Тема: Іван Карпенко –Карий. Огляд життя і творчості.Театр “корифєїв”.Мета: Освітня: ознайомити з основними віхами життєвого і творчого шляху драматурга, його зв’язком із театром «корифеїв», довести до відома учнів, як і коли в Україні виник цей театр; домогтися усвідомлення багатогранності літературної та театральної діяльності письменника; жанрової різноманітності його драматичних творів; Розвиваюча: розвивати навички виразного читання, акторські здібності школярів; Виховна: виховувати інтерес до творчості митця та любові до рідного краю.^ Тип уроку. Урок засвоєння нових знань з елементами вистави.Обладнання. Портрет письменника, виставка його творів, фотоілюстрації, плакати з висловами; мультимедійні засоби.Епіграф: «Він був… великим драматургом, якому рівного не має наша література». Іван Франко^ Хід уроку. І. Організація класу до уроку. ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми і мети уроку.Очікувані результати: Поглибити знання про розвиток української драматургії і театру у 70-90 рр. ХІХ ст. Знати життєвий шлях письменника і багатогранність його діяльності.ІІІ. Вивчення нового матеріалу.^ Вступне слово вчителя «Якби ми дожили до національного театру, то ми би стали нацією». Ці слова належать німецькому письменнику Й.Ф. Шиллеру. 70-90 роки ХІХ ст. для духовного розвитку України виявилися надзвичайно складними. Протистояти жорстокому наступу урядових антиукраїнських тенденцій (згадайте, які ви знаєте горезвісні укази? Відповіді: Емський указ і Валуєвський циркуляр) у цей час могла тільки творча інтелігенція. Як ви думаєте, чому? Який був час, які зміни відбулися в історії? Після скасування кріпосного права відбулося різке розшарування селянства, яке було зайняте або виживанням, або каторжною працею. У місті розорені хлібороби поповнювали ряди пролетаріату, деградували морально. І змінити ситуацію на краще у той час могли тільки інтелігенти-патріоти. Про національні інтереси дбали письменники, проте вони не могли охопити найширших верств населення. На часі стала поява національного театру, адже саме Україна відзначалася розмаїттям талантів співаків і акторів. Серед них були люди, яким притаманна висока національна свідомість. Наприклад, визначний комік Карпо Соленик (1811 – 1851) виступав в Харкові та Одесі. Театр «корифеїв», який постав на українських теренах вагомо, професійно й зримо, — це унікальне явище в історії світового сценічного мистецтва. Можливо, хто поясне, що означає слово «корифей»?^ Словникова робота Слово «корифей» прийшло у нашу мову з античних часів. У грецькій мові воно означало «перший».Продовження розповіді вчителя Сини і дочки України, передусім брати Тобілевичі: Іван Карпенко – Карий (1845-1907), Микола Садовський (1856-1933), Панас Саксаганський (1859-1940) створили спочатку аматорські, а згодом — професійні театральні трупи і зробили сцену фундаментом морального і патріотичного виховання широких верств народу. Іван Франко високо оцінив діяльність письменника, назвавши його «один з батьків новочасного українського театру». І нашим проблемним питанням буде: чи справдилася оцінка Івана Франка?^ Робота в групахЗавдання Перша група. Назвати драматургів, чиї п’єси ставили у 70-90 роках ХІХ ст. на українській сцені.Друга група. Чому акторів театру «корифеїв» вважають великими патріотами України й подвижниками національного мистецтва?^ Третя група. Перечитайте і прокоментуйте зміст епіграфа Шиллера до статті (підручник, с. 61-70). Чому роль театру в духовному розвитку нації Шиллер оцінив як дуже значну?^ Четверта група. Що ви можете сказати про внесок у розвиток театру «корифеїв» родини Тобілевичів? Виступи літературознавцівПерший. Розповідь про Карпенка-Карого.^ Другий. Розповідь про Миколу СадовськогоТретій. Розповідь про Панаса Саксаганського. Четвертий. Оцінка критиком Ростиславом Пилипчуком драматургічної творчості Карпенка-Карого. Карпенко-Карий — найвище досягнення нашого класичного театру, театру «корифеїв», що стало школою для українських драматургів нового часу. ^ Розповідь учителя Найбільш талановитим виявився Карпенко-Карий, батько української комедії та трагедії, митець, має величний творчий доробок. Як актор, віртуозно зіграв ролі Назара Стодолі (твір Т.Г. Шевченка), Герасима Калитки ( «Сто тисяч»), Терентія Гавриловича Пузиря («Хазяїн»), Мартина Борулі і Омелька («Мартин Боруля»), Потоцького і Яна Шмигельського («Сава Чалий»). Карпенко-Карий сказав: «Сцена — мій кумир, театр — священний храм для мене». ^ Рольова гра. Вистава.Дійові особи: Оповідач-персонажБатькоМатиСергій ЄфремовСофія ВіталіївнаГолос ДухуСуд СовістіКарпенко-КарийОповідач-персонаж. Карпенко-Карий — літературний і театральний псевдонім Івана Карповича Тобілевича. Народився І. Тобілевич 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівці, Бобринського повіту на Херсонщині. Дитинство драматурга минуло за кріпацтва.Батько. Хлопець чув у родині про жорстокість і сваволю панів, бачив тяжку працю кріпаків на панщині і жорстоку розправу над ними. Страждання кріпаків глибоко вражало Івана, бо мати його до заміжжя була кріпачкою. Опанувавши початкову грамоту, у сільського дяка, Івана віддали до трикласного Бобринського повітового училища, яке він закінчив із відзнакою у 1859 р. і мріяв стати вчителем або лікарем, але через скрутне матеріальне становище сім’ї з 14 років працював чиновником-канцеляристом. Знання син здобував самотужки, наполегливо працюючи над книгою, завдяки чому і піднявся до рівня високоосвічених людей.Мати. Ще в дитинстві Іван зацікавився театральним мистецтвом. Цьому сприяли мої хвилюючи розповіді про вистави «Наталка Полтавка», «Енеїда». Своє захоплення театром передала дітям. Оповідач-персонаж. То ж невипадково з родини Тобілевичів вийшли й такі видатні діячі української сцени, як Панас Саксаганський, Микола Садовський, Марія Садовська (обидва молодші брати і сестра обрали собі театральні псевдоніми Садовських — дівоче прізвище матері Євдокії Зіновіївни, а Панас — псевдонім Саксаганський — на честь містечка Саксагань, звідки мати була родом).^ Сергій Єфремов. Батько й мати мали сильні голоси, тому в їх домі часто звучала народна пісня. В родині панувало взаєморозуміння, повага до рідних. Правда, Карпо Адамович хотів, щоб діти були на службі, а не в «тіятрах», але мирився і допомагав, особливо синові Івану. Оповідач-персонаж. У діяльності Івану Карповичу допомагали дві чудові самовіддані жінки: Надія Карлівна Тарковська — перше кохання і дружина письменника, Софія Віталіївна Дітковська — друга дружина. Карпенко-Карий. Із першою дружиною, Надією, були пристрасними театралами, шанувальниками Шевченкового слова. Зіграли головні ролі в п'єсі «Назар Стодоля», а згодом назвали своїх дітей іменами улюблених героїв — Галя і Назар. А іменем дружини назвав хутір Надія. Згодом народилося ще двоє дітей — Юрко та Орися, але родинне щастя було недовгим. Від хвороби помирає Надія Тарковська, а слідом — улюблена старша дочка Галя. Пережити горе допомагає робота в театрі, творче самозабуття і Софія Дітковська, акторка театру. ^ Софія Віталіївна. Дітям Тобілевича я замінила матір. Доньці, що народилася, дали ім'я сестри Тобілевича — Марія. Усі діти одержали гарну освіту: Назар став інженером-хіміком, Юрій, будучи студентом у Львові, заприятелював з родиною Івана Франка, Орися (Ярина) та Марія здобули освіту у стінах Паризької Сорбонни. З усіма дітьми були теплі, задушевні стосунки. ^ Голос Духу. «Один з найкращих лікарів є праця! Не дурна, без мети, аби утомить себе, свободу і незалежність!». (З листа до дочки Ярина).Сергій Єфремов. Основою життя для Карпенка-Карого була праця: працював ковалем-молотобійцем, палітурником, хліборобом, косарем, робітником нарівні з народом. Так, довелося йому таки орати і засівати, тільки інше поле, поле української драматичної літератури і театру… І тут рівних йому не було. Прагнув, щоб кожна його п’єса стала потрібна і зрозуміла не лише інтелігенції, але й простому народу. ^ Голос Духу. «Я дав кілька книжок «Хазяїна» своїм дядькам. Їм сподобався твір. Я рад, що вона буде корисною». (Із листа до С. Єфремова).Сергій Єфремов. Карпенко-Карий був абсолютно вільний і в мистецьких уподобаннях, і в життєвому виборі — служив Україні талантом, даним від Бога. ^ Суд Совісті. «Ради України, нам дорогої, ради скривдженого народу, не маючого навіть і порозуміння об нашій праці, — ми зробимо, що в наших силах». (З листа до Саксаганського). Завдання: прочитати текст, с. 71-76, записати літературознавчі терміни «трагедія», «комедія», опрацювати дані «Мистецької скарбниці»ІV. Рефлексія^ Усне закріплення. Технологія «Мікрофон» Чому страшні життєві випробування не зламали Івана Карповича? Проаналізуйте уривок з його листа до дочки Ярини (про працю). Чим повчальні настанови Карпенка-Карого для вас особисто? Поставте себе на місце письменника. Як би ви діяли в скрутні хвилини його життя? Як вшановано пам'ять геніального драматурга на теренах України?Тести: Виберіть правильну відповідь: Слово «корифей» означає: а) найкращий; б) перший, заспівувач; в) найактивніший; г) винятковий. Рідною сестрою Карпенка-Карого була акторка театру «корифеїв»: а)Соломія Крушельницька; б) Марія Заньковецька; в)^ Марія Садовська -Барілотті; г) Ганна Затиркевич-Карпинська. Іван Карпенко-Карий придбав собі псевдонім на честь: а) драматичного персонажа; б) діда; в) батька; г) брата. Надія Тарковська та Іван Тобілевич зіграли ролі: а) Марисі і Миколи у п’єсі «Мартин Боруля»; б) Наталки і Петра у драмі Котляревського «Наталка Полтавка»; в) Проні й Голохвастова у драмі М. Старицького «За двома зайцями»; г) Галі й Назара у драмі Т. Шевченка «Назар Стодоля». Найвище творчість письменника оцінив: а) Іван Нечуй-Левицький; б)Панас Мирний; в) Іван Франко; г) Михайло Старицький Виберіть дві чи більше правильних відповіді: 1) Братами Карпенка-Карого серед корифеїв були: а) Панас Саксаганський; б) Михайло Старицький; в) Марко Кропивницький; г) Микола Лисенко; Петро Ніщинський; д) Микола Садовський. Серед перелічених творів перу Карпенка –Карого належать: а) «Наталка Полтавка»; б) «Сто тисяч»; в) «Мартин Боруля»; г)»Назар Стодоля»; ґ) «Сава Чалий»; д) «Хазяїн». Комедіями є такі п’єси Карпенка-Карого: а) «Сто тисяч»; б) «Наймичка»; в) «Суєта»; г) «Хазяїн»; ґ) «Мартин Боруля»; д) «Безталанна». V. Підведення підсумків уроку і оцінювання роботи учнів. Чи справдилися ваші очікування від уроку? (Відповіді учнів).VІ. Домашнє завдання ( диференційоване)1. Доведіть або спростуйте істинність тези: «У діалозі життя важливим є не його запитання, а наша відповідь». 2. Скласти хронологічну таблицю життя і творчості Івана Карпенка-Карого. 3. Читати твори «Хазяїн» і «Мартин Боруля».