ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА щодо Генеральної угоди на 2008-2009 роки.Переговори з укладення Генеральної угоди на новий строк розпочались у жовтні 2005 року. Сторонами Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2008 − 2009 рокивиступають: від сторони власників: Кабінет Міністрів України, Федерація роботодавців України, Всеукраїнська асоціація роботодавців, Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України та Спілка орендарів і підприємців України. профспілкову сторону представляють майже 80 всеукраїнських профспілок і профоб’єднань. Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.02.08 було оновлено сторону власників. Керівником групи повноважних представників сторони власників та уповноважених ними органів, які об’єдналися для ведення колективних переговорів з укладення Генеральної угоди на новий строк було призначено Міністра праці та соціальної політики України Денісову Людмилу Леонтіївну. До складу групи увійшли по 15 представників від Уряду і 15 від всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і підприємців. Відповідно до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. № 1543, Мінпраці організовувало на засадах соціального партнерства проведення колективних переговорів з укладення Генеральної угоди між роботодавцями або уповноваженими ними органами, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, на підприємствах яких зайнято більшість працівників, та професійними спілками, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди. Колективні переговори з укладення цієї Генеральної угоди як ніколи були тривалими, дуже напруженими i непростими. Проте спільними зусиллями повноважних представників Сторін вдалося сформувати узгоджений нормативно-правовий документ, реалізація якого дозволить не лише врегулювати на державному рiвнi виробничі, трудові, соцiально-економiчнi відносини, забезпечити дотримання соціальних гарантій працівників i власників, але i сприятиме консолідації зусиль соціальних партнерів на розв’язанні найбільш гострих соціально - економічних проблем, забезпеченні сталого економічного піднесення i на цій основі поетапного зростання життєвого рівня i добробуту населення. Слід зазначити, що колективні переговори, на їх завершальній стадії, проходили конструктивно, прозоро i відкрито. Кожна із Сторін принципово, аргументовано, відстоюючи свою позицію, шукала компромісного рішення. Зрозуміло, що є низка положень Угоди, що не повною мірою задовольняють кожного із суб’єктів переговорного процесу. Однак Сторони пішли на компроміс, оскільки, як свідчить світова практика, тільки так можна досягти балансу інтересів держави, найманих працівників i власників. До Угоди включено 177 положень, норми яких діють безпосередньо на всіх підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, є обов'язковими для застосування під час укладання угод іншого рівня та колективних договорів як мінімальні гарантії. Угода набирає чинності з дня підписання і діє до укладення нової або перегляду цієї Угоди.Сторона власників взяла зобов’язання щодо виконання 157 положень Угоди що складає 88,8 відсотка ( в тому числі 58 пунктів - безпосередньо є зобов’язаннями Кабінету Міністрів України (32,8 відсотка), а 99 зобов’язань (56 відсотків) планується здійснити за участю всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і підприємців та профспілок).Безпосередньо зобов’язань профспілкової сторони - 20 (11,2 відсотка). Оцінюючи в цілому зміст Угоди, можна констатувати, що вона носить соцiально-орiєнтовний характер i, містить ряд принципово нових положень, спрямованих на реформування системи оплати праці та підвищення її стимулюючої ролі. Сторони домовились установити на період до запровадження розміру мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи, до 1 січня 2009 р., мінімальну тарифну ставку робітника І розряду у виробничій сфері (за винятком бюджетних установ) у розмірі 120 відсотків. Передбачити у Законі України „Про державний бюджет України на 2009 рік” встановлення розміру мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи з 1 січня 2009 р., відповідно до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб”. Після запровадження мінімальної заробітної плати в розмірі прожиткового мінімуму на працездатну особу мінімальний розмір тарифної ставки робітника І розряду (за винятком бюджетних установ) встановлювати вище за вартісну величину прожиткового мінімуму для працездатної особи, а конкретний розмір визначати у галузевих угодах з урахуванням мінімальних галузевих стандартів оплати праці працівників, умов праці, потреб працівника та витрат з утримання непрацездатних членів його сім'ї. Сторони також узгодили перелік та розміри доплат i надбавок що мають міжгалузевий характер. Досягнуто домовленості, погоджувати рішення Кабінету Міністрів України про визначення ставок (окладів) та інших умов оплати праці працівників бюджетної сфери з відповідними галузевими профспілками та відповідними галузевими об’єднаннями організацій роботодавців. Такий підхід ще раз підтверджує позицію та прагнення Уряду всебічно посилювати взаємодію стосунків як з профспілками, так i з роботодавцями на засадах рівноправного соціального партнерства. Одним iз ключових є розділ Угоди, в якому визначені зобов’язання Сторін щодо сприяння розвитку виробництва та забезпечення продуктивної зайнятості, активної підтримки i захисту вітчизняних виробників, реформування податкової системи, розвитку інвестиційної політики та iншi важливі напрямки співпраці. Через механiзм Генеральної угоди передбачено посилити вплив держави, профспiлок та роботодавцiв на полiпшення стану безпеки та охорони працi, зменшення виробничого травматизму, покращення умов працi та вiдпочинку. Конкретні завдання та пріоритети викладені в четвертому роздiлi, який стосується соціального захисту та задоволення духовних потреб, рівня життя, охорони здоров’я, освіти, культури. Укладена нова Генеральна угода — це дуже важливий документ для спільної діяльності Уряду, роботодавців та профспілок України на наступні два роки і успішне виконання її положень буде залежати від кожної із Сторін. Укладення Генеральної угоди дозволить забезпечити надійну правову основу і чітку системність в організації всієї колодоговірної роботи.