І. В. Матвєєв керівники теми, кандидати техн наук І. М. Ткаченко, А.І. Кісіль, І. О. Розенфельд, Ю. К. Болотов, А. С. Трегуб, І. М. Москалина, І. В. Степура, Ю. М. Кундрюцький, В. С. Шокарєв, Є. С. Маніскевич, О. М. Романов

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ ЗАХИСТ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВБУДИНКИ І СПОРУДИ НА ПІДРОБЛЮВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ І ПРОСІДАЮЧИХ ГРУНТАХДБН В.1.1-5-2000Видання офіційне Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики УкраїниКиїв 2000ДБН B.1.1-5-2000 БУДИНКИ І СПОРУДИ НА ПІДРОБЛЮВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ І ПРОСІДАЮЧИХ ГРУНТАХЧастина І. будинки і споруди на підроблюваних територіях ^ Частина II. будинки і споруди на просідаючих грунтахЧастина І НДІБК Держбуду України (д-р техн.наукрозроблена: С.М.Клєпіков, кандидати техн.наук Г.М.Григор'єв,І.В.Матвєєв - керівники теми, кандидати техн.наук І.М.Ткаченко, А.І.Кісіль, І.О.Розенфельд, Ю.К.Болотов, А.С.Трегуб, І.М.Москалина, І.В.Степура, Ю.М.Кундрюцький, В.С.Шокарєв, Є.С.Маніскевич, О.М.Романов); Донецьким ПромбудНДІпроектом Укрбуду (д-р техн. наук О.О.Петраков, кандидати техн.наук Ю.Л.Бучинський, Є.М.Баришпольський, Г.В.Афанасьєв, Г.Р.Розенвассер); Донбасцивільпроектом Держбуду України (інже­нери М.О.Травкін, В.Г.Решетов, Е.Л.Ємельянова, С.К.Савченко); КиївЗНДІЕП Держбуду України (кандидати техн. наук В.Б.Шевельов, Г.П.Поляков, В.І.Хорунжий); ВНДМІ Російської Академії наук (кандидати техн.наук Р.А.Муллер, Г.О.Решетов, д-р техн.наук (В.М.Земисєв ); Інститутом проблем комплексного освоєння надр Російської Академії наук (д-р техн. наук М.А.Іофіс); УкрНДМІ Національної Академії наук України (кандидати техн.наук І.Ф.Озеров, В.Р.Шнеєр, інженери А.В. Шептенко, С.А.Свєтницький); Донецькпроектом Держбуду України (інженери М.С.Ляшенко, О.О.Мамчиць, Л.В.Пономаренко); Луганськцивільпроектом Держбуду України (інж. В.О.Целовальников); Науково-проектним центром «Містобудівництво та архітектура» (д-р архітектури В.Ф.Макухін); МакНДІ Міністерства вугільної промисловості України (канд. техн. наук О.І.Касилов, інженери Є.О.Яковенко, В.М.Кочерга); Держбудом України (інженери А.Б.Крищук, Л. Т. Красовський ).Частина II НДІБК Держбуду України (д-р техн. наукрозроблена : С.М.Клєпіков, кандидати техн. наук І.В.Матвєєв, Г.М.Григор'єв, - керівники теми, кандидати техн. наук І.М.Ткаченко, І.О.Розенфельд, A.I. Кісіль, Ю.К.Болотов, А.С.Трегуб, І.М.Москалина, І.В.Степура, Ю.М.Кундрюцький, В.С.Шокарєв, інж. Д.Ю.Калінчук; КиївЗНДІЕП Держбуду України (кандидати техн. наук В.Б.Шевельов, Г.П.Поляков, В.П. Гудков, інж. В.А.Селезньов); AT НДІБВ (інженер А.Ф.Заворотній); Запоріжцивільпроектом Держбуду України (ін­женери П.Л.Заглада, В.П.Нужний), Держбудом України (інженери А.Б.Крищук, Л.Т.Красовський).Внесені: Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій (НДІБК) Держбуду України.Підготовлені до Управлінням промислової забудови, інженерної інфра-затвердження: структури та захисту територій Держбуду України.Затверджені: наказом Держбуду України від 30.12.99 p. № 314 і вве­дені в дію з 1 липня 2000 p. З введенням в дію ДБН В. 1.1-5-2000 втрачають чинність на території України: СНиП 2.01.09-91 / Госстрой СССР; РСН 227-88 / Госстрой УССР; РСН 297-78 / Госстрой УССР; РСН 340-86 / Госстрой УССР; РСН 232-88 / Гос­строй УССР; РСН 349-88 / Госстрой УССР. Частини І і II видані окремими книжками.^ ЧАСТИНА ІІ БУДИНКИ І СПОРУДИНА ПРОСІДАЮЧИХ ГРУНТАХДБН .В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.1ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИБудинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих грунтах Частина II. Будинки і споруди на просідаючих грунтахДБН В.1.1-5-2000 Частина II. На заміну СНиП 2.01.09-91 (в частині вимог до проектування на просідаю­чих грунтах), РСН 297-78 / Госстрой УССР; РСН 340-86 / Госстрой УССР;РСН 232-88 / Госстрой УССР;РСН 349-88 / Госстрой УССР Дані норми поширюються на проектування будинків і споруд, які зводяться на просідаючих грунтах, в тому числі в сейсмічних районах. Вимоги даних норм не поширюються на проектування будинків і споруд, які бу­дуються на територіях із зсувними явищами, а також на біогенних, насипних, намив­них, набухаючих, закарстованих, алювіальних та інщих слабких грунтах. Вимоги цих норми є обов'язковими для органів державного нагляду і управлін­ня, контролю та експертизи, місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, юридичних і фізичних осіб, які здійснюють проектування та будівництво будинків і споруд на просідаючих грунтах. Основні терміни, визначення і позначення деформацій основ будинків і споруд, які складені просідаючими грунтами, та перелік нормативних документів, на які є по­силання в цих нормах, наведені в додатку 1.^ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1 При проектуванні будинків і споруд на просідаючих грунтах у сейсмічних ра­йонах потрібно враховувати вимоги СНіП ІІ-7 і додатково вимоги даних норм. 1.2 При проектуванні будинків і споруд для зведення на просідаючих грунтах слід, як правило, застосовувати методи будівництва, що повністю або частково усува­ють несприятливі дії деформацій просідання (прорізання товщ палями або глибокими фундаментами, ліквідацію властивостей просідання грунтів основи шляхом їх ущіль­нення і закріплення тощо). Поряд з цим необхідно передбачати заходи захисту, які включають: - раціональну забудову територій, що дозволяє надавати перевагу майданчикам із більш сприятливими умовами будівництва; - вертикальне планування території, яка забудовується, для запобігання можли­вого накопичення атмосферних і талих вод і забезпечення швидкого їх відведення і скид у каналізацію або за межі території, яка підлягає забудові; - передбудівельну інженерну підготовку будівельних майданчиків, яка знижує або усуває нерівномірні деформації основи і враховує можливість зміни рельєфу міс­цевості, рівня підземних вод тощо; - комплексні (загальномайданчикові та внутрішньооб'єктні) водозахисні захо­ди. ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.2 За неможливості здійснення будівництва з допомогою методів, що повністю виключають вплив деформацій просідання на будинки та споруди, слід передбачати: - конструктивні та архітектурно-планувальні заходи захисту, що забезпечують міцність і тривалу експлуатаційну придатність будинків і споруд і запобігають їх пошкодженню в процесі експлуатації; - заходи, що забезпечують нормальну безаварійну експлуатацію зовнішніх і внутрішніх інженерних мереж, ліфтів та іншого інженерного обладнання при прояві нерівномірних деформацій основи; - заходи, що компенсують і ліквідують нерівномірне осідання і крени будинків і споруд з допомогою різних методів їх вирівнювання. Виконання зазначених засобів захисту повинно забезпечувати необхідні експлуатаційні якості будинків і споруд у залежності від їх призначення і групи капітальності, а можливі відхилення не повинні перевищувати величин, регламентованих діючими нормами і стандартами, які допускаються за умовами експлуатації та усуваються при проведенні ремонтних робіт. 1.3 Проекти будинків і споруд, розроблені для звичайних грунтових умов будівництва, не можуть використовуватися для будівництва на просідаючих грунтах з неусунутою або з частково усунутою просадочністю без перевірки їх конструкцій розрахунком і переробки у відповідності з вимогами даних норм. 1.4 Принципово нові конструктивні вирішення будинків і споруд, а також способи підготовки їх основ і влаштування фундаментів на просідаючих грунтах можуть використовуватись у масовому будівництві тільки після позитивних результатів їх експериментальної перевірки в натурних умовах та апробування у практиці проектування, будівництва та експлуатації. 1.5 До складу проектної документації слід включати розділ "Технічна експлуатація будинків" (ТЕ), який передбачає попередження порушень експлуатаційної придатності об'єкта у період терміну його служби, а також забезпечення безперервної роботи інженерного обладнання. Розділ ТЕ повинен містити паспорт об'єкта і вказівки щодо: -прийняття в експлуатацію збудованого об'єкта, у тому числі проведення peгулярних оглядів несучих та огороджувальних конструкцій; -систематичного контролю стану водонесучих внутрішніх та зовнішніх мереж і водомістких споруд; -спостереження за вологістю грунтів основи у приміщеннях з "мокрими" технологічними процесами, а також у місцях вводів і випусків водонесучих комунікацій; - виконання за необхідності робіт з виправлення кренів або нерівномірних осідань будинку або споруди і його ремонту. До акту прийняття і передачі в експлуатацію завершеного будівництвом будинку чи споруди повинна додаватись виконавча геодезична зйомка відміток реперів на об'єкті та прилеглій до нього території забудови. 1.6 Паспорт на запроектований будинок або споруду додатково до встановлених основних показників повинен містити: - опис конструктивної схеми об'єкта та прийнятих у проекті заходів захисту від просідань основи, а в сейсмічних районах - спільних заходів захисту від просідань і сейсміки;ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.З - дані про величини і характер деформацій основи, на які розрахований і розроб­лений проект (у сейсмічних районах - дані про розрахункові сейсмічні дії); - величини навантажень, на які розраховувались конструкції будинку чи споруди; - вимоги до експлуатації об'єкта і вказівки щодо рекомендованих способів його вирівнювання, у випадку виникнення наднормативних нерівномірних осідань фунда­ментів або кренів із зазначенням заходів щодо забезпечення експлуатаційних характе­ристик технологічного обладнання; - схему вертикального планування території забудови із зазначенням шляхів по­верхневого відведення і скиду атмосферних і талих вод; - схему розміщення нерухомих реперів із зазначенням їх абсолютних відміток; - схему зовнішніх і внутрішніх водонесучих мереж (водопроводу, каналізації та теплотрас) і місць розміщення запорних пристроїв на водоводах для швидкого від­ключення окремих трас або їх ділянок при аварії; - метод рекомендованого моніторингу із зазначенням параметрів, які підлягають контролю (осідань, кренів, відносних зміщень по горизонталі і вертикалі окремих ча­стин споруди, наприклад, відсіків багатоповерхових будинків, елементів огорожі, кон­структивних елементів та ін.). 1.7 Проекти будинків і споруд, призначених для будівництва на територіях, що характеризуються наявністю декількох несприятливих інженерно-геологічних та гір­ничо-геологічних умов (просідання, підробка, сейсміка та ін.), слід розраховувати на дії деформаційних, силових, інерційних та інших факторів. При цьому враховувати дії та фактори слід в сполученнях згідно з вимогами цих норм, з використанням досві­ду проектування та експлуатації в районі будівництва або в інших аналогічних за ін­женерно-геологічними, гірничо-геологічними та сейсмічними умовами регіонах. Вибір будівельного майданчика, захист території і способи влаштування фунда­ментів повинні бути спрямовані на максимальне послаблення або виключення дії не­сприятливих факторів.^ 2 ВИХІДНІ І РОЗРАХУНКОВІ ДАНІ, КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ БУДІВНИЦТВА 2.1 До складу вихідних даних, необхідних для вибору інженерних рішень при проектуванні будинків і споруд на просідаючих грунтах, включаються: - матеріали інженерно-геологічних та гідрогеологічних вишукувань на майданчи­ку будівництва; - архітектурно-планувальні вирішення будинку або споруди, що проектується; - генплан ділянки будівництва; - ситуаційний план району будівництва; - схеми існуючих водонесучих комунікацій; - відомості про можливі засоби будівництва і підготовки основ, що застосову­ються в районі будівництва; - дані про деформації існуючих будинків і споруд у районі забудови. 2.2 При проектуванні будинків і споруд на просідаючих грунтах, крім загально­прийнятих вихідних даних для звичайних умов будівництва, які визначаються при природній вологості грунтів, згідно з якими визначаються їх сумісні деформації з ос­новою (осідання s0 , нахили і0, різниця осідань суміжних фундаментів та деформації конструкцій) в залежності від розмірів та розташування локальних джерел можливого замочування грунтів основи з поверхні ^ ДБН В.1.1-5-2000 Ч.ІІ C.4 або при прогнозованому підйомі рівня підземних вод в межах території забудови, необхідно враховувати: - значення питомої ваги грунту  при його насиченні водою до ступеня вологості Sr 0,8 та з урахуванням зваженої дії води, які використовуються відповідно у зонах локального замочування та підйому рівня підземних вод, що прогнозується; - значення характеристик міцності грунтів - кута внутрішнього тертя  та питомого зчеплення с при Sr0,8, внаслідок чого знижуються розрахунковий та граничний опори грунтів основи фундаментів у зоні замочування; - просадочність грунтів основи sl, яка визначається у діапазоні діючих сумарних напружень від власної ваги грунту і навантажень, які передаються системі фундаментів при їх замочуванні до Sr 0,8 ; - початковий тиск просідання грунтів рsl при Sr 0,8 ; - нерівномірну стисливість основи, додаткові відносну різницю осідань фундаментів та крен будинку або споруди isl ,p внаслідок нерівномірних просідань грунту ssl ,p від сумарних напружень, що виникають при дії навантажень системи їх фундаментів та поблизу розташованих об'єктів; - просідання поверхні основи ssl ,g від власної ваги грунту в межах товщі просідання Нsl на території забудови та спричинені нею додаткові викривлення (нахил земної поверхні іsl ,g, в межах розрахункової довжини криволінійної ділянки r, що діють на конструкції; - відносні горизонтальні деформації розтягання або стиску поверхні грунтої товщі u, спричинені просіданням від власної ваги грунту, які приводять до горизонтальних переміщень земної поверхні иsl в межах розрахункової довжини криволінійної ділянки r.- додаткові осідання поверхні основи sd, спричинені деформаціями непросідаючих шарів грунту, якщо замочування призводить до зниження їх модулей деформації та додаткових кренів будинку або споруди. Параметри деформування земної поверхні при просіданні грунтів, які подані на рисунку 1 для локальних майданчикового та точкового джерел замочування, розташованих біля поверхні землі, визначаються розрахунковим шляхом за даними інженерно-геологічних вишукувань згідно з додатком 2. При використанні методів підготовки основи згідно з додатком 3 вказані параметри повинні бути відповідним чином відкориговані з урахуванням застосованого способу ліквідації властивостей просідання грунтів. 2.3 При проектуванні будинків і споруд на просідаючих грунтах слід виходити з принципової розрахункової схеми просідаючої основи, яка включає зони просідання: верхню hsl ,p (від зовнішнього навантаження), нижню hsl ,g (від власної ваги грунту) та розрахункову довжину криволінійної ділянки r просідання земної поверхні від власної ваги грунту (рисунок 2). У більшості випадків зони hsl ,p і hsl ,g зливаються, і в результаті по всій глибині товщі виникає зона деформування, у якій діючі напруження , де z,zp , zg , psl - вертикальні напруження відповідно: сумарне, від зовніш­нього навантаження і від власної ваги грунтів; початковий тиск просідання. ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.5А - майданчикове джерело замочування; Б - точкове джерело замочування; а - попе­речний розріз зони зволоження; б - крива просідання поверхні грунту; в - криві горизон­тальних переміщень поверхні грунту; 1 - положення земної поверхні; 2 - площа замочу­вання; 3 - нижня межа розтікання води; Bw - ширина площі, що замочується; bw - шири­на горизонтальної ділянки просідання;  - кут розтікання води; Нsl - товща просідання; r - розрахункова довжина криволінійної ділянки просідання від власної ваги грунту; isl , g- нахил земної поверхні; b— ширина зони розтікання води; иsl - горизонтальні пере­міщення земної поверхні.Рисунок 1 - Характер розвитку деформацій земної поверхні у межах воронки просідання 2.4 В залежності від розташування фундаментів у плані будинку чи споруди слід враховувати їх можливий взаємний вплив на формування глибини деформівної зони основи від навантажень, що розподіляються (довантаження основи), величина якої визначається відстанню між фундаментами та їх розмірами, інтенсивністю тиску під їх підошвами, стисливістю та розподільною здатністю грунтової товщі. 2.5 При розташуванні фундаментів будинку чи споруди на великих відстанях один від одного, коли взаємний вплив фундаментів не істотний, розрахункова схема основи приймається відповідно до рисунку 2.ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.6 d - глибина закладання фундаменту; Нsl - глибина товщі просідання; hsl , p - верхня зона просідання грунту від зовнішнього навантаження; hsl ,g - нижня зона просідання грунту від власної ваги; zp,0 - вертикальні напруження від зовнішнього навантаження на рівні підошви фундаменту; zg ,d - вертикальні напруження від власної ваги грунту на рівні закладання підошви фундаменту; 1 - розподілення вертикальних напружен від власної ваги грунту за глибиною; 2 - розподілення сумарних вертикальних напружень від власної ваги грунту та зовнішнього навантаження z = zp + zg; 3 – зміна з глибиною початкового тиску просідання рsl; r - розрахункова довжина криволінійної ділянки просідання поверхні товщі від власної ваги.Рисунок 2 - Схема основи (принципова) для розрахунку просідан­ня під окремо розташованим фундаментом 2.6 При близькому розташуванні стрічкових, стовпчастих, плитних та інших фундаментів будинку чи споруди, незалежно від конструктивної схеми, слід враховувати їх взаємний вплив (взаємне довантаження), який викликає під ними збільшені інтенсивності напружень і відповідно глибини зони просідання від зовнішнього навантаження на величину Δhsl ,p (рисунок 3, а), що може привести до зливання зон hsl , pи hsl , g. При фундаментах будинків і споруд у виді суцільної фундаментної плити, системи перехресних стрічок та ін., які працюють як єдина фундаментна конструкція, розрахункова схема основи під ними характеризується, як правило, накладанням зони просідання від зовнішнього навантаження hsl , p на зону просідання від власної ваги грунту hsl ,g у відповідності зі схемою на рисунку 3, б.ДБН B.I.1-5-2000 Ч.ІІ С.7d, Hsl, hsl , p , hsl , g , 1, 2, 3 - позначення аналогічні рисунку 2; Δhsl ,p - додаткова гли­бина верхньої зони просідання від привантаження сусідніми фундаментами; 4 - розподіл сумарних вертикальних напружень від зовнішнього навантаження з ура­хуванням довантаження фундаментом Ф-2; 5, 6 - те саме з урахуванням дованта­ження фундаментами Ф-1 і Ф-3; 7 - те саме з урахуванням довантаження фунда­ментом Ф-2.Рисунок 3 — Схема основи (принципова) для розрахунку просідання: а - з урахуванням взаємного впливу системи фундаментів; б - при суцільній зоні передачі зовнішнього навантаження (плита) 2.7 Проектування і розрахунок будинків і споруд за деформаціями та міцністю потрібно виконувати як для звичайних умов будівництва при природній вологості грунтів основи, а також при їх замочуванні з урахуванням просідання основи від на­вантаження будівлі ssl ,p , її крену іsl ,p,у верхній зонї та одночасно з урахуванням просідання ssl ,g, деформації нахилу іsl ,g і горизонтальних переміщень земної поверхні usl основи, які виникають при просіданні грунтів від власної ваги в межах товщі просідання Hsl .ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.8 При цьому проектування і розрахунок будинків і споруд повинні виконуватись за умови, де S=S0+Sp+Sg - розрахункова величина сумарної деформації будівлі сумісно з основою в реальних інженерно-геологічних умовах в залежності від:S0— величина сумісних деформацій для грунтів природної вологості;Sp - величина додаткових сумісних деформацій з урахуванням складу та об'єму підготовчих інженерних заходів на майданчику об'єкта щодо повного або часткового усунення властивостей просідання грунтів основи у верхній зоні просідання hsl ,p від зовнішнього навантаження;Sg - величина додаткових сумісних деформацій з урахуванням параметрів викривлення земної поверхні внаслідок просідання грунтів основи від власної ваги;Su та S'u - значення граничних сумісних деформацій в залежності від конструктивної системи будинку або споруди відповідно для випадків, коли конструкції об'єкта не розраховані або розраховані на зусилля, що виникають в них при взаємодії з основою, визначаються за таблицею 5 додатка 3. Для будинків жорсткої конструктивної схеми компоненти сумісних деформацій просідання зображені на рисунку 4. 2.8 Проектування конструкцій будинків і споруд на просідаючих грунтах необхідно здійснювати з урахуванням ступеня підготовки основ за рекомендованими технічними рішеннями, при застосуванні яких умови складності будівництва підрозділяються на групи: - на майданчику об'єкта (1 група) - у залежності від складу та обсягу виконаних підготовчих інженерних заходів стосовно повного або часткового усунення властивостей просідання грунтів від зовнішнього навантаження у верхній зоні основи hsl ,p (таблиця 1); Таблиця 1 ^ Групи складності умов будівництва на майда­нчику об'єкта Просідання грунтів ssl , pвід зовнішнього наван­таження у верхній зоні основи hsl , p Деформації будинку або споруди сумісно з основою від зовнішнього наванта­ження, S0+Sp 1-А (важкі) не усунена S0+Sp>S'u 1-Б (середні) усунена частково S'u  S0+Sp > Su 1-В (легкі) усунена повністю S0+ Sp  Su Примітка. S0+ Sp містить відносну різницю осідань s0 і просідань ssl , p суміжних фундаментів, відстань між якими l, Δs/l =Δ(s0+ssl , p)/l ; крен будинку i =і0+іsl,p ; се­реднє (максимальне) осідання та просідання . ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.9Нsl , r - позначення аналогічні рисунку 2; Нбуд і L - висота і довжина будинку; ssl , gи i sl , g, - просідання і нахил поверхні основи під будинком від власної ваги грун­тів; u - горизонтальне переміщення будинку, що спричинене горизонтальними пере­міщеннями основи usl при просіданні від власної ваги грунтів; ssl , p і isl , p, - просідан­ня і крен будинку від навантажень системи фундаментів; i =isl , g + isl , p - крен будинку від просідання основи; 1,2,3- розташування будинку у вертикальній площині відпо­відно: при природній вологості грунтів, при врахуванні тільки просідання від власної ваги грунтів та при врахуванні просідання від власної ваги грунтів і навантажень від будинку; 4 - верхня межа зони замочування товщі просідання із локального джерела під кутом розтікання води β.Рисунок 4 - Компоненти сумісних деформацій просідання основи і будинку при локальному замочуванні основи з лінійного джерела біля поверхні землі - на території забудови (2 група) - залежно від величин можливого викривлен­ня (нахилу) та відносних горизонтальних деформацій поверхні основи при просіданні грунтів товщі від власної ваги з урахуванням вжитих геотехнічних заходів щодо усу­нення їх властивостей просідання у межах товщі просідання Нsl (таблиця 2).ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.10 Таблиця 2 ^ Групи складності умов будівництва на території забудови Деформації будинку чи споруди сумісно з основоюS0 +Sgпри просіданні грунтів від власної ваги ssl , g 2-A (важкі) S0 +Sg > S'u 2-Б (середні) S'u  S0 +Sg > Su 2-В (легкі) S0 +Sg  Su Примітка. S0 +Sg містить відносну різницю осідань s0 і просідань ssl , g суміжних фун­даментів, відстань між якими l, Δs/l = Δ(s0 + ssl , g ) / l ; крен будинку і = i0 + isl , g ; середнє (максимальне) осідання та просідання . 2.9 Основи будинків і споруд групи складності умов будівництва 1-А характеризуються можливістю проявлення повного (максимального) просідання їх грунтів під усім будинком або його частиною при замочуванні зверху або при підйомі рівня підземних вод (РПВ) під впливом зовнішнього навантаження. Утворення локальних зон замочування у плані будинку або споруди (у місцях вводів і випусків водонесучих та теплових мереж, при аварійних витіканнях, у приміщеннях з "мокрим" технологічним процесом та ін.) викликає нерівномірність осідань фундаментів окремих частин будинку чи споруди, яка, як правило, перевищує граничні значення для об'єкта, що проектується. Основи групи 1-Б характеризуються можливим проявленням часткового нерівномірного просідання їх грунтів при замочуванні під впливом зовнішнього навантаження у шарі грунту з неусунутою просадочністю. Основи групи 1-В характеризуються відсутністю можливих просідань грунтів від зовнішнього навантаження у будь-якій частині основи під будинком чи спорудою. 2.10 Території з групою складності умов будівництва 2-А характеризуються сполученням параметрів викривлення основи у зоні просідання від власної ваги грунтів, за яких величини деформацій будинку чи споруди сумісно з основою перевищують граничні значення. Будівництво на територіях цієї групи складності допускається за наявності висновку спеціалізованої організації, який містить рекомендації щодо вибору інженерних вирішень для забезпечення надійної експлуатації будинків і споруд або відновлення їх експлуатаційної придатності у випадку виникнення недопустимих деформацій. 2.11 Території з групою складності умов будівництва 2-Б характеризуються сполученням параметрів викривлення основи у зоні просідання від власної ваги грунтів, за яких величини деформацій будинку чи споруди сумісно з основою перевищують граничні значення для об'єктів, що не пристосовані до сприймання нерівномірних деформацій основи. Проектування будинків та споруд повинно здійснюватися з урахуванням можливості прояву та усунення наднормативних кренів, які перевищують граничні значення для конструкцій будинку чи споруди та наявного у ньому інженерного обладнання (ліфтів, підйомників, високоточного технологічного обладнання тощо).ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.ll 2.12 Території з групою складності 2-В характеризуються величинами викрив­лення земної поверхні у зоні просідання від власної ваги грунтів, за яких величини деформацій будівлі сумісно з основою не перевищують граничних значень для конcтрукцій цивільних та промислових будинків та споруд, що не пристосовані до сприймання нерівномірних деформацій основи. 2.13 Розробка проектів для будівництва на просідаючих грунтах, де відсутнє просідання від власної ваги грунтів, при повному усуненні властивостей просідання у верхній зоні основи hsl , p ( група складності умов будівництва 1-В) виконується як для звичайних умов будівництва.^ 3 ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ З ПРОСІДАЮЧИМИ ГРУНТАМИ3.1 Майданчики, призначені під забудову, слід розташовувати переважно поза водорозділами на ділянках з мінімальною глибиною товщ просідання або за наявності грунтів, властивості просідання яких ліквідовані повністю або частково природними або штучними замочуваннями. Необхідно використовувати також ділянки, де товща просідання підстелюється малостисливими грунтами, що дозволяють застосовувати фундаменти глибокого закладання, у тому числі пальові. 3.2 Компоновка генеральних планів забудови повинна передбачати максимальне збереження природних умов стоку поверхневих вод. Розміщення будинків і споруд, які перегороджують відведення поверхневих вод, не допускається. 3.3 У випадках рельєфу місцевості у вигляді крутих схилів планування терито­рії, що забудовується, повинне здійснюватися терасами. Відведення води з терас слід виконувати по кюветах, влаштованих у основі відкосів, а також по бистрині. 3.4 У випадках, коли за умовами забудови планується будівництво на крутих схилах, складених просідаючими грунтами (з падінням шарів у бік схилу), необхідно враховувати, що у них можуть розвиватися суфозійно-просідні процеси з утворенням зсувів - потоків: - під час проведення будівельних робіт на раніше обводнених (у тому числі час­тково забудованих) схилах, коли підрізання схилу, його перевантаження відвалами порід або виймання котлованів нижче рівня підземних вод викликають витікання у котловани обводненого лесового грунту, що може супроводжуватись розвитком суфозійно-просідного зсуву на всій території забудови; - у період експлуатації будинків, споруд і мереж із супутнім обводненням грун­тів внаслідок витікання у грунт технологічних рідин і води з водонесучих мереж, три­валих злив, аварій водомістких споруд та водоймищ тощо. Розвитку і активізації суфозійно-просідного зсуву можуть сприяти вібраційно-динамічні впливи від будівельних машин, транспорту, що рухається, технологічного обладнання та ін. 3.5 Проектування інженерних заходів щодо запобігання розвитку зсувних проце­сів на таких, що будуть забудовуватися, або на забудованих крутих схилах, які скла­дені просідаючими грунтами, необхідно виконувати у відповідності з вказівками ДБН В.1.1-3.ДБН B.I. 1-5-2000 Ч.ІІ C.12 3.6 Будинки і споруди з мокрим технологічним процесом повинні, як правило, розташовуватись у понижених частинах території, яка забудовується. На ділянках з високим розташуванням рівня підземних вод, а також на ділянках із дренуючим і грунтовим шаром, який підстелює товщу просідання, зазначені будинки і споруди слід розташовувати на відстані від інших будинків і споруд, яка дорівнює: - на грунтових товщах, де відсутнє просідання від власної ваги, а також коли вона має місце, та за наявності водопроникних грунтів, що підстелюють товщу просідання, - не менше 1,5 товщини шару просідання; - на грунтових товщах, де можливе просідання від власної ваги, за наявності водонепроникних підстелюючих грунтів - не менше 3-кратної товщини шару просідання (але не більше 40 м). 3.7 Прокладання автомобільних шляхів та залізничних колій по території, яка забудовується, має виконуватися, як правило, без влаштування насипів. У випадках, коли влаштування насипів за умовами трасування шляхів не може бути виключене, їх бровки необхідно розташовувати на відстанях від будинків і споруд не менше полуторної; товщини шару просідання при забезпеченні швидкого та безперешкодного відведення всіх видів поверхневих вод. При цьому, як правило, слід не допускати переходу просідаючих грунтів в гіршу категорію. 3.8 Розміщення будинків і споруд біля бровок терас, балок, ярів або штучних виїмок, а також біля каналів та водоймищ у зоні, що дорівнює 5-кратній товщині шару просідання, не допускається. Будівництво у цій зоні може бути дозволено тільки через 2 роки після встановлення у каналах та водоймищах проектного рівня води. 3.9 За грунтових умов, де відсутнє просідання від власної ваги грунту, а також на майданчиках із групою складності умов будівництва І-В відстані від постійних джерел замочування до будинків і споруд можуть прийматися такими, як для звичайних грунтових умов. 3.10 При розробці проектів забудови територій нових житлових мікрорайонів, кварталів, промислових підприємств, промислових вузлів та ін. слід передбачати комплексні водозахисні заходи для запобігання чи зниження імовірності замочування грунтів основи будинків чи споруд і контролю за станом водонесучих мереж, водонаповнених споруд та споруд із мокрим технологічним процесом з можливістю їх огляду і ремонту згідно з додатком 3. 3.11 При розробці проектів перспективної забудови нових майданчиків, кварталів, мікрорайонів з метою максимального зниження вартості будівництва слід передбачати передбудівельну підготовку територій, складених товщами просідання, шляхом усунення властивостей просідання грунтів у межах потужності товщі попереднім замочуванням, у тому числі глибинними вибухами. Якщо до початку будівництва не досягнуто повної стабілізації осідання основи, розрахунок і проектування будинків і споруд повинні виконуватись, як на частково консолідованих водонасичених грунтах підвищеної стисливості (додаток 3).ДБН В.1.1-5-2000 Ч.ІІ C.I3^ 4 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ БУДИНКІВ І СПОРУД Загальні вказівки4.1 При можливому замочуванні просідаючих грунтів основи із зовнішніх дже­рел або прогнозованому підйомі рівня підземних вод проектування будинків і споруд необхідно виконувати на основі одного із способів будівництва у відповідності зі СНіП 2.02.01, який включає: повне усунення властивостей просідання грунтів, прорізку товщі просідання різними способами з метою передачі навантажень від будинків і споруд на підстелюючі непросідаючі грунтові шари або комплекс захисних заходів, які складаються з підготовки основи, водозахисних заходів і конструктивного захисту (додаток 3). При проектуванні будинків і споруд на основі застосування комплексу захисних заходів слід додатково до способів будівництва, зазначених СНіП 2.02.01, передбача­ти: - інженерні заходи для вирівнювання будинку (відсіку) чи споруди у цілому або регулювання самонесучих ліфтових шахт у випадках виникнення недопустимих (над­нормативних) осідань і кренів (додаток 4); - правила, що регламентують вимоги до експлуатації будинку чи споруди з ура­хуванням його оснащення водонесучими і тепловими мережами, наявності "мокрого" технологічного процесу, розташування водомістких споруд або інших об'єктів з "мокрим" технологічним процесом, рівня підземних вод і тенденції до його зміни. 4.2 Проектування і прив'язка будинків і споруд на основі комплексу заходів по­винні виконуватись у випадках, коли використання інших способів будівництва (4.1) не може бути здійснене з технічних або економічних міркувань. 4.3 При проектуванні на основі комплексу заходів необхідно враховувати мож­ливість прояву деформацій: -максимального просідання основи на майданчику об'єкта будівництва, визна­ченого для найнесприятливіших умов, тобто при інтенсивному замочуванні грунтів на всю глибину товщі просідання; -середнього просідання будинку або споруди, обчисленого як середньозважене значення абсолютних максимальних можливих чи розрахункових просідань окремих фундаментів з урахуванням їх площі і кількості; - різниці просідань, віднесеної до окремих фундаментів, які з'єднані з надфун-даментною конструкцією, і викликаної різними навантаженнями на фундаменти, не­однорідністю грунтів основи і характером їх зволоження при найбільш несприятли­вому розташуванні зволоженої зони по відношенню до фундаментів, що розглядають­ся; - крену будинку або споруди, який проявляється при нерівномірному замочу­ванні просідаючих грунтів в основі з локальних джерел або при нерівномірному під­йомі рівня підземних вод і визначається як відношення різниці просідань крайніх фундаментів до відстані між ними.ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.14 Вимоги до вибору проектних вирішень4.4 Будинки і споруди, що проектуються на основі комплексу заходів, залежно від їх призначення та умов роботи, конструюються за жорсткою, піддатливою або комбінованою конструктивними схемами. У залежності від прийнятої схеми визначається характер і склад конструктивних заходів захисту. Проектування за жорсткою конструктивною схемою передбачає об'єднання несучих елементів будинку в єдину просторову систему і виключення можливості взаємного переміщення окремих елементів несучих конструкцій при деформаціях основи за рахунок: - надання будинку (відсіку) або споруді прямокутної у плані конфігурації нормування відстаней між внутрішніми поздовжніми і поперечними стінами, обмеження розмірів лоджій (6.15), еркерів та інших виступних частин будинку (відсіку); - розрізання будинків або споруд з допомогою деформаційних швів на окремі відсіки; - підсилення окремих елементів несучих конструкцій та зв'язків між ними; - влаштування по периметру стін безкаркасних будинків залізобетонних чи армокам'яних поверхових поясів; - влаштування горизонтальних діафрагм із збірних залізобетонних елементів перекриттів і покриття; - підсилення фундаментно-підвал