Інструктивно-методичний лист від 04.08.2009 № 1/9-515Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністраційОрганізаційно-методичні засадиздійснення комплексної реабілітації учнів (вихованців) у спеціальнихзагальноосвітніх навчальних закладахВідповідно до законодавства з метою створення умов для здобуття освіти в системі загальної середньої освіти функціонує мережа спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку: шкіл, шкіл-інтернатів, навчально-реабілітаційних центрів, навчально-виховних комплексів, об’єднань для дітей глухих, зі зниженим слухом, сліпих, зі зниженим зором, розумово відсталих, з порушеннями опорно-рухового апарату, із затримкою психічного розвитку, з тяжкими порушеннями мовлення.Назви спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) восьми видів та термін перебування у них дітей регламентуються постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 р. № 585 «Про встановлення строку навчання у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку». Наказом Міністерства освіти і науки України від 17.02.2004 р. № 120 «Про назви, штампи, вивіски загальноосвітніх навчальних закладів» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.02.2004 р. за № 248/8847) затверджено зразки написів назв загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі спеціальних. В додаток до згаданого наказу спільним листом Міністерства освіти і науки України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 22.09.2004 р. № 1/9-479/6477, адресованому Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, державним реєстраторам, встановлено за можливе не відображати організаційно-правові форми в написах назв, а також на печатках, штампах і вивісках відповідних навчальних закладів.Вилучення з назви спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату) визначення нозології контингенту учнів (вихованців) зумовлено гуманістичними підходами, численними зверненнями батьків, громадських організацій, які опікуються питаннями соціального захисту дітей з особливими освітніми потребами. У даний час спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати) працюють в умовах оновленого правового поля. З 1 січня 2006 року уведено в дію Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», яким визначено, що спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, є складовою системи реабілітації дітей-інвалідів та забезпечують якість реабілітації (абілітації) відповідно до державного стандарту у галузі освіти. На виконання зазначеного Закону та з метою забезпечення системного підходу до організації реабілітації, запровадження державних реабілітаційних стандартів постановами Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 р. 1686 затверджено Державну типову програму реабілітації інвалідів (далі – Програма), від 23.05.2007 р. № 757 – Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда. Механізм складання форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда, унесення до неї змін і результатів виконання реабілітаційних заходів визначено у наказі Міністерства охорони здоров’я від 08.10.2007 р. № 623 «Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.10.2007 р. за № 1197/14464. Індивідуальна програм реабілітації дитини-інваліда (особи віком до 18 років) розробляється лікарсько-консультативною комісією (ЛКК) лікувально-профілактичної установи за місцем проживання дитини. Індивідуальна програма реабілітації інваліда (особи віком від 18 років) розробляється міжвідомчою соціально-експертною комісією (МСЕК). Програма встановлює гарантований державою перелік послуг з медичної, психолого-педагогічної, фізичної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної, побутової і соціальної реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, які надаються дитині-інваліду безоплатно або на пільгових умовах з урахуванням фактичних потреб залежно від віку, статі, виду захворювання. Пунктом 2.7.2 зазначеного вище наказу Міністерства охорони здоров’я України № 623 встановлено, що розділ 2 Індивідуальної програми реабілітації інваліда (дитини-інваліда) – “Психолого-педагогічна реабілітація” – заповнюється МСЕК, ЛКК з визначенням обсягу, кількості та тривалості курсів, строків виконання, послуг з консультування, діагностики, патронажу, психологічної та педагогічної корекції розвитку дітей та молоді з функціональними обмеженнями з обов’язковим залученням до заповнення цього розділу фахівців органів управління освіти, їх уповноважених представників, відповідних психолого-медико-педагогічних консультацій. Пунктом 2.7.4 наказу № 623 визначено, що у розділі 4 “Професійна реабілітація” (абзац 3) дитині-інваліду обов’язково надаються рекомендації щодо форми організації навчання: у загальноосвітньому навчальному закладі, у спеціально організованих умовах: спеціальна загальноосвітня школа, школа-інтернат, спеціальний клас (група у відповідному навчальному закладі), спеціальна навчальна програма, щадний режим навчання та ін.). У даний час відпрацьовується методика змістового заповнення зазначених розділів Програми з метою сприяння максимального задоволення потреб у комплексній реабілітації, побажань дітей-інвалідів та їх батьків, урахування оптимальних можливостей їх задоволення. Відповідно до Програми у спеціальних загальноосвітніх школах (школах інтернатах) для дітей з сенсорними порушеннями (глухих та зі зниженим слухом, сліпих та зі зниженим зором), з порушеннями опорно-рухового апарату), для розумово відсталих дітей учням (вихованцям) надаються такі послуги з реабілітації: освітні послуги (колективна форма навчання, в тому числі інтегроване, інклюзивне навчання, індивідуальна та дистанційна форми навчання); медична реабілітація (лікувально-профілактичні заходи); психолого-педагогічна реабілітація (консультування, психолого-педагогічна діагностика, психологічна та педагогічна корекція, освітні послуги); фізична реабілітація (лікувальний масаж, лікувальна фізкультура); професійна реабілітація (професійна орієнтація, допрофесійна підготовка, професійна підготовка (за наявності ліцензії); фізкультурно-спортивна реабілітація (ритміка, лікувальна фізкультура, навчально-тренувальні заняття з фізичної культури і спорту, заняття спортом) соціальна та побутова реабілітація (пристосування меблів, встановлення обладнання для адаптації приміщень, навчання основних соціальних навичок, соціально-побутовий патронаж, працетерапія). У спеціальних школах (школах-інтернатах) з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності діти-інваліди забезпечуються спеціальними засобами для орієнтування, спілкування та обміну інформацією, у тому числі сучасним тифлотехнічним, сурдотехнічним, іншим комп’ютерним обладнанням з відповідним програмним забезпеченням. Реабілітація в школі (школі-інтернаті) носить комплексний характер і забезпечується поєднанням спеціального педагогічного (корекційного), психологічного, медичного супроводу (лікувально-відновлювальні, лікувально-профілактичні заходи). Педагогічні і медичні працівники під час занять та в позаурочний час здійснюють системні спостереження учнів (вихованців), узагальнюючи їх результати з наступним обговоренням з метою внесення відповідних коректив у систему навчально-реабілітаційної роботи. Медичний персонал систематично ознайомлює педагогів і батьків з результатами поглибленого медичного огляду дітей, санітарно-гігієнічним режимом школи (школи-інтернату), клінічними проявами порушень розвитку учнів (вихованців). Педагогічні працівники на основі медичних висновків, результатів системного психолого-педагогічного вивчення учнів класу визначають типологічні та індивідуальні особливості їх навчання та корекційно-розвиткової роботи, для дітей-інвалідів – з урахуванням індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда. Таким чином, особливості здійснення навчально-реабілітаційної роботи, охоронно–педагогічного режиму у спеціальній школі (школі-інтернаті) визначаються: - спеціальною системою навчальної, виховної, корекційно-розвиткової роботи; - створенням спеціальних умов для корекційної спрямованості навчання, виховання та подолання порушень фізичного і психічного розвитку, формування та розвиток мовлення, відновлення здоров’я; - здійсненням індивідуального та диференційованого підходу у навчанні та корекційно-розвитковій роботі з дітьми з особливостями психофізичного розвитку з урахуванням характеру порушення. Особливу увагу слід звернути на якісні зміни контингенту учнів (вихованців) спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів). Відповідно до нового Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) (пп.2.6, 2.7, 2.8) розширено контингенти учнів та вихованців. Так, у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах, окрім дітей сліпих та зі зниженим зором, глухих та зі зниженим слухом, з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, розумово відсталих, з тяжкими порушеннями мовлення можуть навчатися діти з складними вадами розвитку. Насамперед, це – діти з порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку та учні (вихованці) з числа дітей сліпоглухих, з аутизмом, помірною розумовою відсталістю. Окрім того, за наявності достатньої кількості учнів, відповідної матеріально-технічної бази та кадрового забезпечення у спеціальній школі (школі-інтернаті) можуть відкриватися спеціальні класи (групи) для дітей інших нозологій. За таких умов організація навчально-реабілітаційного процесу в зазначених закладах передбачає внутрішню інтеграцію та соціальну адаптацію дітей з різними особливостями психофізичного розвитку. Таким чином у спеціальній школі (школі-інтернаті) створюється своєрідне освітнє середовище. Процес реабілітації дитини-інваліда повинен передбачати послідовне вирішення комплексних проблем, починаючи від складання індивідуальних реабілітаційних програм з наступним їх коригуванням. При цьому важливо забезпечити специфічність реабілітаційної роботи з дітьми-інвалідами, які мають складні вади розвитку (діти з порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату у поєднанні з розумовою відсталістю), оскільки такі діти характеризуються соціальною дезадаптацією і потребують фахового супроводження і підтримки на всіх вікових етапах. Система реабілітації дітей-інвалідів та дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, має забезпечити комплексність і неперервність медичної, психолого-педагогічної, трудової, фізичної, соціальної реабілітації для створення оптимальних умов їх фізичного, психічного, інтелектуального розвитку. Зокрема, педагогічна реабілітація передбачає запровадження комплексу заходів (у т. ч. відповідних форм, методів, змісту навчання), що створюють передумови для оволодіння дітьми з особливими освітніми потребами системою знань, умінь і навичок, застосування яких сприяє подальшому розвитку особистості: підвищення освітнього, кваліфікаційного рівня, здатність до самостійної трудової діяльності, організації побуту, адекватного планування самостійного життя.^ Психологічна реабілітація спрямована на корекцію та розвиток психічних функцій, особистості в цілому, створення оптимальних умов для подальшого становлення кожної дитини як особистості в процесі засвоєння цінностей та пристосування до вимог та критеріїв суспільства. Здійснення психолого-педагогічної, соціальної реабілітації учнів (вихованців) спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів забезпечують, насамперед, спеціально розроблені навчальні плани з корекційно-розвитковою складовою. Надзвичайно важливим є абілітаційне навчання під час пропедевтичного періоду, особливо у підготовчому класі (формування навичок охайності, самообслуговування, спілкування, мотивації до праці, оволодіння елементарними трудовими навичками, розвиток емоційно-вольової сфери в комплексі з іншими реабілітаційними заходами).На основі типових навчальних планів спеціальні загальноосвітні навчальні заклади складають робочі навчальні плани, у яких конкретизується варіативна складова з урахуванням специфіки організації навчально-виховного процесу відповідно до особливих освітніх потреб учнів (глухих, зі зниженим слухом, сліпих, зі зниженим зором, розумово відсталих, з тяжкими порушеннями мовлення, з порушеннями опорно-рухового апарату, із затримкою психічного розвитку).^ Корекційно-розвитковою складовою інваріантної частини навчальних планів регламентується організація системної реабілітаційної роботи з учнями (вихованцями): розвиток слухового сприймання; розвиток зорового сприймання; розвиток мовлення; корекція пізнавальної діяльності; формування навичок просторового орієнтування; соціально-побутове орієнтування; формування компенсаційних способів діяльності; практичне використання знань, умінь і навичок (предметно-практична діяльність); розвиток комунікативної діяльності і творчості; фізичний розвиток.Корекційно-розвиткова робота передбачає вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, і потребує впровадження особистісно орієнтованих програм навчання та реабілітації за індивідуальним та диференційованим підходом.^ Зміст корекційно-розвиткових занять реалізується через навчальні предмети та курси: для сліпих дітей та зі зниженим зором: «Соціально-побутове орієнтування», «Розвиток мовлення», «Корекція вад розвитку», «Орієнтування у просторі», «Ритміка», «Лікувальна фізкультура»; - для глухих дітей:«Розвиток слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови», «Ритміка»;- для дітей зі зниженим слухом:«Розвиток слухового сприймання та формування вимови», «Ритміка»;для розумово відсталих дітей:«Розвиток мовлення», «Соціально-побутове орієнтування», «Ритміка», «Лікувальна фізкультура»;для дітей з тяжкими порушеннями мовлення:«Розвиток мовлення», «Розвиток зв’язного мовлення», «Логоритміка», «Лікувальна фізкультура»;для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату:«Корекція вад розвитку», «Лікувальна фізкультура»;для дітей із затримкою психічного розвитку:«Корекція розвитку», «Розвиток мовлення», «Ритміка».Для створення оптимальних умов оволодіння навчальним матеріалом з учнями, які потребують фізичного та (або) розумового розвитку, проводяться індивідуальні та групові заняття з корекції вад розвитку. Корекційно-розвиткові заняття проводять спеціалісти навчального закладу: вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, вчитель лікувальної фізкультури, вчитель ритміки. Не рекомендується розподіляти години, відведені на корекційно-розвиткові заняття, між вчителями-класоводами, вчителями-предметниками, що зумовлює формальний підхід та недостатню ефективність зазначених занять. З 1 по 15 вересня відповідними спеціалістами (вчителями-дефектологами, вчителями-логопедами, вчителями лікувальної фізкультури, ритміки, практичними психологами) за участі лікарів закладу, шкільної психолого-медико-педагогічної консультації, соціального педагога (для дітей-інвалідів – з урахуванням індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда) визначається зміст програм корекції вад розвитку, на основі яких комплектуються групи для занять (диференційований підхід) та розробляється індивідуальний план корекційної роботи. Індивідуальний план корекційної роботи – це документ, який містить інформацію про учня (вихованця), корекційні послуги, які він отримує у навчальному закладі, та їх ефективність (підстава для внесення відповідних коректив). Тривалість групового заняття становить 35-40 хв., індивідуального – 20-25 хв. Групи з урахуванням однорідності порушень з наповнюваністю 2-6 чол. комплектуються відповідним спеціалістом з урахуванням рекомендацій психолого-медико-педагогічної комісії навчального закладу. Наприклад, заняття з лікувальної фізкультури проводяться групами та індивідуально вчителем лікувальної фізкультури за спеціально розробленими індивідуальними комплексами з урахуванням форм і ступеня важкості захворювання дітей, відповідно до рекомендацій лікарів. Групи можуть створюватися за напрямками: загальнооздоровчий, захворювання хребта, плоскостопість, дитячий церебральний параліч та ін. Корекційно-розвиткові заняття регламентуються окремим розкладом. На основі узагальнення матеріалів вивчення діяльності навчальних закладів, інформацій органів управління освітою, листів батьків, громадських організацій можна зробити висновок, що можливості здійснення комплексної реабілітації в умовах спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату) використовуються недостатньо. Режимом функціонування спеціальних загальноосвітніх шкіл та шкіл-інтернатів передбачено проведення навчально-реабілітаційного процесу у першій та другій половині дня із забезпеченням постійного фахового психолого-педагогічного супроводу. Це, насамперед, передбачає продовження активної реабілітаційної роботи в другій половині дня з використанням фахового потенціалу, досвіду роботи вихователів, які в більшості випадків є досвідченими педагогічними працівниками. Можливості вирішення питання координування діяльності педагогічних, медичних працівників для забезпечення системності та єдності комплексної реабілітації учнів (вихованців) у першій та другій половині дня, її якості та ефективності закладено у Типових штатних нормативах) спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (наказ Міністерства освіти і науки України від 05.12.2008 р. № 1105, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2008 р. за №1250/15941).Зазначеними Типовими штатними нормативами передбачено посади заступника директора з навчальної роботи, заступника директора з виховної роботи, старшого вихователя. При цьому посадові обов’язки заступника директора з виховної роботи доцільно конкретизувати саме у плані забезпечення системності та єдності комплексної реабілітації учнів (вихованців) з урахуванням режиму функціонування школи з продовженим днем чи школи-інтернату, доручивши старшому вихователю здійснювати контроль за системою виховної, позашкільної роботи в контексті комплексної реабілітації в цілому. Надзвичайно велике значення має залучення батьків до участі у навчально-реабілітаційному процесі. Це сприяє розумінню батьками особливостей розвитку своїх дітей, можливостей їм допомогти, закріпленню в позашкільному середовищі умінь і навичок, сформованих у навчальному закладі, навчання використовувати їх у різних життєвих ситуаціях.Для забезпечення дієвого моніторингу та ефективності комплексної реабілітаційної роботи у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах рекомендується обговорювати успіхи учнів на засіданнях методичних об’єднань за участю соціального педагога, практичного психолога, шкільної психолого-медико-педагогічної комісії з метою оперативного коригування індивідуальної реабілітаційної програми учнів (вихованців) доцільно заслуховувати питання зазначеної тематики на засіданнях педагогічних рад не рідше одного разу на семестр. Зазначена система роботи сприятиме становленню спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) у новій якості, як осередків комплексної державної підтримки сім’ї, що забезпечують право на якісну освіту, соціальний захист, реабілітацію найбільш уразливих категорій дитячого населення завдяки спеціально організованому навчально-реабілітаційному процесу. Зміст листа просимо довести до відома працівників органів управління освітою, керівників та працівників спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, загальноосвітніх навчальних закладів.Заступник Міністра П.Б.Полянський Симоненко Т.В.Лабайчук Г.Ф.288 04 08