КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТКафедра археології та музеєзнавстваУКЛАДАЧ:ас. Шидловський П.С.“Охорона пам’яток в законодавстві України”РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИдля студентів спеціальності 8.030304 - АрхеологіяЗатвердженоВченою Радою історичного факультету “ ” 2009 р.Протокол № Завідувач кафедриТерпиловський Р.В.Декан факультетуКолесник В.Ф.КИЇВ-2009Робоча навчальна програма з дисципліни “Охорона пам’яток в законодавстві України”Укладач: к.і.н., ас. Шидловський П.С.Лектор:к.і.н., ас Шидловський П.С.Погоджено З науково-методичною комісією „____”________________200 р.^ Загальна характеристика навчальної дисципліниРік підготовки: 1 Семестр: 1Кількість кредитів ECTS – 1 Загальна кількість годин – 72 із них: Лекцій – 28 годин Самостійна робота – 44 годинКількість змістовних модулів – 1 Вид контролю: залік^ 2. Мета навчальної дисципліни Збереження культурної спадщини для майбутніх поколінь розглядається в сучасному світі як один з найважливіших напрямків глобальної культурної політики, як невід’ємна норма при вирішенні будь-яких завдань сучасного розвитку. Всі цивілізовані держави намагаються забезпечити фізичну збереженість пам’яток історії, археології та монументального мистецтва на своїй території, виходячи з того, що культурна спадщина – матеріалізована історія країни, свідчення культурного багатства і глибини національної історичної пам’яті. Курс «Охорона пам’яток в законодавстві України» передбачає вивчення нормативної бази та системи охорони об’єктів культурної спадщини в сучасній Українській державі. В курсі розглядаються: законодавча база України, на основі якої здійснюється охорона пам’яток культурної спадщини, та організаційна структура державних, наукових та громадських організацій, що забезпечують охорону, збереження та використання пам’яток. Висвітлюється історія розвитку пам’яткоохоронного законодавства в Україні, аналізуються загальнодержавні закони та кодекси, які регулюють сферу охорони пам’яток, Закон України «Про охорону культурної спадщини», Закон України «Про охорону археологічної спадщини», вивчається структура органів виконавчої влади, в повноваження яких входить забезпечення охорони пам’яток, розглядається діяльність наукових та громадських організацій, порівнюється вітчизняна система з міжнародним досвідом охорони культурної спадщини. Мета курсу «Охорона пам’яток в законодавстві України» полягає в широкому ознайомленні студентів із сучасним станом розвитку пам’яткоохоронної справи в Україні та світі. Одними з важливих завдань дисципліни є: доведення важливості захисту культурної спадщини та необхідності охорони пам’яток, вивчення вітчизняного та світового законодавства з охорони культурної спадщини, визначення прав та обов’язків дослідника пам’яток культурної спадщини. Вивчення дисципліни має дозволити отримати наступні знання та навички:^ Студенти повинні знати: - поняття «об’єкт культурної спадщини», «пам’ятка», «зони охорони пам’ятки» та ін. - основні законодавчі акти України, що встановлюють права та обов’язки громадян по відношенню до об’єктів культурної спадщини: Конституція, Кримінальний кодекс, Земельний кодекс, З-н України «Про приватну власність» та ін.; - основні закони України, що регулюють відносини у сфері охорони пам’яток культурної спадщини: Закон України «Про охорону культурної спадщини» (2000 р.), Закон України «Про охорону археологічної спадщини» (2004 р.), підзаконні акти; - систему охорони пам’яток археології в сучасній Україні, структуру державних органів влади, що забезпечують охорону, збереження та використання пам’яток культурної спадщини; - повноваження Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; повноваження місцевих органів охорони; - систему державної реєстрації об’єктів культурної спадщини; - функції та повноваження наукових та громадських організацій у сфері охорони та дослідження пам’яток; - права та обов’язки дослідників культурної спадщини$ - міжнародні договори у сфері охорони культурної спадщини^ Студенти повинні вміти: - опрацьовуючи тематичну літературу, самостійно збагачувати свій науковий та творчий потенціал, застосовувати прогресивні та раціонально виважені методи оволодіння знаннями; - орієнтуватись в Українському законодавстві, вміти використовувати правову основу охорони пам’яток – об’єктів культурної спадщини; - застосовувати отримані практичні знання під час польових археологічних досліджень та музейної роботи; - складати акти технічного стану, описи, паспорти на об’єкти культурної спадщини; - вести польовий опис та складати науковий звіт про проведені археологічні дослідження.^ Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни. Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Зміст курсу складає 1 змістовний модуль, який включає в себе лекції та самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даного курсу. Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік). ^ Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.^ 3.1. Співвідношення складових у змістовному модулі. Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль – 60 балів, підсумковий контроль – 40 балів). ^ Змістовий модуль Залік 60 залікових балів 40 балів Самостійна робота Модул. контроль 20 балів 40 балів ^ 3.1.1. Індивідуально-консультативна робота Індивідуальна робота викладача зі студентами переслідує мету підвищення рівня знань студентів, більш повного і глибокого засвоєння програмного матеріалу, формування у студентів уміння працювати з джерелами, аналізувати матеріал, робити узагальнення. У процесі індивідуальної роботи студенти отримують від викладача конкретну допомогу у самостійному вивченні тем програми, написанні рефератів, підготовці доповідей або повідомлень на наукові студентські конференції. Консультації мають головним завданням допомогти студентам у ґрунтовній підготовці до складання модульних контролів, виробленні у них уміння виокремити з кожної проблеми найсуттєвіше, на чому слід сконцентрувати увагу, навичок працювати з літературою, звітною документацією та конкретним археологічним матеріалом. Під час консультації студент може отримати від викладача відповідь на конкретні запитання. Індивідуально-консультаційна робота викладачів здійснюється за графіком.^ 3.1.2. Самостійна робота студентів. Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з законами та літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних питань і аргументовано її обґрунтувати. Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем даної навчальної дисципліни. Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату та тестування. Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 20.^ Критерії оцінювання реферату:- глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція - 9-10 балів - обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів - тема розкрита неповно - 5-6 балів - реферат суто компілятивного рівня - 3-4 балів - розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали - реферат не зарахований - 0 балівТестування На тестування виноситься 10 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.^ 3.1.3. Модульний контроль. По завершенні вивчення змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі. Максимальна кількість балів, яку можна набрати на МК – 40 балів. Якщо студент не з’явився на МК, у поточній рейтинговій відомості зазначається “не з’явився” та виставляється 0 балів за змістовний модуль. Студент, який з поважної причини пропустив МК, зобов’язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення МК.Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 40 балів): Теоретичне питання: а) глибоке розкриття теоретичного питання – 30-40 балів; б) повна коротка відповідь – 20-29 балів; в) неповна відповідь – 10-19 балів; г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-9 балів.^ Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку. Якщо студент отримує за результатами поточного контролю знань більше 60 балів, то йому одночасно виставляється з “зараховано”, диференційована оцінка рівня знань відповідно літерної шкали ECTS: ^ СУМА БАЛІВ ОЦІНКА ВECTS НАЦІОНАЛЬНАСИСТЕМАОЦІНЮВАННЯ 90-100 A 85-89 B Зараховано 75-84 C 65-74 D 60-64 E 35-59 FX Незараховано 1-34 F Якщо за результатами поточного контролю знань, студент отримав менше 60 балів із 100 можливих, то він перескладає залік на загальних підставах. Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 балів, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів (після поновлення у складі студентів він має прослухати дисципліну повторно).^ Тематичний план лекцій,та самостійної роботи № теми Назва теми Загальна кількість годин Лекції Самостійна робота Змістовний модуль 1. Вступ до курсу „Охорона пам’яток в законодавстві України” 6 2 4 2. Охорона пам’яток як дисципліна 6 2 4 3. Розвиток пам’яткоохоронної справи на Україні 5 2 3 4. Пам’яткоохоронне законодавство України: Конституція та Земельний кодекс про охорону пам’яток 5 2 3 5. Закони України про охорону культурної та археологічної спадщини 5 2 3 6. Здійснення права власності на пам’ятки 5 2 3 7. Права та обов’язки дослідника культурної спадщини 5 2 3 8. Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення пам’яткоохоронного законодавства 5 2 3 9. Міжнародний досвід охорони культурної спадщини 5 2 3 10. Система органів охорони пам’яток на Україні 5 2 3 11. Сучасний стан пам’яткоохоронної справи. Проблеми і завдання 5 2 3 12. Охоронні дослідження 5 2 3 13. Функціонування пам’яток культурної спадщини в системі культури 5 2 3 14. Практичні заняття 4 1 3 ^ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ 1 1 Разом 72 28 44 ^ Зміст курсуТема 1. Вступ до курсу „Охорона пам’яток в законодавстві України” (2 год.): Мета спецкурсу, його місце в системі підготовки спеціалістів – працівників системи охорони пам’яток. Завдання спецкурсу, його структура та методологічна основа. Професія пам’яткоохоронця, проблеми її становлення. Системи підготовки кадрів – спеціалістів з пам’яткоохоронної справи на Україні. Навчальні заклади, центри підготовки та перепідготовки спеціалістів. Перспективи розвитку пам’яткоохоронної справи.^ На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (4 год.): 1. Поняття «культурна спадщина», «пам’ятка», «об’єкт культурної спадщини»; 2. Типи та види об’єктів культурної спадщини.Тема 2. Охорона пам’яток як дисципліна (2 год.): Поняття „охорони пам’яток історії та культури”, ”культурна спадщина”, „пам’ятки історії та культури”, „пам’ятки археології”. Класифікація пам’яток: пам’ятки місцевого та національного значення. Суспільний прогрес та культурна спадщина. Охорона пам’яток як система: використання пам’яток культурної спадщини; вироблення методів охорони та використання пам’яток; законодавче оформлення охоронних заходів.^ На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (4 год.): 1. Поняття «консервація», «реабілітація», «реставрація» та «музеєфікація пам’яток археології»; 2. Поняття «Державного реєстру нерухомих пам’яток України».Тема 3. Розвиток пам’яткоохоронної справи на Україні (2 год.): Початки археологічних досліджень та приватне колекціонування. Перші кроки на шляху організації охорони пам’яток і розвиток музейної справи. Впровадження музейного законодавства і організації охорони пам’яток (ХVІІІ-ХІХ). Пам’яткоохоронне законодавство Радянської України. Новобудовні пам’яткоохоронні експедиції.^ На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (3 год.): 1. Розвиток системи охорони пам’яток Української РСР; 2. Необхідність розробки пам’яткоохоронного законодавства в незалежній Україні.Тема 4. Пам’яткоохоронне законодавство України: Конституція та Земельний кодекс про охорону пам’яток (2 год.): Конституція та Земельний кодекс України про охорону пам’яток культурної спадщини. Закон України ”Про охорону культурної спадщини” (2000). Національний реєстр нерухомих пам’яток історії та культури. Форми „Відкритого листа” та норми проведення археологічних досліджень. Методика оцінки нерухомих пам’яток історії та культури. Світове та Європейське законодавство з охорони культурної спадщини.^ На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (3 год.): 1. Кримінальний кодекс України (статті, що встановлюють відповідальність за недотримання пам’яткоохоронного законодавства; 2. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.^ Тема 5. Закони України про охорону культурної та археологічної спадщини (2 год.): Система структур виконавчої влади, що забезпечують охорону культурної спадщини за Законом України «Про охорону культурної спадщини». Повноваження Інституту археології НАН України за Законом України «Про охорону археологічної спадщини». Державна служба охорони національної культурної спадщини. Протиріччя в законодавстві України щодо прав власності на археологічні об’єкти.^ На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (3 год.): 1. Участь наукових та громадських організацій в охороні пам’яток; 2. Здійснення доступу до об’єктів культурної спадщини.Тема 6. Здійснення права власності на пам’ятки (2 год.) Суб’єкти права власності на пам’ятки. Здійснення права власності на об’єкти культурної спадщини. Грошова оцінка пам’ятки. Право привілеєвої купівлі пам’яток. Примусове відчуження або вилучення пам’яток.^ На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (3 год.): 1. Визначення форм власності для різних типів об’єктів культурної спадщини; 2. Зробити грошову оцінку відомої пам’ятки археології.Тема 7. Права та обов’язки дослідника культурної спадщини (2 год.). Види та принципи наукових досліджень культурної спадщини. Право на проведення наукових досліджень археологічної спадщини. Науковий звіт дослідника. Правовий статус археологічної експедиції. Порядок видачі Відкритих листів та Дозволів на право дослідження культурної спадщини. Реалізація прав на наукове дослідження і одержання наукового результату. ^ На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (3 год.): 1. Право на публікацію результатів наукових досліджень пам’яток культурної спадщини; 2. Власність на рухомі об’єкти, одержані в результаті археологічних досліджень.Тема 8. Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення пам’яткоохоронного законодавства (2 год.). Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків. Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь. Контрабанда. Привласнення особою знайденого або чужого майна. Знищення, руйнування або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці. ^ На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (3 год.): 1. Набуття права власності на скарб; 2. Штрафні санкції за порушення пам’яткоохоронного законодавства.Тема 9. Міжнародний досвід охорони культурної спадщини (2 год.). Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини. Європейська культурна конвенція. Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини. Європейська ландшафтна конвенція. Система охорони пам’яток в Європейському союзі та США. ^ На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (3 год.): 1. Список пам’яток культурної спадщини всесвітнього значення; 2. Здійснення «превентивної археології» в зарубіжних країнах.Тема 10. Система органів охорони пам’яток на Україні. (2 год.) Підпорядкування, функції, права та обов’язки державних органів охорони пам’яток. Функції та роль органів місцевого самоврядування в організації охорони пам’яток на місцях. Роль національних історико-культурних, археологічних, меморіальних, етнографічних заповідників у галузі охорони пам’яток. Функціонування науково-дослідних закладів в системі охорони пам’яток. Діяльність УТОПІК.^ На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (3 год.): 1. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері охорони культурної спадщини; 2. Повноваження обласних органів охорони культурної спадщини.Тема 11. Сучасний стан пам’яткоохоронної справи. Проблеми та завдання. (2 год.): Проблеми пов’язані з приватизацією об’єктів культурної спадщини, будівництвом на території пам’яток, скарбошукацтвом. Поняття паспортизації, реєстрація пам’яток в державних органах охорони пам’яток. Складання акту обстеження технічного стану пам’ятки археології.^ На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (3 год.): 1. Порядок оформлення паспорту на пам’ятку археології; 2. Занесення пам’ятки археології в Державний реєстр нерухомих пам’яток України.Тема 12. Охоронні дослідження (2 год.): Антропогенна та природна руйнація нерухомих пам’яток історії та культури. Мета охоронних досліджень. Проведення охоронних археологічних розкопок, фіксація матеріалу. Електронні бази даних; використання комп’ютерів в системі охорони пам’яток. ^ На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (3 год.): 1. Порядок надання дозволів на проведення робіт на пам’ятках археології; 2. Укладання охоронних договорів на пам’ятки археології.Тема 13. Функціонування пам’яток культурної спадщини в системі культури (2 год.): Важливість збереження пам’яток культурної спадщини. Функції пам’яток історії та культури в сучасному суспільстві. Наукова цінність пам’яток історії та культури.^ На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (3 год.): 1. Зони охорони пам’яток, історичні ареали населених міст; 2. Національні історико-культурні заповідники України.Тема 14. Практичні заняття. (1 год.): Проведення практичного заняття в НДІ пам’яткоохоронних досліджень при Мінкультури України. Знайомство з електронною базою даних „Пам’ятки України”.^ На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (3 год.): 1. Скарбошукацтво та «чорна археологія» як фактор руйнації пам’яток археології; 2. Пам’ятки археології та приватизаційні процеси.Література до змістовного модуля №1.Основна:Археологія України. – К., 2005. Археология УССР (в 3-х томах). – К., 1985-1986. Арциховский А.В. Основы археологии. - М., 1955. Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. – К., 1994. Закон України «Про охорону археологічної спадщини» // Археологія (спецвипуск). – К.: Корвін Пресс, 2004. – 22 с. Закон України «Про охорону культурної спадщини» // Вісник Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (спецвипуск). – К.: УТОПІК, 2000. – 32 с. Інструкція до „Відкритого листа” на право проведення археологічних досліджень на території України – Інститут археолгії НАНУ Культурна спадщина України: Правові засади збереження, відтворення та охорони культурно-історичного середовища. Збірник офіційних документів. – К., 2002. Міжнародний досвід охорони культурної спадщини та пам’яткоохоронне законодавство України: матеріали конференції (18-19 квітня 2002 р.). – К., 2002. Правова охорона культурної спадщини. Нормативна база: Зб. документів. – К.: В-во ХІК, 2006. – 576 с.Додаткова: Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. – К.: НДІ пам’яткоохоронних досліджень Мінкультури України, 1997 – 2000 рр. - №№ 1 – 4. Баллер Э.А. Социальный прогресс и культурное наследие. – М., 1987. Боярский П.В. Теоретические основы памятниковедения (постановка проблемы) // Памятниковедение: Теория, методология, практика / НИИ культуры Министерства культуры РСФСР. – М., 1986. – С. 8-31. Вечерский В.В. Національна програма: облік пам’яток та історичних міст як перший етап розробки // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. – К., 2000 р. – Вип. 4. – С. 102-111. Вечерский В.В. Архітектурно-містобудівна спадщина регіонів України // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. – К.,1999. - Вип.. 3. – С. 96-111. Герасимчук В.Є. З міжнародного досвіду: Закон про превентивну археологію (Франція) // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. – К.,1999 р. – Вип.. 3. – С. 129-131. Жарких М.І. Бази даних в роботі польських пам’яткоохорнців // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. – К., 2000 р. – Вип. 4. – С. 127-130. Жарких М.І. Нерухомі пам’ятки України: об’єктивний аналіз предметної області // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. – К.,1997 р. – Вип. 1. – С. 43-50. Івакін Г.Ю., Климовський С.І. Проблеми охорони пам’яток Києва // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. – К.,1999 р. – Вип.. 3. – С. 111-116. Кримінальний кодекс України. – К.: ВД «Скіф», 2008. – 160 с. (Серія: Кодекси і закони України). Кучмаева И.К. Культурное наследие: современные проблемы - М., 1987 Мінаєва Н.І. Сучасна законодавча база щодо охорони та дослідження археологічної спадщини // Археологічні дослідження в Україні 2003-2004 рр.: Збірка наук. праць. – Вип. 7. – К.: ІА НАН України; Запоріжжя: Дике Поле, 2005. – С. 433-436. Михайленко Є.М. Проблема професійної етики у світовій та українській археології // Археологія. - № 1. – 2009. – С. 102-108. Нестуля О. Біля витоків державної системи охорони пам’яток культури в Україні. – К.-Полтава, 1994. – 239 с. Петрашенко В.О. Актуальні проблеми сучасного дослідження і збереження археологічної спадщини // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. – К.: НДІПОД, 1998. – Вип. 2. – С. 91-95. Петрашенко В.О., Радзівіл А.Ю., Куделя Ю.А. Програма наукового дослідження, охорони та вивчення пам’яток археології та геології Трахтемирівського заповідника // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. – К.,1997 р. – Вип. 1. – С. 43-50. Платар: Колекція старожитностей родин Платонових і Тарут: Каталог. – К.: ТОВ «Укрполіграфмедіа», - 2004. – 256 с. Проблеми вивчення та охорони пам’яток археології Київщини. – К., 1991. Разгон А.М. Охрана исторических памятников в дореволюционной России (1861-1917) // История музейного дела в СССР // Труды НИИ Музееведения. – М., 1957. – Вып. 1. – С. 37-72. Телегин Д.Я., Коляда Ю.Б. Об основных направлениях работы областных секций Украинского общества охраны памятников истории и культуры // Проблемы исследования памятников археологии Северского Донца. – Луганск, 1990. – С. 9-11.Питання, що виносяться на залік:1. Системи підготовки кадрів – спеціалістів з пам’яткоохоронної справи на Україні. 2. Поняття «культурна спадщина», «пам’ятка», «об’єкт культурної спадщини». 3. Типи та види об’єктів культурної спадщини. 4. Охорона пам’яток як система: використання пам’яток культурної спадщини. 5. Поняття «консервація», «реабілітація», «реставрація» та «музеєфікація пам’яток археології». 6. Державний реєстр нерухомих пам’яток України. 7. Необхідність розробки пам’яткоохоронного законодавства в незалежній Україні. 8. Конституція та Земельний кодекс України про охорону пам’яток культурної спадщини. 9. Закон України ”Про охорону культурної спадщини” (2000). 10. Закон України ”Про охорону археологічної спадщини” (2004). 11. Форми „Відкритого листа” та норми проведення археологічних досліджень. 12. Здійснення права власності на пам’ятки 13. Власність на рухомі об’єкти, одержані в результаті археологічних досліджень. 14. Методика оцінки нерухомих пам’яток історії та культури. 15. Примусове відчуження або вилучення пам’яток 16. Види та принципи наукових досліджень культурної спадщини 17. Право на проведення наукових досліджень археологічної спадщини 18. Порядок видачі Відкритих листів та Дозволів на право дослідження культурної спадщини 19. Кримінальний кодекс України (статті, що встановлюють відповідальність за недотримання пам’яткоохоронного законодавства). 20. Штрафні санкції за порушення пам’яткоохоронного законодавства Набуття права власності на скарб 21. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. 22. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері охорони культурної спадщини. 23. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. 24. Повноваження обласних органів охорони культурної спадщини. 25. Роль національних історико-культурних, археологічних, меморіальних, етнографічних заповідників у галузі охорони пам’яток. 26. Функціонування науково-дослідних закладів в системі охорони пам’яток. 27. Порядок оформлення паспорту на пам’ятку археології. 28. Занесення пам’ятки археології в Державний реєстр нерухомих пам’яток України. 29. Антропогенна та природна руйнація нерухомих пам’яток історії та культури. 30. Проведення охоронних археологічних досліджень. 31. Порядок надання дозволів на проведення робіт на пам’ятках археології. 32. Укладання охоронних договорів на пам’ятки археології. 33. Зони охорони пам’яток, історичні ареали населених міст. 34. Пам’ятки археології та приватизаційні процеси. 35. Скарбошукацтво та «чорна археологія» як фактор руйнації пам’яток археології. 36. Функції пам’яток історії та культури в сучасному суспільстві. 37. Світове та Європейське законодавство з охорони культурної спадщини. 38. Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 39. Система охорони пам’яток в Європейському союзі та США 40. Електронні бази даних; використання комп’ютерів в системі охорони пам’яток.