Інтегроване навчання із використанням інноваційних технологій. Етап початкового навчання є перехідним від звичного способу життєдіяльності в період дошкільного дитинства до способу, який домінує в режимі життєдіяльності молодшого, а потім і старшого підліткового віку.Основним завданням початкової школи вважається, і я з цим безперечно згодна, підготовка до систематичного, цілеспрямованого навчання на старших вікових паралелях, виховання позитивної мотивації учіння, емоційно благополучного ставлення до школи і навчальної праці, формування пізнавальних потреб. Навчання в школі будується на предметній основі, хоча під час роботи з першокласниками- шестирічками методика більш наближена до виховної роботи з дошкільнятами: це і широке використання завдань в ігровій формі, і застосування яскравого унаочнення, і поєднання на заняттях знань і умінь дітей, набутих ними протягом життя. Несформованність інтелектуально - логічної сфери дітей цього віку потребує поступового, поелементного його розвитку, а чуттєвість та емоційне сприйняття визначають вимоги до психологічного клімату, емоційної атмосфери, в якій проходить цей розвиток. При організації інтегрованого навчання з’являється можливість показати дитині світ у всьому його розмаїтті із залученням наукових знань, літератури, музики, живопису, що сприяє емоційному розвиткові особистості дитини і формуванню її творчого мислення. Реалізація цього способу дає змогу, не знижуючи програмних вимог, зробити навчально - виховний процес захоплюючим, цікавим для молодших школярів, оптимізувати його за рахунок переструктурування змісту навчання і практичної зміни традиційної форми навчання – уроку. Специфіка інтегрованого навчання створює сприятливі умови для вияву творчості вчителя. Вона забезпечує певну свободу вибору теми, змісту, засобів, що використовуються в навчанні молодших школярів. Вивчаючи літературу з інтегрованого навчання, втілюючи деякі елементи цього навчання в практику,я переконалася, що запорукою дійовості і якісної реалізації інтегрованого підходу до навчання є дотримання таких положень: 1) розуміння вчителем сутності розвивально – виховних можливостей системи інтегрованого підходу до організації навчання; 2) відповідність тематики, змісту і засобів реалізації інтегрованого підходу до організації навчання навчально – виховним завданням, меті діяльності вчителя в даному класі; 3) достатня кількість уроків інтегрованого змісту з метою закріплення набутих знань й умінь; 4) багаторазове повторення набутих понять і умінь за допомогою виконання різноманітних завдань інтегрованого характеру 5) широке використання групової роботи під час проведення інтегрованих уроків.В своїй практичній роботі я намагаюся втілювати окремі елементи інтегрованого підходу в формі проведення інтегрованих уроків. Вважаю, що інтегровані уроки сприяють розширенню соціально – пізнавального досвіду учнів у руслі поставлених вчителем задач, спрямовані на розвиток ерудиції, дозволяють усунути дублювання, заощаджують час, надають більше можливостей для взаємного використання знань, для формування цілісної системи поглядів. Інтегровані уроки можуть будуватися в межах одного навчального ( внутрішньопредметна інтеграція) або внаслідок інтегрованого змісту кількох навчальних дисциплін, залежно від уміння вчителя здійснити це інтегрування науково і методично правильно ( міжпредметна інтеграція) або на змістовній основі інтегрованого курсу. Процес пізнання на уроках із внутрішньопредметною інтеграцією може здійснюватися з використанням концепції УДО( укрупнення дидактичних одиниць),розробленої ще в середині XX ст.. вченим П.М. Еднієвим, апробованої на практиці вчителями – новаторами В.Ф.Шаталовим і С.М. Лисенковою, досвід яких використовується в сучасній початковій школі. Пропоную розглянути конструювання інтегрованого уроку з української мови,базуючись на внутрішньопредметній інтеграції. Визначальним критерієм у доборі змісту такого уроку та видів діяльності у процесі пізнання мовних явищ є сукупність дидактичних цілей уроку мови і мовлення. Дидактичні цілі уроку мови й мовлення Сприймання, осмислення основних знань з лексики, граматики, правопису. Розвиток мислення, усного і писемного зв’язного мовлення. Відпрацювання навичок каліграфічного й грамотного письма Удосконалення опорних знань Узагальнення, встановлення міжпонятійних зв’язків Підготовка до сприймання нового матеріалу Керуючись головними дидактичними цілями, відшукую найоптимальніше поєднання інтегрованих засобів навчання, уникаючи небажаного нагромадження видів діяльності, що тільки стомлює дітей. У центрі уваги має бути оволодіння дітьми блоком опорних мовних умінь та відповідних способів пізнавальної діяльності – спостереження за взаємопов’язаними знаннями, їх порівняння, переконструювання, встановлення внутріш ньопонятійних ( н-д, неозначена форма →часи дієслова) та міжпонятійних зв'язків ( частини мови, споріднені слова, близькі та протилежні за значенням, словосполучення) Наприклад, частини мови в 4- му класі розглядаємо в системних зв’язках із лексичними, словотворчими та синтаксичними знаннями. Сутність цих зв’язків представлена на схемі.Пропоную фрагмент інтегрованого уроку української мови, побудованого на принципах внутрішньо предметної інтеграції, з теми: „ За якими ознаками розділяємо частини мови? Доповнення казки, складання словесних малюнків, ім провізованих розповідей, міркувань.” Етап опрацювання нового матеріалу. -Послухайте, як змалювала осінь відома поетеса Ліна Костенко. -Великі хмари холодом нагусли. Червоне листя падає в гаю. Летять у вирій дуже дикі гуси, А я слонам привіт передаю. Евристична бесіда: - Скільки речень у вірші? Чому? - Які частини мови в ньому вжито? - Прочитайте таблицю 1, яка лежить у вас на партах, зробіть висновок, за яки ми ознаками ми розрізняємо частини мови? - Чим прийменник і сполучник відрізняються від інших частин мови? - Розберіть 2-ге речення вірша за частинами мови і заповніть таблицю. Таблиця 1. Слово До якої час- тини мовиналежить На яке питання відповідає У якій формі вжито( число,рід, відмінок) Яким є членом речення Поміркуйте, чи можна до сполучника поставити питання? А до прийменника? Чи бувають вони членами речення? Робота в парах: Гра „ Спіймай іменники, прикметники, дієслова, прийменники, сполучники” Уявіть себе укладачами словника сполучуваності слів. Які прикметники, дієслова слід дібрати до поданих іменників, щоб ми змогли уявити настрій осінньої приро- ди, її кольори, обриси. ( Діти записують дібрані слова у табл.. 2)Таблиця 2. Іменники Прикметники Дієслова і зв’язані з ними іменники Туман Густий, холодний, сірувато- білий Стелиться, пливе рікою, заливає до вінця Вітер Липа Сосна Робота в групах: Прочитайте уривок із твору О.Пчілки. Спробуйте усно продовжити казку. Виразно перекажіть її в особах. Сосонка. Красується сосонка. Прийшла осінь смутна, сосонці байдуже! Сусідки її, берізки та липки, стоять бідні та зажурені, листячко з них геть облетіло. А сосонка мов би кращою здається серед смутних товаришок. - А що, де ваші кучері гарні та ясні? Стоїте деркачами! Немає в світі, як ми, сос- ни! Ой, світе мій, яка ж я гарна та велична! – каже сосонка берізкам та липкам. Величається вічнозелена красуня. Аж тут прилетіла сорока, застрекотала: - Че – че – че! Чекай! Чекай!.... Завдання: знайдіть у тексті дієслова – синоніми. З якою метою їх вжито у казці? Розберіть за частинами мови слова 3 –го речення. Читання і коментування прислів’їв та прикмет про осінь. - Жовтню син, а зимі рідний брат. - Хоч листопад і не лютий, та спитає, чи вдягнений та взутий. - На горобині й дубі багато плодів – чекай суворої зими. - Доки листя з вишень не облетіло, то хоч скільки б снігу не було, він не влежи- ться, відлига його з’їсть. Питання дітям: - Які слова вжито в переносному значенні? До якої частини мови вони належать? Доповнення дітьми казки, складання словесних малюнків природи, міркувань з приводу почутого про осінь на уроці.У результаті побудови і проведення уроку на внутрішньопредметному інтегра ційному підході у свідомості учня виникають якісно нові знання внаслідок одержання особливої інформації. Для уроків міжпредметної інтеграції змісту характерні різні підходи: міжпредметні зв’язки і по горизонталі, і по вертикалі.У дослідженнях відомих вчених між предметні зв’язки ( по горизонталі) виступають як умова єдності навчання і виховання, засіб комплексного підходу до предметної системи навчання як по „ горизонталі”, так і по „ вертикалі”. Між предметні зв’язки мають особливе значення для формування природничо – наукових понять.Н – д, на уроці ознайомлення з навколишнім світом діти вивчають поняття „ хвойні, листяні дерева”. На уроках української мови вони закріплюють ці поняття, складаючи речення, твори, основані на мовному матеріалі вищеназваної тематики; на уроках образотворчого мистецтва ці поняття закріплюються у малюнках; на уроках праці – в ліпленні. Таким чином поняття не просто дублюються, а поглиблюються. Отже, міжпредметні зв'язки по „ горизонталі” дають змогу поглибити вивчення матеріалу без додаткових затрат, реалізувати взаємну систематизовану узгодженість, стимулювати учнів до використання набутих знань у повсякденній практиці. Проводячи інтегрований урок з розвитку зв’язного мовлення та малювання, в основу беру знання дітей, набуті на уроках ознайомлення з навколишнім світом. Вважаю в таких випадках особливо важливим етап мотивації навчальної діяльності, який орієнтує дітей на навчально – пізнавальну діяльність, організовує бачення учнями інформації, знань, навичок, які стануть їм у пригоді. Тема уроку: „ Написання творів – казок „Зима – чарівниця” Мета: розвивати вміння добирати влучні слова для передачі власних спостере – жень, вражень, почуттів. Вчити зіставляти зовні схожі мовні явища, розпізнавати їх, удосконалювати навички каліграфічного письма, навички з обра- зотворчого мистецтва, виховувати любов до рідної природи. Мотиваційний етап уроку 1. Розгадування загадки Я падаю на ваші хати Я білий, білий, волохатий. Я прилипаю вам до ніг, Я називаюсь просто..(сніг) Виписати із загадки прикметники, визначити їх число і рід. - Про яку пору року йдеться у загадці? - Згадайте, що ми знаємо про цю пору року? - Які ознаки зими є для вас найважливішими? - Згадайте відомі вам загадки про зиму. ( Одна із запропонованих загадок записується у зошитах, пропонується знай- ти в ній образні слова; слова, вжиті у переносному значенні) Завдяки цій роботі в учнів актуалізуються знання, набуті на уроці ознайомлення з навколишнім світом і процес написання ними власних творів стає більш результативним. На етапах мотивації навчальної діяльності та актуалізації опорних знань учнів вважаю дуже доцільним активно використовувати інтерактивні методи роботи, які швидко залучають дітей до роботи, дуже позитивно ними сприймаються, дозволяють кожному учню прийняти участь на цих етапах уроку. Проводячи саме інтегровані уроки української мови, дуже часто на вищеназваних етапах уроку використовую „ сенкан”, „мозковий штурм”, „асоціативний кущ”, „незакінчене речення” та ін. Наприклад, при проведенні інтегрованого уроку з української мови та трудового навчання: „ Складання розповіді на основі власних спостережень”Моя мама найкраща у світі”. Виготовлення квітів з гофрованого паперу” діти складали асоціативний кущ і ось що вийшло:Тепло СонцеКвітка УсмішкаСерцеЛюбов Радість Весна ЩедрістьТакий вид роботи дозволив мені далі зосередити дітей на успішному складанні розповіді про маму і водночас підготував грунт для виготовлення подарунків матусям – рожевих гофрованих квіток. Або на уроці мови і образотворчого мистецтва з теми:” Великодня писанка чарівна” складений учнями сенкан допоміг мені з’ясувати рівень знань дітей про це свято. 1.Великдень 2.Християнський, святковий, радісний, веселий 3.Приходить, стукає, спускається, радіє 4.На Великдень всі люди поздоровляють один одного і радіють святу. 5.Сонце, небо, писанка, гості. На наступних етапах уроку діти свідомо працюють з наданим мною матеріалом про великодні свята, складають речення і невеличкі твори, з задоволенням розфарбовують шаблони писанок. Своїм завданням на мотиваційному етапі вважаю не лише перетворення учнів у суб’єктів навчальної діяльності, а й організацію чіткого бачення учнями результатів діяльності, ресурсів та способів діяльності на уроці. Для цього у процесі роботи часто використовую наочність такого типу ( конкретну для кожного уроку): Такі різнокольорові „хмарки”, використані на уроці, дають змогу показати дітям, якими видами роботи вони будуть займатися, яка література буде використовуватися. При між предметній інтеграції по „ вертикалі” шкільні предмети об’єднуються за принципом – діалог на задану тему. Тема містить у собі конкретний зміст,образ, емоційний стан, моральний і естетичний смисл. Наприклад, протягом навчального тижня я виходжу на якусь конкретну „вертикальну” тему і розкриваю її через зміст різних предметів, не змінюючи спільної теми уроків. Але підхід до розкриття тих чи інших аспектів різний: нові творчі вправи, завдання, проблемні діалоги, пояснення введення девізу, що надає емоційно – поетичний образ темі, її естетичний зміст тощо. Послідовність тем визначається календарем, порами року, святами( державними, народними, православними). Кожна тема містить різні моральні, екологічні, економічні проблеми Інтеграція тут здійснюється на основі широкого охоплення життєвих явищ, зміст тем і логіка – віковими особливостями учнів і їх підготовленністю до мислення, судження, вміння виділяти головну думку. Уроки української мови в початковій школі з успіхом інтегруються з багатьма предметами навчального циклу( це насамперед читання, це і природознавство,і образотворче мистецтво, і трудове навчання, і музика). Слід враховувати і те, що до таких уроків готується не лише вчитель, а і учні. Одні добирають додаткову інформацію, інші готують інсценізації, вчать вірші.Я маю можливість залучити дітей до самоосвітньої роботи, націливши їх у вірному напрямку. У такій роботі мені допомагають пам’ятки з самоосвіти, які я готую для кожної дитини. Опрацювання оповідання Прочитай. Про що /чи про кого/ у ньому розповідається? Що /чи хто/ сподобалось? Прочитай ще раз і подумай, що хотів сказати автор? Відшукай відповіді на питання. Вибери обрізні слова, описи. Склади план. Перекажи. Підготуй продовження.Читання вірша Прочитай. Підготуй відповіді на питання. Відшукай образні вирази. Придумай малюнок. Визнач слова з логічним наголосом, розтав інтонаційні, смислові паузи, наголоси. Прочитай виразно. Правила списування речення або тексту Прочитай речення (текст). Подумай, чи розумієш ти, про що йдеться у реченні (тексті). Прочитай уважно кожне речення. Запам’ятай, як пишуться слова в реченні. Списуй частинами або цілими реченнями. Перевір правильність списаного. Заучування напам’ять Прочитай вірш або прозаїчний уривок „ мовчки”. Прочитай вголос. Розділи текст на змістові частини (можна використовувати поділ на строфи). Заучуй по одній частині, щораз повторюючи разом раніше заучене і нову заучену частину. Розкажи вірш або уривок на пам’ять. Повтори заучене перед сном і вранці.Як розучувати скоромовку Прочитай повільно скоромовку. Подумай, про що в ній говориться. Проговори повільно (два-три рази) важкі слова. Який звук повторюється в скоромовці? Проговори скоромовку декілька разів тихо і повільно. Проговори скоромовку швидше. Проговори ще швидше, збільшуючи силу голосу, але не кричи. Робота над переказом тексту 1.Уважно прочитай оповідання, не поспішаючи, вголос. 2. Зверни увагу на незрозумілі слова, спробуй пояснити їх. 3. Поділи текст на частини. 4. Визнач головну думку кожної частини, добери заголовки до них. 5. Перекажи кожну частину, а потім текст повністю 6. За потреби перечитай текст ще раз. Перевір себе.Робота над віршем Прочитай вірш. Про що розповідає поет? Перечитай іще раз. Спробуй намалювати словесні картини до вірша. Які слова і вирази використав автор, щоб ми краще уявили собі природу і героїв вірша Які почуття показав поет у вірші Що тобі сподобалось у вірші Підготуйся до виразного читання вірша.Діти завжди з відповідальністю ставляться до таких завдань, виявляють ще до уроку певну зацікавленість до теми, що сприяє високому рівню засвоєння знань на уроці. Наприклад, до інтегрованого уроку з української мови, читання та природознавства на тему „Довкілля тварин взимку. Охорона тварин.”, який планувався з елементами учнівської конференції, дітям було дане завдання дібрати або скласти загадки про лісових тварин, а також повідомлення про життя мешканців лісу пізнавально – наукового змісту. Я була приємно вражена, скільки змістовного матеріалу самостійно опрацювали діти, включивши в роботу додаткову літературу. Діти без моєї допомоги розподілилися на групи, кожну з яких готувала повідомлення та загадки про ведмедя, зайця, лисицю, лося, їжака. Школярі розповідали про тварин,користуючись складеним разом зі мною на уроці природознавства планом харакеристики тварин.План характеристики тварини Назва тварини. До якої групи належить: звірі, птахи, комахи. Зовнішній вигляд. Середовище існування. Чим харчується? Яку користь приносить? На уроці, крім вищеназваних доробок, діти демонстрували виготовлені своїми руками фігурки тварин, малюнки, ілюстрації зимового лісу, самостійно знайдені в журналах. Я, в свою чергу, добирала до уроку багато тематичного мовного матеріалу, записи пісень про тварин(„Чия хата скраю”, „Чому ведмідь узимку спить?”)розповідь про Червону книгу України та заповідні зони нашого краю. Така піготовка дозволила провести дуже цікавий, емоційний та творчий урок, результатом якого став складений дітьми твір Пропоную складену учнем Золотухіною Г. казку „Чи буде звірям жити краще?” -На лісову галявину, щедро вкриту пухнастим снігом, завітали непрохані гості. Вони привезли з собою велику сталеву штуку-кран, яка почала вигружати бетонні блоки. Люди, а це були саме вони, цілий день вирубували дерева, кущі, руйнували домівки птахів та звірів, бо їм треба було розчистити місце для роботи, а ввечері посідали у машини і поїхали додому. Вночі до споруди зійшлися лісові мешканці. Першими прибігли красень – лось з лосиною, потім прискакали плямисті олені, при –чапав вайлуватий ведмідь, прослизнула лисичка, прибув кабан з величезними іклами. Всі вони були дуже налякані намаганням людей втрутитися до їхнього щасливого життя. Звірі вирішили зруйнувати кран,щоб він не зміг завдати шкоди лісу. Для цього вони почали розхитувати його,підривати під ним землю, бити по ньому копитами та іклами. Кран дуже боявся, що звірі пошкодять його і почав просити господарів лісу, щоб не ламали його. Велетень сказав, що люди не будуть лікувати його, а просто розріжутьна частини і переплавлять на метал. А йому так хотілося жити! Звірі кінець-кінцем розібралися, що кран не винен у їхній біді, а винуватці всього – люди. Наступного ранку звірі зустріли людей на галявині, показали зруйновані будинки лисиці і вовка,зламані дерева, маленьких пташенят сім ї снігурів, які лишилися домівки. Люди були присоромлені, забрали кран, допомогли звірям відбудувати домівки і пообіцяли більш ніколи не втручатися в їхнє життя. Я хочу приділити увагу такому підрозділу між предметної інтеграції, як інтегрування мови і народознавства. Поєднання цих двох галузей знань дозволяє одночасно, не перевантажуючи дітей, вирішувати завдання з розвитку мовної, мовленнєвої, полікультурної компетентності дітей, проводити досить об’ємну виховну роботу на уроці. Такі уроки дають прекрасну можливість розбудити в дітей бажання знати, хто ми, які, звідки. В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається Богом і людьми. Звичаї народу – це ті прикмети, за якими розпізнається народ і у сучасному, і в історичному минулому. Поєднані мовні і народознавчі знання роблять навчання мови більш цікавим, а результати роботи – більш ефективними. Так, при розгляданні теми „Неозначена форма дієслова” за основу мною було взято мовний матеріал про українські народні страви. Діти дізналися більше про національні українські страви ( вареники, борщ, галушки, пампушки з часником та інші), поповнили свій словниковий запас( кутя, узвар, юшка), актуалізували знання з теми:” Посуд в українській хаті”, продовжувалося формування знань про народні та релігійні українські свята і, нарешті, діти добре опанували матеріал щодо неозначеної форми дієслова, знайомлячись з рецептами страв і складаючи їх самостійно. На народознавчій основі конструювався проведений мною відкритий урок інтегрованого змісту „ Правопис іменників жіночого роду з нульовими закінченнями у орудному відмінку однини. Народні символи України.” Робота з додатковою літературою вдома при підготовці до уроку, групова робота в класі, багато роздаткового матеріалу, використання комп’ютерів дозволило провести цікавий змістовно насичений урок. На мою думку, вчитель має відповідати стандартам і оцінкам, заснованим на сучасних уявленнях про відмінне викладання та ефективну учительську практику. Тому дотримуюсь декількох найважливіших моментів у власній педагогічній діяльності: -Завжди піклуюся про учнів та їхнє успішне навчання, усвідомлюю,що учні різні, і відповідним чином пристосовую свою викладацьку стратегію до цих відмінностей; розумію механізм розвитку і навчання своїх вихованців. Об’єктивно ставлюся до них. Вважаю, що моя місія виходить за рамки розвитку знань молодших школярів і поширюється на емоційні сфери мотивації та зосередження уваги на дитині загалом. - Вдосконалюю свої знання з предметів, що викладаю, і того, яким чином їх викладати; розумію, як створюються, організовуються і пов'язані з іншими дисциплінами знання з предметів; вмію інтегрувати навчальні дисципліни, не перевантажуючи дітей, для більш глибокого і об’ємного отримання знань. - Відповідаю за управління процесом навчання і контроль над ним. Моє первинне завдання – полегшити учням навчання, посилити акцент на позитивних якостях праці молодших школярів. Для досягнення своїх цілей застосовую різні методики. „ Диригую” навчанням окремих учнів і груп. Високо ціную участь учнів у цьому процесі і регулярно оцінюю успішність вихованців. - Постійно осмислюю свою практичну діяльність і вчуся на основі свого досвіду, аналізую наслідки своїх рішень, обдумую набуті результати і використовую їх у подальшій викладацькій діяльності. Для вдосконалення її використовую компетентні рекомендації, а також результати дослідницької роботи. - Усвідомлюю, шо я є членом педагогічного колективу, сприяю ефективності роботи школи, співпрацюю з іншими професіоналами школи і міста. До роботи з учнями залучаю батьків і використовую усі ресурси, що є в розпорядженні шкільного колективу.