В спеціалізовану вчену раду Д 11.170.02 в ІЕПД НАН України 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77ВІДГУК на автореферат докторської дисертації Юлдашева Олексія Хашимовича «Методологічні засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (спец. 12.00.04 – господарське право, господарсько-процесуальне право).Актуальність обраної Юлдашевим О.Х. теми дослідження не викликає сумнівів, адже нестабільність, суперечливість та неефективність регуляторної політики в сфері господарювання стає загрозою національного розвитку в Україні. Наведена дисертація є першим комплексним дослідженням методологічних засад сучасної регуляторної політики в сфері господарської діяльності. В роботі вирішено цілі регуляторної політики, основні напрями вдосконалення правового регулювання господарської діяльності, аналізується існуюче методологічне забезпечення регуляторної політики, формулюються необхідні теоретико-філософські, методологічні засади нормотворчої діяльності і т.п. При цьому зачіпаютсья питання зловживання правом. Вони розглядаються автором як суттєва загроза моральності та справедливості, порушення вимог чинного законодавства, досліджуються особливості зловживань правом у сфері регуляторної політики, а також ставляться та вирішуються завдання створення засад філософії розробки господарсько-правових актів, критеріїв їх оцінки та ін. Достовірність та обґрунтованість одержаних автором результатів забезпечуються, перш за все, використанням сучасних наукових методів. Зокрема, у розробці теоретичних положень щодо створення бажаної системи господарського законодавства, їм використані методи загальної теорії систем. Саме за допомогою сформульованих тут підходів визначені, виходячи з принципу мінімальності і достатності, бажані властивості вищезгаданої системи законодавства та засоби забезпечення таких властивостей. Зрозуміло, що якщо накласти ці визначені властивості на принципи регуляторної політики, зазначені у Законі України від 11 вересня 2003 р. “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, то можна виявити розбіжності між властивостями, які мають бути і принципами, що пропонує законодавець та сформулювати відповідні пропозиції, що і було зроблено автором дисертації, як вбачається з автореферату. Методи системного аналізу використовувалися при аналізі процесу нормотворення у сфері господарювання та його вдосконаленні, визначенні основних етапів цього процесу, побудові його у відповідності до етапів, що виділяються в рамках цих методів. Ці ж самі логіка і етапність методу системного аналізу використано при розробці теоретичних положень, а також методики з формування переліку проектів правових актів, що підлягають першочерговій розробці. Системний аналіз використано і при визначенні (з метою забезпечення повноти) переліку функцій моніторингу за ефективністю регуляторних актів, етапів підготовки їх концепцій та аналізу регуляторного впливу. За допомогою методу системного аналізу проаналізовано організаційно-правове забезпечення процесу регуляторної діяльності, досліджено вплив цього забезпечення на якість і ефективність регуляторних актів, виявлено фактори, які можуть суттєво впливати на зазначені характеристики цих актів. За допомогою експертних оцінок (методу Дельфі) дана оцінка впливу виявлених факторів, проведено їх ранжування за значущістю кожного і на цій основі (завдяки методам кількісної оцінки) запропоновано їх класифікацію. Крім того, достовірність та обґрунтованість авторських результатів підтверджується апробацією на практиці. Про проведення такої апробації свідчить досвід моніторингу регуляторних актів, викладений, як зазначається у авторефераті, у підрозділі 5.3. дисертації. Цікаво, що автор запроваджує системний підхід не тільки до об’єкту свого дослідження, а й до організації самого процесу його аналізу. Так, О.Х. Юлдашевим виявлено та систематизовано чинники, які можуть суттєво впливати на якість регуляторних актів, запропоновано їх класифікацію і т.д. Саме застосування системного підходу і дозволяє здобувачу одержати той набір об’єктів дослідження, який буде відповідати основній вимозі об’єктивності їх вибору, дозволить автору сконцентруватися на найбільш важливих об’єктах (а це досягнуто за рахунок класифікації об’єктів, їх ранжування) і т.д. Заслуговують на увагу якість і обґрунтованість внесених пропозицій. Серед них варто виділити авторське поняття нормативної моделі регуляторної діяльності; висновок про те, що якість господарсько-правових актів перебуває у прямій залежності від якості методологічних засад, організації підготовки, прийняття та спостереження за результативністю цих актів; слід відмітити також і авторські положення методологічних засад національної доктрини правового регулювання у сфері господарювання, вдосконалення цього регулювання. Складовими цієї доктрини автор називає філософію, ідеологію правотворення, правового регулювання у сфері господарювання, яка, як він вважає, має існувати у явному вигляді, а також теоретико-методологічні концепції правотворення у сфері господарювання. Натомість, як і будь-яке ґрунтовне дослідження робота О.Х. Юлдашева не позбавлена певних вразливих місць, щодо яких доречно зауважити: 1. Автор, вдосконалюючи порядок проведення правової експертизи проектів господарсько-правових актів, пропонує доповнити його положеннями про необхідність встановлення відповідності проекту правового акта законодавству ЄС (стор. 8). Натомість цей підхід виглядає занадто формальним, оскільки у кожному випадку потрібно оцінювати проект акта, передусім, на предмет відповідності національним інтересам, а згодом вже законодавству ЄС. Не випадково чільник МЗС України нещодавно заявив: «Нам не потрібен Євросоюз як такий, нам потрібна модель європейського суспільного життя» (http://www.rbc.ua/rus/newsline/2008/05/11/360620.shtml на 11.05.2008) 2. Не можна погодитися з пропозицією включити в Господарський процесуальний кодекс главу «Порядок здійснення регуляторної політики і регуляторної діяльності» (стор. 24). Підтримуючи загалом необхідність піднесення ролі процедурних засад регуляторної політики, все ж має бути враховано, що вихідна природа цих відносин не має процесуального (судового) чинника. Дійсно, ці відносини мають процедурний елемент, але ж це є складовою матеріального, зокрема господарського, а не господарсько-процесуального права. Однак наведені зауваження не можуть вплинути на вельми позитивне враження від докторської дисертації Юлдашева О. Х., що постає завершеною, монографічною працею, якою вирішено актуальну проблему в науці господарського права. Виходячи зі змісту автореферату дисертації та публікацій дисертанта за обраною темою необхідно зробити висновок, що дисертація Юлдашева Олексія Хашимовича «Методологічні засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності» на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук цілком відповідає встановленим вимогам, а її автор заслуговує на присудження наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 “господарське право, господарсько-процесуальне право”. О.П. Подцерковний, в.о. завідувача кафедри господарського права і процесу Одеської національної юридичної академії, д.ю.н, доцент