Інститут регіональних досліджень НАН України ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ у 2006 роціЛЬВІВ - 2006Інститут регіональних досліджень НАН України у 2006 році: Інформаційне видання. – Львів,2007. Видання містить інформацію про напрями та тематику досліджень, наукові публікації та основні результати діяльності Інституту регіональних досліджень Національної академії наук України у 2006р. Для економістів, науковців, працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, а також всіх, хто цікавиться досягненнями науки України.Відповідальний редактор : Кравців В.С., кандидат економічних наук Редакційна група : Демченко В.В., кандидат фізико-математичних наук Кузик В.А.Затверджено до друку Вченою радою Інституту регіональних досліджень НАН України (протокол №9 від 27 грудня 2006р.)Адреса Інституту : 79026, Львів-26, Козельницька, 4. Тел. (032)270-71-68, факс (032)270-71-58.; E-mail: irr@ mail.lviv.uaВступ Інститут регіональних досліджень Національної академії наук України є провідною науковою установою в системі НАН України з проблем регіональної політики та транскордонного співробітництва. Інститут виконує функції методологічного, науково-організаційного і координаційного центру. В Інституті проводяться фундаментальні і прикладні дослідження: проблем формування регіональної політики; систем управління та еколого-економічного регулювання розвитку регіонів; раціонального використання виробничого, трудового, природно-ресурсного та інтелектуального потенціалу регіонів; ринкової інфраструктури і підприємництва; зовнішньоекономічної діяльності та транскордонного співробітництва; розвитку фінансових взаємовідносин в регіоні; методологічних та прикладних проблем моніторингу регіональних процесів. Інститут також здійснює: підготовку проектів програм соціально-економічного розвитку різних територіальних одиниць, підприємств, організацій; розробку методик, проектів законодавчих і нормативних актів; наукові експертизи; організацію нарад, семінарів, конференцій; надає консультації з усіх напрямків своєї наукової діяльності. При Інституті функціонує аспірантура і докторантура та діє спеціалізована вчена рада по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата наук з економічних спеціальностей: 08.10.01 - “Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка”; 08.06.01 - “Економіка, організація та управління підприємствами”; 08.09.01 - “Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика”. З 2004р. при Інституті діє спеціалізована рада з захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук із спеціальності 08.04.01 “Фінанси, грошовий обіг і кредит”. В організаційній структурі Інституту функціонує 7 наукових підрозділів: відділ регіональної соціально-економічної політики; відділ регіональної екологічної політики; відділ прогнозування і моделювання розвитку регіону; відділ проблем ринкової інфраструктури та транскордонного співробітництва; відділ проблем розвитку фінансово-кредитних відносин в регіоні; відділ моніторингу регіонального розвитку; відділ територіальних суспільних систем і просторового розвитку.У 2006 році Інститут здійснював наукові дослідження за такими основними напрямами: регіональна політика і регіональна економіка. Просторовий розвиток і земельне планування; прогнозування та сталий розвиток економіки; промислова політика, науково-технічний та інновативно-інноваційний розвиток; дослідження проблем підприємництва, ринкової інфраструктури, інвестиційних процесів регіонів, регіональної статистики. ^ І. Основні наукові досягнення Інституту у 2006 році Проведені протягом 2006 р. дослідження дозволили отримати ряд важливих теоретичних та прикладних результатів: Розроблено наукову системологію формування і розвитку регіональних суспільних систем. Сформульовано наукові засади типологізації їх соціального та інноваційно-інтелектуального потенціалу. Визначено фактори розвитку регіональних соціально-трудових систем, розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності їх функціонування і розвитку. Розвинуто положення щодо нової ролі сучасного університету, особливостей його функціонування в умовах економіки знань. Обґрунтовано теоретичні підходи до екологізації суспільного розвитку в процесі реформування економічних відносин. Окреслено шляхи адаптації національної екологічної політики до вимог європейських стандартів. Обґрунтовано концептуальні засади формування програм перспективного розвитку гірських курортів. Підготовлено проект Програми раціонального використання та охорони природно-ресурсного потенціалу Волинської області. Обґрунтовано теоретико-методичні підходи до дослідження проблем адміністративно-територіального устрою України, розробки напрямків його удосконалення, обґрунтування нових моделей адміністративно-територіального устрою та наслідків їх реалізації. Розроблено Стратегію соціально-економічного розвитку Закарпатської області до 2015 року. Обґрунтовано застосування просторового підходу до виділення територіальних утворень різного ієрархічного рівня та розроблено методологічний інструментарій їх просторової організації та розвитку. Опрацьована методика зміни меж та оптимізації відносин міст з прилеглими територіальними громадами. Обґрунтовано економічну сутність, принципи побудови моделі територіально-виробничих систем та організаційно-економічні методи підвищення ефективності їх функціонування. Досліджено просторові чинники в організації територіально-виробничих систем та обґрунтовано багатокритеріальну оцінку їх просторового розвитку. Здійснено теоретичне обґрунтування сутності капіталізації та її ролі у визначенні ринкової вартості суб’єктів господарювання. Сформульовані теоретико-методичні засади управління розвитком підприємств на основі підвищення рівня їх капіталізації. Обґрунтовано механізм формування конкурентного середовища на регіональних ринках, запропоновано методику оцінки конкурентоспроможності регіону, окреслено основні підходи до виявлення нових та активізації традиційних конкурентних переваг регіону. Обґрунтовано основні складові системи моніторингу соціально-економічного стану регіону. Розроблено методологічний підхід оцінювання економічної активності в Україні та в країнах Євросоюзу. Теоретичні та прикладні розробки з питань формування гірської політики в Україні, забезпечення раціонального використання та охорони природно-ресурсного потенціалу Волинської області служать науковою основою створення ефективної системи управління екологічно сталим розвитком України та її регіонів.^ II. Дані про тематику та обсяги НДР Дані про кількість та обсяги фінансування НДР, які виконувались Інститутом у 2006 році: ^ Вид тематики Кількість тем (проектів, завдань) Обсяги фінансування разом в т.ч. завершено у звітному році разом в т.ч. за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету 1 2 3 4 5 1. Державна: 1.1. Тематика, що виконувалась за завданнями державних цільових програм, головним розпорядником бюджетних коштів яких є НАН України та фінансувалась за бюджетною програмою 6541050 (із зазначенням назви кожної окремої програми та її замовника) – – – – 1.2. Тематика, що виконувалась за завданнями державних науково-технічних програм Міністерства освіти і науки України 1 1 27,5 – 1.3. Тематика, що виконувалась за завданнями програм інших центральних органів виконавчої влади(із зазначенням назви кожної окремої програми та її замовника) – – – – 1.4.Тематика, яка виконувалась за Державним замовленням на науково-технічну продукцію з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, що фінансувалось за бюджетною програмою 6541060 – – – – 1.5. Проекти Державного фонду фундаментальних досліджень 1 1 12 12 1.6. Тематика, яка виконувалась за окремими завданнями відповідно до Указів Президента України, рішень Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та фінансувалися за бюджетними програмами 6541030 та 6541040 1 1 20 – 2. Програмно-цільова та конкурсна тематика НАН України 2.2. Тематика, що виконувалась за завданнями цільових комплексних програм фундаментальних досліджень** – – – – 2.3. Тематика, що виконувалась за завданнями цільових програм прикладних досліджень*** – – – – ^ 3. Відомча тематика: 3.1. Тематика, що виконувалась за завданнями цільових наукових програм відділень НАН України**** 2 2 473,9 473,9 3.2. Тематика фундаментальних досліджень, що фінансувалась за бюджетною програмою 6541030 (Загальний фонд Державного бюджету) 7 4 1858,1 1858,1 3.3. Тематика прикладних досліджень, що фінансувалась за бюджетною програмою 6541040 (Загальний фонд Державного бюджету) 1 – 268,3 268,3 3.4. Тематика, що фінансувалась за обома бюджетними програмами – – – – 3.5. Тематика, що фінансувалась за бюджетними програмами 6541140, 6541160 та 6541180 ) (Загальний фонд Державного бюджету) – – – – ^ 4. Пошукова тематика: 4.1. Тематика, що фінансувалась за бюджетною програмою 6541030 – – – – 4.2. Тематика, що фінансувалась за бюджетною програмою 6541040 – – – – 5. Госпдоговірна тематика 5.1. Тематика, що виконувалась за кошти вітчизняних замовників 10 10 395,0 – 5.2. Тематика, що виконувалась за кошти зарубіжних організацій та фондів – – – – 5.3. Тематика, що фінансувалась за бюджетною програмою 6541030 (Спеціальний фонд Державного бюджету) – – – – 5.4. Тематика, що фінансувалась за бюджетною програмою 6541040 (Спеціальний фонд Державного бюджету) – – – – Загалом 23 19 3007,3 2612,3 ^ IІІ. Виконання програмно-цільової та конкурсної і відомчої тематики НАН України Виконання відомчої тематики 1. Тема “Регіональні суспільні системи: організаційно-економічний механізм їх формування і розвитку в умовах соціально-орієнтованої економіки” (постанова Бюро Відділення економіки НАН України від 27.02.04, пр. №2) Керівник теми: акад. НАН України М.І. Долішній. Відповідальні виконавці: д.е.н. Шевчук Л.Т., д.е.н. Злупко С.М., д.е.н. Вовканич С.Й., д.г.н. Писаренко С.М., д.е.н. Семів Л.К, к.е.н. Садова У.Я., к.е.н. Максимчук М.В., к.е.н. Сторонянська І.З., к.е.н. Шульц С.Л., к.е.н. Мельник М.І. Терміни виконання: III кв.2004 – IV кв.2006 рр. На протязі звітного періоду отримано наступні теоретичні та практичні результати: Розроблено науково-методичне підґрунтя формування і розвитку регіональних суспільних систем, яке включає наукову системологію, взаємозв’язок регіональних суспільних систем (РСС) і розвиток національної економіки, екологічні, інноваційні, культурні засади. Здійснено теоретичне обґрунтування регіональних економічних систем та їх ранжування; досліджено кібернетичні засади побудови регіональних економічних систем (академік НАН України, д.е.н., проф. Долішній М.І., д.е.н., проф. Злупко С.М.). Розкрито особливу функцію регіональних суспільних систем як соцієтального суб’єкта духовно-інтелектуального, ідеологічного, культурологічного відродження регіонів, вивищення механізмів їх розвитку від суто соціально-економічних (дія яких виявляється через економічну поведінку населення та матеріальну облаштованість його життєдіяльності) до світоглядно-аксіологічних, які спрацьовують на рівні індивідуальної та суспільної свідомості й забезпечують ціннісно-мотиваційну консолідацію регіональних спільнот у державо- та націотворчих процесах (рекультрегіоналізація) (д.е.н., проф. Вовканич С.Й.). Обґрунтовано актуальність переорієнтування регіонології (регіоналістики) на нову парадигму осмислення феноменів соціально-економічного розвитку регіонів, яка б вибудовувалась на розумінні єдиної стратегії та цільового призначення регіонального розвитку й міжрегіональної взаємодії з позицій загальнонаціональних інтересів, визначальними серед яких є відродження та консолідація духовно-культурологічних, інтелектуально-менталітетних, громадянських, моральнісних ідеалів й історичних традицій українського народу в регіональних адміністративно-територіальних утвореннях з наданням їм спільного державотворчого націоцентричного вектора в процесах євроінтеграції України (д.е.н., проф. Вовканич С.Й.). Визначено особливості формування і розвитку суспільно-територіальних систем (СТС) в умовах соціально-орієнтованої економіки, що визначається вирішальною роллю їх соціальних підсистем. Запропоновано визначення СТС, як сутності регіонів різних рівнів ієрархії, які характеризують структуризацію в просторі природних, ресурсних, інформаційних, виробничих, соціальних, економічних, інституційних, політичних систем, функціонування яких безпосередньо пов’язане з неоіндустріальною парадигмою територіального розвитку, яка базується на єдності інноваційної економіки і людського капіталу (д.г.н., проф. Писаренко С.М.). Розроблено концепцію регіональної соціальної політики, обґрунтовано необхідність та особливості регіонального моніторингу соціальних явищ та процесів як передумови її формування, запропоновано шляхи інформаційного забезпечення соціального менеджменту в Україні (к.е.н., ст.н.с. Садова У.Я.). Проведено соціологічну оцінку рівня життя населення та здійснено її факторний аналіз, розроблено методичні рекомендації щодо забезпечення соціального прогнозування рівня життя населення (к.е.н., ст.н.с. Садова У.Я., к.е.н., н.с. Риндзак О.Т.). Визначено фактори розвитку та проаналізовано методи дослідження регіональних соціально-трудових систем, розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування і розвитку цих систем; розглянуто питання регіональних соціально-екістичних систем в контексті Генеральної схеми планування території України (к.е.н., с.н.с. Садова У.Я.). Розвинуто положення щодо нової ролі сучасного університету, особливостей його функціонування в умовах економіки знань та концепції Європи знань. У ВНЗ Львівської і Закарпатської області, АР Крим проведено експертне дослідження, за результатами якого визначено складові потенціалу вищої освіти та з’ясовано організаційні, фінансово-економічні й соціальні механізми активізації освітньої діяльності українських університетів в умовах стратегії євроінтеграції (д.е.н., п.н.с. Семів Л.К.). Проведено соціологічне дослідження щодо оцінки рівня взаємоузгодженості ринку праці та ринку освіти у Львівській області. Досліджено проблеми впливу якості підготовки випускників ВНЗ на подальше працевлаштування, конкурентоздатності вітчизняної освіти, з’ясовано механізми забезпечення зв’язку між освітніми закладами та ринком праці (д.е.н., п.н.с. Семів Л.К.). В контексті розгляду молоді як суб’єкта регіональних суспільних систем запропоновано комплексний аналіз цього поняття, який дозволяє трактувати молодь як креативний чинник соціально-економічного розвитку, активний суб’єкт інноваційних процесів РСС. Обґрунтовано поняття науково-креативної суб’єктності молоді, яка пов’язана з особливостями ціннісних, інтелектуальних, професійних та ін. характеристик, мотивацій, що динамічно трансформуються, розвиваються і проявляються у творчій діяльності молоді, ведуть до підвищення ролі та місця молодого покоління в системі науки, освіти, культури тощо як чинників інноваційного розвитку РСС (к.е.н., н.с. Риндзак О.Т.). На основі оцінки явищ поляризації, економічної концентрації та сегрегації обґрунтовано тенденції трансформації соціально-економічного простору регіональних суспільних систем. Сформульовано основні риси і форми прояву стратифікованих локальних систем на регіональному рівні та визначено організаційно-управлінські фактори їх функціонування (к.е.н., с.н.с. Шульц С.Л.). Проаналізовано таку властивість розвитку суспільних територіальних систем як асиметричність, особливу увагу приділено її структурним та функціональним проявам. Запропоновано методику визначення рівня асиметрії регіонального розвитку, яка базується на динамічному підході із використанням інтегрального показника та включає 12 показників. Це дало змогу комплексно оцінити систему різнорідних чинників, які визначають рівень і тенденції соціально-економічного розвитку регіонів та впливають на асиметрію, дати порівняльну характеристику цього розвитку (к.е.н., с.н.с. Сторонянська І.З.). Визначені основні напрямки державної регіональної політики регулювання асиметрії соціально-економічного розвитку регіонів України, яка повинна базуватись на необхідності переходу від політики вирівнювання до політики розвитку, а далі – до політики поляризованого розвитку регіонів. Розроблено організаційно-економічний механізм зниження просторової асиметрії розвитку, який передбачає формування кластерів. Кластерний підхід дозволяє врахувати взаємозв’язки і взаємозалежності між підприємствами, забезпечити їх високий рівень конкурентоспроможності за рахунок координації, ефекту обхвату та дифузії. Для органів влади даний підхід дає можливість спрогнозувати результати та ефективність заходів, спрямованих на розвиток кластеру (к.е.н., с.н.с. Сторонянська І.З.). Проведено теоретико-методологічне обґрунтування проблеми інституціонального забезпечення управління розвитком регіональних суспільних систем; досліджено проблеми змін в їх інституціональній структурі. Розроблено практичні рекомендації з оптимізації даної структури, через формування інститутів, які інтенсифікують регіональний розвиток, синхронізують його із вимогами Європейського Союзу (к.е.н., с.н.с. Максимчук М.В.). Виділено сутнісні ознаки (критерії) інноваційної розвиненості регіональних суспільних систем. За ступенем сформованості сутнісних ознак інноваційної спрямованості регіональних суспільних систем обґрунтовано доцільність та сформульовано наукові засади наступної їх типологізації: 1) інноваційно-індиферентні; 2) передінноваційні; 3) інноваційно орієнтовані; 4) власне, інноваційні. Ця типологізація стала підставою для запровадження терміну “регіональні суспільні системи інноваційного типу”. (к.психол.н., с.н.с. Копистянська Х.Р., к.філос.н., с.н.с., Цапок С.О., к.е.н., с.н.с. Бідак Я.В.). Досліджено природу й суб’єктні чинники механізму трансформації трудового потенціалу регіональних суспільних систем в цілісний інтелектуально-інноваційний потенціал. Цей механізм полягає в послідовному збільшенні частки цих компонент у структурі трудового потенціалу, їх взаємодії та взаємопроникненні, що реалізується через когнітивно-креативну активність когнітаріїв (фахової інтелігенції). Розкрито провідну роль когнітаріату в становленні середнього класу новітнього суспільства, орієнтованого на знаннєво-інформаційну парадигму соціально-економічного розвитку (к.психол.н., с.н.с. Копистянська Х.Р., к.філос.н., с.н.с., Цапок С.О., к.е.н., с.н.с. Бідак Я.В.). На основі оцінки моделей районування України за конкретними ознаками розроблені та обґрунтовані методологічні й методичні підходи до побудови часткових та інтегральних моделей суспільно-політичного і соціально-економічного районування України (д.е.н. Шевчук Л.Т., Шевчук Я.В). Обґрунтовано теоретико-методологічні та методичні засади інвестиційного районування України, на основі розробленої ієрархічної системи критеріїв оцінки та аналітичних показників проведено інвестиційне районування України (к.е.н. Мельник М.І.). Проаналізовано роль та місце соціально-економічного районування в контексті адміністративно-територіальної реформи. Розроблено карти соціально-економічного районування України за видами економічної діяльності та щільності населення. Оцінено за сформованою системою показників регіони України. Визначені прогресивні та депресивні територіальні суспільні системи (Шевчук Я.В.).2. Тема “Розробка методології моніторингу соціально-економічного стану у регіонах України” (постанова Бюро Відділення економіки НАН України від 28.01.05, пр. № 1). Керівник теми: д.е.н., проф. Побурко Я.О. Відповідальні виконавці: д.е.н., проф. Побурко Я.О., д.е.н. Палига Є.М., к.е.н. Андел І.В., к.е.н. Пушак Я.Я. Терміни виконання: I кв. 2005 р. - IІІ кв. 2006 р. Протягом 2006 року згідно відомчої тематики виконані наступні роботи: розроблено теоретико-методологічний підхід щодо формування системи моніторингу соціально-економічного стану регіону: запропоновані теоретичні підходи щодо визначення поняття моніторинг, на основі історичного методу досліджено й класифіковано основні об’єкти статистичного оцінювання та функції соціально-економічного моніторингу стану регіону (д.е.н., проф. Побурко Я.О.); опрацьована концепція організації моніторингу соціально-економічного стану у регіонах України: сформульовано основні засади порівнювання соціально-економічного стану регіону, а також основні положення організації системи моніторингу соціально-економічного стану регіону на основі чого запропонована концепція організації моніторингу соціально-економічного стану регіону (д.е.н., проф. Побурко Я.О., к.е.н., с.н.с. Пушак Я.Я.) ; підготовлено методологічні рекомендації щодо оцінювання економічного стану у регіонах України: запропоновано методологічні підходи та здійснено інтегральне оцінювання таких явищ, що мають місце в регіоні як “утворення результатів в оцінювальному періоді”, “нагромадження результатів діяльності” у сфері соціально-економічної інфраструктури, соціально-економічного стану регіонів. Викладені основні положення побудови інтегральної оцінки економічного стану регіону, запропоновано спосіб та методику розрахунку інтегрального індексу утворення результатів соціально-економічної діяльності у регіонах, проведено структуризацію показників та сформовано критерії оцінки утворення результатів соціально-економічної діяльності (д.е.н., проф. Побурко Я.О., к.е.н., с.н.с. Пушак Я.Я., к.е.н., с.н.с. Андел І.В.); розроблені методологічні рекомендації щодо моніторингу явищ соціально-економічної діяльності у регіоні, зокрема підготовлено пропозиції щодо організації системи моніторингу явищ “банківська діяльність у регіоні” та "відпочинково-туристична діяльність" (д.е.н., проф. Побурко Я.О., к.е.н., с.н.с. Андел І.В.); проведено моніторингове оцінювання економічної активності в Україні та в країнах Євросоюзу. Проаналізовано відповідність офіційних державних статистичних показників, які відображають “соціальний захист” населення у регіонах, які надає Держкомстат України та статистичних даних структур Євростату. Запропоновано критерії оцінки та сформовано перелік показників на основі яких проведено моніторинг: фінансування прожиткового забезпечення населення, забезпечення соціальних гарантій, доходів і витрат населення, а також проведено інтегральне оцінювання рівня життя населення та запропоновано методологічні підходи щодо моніторингу системи охорони здоров’я (на прикладі Львівської області) (д.е.н., проф. Побурко Я.О., к.е.н., с.н.с. Пушак Я.Я., к.е.н., с.н.с. Андел І.В.); запропоновано методологічний підхід до моніторингу соціально-економічного стану у регіонах та проведено порівняння соціально-економічного стану у регіонах України і Польщі (Львівська область, Великопольське воєводство), зокрема здійснено оцінку та співставлення регіонального розвитку даних регіонів, а також проведено комплексне оцінювання використання наявного в них соціально-економічного потенціалу (д.е.н., проф. Побурко Я.О., к.е.н., с.н.с. Пушак Я.Я., к.е.н., с.н.с. Андел І.В.).3. Тема «Моделі адміністративно-територіального устрою України та можливі соціально-економічні наслідки їх реалізації» (постанова Бюро Відділення економіки НАН України від 28.12.05, пр. №9) Керівник теми: д.е.н., проф. Шевчук Л.Т. Відповідальні виконавці: д.е.н. Шевчук Л.Т., к.е.н. Мельник М.І.,. Шевчук Я.В., д.т.н. Габрель М.М., к.т.н. Демків М.В. Терміни виконання: I кв. 2005 р. - IV кв. 2006 р. Протягом звітного періоду отримано наступні теоретичні та практичні результати: Обґрунтовано теоретико-методичні підходи до дослідження проблем адміністративно-територіального устрою України, розробки напрямків удосконалення та обґрунтування нових моделей адміністративно-територіального устрою України. На основі дослідження і узагальнення досвіду реформування адміністративно-територіального устрою в різних країнах світу визначені можливості його використання в Україні (д.е.н. Шевчук Л.Т.). Розроблено підходи до оцінки можливих соціально-економічних наслідків реалізації різних моделей адміністративно-територіального устрою України (д.е.н. Шевчук Л.Т., Щеглюк С.Д.). Обґрунтовано застосування просторового підходу до виділення територіальних утворень різного ієрархічного рівня. Запропоновано розглядати кожну адміністративно-територіальну одиницю як просторову цілісність, виходячи з п’яти складових (людина, функція, умови, геометрія і час), які характеризуються множиною кількісних і якісних характеристик. Сформована система характеристик просторової організації ієрархії територіальних утворень (д.т.н. Габрель М.М.). Проведено оцінку зарубіжного досвіду реформування адміністративно-територіального устрою країн Європейського Союзу (Норвегії, Фінляндії, Польщі, Литви, Чехії, Угорщини) та пострадянського простору (Молдови, Росії); встановлено позитивні та негативні моменти реформування і встановлення нових форм адміністративно-територіального устрою цих країн, а також визначено можливості використання зарубіжного досвіду при здійсненні адміністративно-територіальної реформи в Україні (к.е.н. Мельник М.І., Щеглюк С.Д., Шевчук А.В.). Проаналізовано основні переваги, недоліки та можливі наслідки запровадження запропонованої концепції адміністративно-територіальної реформи; обґрунтовано основні завдання та окреслено перспективи удосконалення адміністративно-територіального устрою України з позиції вибору його оптимальної моделі (к.е.н. Мельник М.І.). Обґрунтовано теоретичні підходи до оцінки втрат та приросту потенціалу просторової організації адміністративно-територіальних одиниць внаслідок реалізації нової моделі адміністративно-територіального устрою України (д.т.н. Габрель М.М., Гоблик А.В.). Обґрунтовано переваги використання інформаційних технологій при побудові моделей адміністративно-територіального устрою. Проведена комплексна оцінка можливих соціально-економічних наслідків реформування адміністративно-територіального устрою з використанням методів моделювання та прогнозування (Шевчук А.В.). Проаналізовано основні проблеми, пов’язані із формуванням просторових передумов для активізації розвитку адміністративно-територіальних одиниць базового рівня, що, в свою чергу, розглядається крізь призму ключових завдань адміністративно-територіальної реформи в Україні (Казьмір Л.П.). Конкретизовано пропозиції щодо удосконалення методики просторової організації територіальних систем регіонального та субрегіонального рівнів; обґрунтовано доцільність виділення приміських зон великих міст у самостійні адміністративно-територіальних утворення субрегіонального (районного) рівня; проведений аналіз існуючих диспропорцій у просторовій організації адміністративно-територіальних одиниць базового рівня (на прикладі територій сільських рад Львівської області) (Казьмір Л.П.).4. Тема “Стратегічні фактори і механізми забезпечення конкурентоспроможності регіону” (Постанова Бюро Відділення економіки НАН України від 16.11.2004 р. № 6). Керівник теми: д.е.н., проф. Бєлєнький П.Ю. Відповідальні виконавці: д.е.н., п.н.с. Мікула Н.А., к.е.н., с.н.с. Гомольська Н.І., к.е.н., м.н.с. Другов О.О., к.е.н., с.н.с. Шевченко-Марсель В.І., к.е.н., м.н.с. Матвєєв Є.Е., к.е.н., н.с. Соболь О.А., к.е.н., м.н.с. Гомольська В.В. Терміни виконання: IV кв. 2004 р. - IV кв. 2006 р. В ході досліджень проведений поглиблений аналіз сучасних проблем становлення конкурентоспроможних регіонів, який дозволив визначити стратегічні фактори впливу та адекватні механізми забезпечення їх конкурентності. У звітному році отримано такі теоретичні та практичні результати: Узагальнено світовий досвід формування та підтримки конкурентного середовища на регіональному рівні та визначено взаємозв’язок між конкурентним середовищем, типом конкуренції та інституціональною структурою ринку, розвитком різних організаційно-правових форм власності суб’єктів ринку (д.е.н., проф. Бєлєнький П.Ю., к.е.н., с.н.с. Гомольська Н.І.); Обґрунтовано теоретичні підходи щодо розробки та використання стратегії регіонального маркетингу як механізму підвищення іміджу та забезпечення конкурентоспроможності регіону, що дає можливість враховувати особливості зовнішнього і внутрішнього середовища конкретного регіону та створювати умови для забезпечення найкращих умов для господарської діяльності та проживання на території регіону (к.е.н., н.с. Соболь О.А., Дейнека О.І. ) Введено поняття транскордонних ринків і проаналізований їх вплив на життєвий рівень мешканців прикордоння. Обґрунтовано науково-методологічні підходи щодо оцінки конкурентного середовища на транскордонних ринках та запропоновані шляхи підвищення конкурентоспроможності прикордонних регіонів (д.е.н., п.н.с. Мікула Н.А.). Обґрунтовано переваги використання інформаційних технологій для впровадження принципів електронного управління на регіональному рівні та запропоновано конкретні кроки щодо формування інформаційної системи транскордонного співробітництва з метою підвищення ефективності діяльності регіональної влади та конкурентоспроможності території (к.е.н., м.н.с. Матвєєв Є.Е.); Запропоновано методику оцінки інвестиційно-інноваційної конкурентоспроможності регіону за показниками економічного розвитку регіону, інноваційної активності, фінансової системи і людського потенціалу регіону з метою удосконалення методології ведення інвестиційної діяльності та її максимальної переорієнтації на підтримку найбільш вагомих соціальних та економічних проектів (к.е.н., с.н.с. Шевченко-Марсель В.І., к.е.н. Другов О.); Проаналізована система взаємодії влади, громадськості і бізнесу та запропонований механізм підвищення її ефективності за рахунок чіткого розмежування їх функцій, виходячи з оцінки потреб розвитку територій та реального фінансового становища (д.е.н, проф. Бєлєнький П.Ю., к.е.н., м.н.с. Гомольська В.В.)5. Тема “Трансформація механізму економічного регулювання екологічної безпеки в контексті переходу України на євростандарти” (постанова Бюро Відділення економіки від 16.06.05, протокол № 5). Термін виконання: І кв. 2006 р. – ІV кв. 2007 р. Відповідальні виконавці: к.е.н. Кравців В.С., д.е.н., проф. Стадницький Ю.І., к.е.н., н.с. Полюга В., к.е.н., н.с. Гулич О.І., к.т.н. Грицишин П.М., м.н.с. Копач М.В. В результаті проведених досліджень у звітному році: обґрунтовано теоретичну модель управління екологічною безпекою в Україні, яка враховує специфіку трансформаційних процесів і базується на тому, що оптимальною є така система управління, котра поєднує в собі як ринкові, так і адміністративні методи регулювання якості довкілля (к.е.н. Кравців В.С., д.е.н., проф. Стадницький Ю.І., д.е.н., проф. Фурдичко О.І.); на основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду управління екологічною безпекою здійснено класифікацію економічних інструментів екологічної політики, проведено оцінку реальних можливостей запровадження в Україні альтернативних методів економічного регулювання екологічною безпекою (д.е.н., проф. Стадницький Ю.І., к.т.н. Грицишин П.М.); проведено аналіз ефективності діючого економічного механізму управління екологічною безпекою, показано його недоліки в частині існуючої процедури нарахування і стягнення зборів за забруднення довкілля, формування і використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища, обґрунтовано шляхи вдосконалення цього механізму (к.е.н. Кравців В.С., м.н.с. Копач М.В.); здійснено аналіз та оцінку ефективності механізмів фінансового забезпечення природоохоронної діяльності, методів податкового та кредитного стимулювання екологізації виробництва, визначено пріоритетні напрями вдосконалення фінансових важелів регулювання екологічної безпеки (к.е.н. Полюга В.О.); здійснено оцінку результативності діючих методів економічної відповідальності за забруднення довкілля та обґрунтовано підходи щодо підвищення їх ефективності з метою посилення впливу на порушників природоохороного законодавства (к.е.н. Гулич О.І.); проведено аналіз нормативних актів Європейського Союзу у сфері екологічної безпеки, визначено шляхи адаптації національного природоохоронного законодавства до вимог євростандартів в контексті європейської інтеграції України та активізації її участі у міжнародному співробітництві у сфері охорони довкілля (к.е.н. Кравців В.С., к.т.н. Грицишин П.М.).6. Тема “Моделювання просторового розвитку територіально-виробничих систем” (постанова Бюро Відділення економіки НАН України від 16.06.2005р., протокол №5). Керівник теми: д.е.н., професор Бойко Є.І. Відповідальні виконавці: д.е.н., проф. Войцехівський В.Б.; к.е.н., с.н.с. Горин М.П., к.е.н., с.н.с. Іщук С.О.; к.е.н., с.н.с. Важинський Ф.А; к.е.н., н.с. Притула Х.М. Терміни виконання: I кв. 2006 р. – IV кв. 2007 р. На протязі звітного періоду отримано наступні теоретичні та практичні результати: Обґрунтовано економічну сутність та принципи побудови моделі територіально-виробничих систем. Обґрунтовано, що моделі територіально-виробничих систем повинні будуватись з огляду на те, що регіон є системною частиною національного господарського комплексу України з одного боку, та відносно самостійною господарською системою з іншого. В рамках моделювання просторового розвитку територіально-виробничих систем повинні враховуватись найбільш загальні показники, які можуть служити орієнтирами для подальшої деталізації, що може служити в якості інформаційної основи для моделювання розвитку окремих ланок регіональної системи. Обґрунтовано доцільність застосування синергічного підходу, який передбачає комплексне врахування зв’язків різних рівнів і форм між елементами системи, що посилює цілісність та ефективність системи, можливість її багатоваріантного розвитку з врахуванням статистичних і динамічних закономірностей (д.е.н., проф. Бойко Є.І.). Класифіковано просторові параметри та визначено їх зв’язок з ефективністю функціонування територіально-виробничих систем (к.е.н., с.н.с. Горин М.П., к.е.н., с.н.с. Важинський Ф.А.). Досліджено просторові чинники в організації та розвитку територіально-виробничих систем як предметні і функціональні характеристики, що впливають на середовище, в якому відбувається виробнича діяльність територіально-виробничої системи. Досліджено вплив п