Теоретичні питання з дисципліни«Стратегія підприємства»1. Поняття, зміст, виникнення та необхідність стратегії підприємства 2. Виникнення планування спрямованого назовні підприємства 3. Еволюція систем планування розвитку підприємства 4. Довгострокове планування 5. Стратегічне планування 6. Поняття та види стратегічного управління 7. Стратегічний набір підприємства 8. Поняття і зміст корпоративної стратегії підприємства 9. Стратегія зростання 10. Стратегія стабілізації 11. Поняття і зміст стратегії бізнесу 12. Стратегія найменших сукупних витрат, її переваги та недоліки, доцільність використання та ризики 13. Стратегія диференціації, її переваги та недоліки, доцільність використання та ризики 14. Стратегія зосередження 15. 18. Стратегія маркетингової діяльності 16. Стратегія виробництва 17. Фінансова стратегія Організація планування стратегії на підприємстві Формулювання стратегій Стратегічна сегментація 21. Зовнішнє середовище підприємства його складові та властивості 22. Аналіз галузі та конкуренції у ній 23. Вплив існуючих конкурентів на діяльність підприємства 24. Загроза входу нових конкурентів на діяльність підприємства 25. Вплив постачальників на діяльність підприємства 26. Вплив споживачів на діяльність підприємства 27. Внутрішні змінні підприємства 28. Функціональний аналіз підприємства 29. Суть, значення і вибір місії підприємства 30. Поняття та визначення цілей підприємстваТестиТема1 1. Стратегія підприємства - це: а) комплексна програма дій, спрямована на забезпечення отримання прибутку; б) комплексна програма дій, спрямована на забезпечення підприємства всіма ресурсами; в) комплексна програма дій, спрямована на ефективну діяльність, реалізація якої забезпечить здійснення місії та досягнення цілей підприємства; г) комплексна програма дій, спрямована на забезпечення перемоги над конкурентами.2. Комплексна програма дій, спрямована на ефективну виробничу, науково-дослідну, комерційну та іншу діяльність, реалізація якої забезпечить здійснення місії та досягнення цілей підприємства – це:а) стратегія підприємства;б) план діяльності підприємства;в) стратегічне управління;г) найвищий рівень перспективного планування3. Поняття „стратегія” виникло:а) в період між 480 і 221 рр. до н.е.; б) у 20-ті роки ХХ століття;в) у 50-ті роки ХХ століття;г) в кінці 70-х на початку 80-х років ХХ століття. Вперше почали використовувати поняття «стратегії» в :а) Стародавньому Єгипті;б) Стародавньому Китаї;в) Стародавній Греції;г) США5. В перекладі термін „стратегія” означає: а) мистецтво генерала; б) мистецтво отамана; в) мистецтво королів; г) мистецтво переможця.6. Як наука “Стратегія підприємства” виникла:а) в період між 480 і 211 рр. до н.е.; б) у 20-ті роки ХХ століття;в) у 50-ті роки ХХ століття; г) в кінці 70-х на початку 80-х років ХХ століття.7. Стратегія підприємства розробляється для того, щоб: а) забезпечити розвиток і гнучкість підприємства; б) визначити напрямок розвитку підприємства й обґрунтувати шляхи досягнення цілей; в) об’єднати рішення керівників усіх рівнів управління щоб забезпечити ефективну роботу підприємства; г) забезпечити конкурентні переваги у бізнесі.8. Необхідність стратегії на підприємстві зумовлюється:а) невмінням керівництва думати стратегічно;б) появою несподіваних і неочікуваних змін у зовнішньому середовищі підприємства;в) кризовою ситуацією поточної діяльності підприємства;г) появою несподіваних і неочікуваних змін у внутрішньому середовищі підприємства9. Слово „метод” походить від старогрецького „методос”, що означає:а) шлях до чого-небудь;б) мета яка потребує здійснення;в) засіб потрібний для здійснення мети;г) шлях до перемоги10. Методи в стратегії підприємства бувають:а) загальні та специфічніб) загальні та вузькопрофільнів) загальні та спеціальніг) загальні та конкретні11. До загальних методів дослідження належить:а) статистичний;б) діалектичний;в) монографічний;г) абстрактно-логічний.12. Спеціальні методи були розроблені на основі:а) формальних моделей;б) вузько профільних методів;в) загальних методів;г) матричних методів.13. До спеціальних методів, які використовують для дослідження економічних явищ на підприємстві не відносять:А) статистичний методБ) експериментальний методВ) діалектичнийГ) абстрактно-логічний14. Економіко-математичний метод дослідження економічних явищ на підприємстві з метою розроблення стратегії його діяльності базується на: а) застосуванні різних норм і нормативів; б) проведенні експериментів та вивченні їх результатів, на основі яких розробляються конкретні пропозиції, приймаються найбільш ефективні рішення, що впроваджуються на підприємстві;в) використанні формул;г) побудові моделей економічних явищ та процесів з метою вибору оптимального варіанту управління підприємством.15. Який із спеціальних методів базується на здогадах, інтуїції, домислах, закономірностях розвитку і враховується при плануванні діяльності підприємства у випадку недостатньої інформації: а) експериментальний; б) соціологічний; в) абстрактно-логічний; г) діалектичний.16. Розрахунково-конструктивний метод оснований на:а) застосуванні норм і нормативів;б) побудові моделей економічних явищ та процесів з метою вибору оптимального варіанту управління підприємством;в) плануванні роботи підприємства;г) здогадках, інтуїції, досвіді.17. Монографічний метод включає:а)обстеження економічної діяльності підприємстваб)обстеження і аналіз економічної діяльності підприємствав)аналіз економічної діяльності підприємстваг)побудову графіків та діаграмТЕМА 21. Вид управлінської діяльності, який визначає перспективу і майбутній стан підприємства – це:а) планування;б) мотивація;в) організація;г) прогнозування.2. Планування – це:а) вид управлінської діяльності, який визначає перспективу і майбутній стан діяльності підприємства;б) план дій у виробництві продукції та збутовій політиці;в) вибір замовника продукції чи вирішення питань щодо подальшої співпраці; г) прогнозування діяльності підприємства.3.Особливістю підприємства як відкритої системи є:а) формування цін залежно від витрат виробництва;б) адаптація до зовнішнього середовища;в) зниження витрат за рахунок внутрішніх резервів;г) жорсткий контроль за виконанням завдань.4. Концепція закритого підприємства як економічної системи вважається:а) техніко-екологічною системою;б) соціально-економічною системою;в) еколого-економічною системою;г) техніко-економічною системою.5. Діяльність закритого підприємства базується на: а) внутрішніх факторах; б) зовнішніх факторах; в) на зовнішніх та внутрішніх; г) не має правильної відповіді.6. Еволюція систем планування розвитку підприємства пройшла такі фази: а) фінансове, довгострокове, екстраполятивне та стратегічне планування; б) фінансове, поточне, стратегічне планування та стратегічне управління; в) фінансове, довгострокове, стратегічне планування та стратегічне управління; г) фінансове, поточне, екстраполятивне та стратегічне управління7. Скільки фаз еволюції систем планування розвитку підприємства виділяють: а) 3; б) 4; в) 5; г) 6.8. Концепція підприємства як відкритої системи набула масового поширення з впровадженням на підприємстві: а) фінансового планування; б) довгострокового планування; в) стратегічного планування; г) стратегічного управління.9.До загальних рис фінансового планування відносять: а) довгостроковий характер за зовнішня спрямованість; б) довгостроковий характер за внутрішня спрямованість; в) короткостроковий характер та внутрішня спрямованість; г) короткостроковий характер та внутрішня спрямованість з врахуванням зовнішніх чинників.10. Планування стратегії підприємства шляхом екстраполяції його минулої діяльності використовується у системі: а) фінансового планування; б) довгострокового планування; в) стратегічного планування; г) поточного планування.11. Довгострокове планування у вітчизняній економіці почало застосовуватись: а) у 20 роки ХХ століття; б) у 50 роки ХХ століття; в) у 70 роки ХХ століття; в) у 90 роки ХХ століття.12.Довгострокове планування у країнах з ринковою економікою почало застосовуватись: а) у 20 роки ХХ століття; б) у 50 роки ХХ століття; в) у 70 роки ХХ століття; в) у 90 роки ХХ століття.13. Довгострокове планування базується на гіпотезі : а) про можливість людини передбачати та контролювати майбутнє; б) про можливість людини передбачати однак не контролювати майбутнє; в) про непередбачуваність майбутнього; в) майбутнє обов’язково буде складнішим за сьогодення.14. Для довгострокового планування було характерним: а) створення економіко математичних моделей з використанням ЕОМ; б) орієнтування виробничої діяльності підприємства на потреби споживачів; в) складання бюджетів; в) гнучке реагування та здійснення своєчасних змін.15. У випадку передбачуваного розвитку ринку, доцільно застосовувати: а) фінансове планування; б) довгострокове планування; в) стратегічне планування; г) стратегічне управління.16.Стратегічне планування у країнах з ринковою економікою почало застосовуватись: а) у 20 роки ХХ століття; б) у 50-70 роки ХХ століття; в) у 70 -90 роки ХХ століття; в) у 90 роки ХХ століття.17. Стратегічне планування – це: а) адаптивний процес, за допомогою якого здійснюється регулярне розроблення та коригування системи порівняно формалізованих планів на основі безперервного контролю та оцінювання змін, що відбуваються всередині та ззовні підприємства; б) відокремлений вид управлінської діяльності, який визначає перспективу і майбутній стан діяльності підприємства; в) розроблення відповідей на дії конкурентів, спрямоване на зменшення впливу загроз на діяльність підприємства та використання шансів, що сприяють успіху підприємства; г) розроблення місії підприємств та формулювання системи цілей.18. Процес стратегічного планування передбачає такі етапи: а) аналіз перспектив підприємства, аналіз конкурентних позицій, вибір стратегії, аналіз шляхів диверсифікації, формулювання короткострокових і стратегічних цілей; б) аналіз перспектив підприємства, аналіз конкурентних позицій, аналіз шляхів диверсифікації, формулювання короткострокових і стратегічних цілей, стратегічне управління; в) аналіз середовища підприємства; аналіз перспектив, аналіз конкурентних позицій, вибір стратегії, аналіз шляхів диверсифікації; г) аналіз перспектив підприємства, аналіз конкурентних позицій, аналіз шляхів диверсифікації, стратегічне управління.19. Процес стратегічного планування не передбачає такого етапу: а) аналіз перспектив підприємства; б) аналіз конкурентних позицій; в) вибір стратегії; г) аналіз шляхів виходу з кризи.20. На якому етапі стратегічного планування порівнюються перспективи діяльності підприємства у різних видах, встановлюються пріоритети і розприділяються ресурси між різними видами діяльності:а)1-й етап: аналіз перспектив підприємства;б) 2-й етап: аналіз конкурентних позицій;в) 5-й етап: формування короткострокових і стратегічних цілей;г) 3-й етап: вибір стратегії.21. Стратегічне планування характерне тим, що воно: а) оцінює необхідні витрати і ресурси для впровадження розроблених заходів підвищення ефективності діяльності підприємства; б) розробляє цілі та альтернативні стратегії їхнього досягнення; в) розробляє “стратегічні відповіді” на дії конкурентів і спрямоване на зменшення впливу загроз на діяльність підприємства та використання шансів, що сприяють його успіху; г) розробляє місію підприємств та формулює систему цілей. 22.Стратегічне управління - це: а) це адаптивний процес за допомогою, якого здійснюють регулярне розроблення та корегування системи порівняно формалізованих планів на основі безперервного контролю та оцінки змін, що відбуваються в середині так і зовні підприємства; б) передбачення, що майбутнє може бути завбачене шляхом екстраполяції; в) складання бюджетів та поточних планів; г) це управлінський процес, який опираючись на людський потенціал орієнтує виробничу діяльність підприємства на потреби споживачів, гнучко реагує і здійснює своєчасні зміни на підприємстві, що відповідає виклику з боку оточення і дозволяє досягнути конкурентних переваг що в сукупності дозволяють підприємству вжитися у довгостроковій перспективі, досягаючи при цьому поставлених цілей. 23.Стратегічне управління почало застосовуватись: а) у 20 роки ХХ століття; б) у 50-70 роки ХХ століття; в) у 70 -90 роки ХХ століття; в) у 90 роки ХХ століття.24. Основних видів стратегічного управління існує: а) 3; б) 4; в) 5; г) 6.25. Головними видами стратегічного управління підприємствами є: а) планування, організація взаємодії, мотивація і контроль; б) на основі рангування стратегічних завдань, за слабкими сигналами, в умовах неочікуваних подій; в) виробниче, фінансове і маркетингове; г) на основі рангування стратегічних завдань, за сильними сигналами, в умовах неочікуваних подій.26. Не існує таких видів стратегічного управління: а) управління на основі рангування стратегічних завдань; б) управління за слабкими сигналами; в) управління в умовах неочікуваних подій; г) управління за швидкими сигналами.27. При стратегічному управлінні підприємством передбачається що: а) майбутні тенденції завбачити неможливо, тому потрібно щоб усе підприємство функціонувало у стратегічному режимі реалізуючи розроблену реальну стратегію; б) майбутні тенденції можна передбачити шляхом екстраполяції історично складених тенденцій росту з урахуванням поточного стану середовища;в) майбутні тенденції завбачити можливо, і саме тому необхідно регулярно розробляти та коригувати плани розвитку підприємства;г) майбутні тенденції завбачити неможливо, тому необхідно регулярно розробляти та коригувати плани розвитку підприємства.28. Проблеми, які виявляються у ході спостереження за зовнішнім оточенням по різному забезпечені інформацією, одні з них настільки очевидні і конкретні, що підприємство може дати їм оцінку і прийняти відповідні заходи для їх вирішення називається: а) проблемами визначеними за сильними сигналами; б) проблемами визначеними за слабкими сигналами; в) їх визначити неможливо; г управління в умовах неочікуваних подій.29. Потреба в управлінні в умовах неочікуваних подій виникає тоді, коли: а) деякі проблеми випадають з під уваги спостерігачів, як би вони не старалися і перетворюються у стратегічні несподіванки; б) всі проблеми випадають з під уваги спостерігачів; в) виникають неочікувані явища; г) поступають слабкі сигнали із зовнішнього оточення.30. Якщо на підприємстві раптово виникають нові проблеми всупереч його прогнозам, які не відповідають його досвіду і призводять до фінансового збитку то необхідно застосувати: а) стратегію скорочення; б) управління за слабкими сигналами; в) управління в умовах неочікуваних подій. г) управління на основі рангування стратегічних завдань --------------------------------------------------------------------------------------------------------------Тема №31. Стратегічний набір це: а) загальна стратегія управління підприємством, що охоплює всі напрямки його діяльності; б) набір стратегій різного типу, які розробляє підприємство на певний проміжок часу, що показує специфіку його діяльності та рівень претендування на місце і роль у зовнішньому середовищі; в) загальна стратегія управління підприємством, що охоплює основні напрямки його діяльності; г) сукупність наступальних чи оборонних дій, спрямованих на створення стійкого становища в галузі, з метою успішного подолання чинників конкуренції і, гарантування максимальної віддачі від інвестованого капіталу. 2. Від чого залежить стратегічний набір кожного підприємства?а) від керівництва підприємства,б) від умов його функціонування та особливостей адаптації внутрішнього середовища до вимог зовнішнього оточення;в) від галузі, на якій спеціалізується підприємство;г) побажань трудового колективу.3.Що не являється вимогою до стратегічного набору?а) орієнтація на досягнення реальних взаємопов’язаних цілей;б) баланс між прибутковими та витратними стратегіями;в) відображення господарських процесів у їхній сукупності та взаємозв’язку;г) відсутність ієрархічного характеру.4. Ієрархія “стратегічного набору” однопрофільного підприємства включає: а) конкурентну стратегію, функціональні стратегії та операційні стратегії; б) корпоративну стратегію, стратегії бізнесу, функціональні стратегії та операційні стратегії; в) корпоративну стратегію, стратегії бізнесу та функціональні стратегії; г) стратегію бізнесу, конкурентну стратегію, функціональну та операційну стратегію.5. Ієрархія “стратегічного набору” однопрофільного підприємства не включає: а) конкурентну стратегію; б) корпоративну стратегію; в) функціональні стратегії; г) операційні стратегії.6. Ієрархія стратегій для диверсифікованого підприємства включає:а) корпоративна стратегія, стратегії бізнесу, функціональні стратегії, операційні стратегії;б) стратегія бізнесу, функціональні стратегії, операційні стратегії;в) корпоративну стратегію, стратегії бізнесу та функціональні стратегії;г) корпоративну стратегію, конкурентну стратегію, маркетингову стратегію, функціональні стратегії та операційні стратегії. Ієрархія стратегій для диверсифікованого підприємства не включає:а) корпоративна стратегія;б) стратегія бізнесу;в) виробнича стратегія;г) операційні стратегії.8. На диверсифікованих підприємствах стратегічний набір розробляється на: а) 4-ох рівнях; б) 3-ох рівнях; в) 5-ох рівнях; г) 2-ох рівнях.9. На однопрофільних підприємствах стратегічний набір розробляється на: а) 4-ох рівнях; б) 3-ох рівнях; в) 5-ох рівнях; г) 2-ох рівнях.10. Корпоративна стратегія це: а) стратегія для управління кожним функціональним напрямком діяльності бізнесу; б) загальна стратегія управління підприємством, що охоплює всі напрямки його діяльності; в) стратегія управління кожним окремим видом діяльності підприємства; г) стратегія для управління великими однопрофільними підприємствами11. Загальна стратегія управління підприємством, що охоплює всі напрямки його діяльності – це: а) стратегія бізнесу; б) фінансова стратегія; в) корпоративна стратегія; г) функціональна стратегія.12.Типами корпоративної стратегії є : а) стратегія зростання, стратегія стабілізації, стратегія диференціації; б) стратегія найменших сукупних витрат, стратегія диференціації, стратегія зосередження; в) стратегія стабілізації, стратегія диференціації, стратегія зосередження, стратегія виживання; г) стратегія зростання, стратегія стабілізації, стратегія скорочення. Стратегія зростання – це:а) найефективніша стратегія стабільного збільшення підприємства, зростання обсягів виробництва і продажу, капіталу;б) стратегія, яка полягає у інтенсифікації руху товару наступального просування та використання конкурентних цін;в) процес проникнення в нові сфери діяльності нехарактерні раніше для підприємства;г) розширення ринків збуту. Стратегія стабілізації – це:а) стратегія діяльності підприємства, яка передбачає зосередження на існуючих видах діяльності та їх підтримку;б) стратегія, яка передбачає проведення модифікації або удосконалення традиційної продукції;в) стратегія діяльності підприємства, яка спрямована на підтримку власного потенціалу;г) найефективніша стратегія стабільного збільшення підприємства, зростання обсягів виробництва і продажу, капіталу.15. Стратегія діяльності підприємства, яка передбачає зосередження на існуючих видах та їх підтримку називається: а) стратегія зростання; б) стратегія стабілізації; в) стратегія скорочення (виживання); г) стратегія диференціації.16.Стратегія скорочення – це:а) захисна стратегія, яка використовується під час кризового стану підприємства, її обирають і тоді, коли підприємство збирається переорієнтовувати свою діяльність;б) процес проникнення в нові сфери діяльності нехарактерні раніше для підприємства;в) стратегія, яка передбачає проведення модифікації або удосконалення традиційної продукції;г) стратегія діяльності підприємства, яка спрямована на підтримку власного потенціалу.17.Для реалізації стратегії зростання використовуються такі основні стратегії як: а) проникнення на ринок, диверсифікації, глобалізації діяльності; б) диференціації, паузи, обережного просування, „нічого не змінювати”, концентрації; в) найменших сукупних витрат, диференціації, зосередження; розширення; г) диверсифікації, диференціації, відмови від незалежності.18.Для реалізації якої стратегії використовуються такі стратегії як „проникнення на ринок”, „диверсифікації”, „ глобалізації діяльності”: а) зростання; б) стабілізації; в) диференціації; г) зосередження.19.Для реалізації стратегії стабілізації використовуються такі основні стратегії: а) проникнення на ринок, диверсифікації, глобалізації діяльності; б) диференціації, паузи, обережного просування, „нічого не змінювати”, концентрації в) паузи, обережного просування, „нічого не змінювати”, глобалізації діяльності; г) удосконалення продукції, здешевлення, проникнення на ринок.20.Для реалізації якої стратегії використовуються такі основні стратегії як «диференціації», «паузи», «обережного просування», „нічого не змінювати”, «концентрації»: а) зростання; б) стабілізації; в) диференціації; г) зосередження.21.Для реалізації стратегії скорочення використовуються такі основні стратегії: а) проникнення на ринок, диверсифікації, глобалізації діяльності; б) диференціації, паузи, обережного просування, „нічого не змінювати”, концентрації; в) найменших сукупних витрат, диференціації, зосередження, відмови від незалежності; г) „скинення жиру”, відмови від незалежності, ліквідації22.Стратегія, яка використовується під час кризового стану, та у випадках коли підприємство збирається переорієнтувати свою діяльність – це … а) стратегія скорочення; б) стратегія зростання; в) стратегія стабілізації; г) стратегія паузи.23. Підприємства, які домінують на ринку або діють у сформованих галузях з з відносно стабільною технологією, обирають: а) стратегію зростання; б) стратегію скорочення; в) стратегію стабілізації; г) стратегію диференціації.24. Підприємства, які діють у динамічних галузях із швидкою зміною технологій, обирають: а) стратегію зростання; б) стратегію стабілізації; в) стратегію зосередження; г) стратегію диференціації.25.Стратегія проникнення на ринок полягає у:а) інтенсифікації руху товару, наступального просування та використанні конкурентоздатних цін;б) проникненні в нові сфери діяльності не характерні раніше для підприємства, які покликані змінити, доповнити продукцію, що вже випускається;в) входженні підприємства до міжнародних альянсів та союзів;г) модифікації власної продукції.26.Стратегія диверсифікації полягає у:а) інтенсифікації руху товару, наступального просування та використання конкурентоздатних цін;б) проникненні в нові сфери діяльності не характерні раніше для підприємства, які покликані змінити, доповнити продукцію, що вже випускається;в) у входженні підприємства до міжнародних альянсів та союзів;г) випуску унікальної продукції.27.Стратегія глобалізації передбачає:а) інтенсифікацію руху товару, наступальне просування та використання конкурентоздатних цін;б) проникнення в нові сфери діяльності не характерні раніше для підприємства, які покликані змінити, доповнити продукцію, що вже випускається;в) входження підприємства до міжнародних альянсів та союзів;г) нарощування обсягів виробництва.28.Стратегія диференціації продукції передбачає:а) проведення модифікації або удосконалення традиційної продукції за рахунок використання нових технічних принципів;б) інтенсифікації руху товару наступального просування та використання конкурентоздатних цін;в) нарощування обсягів виробництва;г) входження підприємства до міжнародних альянсів та союзів.29. Стратегія, яка передбачає проведення модифікації або удосконалення традиційної продукції, що виробляється підприємством за рахунок використання у виробництві нових технічних принципів, додавання в продукцію таких змін, які можуть викликати нові потреби чи нові сфери використання : а) стратегія паузи; б) стратегія глобалізації; +в) стратегія диференціації; г) стратегія диверсифікації.30.Стратегія концентрації передбачає:а) що підприємство для захисту частини ринку виділяє специфічний сегмент ринку, використовуючи низькі ціни або унікальні пропозиції;б) що підприємство для захисту частини ринку виділяє специфічний сегмент ринку, використовуючи високі ціни, репутацію або унікальні пропозиції;в) що підприємство спрямоване на підтримку власного потенціалу за умов коли виробничі потужності мають надто високий рівень завантаження.г) підтримку стабільної роботи бізнесу в сприятливій, але не зрозумілій перспективі; 31.Під стратегією «скинення жиру» розуміють: а) підприємство використовує процеси масового розпродажу продукції за зниженими цінами;б) сукупність наступальних чи оборонних дій спрямованих на створення стійкого становища у галузі;в) форму виходу з ринку окремого бізнесу;г) скорочення поточних інвестицій.32.Входження підприємства до міжнародних альянсів та союзів передбачає :а) стратегія глобалізації діяльності;б) стратегія відмови від незалежності;в) стратегія ліквідації;г) стратегія стабілізації.33.Навмисне призупинення виробництва або темпів росту збуту передбачає стратегія: а) диференціації; б) паузи; в) обережного просування; г) нічого не змінювати.34.Під стратегією ліквідації слід розуміти:а) що підприємство використовує процеси масового розпродажу продукції за зниженими цінами;б) сукупність оборонних дій спрямованих на створення стійкого становища у галузі;в) форму виходу з ринку окремого бізнесу;г) закриття підприємства.35.На що спрямована стратегія обережного просування?а) на підготовку підприємства за різними напрямками допоміжної діяльності для створення відповідного потенціалу при умові можливого сплеску попиту;б) проникнення в нові сфери діяльності нехарактерні раніше для підприємства, які покликані змінити, доповнити продукцію, що вже випускається;в) проведення модифікації або удосконалення традиційної продукції;г) навмисне призупинення виробництва або темпів росту збуту.36.За розроблення корпоративної стратегії відповідає:а) вище керівництво;б) головний економіст;в) керівники підрозділів із залученням спеціалістів;г) керівники функціональних підрозділів.37.Створюючи власну систему збуту продукції, підприємство використовує стратегію: а)горизонтальної диверсифікації назад; б)товарної диференціації; в)вертикальної диверсифікації вперед; г) конгломеративної диверсифікації.38.Яка із стратегій диверсифікації ґрунтується на виробництві нових продуктів на базі існуючого бізнесу: а) концентричної диверсифікації; б) конгломератної диверсифікації; в) горизонтальної диверсифікації; г) вертикальної диверсифікації.39.Яка із стратегій диверсифікації характеризується наміром підприємств долучитися до господарської діяльності в нових сферах з новими технологіями виробництва: а) концентричної диверсифікації; б) конгломератної диверсифікації; в) горизонтальної диверсифікації; г) вертикальної диверсифікації.40.Яка із стратегій диверсифікації полягає в тому, що підприємство має намір займатися певною діяльністю в таких секторах, де можна використовувати уже існуючі канали розповсюдження, рекламу, позицію на ринку, щоб забезпечити успіх новим виробам: а) концентричної диверсифікації; б) конгломератної диверсифікації; в) горизонтальної диверсифікації;г) вертикальної диверсифікації.41. Яка із стратегій диверсифікації полягає в тому, що підприємство має намір звернутися або до більш ранніх стадій діяльності, наприклад виготовлення напівфабрикатів чи складових, упаковки, або до наступних стадій діяльності, наприклад, від виробництва сировини (бавовна) до виробництва готової продукції (одяг): а) концентричної диверсифікації; б) конгломератної диверсифікації; в) горизонтальної диверсифікації;г) вертикальної диверсифікації.ТЕМА №4 1. Стратегія конкуренції це: а) суперництво між окремими особами, господарськими одиницями та товаровиробниками за найбільш вигідні умови виробництва і збуту товарів; б) сукупність наступальних чи оборонних дій, спрямованих на створення стійкого становища в галузі, з метою успішного подолання п’яти чинників конкуренції і гарантування максимальної віддачі від інвестованого капіталу; в) план дій, спрямований на досягнення і утримання конкурентних переваг у певній області діяльності підприємства, яка є стратегічно важливою з корпоративних позицій. г) найбільш вузька стратегія для управління головними ланками всередині функціональних напрямків при рішенні щоденних завдань, які мають стратегічну важливість.2. Існують такі стратегії бізнесу: а) маркетингової діяльності, НДПКР, виробництва, фінансова, екологічна та соціальна; б) зростання, стабілізації, виживання; в) найменших сукупних витрат, диференціації, зосередження; г) стабілізації, диференціації, зосередження, виживання.3. Не існує такої стратегії бізнесу: а) найменших сукупних витрат; б) диференціації; в) зосередження; г) диверсифікації.4.Стратегії бізнесу призначені для: а) для управління кожним функціональним напрямком діяльності бізнесу; б) управління кожним видом продукції; в) управління підприємством, що охоплює всі напрямки його діяльності; г) управління кожним окремим видом діяльності підприємства.5.Стратегія, що передбачає зростання виробничих потужностей, зменшення витрат завдяки досвіду, політиці економії та мінімізації витрат у таких сферах, як науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи, сервіс, робота торгівельного персоналу, реклама - це: а)стратегія економії; б)стратегія скорочення; в)стратегія найменших сукупних витрат; г)фінансова стратегія.6.Стратегія найменших сукупних витрат передбачає: а) зростання виробничих потужностей, зменшення витрат завдяки досвіду, політиці економії та мінімізації витрат у таких сферах, як НДПКР, сервіс, робота торгівельного персоналу, реклама тощо; б) пропозицію товару, що сприймається в межах галузі як унікальний; в) задоволення потреб споживачів тільки з високим рівнем доходів; г) випуск дешевої продукції низької якості.7.Стратегія найменших сукупних витрат найбільш доцільна, коли: а) попит є еластичним за ціною і серед продавців існує сильна цінова конкуренція; б) попит є нееластичним за ціною, а товар може бути удосконаленим; в) попит є нееластичним за ціною, а товар не може бути удосконаленим; г) обсяги виробництва є незначними.8.Стратегію найменших сукупних витрат не слід застосовувати у випадку, коли: а) більшість покупців схильні використовувати товар однаковим способом; б) існує сильна цінова конкуренція серед продавців; в) існує висока ймовірність технологічного прориву, який зводить нанівець всі попередні інвестиції в удосконалення продукції; г) покупці несуть незначні додаткові витрати у разі зміни продавця.9.За умови, що попит є еластичним за ціною, існує сильна цінова конкуренція серед продавців, а продукт відносно стандартизований і піддається ефективному вдосконаленню, доцільно використовувати стратегію: а) найменших сукупних витрат; б) диференціації; в) зосередження; г) вдосконалення.10.Для якої стратегії особливо важливою умовою є володіння значною часткою ринку та сприятливий доступ до сировини: а) найменших сукупних витрат; б) диференціації; в) зосередження; г) виробничої.11.За умови коли більшість покупців схильні використовувати товар однаковим способом, стандартизована продукція може задовольнити їх попит, а низька ціна стає вирішальним фактором при прийнятті рішення про покупку, доцільно застосовувати стратегію: а) найменших сукупних витрат; б) диференціації; в) зосередження; г) диверсифікації.12.Пропозиція такого продукту, що сприймається в межах галузі як щось унікальне – це сутність стратегії: а) найменших сукупних витрат; б) диференціації; в) зосередження; г) диверсифікації.13.Стратегія диференціації спрямована на: а) випуск стандартизованої продукції; б) пропозицію товару, що сприймається в межах галузі як унікальний; в) задоволення потреб споживачів тільки з високим рівнем доходів; г) пропозицію багатьох видів продукції.14.Існують такі види стратегії диференціації: а) зростання, стабілізації, виживання; б) корпоративна,бізнесу, функціональна,операційна; в) вдосконалення, спеціалізації, здешевлення, звуження; г) розширення, спеціалізації, здешевлення, звуження;15.Проявами якої стратегії є специфічні характеристики товару, фірменне обслуговуванн