8. Території та об’єкти, що підлягають особливій охороніСаме в 2005р. одним з найважливіших пріоритетів довгострокової державної політики України Указом Президента України „Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні” визнано розвиток природно-заповідної справи на основі системного врахування природоохоронних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, а також її міжнародних зобов’язань. Львівська область характеризується значним ландшафтним різноманіттям - в межах її території знаходиться 5 груп природних регіонів, відмінних за геолого-геоморфологічною будовою, грунто-кліматичними умовами, флористичними і геоботанічними особливостями, в тому числі такі важливі транскордонні формації як Розточчя і Карпати. Цей фактор є визначальним у формуванні і територіальному розміщенні обєктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) області. Протягом 2005 року площа ПЗФ загальнодержавного значення на території України збільшилась на 57,7 тис. га, кількість – на 13 одиниць. Протягом останніх років потреба заповідання територій, які становлять природно-заповідну спадщину Львівщини, не знаходила зрозуміння як у власників територій, визначених для заповідання (головним чином, лісових площ), так і представників органів місцевого самоврядування, на яких занесення території до категорії ПЗФ накладає певні обмеження у її використанні. Так, на Львівщині лише у 2005 році створено 1 об’єкт ПЗФ – лісовий заказник місцевого значення „Корналовичі” загальною площею 88 га (рішення Львівської обласної ради від 11 жовтня 2005 року № 426). Прийняті протягом 2005 року законодавчі та нормативні акти у галузі природно-заповідної справи спрямовані сприяти її розвиткові.^ Динаміка структури природно-заповідного фонду Львівської області Категорії територій та об’єктів ПЗФ станомна 1.01.2003 станомна 1.01.2004 станомна 1.01.2005 станомна 1.01.2006 Кількість, шт Площа,га Кількість, шт Площа, га Кількість, шт Площа, га Кількість, шт Площа, га 1 6 7 8 9 10 11 12 13 Природний заповідник 1 2084,5 1 2084,5 1 2084,5 1 2084,5 Національні природні парки 2 42762,6 2 42762,6 2 42762,6 2 42762,6 Регіональні ландшафтні парки 3 28276,0 3 28276,0 3 28276,0 3 28276,0 Заказники загальнодержавного значення 9 3303 9 3303 9 3303 9 3303 Заказники місцевого значення 29 27038,3 29 27038,3 29 27038,3 30 27126,3 Пам’ятки природи загальнодержавного значення 2 592,8 2 592,8 2 592,8 2 592,8 Пам’ятки природи місцевого значення 163 1768,70 163 1768,70 163 1768,70 163 1768,70 Ботанічні сади загальнодержавного значення 2 41,2 2 41,2 2 41,2 2 41,2 Ботанічний сад місцевого значення 1 1,5 1 1,5 1 1,5 1 1,5 Дендропарки загальнодержавного значення 2 64,0 2 64,0 2 64,0 2 64,0 Зоологічний парк місцевого значення 1 5,9 1 5,9 1 5,9 1 5,9 Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення 6 115,3 6 115,3 6 115,3 6 115,3 Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення 53 764,92 53 763,82 53 763,82 53 763,82 Заповідні урочища 48 6502,3 48 6502,3 48 6502,3 48 6502,3 РАЗОМ 322 113321,02 322 113319,92 322 113319,92 323 113407,92 Крім природної, Львівщина багата історико-культурною спадщиною. Ансамбль історичного центру м. Львова включений у 1998 р. до Списку світової спадщини ЮНЕСКО за № 865. У м. Львові на облік взято 2067 пам’яток архітектури, 285 пам’яток історії, 86 пам’яток мистецтва, 11 пам’яток археології. Зеленим кільцем місто оточене об’єктами природно-заповідного фонду - парками-пам’ятками садово-паркового мистецтва, закладеними довкола середньовічного міста, на узгір’ях якого знаходиться регіонально-ландшафтний парк (РЛП) “Знесіння” – єдиний в Україні унікальний парк, що є цілим природно-історично-культурним комплексом. Серед об’єктів природи, які мають особливу цінність на території РЛП. є гора Хомець та Гора Лева, західний схил якої експонує повний геологічний розріз з розрізнененими включеннями скам’янілих решток дерев, літотамнієвих водоростей та ін. На території парку можна знайти рідкісну степову рослинність, вкриті лісом пагорби, мальовничі долини із ставками і потоками. Все це доповнюється слідами древньоруських городищ, храмами, монастирями, старим цвинтарем, музеєм народної архітектури “Шевченківський гай” і традиційною малоповерховою забудовою. Функціонування такого парку як “Знесіння” є першою спробою в Україні взяти під опіку природоохоронного законодавства цілий природно-історично-культурний комплекс, а також доброю нагодою опрацювати методи збереження довкілля в умовах великих міст. На території національного природного парку „Сколівські Бескиди” знаходиться державний історико-культурний заповідник „Тустань” - залишок скельних оборонних споруд легендарної давньоруської фортеці. Ще один державний історико-архітектурний заповідник „Жовківський” знаходиться у Жовківському районі. Старовинні церкви, монастирі, археологічні памятки приваблюють сотні туристів. Наявність об’єктів історико-культурної спадщини на території області дасть змогу залучити жителів місцевих сіл до обслуговування інфраструктури туризму і тим самим сприятиме зниженню рівня безробіття та покращенню соціальних умов в цьому регіоні. Екотуризм зараз дуже швидкими темпами розвивається у всіх країнах Європи і Розточчя може і повинно стати одним із його осередків. Для більшості парків області актуальним є питання реконструкції насаджень, спрямованої на збагачення видового складу, відновлення первинних ландшафтів, повернення домінуючої ролі тим видам, які складали основу парку при його закладенні. Згідно зі ст. ст. 37 і 38 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” утримання та реконструкція парків-пам’яток садово-паркового мистецтва повинно здійснюватися згідно з проектами, які розробляються відповідними науковими установами. На сьогоднішній день розробки або поновлення таких проектів потребують практично всі парки Львівщини. У більшості парків-пам’яток садово-паркового мистецтва майже відсутні або пошкоджені елементи рекреаційної інфраструктури (паркові довани, урни для сміття), пошкоджені пішохідні доріжки, відсутнє освітлення території. Не забезпечується належна охорона та догляд паркових композицій. Потребують утримання в належному стані водні об’єкти на території парків. Зокрема, є необхідність розробки проекту та проведення робіт з очистки каскаду природних озер „Зелене око” та благоустрою прилеглої території у „Снопківському парку”, очистці озер у „Лісопарку Погулянка” та „Стрийському парку” у місті Львові. Широкого розповсюдження набуло явище лінійної і площинної ерозії у ППСПМ „Високий Замок”, особливо загрозлива ерозія у лісопарку “Погулянка”, РЛП „Знесіння”.Львівська область є найпопулярнішим туристичним регіоном у Західній Україні. Відпочиваючих приваблює унікальне поєднання історико-культурної спадщини та природно-рекреаційних умов, адже частка природничо-рекреаційного потенціалу Львівщини у потенціалі України становить 5,4%. Великою популярністю серед туристів користуються замки Львівщини, а саме: Олеський, Золочівський, Підгорецький замки, які об’єднуються у найцікавіший туристичний маршрут “Золота підкова Львівщини”. Регіон багатий унікальними родовищами мінеральних вод (понад 200 джерел) та грязей з лікувальними властивостями, на базі яких функціонують та розвиваються відомі курорти Трускавець, Моршин, Шкло, Немирів, Любінь Великий. На сьогодні в області налічується 133 санаторно-курортних заклади різних форм власності. Візитною карткою регіону є відома й за межами України, реабілітаційна клініка доктора Володимира Козявкіна в Трускавці. Львівщина має значний потенціал для розвитку гірськолижного туризму. В області знаходиться 4 гірськолижні курорти: смт. Славсько, с. Тисовець (Сколівський р-н), с. Розлуч, м. Турка (Турківський р-н). Ці курорти пропонують такі види послуг: катання на санях, траси фрістайлу, траси слалому, слалому гіганту, дельтапланеризму тощо. Останнім часом широкої популярності набирає сільський туризм. Пріоритетними для розвитку сільського туризму є території (агротуристичні місцевості), прилеглі до національних природних парків “Сколівські Бескиди” та „Яворівський”, а також в межах існуючих і проектованих регіональних ландшафтних парків – “Надсянського”, “Знесіння” та “Равського Розточчя”. Поєднання сільського туризму та екотуризму на природоохоронних територіях Львівщини забезпечується розвитком пізнавального природничого та кваліфікованого туризму (піший, велосипедний, кінний). На регіональному та всеукраїнському рівнях організовуються рекламні акції агроекотуристичних продуктів найбільш оглядових регіонів Львівщини, а саме Карпат, Розточчя, Опілля. Регіон має можливості для розвитку релігійного туризму. В області збереглося багато культових споруд. Значний інтерес у туристів викликають міста Жовква, Белз, Бібрка, Золочів, Жидачів, Олесько. Найбільш відомими центрами релігійного туризму в області є Крехівський монастир – пам’ятка оборонної архітектури XVII ст., Унівський монастир–фортеця, яка складається з монастирських будівель та Успенської церкви. Останні 5 років у Львівській області відзначились зростанням туристичних потоків та розвитком туристичної інфраструктури. Місто Львів займає 4 місце в країні (після Криму, Києва і Одеси) за обсягами вітчизняних та закордонних туристів. Поотягом 1998-2005 років кількість туристів у Львівській області збільшилась на 50%. З метою запобігання негативного впливу туризму на довкілля органами місцевого самоврядування, контролюючими органами, адміністраціями природоохоронних установ ведеться постійний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства та недопущенням перевищення рекреаційного навантаження і деградації природного середовища.