Реферат по предмету "Разное"


3. Гігієна праці Технологічні процеси, обладнання, машини, робочий інструмент

ЗАТВЕРДЖЕНО Постанова Головного державного санітарного лікаря України 10 грудня1998 р № 7 3. Гігієна праці Технологічні процеси, обладнання, машини, робочий інструмент.Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейним терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН З.З.2. 007 19981. Галузь застосування Санітарні правила є обов'язковими для всіх підприємств, об'єднань, організацій, зай­нятих проектуванням, виробництвом та експлуатацією вітчизняних та імпортних візуальних дисплейних терміналів електронно-обчислювальних машин на базі електронно-променевих трубок, що використовуються в усіх типах електронно-обчислювальних машин, та виробни­чому обладнанні незалежно від їх відомчого підпорядкування та форми власності.ЗМІСТНормативні посилання Терміни та визначення Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин Загальні положення Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації ВДТ ЕОМ та ПЕОМ Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ 3.1 Мікроклімат 3.2 Освітлення 3.3 Шум і вібрація 3.4 Іонізуючи електромагнітні випромінювання Гігієнічні вимоги до організації та обладнання робочих місць з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ Вимоги до профілактичних медичних оглядів Додаток 1 – Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку та рівні звукового тиску Додаток 2 – Норми мікроклімату для приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ Додаток 3 – Рівні іонізації повітря в приміщеннях при роботі з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ Додаток 4 - Світильники загального освітлення Додаток 5 – Санітарні норми вібрації категорії 3 – технологічної типу “в” Додаток 6 – Допустимі параметри електромагнітних неіонізуючих випромінювань Додаток 7 – Комплекс вправ для очей, хребта, рук Додаток 8 – Психофізіологічне розвантаження Бібліографічні даніНормативні посилання 1 2 3 4 5 СНиП 2.04.05-91 Отопление , вентиляция и кондиционирование -//- ГР Гігієнічні рекомендації з встановлення рівнів шуму на робочих місцях з врахуванням напруженості та тяжкої праці 2411-81 Мінохорони здоров’я СРСР ГР Гігієнічні рекомендації до раціонального працевлаштування жінок 11-9/96-6-80 Мінохорони здоров’я СРСР МР ** Профілактика несприятливої дії на працездатність і функціональний стан людини 3211-88 -//- МР ** Методические рекомендации по разработке дифференцированных норм шума с учетом тяжести и напряженности труда 1958-78 Мінохорони здоров’я СРСР ДК–003-95 Класифікатор професій №257 27.07.95 Наказ Держстандарту України ДК–003-95 Зміна №1 «Класифікатор професій (КП)» №314 14.05.98 чинна від 01.07.98 Наказ Держстандарту України Примітка: * ГР – гігієнічні рекомендації ** МР – Методичні рекомендації ГРД – гранічні допустимі рівні^ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ Терміни Визначення Візуальний дисплей Вихідний електронний пристрій для візуального відображення інформації, що використовується людиною при взаємодії з технічними засобами, системами Візуальний дисплейний термінал Включає візуальний дисплей, клавіатуру та друкуючий пристрій (лазерний, струйний, матричний). Бувають колективного використання, у випадку підключення до єдиної системи ЕОМ та персональної ЕОМ при забезпеченні індивідуальним процесором Умови праці * Сукупність факторів виробничного середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі ії професійної діяльності Виробниче середовище * Сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних факторів, що діють на людину в процесі її трудової діяльності Виробниче приміщення * Замкнутий простір в спеціально призначених будинках і спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей Робоча зона * Простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників Робоче місце * Місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності Робоча поверхня Площина, в якій працюючий виконує робочі дії Висота робочої поверхні Відстань від поверхні середини сидіння до підлоги Висота сидіння Відстань від поверхні середини Простір для ніг Простір на робочому місці працюючого для роботи в положенні «сидячи» для розміщення ніг Медичний огляд * Огляд працівників спеціальною комісією лікарів з обов’язковими лабораторними, клінічними і функціональними дослідженнями з метою визначення можливості допуску до конкретної роботи (професії) за станом здоров’я Медичне протипоказання Наявність в організмі анатомо-фізіологічних відхилень або патологічних процесів, які перешкоджають виконанню даної роботи * ДСТУ 2293-93^ Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машинІ. Загальні положення 1.1 Ці Правила поширюються на умови й організацію праці при роботі з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) усіх типів вітчизняного та зарубіжного виробництва на основі електронно-променевих трубок (ЕПТ), що використовуються в електронно-обчислювальних машинах (ЕОМ)колективного використання та персональних ЕОМ (ПЕОМ). 1.2 Правила не поширюється на: комп’ютерні класи вищих та середніх закладів освіти, майстерні професійно-технічних закладів освіти; робочі місця пілотів, водіїв, операторів транспортних засобів, обладнаних ЕОМ, системи обробки даних на борту засобів сполучення і ЕОМ машин та обладнання, що переміщається в процесі роботи; обчислювальні машинки (калькулятори), реєструючи каси та прилади з невеликими пристроями індикації даних або результатів вимірювання; комп’ютерні гральні автомати, системи обробки даних, призначені для громадського користування, та побутові телевізори. 1.3 Ці правила призначені для запобігання несприятливої дії на працівників шкідливих факторів, які супроводжують роботу з ВДТ, пов’язаною з зоровим і нервово-емоційним напруженням, що виконується у вимушеній робочій позі при локальному напруженні верхніх кінцівок на фоні обмеженої загальної м’язової активності (гіподинамії) під впливом комплексу фізичних факторів шуму, електростатичного поля, неіонізуючих та іонізуючих електромагнітних випромінювань. 1.4 Ці Правила містять гігієнічні й ергономічні вимоги до організації робочих приміщень, та робочих місць параметрів робочого середовища, дотримання яких дасть змогу запобігти порушенням у стані здоров’я користувачів ЕОМ та ПЕОМ. 1.5 Ці Правила поширюються на розробку нормативних документів (державних стандартів, технічних умов тощо) на ВДТ, їх виготовлення та застосування. 1.6 Забороняється затвердження нормативної і технічної документації на нові ВДТ, постачання їх на виробництво, продаж і використання у виробничих умовах, а також закупівля їх і ввезення в Україну без: гігієнічної оцінки їх безпеки для здоров’я людини; узгодження нормативної та технічної документації на ці види продукції з органами Держсанепідслужби і Держкомохоронпраці України; отримання гігієнічного сертифікату відповідно до встановлених вимог. 1.7 Відповідальність за виконання цих Правил покладається на посадових осіб, фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю і здійснюють розробку, виробництво, закупівлю, реалізацію й застосування ЕОМ та ПЕОМ в адміністративних і промислових приміщеннях. 1.8 Керівники державних органів, підприємств, організацій та установ незалежно від форми власності й підлеглості в порядку забезпечення виробничого контролю зобов’язані впорядкувати робочі місця користувачів ЕОМ та ПЕОМ з ВДТ відповідно до вимог цих Правил. 1.9 Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм тягне дисциплінарну, адміністративну, кримінальну відповідальність відповідно до Закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” (ст. 45, 46, 49). 1.10 Державний санітарний нагляд за дотриманням цих Правил державними органами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, а також фізичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю, покладається на органи і установи санітарно-епідеміологічного профілю Міністерства охорони здоров’я України, відповідні установи, організації, частини й підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України (ст. 31 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”).2. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації ВДТ ЕОМ та ПЕОМ2.1 Об’ємно-планувальні рішення будівель та приміщень для роботи з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ мають відповідати вимогам цих Правил. 2.2 Розміщення робочих місць з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено. 2.3 Площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6,0 м2, а об’єм не менше ніж 20,0 м3. 2.4 Приміщення для роботи з ВДТ повинні мати природне та штучне освітлення відповідно до Сніп ІІ-4-79. 2.5 Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче ніж 1,5 %. Розраховується КПО за методикою, викладеною в Сніп ІІ-4-79. 2.6 Виробничі приміщення для роботи з ВДТ (операторські, диспетчерські) не повинні межувати з приміщеннями, в яких рівні шуму і вібрації перевищують допустимі значення (виробничі цехи, майстерні тощо) за СН 3223-85, СН 3044-84, ГР 2411-81, ГОСТ 12.1.003-83. 2.7 Звукоізоляція огороджувальних конструкцій приміщень з ВДТ має забезпечувати параметри шуму, що відповідають вимогам СН 3223-85, ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90 (дод. 1). 2.8 Приміщення для роботи з ВДТ мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря, або приливно-витяжною вентиляцією відповідно до Сніп 2.04.05-91. Нормовані параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вмісту шкідливих речовин мають відповідати вимогам СН 4088-86,СН 2152-80, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1007-76 та (дод. 1). 2.9 Віконні прорізи приміщень для роботи з ВДТ мають бути обладнані регульованими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні козирки). 2.10 Для внутрішнього оздоблення приміщень з ВДТ слід використовувати дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтами відбиття для стелі 0,7-0,8, для стін 0,5-0,6. 2.11 Покриття підлоги повинне бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,3-0,5. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, з антистатичними властивостями. 2.12 Забороняється для оздоблення інтер’єру приміщень ВДТ застосовувати полімерні матеріали (деревинно-стружкові плити, шпалери, що миються, рулонні синтетичні матеріали, шаруватий паперовий пластик тощо), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини. 2.13 Полімерні матеріали для внутрішнього оздоблення приміщень з ВДТ можуть бути використані при наявності дозволу органів та установ державної санітарно-епідеміологічної служби. 2.14 Виробничі приміщення можуть обладнуватись шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо з урахуванням вимог до площі приміщень. 2.15 У приміщеннях з ВДТ слід щоденно робити вологе прибирання. 2.16 Приміщення з ВДТ мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги. 2.17 При приміщеннях з ВДТ мають бути обладнані побутові приміщення для відпочинку під час роботи, кімната психологічного розвантаження. В кімнаті психологічного розвантаження слід передбачити встановлення пристроїв для приготування й роздачі тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою (Сніп 2.09.04-87). 2.18 Вимоги для допоміжних приміщень повинні відповідати Сніп 2.09.04-87.3. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ3.1 Мікроклімат 3.1.1 У виробничих приміщеннях на робочих місцях з ВДТ мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря (ГОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86). 3.1.2 Рівні позитивних і негативних іонів у повітрі приміщень з ВДТ мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам № 2152-80 (дод. 3).3.2 Освітлення 3.2.1 Вимоги до природного освітлення викладено в п.п. 2.4, 2.5 цих Правил. 3.2.2 Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, обладнаними ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, має здійснюватись с системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністратино-громадських приміщеннях, у разі переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (крім системи загального освітлення додатково встановлюються світильники місцевого освітлення). 3.2.3 Значення освітленості поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк. Як що ці значення освітленості не можливо забезпечити системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення при цьому світильники місцевого освітлення слід встановлювати таким чином, щоб не створювати бліків на поверхні екрана, а освітленість екрана має не перевищувати 300 лк. 3.2.4 Як джерела світла в разі штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. У разі влаштування відбитого освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях допускається застосування метало галогенних ламп потужністю 250 Вт. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення. 3.2.5 Система загального освітлення має становити суцільні або переривчасті лінії світильників, розташовані збоку від робочих місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору працюючих. Допускається використання світильників таких класів світлорозподілу (дод. 4): прямого світла – П; переважно прямого світла – Н; переважно відбитого світла – В. 3.2.6 Для загального освітлення слід застосовувати світильники серії ЛПО 36 із дзеркальними ґратами, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами (ВЧ ПРА). Допускається застосовувати світильники цієї серії без ВЧ ПРА тільки в модифікації “Кососвітла”. Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих ґрат заборонено. 3.2.7 Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 до 90º з вертикаллю в повздовжній та поперечній площинах має становити не більше ніж 200 кд/м2, захисний кут світильників – не менше ніж 40º. 3.2.8 Світильники місцевого освітлення повинні мати просвічуючи й відбивач із захисним кутом, не меншим ніж 40º. 3.2.9.Слід передбачити обмеження прямої блиск ості від джерел природного та штучного освітлення. При цьому яскравість світних поверхонь (вікна, джерела штучного освітлення), що розташовані в полі зору повинна бути не більше ніж 200 кд/ м2. 3.2.10 Необхідно обмежувати відбиту блискість на робочих поверхнях відносно джерел природного і штучного освітлення. При цьому яскравість бліків на екрані ВДТ має не перевищувати 40 кд/ м2, а яскравість стелі в разі застосування системи відбитого освітлення - 200 кд/ м2. 3.2.11 Показник осліпленості у разі використання джерел загального штучного освітлення у виробничих приміщеннях має не перевищувати 20, а показник дискомфорту в адміністративно-громадських приміщеннях має бути не більше за 40. 3.2.12 Необхідно обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору працюючих з ВДТ. При цьому співвідношення яскравості робочих поверхонь має бути не більшим ніж 3:1, а співвідношення яскравості робочих поверхонь та поверхонь стін, обладнання тощо – 5:1. 3.2.13 Коефіцієнт запасу (Кз) для освітлювальних установок загального освітлення має дорівнювати 1,4. 3.2.14 Коефіцієнт пульсації має не перевищувати 5 %, що забезпечується застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального та місцевого освітлення з ВЧ ПРА для світильників будь-яких типів. Якщо немає світильників з ВЧ ПРА, то лампи багатолампових світильників або світильники загального освітлення, розташовані поруч, слід вмикати на різні фази трьохфазної мережі. 3.2.15 Для забезпечення нормованих значень освітленості у приміщеннях з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ слід чистити шибки і світильники принаймні двічі і вчасно замінювати лампи, що перегоріли.^ 3.3 Шум і вібрація. 3.3.1 Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, мають відповідати вимогам СН 3223-85, ГОСТ 12.1.003-83, ГР 2411-81 (дод. 1). 3.3.2 Устаткування, що становить джерело шуму (АЦП, принтери тощо), слід розташовувати поза приміщеннями для роботи ВДТ ЕОМ та ПЕОМ. 3.3.3 Для забезпечення допустимих рівнів шуму на робочих місцях слід застосовувати засоби звукопоглинання, вибір яких має обґрунтовуватись спеціальними інженерно-акустичними розрахунками. 3.3.4 Під час виконання робіт з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ у виробничих приміщеннях значення характеристик вібрації на робочих місцях мають не перевищувати допустимі, відповідно до СН 3044-84, ГОСТ 12.1.012-90 (дод. 5).^ 3.4 Неіонізуючі електромагнітні випромінювання. 3.4.1 Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях з ВДТ (як у зоні екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) мають не перевищувати граничнодопустимих за ГОСТ 12.1.045-84, СН 1757-77 (дод. 6). 3.4.2 Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях з ВДТ мають відповідати нормативним значенням (ГДР № 3206-85, ГДР № 4131-86, СН № 5802-91, ГОСТ 12.1.006-84), (дод. 6). 3.4.3 Інтенсивність потоків інфрачервоного випромінювання має не перевищувати допустимих значень відповідно до СН 4088-86, ГОСТ 12.1.005-88. 3.4.4 Інтенсивність потоків ультрафіолетового випромінювання має не перевищувати допустимих значень відповідно до СН 4557-88.^ 3.5 Іонізуючі електромагнітні випромінювання Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана до корпуса відео термінала при будь яких положеннях регулювальних пристроїв не повинна перевищувати 7,74·10-12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год) НРБУ № 58.^ 4. Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ4.1 Обладнання і організація робочого місця працюючих з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ мають забезпечувати відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру і особливостей трудової діяльності (ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 22.269-76, ГОСТ 21.889-76). 4.2 Конструкція робочого місця користувача ЕОМ і ПЕОМ з ВДТ має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози. 4.3 Робочі місця з ВДТ слід так розташувати відносно світових прорізів, щоб природне світло падало збоку переважно зліва. 4.4 При розміщенні робочих столів з ВДТ слід дотримувати такі відстані між бічними поверхнями ВДТ – 1,2 м, відстань від тильної поверхні одного ВДТ до екрана іншого ВДТ – 2,5 м. 4.5 Конструкція робочого столу має відповідати сучасним вимогам ергономіки і забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) і документів. 4.6 Висота робочої поверхні робочого столу з ВДТ має регулюватися в межах 680…800 мм, а ширина і глибина – забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомендовані розміри: 600…1400 мм, глибина – 800…1000 мм). 4.7 Робочий стіл повинен мати простір для ніг заввишки не менше ніж 600 мм, завширшки не менше ніж 500 мм, завглибшки (на рівні колін) не менше ніж 450 мм, на рівні простягнутої ноги – ніж 650 мм. 4.8 Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з кутом і нахилу сидіння та спинки і за відстанню від спинки до переднього краю сидіння, поверхня сидіння має бути плоскою, передній край – закругленим. Регулювання за кожним із параметрів має здійснюватися незалежно, легко і надійно фіксуватися. Шаг регулювання елементів стільця має становити: для лінійних розмірів – 15…20 мм, для кутових – 2…5º. Зусилля регулювання має не перевищувати 20 Н. 4.9 Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400…500 мм, а ширина і глибина становити не менше ніж 400 мм. Кут нахилу сидіння – до 15º вперед і до 5º назад. 4.10 Висота спинки стільця має становити (30020) мм, ширина – не менше ніж 380 мм, радіус кривизни горизонтальної площини – 400 мм. Кут нахилу спинки має регулюватися в межах 1..30º від вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в межах 260…400 мм. 4.11 Для зниження статичного напруження м’язів верхніх кінцівок слід використовувати стаціонарні або змінні підлокітники завдовжки не менше ніж 250 мм, завширшки – 90…70 мм, що регулюються за висотою над сидінням у межах 230…260 мм і відстанню між підлокітниками в межах 350…500 мм. 4.12 Поверхність сидіння і спинки стільця має бути напівм’якою з нековзним, повітронепроникне ним покриттям, легко чиститься і не електризується. 4.13 Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг завширшки не менше ніж 300 мм, завглибшки не менше ніж 400 мм, що регулюється за висотою в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20º. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю заввишки 10 мм. 4.14 Екран ВДТ має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600…700 мм, але не ближче ніж за 600 мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів. 4.15 Розташування екрана ВДТ має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +30º до нормальної лінії погляду працюючого. 4.16 Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100…30 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури має передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовільному її зсуву), який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах 5…15º. Висота середнього рядка клавіш має не перевищувати 30 мм. Поверхня клавіатури має бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4. 4.17 Розташування пристрою введення-виведення інформації має забезпечувати добру видимість екрана ВДТ, зручність ручного керування в зоні досяжності моторного поля і за висотою – 900…1300 мм, за шириною 400…500 мм. 4.18 Робоче місце з ВДТ слід обладнати пюпітром для документів, що легко переміщується. 4.19 Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп’ютерних випромінювань необхідне застосування при екранних фільтрів, локальних світлофільтрів (засобів індивідуального захисту очей) та інших засобів захисту, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат. 4.20 При оснащеності робочого місця з ВДТ лазерним принтером параметри лазерного випромінювання повинні відповідати вимогам СанПіН №5804-91.^ 5. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ5.1 При організації праці, що пов’язана з використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, для збереження здоров’я працюючих, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності слід передбачити внутрішньо змінні регламентовані перерви для відпочинку. 5.2 Внутрішньо змінні режими праці і відпочинку мають передбачити додаткові нетривалі перерви в періоді, що передують появі об’єктивних і суб’єктивних ознак стомлення і зниження працездатності. 5.3 При виконанні протягом дня робіт, що належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ слід вважати таку, що займає не менше 50 % часу впродовж робочої зміни чи робочого дня. 5.4 Протягом робочої зміни мають передбачатися: перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви); перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами); додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності. 5.5 Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю і Правилами внутрішнього розпорядку підприємства (організації, установи). 5.6 Внутрішньо змінні режими праці і відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ розроблено з урахуванням характеру трудової діяльності, напруженості і важкості праці диференційовано для кожної професії. 5.7 За характером трудової діяльності виділено три професійні групи згідно з діючим класифікатором професій (ДК – 003-95 і Зміна № 1 до ДК-003-95):розробники програм (інженери-програмісти) – виконують роботу переважно з відео терміналом та документацією при необхідності інтенсивного обміну інформацією з ЕОМ і високою частотою прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позу, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу;оператори електронно-обчислювальних машин – виконують роботу яка пов’язана з обліком інформації одержаної з ВДТ за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов’язана з виконанням іншої роботи і характеризується як робота з напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі;оператор комп’ютерного набору – виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з введенням даних з високою швидкістю, робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподинамії з напруженням зору (фіксація зору переважно на документ), нервово-емоційним напруженням. 5.8 Встановлюються такі внутрішньо змінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній робочій зміні в залежності від характеру праці: для розробників програм із застосуванням ЕОМ, слід призначити регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ВДТ; для операторів із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години роботи; для операторів комп’ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ. 5.9 У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години. 5.10 При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин. 5.11 З метою зменшення негативного впливу монотонності є доцільним застосувати чергування операцій усвідомленого тексту і числових даних (зміна змісту роботи). Чередування вводу даних та редагування текстів. 5.12 Для зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатору, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільні деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, наведених в додатку 8. 5.13 В окремих випадках – при хронічних скаргах працюючих з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ на зорове стомлення незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосування засобів локального захисту очей – допускаються індивідуальний підхід до обмеження часу робіт з ВДТ, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов’язаними з ВДТ. 5.14 Активний відпочинок має полягати у виконанні комплексу гімнастичних вправ, спрямованих на заняття нервового напруження, м’язове розслаблення, відновлення функції фізіологічних систем, що порушуються протягом трудового процесу, зняття втоми очей, поліпшення мозкового кровообігу і працездатності (дод. 8). 5.15 За умови високого рівня напруженості робіт з ВДТ показане психологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях (в кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або в кінці робочого дня (див. дод. 9).^ 6 Вимоги до профілактичних медичних оглядів 6.1 Працюючи з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ підлягають обов’язковим медичним оглядам попереднім – при влаштуванні на роботі і періодичним – протягом трудової діяльності відповідно до Наказу МЗ України № 45 від 31.03.94 р. 6.2 Періодичні медичні огляди мають проводитися раз на два роки комісією в складі терапевта, невропатолога та офтальмолога. 6.3 До складу комісії, що проводить попередні медичні огляди, при необхідності (за наявністю медичних показань) можуть залучатись до оглядів лікарі інших спеціальностей. 6.4 Основними критеріями оцінки придатності до роботи з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ мають бути показники стану органів зору: гострота зору, показники рефракції, акомодації, стану бінокулярного апарату ока тощо. При цьому необхідно врахувати також стан організму в цілому. 6.5 Жінки, що працюють з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, обов’язково оглядаються лікарем акушером-гінекологом один раз на два роки. 6.6 Жінки з часу встановлення вагітності та в період годування дитини грудьми до виконання всіх робіт, пов’язаних з використанням ВДТ ЕОМ І ПЕОМ не допускаються. 6.7 Протипоказання з боку органів зору: гострота зору з корекцією не нижча ніж 0,5 на одному оці і 0,2 – на другому; рефракція: міопія вище 6,0 Д, Гіперметропія вище 4,0 Д, астигматизм (будь якого виду) вище 3,0 Д; відсутність бінокулярного зору; лагофтальм; хронічні захворювання переднього відрізку очей; захворювання зорового нерва і сітківки; глаукома. 6.8 Загальні (соматичні) протипоказання: вроджені аномалії органів з вираженою недостатністю їхніх функцій; органічні захворювання центральної нервової системи з вираженими порушеннями функцій; хронічні форми психічних захворювань і психогенні стани, при яких хворі підлягають обов’язковому динамічному нагляду у психоневрологічних диспансерах, епілепсія з пароксизмальними порушеннями. У разі виражених форм пограничних психічних захворювань питання про придатність до відповідних робіт комісією психоневрологічної установи індивідуально; ендокринні захворювання з вираженими порушеннями функцій ендокринних залоз; злоякісні пухлини (після лікування питання про придатність до роботи може вирішуватися індивідуально за умови, якщо немає абсолютних протипоказань); всі захворювання системи крові та органів кровотворення будь-яких стадій; гіпертонічна хвороба легенів з вираженою недостатністю серця і легенів; тяжкий ступінь бронхіальної астми і вираженими функціональними порушеннями дихання і кровообміну; активні форми туберкульозу будь-якої локалізації; виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки з хронічним рецидивуючим перебігом; цироз печінки і активний хронічний гепатит; хронічна форма хвороб нервної системи; хронічні захворювання нирок з проявами ниркової недостатності; вертебро-неврологічні захворювання (радикулярні синдроми шийного та попереково-крижового рівня); колагенози; вагітність та період лактації; звичайні викидні аномалії плода в анамнезі жінок, які планують народження дітей; порушення менструальної функції, що супроводжується матковими кровотечами. 6.9 При появленні хронічних неспецифічних захворювань (гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, хронічні захворювання бронхолегеневої, гепатобіліарної системи та ін.) працюючі з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ повинні бути взяті на диспансерний облік з метою здійснення систематичного лікарського обстеження та лікування. Додаток 1 (обов’язковий)^ Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і звукового тиску в октавних смугах частот * Вид трудової діяльності, робочі місця Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах із середньо геометричними частотами, Гц 31,5 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, дБА/дБАекв Програмісти ЕОМ 86 71 61 54 49 45 42


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.