«середньовічний світ західної європи», «релігійно-церковне життя середньовічної європи», «візантія. Арабський світ», «європейські держави в добу середньовіччя», «культура західної європи в v—xv ст.», «слов’яни та їхні сусіди», «індія. Китай». І семес

Головною метою курсу всесвітньої історії в 7 класі є прищеплення учням інтересу до всесвітньої історії, розвиток історичного мислення, поглиблення загальних дидактичних вмінь, необхідних для успішного засвоєння історичної інформації, виховання загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій. Зміст курсу ґрунтується на таких засадах: забезпечення формування уявлень про історію як науку, відмінну від інших своїм предметом, категоріальним апаратом та методологією; забезпечення розвитку загальнодидактичних та спеціальних умінь, важливих для навчання історії; використання матеріалу з всесвітньої історії для кращого розуміння вітчизняної історії та її найвизначнішими діячами; збереження хронологічної послідовності викладу як передумови засвоєння на емпіричному рівні логіки історичного процесу; послідовне втілення загальнолюдських цінностей; врахування вікових особливостей. Для вивчення історії учню необхідно вести зошит для конспектів, нових понять, термінів, дат. Обов’язково працювати з атласом та контурними картами. Запорукою успішної роботи на уроках і вдома є вміння працювати з підручником. Необхідно звертати увагу на слова й дати, виділені чорним шрифтом. Працюючи з параграфом, необхідно обов’язково прочитати включений до нього документ, ознайомитись з портретами історичних діячів, новими поняттями і термінами, ілюстраціями та схемами. Розглядаючи ілюстрації, необхідно звертати увагу на підписи, які пояснюють зміст зображеного.Курс передбачає вивчення п’яти наступних тем упродовж року: «СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ», «РЕЛІГІЙНО-ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ», «ВІЗАНТІЯ. АРАБСЬКИЙ СВІТ», «ЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ», «КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В V—XV ст.», «СЛОВ’ЯНИ ТА ЇХНІ СУСІДИ», «ІНДІЯ. КИТАЙ».І семестрПісля вивчення теми : «СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ» учні повинні: називати час Великого переселення народів, існування франкської держави Меровінгів та імперії Карла Великого; дату падіння Західної Римської імперії, утворення Франкської імперії та укладення Верденського договору; основні стани суспільства; держави, що утворилися після поділу Франкської імперії; технічні винаходи, атрибути повсякденного життя;показувати на карті напрямки Великого переселення народів; території германських королівств, імперії Карла Великого; поділ Франкської імперії;описувати середньовічне місто, феодальний замок, інтер’єр житла, транспорт, зброю та військові спорядження;пояснювати і застосовувати поняття: «Середньовіччя», «феодал», «феодальна роздробленість», «стани», «станова монархія», «ремесло», «цех», «міграція», «гільдія»;характеризувати видатних правителів раннього Середньовіччя (Хлодвіг, Піпін Короткий, Карл Великий);визначати характерні риси структури середньовічного суспільства, «варварських» королівств, станової монархії, цехового ремесла;порівнювати античне і середньовічне місто; побут, житло, одяг античної та середньовічної людини; різні стани середньовічного суспільства;наводити приклади взаємодії людини і природи в Середні віки; рухів народонаселення;висловлювати судження щодо причин і наслідків феодальної роздробленості, появи середньовічних міст, рівня розвитку техніки, транспорту.Після вивчення теми : «РЕЛІГІЙНО-ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ» учні повинні: називати час Хрестових походів; дату церковного розколу; чернечі та духовно-рицарські ордени;показує на карті територію поширення католицизму; напрямки хрестових походів; місцезнаходження держав хрестоносців;пояснювати і застосовувати поняття: «єретик», «інквізиція», «чернечий орден», «духовно-рицарський орден»;описувати хрестові походи;наводити приклади католицьких чернечих орденів, могутності папської влади в ХІІ—ХІІІ ст.;порівнювати роль християнської церкви в ранньому, середньому та пізньому Середньовіччі;висловлювати судження щодо причин і наслідків християнізації Європи, Хрестових походів.Після вивчення теми : «ВІЗАНТІЯ. АРАБСЬКИЙ СВІТ» учні повинні: називати час правління Юстиніана, життя Мухаммада, утворення Арабського халіфату, дати виникнення ісламу, падіння Константинополя;показувати на карті території Візантійської імперії, Арабського халіфату у різні часи їх існування; напрямки військових походів; територію поширення ісламу;пояснювати і застосовувати поняття: «імперія», «іслам», «халіфат»;описувати пам’ятки візантійської та арабської культури;характеризувати визначні історичні постаті (Юстиніан, Феодора, Василій ІІ Болгаробоєць, Мухаммад); визначні постаті ісламської культури (Аль-Бiруні, Ібн Сіна, Фірдоусі);визначати характерні риси візантійського та арабського суспільства; ісламські моральні цінності;встановлювати причинно-наслідкові зв’язки при аналізі піднесення та занепаду Візантійської імперії та Арабського халіфату;висловлювати судження щодо внеску візантійської та арабської культури у світову духовну спадщину.ІІ семестр Після вивчення теми : «ЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ» учні повинні: називати час походів вікінгів, утворення Скандинавських держав, Священної Римської імперії, Швейцарії, посилення королівської влади за Філіппа ІV Красивого, правління Плантагенетів в Англії, підписання«Великої хартії вольностей», дати скликання Генеральних штатів у Франції, англійського парламенту; хронологічні межі Столітньої війни;показувати на карті напрямки походів вікінгів; територію скандинавських держав, Англії, Франції, країн Середземномор’я, Швейцарії, Священної Римської імперії в різні періоди Середньовіччя; основні події Столітньої війни; напрямок німецького «наступу на Схід»;пояснювати і застосовувати поняття: «парламент», «громадянська війна», «республіка», «Реконкіста»;описує пам’ятки культури європейських народів, найвизначніші битви, засідання парламенту, подвиг Жанни Д’Арк; характеризувати визначні історичні постаті (Вільгельм Завойовник, Філіпп ІV Красивий, Жанна Д’Арк, Генріх ІІ Плантагенет, Оттон І, Фрідріх І Барбаросса, Фрідріх ІІ Штауфен, Фернандо, Ізабелла);визначає основні риси європейських парламентів, політики європейських монархів, європейського суспільства;наводити приклади взаємовпливу європейських держав, взаємодії світської влади з папством;порівнювати середньовічні монархії і республіки, внутрішню й зовнішню політику європейських держав;висловлювати судження щодо значення виникнення парламентів.Після вивчення теми : «КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В V—XV ст.» учні повинні: називати час поширення романського та готичного стилю, період раннього Відродження;пояснювати і застосовувати поняття: «схоластика», «алхімія», «Відродження», «гуманізм», «раціоналізм»;описувати романський і готичний храми; навчання в школах і університетах;характеризувати визначні постаті європейської культури, розвиток освіти, літератури й мистецтва;визначати характерні риси середньовічного світогляду, раннього Відродження і гуманізму, архітектурні стилі;наводити приклади здобутків рицарської та міської культури;порівнювати романський і готичний стилі;висловлювати судження щодо значення появи дослідних знань і розвитку гуманістичних ідей; внеску культури Середньовіччя у світову духовну спадщину.Після вивчення теми : «СЛОВ’ЯНИ ТА ЇХНІ СУСІДИ» учні повинні: називати час утворення і піднесення держав Центральної та Східної Європи, Московської та Османської держав; гуситських війн; дати загибелі Візантійської імперії, Куликовської битви, повалення монгольського іга, Грюнвальдської битви;показувати на карті територію Чехії, Угорщини, Польщі, князівств Північно-Східної Русі, Московської та Османської держав у різні періоди Середньовіччя; напрямки османських завоювань; перебіг гуситських війн, місця головних битв;пояснювати і застосовувати поняття:«гуситські війни», «яничари»;описувати пам’ятки культури, побут населення, найвизначніші битви;характеризувати визначні історичні постаті (Кирило і Мефодій, Ян Гус, Ян Жижка, Болеслав І Хоробрий, Казимир ІІІ Великий, Юрій Долгорукий, Дмитрій Донськой, Іван ІІІ, Мехмед ІІ);наводити приклади боротьби проти завойовників, шляхів подолання соціальних, світоглядних і міждержавних конфліктів, досягнень та взаємовпливу культури.визначати особливості державного управління зазначених держав, соціальної структури суспільства;аналізувати та порівнювати становлення і розвиток держав Центральної, Східної Європи, Північно-Східної Русі та Османської імперії;висловлювати судження щодо спрямованості й значення гуситських війн; про внесок культури держав Центральної, Східної Європи, Північно-Східної Русі та Османської імперії у світову духовну спадщину, про взаємовплив культур.Після вивчення теми : «ІНДІЯ. КИТАЙ» учні повинні: називати час утворення та існування Делійського султанату.показувати на карті територію Делійського султанату, Китайської держави; напрямки монгольських завоювань, місця головних битв;пояснювати і застосовувати поняття: «касти», «варни», «султанат», «конфуціанство», «індуїзм»;описувати пам’ятки Індії та Китаю, побут населення;визначати особливості державного управління, соціальної структури Індії та Китаю;наводити приклади досягнень культури Індії та Китаю, боротьби проти завойовників, шляхів подолання соціальних, світоглядних і міждержавних конфліктів;порівнювати становлення і розвиток держав Європи і Азії;висловлювати судження щодо внеску культури Китаю та Індії в світову духовну спадщину.^ Словник понять і термінівАбат — настоятель католицького монастиря.Алхімія — середньовічна наука, метою якої був пошук “філософсь­ко­го каменя” для перетворення різних металів на золото і срібло.Анафема — відлучення від церкви, поєднане з прокляттям.Арбалет — пристрій для метання стріл зі сталевим нако­неч­ником.Асиміляція — злиття одного народу з іншим.Аскетизм — форма поведінки, яка передбачає придушення бажань, відмова від розкоші й навіть більшості зручностей, обмеження в їжі та сні, завдання собі фізичних страждань із метою спокутування гріхів.Астрологія — наука про зв’язок між розташуванням небесних тіл і подіями в житті людей, народів, країн тощо.Ауто-да-фе — урочисте виконання вироку інквізиції.^ Барон — васал короля, але не спадковий.Бенефіцій — земельний наділ, що надавався королем чи іншим великим феодалом у довічне користування васалові на умовах несення військової чи адміністративної служби. “^ Божий суд” — низка випробувань (вогнем, водою, залізом), після яких виносився вирок.Бояри — великі землевласники в Київській Русі, Болгарії, Сербії, Московській державі, що передавали свої володіння у спадок.Боярська дума — вищий державний орган Московського князівства з ХІV ст.^ Булла — особливо важливий документ, скріплений металевою печаткою — буллою.Бюргерство — повноправні мешканці західноєвропейського серед­ньовічного міста.^ Васал — особа, яка отримала від сеньйора у володіння феод за несення служби.Васалітет — система відносин між феодалами; особиста залеж­ність одних феодалів від інших.Ватикан — місто-держава на території Рима. Офіційна рези­денція папи римського.^ Велика хартія вільностей — один із головних законодавчих документів, який надавав право народним представникам кон­тро­лювати короля.Велике переселення народів — пересування в ІV – VІІ ст. германсь­ких, слов’янських, сарматських та інших племен на території Римської імперії.^ Відродження (Ренесанс) — період, який знаменував перехід від середньовічної культури до нового часу; відмітна риса Від­роджен­ня — гуманізм (людяність). Гуманісти зверталися до куль­турної спадщини античності.Вікінги — скандинавські воїни. На Русі були відомі як варяги; на Заході — як нормани, “північні люди”.^ Вітраж — картина з кольорового скла у вікнах соборів і ратуш.Віче — назва народних зборів у деяких народів, країнах.Вотчина — землі, які належали руським феодалам і пере­давались у спадок.^ Ганза — торгово-політичне об’єднання купецтва; понад 160 німець­ких міст на чолі з містом Любеком. Діяло в ХІІ – ХVІІ ст.Гвельфи — прихильники пап у їхній боротьбі проти німецьких імператорів.^ Герцог — великий територіальний володар; у феодальній ієрархії посідав друге місце після короля.Гібеліни — прихильники німецьких імператорів у їхній боротьбі проти пап.Гільдія — міський купецький союз.Готичний стиль — напрямок в європейському мистецтві ХІІ – ХVІ ст. Для архітектури були характерними арки, великі вікна з різ­нокольоровими вітражами, легкі стіни, а сама бу­дівля спря­мову­валася догори з нескінченною різнома­ніт­ністю форм.^ Граф — 1) посадова особа, яка представляла владу короля в пев­ному окрузі; 2) титул феодала.Гріх — порушення в думках або діях Божої волі.Громада — об’єднання людей, які спільно володіють знаряд­дями праці та іншим майном. Особливістю цього об’єднання є часткове чи повне самоврядування.^ Гуситський рух — національно-визвольний і релігійний рух у Че­хії в першій половині ХV ст.Гуманізм — у широкому розумінні – визнання цінності людини як особистості, її прав на вільний розвиток і виявлення своїх здібностей. ^ Десятина церковна — податок на утримання церкви, що дорівнював десятій частині прибутків населення.Держава — організація політичної влади в су­спільстві. Ознаки держави: визначена територія, наяв­ність апарату управління або правителів, існу­ван­ня права (норм поведінки, встановлених дер­жа­вою), зби­рання податків (які витрачалися передусім на утри­мання апарату управління).^ Джихад — священна війна, яку повинні вести мусульмани проти невірних.Династія — декілька монархів одного роду, які заступають один одного при владі.^ Дож — глава Венеціанської чи Генуезької республік; обирався довічно.Домен — спадкове земельне володіння короля.Донжон — багатоповерхова вежа, основна замкова споруда.^ Духовно-рицарські ордени — об’єднання рицарів, головною справою яких було боротися проти ворогів християнської віри; присягалися не одружуватися та жити в бідності.Епідемія — масове поширення інфекційної хвороби.Єпископ — духовний глава адміністративно-територіальної церков­ної одиниці — єпархії.^ Єресь — релігійне вчення, що не визнавалося християнською церквою.Єретик — поширювач єресі.Ієрархія — система суворого підпорядкування нижчих сходинок влади вищим.Ікона — у православ’ї та католицизмі живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Христа, Богородиці, святих і подій зі Святого Письма, якому поклоняються віруючі. Батьківщина ікон — Візантія. На Русі ікони писалися на дошках.Іконоборство — релігійно-політичний рух, спрямований проти вшанування ікон.Інвеститура — право призначати вищих духовних осіб.Інквізиція — церковний суд.Іслам — одна зі світових релігій; поширена в країнах Сходу, Азії, Африки.Католицизм (католицька церква) — всесвітня церква; утворилася внаслідок поділу єдиної християнської церкви на західну і східну. Богослужіння провадиться латиною; на чолі церкви стоїть папа римський.^ Князь — глава держави князівства або окремого політичного об’єднання у багатьох слов’янських народів. Князівство — державне утворення або територія на чолі з князем.Колонізація — освоєння „вільних” територій. Розрізняють два вида: внутрішня – освоєння і заселення внутрішніх бо окраїнних районів країни, регіону, континента; зовнішня – заснування поселень або освоєння територій у залежних територіях; перетворення незалежної країни на колонію шляхом військового, економічного, політичного поневолення її іншою країною.^ Комунальний рух — боротьба городян за самоврядування міст.Коран — священна книга мусульман.Кочовий спосіб життя — форма від­творюючого господарства, що характеризується розве­денням певних видів тварин (коней, овець) та постій­ним переміщенням насе­лення і стад.Куртуазія — правила рицарської поведінки.Курфюрсти — князі Священної Римської імперії, за якими було закріплено право обирати імператора.^ Лен — те саме, що феод.Лихвар — людина, яка позичає гроші під проценти.Літопис — історичний твір, в якому події наводяться за роками, хронологічно.^ Лорд — великий землевласник в Англії.Магістрат — міська рада, орган управління міської комуни.Мажордом — вища посадова особа при королях династії Меро­вінгів.^ Мечеть — мусульманський храм.Міжусобні війни — війни між феодалами за землю і владу.Міняло — людина, яка за певну платню обмінює гроші.Місіонер — проповідник християнства.Містика — релігійне вчення, що передбачає безпосереднє спілку­вання з Богом.Монархія — одноосібна вища державна влада, що передається переважно спад­ково.Монастир — місце проживання ченців, відділене стінами від зов­нішнього світу.^ Монах — член релігійної громади, який дав обітницю вести аске­тичне життя.Мусульманин — людина, яка сповідує іслам.Натуральне господарство — тип господарства, за якого продукти праці виробляються тільки для задоволення потреб госпо­даря, а не для продажу.^ Оброк — плата залежних селян феодалам; буває продуктовою або грошовою.Орда (тюрк. – намет хана, стоянка) — у тюркомовних народів спершу – назва військово-адміністративної організації, згодом – стоянки кочовиків, об’єднання кількох племен. У Середні віки – ставка хана, столиця; назва тюркських і монгольських держав – Золота Орда, Кримська Орда тощо.^ Осілий спосіб життя — форма від­творюючого господарства, при якій населення проживає на одному місці.Паломництво — подорож віруючих до святих місць.Панщина — обов’язкові роботи селянина на землі феодала.^ Папа римський — глава католицької церкви.Папська область — територія держави папи римського в Середній Італії, що проіснувала до другої половини ХІХ ст.Парламент — вищий законодавчий орган влади в деяких дер­жавах.Патриціат — міська верхівка.Патріарх — глава православної церкви. Плем’я — сукупність певної кількості родів, пов’язаних між собою спільним походженням та віруваннями, однаковими звичаями та обрядами.^ Племінний союз — об’єднання кількох племен, які за певних умов ставали зав’язками державної організації.Повинності — обов’язкові примусові роботи селян на свого фео­дала — оброк, панщина тощо.^ Ратуша — будинок, у якому розташовувались органи міського самоврядування.Реконкіста — відвоювання народами Піренейського півострова те­ри­торій, захоплених арабами.^ Ренесанс (Відродження) — період, який знаменував перехід від середньовічної культури до нового часу; відмітна риса Ренесансу — гуманізм (людяність). Гуманісти зверталися до куль­турної спадщини античності.Ремесло — поточне виготовлення певного різновиду предметів господарювання.Республіка — форма правління, за якої вищі органи державної влади обираються на певний строк і несуть відповідальність за свою діяльність.Реформи — зміни, перетворення якихось сторін життя.Рід — універ­сальний колектив людей, об’єднаних походженням від спільного предка і виконанням шлюб­них, госпо­дарських та релігійних функцій.^ Родова община — об’єднання членів одного роду, що ведуть спільне господарство. В роді могло бути кілька громад. Роздробленість — розпад колись єдиної держави на окремі держави, володіння. Втрата центральної влади контролю над всією територією держави.^ Романський стиль — архітектурний стиль поширений у V-ХІІ ст. переважно у будівництві культових і оборонних мурованих споруд. Відзначається наявністю елементів римського і візантійського стилів. ^ Саги — героїчні пісні вікінгів.Сеньйор — старший землевласник, феодал; господар стосовно своїх васалів.Собор — 1) великий християнський храм; 2) збори вищого духівництва в межах однієї країни або всієї церкви для ви­рішення важливих питань.Стани — великі групи людей, які відрізняються своїми спадковими правами та обов’язками, місцем у суспільстві.^ Станова монархія (станово-представницька монархія) — державний устрій, за якого влада правителя об­межується станово-представницькими органами (парла­ментом, рейхстагом, кортесами, сеймами тощо).Судебник — збірник законів.Султан — титул монарха в деяких країнах Сходу.^ Сусідська община (сільська, територіальна) — громада, утворена трудівниками, що не є родичами між собою.Схизма — розкол християнської церкви.Таборити — представники радикальної течії гуситського руху. ^ Титул — почесне звання, пов’язане з тим чи іншим земельним володінням (герцог, граф, барон тощо).Турнір — рицарські поєдинки.Унія — об’єднання, союз.^ Феод — спадкове земельне володіння, що його сеньйор дарував васалові як плату за службу.Феодал — господар феоду. Назва представника панівної верстви середньовічного суспільства.Феодалізм — суспільний лад, економічну основу якого становила власність панівної верстви чи держави на землю, а соціальну – ієрархічна система залежності груп, станів, окремих осіб.^ Феодальна роздробленість — див. роздробленість.Фібула — металева застібка, зроблена за зразком англійської шпильки.Фреска — живописний твір, виконаний водяними фарбами на сирій штукатурці.Халіф — наступник Мухаммеда, титул правителя і водночас духовного глави мусульман.^ Хан — вища посада у Кримському ханстві та деяких інших східних країнах.Хартія — документ, в якому були записані правила і норми суспільного життя.^ Хрестові походи — війни європейських феодалів, підтримані като­лицькою церквою, під гаслом визволення від мусульман християнських святинь у Палестині.Хрестоносці — учасники хрестових походів. Звичайно нашивали на одяг зображення хреста як відзнаку своїх добрих намірів.Християнство — одна з трьох світових релігій. Виникло в І ст. н. е. у східних провінціях Римської імперії (в Палестині). Головне у Х. — вчення про боголюдину — Ісуса Христа, який прийняв страждання і смерть заради спокутування первородного гріха. Поступово у Х. вирізнилося три напрями: католицизм, православ'я, протестантизм.Хроніка — історичний твір, який містить щорічні й докладні записи подій, що відбуваються.^ Централізована держава — країна, що управляється з одного центру, зазвичай королем.Церква — об’єднання, організація віруючих, яка керує їхнім релігійним життям.Цехи — союзи ремісників однієї або споріднених спеці­аль­ностей.^ Чернечі ордени — організації ченців, підпорядкованих єдиному центрові та власному статутові.Шаріат — збірник мусульманського права.Шедевр — виріб, який мав виготовити підмайстер, аби скласти іспит на майстра.^ Шерифи — королівські чиновники у графствах Англії.Шляхта (від давньонімецького “шлахт” — рід, порода) — приві­лейований суспільний стан у феодальних державах (Польща, Литва, Чехія), представники якого мали “бла­го­родне” (рицарське) походження.Яничари — турецька піхота. Формувалася переважно з християн, які ще дітьми потрапили в полон.^ Ярлик (тюркською “указ”) — грамота золотоор­дин­ських ханів, що давала право на правління кня­зівствами або окремими областями.Ярмарок — щорічний торг.Найважливіші події середньовічної історіїІV – VІІ ст. Велике переселення народів486 р. Виникнення франкської держави527 – 565 рр. Правління візантійського імператора Юсти­ніана І^ 622 р. Зародження ісламуVІІ – VІІІ ст. Арабські завоюванняVІІ – ХІ ст. Доба вікінгів732 р. Битва під Пуатьє, перемога франків над арабами800 р. Утворення Франкської імперії843 р. Верденська угода, поділ імперії Карла Великого^ 962 р. Заснування Священної Римської імперії1054 р. Поділ християнської церкви (схизма) на католицьку і православну1066 р. Нормандське завоювання Англії1077 р. Зустріч імператора Генріха ІV і папи Григорія VІІ в Каноссі1096 – 1270 рр. Хрестові походи1099 р. Взяття Єрусалима хрестоносцями^ 1147 р. Перша письмова згадка про Москву1204 р. Взяття Константинополя хрестоносцями1209 – 1229 рр. Альбігойські війни1215 р. Велика хартія вільностей1223 – 1242 рр. Монголо-татарська навала на землі Східної Європи^ 1265 р. Виникнення англійського парламенту1291 р. Втрата хрестоносцями останніх фортець у Палестині1302 р. Виникнення Генеральних штатів у Франції1309 – 1377 рр. Авіньйонське полонення пап1337 – 1453 рр. Столітня війна між Англією і Францією1347 – 1350 рр. Епідемія чуми в Західній Європі (“чорна смерть”)1378 – 1417 рр. Велика схизма католицької церкви^ 1380 р. Куликовська битва, початок визволення Московської Русі від монголо-татарської навали1389 р. Битва на Косовому полі. Розгром турками сербського військаХІV – поч. ХVІ ст. Об’єднання руських земель навколо Москви1402 р. Битва біля Анкари. Розгром турків Тимуром^ 1410 р. Грюнвальдська битва. Розгром Тевтонсь­кого ордену1415 р. Спалення Яна Гуса1419 – 1434 рр. Гуситські війни1439 р. Флорентійська унія1445 р. Винахід книгодрукування Й. Гутенбергом1453 р. Взяття турками Константинополя1477 р. Завершення об’єднання Франції. Поразка бургундців. Загибель Карла Сміливого1455 – 1485 рр. Війна Червоної та Білої троянд1479 р. Утворення Іспанського королівства1480 р. Кінець татарського панування в Північно-Східній Русі1492 р. Завершення Реконкісти