Учням пропонуються питання, наприклад: які права ви хочете мати? які обов'язки? що б ви змінили в спілкуванні учнів і вчителів? які ваші поради щодо проведення позаурочних заходів в групі? чим би ви хотіли займатися у вільний час? чи хотіли б ви бути лідером у групі? чому виникають конфліктні ситуації в групі? Ваші пропозиції Щодо їх вирішення? Свої відповіді-побажання учні опускають в «скриньку побажань». На прикладі такого роду питань, анкет, тестів класний керівник має можливість діагностувати і міжособистісні стосунки в колективі, і рівень вихованості, загальний розвиток учнів, і сам виховний процес. Педагогіка співробітництва враховує особисто-орієнтовний підхід у навчанні та вихованні учнів. Питання національного виховання не можуть успішно вирішуватися без вивчення індивідуальних особливостей учнів, колективу, групи та здійснення індивідуального підходу. Мета індивідуального підходу -— дати глибокий вільний розвиток усім духовним силам і здібностям дитини, який піднімає її особисту вартість і дасть в майбутньому змогу бути корисною для інших. Гуманістична система виховання відпрацьовує прийоми, які дають можливість кожному учню почувати себе особистістю, відчувати увагу класного керівника особисто до нього. Кожний учень впевнений, що його справа, його творчість/його вчинки отримають оцінку, що ніхто його не скривдить приниженням або підозрою. Я постійно працюю над оновленням змісту, форм, методів духовного становлення особистості. Розпочинаю роботу з новою групою на І курсі. Завжди з вивчення та аналізу індивідуальних рис, якостей учнів, зі знайомства з сім'єю, відвідування вдома, визначення кола спілкування учня в училищі і поза ним. Вивчаю кожного учня, його індивідуальність, шукаю в ньому «хороше» і «краще» і весь час пам'ятаю слова М. Горького: «Ніколи не підходь до людини, думаючи, що в ній більше поганого, ніж хорошого». Особистість учнів вивчаю і через анкетування («Моральний клімат сім'ї», «Бліц-інтерв'ю», «Взаємостосунки в сім'ї»), і через спілкування з учнями на уроці, та в позаурочний час, через бесіди з батьками (засідання «круглого столу» — «Батьки і діти. Проблемні ситуації»), через учнівське самоврядування, через дискусії («стиль взаємовідносин із вчителями, майстрами, батьками. Яким би ви хотіли його бачити?»). Перший принцип інноваційного розвитку педагогічної теорії сьогодні — це повернення до класичних основ природодоцільної педагогіки Я.А. Коменського (у вітчизняній філософії принцип природовідповідності посилив і конкретизував Г. Сковорода) — тому, вивчаючи індивідуальні особливості учнів, їхні інтереси, хист, я відповідно планую роботу, за бажанням та здібностями залучаю учнів до активної творчої роботи, розподіляємо разом з вихованцями доручення,враховуючи їхній власний вибір. Отже, у виховній роботі орієнтуюся на такий аспект сучасної педагогічної технології, як технологізація методів виховання, яка має враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів, рівень моральних цінностей колективу, типові особливості середовища тощо. Також запроваджую такий метод сучасної педагогічної технології, як пристосування методики виховання до демократичного принципу свободи вибору, і, отже, надання можливості учням критично і самостійно осмислювати моральні цінності, погляди, позиції, які їм пропонує училище. Принципи, яких я дотримуюся під час Обговорення з учнями моральних проблем, — стимулювання самостійного критичного мислення, забезпечення свобого вибору моральних рішень, повага до різних, навіть протилежних поглядів. Я рішуче відмовляюся від нав'язування думок і позицій, привчання учнів до тих відповідей на запитання, яких очікують дорослі. Намагаюся спрямовувати власні пошуки молоді тих чи інших істин, і на цій основі будую виховні заходи. Тільки це, на мій погляд, може забезпечити успіх педагогічного впливу. І ще на один аспект запровадження сучасних педагогічних технологій я хотіла б звернути увагу — це посилення загальнокультурної бази методів виховання як умов нейтралізації або послаблення негативних наслідків впливу на учнів масової культури. Насамперед, це підвищення власного загальнокультурного рівня, усього життя школи, естетики оформлення приміщень, кабінетів, майстерень, культури зовнішнього вигляду до культури взаємин. Також значне розширення форм залучення учнів до найкращих надбань народної культури до класики світового мистецтва, виведення учнів через твори мистецтва і культури до високих моральних цінностей (екскурсії — знайомства з історичними пам'ятниками країни, літературні вітальні та музичні салони, де учні відкривають для себе кращі зразки світової поезії та класичної музики — «Любов дала життя, і рух, і силу...», «Через віки з любов'ю» — літературно-музичні композиції; «Средь шумного бала...» — вечір романсу). Запровадження у навчально-виховному процесі сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень дає можливість визначити орієнтовні напрями виховної роботи в групі (додається). Перелік основних напрямків виховної роботи можна ще продовжити. Це і виховання свідомої дисципліни, бережливого ставлення до державного і власного майна, і прищеплення, учням навичок самовиховання, самовдосконалення, і фізичний розвиток, і зміцнення здоров'я учнів тощо. Прагнучи до виховання, гармонічно розвинутої особистості з високоморальною громадською позицією, я особливий акцентну своїй роботі як класний керівник роблю на формуванні в учнів сильних моральних устоїв. Бо наявність сильних моральних устоїв чи їх відсутність може істотно вплинути на суспільство, на, виховання громадської зрілості, на становлення особистості. Втрата моральних устоїв веде до бездуховності, аморальності, морального падіння, злочину. З метою вивчення спрямованості особистості, її переконань, ціннісних орієнтацій я пропоную учням питання: Чи могла б ти вкрасти? Ти ніколи не береш чужого, чому? Чи могла б ти вдарити людину? Чи могла б ти вбити людину? Вам дали 7 дні£ повної свободи: що ви будете робити? Відповіді учнів на ці питання викликають тривогу «не все благополучно у нашому домі»: 69% — відповіли, що могли б вкрасти, дивлячись що, де, у кого; 30% — ні, не змогли б вкрасти; 1% — так, змогла б. Більшість учнів на питання «чому не береш чужого» відповіли, що це гріх і що бояться покарання: 21% — вважають себе чесною, порядною людиною; 31% — могли 6 вдарити людину; 12% — ні; 57% — дивлячись за що і кого. Щодо питання про вбивство людини 84% учнів відповіли — «ні», 16% — якщо самозахист, то змогли б вбити. А відповіді на останнє питання («7 днів повної свободи») свідчать і про душевну самотність учнів, і про низький рівень культури, і про тривожні проблемні стосунки в сім'ї, і про доброту дітей: «Якби мені дали 7 днів повної свободи, я б відіспалася». «Попрошу батьків дати мені спокій хоча б на ці 7 днів». «Ляжу на диван перед телевізором і пролежу всі 7 днів». «Попрошу тата і маму не сваритися між собою ці 7 днів». «Зранку до ночі буду моделювати і шити одяг». Аналіз відповідей учнів, спостереження, години спілкування ^дають Змогу скласти об'єктивну картину рівня вихованості учнів, їхнього духовного потенціалу. Я вважаю, що орієнтація на загальнолюдські цінності, на високу мораль є однією з складових виховної роботи класного керівники. У зв'язку з вищезгаданим доречно, на мій погляд, звернутися до міркувань німецького педагога Дістервега про те, що «ідея, якій служить вчитель, полягає в насадженні моралі людського роду». Я впевнена, що людина духовно багата, людяна, добра, милосердна не буде ображати і принижувати інших, не вдарить, не вкраде і не вб'є, не нап'ється і не зґвалтує. Людина духовна ніколи не втомиться шукати істину, смисл життя ніколи не стане рабом обставин, навчить розрізняти добро і зло, красу і потворне. Звичайно, знання, професії, що отримують наші учні в училищі, — це важливо, але я глибоко переконана, що головне не те, ким він чи вона буде за фахом, значно істотнішим є питання про те, чи буде він, вона людиною і якою. «Якщо ми йдемо до знань та при цьому поступаюся в моралі, то ми йдемо не вперед, а назад», — сказав в свій час Арістотель. Протягом трьох-чотирьох років навчання в училищі зростає рівень моральної вихованості учнів: співчутливо ставляться один до одного, радіють успіхам і переживають невдачі, справедливо оцінюють вчинки і свої, і вчителя, і майстра, і батьків; вміють керувати своїми емоціями, опановують культуру спілкування, культуру поведінки в громадських місцях і вдома, зростає їхній професійний рівень — це вже дійсно майстри своєї справи, колектив однодумців, які будують стосунки на принципах Добра, Краси, Справедливості. Моральною серцевиною називав В. Сухомлинський любов до людей. Я мрію, щоб дороговказом моїм учням на їх життєвому шляху були слова великого учителя, звернені до них: «Живи так, щоб твоя серцевина була здоровою, чистою і сильною. Бути справжньою людиною — це значить віддавати сили своєї душі в ім'я того, щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатшими, щоб у кожній людині, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишилося щось хороше від тебе, від твоєї душі».Неабияку роль у досягненні цієї мети відіграє особистість класного керівника, його характер, моральність, переконання. Цілком справедливо стверджував К.Д. Ушинський, що особистість вихователя означає все у виконанні. Я намагаюся жити і працювати за заповідями, які склала для себе, опанувавши педагогіку добра, гуманізму, порядності, творчості відомих педагогів минулого і сучасності.Орієнтовні напрями виховної роботи в групі Класний керівник як лідер команди педагогів класу Безпосереднє емоційне спілкування й спільна діяльність із дітьми, довірливі взаємини з ними, розуміння світу інтересів і захоплень підлітків, позиція значущого дорослого в дитячому співтоваристві — ось лише частина того, що здобуває педагог як класний керівник, який за духом, а не за буквою реалізує свою професійну роль. Саме в цьому, а не в мізерній доплаті, привабливість справи класного наставництва для багатьох учителів. Однак досвідчені класні керівники чудово розуміють, що «спектакль одного актора» хоча й може бути успішним, але навряд буде дієвим без підтримки інших учителів, які працюють із класом. Задум проекту «Класний керівник — лідер команди педагогів класу» виріс із розуміння того, що виховні впливи можуть бути єдиними, можуть доповнювати один одного, але можуть і вступати в протиріччя, згубно позначаючись на розвитку особистості вихованця. Взаємодія вчителів, які ви кладають у класі, із класним керівником дозволяє не тільки забезпечити єдність педагогічних поглядів і підходів до вирішення конкретних проблем класного співтовариства, а й актуалізувати у свідомості вчителів-предмет-ників питання їхньої власної виховної діяльності, підштовхнути їх до індивідуально-професійного вдосконалення, а класному керівнику — звільнитися від стереотипів «виховної роботи» і «заходового виховання». На наш погляд, потенціал команди педагогів класу складається із прийнятих образів «ідеального педагога» та «ідеального вихованця»; соціально-психологічного портрету всього класу й кожного учня окремо; використання тих чи інших форм, методів, засобів навчально-виховного процесу; —Характеру і рівня розвитку професійних взаємин членів педагогічної команди класу, які складаються в процесах: партнерської взаємодії у вирішенні проблем навчання й виховання; професійної самоосвіти й саморозвитку; формування й реалізації корпоративної (всередині педагогічної команди) системи прав і обов'язків, заохочень і санкцій; --Характеру й рівня розвитку міжособистісних взаємин педагогів як суб'єктів педагогічної команди класу;Здатності класного керівника «набути» лідерської позиції в педагогічній команді (яку, як відомо, співтовариство не фіксує, а привласнює неформальним чином). Зростання потенціалу педагогічної команди класу та ефективність його реалізації, як свідчить практика, визначаються розвитком не якоїсь окремої, а всіх складових паралельно. Однак для конкретної команди педагогів та чи інша складова може грати системоутворювальну роль у розгортанні професійного співробітництва. Відповідно до цього можна вирізнити кілька типів педагогічних команд. Для першого типу команди (назвемо його умовно вербальним) характерна зосередженість педагогів на спільному обговоренні проблем професійної діяльності, обміні інформацією про стан справ у класі, психологічному мікрокліматі, проблемних ситуаціях і конфліктах, які виникли. Основною формою педагогічної взаємодії тут виступають малі педради, педагогічні консиліуми, «круглі столи», а змістом — ситуативне реагування. Класний керівник у такій команді займає, як правило, позицію керівника-координатора, який забезпечує «зустріч» усіх педагогів класу. Серйозним недоліком педагогічних команд «вербального» типу є зосередженість на оперативних засобах, що шкодить превентивним, проектувальним діям. Відмінною особливістю другого — діяльнісного — типу педагогічної команди є високий рівень самоврядування вчителів у процесі співробітництва. Педагоги тут прагнуть до включених у повсякденну діяльність форм партнерської взаємодії (уроки міжпредметного діалогу, спільні консультації для батьків тощо), самоосвіти й обміну практичним досвідом. Позиція класного керівника в такій команді — позиція рівноправного учасника педагогічного самоврядування, а також педагога-психолога, більше за інших обізнаного з психологічним мікрокліматом у класі, який постачає відповідну інформацію для своїх колег. Для третього — взаєминного типу педагогічної команди характерний акцент на підтримці й розвитку певних міжособистісних взаємин. Збіг особистісної мети, цінностей, установок, тяжіння до неформального спілкування приводять педагогів детаких форм співробітництва як «педрада за чашкою чаю», «педагогічний театр» (творчі виступи вчителів перед батьками та учнями), а також спільних екскурсій, турпоходів, відвідувань лекцій, які виходять за рамки шкільного середовища. В процесі взаємодії вчителів хвилює не тільки професійний, а й свій "особистісний розвиток, тому в арсеналі педагогічної команди — тренінги спілкування й осбистісного зростання, психотехнічні практикуми, різні ігрові процедури. Слід зазначити, що класний керівник у «взаємній» команді є, як правило, визнаним лідером, і саме його стосунки з колегами кардинально визначають ефективність їхньої спільної діяльності. Наведена типологія не є точною, а самі типи педагогічних команд — вербальний, діяльнісний, взаєминний — можуть існувати як у чистому, так і в змішаному вигляді. Однак, спираючись на типологію, класний керівник одержує можливість об'єднання своєї команди навколо найбільш прийнятного для неї системоутворювального чинника. Що може стати першим кроком до формування педагогічної команди? Мабуть, кілька запитань класного керівника до своїх колег:^ Чи добре Ви знаєте клас, у якому викладаєте? Визначіть, на Ваш погляд, головні проблеми класу.Хотіли б Ви у своїй роботі з класом спиратися на підтримку колег і класного керівника ? Якими мають бути зміст і форми подібної підтримки?Визначіть стилі діяльності інших педагогів класу, їхні педагогічні вміння, сильні особистісні й професійні якості. Хто з педагогів класу ближчий Вам за духом, за «педагогічною філософією»?Назвіть тих із педагогів класу, хто, на Ваш погляд, чудово володіє наступними вміннями:емоційно впливати на вихованців;організувати їх;надихнути;установити дисципліну;здружити;щиро поговорити;провести цікаву справу;вийти з конфлікту. (Список можна продовжити.)Скільки часу необхідно, щоб виникла команда педагогів? Це природний чи керований процес? Чому Ви так вважаєте?Чи можливо, що не надто успішний педагог стане все-таки про-фесіоналом завдяки спільній діяльності вчительської команди? Що для цього має зробити команда, що — він сам? — ^ Команда педагогів — це сук якостей її учасників чи щось іще (Доповніть відповідь своїми міркуваннями.) Аналіз класним керівником отриманих відповідей, їхня проблематизація в спільному обговоренні педагогами мають послужити підставою розгортань самовизначення педагогічної команди класу у вирішенні проблем і завдань, які стоять перед нею. У свою чергу загально шкільний рівень реалізації проекту «Класний керівник — лідер команди педагогів класу» передбачає, з одного боку, відкритість для шкільного співтовариства практичної діяльності сформованих класних педагогічних команд, продукти якого можуть бути щорічно пред'явлені на конкурсі «Класний керівник і його команда», з іншого боку — спеціальну підготовку (навчання) класних вихователів, хто ще не зібрав, але потенціально здатен зібрати навколо себе педагогів свого класу^ Культура спілкуванняЗа творами В.О.Сухомлинського Поважайте вчителя Учитель творить Людину. Знай, що велике щастя вчителя — бачити тебе таким, яким він створив тебе, як свій ідеал. Працю вчителя ні з чим не можна ні зрівняти, ні зіставити. Ткач уже через годину бачить плоди своєї роботи. Сталевар через кілька годин радіє з вогненного потоку металу. Хлібороб, сіяч через кілька місяців милується колосками і жменею зерна, вирощеного в лаві... А вчителеві треба працювати роки, щоб побачити предмет свого творіння, буває, минають десятиріччя, і ледве-ледве починав позначатися те, що ти замислив. Нікого так часто не відвідує почуття незадоволення, як учителя, в жодній справі помилки і невдачі не ведуть до таких наслідків, як в учительській. Учитель зобов'язаний — перед суспільством, перед твоїми батьками — працювати тільки правильно, тільки добре, кожна крихта твоєї людської краси — це його безсонні ночі, сивина, неповоротні хвилини його особистого щастя — так, учителеві часто буває ніколи подумати про себе, бо він змушений думати про інших, і це для нього не самопожертва, не покірливе підкорення долі, а справжнє щастя особистого життя. Батьківщина і твоя мати вручили вчителеві твою долю, твоє життя. Учитель — творець твого щастя, твоїх радощів. Праця педагога — це, насамперед, напружена праця серця, і лише тому, що це праця серця, це й творчість розуму. Пам'ятай, що немає в світі важчої, виснажливішої для серця праці, ніж праця педагога. У школі не повинно бути жодного педагога, для якого праця вчителя була б тягарем. Без особливості педагога авторитетної незламаної в очах вихованців - ідеал перетворюється в покинутий прапороносцем прапор, що лежить мертвим шматком тканини. Корінь багатьох бід виховання саме й криється в тому, що часто вихованця закликають іти за прапором, якого ніхто не несе. Бути прапороносцем ідеалу, нести на своєму прапорі вогонь ідеального — ось у чому секрети педагогічного авторитету.Вдумайтесь у зміст слів великого педагога. Назвіть імена тих учителів, які запам'яталися вам на все життя.Як ви розумієте вислів «Учитель творить Людину»?Прочитавши текст, відмітьте по пам'яті слова і фрази, які несуть основний зміст. Перегляньте текст іще раз, відновіть його зміст. Використовуйте такі слова і словосполучення: стаття названа (носить назву, під назвою, підзаголовком...); стаття присвячена темі (проблемі, питанню...); автор розповідає про те...^ ХОЧЕТЕ - ВІРТЕ,ХОЧЕТЕ - НІ Хлопці-семикласники затіяли гру: спускаються на перший