4. Рослинницька галузь4.1. Зернове господарство4.1.1. Аналіз стану розвитку За останні роки виробництво зерна по всіх категоріях господарств значно збільшилося. Якщо у 2004 році було вироблено 821,4 тис. т зерна, то у 2010 – 1086,9 тис. т, що на 265,5 тис. т, або 32% більше, зросла урожайність зернових культур із 21,7 ц/га у 2004 році до 29,4 ц/га в 2010 році. Збільшенню виробництва зерна в значній мірі сприяла інтенсифікація вирощування зернової кукурудзи, питома вага якої склала у 2010 році 45% в загальному валовому виробництві. Разом з тим, площі під зерновими продовольчими та круп’яними культурами скоротилися. Порівняно із 2004 роком площі під пшеницею зменшилися на 8%, житом - 54%, гречкою - 36%.4.1.2. Проблемні питання: - порушення структури зернового клину (по стернових попередниках висівається 35% зернових культур); - низька питома вага в структурі зернових культур ярої пшениці (6%) та гречки (2%); - значні втрати зерна (3-5%) при збиранні врожаю (85% зернозбиральної техніки відпрацювало свій амортизаційний період); - недотримання сучасних технологій зернових культур на основі інноваційних проектів із залученням інвестиційних коштів; - зменшення обсягів виробництва продовольчого зерна внаслідок збільшення площ під зернофуражними культурами (кукурудза на зерно – 80,2 тис. га, або 22 % в структурі зернових).4.1.3. Основні завдання та заходи з вирішення проблем: - розширення посівних площ зернових культур у 2015 році до 395 тис. га (таблиця 8), в тому числі під ярою пшеницею до 45 тис. га (таблиця 9), гречкою – до 18 тис. га (таблиця 10) (відповідальні виконавці: райдержадміністрації, сільгосппідприємства, головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації); - оновлення зернозбирального парку за рахунок придбання техніки на умовах фінансового лізингу та 30% відшкодування вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва (постанова Кабінету Міністрів України від 28.07.10 №647, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2011 року №96 „Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва”) (відповідальні виконавці: Житомирська філія НАК «Украгролізинг», координатор – головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації); - запровадження інноваційних проектів з виробництва зернових культур із залученням інвестиційних коштів на площі 85 тис. га (відповідальні виконавці: сільгосппідприємства, райдержадміністрації, координатор – головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації)4.1.4. Фінансове забезпечення заходів На початковому етапі впровадження Програми фінансування буде здійснюватись за рахунок зовнішніх та внутрішніх інвестицій.Прогнозні обсяги та джерела фінансування Джерела фінансування Од. ви-міру Обсяг фін-ня, всього У тому числі: 2011 2012 2013 2014 2015 Державний бюджет млн. грн. 224,3 30,9 39,1 45,1 51,4 57,8 у тому числі: 30% здешевлення зернозбиральних комбайнів млн. грн. 21,7 2,0 3,2 4,2 5,5 6,8 фінансовий лізинг млн. грн. 202,6 28,9 35,9 40,9 45,9 51,0 Зовнішні та внутрішні інвестиції млн. грн. 4425 835,0 850,0 890,0 900,0 950,0 Всього: млн. грн. 4649,3 865,9 889,1 935,1 951,4 1007,8 4.1.5. Очікувані результати Виконання завдань Програми дасть можливість у 2015 році виробити 1370 тис. тонн зерна, в тому числі у сільськогосподарських підприємствах - 1190 тис. тонн . Такі обсяги виробництва повністю забезпечать потребу області в продовольчому та фуражному зерні.При затратах 4,5 тис. грн. на вирощування 1 га зернових собівартість 1 тонни зерна буде складати 1500 грн., рентабельність виробництва становитиме 30%, що дасть можливість отримувати щорічно за рахунок зерна до 500 млн. грн. прибутку.4.2. Буряківництво4.2.1. Аналіз стану розвитку За період з 2004 по 2010 роки площі під цукровими буряками по всіх категоріях господарств зменшились із 29 тис .га до 13,1 тис. га або на 54%. Значне зменшення площ відбулося в особистих селянських господарствах із 10,2 тис. га у 2004 році до 1,2 тис. га в 2010 році або у 12 разів. У 2004 році валове виробництво цукросировини по всіх категоріях господарств складало 706,7 тис. тонн при урожайності 243 ц/га, працювало 6 цукрових заводів, тоді як у 2010 році валове виробництво знизилось до 304,1 тис. тонн (57%), урожайність зменшилась на 10,3 ц/га і працювало лише два заводи: ВАТ ім. Цюрупи і Червонський цукровий завод.4.2.2. Проблемні питання: - необґрунтована цінова політика держави на цукросировину та цукор в попередніх роках; - скорочення обсягів виробництва та реалізації цукру квоти „А”; - відсутність належної державної фінансової підтримки виробників цукросировини; - високозатратний механізм вирощування цукрових буряків; - недостатнє інвестування розвитку галузі.4.2.3. Основні завдання та заходи з вирішення проблем: - розширення площ посіву цукрових буряків до 35 тис.га (відповідальні виконавці: райдержадміністрації, координатор – головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації); - укладання договорів із особистими селянськими господарствами щодо вирощування цукрових буряків на площі 3,5 тис. га (відповідальні виконавці: райдержадміністрації, органи місцевого самоврядування, керівники цукрових заводів, координатор – головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації); - створення бурякосіючим господарствам умов для придбання нових машин і механізмів (фінансовий лізинг – 9 млн. грн.) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.03 №1904 (відповідальні виконавці: Житомирська філія НАК «Украгролізинг», райдержадміністрації, координатор – головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації); - розроблення в усіх бурякосіючих господарствах технологічних карт з виробництва цукрових буряків та дотримання науково-обгрунтованої технології їх вирощування (відповідальні виконавці: Інститут сільського господарства Полісся, райдержадміністрації, координатор – головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації); - залучення 400 млн. грн. інвестиційних коштів (відповідальні виконавці: інвестиційні компанії, координація – райдержадміністрації); - запровадження у виробництво енергозберігаючих технологій та зниження на цій основі собівартості вирощування цукрових буряків (відповідальні виконавці: сільгосппідприємства, райдержадміністрації, координатор – головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації).4.2.4. Фінансове забезпечення заходів Фінансування Програми буде здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету, обласного, внутрішніх та зовнішніх інвестицій. Передбачається виділення особистим селянським господарствам із обласного бюджету дотацій у розрахунку 100 гривень за тонну вирощеної і зданої на цукровий завод сировини (в заліковій вазі).^ Прогнозні обсяги та джерела фінансування Джерела фінансування Од. виміру Обсяг фіння, всього У тому числі: 2011 2012 2013 2014 2015 Державний бюджет млн. грн. 169,7 21,52 27,2 33,48 40,28 47,22 у тому числі фінансовий лізинг млн. грн. 9,0 1,62 1,7 1,78 1,88 2,02 Обласний бюджет млн. грн. 13,65 3,65 2,0 2,0 3,0 3,0 Зовнішні та внутрішні інвестиції млн. грн. 400,0 46,9 60,8 79,5 97,3 115,5 Всього: млн. грн. 583,35 72,07 90,0 114,98 140,58 165,72 4.2.5. Очікувані результати Реалізація завдань Програми дасть можливість виростити 1050 тис. тонн цукросировини при урожайності 300 ц з га, що забезпечить виробництво 130 тис. тонн цукру, яке удвічі перевищить загальну потребу області (таблиця 11). Надлишок виробленого цукру буде реалізовано за межі області. Збільшення виробництва цукросировини дасть змогу запустити в роботу 5 цукрових заводів. Відновлення виробничої діяльності 3-х непрацюючих підприємств цукрової галузі дасть змогу створити 1000 робочих місць у сільській місцевості.4.3. Льонарство4.3.1. Аналіз стану розвитку Льон-довгунець є стратегічною і традиційною культурою поліських районів Житомирщини. Льонарство в недалекому минулому, займаючи не більше 10% посівних площ, забезпечувало більше половини усіх грошових надходжень від рослинництва, що сприяло соціально-економічному розвитку поліських господарств. На переробці льону - довгунцю в області працювало на той час 11 льонозаводів. У господарствах велася цілеспрямована робота по насінництву, підготовкою та реалізацією насіння займалися 5 льононасінницьких станцій. У 1986-1990 роках середньорічна площа посіву льону в області складала 48,8 тис. гектарів, валовий збір волокна та насіння 22,9 тис. тонн і 13,1 тис. тонн, відповідно, врожайність волокна становила 4,7 ц/га, насіння – 2,7 ц/га. Значною мірою сприяла належна державна підтримка галузі. До 1991 року здійснювалось державне відшкодування сільгосппідприємствам до 40-45% виробничих витрат. Крім того, існувала досить ефективна система доплат у розмірі від 30% до вартості льону - довгунцю за реалізацію її у відповідні календарні строки, що стимулювало зростання якості сировини. Як наслідок, рентабельність виробництва льону у той період складала 144-150%, трести – 132-146%. За останні 20 років виробництво льону - довгунцю значно скоротилося. Кризовий стан у льонарстві припадає на 1999-2000 роки, коли посівні площі льону в області зменшились до 4,7тис.га, врожайність волокна впала до 2 ц/га, валовий збір волокна склав лише 1 тис. тонн. Виробництво насіння льону скоротилося до рівня нижче внутрішніх потреб області. З високорентабельної галузь льонарства перетворилась на збиткову, що призвело до втрати зацікавленості сільгоспвиробників у вирощуванні льону. Як наслідок, посівна площа льону-довгунцю в сільгосппідприємствах скоротилася із 8,8 тис. га у 2004 році до 7 гектарів у 2010 році.4.3.2. Проблемні питання: - відсутність спеціалізованих насінницьких господарств; - зруйновані раніше напрацьовані виробничі стосунки між виробниками льоносировини та переробними підприємствами; - відсутність у більшості господарств техніки для збирання вирощеної продукції; - відсутність або низька ефективність мотиваційних заходів; - відсутність ринків збуту вирощеної продукції.4.3.3. Основні завдання та заходи з вирішення проблем: - надання фінансової підтримки за гектар посіву 2 тис. грн. за рахунок коштів обласного бюджету (відповідальні виконавці: головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації); - сприяння інвесторам у залученні інвестиційних коштів при виробництві льонопродукції та для відновлення льонопереробних заводів (відповідальні виконавці: райдержадміністрації, головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації); - налагодження співпраці з Китайською Народною Республікою в галузі льонарства (відповідальні виконавці: райдержадміністрації, головне управління економіки облдержадміністрації, сільгосппідприємства, головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації); - створення на базі ТОВ „Агро-Союз” Нов. – Волинського району та ТОВ «Ємільчино-льон» Ємільчинського району насінницьких господарств, що дасть можливість виробити 150 тонн високоякісного насіння льону-довгунцю (відповідальні виконавці: Новоград-Волинська та Ємільчинська райдержадміністрації, вказані сільгосппідприємства, головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації); - розроблення в кожному льонарському господарстві технологічних карт по вирощуванню льону з урахуванням впровадження ресурсозберігаючих технологій вирощування і його збирання за рахунок диференційованого обробітку грунту, локального способу внесення міндобрив, інтегрованої системи захисту рослин від шкідників і хвороб, рулонної технології збирання трести і роздільної технології збирання насіння, реалізації врожаю за схемою „поле-завод” (відповідальні виконавці: сільгосппідприємства, райдержадміністрації, координатор – головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації).4.3.4. Фінансове забезпечення заходів Фінансування Програми буде здійснюватись за рахунок коштів державного, обласного бюджетів, інших джерел фінансування. Передбачається виділення коштів із обласного бюджету для виплати дотації 2 тис. грн. за 1 га посіву льону.^ Прогнозні обсяги та джерела фінансування Джерела фінансування Од. ви-міру Обсяг фін-ня, всього У тому числі: 2011 2012 2013 2014 2015 Державний бюджет млн. грн. 60,0 4,0 8,0 12,0 16,0 20,0 Обласний бюджет млн. грн. 1,2 1,2 - - - - Зовнішні та внутрішні інвестиції млн. грн. 114,0 7,6 15,2 22,8 30,4 38,0 Всього: млн. грн. 175,2 12,8 23,2 34,8 46,4 58,0 4.3.5. Очікувані результати Реалізація завдань Програми дасть можливість у 2015 році отримати 11 тис. тонн льоноволокна при середній врожайності 5,5 ц з га. Затрати на 1 га будуть складати 3,1 тис. грн., а собівартість 1 тонни вирощеної продукції, враховуючи дотаційні кошти, - 2,5 тис. грн., рентабельність - 23%.4.4. Картоплярство4.4.1. Аналіз стану розвитку У середньому за 2008-2010 роки в області картопля вирощувалась на 58,5 тис. га. У сільгосппідприємствах за цей період площа під цією культурою зросла в 1,3 рази (із 2,9 тис. га у 2008 до 3,9 тис. га у 2010 році).^ Динаміка площ картоплі в області у 2008-2010 рр. Показник Роки 2008 2009 2010 Усі категорії господарств 57,8 58,8 59,3 у т. ч. сільськогосподарські підприємства 2,9 3,8 3,9 особисті селянські господарства 54,9 55,0 55,4 У всіх категоріях господарств у 2010 році зібрано 1166,2 тис. тонн картоплі, що на 25,1 тис. га менше ніж у 2004 році, у сільськогосподарських підприємствах її валовий збір зріс із 22,2 до 91,4 тис. тонн.^ Виробництво картоплі по всіх категоріях господарств Показник Роки 2004 2010 2010 до 2004, % Всі категорії господарств Зібрана площа, тис. га 64,4 59,3 92 Валовий збір, тис. т 1191,3 1166,2 98 Урожайність, ц/га 185,0 197,0 106 Сільськогосподарські підприємства Зібрана площа, тис. га 1,5 3,9 у 2,6 р. б. Валовий збір, тис. т 22,2 91,4 у 4,1 р. б. Урожайність, ц/га 148,0 237,0 у 1,6 р. б. Особисті селянські господарства Зібрана площа, тис. га 62,9 55,4 88 Валовий збір, тис. т 1169,1 1074,8 92 Урожайність, ц/га 185,9 194,0 104 В останні роки намітилася тенденція розширення площ посадки картоплі у великих сільськогосподарських підприємствах, переважно інвесторів. Одним із таких сільгосппідприємств в області є ТОВ «А.Т.К.». Товариством протягом останніх років проводиться посадка картоплі на площі 1 тис. га, при урожайності 350 ц/га, валовий збір становить 35 тис. т, що складає 40% від загального виробництва сільгосппідприємствами області. На значних площах вирощується картопля також у ПП „Імпак” Андрушівського району та ТОВ «АФ «Брусилів» Брусилівського району.4.4.2. Проблемні питання: - зменшення площ під картоплею в особистих селянських господарствах; - низький рівень сортооновлення та сортозаміни картоплі в господарствах населення; - відсутність збутових кооперативів по реалізації вирощеної продукції та садивного матеріалу картоплі.4.4.3. Основні завдання та заходи з вирішення проблем: - створення в кожному районі області не менше одного спеціалізованого елітно-насінницького господарства (відповідальні виконавці: обласна державна насіннева інспекція, сільгосппідприємства, райдержадміністрації, координатор – головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації); - проведення сортооновлення та сортозаміни картоплі в населення за рахунок насінницьких господарств області та Поліської дослідної станції ім. О.М.Засухіна ІК УААН Малинського району (відповідальні виконавці: обласна державна насіннєва інспекція, насіннєві сільгосппідприємства області, райдержадміністрації, координатор – головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації); - сприяння у закупівлі спеціалізованої картоплярської техніки на пільгових умовах, здешевлення кредитів на суму 221 тис. грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.10 №647 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки» (відповідальні виконавці: райдержадміністрації, координатор – головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації); - використання послуг фінансового лізингу сільськогосподарськими підприємствами, які відновлюють ведення картоплярства на суму 1470,0 тис. грн. (відповідальні виконавці: Житомирська філія НАК «Украгролізинг», сільгосппідприємства, райдержадміністрації, координатор – головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації).4.4.4. Фінансове забезпечення заходів Фінансування Програми буде здійснюватись за рахунок коштів обласного бюджету та інших джерел фінансування. У 2011 році планується виділення 1,8 млн. грн. із обласного бюджету спеціалізованим насінницьким господарствам для вирощування насіння картоплі з подальшим безкоштовним наданням його особистим селянським господарствам області із розрахунку 20 кг насіння картоплі на одне господарство.^ Прогнозні обсяги та джерела фінансування Джерела фінансування Од. ви-міру Обсяг фін-ня, всього У тому числі: 2011 2012 2013 2014 2015 Обласний бюджет млн. грн. 1,8 1,8 - - - - Зовнішні та внутрішні інвестиції млн. грн. 870,0 140,0 165,0 170,0 195,0 200,0 Всього: млн. грн. 871,8 141,8 165,0 170,0 195,0 200,0 4.4.5. Очікувані результати Реалізація завдань Програми дасть можливість провести в особистих селянських господарствах сортозаміну та сортооновлення, а у 2015 році виробити 1 млн. 300 тис. тонн картоплі, що забезпечить потребу населення області для власного споживання та реалізацію за межі області (таблиця 12). При затратах 6 тис. грн. на вирощування 1 га картоплі собівартість 1 ц картоплі буде складати 240 грн., рентабельність становитиме 43,4%.4.5. Овочівництво4.5.1. Аналіз стану розвитку Понад 90% площ овочевих культур в області сконцентровано в особистих господарствах населення. Внаслідок високої праце- і ресурсомісткості виробництва овочівництво технологічно не забезпечує достатньої рентабельності. Переміщення посівних площ овочів за останні роки в особисті селянські господарства і на дачні ділянки з середнім розміром 2-3 сотки призвело до деконцентрації посівів, значного зростання витрат виробництва, зниження продуктивності.^ Динаміка та структура посівних площ овочевих культур в Житомирській області у 2008-2010 рр. Показник Роки 2008 2009 2010 тис. га. % тис. га. % тис. га. % Овочі, всього 9,4 100 9,4 100 9,9 100 у т. ч. капуста 1,9 20 1,9 20 1,9 19 буряки столові 1,4 15 1,3 14 1,4 14 морква столова 1,3 14 1,3 14 1,4 14 цибуля 1,1 12 1,1 12 1,2 12 томати 0,8 8 0,7 7 0,8 8 огірки 1,1 12 1,0 10 1,1 11 інші 1,8 19 2,1 23 2,1 22 У 2010 році збільшились площі під овочами в сільськогосподарських підприємствах, що працювали за інтенсивними технологіями (з 0,4 тис. га у 2009 році до 0,6 тис. га у 2010 році).4.5.2. Проблемні питання: - недостатнє забезпечення потреб населення області в овочевій продукції; - відсутність виробництва насіння овочевих культур в господарствах області; - відсутність спеціалізованих господарств з виробництва овочевої продукції і, зокрема, в приміських зонах області; - відсутність необхідної кількості овочесховищ та складських приміщень для зберігання готової продукції в зимовий період.4.5.3. Основні завдання та заходи з вирішення проблем: - сприяння створенню на базі СФГ „Каленюк” Попільнянського, СФГ «Сонячний пагорб» та СТОВ «Млинище» Житомирського, П(О)СП «Малинівське» Малинського районів спеціалізованих насінницьких господарств з виробництва насіння овочевих культур; - створення умов інвесторам для залучення інвестицій в овочівництво; - сприяння будівництву сучасного овочесховища ємкістю 6 тис. т. в ПП „Імпак” Андрушівського району (відповідальні виконавці: райдержадміністрації, керівники вказаних господарств, головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації).4.5.4. Фінансове забезпечення заходів Фінансування Програми буде здійснюватись за рахунок коштів зовнішніх та внутрішніх інвестицій в сумі 93,5 млн. грн.4.5.5. Очікувані результати Розширення площ овочевих культур до 10,3 ти. га у 2015 році. Передбачений Програмою обсяг залучення інвестицій у галузь дозволить у 2015 році виробити 241 тис. тонн овочів. При затратах 5,5 тис. грн. на вирощування 1 га овочів собівартість 1 ц/га овочів буде складати 220 грн., рентабельність – 42,6%.4.6. Садівництво4.6.1. Аналіз стану розвитку За період 2004-2010 років площі під садами значно скоротилися, якщо у 2004 році по всіх категоріях господарств вони становили 9 тис. га, то у 2010 – 5,1 тис. га. Разом з тим, за останні 5 років посаджено 750 га високопродуктивних фруктових насаджень, що дало можливість підвищити урожайність порівняно із 2004 роком на 38 ц/га та збільшити виробництво плодів і ягід на 7,1 тис. т.4.6.2. Проблемні питання: - не дозволяє у Поліській зоні в повній мірі вести садівництво ґрунтовий покрив, де домінують дерново-підзолисті ґрунти із високим рівнем ґрунтових вод; - розпайовані землі не завжди можна взяти в довгострокову оренду для посадки саду; - відсутні типові фруктосховища та підприємства з переробки сировини; - нестача обігових коштів стримує замовлення проектно-кошторисної документації та довготривалість її виготовлення; - значне зростання цін на матеріально-технічні ресурси (органічні та мінеральні добрива, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали, саджанці, шпалери, крапельний полив) обумовлює високу собівартість вирощеної продукції; - відсутність стартового капіталу та пільгового кредитування для виробників, які мають бажання закласти сад.4.6.3. Основні завдання та заходи з вирішення проблем: складання технологічних проектів із науково-обгрунтованою нормою внесення органічних та мінеральних добрив, інтегрованою системою захисту садів (відповідальні виконавці: Інститут сільського господарства Полісся, головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації); - проведення тендерів по закладці нових садів та контроль за використанням коштів із державного бюджету, передбачених постановою Кабінету Міністрів України (відповідальні виконавці: головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації).4.6.4. Фінансове забезпечення заходів Фінансування Програми буде здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету та інвестицій.Прогнозні обсяги та джерела фінансування Джерела фінансування Од. ви-міру Обсяг фін-ня, всього У тому числі: 2011 2012 2013 2014 2015 Державний бюджет млн. грн. 39,8 6,6 7,3 7,8 8,6 9,5 Зовнішні та внутрішні інвестиції млн. грн. 4,4 0,7 0,8 0,9 0,9 1,1 Всього: млн. грн. 44,2 7,3 8,1 8,7 9,5 10,6 4.6.5. Очікувані результати Виконання завдань Програми дасть можливість у 2011 році закласти плодово-ягідних насаджень у господарствах області на площі 380 га, а до 2015 року закласти 1,6 тис. га, 90% витрат при цьому буде компенсовано з державного бюджету. Розвиток галузі садівництва забезпечить розширення попиту на вітчизняну плодово-ягідну продукцію, підвищення рівня рентабельності, ефективності галузі та відновлення її окупності.^ 4.7. Вирощування цикорію4.7.1. Аналіз стану розвитку У 2010 році цикорій вирощувався на площі 35 га, що на 59 га менше порівняно з 2004 роком. Валове виробництво склало 160 тонн, що на 122,4 тонни менше 2004 року.4.7.2. Проблемні питання: - нестача сировини для завантаження потужностей цикорієвого заводу; - застарілі технології виробництва цикорію; - відсутність спеціалізованої техніки.4.7.3. Основні завдання та заходи з вирішення проблем: - розширення посівних площ до 300 га; - надання фінансової підтримки сільгосптоваровиробникам цикорію із розрахунку 100 грн. за кожну здану тонну продукції (в заліковій вазі) на переробне підприємство та контроль за цільовим використанням коштів; - запровадження енергозберігаючих інноваційних технологій у вирощування цикорію шляхом залучення інвестиційних коштів (відповідальні виконавці: сільгосппідприємства, райдержадміністрації, координатор – головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації).4.7.4. Фінансове забезпечення заходів Фінансування Програми буде здійснюватись за рахунок коштів обласного бюджету та інвестиційних ресурсів. Виплата дотації сільгосптоваровиробникам буде здійснюватися з обласного бюджету із розрахунку 100 гривень за 1 тонну вирощених та зданих на переробне підприємство коренів цикорію.^ Прогнозні обсяги та джерела фінансування Джерела фінансування Од. ви-міру Обсяг фін-ня, всього У тому числі: 2011 2012 2013 2014 2015 Обласний бюджет млн. грн. 0,25 0,25 - - - - Зовнішні та внутрішні інвестиції млн. грн. 4,28 0,60 0,73 0,80 1,0 1,15 Всього: млн. грн. 4,53 0,85 0,73 0,80 1,0 1,15 4.7.5. Очікувані результати Реалізація завдань дозволить довести виробництво цикорію у 2015 році до 2,9 тис. тонн, що дасть можливість забезпечити сировиною переробне підприємство та збільшити поставки готової продукції на внутрішній ринок.4.8. Хмелярство4.8.1. Аналіз стану розвитку До 90-х років минулого сторіччя площа хмільників в області займала 6 тис. га, з них плодоносних насаджень було майже 4,8 тис.га. Виробництвом хмелепродукції займалися 170 господарств, які щорічно отримували від реалізації хмелю від 85 до 90 млн. крб., галузь була високорентабельною. Після тривалого занепаду галузі в 90-х роках з прийняттям Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» та відповідних нормативних актів Кабінету Міністрів України намітилася позитивна тенденція відродження галузі. Бюджетні кошти, що передбачені на розвиток хмелярства, спрямовуються першочергово для компенсації суб’єктам господарювання витрат з посадки хмільників, догляду за насадженнями, придбання садивного матеріалу і спеціальної хмелярської техніки, проведення її ремонту, спорудження хмелешпалер з проведенням відповідних проектних робіт. Це сприяло збільшенню валового збору хмелю та урожайності. За період із 2006 по 2010 валовий збір шишок хмелю зріс із 380 до 596 тонн, вдвічі підвищилась урожайність - із 3,2 до 7,7 центнерів.4.8.2. Проблемні питання: не відпрацьовано чі