ІВАНОВА ЛЮДМИЛА ІГОРІВНА, учитель-методист,Макіївська гімназія Макіївської МР (Донецька область)ПОШУК НОВИХ ФОРМ РОБОТИ ЗІ ЗДІБНИМИ УЧНЯМИВ ПОЗАШКІЛЬНОМУ ПРОСТОРІЦЕНТР РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОЇ МОЛОДІ – ОДНА З ТАКИХ ФОРМНайважливішим завданням освітньої галузі в Україні... є пошукшляхів підвищення ефективності освітніх систем, спрямованихна розвиток інтелектуальних і творчих здібностей особистості.Для реалізації цього завдання необхідним є створення такогоосвітнього середовища, у якому кожен учень,... відчував би себеповноцінною і вільною особистістю.І.Д.Бех, директор ІПВ АПН України, дійсний член АПНУ,доктор психологічних наук, професор1. Виявлення духовних потреб дитини та їх вдоволення, розвиток індивідуальності учня – основа діяльності як шкільних, так і позашкільних закладів освіти^ Освіта третього тисячоліття – освіта інноваційногохарактеру, зорієнтована на формування творчої особистості,...спонукає до розроблення нових педагогічних технологій... Новіпедагогічні завдання вимагають... моделювання таких видівдіяльності, що сприяють інтелектуально-творчому розвиткуособистості, формують активне ставлення до оточуючогосвіту.С.О.Довгий, член-кореспондент НАН України, докторф-м наук, професор, президент МАН УкраїниПеред сучасною школою стоїть завдання виховати особистість, придатну до життєтворчості, яка зуміє, зважаючи на власні можливості, ставити перед собою такі орієнтири самовдосконалення й саморозвитку, що стануть запорукою успіху в обраній сфері діяльності. Тобто школа має сформувати компетентну особистість. Згідно з визначенням Міжнародного департаменту стандартів для навчання та освіти компетентність – це спроможність особи кваліфіковано здійснювати діяльність, спираючись на певну суму знань і систему ціннісних орієнтацій, що дозволяють їй судити про предмет та способи своєї діяльності. Учні та їхні батьки чекають від освіти, що протягом навчання будуть сформовані в учнів компетентності, необхідні для самореалізації в житті. Кожна дитина (суб’єкт-об’єкт освіти й майбутня компетентна особистість) має усвідомлені й не усвідомлені природні духовні потреби, які вимагають негайного або поступового задоволення, втілення в якійсь сфері переживань, почуттів чи діяльності. Найбільш розвинені духовні потреби колись вплинуть на самовизначення молодої людини. Щоб духовна потреба змогла реалізуватися, особистості доводиться вчитися, аби стати компетентною у жаданій сфері. Саме успішність виявлення й задоволення природних потреб учнів і є „надзавданням” особистісно-орієнтованого навчання в школі. На Схемі 1 („Структура „учнівських сподівань”) ми пропонуємо приблизну модель структури „учнівських сподівань”. У центрі цієї моделі - особистість дитини, яка народилася з певними духовними потребами. Ми виділили їх 8. Кожна з цих потреб може реалізуватися в конкретній галузі (сфері) й вимагає певних компетентностей. Особистість прагне так чи інакше вдовольнити всі свої потреби, і це забезпечує гармонійний розвиток дитини, формує її світогляд, менталітет і уміння творити для себе „комфортний простір існування (див. сх.1). Проте більшість має якісь переваги у своїх схильностях, що, по-перше, може бути свідченням обдарованості, по-друге, безумовно, сприяє зацікавленості й бажанню стати компетентнішим саме в обраній сфері. В перспективі так визначається напрямок профорієнтації даної особистості. Безумовно, загальноосвітні навчальні заклади всіх типів виконують поставлене завдання формування необхідних компетентностей, використовуючи арсенал усіх навчальних предметів. Але лише профільні школи зорієнтовані на вдоволення підвищених, особливих потреб дитини. Однак часто допитливій особистості замало інформації та наукових вражень, отриманих на шкільних уроках: розбурхується уява, виникають численні питання, відповіді на які отримати на уроці нема ніякої можливості через брак часу. Тому школа має шукати способи й форми розімкнення освітнього простору для учня. Так виникає необхідність у позашкільній роботі, яка, безумовно, пов’язана зі шкільною й спрямована на творчий розвиток індивідуальності дитини. На Схемі 2 („Діяльність учителя (тьютора), спрямована на творчий розвиток учня”) ми відстежуємо шлях від досить камерної роботи учителя з учнями (урок, індивідуальні заняття) до форм широкої публічної діяльності дітей: змагання – конкурси – олімпіади; участь в добровільних й мобільних об’єднаннях учнів – клуби, центри, гуртки, зібрання, конференції та ін. У цій схемі урок названо ключовим в процесі такої діяльності. І це так і є. Бо саме на уроці відбувається все найголовніше: йде навчання, в процесі якого виявляються й розвиваються здібності дитини, виховується ціннісний ідеал, прищеплюється прагнення до самостійного пошуку. Учитель, вивчивши учня під час класноурочних занять, зможе ефективно працювати з ним індивідуально, бо індивідуальні заняття (будь то допомога вчителя у випадку „відставання” учня, чи підготовка до олімпіади, чи робота над новим дослідженням) – це продовження діалогу між учнем та учителем, що почався під час уроку. У випадку відсутності діалогу буде відсутньою й ефективність індивідуальної (позакласної) роботи.Схема 2 визначає учителя як тьютора, що забезпечує просування учня від одної до іншої, нової, форми діяльності на шляху надбання компетентності в обраній сфері. Серед таких форм роботи виокремлюються позашкільні об’єднання дітей за інтересами: клуби, гуртки, творчі колективи. Ці об’єднання найбільш віддалені від шкільного уроку, бо їхня діяльність відбувається „за межами школи” територіально, за змістом, й керівник часто - людина з іншого якогось закладу (тобто теж „з-за меж школи”). У більшості випадків такі позашкільні заклади утворюються при Будинках дитячої творчості або при ВНЗ, тобто в буквальному смислі поза школою. Але доцільними є й об’єднання при школах, так звані „міжшкільні факультативи” (чи якісь інакші за змістом та формою об’єднання дітей), які включаються в позаурочну шкільну діяльність.^ 2. ЦЕНТР РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОЇ МОЛОДІ - одна з форм роботизі здібними учнями в позашкільному просторіОрганізація додаткової освіти є одним із найважливіших сегментіворганізаційно-педагогічного забезпечення та підтримки науковоїроботи учнів.В.В.Голобородько2.1. Ц Р О М У місті Макіївці Донецької області вже протягом 5 років існує абсолютно новий за формою, змістом і завданнями заклад позашкільної (чи шкільної позаурочної) освіти Центр розвитку обдарованої молоді (ЦРОМ). У місті досить розвинені олімпіадний та „манівський” рухи, є досягнення обласного, всеукраїнського та міжнародного рівня, серед школярів значний попит на додаткову освіту. Це й сприяло виникненню Центру.^ Центр складається з 10 секцій, які вдовольняють найбільше зацікавлення учнів: 1) секція правознавства, 2) секція історії, 3) секція фізики, 4) секція біології, 5) секція хімії, 6)секція інформатики, 7) секція української мови та теорії літератури, 8) секція російської мови, 9) секція журналістики, 10) секція географії. Керівниками-наставниками (фасилітаторами) секцій призначені вчителі шкіл, учні яких мають найбільші результати в творчих конкурсах, олімпіадах, на конкурсах-захистах МАН. Наповнюваність секцій невелика (як на факультативі) – від 8 до 16 осіб: це необхідна умова для повноцінної роботи з кожним учнем, інакше учителю буде важко охопити належною увагою всіх. Вік слухачів ЦРОМ – 13-17 років, тобто 7-11 кл., тобто група дітей збирається різновікова.ЦРОМ, на перший погляд, скидається на міжшкільний факультатив. Але він має дещо інші задачі. Факультатив передбачає розширення для учня інформативного поля даної дисципліни, поглиблення знань. Метою ж роботи ЦРОМ(у) є створення сприятливих умов для розкриття й реалізації творчого потенціалу обдарованих дітей. Тому чи не найважливішим завданням цього закладу є розвиток нестандартного мислення учнів. Це означає, що кожна секція окремо має працювати над тим, щоб засобами свого предмету навчити дитину (чи розвинути її природне вміння) бачити в звичному щось несподіване, розглядати явища й процеси в нових ракурсах, застосовувати для цього надбані за життя знання й підвести учня до усвідомлення того, що знання, ним отримані, не можна мати поверхові, механічні, а слід прагнути до глибинного аналітичного осмислення матеріалу, без чого неможливим є справжнє освоєння світу, в якому ми живемо, а значить, не можна стати у повній мірі компетентною особистістю. Слід сказати, що новий заклад має популярність серед школярів: майже всі, хто в місті займається творчістю, наукою, бере участь в предметних олімпіадах, відвідують секції ЦРОМ(у). Але не лише ті, хто залучений до конкурсного руху, відвідують Центр. Сюди йдуть допитливі діти, захоплені наукою, які шукають однодумців, зацікавлених схожими творчими та науковими проблемами. Їх приваблює створене на секціях специфічне середовище – царини науки. На заняття приходять швидше не працювати, а насолодитися зануренням в цікавий усім предмет і дискусією з однодумцями, серед яких найавторитетнішим є керівник-викладач. У цьому закладі дитина має ексклюзивну нагоду продемонструвати іншим деякі надбані раніше компетентності, задовольнити потребу виговоритися, ствердитися у самоповазі. Навіть несміливі й мовчазні діти отримують досвід, спостерігаючи те, що відбувається навколо, і їхня сміливість з часом зростає. Тобто робота виявляється дуже корисною дітям і в плані поглиблення обізнаності в предметі, і в плані розвитку мислення, і в плані набування здатності до адаптації в незнайомих умовах, і в плані зростання інтересу до роботи з предмету, а значить, до майбутнього професійного самовизначення. До речі, задумано було Центр як заклад для обдарованих учнів. Але часом трапляється, що приходять дуже зацікавлені діти, але без особливих талантів. Ми вітаємо таких дітей у Центрі. Адже дитина з пересічними здібностями, але захоплена певним напрямком розумової діяльності людини, під час роботи на таких заняттях теж розвивається, отримує насолоду від специфічної діяльності (що її, безумовно, ушляхетнює), самовизначається для майбутньої професії (а це важливо: адже всі професії вимагають не лише геніїв, а й старанних обізнаних виконавців). А по-друге, в процесі може відбутися несподіваний інтелектуальний поштовх, що приведе до якісного перетворення – й дитина раптом опиниться на новому, вищому, рівні, що їй дозволить теж стати творцем.Зупинимося на роботі однієї з секцій.2.2. Секція ЦРОМ „Українська мова та теорія літератури” („УМтаТЛ”)Секція „УМтаТЛ” є однією з форм педагогічного забезпечення та підтримки науково-дослідницьких пошуків учнів в галузі філології та удосконалення профорієнтаційної роботи. Пропонуємо до уваги модель секції „УМ та ТЛ” в складі ЦРОМ. Ця модель – діюча, в стані реалізації й удосконалення.Модель секції „УМ та ТЛ”Наповнюваність секції: 8-20 учнів, різних за віком: 7 – 11 клас. Менші надзвичайно збагачуються поряд зі старшими. Виконуючи ту ж роботу, що й старші, вони отримують підготовку до сприйняття нового матеріалу в базовій школі. Крім того, учаться в старших новим для них прийомам роботи, розширюють світогляд, учаться новому спілкуванню. Старші учаться бачити в менших рівних собі, теж учаться новому спілкуванню та толерантності.Мета секції: Створення сприятливих умов для розкриття й реалізації творчого потенціалу філологічно обдарованих дітей і тих, хто цікавиться мовами та літературою; розвиток індивідуальних можливостей кожної особистості; підготовка до участі в предметних олімпіадах з української мови та літератури та в дослідженнях в межах Малої академії наук (у секціях відділення мистецтвознавства та філології); орієнтування на професійне самовизначення дитини.Завдання секції:1. Розвивати специфічне філологічне мислення, творчі й комунікативні здібності учнів, їхнє самостійне, критичне й оригінальне бачення предмета, яке дозволятиме виокремлювати в звичному щось несподіване, розглядати явища й процеси з нових позицій, використовуючи для цього надбані знання. Формувати вміння аргументовано доводити власну думку, шукати нестандартні шляхи вирішення поставлених задач, а також самостійно визначати, формулювати й ставити нові проблеми наукового чи пошукового характеру.2. Учити компетентно й цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційному й комунікативному сучасному просторі.3. Розвивати навички самоосвіти, бажання й спроможність учитися свідомо й творчо.4. Виробляти мовленнєві компетентності, що дозволять комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях.5. Розширювати спектр знань, поглиблювати уявлення про філологічну науку, про основи мовознавства та літературознавства на вищому за базовий (шкільний) рівні.6. Удосконалювати мовну культуру через поглиблений аналіз мовних процесів (граматичних, лексичних, фонетичних) та через створення різностильових та різножанрових текстів; виробляти уміння застосовувати знання для виконання оригінальних, підвищеної складності завдань (конкурсних, „олімпіадних”).^ Курс української мови, пропонований секцією, залишає поза увагою питання орфографії та пунктуації: це задача шкільного систематичного курсу з 5 по 11 клас. Об’єктом уваги на заняттях з української мови є складні та неоднозначні граматичні явища всіх рівнів, закони формування текстів усіх типів, глибокий аналіз цих явищ та законів.7. Учити сприймати художню літературу не як „ілюстрацію життя, ілюстрацію історії”, не як „безпосередній засіб вивчення буття свого народу”, а як „художнє осягнення тієї реальності, яку ми називаємо людиною і світом” (М.Жулинський, інтерв’ю журналу „Українська мова й література в середніх школах, гімназіях...”, 2006р.)^ Курс теорії літератури спрямований на оволодіння мистецтвом критично-аналітичного свідомого читання з глибоким зануренням у задум автора будь-якої художньої літератури. Об’єктом дослідження є, перш за все, інструментарій творців художнього слова: теоретико-літературні поняття, практичне укорінення їх в художньому тексті, цілісний аналіз тексту.^ Теоретико-літературні поняття міжнаціональні, не змінюються від того, творчої спадщини якого континенту чи якого народу вони стосуються, тому матеріалом для вивчення цих понять є художні зразки не лише української літератури, а й світової: вибираючи той чи інший твір, учитель орієнтується на те художнє явище, яке збирається розглядати з дітьми (корисно запропонувати той твір, у якому найбільш повно досліджуване поняття проявиться: наприклад, при розмові про натуралізм найдоречніше взяти уривок з роману Е.Золя „Чрево Парижу”, відомий під назвою „Симфонія сирів”, бо саме в ньому найбільш опукло видно ознаки натуралізму).8. Формувати читацьку культуру учнів, розвивати естетичний смак, вміння розрізняти серед літературних творів явища високого мистецтва й масової культури, високохудожні й малохудожні зразки.9. Удосконалювати уміння та навички самостійного аналізу літературного тексту з метою проникнення в глибину художнього задуму письменника й вироблення первинних умінь, необхідних для наукового дослідження. Завдяки використанню на заняттях різноманітних (і за національною приналежністю, і за змістом, і за формою, і за часом виникнення) літературних творів у дітей формується широка ерудиція, розімкнутість і повнота уявлень і поглядів, уміння аналізувати через порівняння, виробляти об’єктивну оцінку. Для дітей, що мають схильність до художньої творчості, знання з теорії літератури можуть допомогти оволодіти технологіями письменницької діяльності. Для тих, хто має науковий склад мислення, ці знання забезпечують реальну можливість наукової діяльності, вони показують шляхи системної роботи, учать дивитися в корінь явища, правильно визначати проблеми та ін.^ 10. Формувати гуманістичний світогляд, розвиток духовного світу, утвердження в свідомості загальнолюдських морально-етичних орієнтирів.11. Виховувати потенційного творця, життєво компетентного й здатного до самореалізації.12. Професійна орієнтація дітей. Робота в секції допомагає самовизначенню учнів. В процесі заглиблення в предмети філології учні роблять для себе серйозний висновок: чи буде цей напрямок людської діяльності шляхом їхнього життя. Позитивним стане будь-який вибір, бо він ґрунтуватиметься на знаннях та свідомій оцінці своїх бажань і можливостей. 13. Збагачення банку обдарованих дітей школи-міста-області-країни новими яскравими особистостями.Очікуваний результат: 1. Мають формуватися особистості, які б тонко розуміли слово, уміли б ним влучно, доречно, ефективно користуватися в будь-яких (стандартних і нестандартних) ситуаціях і були б грамотними (досвідченими) читачами, які зуміють поцінувати по-справжньому яскраве художнє явище й відкинути вбік художній мотлох. 2. Дітям з науковим складом мислення робота секції має допомогти навчитися першим елементам наукового аналізу, що буде сприяти зростанню зацікавленості в науковій філологічній діяльності і (що особливо важливо) дозволить дитині визначитися, чи буде філологія професійно придатною саме для неї. 3. Дітям, що протягом роботи в ЦРОМ зрозуміли, що вони не зможуть присвятити себе філології, участь у секції допомагає, по-перше, задовольнити цікавість до художніх та мовно-мовленнєвих явищ (яка й привела їх до секції); по-друге, стати свідомими й грамотними читачами (а це важлива інтелектуальна та естетична компетентність, необхідна для гармонійного існування будь-якої особистості); а по-третє, уникнути фатальної помилки у життєвому виборі: без досвіду роботи в секції ці діти мали б хибне уявлення про професію філолога, не до кінця правильно оцінювали б власну здатність до неї, а в результаті – були б нещасливими, опинившись „не в тому навчальному закладі”, що вимагав би зусиль, які для даної особистості були б обтяжливими.Практичний (реальний) результат: За 4 роки існування секцію відвідало 112 учнів 7- 11 класів різних навчальних закладів міста Макіївки. 2 учениці працювали в секції усі чотири роки, обидві в 11 класі захистили наукове дослідження на конкурсі-захисті МАН Одна з них отримала на обласному етапі Диплом II ступеню (секція „Зарубіжна література”). Іще 16 учнів були слухачами 2-3 роки. Серед них 12 брали участь у конкурсі-захисті МАН, семеро отримали перемогу на обласному рівні (Дипломи І, ІІ, ІІІ ступеню, секції „Зарубіжна література”, „Журналістика”, „Українська література”, „Фольклористика”), одна – вже вдруге - стала учасником Всеукраїнського етапу (секція „Українська література). Усі слухачі секції брали участь у міських олімпіадах з укр..мови та літ. та в конкурсі ім..Яцика, 35 мали перемогу в місті, 6 – в області. 19 дітей взяли участь у різних творчих конкурсах, серед них – 9 переможців міського рівня, 5 – обласного, 6 – всеукраїнського. Четверо випускників 11 класу обрали фах філологів та журналістів. Заняття в секції допомогли багатьом дітям у самовизначенні, вони мали можливість самореалізуватися у творчості, вступити в олімпіадну боротьбу – й виміряти свої сили; багато хто став читати поезію (раніше не любили вірші), твори сучасної української літератури (раніше думали, що такої нема); навчилися бачити свої помилки, бо зрозуміли внутрішню логіку мови. І, безумовно, випускники гарно поскладали тести ЗНО, бо їм це вже було легко (результати – від 180 до 199 балів).Реалізація учнівських потреб-очікувань засобами секції „УМтаТЛ” (схема 4) На Схемі 4 ми спробували унаочнити, що саме отримають учні на заняттях секції, займаючись українською мовою та теорією літератури, якими саме засобами формується філологічна компетентність. Схема підкреслює, що обидві дисципліни пропонують нестандартні завдання й дослідницькі вправи, допомагають заглибитися в науку, орієнтують на творення оригінального філологічного продукту. Кожна ж дисципліна окремо аналізує, досліджує текст відповідно до своїх задач, прищеплює філологічну культуру з цих же позицій.Структура попиту слухачів секції „УМтаТЛ” (схема 3) На Схемі 3 ми бачимо, чого саме шукають діти, коли вступають до секції. Виявляється, що потреби не у всіх однакові. Одні прийшли з метою стати конкурентоспроможними на олімпіаді та в конкурсі-захисті МАН, досить багато дітей шукають додаткових знань з метою на ЗНО. Але є й діти, яким просто цікаві філологічні науки, хтось з них був просто захопленим читачем. Керівник-фасилітатор допоможе всім розкрити невідомі до того простори й глибини філології.Зв’язки в освітньому просторі секції „УМтаТЛ” в складі ЦРОМ (схема 5)Схема 5 показує, як секція „УМтаТЛ” вписується в освітній простір разом з іншими секціями ЦРОМ(у). Базові знання, які забезпечує школа, стають тим ґрунтом, на якому „проізростають” зацікавленість, допитливість, прагнення нової інформації в наших учнів. У пошуках цієї інформації та нових інтелектуальних чи естетичних вражень діти йдуть до різноманітних творчих гуртків, музичних, художніх шкіл, до відкритих коледжів та „Шкіл юних...(філологів, математиків, фізиків та ін)”, створених при ВНЗ. Ці ж діти приходять ще й до ЦРОМу, який їх приваблює дещо іншими формами роботи й тим, що вони не стільки набувають нових знань, скільки пробують уже надбані застосовувати в процесі нестандартних міні-досліджень. Враховуючи співпрацю керівників ЦРОМу з ВНЗ (консультації в професорів, семінари, конференції), відбувається взаємообмін між усіма ланками освітнього простору. Увесь шлях виводить до руху олімпіад, МАНу, конкурсів – тобто туди, де дитяча творчість отримує найбільшу підтримку тим, що стає оцінена й нагороджена визнанням. І нехай до самого кінця доходять одиниці, але вказаний ними шлях дуже допомагає іншим, бо є певним орієнтиром у роботі кожного, хто не боїться її спрямовувати на творчість.Схема 2^ СТРУКТУРА ПОПИТУ СЛУХАЧІВ В СЕКЦІЇ „УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ”Різні учні – 7-11 класЦікавляться філологією, літературою, мовоюКерівник-фасилітаторВипускники 11 класу Шукають додаткових знань з орієнтацією на ЗНОСхема 3---------------------------------------------------------------------------------------------------------^ РЕАЛІЗАЦІЯ УЧНІВСЬКИХ ПОТРЕБ-ОЧІКУВАНЬ ЗАСОБАМИ СЕКЦІЇ „УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ” („Що отримають?”)ФілологічнімисленнякультураТеорія літературиУкраїнська мова- Глибокий лінгвістичний аналіз всіх рівнів мови- Цілісний аналіз художнього тексту- Нестандартні завдання- Теоретико-літературні поняття, укорінені в тексті- Дослідження граматичних явищ- Теорія тексту- Дослідницькі вправи- Заглиблення в предмет- Творення оригінального власного філологічного продукту- Дослідження текстів світової літератури- Оволодіння умінням творити тексти усіх стилів і жанрівСхема 4ЗВ’ЯЗКИ^ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ СЕКЦІЇ „УМтаТЛ” В СКЛАДІ ЦРОМТворчість дітейОЛІМПІАДНИЙ ТА МАНІВСЬКИЙ РУХ; КОНКУРСИВ Н ЗОМК, „Школи юних”Мистецькі школи; гурткиСекція УМтаТЛСекСекЦРОМСекСекСекСекСекСекНАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД, ШКОЛАБазові знанняСхема 5