3. 9 Список використаної літератури

Міністерство освіти і науки України НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИщодо оформлення курсових та магістерських робіт для студентів факультету інформатикиКиїв 2010Зміст 1 Структура курсової або магістерської роботи 51.1 Обов’язкові складові частини курсової або магістерської роботи 51.2 Відгук наукового керівника 61.3 Вимоги до рецензії 62 Основні положення щодо оформлення 63. Оформлення і зміст ТЧ 73.1 Загальні вимоги 73.1.1 Заголовки 83.1.2 Нумерація 83.1.3 Правила написання тексту 103.2 Титульний аркуш 113.3 Індивідуальне завдання 113.4 Зміст 113.5 Анотація 123.6 Вступ 123.7 Основна частина 123.7.1 Правила нумерації рисунків, таблиць і формул 133.7.2 Оформлення посилань 133.7.3 Оформлення формул 133.7.4 Оформлення рисунків 143.7.5 Оформлення таблиць 163.8 Висновки 173.9 Список використаної літератури. Форми запису 183.10 Додатки 18Додаток А 20(обов’язковий) 20 Зразок титульного аркушу до курсової роботи 20 20Додаток Б 21(обов’язковий) 21 Зразок індивідуального завдання до магістерської роботи 21Додаток В 22(обов’язковий) 22 Зразок індивідуального завдання до курсової роботи 22Додаток Г 23(обов’язковий) 23Зразок календарного плану виконання курсової роботи 23Додаток Д 24(обов’язковий) 24Приклад оформлення змісту 24Додаток Е 25(обов’язковий) 25Структура вступу 25Додаток Ж 26(обов’язковий) 26Приклад написання вступу та постановки задачі: 26Додаток К 28(обов’язковий) 28Приклад оформлення прийнятих скорочень 28Додаток Л 29(обов’язковий) 29Приклад оформлення списку використаної літератури 29Додаток М 36(обов’язковий) 36Структура доповіді на захисті роботи 36Додаток Н 37(обов’язковий) 37Структура рецензії 37Додаток П 38(обов’язковий) 38Зразок рецензії 38Додаток Р 39(обов’язковий) 39Зразок відгуку 39Додаток С 41(інформаційний) 41Зразок довідки про впровадження результатів 41 ^ 1 Структура курсової або магістерської роботи За змістом курсова робота (КР) і магістерська робота (МР) повинна відпові­дати індивідуальному завданню на курсове (магістерське) проектування. КР(МР) містить у собі ряд обов’язкових складо­вих частин, перелік яких та вимоги до яких конкретизуються керівником відповідно до теми КР(МР). Кожну складову частину необхідно починати з нового аркуша. 1.1 Обов’язкові складові частини курсової або магістерської роботи Порядок подання обов’язкових складових частин КР(МР) і їх рекомендований обсяг: I) Текстова частина (ТЧ): 1) титульний аркуш ТЧ; 2) індивідуальне завдання на КР(МР); 3) календарний план; 4) зміст; 5) анотація 1 ст. ; 6) вступ 1-3 ст.; 7) основна частина (її розділи): 30-50 ст.; – аналіз існуючих методів (алгоритмів) вирішення поставленої задачі; – обґрунтування вибору рішення; – вибір принципу дії системи чи обґрунтування методик; – розробка структурної і (або) функціональної схеми; – розробка принципової схеми; – експериментальні дослідження; – метрологічні характеристики; – алгоритмічне та програмне забезпечення; 8) висновки; 9) література; 10) глосарій; 11) додатки; II) носій інформації на якому розміщені текстова частина роботи, програми, матеріали та презентація доповіді. Наведені заголовки основної частини є рекомендованими для КР(МР). Основна частина КР(МР) повинна мати аналітично-розрахунковий характер. Дозволяється вводити нові частини за вказівками керівника. Кожний розділ ТЧ може складатися з підрозділів, пунктів, підпунктів, параграфів. Обсяг ТЧ повинен складати 30-50 сторінок машинописного тексту на аркушах фор­мату А4, причому об’єм основної частини повинен складати не мен­ше 70 % всієї роботи. ^ 1.2 Відгук наукового керівника Студент має отримати і подати Державній комісії (на профільну кафедру) відгук наукового керівника про магістерську роботу. У відгуку керівника встановлюється: актуальність обраної теми, повнота і докладність розв’язання завдань, достовірність і новизна отриманих результатів, адекватність використаних наукових методів досліджень. Науковий керівник може висловити зауваження і вказати на недоліки роботи. Останнє речення відгуку має містити фразу про те, відповідає чи не відповідає робота вимогам, які висуваються до магістерських (курсових) робіт, і якої оцінки та балів рейтингу ця робота заслуговує. Підпис наукового керівника має супроводжуватись розшифровкою його прізвища, ім’я, по-батькові, зазначенням місця роботи, посади, наукового ступеня, вченого звання.^ 1.3 Вимоги до рецензії Студент має отримати внутрішню і/або зовнішню рецензію на свою магістерську роботу (Додатки Н, П). Внутрішніми рецензентами можуть бути професори і доценти будь-якої кафеМРи факультету інформатики НаУКМА. Зовнішніми рецензентами можуть бути фахівці, які працюють в організаціях, наукових установах і вищих навчальних закладах у тій галузі, якої стосується тема магістерської роботи та мають кваліфікацію кандидата або доктора наук. У рецензіях обов’язково слід відобразити такі моменти: адекватність змісту роботи заявленій темі (назві) і меті; повнота і докладність розв’язання завдань; новизна й достовірність отриманих результатів; практична цінність роботи та можливість реалізації запропонованих автором рекомендацій. Рецензент може висловити зауваження і вказати на недоліки магістерської роботи. В останньому реченні рецензент зазначає, якої оцінки, на його думку, заслуговує робота. Підпис рецензента має супроводжуватись розшифровкою його прізвища, ім’я, по-батькові, зазначенням місця роботи, посади, наукового ступеня, вченого звання, а також має бути засвідчений печаткою. Студент під час захисту своєї роботи на Державній комісії (засіданні кафеМРи) має дати відповіді на всі зауваження наукового керівника і рецензентів.^ 2 Основні положення щодо оформлення Основні положення встановлюють форму, розміри, розміщення та порядок заповнення основних документів в КР(МР) і повністю відповідають вимогам діючих стандартів до конструкторської документації. Текстова частина (ТЧ) та програмна частина до КР(МР), як і будь-яка документа­ція, до якої можуть входити текстові, схемні, програмні та інші документи, оформляються на аркушах білого паперу певних розмірів, які називаються «формати». Міждержавний стандарт ГОСТ 2.301-68 встановлює такі ос­новні формати: - АІ = 841 · 594 мм  3,0 мм; - А2 = 420 · 594 мм  2,0 мм; - А3 = 420 · 297 мм  2,0 мм; - А4 = 210 · 297 мм  2,0 мм. При оформленні ТЧ використовуйте формат А4.^ 3. Оформлення і зміст ТЧ 3.1 Загальні вимоги ТЧ до КР(МР) оформляють відповідно до вимог міждержавного стандар-ту ГОСТ 2.105-95, та стандарту ДСТУ 3008-95. Текст оформляють засобами комп’ютерної техніки через 1,5 міжрядкових інтервала з висотою букв не менше 2,5 мм (наприклад, текстовий редактор Word, розмір шрифта - 14). Друкарські помилки, описки та графічні неточності можна виправляти зафарбуванням білим коректором в кількості не більше двох помилок на одній сторінці і нанесенням на тому ж місці тексту машинописним способом або чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору. Правила оформлення документів, викладені в стандартах ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95, які слід враховувати при виконанні ТЧ.Структурні елементи "Зміст", "Вступ", "Висновки", "Список Використаної Літератури", "Додатки" не нумерують, а їхні найменування служать заголовками структурних елементів. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Не допускаються підкреслення, переноси слів і крапки наприкінці заголовків. Заголовки структурних елементів розташовуються в середині рядка симетрично щодо правих і лівих полів (крім заголовків розділів). Заголовки розділів розташовуються з абзацного відступу з порядковим номером по змісту роботи, пишуться великими друкованими літерами. Заголовки підрозділів починаються з абзацного відступу, мають порядковий номер по змісту і пишуться прописними буквами з першої заголовної. Якщо заголовок складається більш, ніж з одного речення, між ними ставиться крапка. Не допускається розташовувати заголовки в нижній частині листа, якщо після заголовка є тільки один рядок тексту. Нижче викладені вимоги щодо оформлення КР(МР). 3.1.1 Заголовки Назви складових частин ТЧ чи розділів записують у вигляді заго­ловків. Заголовки повинні бути короткими і відповідати тематиці викладеного матеріалу. Перенесення слів у заголовках не допуска­ються. Крапку в кінці заголовків не ставлять. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, то тоді їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом 3 інтервали, між заголовками – 1,5 інтервала (рисунок 3.1). Не дозволяється залишати заголовок без тексту на попередній сторінці. Всі заголовки ТЧ виконують з абзацу малими буквами починаючи з великої, за винятком змісту і додатків, які виконують посередині рядка. 3.1.2 Нумерація Титульний аркуш є першою сторінкою ТЧ, яка не нумерується. На інших сторінках порядковий номер вказують в верхньому правому куті. Заголовки розділів основної частини, підрозділів, пунктів, підпунктів і т.д. нумерують послідовно арабськими цифрами. Номер підрозділу включає номер розділу та порядковий номер підрозділу, розділених крапкою. В кінці номера крапку не ставлять, а пропускають один знак. Пункти, підпункти нумерують аналогічно (рисунок 3.1). Цифри, які вказують номер, не повинні виступати за абзац. Рисунки, таблиці і формули нумерують послідовно арабськими цифрами в межах розділу або додатків (детальніше див. пункт 3.7.1). В тексті документа може наводитись перелік, який рекоменду­ється нумерувати малими буквами українського алфавіту з дужкою або виділяти дефісом перед текстом. Для подальшої деталізації переліку використовують арабські цифри з дужкою. Кожну частину переліку записують з абзацу, починаючи з малої букви і закінчуючи крапкою з комою, в кінці останньої ставлять крапку. Приклад:а) текст переліку........................................................................................т ^ Перелік деталізації починається з абзацу стосовно основногоа його продовження; б) текст переліку:1) текст переліку подальшої деталізації..........................................та його продовження;2) . . . ;в) останній перелік. Вступ Текст вступу... (1÷3 стор.) повинен містити: оцінку сучасного стану проблеми, що розглядається, обґрунтування необхідності виконання роботи, оцінку новизни теми і її зв’язок з іншими науковими роботами. Примітка – Кожний розділ рекомендується починати з нової сторінки.1 Заголовок розділу 1.1 Заголовок першого підрозділу в розділі та його продовженняТекст... Примітка - Допускається розміщувати текст між заголовками розділу і підрозділу, між заголовками підрозділу і пункту.1.1.1 Заголовок першого пункту в першому підрозділіТекст..................................................................................................................................................................................1.1.2 Заголовок другого пункту в першому підрозділі 1.1.2.1 Заголовок першого підпункту в другому пункті першогопідрозділуТекст................................................................................................................................................................................................................................................................................................ ^ Перенесення слів (знаки переносу) у заголовках НЕ допускаються Крапка в кінці заголовківНЕ ставитьсяАбзац Відстань між заголовками і текстом 3 інтервалиПісля номера крапка НЕ ставитьсяВідстань між заголовками 1,5 інтервалаРисунок 3.1 – Оформлення заголовків і тексту в ТЧ При необхідності пояснення інформації в тексті, таблиці, ілюстрації дозволяєть­ся розміщувати примітки зразу ж за ними, починаючи з абзацу словом “ Примітка - ” чи “ Примітки ”. Одна примітка не нумерується і після слова “Примітка” ста­виться тире. Текст примітки починають в цьому ж рядку з великої літери і про-довжують без абзацу. Якщо приміток кілька, то після слова “Примітки” нічого не ставлять, а записують кожну примітку з абзацу, нумеруючи за порядком арабськими числами. Після номера крапку не ставлять. Текст при­мітки починають з великої літери і продовжують без абзацу. Після кожної примітки ставлять крапку.^ Примітка - Текст приміток дозволяється друкувати через один інтервал.Примітки1 Текст першої примітки та його продовження.2 Текст другої примітки та його продовження.^ 3.1.3 Правила написання тексту При написанні тексту слід дотримуватися таких правил: а) текст необхідно викладати обгрунтовано в лаконічному технічному стилі; б) умовні буквені позначення фізичних величин і умовні гра­фічні позначення компонентів повинні відповідати установленим в стандартах; в) числа з розмірністю слід записувати цифрами, а без розмі­рності словами (відстань – 2 мм, відміряти три рази); г) позначення одиниць слід писати в рядок з числовим значен­ням без перенесення в наступний рядок. Між останньою цифрою числа і позначенням одиниці слід робити пропуск; д) якщо наводиться ряд числових значень однієї і тієї ж фі­зичної величини, то одиницю фізичної величини вказують тільки після остан-нього числового значення (1,5; 1,75; 2 мм); е) позначення величин з граничними відхиленнями слід запису­вати так: 100 ± 5 мм; ж) буквені позначення одиниць, які входять в добуток, роз­діляють крапкою на середній лінії (·); знак ділення замінюють похилою рискою (/); и) порядкові числівники слід записувати цифрами з відмінко­вими закінченнями (^ 9-й день, 4-а лінія); при кількох порядкових числівниках відмінкове закінчення записують після останнього (3,4,5-й графіки); кількісні числівники записують без відмінкових закінчень (на 20 аркушах); не пишуть закінчення в датах (21 жовтня) та при римських числах (XXI століття); к) скорочення слів в тексті не допускаються, крім загально­прийнятих в українській мові і установлених в стандарті ГОСТ 2.316-68, а також скорочень, які прийняті для надписів на виробі (в тексті вони повинні бути виділені великим шрифтом: ON, OFF), а якщо надпис складається з цифр або знаків, то в лапках. Лапками також виділяють найменування команд, режимів, сигналів (“Запуск”); л) не дозволяється: - допускати професійних або місцевих слів і виразів (техні­цизмів); - після назви місяця писати слово “місяць” (не “в травні місяці”, а “в травні”); - використовувати вирази: “цього року”, “минулого року”, слід писати конкретну дату “в червні 2008 року”; - використовувати позначення одиниць фізичних величин без цифр, необхідно писати повністю: “кілька кілограмів” (за винятком оформлення таблиць і формул); - з'єднувати текст з умовним позначенням фізичних величин за допомогою математичних знаків (не “швидкість = 5 км/год”, а ”швидкість дорівнює 5 км/год”, не “температура дорівнює - 5° С”, а “температура дорівнює мінус 5 С ”); - використовувати математичні знаки , o, №, %, sin, cos, tg, log та ін. без цифрових або буквених позначень. В тексті слід писати словами “нуль”, “номер”, “логарифм” і т.д.; - використовувати індекси стандартів (ДСТУ, СТП) без реєстраційного номера.^ 3.2 Титульний аркуш Титульний аркуш є першою сторінкою пояснювальної роботи КР(МР), яка не нумерується. Згідно з діючим стандартом на текстову конструкторську документацію (ГОСТ 2.105-95, ДСТУ 3008-95) та з врахуванням вимог навчального закладу відповідно до профілю спеціальності в додатку А наведено зразок титульного аркушу.^ 3.3 Індивідуальне завдання Індивідуальне завдання на КР(МР) видається на спеціальному бланку кафедри (додатки Б і В). Заповнюється і підписується керівником КР(МР). Розташовується за титульним аркушем ТЧ. В загальну кількість аркушів не входить. В завданні формулюють тему роботи, вказують вихід­ні дані, перелік питань, що належить розроби­ти, перелік графічного чи розрахункового матеріалу, який необхідно подати в результаті розробки. Вказується дата попереднього захисту проекту (роботи). Відповідно до теми КР(МР) керівником складається календарний план етапів виконання роботи (додаток Г). На основі індивідуального завдання студентом у взаємодії з керівником проекту може розроблятися технічне завдання (ТЗ), яке розташовується у першому додатку ТЧ. 3.4 Зміст Зміст розташовують після індивідуального завдання, починаючи з нової сторінки із заголовком “Зміст” по середині рядка. До змісту включають всі заголовки (без змін) структурних частин, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів (якщо вони мають заголовки) і додатків з зазначенням сторінок, на яких вони розміщені. Зміст за нумерацією ТЧ є другою сторінкою. Нумерацію на даній і на наступних сторінках проставляють відповідно до таблиці 3.1. Нумерація сторінок повинна бути наскрізною. Приклад оформлення змісту наведений нижче і в додатку Д. ЗмістАнотація.....................................................................................................4Вступ...........................................................................................................5 Заголовок першого розділу...................................................................7 1.1 Заголовок першого підрозділу першого розділу................................71.2 Заголовок другого підрозділу першого розділу................................152 Заголовок другого розділу....................................................................202.1 Заголовок першого підрозділу другого розділу...............................202.1.1 Заголовок першого пункту першогопідрозділу другого розділу.......................................................................20 Заголовок другого підрозділу другого розділуі т.д............................................................................................................29Висновки...................................................................................................45Література.............................................................................................46Додаток А (вид додатка) Найменування першого додатка...............................................................................47Додаток Б (вид додатка) Найменування МРугогододатка і т.д.......................................................................48 3.5 Анотація Анотацію державною мовою виконують після змісту з нової прону-мерованої сторінки із заголовком “Анотація” з абзацу. Текст анотації (не більше 0,5 с.) має бути стислим, інформативним і містити відомості, які характеризують виконану КР(МР), перелік ключових слів та відображувати мету роботи, метод вирішення задачі, отримані результати. 3.6 Вступ Вступ виконують з нової пронумерованої сторінки із заголовком "Вступ" з абзацу. Текст вступу (1 – 3 стор.) повинен містити постановку проблеми у загальному вигляді, короткий аналіз сучасного стану вирішення проблеми, обгрунтування необхідності виконання роботи, призначення КР(МР), оцінку новизни теми, висвітлювати питання актуальності і значення розробки. У вступі і далі по тексту не дозволяється використовувати скорочені слова, терміни, крім загальноприйнятих. Структуру та приклад написання вступу наведено в додатках Е і Ж. ^ 3.7 Основна частина Основна частина проекту містить усі необхідні ро­зробки та обгрунтування прийнятих рішень, які супроводжуються ві­дповідними розрахунками (в тому числі з допомогою ЕОМ), рисунками, таблицями, посиланнями на літературні джерела, результатами власних експеримен-тальних та теоретичних досліджень. Структурними елементами основної частини є розділи, підроз­діли, пункти, підпункти, переліки та примітки.^ 3.7.1 Правила нумерації рисунків, таблиць і формул Всі рисунки, таблиці і формули нумерують в порядку появи їх в тексті подвійною нумерацією в межах розділу (додатка) арабськими цифрами. Першим числом в нумерації ставиться номер розділу (додатка), за ним через крапку ставиться порядковий номер рисунка, таблиці або формули в розділі (додатку). Нумерація рисунка починається із слова „Рисунок” (Рисунок 2.1 - ...). Нумерація таблиці починається із слова „Таблиця” (Таблиця 4.2 - ...). Нумерація формул вказується в круглих дужках (5.3) з правої сторони, в кінці рядка, на рівні закінчення формули. В додатках до порядкового номера рисунка, таблиці або формули добавляється номер додатка (буква). Наприклад: Рисунок Б.1 -..., Таблиця В.2 -..., (Д.3).^ 3.7.2 Оформлення посилань Посилання необхідно виконувати за такими формами: - на літературу. Посилання на літературні джерела наводять в квадратних дужках [1], вказуючи порядковий номер за списком. Нумерація посилань повинна починатися з одиниці і далі за порядком; - на формули. “... в формулі (5.2) ”; “... в формулах (5.3, ... , 5.7)”; - на додатки. “... наведено в додатку А ”, „... наведено в таблиці В.5 ” або (додаток Б), (рисунок Б.3), (додатки К, Л ); - на рисунки. “На рисунку 3.1 зображено...” або в дужках за текстом “В результаті дослідження одержимо залежність швидкості від часу (рисунок 3.2). ”, на частину рисунка “... показано на рисунку 3.4,б ”; - на таблиці. “...наведено в таблиці 3.1”; “... в таблицях 3.2 – 3.5” або в дужках по тексту (таблиця 3.6); Посилання на раніше наведені рисунки і таблиці дають зі скороченим словом “дивись” в дужках за ходом чи в кінці речення (див. рисунок 1.4), (див. таблицю 3.2).^ 3.7.3 Оформлення формул Кожну формулу записують з нового рядка, симетрично до тексту. Між формулою і текстом пропускають один рядок. Умовні буквені позначення (символи) в формулі повинні відповідати установленим у міждержавному стандарті ГОСТ 1494-77 і повинні бути однаковими в тексті і в формулі. Їх пояснення наводять після першого використання в тексті або зразу ж під формулою. Для цього після формули ставлять кому і записують пояснення до кожного символу з нового рядка в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, розділяючи крапкою з комою. Перший рядок повинен починатися з абзацу із слова “де” і без будь-якого знака після нього (рисунок 3.2). Одиницю вимірювання, при необхідності, беруть в квадратні дужки. Наприклад,I = [A]. (3.1) Числову підстановку і розрахунок виконують з нового рядка не нумеруючи. Одиницю вимірювання беруть в круглі дужки. Наприклад,I = = 2,2 (А).Розмірність одного й того ж параметра в межах документа повинна бути однаковою. Якщо формула займає кілька рядків, то вона повинна бути розірвана тільки на математичних знаках: додавання „+”, віднімання „–”, множення „×”, ділення „:” та ін., які повторюють на початку наступного рядка. Формула є частиною речення, тому до неї застосовують такі ж правила граматики, як і до інших членів речення. Якщо формула знаходиться в кінці речення, то після неї ставлять крапку. Формули, які ідуть одна за одною і не розділені текстом, розділяють комою. Приклад ^ Відомо, що сила змінного струму в колі, яке містить послідовно з’єднані резистор опором R, котушку індуктивністю L і конденсатор ємністю С, змінюється за законом3 інтервалиІ = Ітcos(ωt– φ), (5.2) де Іт – амплітудне значення сили струму;ω – циклічна частота;5 зн. t – час;φ – зсув фаз між зовнішньою напругою і силою струму в колі у даний момент часу. ^ Формула вирівнюється горизонтально по центру текстового поля Номер формули вказується в кінці рядкаКожне пояснення починається з абзацуРисунок 3.2 – Розташування і нумерація формули^ 3.7.4 Оформлення рисунків Для пояснення викладеного тексту рекомендується його ілюструвати графіками, кресленнями, фрагментами схем та ін., які в технічній докумен-тації називають рисунками. В тексті рисунок розміщують симетрично до тексту без повороту пі-сля першого посилання на нього або на наступній сторінці, якщо на даній він не уміщується. На всі ілюстрації в тексті ТЧ мають бути посилання. Між рисунком і текстом пропускають один рядок. Рисунок повинен складатися із графічного зображення, поясню-вальних даних (необов’язково), номера рисунка і його найменування (рисунок 3.3). Номер рисунка і його найменування наводять симетрично до тексту. Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найменування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку починаючи від найменування. Пояснювальні дані розміщують під рисунком над його позначенням.ОВМПЕωФмYФ Пояснення до рисунка необхідно розшифровувати тут або при першому посиланні на рисунок в текстіДВЕОВ – об’єкт вимiрювання,М – модулятор,ДВЕ – джерело внутрiшньої енергії, ПЕ – приймач енергії Рисунок 3.3 – Приклад оформлення рисунка3 інтервали У випадку, коли рисунок складається з частин, їх позначають малими буквами українського алфавіту з дужкою (а), б)) під відповідною частиною. В такому випадку після найменування рисунка ставлять дво-крапку і дають найменування кожної частини за формою:а – найменування першої частини; б – найменування другої частини або за ходом найменування рисунка, беручи букви в дужки:^ Рисунок 3.2 - Структурна схема (а) і часові діаграми (б) роботи фазометраЯкщо частини рисунка не вміщуються на одній сторінці, то їх переносять на наступні сторінки. В цьому випадку, під початком рисунка вказують повне його позначення, а під його продовженнями позначають “Рисунок 3.2 (продовження)”. Пояснювальні дані розміщують під кожною частиною рисунка. Якщо в тексті є посилання на складові частини зображеного засобу, то на відповідному рисунку вказують їх порядкові номери в межах рисунка. Посилання на нумерований елемент рисунка в тексті дається без дужок, наприклад: „вентиль 3 на рисунку 5.2”. Якщо рисунок є фрагментом повної розробленої схеми, то для всіх компонентів вказують ті позиційні позначення, які вказані на схемі.^ 3.7.5 Оформлення таблиць Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилан-ня на даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не уміщується і таким чином, щоб зручно було її розглядати без повороту, або з поворотом на кут 90 за годинниковою стрілкою. Таблиця повинна складатися із номера таблиці, найменування таблиці і самої таблиці. Номер таблиці і її найменування вказують над таблицею починаючи від лівого її кута за формою: “Таблиця 4.2 – Назва таблиці”. Крапку в кінці не ставлять. Якщо назва таблиці довга, то продовжують у наступному рядку починаючи від слова “Таблиця”. Таблицю розділяють на графи (колонки) і рядки. В верхній частині розміщують заголовок(шапку) таблиці, в якій вказують назву граф. Діагональне ділення головки таблиці не допускається. Ліву графу (боковик) часто використовують для назви рядків. До­пускається не розділяти рядки горизонтальними лініями. Мінімальний розмір між основами рядків - 8 мм. Розміри таблиці визначаються об'ємом матеріалу. Графу“№ п/п” в таблицю не включають. При необхідності нумерації, номери вказують в боковику таблиці перед назвою рядка. Назва граф може складатися із заголовків і підзаголов­ків, які записують в однині, симетрично до тексту графи малими буквами, починаючи з великої. Якщо підзаголовок складає одне речення із заголовком, то в цьому випадку його починають з малої букви. В кінці заголовків і підзаголовків граф таблиці крапку не ставлять. Дозволяється заголовки і підзаголовки граф таблиці виконува­ти через один інтервал. Якщо всі параметри величин, які наведені в таблиці, мають одну й ту ж одиницю фізичної величини, то над таблицею розмі­щують її скорочене позначення (мм). Якщо ж параметри мають різні одиниці фізичних величин, то позначення одиниць записують в заголовках граф після коми (Довжина, мм). Текст заголовків і підзаголовків граф може бути замінений буквеними позначеннями, якщо тільки вони поясненні в попередньому тексті чи на ілюстраціях ( D - діаметр, Н - висота і т.д.). Одна­кові буквені позначення групують послідовно в порядку росту їх індексів, наприклад: (L1, L2, ...). Найменування рядків записують в боковику таблиці у вигляді заголовків в називному відмінку однини, малими буквами, починаючи з великої і з однієї позиції. В кінці заголовків крапку не ставлять. Позначення одиниць фізичних величин вказують в заголовках після коми. Для опису певного інтервалу значень в найменуваннях граф і рядків таблиці можна використовувати слова: “більше”, “менше”, “не більше”, “не менше”, “в межах”. Ці слова розміщують після одиниці фізичної величини: (Напруга, В, не більше), а також використовують слова “від”, “більше”, “до”: (Від 10 до 15; більше 15; до 20) Дані, що наводяться в таблиці, можуть бути словесними і чис­ловими. Слова записують в графах з однієї позиції. Якщо рядки табли­ці не розділені лініями, то текст, який повторюється і складаєть­ся з одного слова дозволяється замінювати лапками (,,). Якщо текст складається з одного і більше слів, то при першому повто­ренні його замінюють словами “те ж”, а далі лапками. При розді­ленні таблиці горизонтальними лініями - ніякої заміни не викону­ють. Числа записують посередині графи так, щоб їх однакові роз­ряди по всій графі були точно один під одним, за винятком ви­падку, коли вказують інтервал. Інтервал вказують від меншого числа до більшого з тире між ними: 12 – 35122 – 450. Дробові числа наводять у вигляді десяткових дробів, з одна­ковою кількістю знаків після коми в одній графі. Розміри в дюймах можна записувати у вигляді: І/2", 1/4", 1/8". Ставити лапки замість цифр чи математичних символів, які повто-рюються, не можна. Якщо цифрові чи інші дані в таблиці не наводяться, то ста­виться прочерк. Таблиця може бути великою як в горизонтальному, так і в вертикаль-ному напрямках, або іншими словами може мати велику кількість граф і рядків. В таких випадках таблицю розділяють на частини і переносять на інші сторінки або розміщують одну частину під одною чи поряд. Якщо частини таблиці розміщують поряд, то в кожній частині повторюють головку таблиці, а при розміщенні однієї частини під одною - повторюють боковик. Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять. При перенесенні частин таблиці на інші сторінки, повторюють або продовжують найменування граф. Допускається виконувати нуме­рацію граф на початку таблиці і при перенесенні частин таблиці на наступні сторінки повторювати тільки нумерацію граф. У всіх випадках назву (при її наявності) таблиці розміщують тільки над першою частиною, а над іншими частинами від лівого кута таблиці пишуть “Продовження таблиці 4.2” без крапки в кінці. Інші вимоги до виконання таблиць – відповідно до чинних стандартів на технічну документацію. 3.8 Висновки Висновки оформляють з нової пронуме­рованої сторінки із заголовком “Висновки”. Висновки є заключною частиною, підсумком прийнятого рішення виконаного проекту (роботи) із зазначенням досягнутих результатів, визначенням перспектив їх покращення, пропозиціями реалізації проекту (роботи). В ТЧ рекомендується давати висновки в кожному розділі, що є передумовою постановки задачі до наступного розділу. 3.9 Список використаної літератури. Форми запису Список використаної літератури оформляють з нової пронумерованої сторінки із заголовком “^ Список літератури” . Список літератури повинен включати тільки ті літературні джерела, які використовувалися в КР(МР). В списку кожну літературу записують з абзацу і нумерують арабськими числами. Перелік подається в порядку появи посилання в тексті роботи або за алфавітом прізвищ авторів. Приклади оформлення бібліографічного опису наведено далі. Посилання на літературу в тексті КР(МР) подається в квадратних дужках – наводиться номер цитованої праці і через кому номер сторінки, на якій міститься цитований уривок. Форми запису літератури наведено в Додатку Л. 3.10 Додатки Рисунки, таблиці, тексти допоміжного характеру, схеми можна оформляти у додатках. Додатки оформляють як продовження документа на його наступ­них сторінках, розташовуючи в порядку посилань на них у тексті ТЧ (див.пункт 3.7.2). Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки вказуючи звер-ху посередині рядка слово “^ Додаток” і через пропуск його позначення. Додатки позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Якщо додатків більше ніж букв, то продовжують позначати арабськи-ми цифрами. Дозволяється позначати додатки латинськими буквами, за винятком букв I і O. Під позначенням вказують вид додатка:для обов’язкового додатка в дужках пишуть слово (обов’язковий);для інформативного – (довідниковий). Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголо­вок, який записують під видом додатка, посередині рядка малими літерами, починаючи з великої. При наявності основного напису - заголовок записують у відповідній графі. Нумерація аркушів документа і додатків, які входять до його складу, повинна бути наскрізна. Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер, вид додатка, заголовок і сторінки з яких вони починаються.Текст програми (лістінг) алгоритмічною мовою, як правило, розміщують в додатках пояснювальної роботи на аркушах формату А4 за формою:Додаток Д(обов’язковий)^ Текст програми “Найменування програми” або “Найменування підпрограми” Додаток А (обов’язковий) Зразок титульного аркушу до курсової роботи Міністерство освіти і науки України^ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ» Кафедра мережних технологій факультету інформатики АЛЬТЕРНАТИВНІ ПОШУКОВІ СИСТЕМИТекстова частина до курсової роботи за спеціальністю „Програмна інженерія” 6.050103 Керівник курсової роботи к.т.н., доц. _______________(прізвище та ініціали) ________________________ (підпис) “____” __________ 2011 р.Виконав студент _________ _____________________ (прізвище та ініціали) “____” __________ 2011 р.Київ 2011 Додаток Б (обов’язковий) Зразок індивідуального завдання до магістерської роботи Міністерство освіти і науки України^ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»Кафедра інформатики факультету інформатикиЗАТВЕРДЖУЮ Зав.кафедри інформатики, проф., д.ф-м.н. ____________М. М. Глибовець (підпис) „____”_______________2010 р.^ ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯна дипломну роботустуденту 4-го курсу, факультету інформатики__ Кравцю Петру Вікторовичу__________ Розробити Комп’ютерну систему моніторингу рівня знань учнівВихідні дані:- похибка вимірювання рівня знань - 5 %;тестові завдання - 20;Зміст ТЧ до магістерської роботи: Зміст Анотація Вступ 1 Огляд існуючих методів тестування 2 Розробка структурної схеми системи моніторингу знань 3 Розробка алгоритму програми 4 Програма для моніторингу рівня знань учнів 5 Результати тестувань Висновки Список літератури ДодаткиДата видачі „___