Розробила Тодорова І.В. Л Е К Ц І Я з теми: «Соціальні функції спорту й основні напрямки спортивного руху»Спорт як особиста змагальна діяльність є дуже складним багатофункціональним явищем соціальної дійсності, що займає важливе місце у фізичній і духовній культурі суспільства. Спорт - діючий спосіб фізичного виховання, що дозволяє в максимальному ступені визначити функціональні можливості організму й багаторазово збільшити їх. Спорт - діючий фактор формування особистості, що постійно стимулює до самовизначення й самоствердження, спосіб задоволення потреби в емоційному спілкуванні, і значний фактор міжнародних контактів. Основу специфіки функції спорту становить те що він є змагальною діяльністю. Звідси випливає його значення як еталону оцінки людських можливостей і здатностей. Для спорту властивий творчий пошук об"єднаний з пізнаням людських можливостей і здатностей з їхньою максимальною реалізацією й нарощуванням. Спорт - особливий тип діяльності, що виявляє в спеціально створених умовах людські можливості й постійно розширювальної їхньої границі. У цьому визначається як особистісна так і суспільна цінність спорту, його внесок у культурі суспільства,усе більш широке використання в суспільних цілях. Спорт належить до багатофункціональних соціальних явищ. Якщо спорт включений у цілісну соціально-педагогічну систему,він є дійсним способом виховання особистості, особливо фізичного виховання. Саме завдяки цим можливостям спорт ще з давніх часів міцно ввійшов у загальну соціальну систему виховання. Спорт називають "школою волі" " школою можності". Саме в ньому виявляються багато рис моралі, такі як шляхетність,чесність, повага до суперника, здатність спортсмена підкоряти своє поводження нормам спортивної етики. Але все залежить від того, хто і як використовує спорт. Фахівець повинен чітко розуміти об"ективну суперечливість формуючого впливу на людину, особливо молоду, і головне вміти вирішувати виникаючі проблеми виховного характеру в інтересах людини й суспільства. Спорт також використовується як спосіб збереження досягнутої раніше фізичної кондиції, як фактор здорового відпочінку й розваг. Спорт є емоційно насиченим видовищем, і в цьому його висока цінність. В основі привабливості лежать об"єктивно властиві спорту єстетичні якості: краса,гармонійність розвиненого людського тіла й краса рухів у різних видах спорту. Спорт демонструє в змаганнях вищі гармонічні прояви фізичних якостей,дійсну красу чесної мужньої й безкомпромісної боротьби за перемогу, удосконалення форм руху, що відповідає самим суворим єстетичним крітеріям. Тому спорт займає певне місце в мистецтві, живописі,літературі, скульптурі, кінематографії. Спорт є чинником соціальної інтеграції й міжнародних зв"язків. Він формує міжособистісні, міжгрупові, межколективні відносини які можуть мати риси як солідарності,так і суперництва конкуренції. Соціальна роль спорту проявляється також і в його економічному значенні. Матеріальні вкладення в спорт у його розвиток багаторазово окупаються збільшенням рівня працездатності, зміцнення здоров"я, збільшення тривалості активного життя. Крім того спорт, при відповідній організаційній роботі може приносити значний доход від спортивних видовищ, продажу спортивного інвентаря, устаткування,атрибутики й т.п. Вищі спортивні досягнення в сучасному світі є свого роду еталоном людських можливостей реалізованих у спорті. Спортивні досягнення в кожному випадку є демонстрацією спортсменам своїх можливостей в обраному виді спорту й оцінка цього факту як визнаного критерію спортивного успіху. Спортивне досягнення завжди обумовлене комплексом факторів і умов, прямо або побічно впливають на спортивне досягнення: Індивідуальна спортивна обдарованість і ступінь спортивної підготовленості; Конкретний стан ситеми підготовки і її якостей; Розмах спортивного руху й соціальні умови його розаитку в суспільстві. Рівень спортивних досягнень похідний від обдарованості спортсмена й ступеня його підготовленості до досягнень.Обдарованість спортсмена залежить від природних задатків. Найбільш пливовим фактором є система його підготовки. Навіть обдарований спортсмен у наш час не в змозі конкурувати якщо він не працює постійно, щодо реалізації своїх задатків. У такий спосіб уроджені задатки є показником корисних витрат, які підсилюють спортсмена на самовдосканалення. На шляху до високих спортивних досягнень створюються, перевіряються, раціаналізуються способи й методи спортивного тренування, якщо поліпшуються всі інші компоненти й умови функціонування системи спортивної підготовки, у тому числі її науково-методичні основи,форми організації, матеріально технічне й інше забезпечення. А ставши досягненням масової спортивної практики це спричиняється підвищення загального рівня, досягнутих результатів. Можливості зростання загальнолюдських спортивних досягнень практично невичерпні. Спортивний рух у сучасному світі став одним із самих масових явищ, його поширення у світовому суспільстві розширилося до глобальних масштабів, ставши рухом інтернаціональним і загальнолюдським. Особливості спортивних рухів полягають у тім, що використання спорту в різних цілях стало передумовою диференціації існуючих напрямків, що сприяє більш повному функціонуванню спорту в суспільстві, тому, що в цьому випадку він задовольняє різні потреби всіх соціальних груп. Як організаційний об"єкт він має три рівні:"масовий спорт","резервний спорт" і "спорт вищих досягнень". У світі існує величезна кількість видів спорту які не піддаються точному обліку. В той же час існують різноманітні підходи до їхньої класифікації. У зв"язку із цим їх розділяють: За рівнем їхньього поширення: А) міжнародні (л/а,гімнастика, плавання); Б) регіональні (бейсбол, регбі, сумо); В) народно національні види спорту (східні єдиноборства, ігри народів півночі); У мірі нарлстання популярності національні види спорту здобувають статус міжнародних. Цьому сприяє діяльність міжнародних спортивних організацій, розвиток олімпійського руху; 2. Залежно від особливостей тренувальної й змагальної діяльності спортсменів існує класифікація видів спорту по окремих групах відповідно до їх спрямованості: А) атлетичні види спорту - пов"язані з найбільшою активною діяльністю спортсмена: л/а, в/а, с/і, гімнастика, плавання. Б) види спорту, у яких рухова діяльність спрямована на керування засобами пересування - автомобілем, літаком, яхтою, санний спорт; В) види спортк з використанням спеціальної спортивної зброї: гвінтівки, пістолета, лучний спорт. 3. Види спорту, засновані на порівнянні результатів у конструкторській діяльності (авіа й судомоделювання); 4. Види спорту пов"язані з пересуванням на місцевості ( туризм, альпінізм) 5. Види спорту де діяльність спортсмена носить абстрактно - композиційне мислення - ( шахи, шашки, доміно); Класифікація видів спорту складових програму літніх та зимових олімпійських ігор: Циклічні види спорту; Швидкісно-силові види; Складнокоординаційні види спорту; Спортивні ігри Єдиноборства Двоєборства,багатоборство.