4 комп’ютерна частина. Автоматизація обліку, аудиту й аналізу кредитних операцій

4 КОМП’ЮТЕРНА ЧАСТИНА. Автоматизація обліку, аудиту й аналізу кредитних операцій4.1 Сучасний стан автоматизації обліку й аналізу в комерційних банках Кредитні операції є основним видом діяльності комерційних банків, а для деяких із них ці операції стали голов­ним джерелом доходів. Тому вдосконаленню кредитних операцій банки приділяють значну увагу, впроваджуючи комп'ютерні технології для автоматизації функцій управління кредитами. Така автоматизація на практиці здійс­нюється в різних формах, на базі різних апаратних і програмних засобів, створюються, зокрема, системи, які не лише обробляють інформацію, а й підтримують управлінські рішення, що значною мірою знижує трудомісткість облікових робіт, підвищує вірогід­ність зведень та якість рішень, що приймаються. Технології виконання кредитних операцій за змістом, послідовністю виконання та способами формування даних взаємоблизькі, тому їх доцільно розглядати в єдиному циклі технологічних процесів автоматизованої обробки даних. Але ці операції ще слабо структуровані, недостатньо формалі­зовані і важко піддаються автоматизації. Тому в підсистемі уп­равління кредитами часто застосовують інтерак­тивний режим виконання комп'ютерних технологій. Для цієї підсистеми характерна також неоднорідність завдань, зумовле­на складністю предметної області. Адже банк працює з різними кредитами, тобто йдеться про різні терміни, при­значення, способи надання та погашення і т. ін. Проте практичний досвід показує, що всю сукупність функцій управління кре­дитами з метою їх автоматизації можна об'єд­нати в типові комплекси: прогнозування й планування, облік і контроль, аналіз і регулювання. Кожний із цих комплексів виконується на відповідній стадії технології обробки інформації за допомогою закріплених апаратних і програмних засобів, тобто на виділених АРМ. Розглянемо автоматизовані функції підсистеми управління кре­дитами стадіями технології. Прогнозування й планування. 1. Визначення стратегії кредитування. 2. Формування портфеля заявок за кредитами. 3. Розрахунок кредитоспроможності клієнтів. 4. Оцінка ризику під час кредитування. 5. Планування рентабельності операцій. 6. Складання угод про кредитний вклад. 7. Складання плану-графіка кредитування. 8. Складання плану-графіка виплати процентів за кредитами. 9. Складання плану-графіка погашення кредитів. 10. Розрахунок резервів за кредитами.Облік і контроль. 1. Відкриття рахунку. 2. Облік операцій за кредитними рахунками. 3. Нарахування процентів. 4. Контроль за виконанням угод. Аналіз і регулювання. 1. Формування звітів. 2. Аналіз, підтримання рішень. Наведений перелік функцій управління кре­дитами на практиці автоматизований різною мі­рою, причому найменше автоматизовано визначення стратегії кредитної політики. Ці функції, а також формуван­ня портфеля заявок належать до класу завдань стратегічного маркетингу. Кожне таке завдання розв'язується не для кожно­го кредиту опремо, а загалом для процесу кредитування на пе­вний період. Розв'язування формується з урахуванням еконо­мічної ситуації і має якісний характер (наприклад, перевагу надавати тим чи іншим кредитам або певним типам клієнтів). Для автоматизації цієї функції доцільно застосовувати типові пакети програм статистичного аналізу даних (STATІSTICA, статистичні функції EXSEL). Перспективним є напрямок розв'я­зування цих задач з використанням системи підтримання та прийняття рішень. На решті стадій технології обробки інформації автоматизують­ся функції, що пов'язані з конкретними кредитами. Розглянемо технологічні процеси для найтиповіших функцій.^ Автоматизація розрахунку кредитоспроможності пози­чальника полягає у визначенні показників, що характеризують акуратність останнього щодо розрахунків за раніше отримани­ми кредитами, його поточний фінансовий стан і перспективи змін, а також спроможність у разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел і забезпечити оперативну конверсію активів у лік­відні кошти. Методика визначення показників кредитоспроможності по­лягає ось у чому. Згідно з даними бухгалтерської та статистич­ної звітності клієнта обчислюють значення відповідних коефі­цієнтів і порівнюють їх із нормативними. На підставі такого порівняння видаються рекомендації про можливість надання кредиту. Якщо потрібний глибший аналіз, вивчається поточна виробнича діяльність клієнта, беруться до уваги звітні дані за більший проміжок часу і обчислюються додаткові показники. Інформаційну модель розрахунку кредитоспроможності клієнта наведено на рисунку 4.1. Вхідна інформація для обчислень вибирається з докумен­тів, що надійшли від клієнта, нормативно-довідкових БД і БД поточної інформації, що містяться на АРМ кредитного відді­лу. Від клієнта надходять такі документи: заява на кредит, статут підприємства, установчий договір, реєстраційне посвід­чення, баланс підприємства, звіт про фінансові результати. На підставі цих документів створюються масиви «Баланс підпри­ємства» і «Фінансові результати», в яких фіксуються всі по­трібні для обчислень показники. Нормативно-довідкову інфор­мацію для встановлення кредитоспроможності беруть із довід­ника клієнтів, довідника статей балансу, довідника статей фі­нансового звіту, довідника нормативних показників і методи­чних рекомендацій НБУ з визначення кредитоспроможності, а також архівних файлів, де містяться відомості про всі видані банком кредити. Використовуючи інформацію зі згаданих щойно БД, на АРМ кредитного відділу за допомогою спеціального пакета програм обчислюють показники кредитоспроможності пози­чальника. Згідно з діючими нормативними актами кредитосп­роможність позичальника встановлюється за такими показни­ками, як прострочена заборгованість за позикою; непогашені борги та коефіцієнти — незалежності, фінансової стабільнос­ті, маневрування, інвестування, покриття балансу; ефектив­ність використання власних засобів, використання фінансових ресурсів, платоспроможність, ліквідність, рентабельність. Пе­релік показників задається через меню. Розглянемо як обчис­люють деякі показники.Рисунок 4.1 – Інформаційна модель розрахунку кредитоспроможності клієнтаКоефіцієнт фінансової стабільності р-го підприємства на дату h:, де Zpr — пасив балансу, що відображає джерела власних та при­рівняних до них коштів підприємства; — довгострокові по­зичені кошти; — підсумок активу балансу. Коефіцієнт використання фінансових ресурсів р-м під­приємством на дату h:, де — балансовий прибуток підприємства. Коефіцієнт платоспроможності р-го підприємства на дату h: де — запаси та витрати підприємства показані в 2-му розділі активу балансу на дату h; — сума 3-го розділу активу балансу; — загальна сума активу балансу. Коефіцієнт абсолютної миттєвої ліквідності для р-го під­приємства на дату h: де - значення рядка балансу «Каса»; - розрахунковий рахунок; — валютний рахунок; — інші грошові кош­ти; — сума за 1-м розділом пасиву балансу; — сума за 2-м розділом пасиву балансу. Рентабельність власної продукції: де — балансовий прибуток, вибирається з масиву фінансових результатів; — виручка від реалізації продукції (фінансові результати). Результати обчислень видаються на екран в разі потреби до друку за формами таких вихідних повідомлень: показники взаємо­стосунків позичальника з банком, показники для аналізу кредито­спроможності позичальника, проранжований перелік клієнтів. Показники взаємодії з банком формуються на базі масивів ба­лансу та кредитних операцій. З масиву балансу вибираються зна­чення рядків останнього, шо характеризують непогашені в строк кредити, а з масиву кредитних операцій — інформація про вико­нання договірних зобов'язань клієнта за попередній період. Для аналізу кредитоспроможності позичальника до відповід­ного вихідного документа заносяться такі відомості: назва та код клієнта-позичальника; назва та фактичне (розраховане) і норма­тивне значення показників кредитоспроможності; абсолютне та відносне відхилення розрахункового показника, від нормативного (або того, що характеризує попередній період); дата, на яку скла­дається документ. У разі потреби може бути обчислена рейтин-гова оцінка фінансового становища кожного з позичальників, ко­трі зробили заявку на кредит. Цей показник видається за формою документа «Проранжований перелік клієнтів». Вихідні докумен­ти використовують фахівці кредитного відділу та керівництво банку для аналізу кредитоспроможності та прийняття рішення щодо укладення угоди на видачу кредиту. Автоматизація розрахунків під час оцінювання ризику банку у процесі кредитування здійснюється за допомогою спеці­ального пакета програм АРМ статистичної звітності, який пере­дано Національним банком України до всіх комерційних банків. Цей пакет містить методику розрахунку нормативів ризику, пе­редбачених для визначення Інструкцією про порядок регулюван­ня й аналізу діяльності комерційних банків (максимальний роз­мір кредиту на одного позичальника; норматив великих кредит­них ризиків, норматив максимального розміру кредитів, гарантій і поручительств, наданих одному інсайдеру; норматив максималь­ного сукупного розміру кредитів, гарантій і поручительств, нада­них інсайдерам; норматив максимального розміру наданих між-банківських позик; норматив максимального розміру отриманих міжбанківських позик). Через меню задається перелік нормативів для розрахунків (виконуються на задану дату). Вхідна інформація для розрахунків вибирається з масиву, сформованого під час складання бухгалтерського балансу бан­ку, а також масиву нормативів, де зафіксовано граничні розміри останніх, і масивів-довідників, в яких приведений перелік пока­зників і форм звітності.^ Норматив ризику визначається за наведеними далі алгоритмами. Норматив, максимального розміру ризику на одного по­зичальника, значення якого має не перевищувати 25 %: НП = (3С:К) ∙ 100, де Зс — сукупна заборгованість за позичками, міжбанківськими кредитами та врахованими векселями одного позичальника (за 100% узято суму позабалансових зобов'язань, виданих щодо цього позичальника); К — капітал банку. Норматив «великі кредитні ризики», максимальне значення якого не має перевищувати 8-кратний розмір капіталу банку: НВ = Ск / К, де Ск — сукупний розмір великих кредитів, наданих комерцій­ним банком. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій і по­ручительств, наданих одному інсайдеру, що має не переви­щувати 5 %: МО = (Рк1/К) ∙ 100, де Рк1 — сукупний розмір наданих банком позик, поручительств, урахованих векселів. Норматив максимального сукупного розміру кредитів га­рантій і поручительств, наданих інсайдером, значення якого має не перевищувати 40 %: ММ = (РК:К) ∙ 100, де РК — сума розмірів наданих банком позик (у тому числі між­банківських), поручительств, урахованих векселів. Норматив максимального розміру наданих міжбанківсь­ких позик, що не має перевищувати 200 %: МНП = (МБн:К) ∙ 100, де МБн — загальна сума наданих комерційним банком міжбан­ківських позик. Результати автоматизованого розрахунку нормативів ризику утворюють відповідний масив і видаються для аналізу за формою вихідного повідомлення, де наведено дату, на яку здійснюється розрахунок; назву нормативного показника; обчислене та норма­тивне значення показника, а також відхилення першого із цих значень від другого. Працівники кредитного відділу використо­вують вихідні повідомлення для аналізу ступеня ризику та при­йняття з приводу видачі кредиту остаточного рішення. Крім нормативів ризику, які розраховуються згідно з методи­кою НБУ, банки в разі оформлення кредиту можуть глибше до­сліджувати ризик. Для автоматизації розрахунку розширених по­казників у кредитному відділі має бути сформований спеціальний пакет програм. Автоматизація ведення кредитних угод поля­гає у виконанні таких процесів: заведення нових угод, огляд спи­ску угод, редагування окремих записів, вилучення окремих угод. Заведення нової угоди зводиться до послідовного заповнення таких полів файла угод: номер угоди, код валюти, реєстраційний номер і назва клієнта банку, вид кредиту, дати початку і закін­чення дії угоди, сума угоди, процентна ставка, тип особового ра­хунку, номер особового рахунку для угоди і статус угоди. У сис­темі розрізняють 6 статусів: черновик, умовний, виконуючий (має хоча б одне бухгалтерське проведення), пролонгований, за­кінчений, архівний. Список угод оглядають через екранну форму документа, ку­ди викликаються записи з файла угод із заданими користувачем ознаками (номер угоди, реєстраційний номер та назва клієнта і т. ін.). Для огляду можуть викликатись окремі записи або інші масиви. Під час огляду не можна вносити зміни до полів. Для цього використовується спеціальна процедура «редагування». Редагування виконується за типовою схемою обробки даних файла угод. Коригувати поля можна лише тих записів угод, для яких зафіксований статус черновика. Для коригування угод, що мають інший статус, використовуються спеціальні процедури, наприклад пролонгація, вилучення. Процедура «пролонгації» можлива лише щодо тих угод, в яких наступає закінчення терміну дії. Вибір цієї процедури до­зволяє вивести на екран інформацію про дату погашення остан­ньої частини кредиту, дату виплати нарахованих процентів, дату останнього платежу за угодою. Користувачем вводиться дата пролонгації, дата, до якої продовжено термін дії угоди, після чого угода набуває статусу виконуваної. Оформлюючи міжбанківські кредитні угоди, у відповідних полях фіксують вид міжбанківського кредиту, код і назву вкладника чи номер МФО та назву банку. Решту полів файла угод лишають без змістових змін для всіх типів угод. Кожна угода характеризується статичними і динамі­чними параметрами. До статичних параметрів належать сума угоди, термін дії угоди, клієнт, джерела фінансування, група ри­зику, санкції в разі заборгованості. Динамічними параметрами, що визначають поточний стан угоди на задану дату, є процент­на ставка, характеристика стану угоди, рахунок угоди, періоди­чність нарахування процентів та кореспондентські рахунки під час нарахування останніх. У процесі «життя» угоди може змі­нюватись її стан. Завершується перша стадія технології автоматизованого упра­вління кредитами (прогнозування й планування) складанням планів-графіків кредитування, планів-графіків випла­ти процентів за кредитами, а також графіків пога­шення кредитів. На другій стадії комп'ютерних технологій управління креди­тами виконують комплекси завдань з відкриття кредитних рахунків: обліку банківських операцій, що фіксуються на них; обчислення процентів за кредитними операціями; контролю за виконанням договірних відносин між банком і клієнтом. Після укладання угоди, тобто оформлення всіх необхідних до­кументів, здійснюють організаційні й технологічні процедури з відкриття рахунку. Для виконання технологічних процедур тако­го типу у програмному комплексі є спеціальна підпрограма «Осо­бові рахунки за угодою». Технологія її виконання така сама, як і в разі відкриття розрахункового рахунку. Автоматизація обліку операції на кредитних рахунках виконується за типовою схемою обробки вхідних доку­ментів. Вхідними документами під час відображення на рахунках кредитних операцій слугують розпорядження чи меморіальні ордери на зарахування коштів на рахунок, а також прибуткові і видаткові документи. Першою операцією в технології обробки вхідних повідомлень є ручне введення документів операціоністом через екранні шаб­лони. Під час такого введення здійснюється логічний (програм­ний) контроль інформації, записуваної в поля вхідного файла. В окремих пакетах ОДБ передбачене повторне введення докумен­тів уже іншим виконавцем у режимі «Контрольний ввід». Коли на екрані з'являється повідомлення «Документ знайдено» (воно оз­начає, що вхідне повідомлення записане в базу даних без поми­лок), інформація передається на наступну операцію — оплату до­кумента, тобто запис (або їх сукупність) заноситься до файла платіжних документів дня — господарська операція відображує­ться на бухгалтерських рахунках. Основну БД організовано так, що можна на задану дату визначити рух коштів і використати відповідні показники для обчислення процентів за кредитами. Нарахування процентів за кредитами здійс­нюється спеціальним програмним модулем щодо всіх клієнтів або за вказаними рахунками. Програма дає змогу на початку роз­рахунку змінити через екранну заставку процентну ставку. Результати обчислень записуються у спеціальний файл, з якого інформація після огляду на екрані записується в основну БД або видається на друк для оформлення відповідних документів. Контроль виконання угод за кредитами здій­снюють спеціальними програмними засобами і запускають за до­помогою екранного меню, де зазначаються функції персонально­го і групового хонтролю за угодами. Персональний контроль означає, що на екран після вказаних типу та номера угоди видаються зміст угоди (перелік необхідних фахівцеві реквізитів) і дані з кредитних рахунків: суми залишку та руху коштів, відомості щодо нарахування та виплати сум за процентами. Груповий контроль за кредитами здійснюється на підставі фактичних даних, сформованих на екрані, а при по­требі — на підставі виданих до друку таблиць. Перелік таких таблиць задається в меню і користувач вказує, які таблиці слід складати. У них наводяться суми та процентні ставки за креди­тами у межах дня, обороти за окремими позичко­вими рахунками протягом зазначеного періоду, кількість угод, суми і процентні ставки за кредитами. Щодо трьох останніх документів задається період або дата, на яку складається документ. Крім на­ведених, за допомогою засобів EXCEL, можуть бути сформовані й інші документи, коли підготовлено робочий масив з необхід­ними даними на базі файла угод і файла, що відображує операції на кредитних рахунках. На третій стадії комп'ютерних технологій управління креди­тами формуються звіти, складаються аналітичні таблиці, а також обчислюються прогнозні показники, викорис­товувані для підтримки та прийняття рішень. Формування звітів за кредитами здійснюється автоматично на підставі баз даних оперативної інформації, що сформовані пакетом програм ОДБ. Для цього використовується пакет програм АРМ зі статистичної звітності. В екранному меню цього пакета задається перелік звітів, які слід складати на задану дату. Це такі звітні файли: • 03 — дані про суми й процентні ставки за кредитами (щоденно); • 04 — дані про суми та процентні ставки за кредитами (щомі­сячно); • 16 — дані про заборгованість за пролонгованими, простро­ченими та сумнівними кредитами; • інші файли. Зазначені файли передаються до Регіонального управління НБУ, де використовуються для складання звітів, які передаються на верхній рівень інформаційної системи НБУ. Складання аналітичних таблиць здійснюється на АРМ спе­ціалістів кредитного відділу банку. Режим пере­дбачає виконання технології обробки інформації в два етапи. Попередньо готуються дані та задаються такі поля: тип договору, повний чи скорочений склад вхідної інформації, період (часові межі) інформації — дві дати, що вказують на періодичність. При підготовці вхідних даних необхідно вибрати варіант технології їх формування (використовувати базові дані за попередній період чи враховувати зміни). Коли закінчено підготовку інформації, система переходить до другого етапу — режиму обчислення показників для складання таблиць чи графіків. Аналітичні таблиці можуть змінюватися, задаватися користу­вачем. У них наводяться договірні, реальні та прогнозні значення показників. Договірні значення задаються умовами угоди, а ре­альні відображають дію угоди на задану дату. Прогнозні харак­теристики обчислюють окремо за допомогою спеціальних паке­тів програм під назвою — «Прогноз кредиту». Аналітичні табли­ці можуть відбивати динаміку змін тих чи інших показників, що дає змогу прогнозувати дії, а також приймати рішення. Для прий­няття рішень фахівці та керівники звертаються до системи із за­питами, на які формуються відповіді за допомогою спеціальних пакетів програм чи мови маніпулювання даними.^ 4.2 Автоматизація обліку й аналізу кредитних операцій АКБ “ПІБ” за У сучасних умовах конкурентноспроможність банків, якість та обс'яги послуг, що надаються, ступінь розвитку людського потенціалу, який використоиується визначається кількістю та терміном систематизації отриманої інформації, а ефективність рішень, що приймається - її вдалим використанням. В АКБ “ПІБ” операційні системи відповідають планам розвитку, процедурам, чин­ному законодавству та нормативним актам України. Функціонування комп’ютерних систем повґязане з численними ризиками: - ризик достовірності даних; - ризик повноти даних; - ризик захисту і безпеки; - ризик низької продуктивності; - ризик захисту безпеки даних; - ризик конфіденційності інформації; - ризик неефективності роботи. Важливим аспектом банківської діяльності є захист інформації в автоматизованих системах. Комп'ютеризація банківських процесів в АКБ “ПІБ” має сучасну концепцію: належна тахнічна оснащеність, використання міжнародного досвіду, розробка та впровадження прогресивних банківських технологій власної ефективної внутрішньої платіжної системи, яка дає змогу досягти світового рівня обробки інформації у сфері міжбанківських та внутрішньосистемних розрахунків, значно підвищити їх надійність, скоротити до мінімуму термін проходження платежів. Високий рівень розвитку електронно-інформаційної системи сприяв проведенню в банку єдиної політики управління - впровадженню дворівневої системи. З самого початку побудови інформаційної системи було прийнято концепцію розподіленої обробки інформації. Це означає, що бухгалтерський облік і технологія обробки інформації та обслуговуваня клієнтів автономно, незалежно від ситуації на центральному рівні. Для виконання внутрішнього контролю за кредитною діяльністю в АКБ “ПІБ” маються необхідні розвинені інформаційні системи управління. Забезпеченість комп'ютерною технікою достатня. Доступ до записів щодо кредитних операції обмежений. Базовим програмним комплексом кредитного підрозділу є комплекс "Кредитний портфель", який виконує функції по веденню бази даних по заборгованості позичальників АКБ “ПІБ” та задача "Розрахунок резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями". Кредитний працівник має всю необхідну інформацію для складання звітів та забезпечення ефективної роботи з позичальниками, має змогу оперативно відслідковувати грошові потоки позичальників і приймати дієві заходи щодо зменшення кредитного ризику по виконанню позичальниками договірних зобов'язань. Філія банку здійснює розрахунки через єдиний кореспондентський рахунок за допомогою єдиного програмного комплексу "Автоматизований банк". Зазначений комплекс включає в себе понад сто завдань, які забезпечують обробку інформації та виконання платежів як у національній валюті, так і у неконвертованій та конвертованій іноземних валютах. Його підтримка здійснюється версійно. Для переходу на міжнародні стандарти головним бухгалтером банку К.Л.Малкою та працівниками Департаменту бух­галтерського обліку Г.В.Корніюк, Н.П.Авдєєвою, С.ЮЛещенко, головним бухгалтером АКБ "ПІБ" В.М.Ткаченко була розроблена методика використання до­даткових параметрів до характеристики клієнтів, рахунків, платежів. Це значною мірою сприяло підвищенню якості та достовірності інформації з малими затратами її ручного вво­ду. Зважаючи на те, що вся введена в комп'ютер інформація відображається в єдиній базі, вона стає доступною для аналі­зу працівникам банку. При цьому немає необхідності ув'язу­вати та контролювати повторно набрану інформацію на відповідність даним балансу. Такий порядок широко викорис­товується під час складання статистичної звітності. Система ефективна у разі використанні додаткових параметрів у за­вданнях стосовно кредитного портфеля, цінних паперів та ін. Нові додаткові параметри впроваджуються в систему через "настройку" програмного забезпечення без додаткового про­грамування. Таким чином, платіжний оборот стає головним джерелом достовірної інформації в банку. Значна увага при­діляється вимогам безпеки при обслуговуванні платіжного обороту. Насамперед максимально автоматизовано процес адміністрування в роботі з інформацією. Архітектура побудови сучасної інформаційної бази Промінвестбанку "Автоматизований банк", яка здійснює об­слуговування платіжного обороту, спрямована на розширен­ня послуг клієнтам банку. Вона увібрала в себе останні дося­гнення в побудові подібних технологій. "Автоматизований банк" - багатофункціональний ком­плекс, орієнтований на обробку банківської інформації і при­значений для автоматизації процесів діяльності банку. Для нього характерні велика інформаційна насиченість, високий ступінь взаємозалежності та складні технологічні процеси. Обсяги інформації - порядку декількох мільйонів записів до­вжиною 1 Кбайт. База, в якій зберігається та обробляється інформація, складається із сотні таблиць, між якими існують тісні зв'язки. Технологія обробки інформації ускладнюється різноманітністю її джерел, необхідністю жорсткого контро­лю під час вводу інформації, вимогою комп'ютерної безпеки в процесі роботи з банківськими документами та термінами обробки інформації. Рішення численних функціональних задач (кредитний портфель банку, облік валютних операцій, вкладні операції, управління фінансами, облік товарно-матеріальних цінностей, касові операції, ЦРП та ін.) є складовою частиною обслуговування платіжного обороту комерційного банку. Майже кожна задача використовує нормативно довідкову інформа­цію. Важливими є довідник банків-учасників СЕП, курси ва­лют, коди поштових електронних адрес банків, кодові значен­ня економічних реквізитів, перелік балансових рахунків і т.п. Стратегічними напрямами поліпшення обслуговування платіжного обороту була і залишається автоматизація голо­вних систем діяльності Промінвестбанку: платіжної системи, ЦРП, статистичної звітності, "Клієнт банку - Банк", "віддале­не робоче місце банку", економічної роботи, архівної системи, обслуговування фізичних осіб. Автоматизація процесу обробки інформації в головно­му елементі банку - відділенні - займає провідне місце у розробників програмного забезпечення. Такі підсистеми, як ведення клієнтів, рахунків і платіжних документів постійно доопрацьовуються. Це дає банку змогу розширювати види послуг клієнтам, ефективно контролювати використання ре­сурсів, у короткі терміни проводити грошові операції в усіх видах валюти. За допомогою розроблених комплексів про­грам можна обробляти всі види валют. Користуючись систе­мою "Клієнт банку - Банк" клієнти можуть готувати до опла­ти документи та здійснювати операції зі своїх офісів. Відда­лене автоматизоване робоче місце створює додаткові можли­вості у наданні зручностей для клієнта в його роботі з бан­ком. Маючи розвинуту мережу з обслуговування платіжного обороту, Промінвестбанк забезпечує вимоги до обчислюва­льних систем: підвищена надійність і безвідмовність, багато­разове резервування на рівні апаратних засобів і ліній зв'язку, посилені вимоги до захисту та адміністрування ме­режі. Нові технології потребують швидкісних мереж. У всіх відділеннях Промінвестбанку працюють локальні обчислю­вальні мережі, які поступово будуть модернізовані на основі структурованих кабельних систем з використанням switch-технології - одного з сучасних методів побудови швидкісних мереж. Це забезпечить подальший перехід на нові технології, такі як ATM-технологія. Розроблений комплекс задач "Аналіз фінансово-еконо­мічного стану банку" дає користувачу змогу виконувати фі­нансовий аналіз вибраних економічних показників, які під­раховуються на поточний момент або на вказану дату, здійс­нювати порівняльний аналіз динаміки показників для філій банку. Комплекс забезпечує відображення різнобічних рей­тингів, починаючи з рейтингу філій по одному показнику за вибраний період і закінчуючи рейтингом із врахуванням ди­наміки за вказаний період за заданою системою економічних показників. Це дає змогу отримувати узагальнену оцінку стану банку. Програмний комплекс "Електронна біржа кредитних ресурсів Промінвестбанку" являє собою ефективний інстру­мент для здійснення операцій кредитного регулювання в ре­жимі реального часу. Широке використання операційних систем Unix, Windows NT та потужнішої обчислювальної техніки значно зменшило час обробки інформації, підвищило надійність технологічних процесів. Розроблені та впроваджені за останні роки нові задачі з обслуговування платіжного обороту істотно вплинули на політику та стратегію Промінвестбанку й значно поліпшили: 1. Механізм управління та рівень економічного аналізу: переведення всіх задач на дворівневу схему обробки інфор­мації; розширення можливості управлінню станом розрахун­ків через єдиний коррахунок (поліпшено сервіс керування процесами, збільшено обсяг динамічної інформації для пра­цівників центрального апарату про проходження платежів через ЦРП); аналіз грошових потоків; кредитний портфель (ведення оперативного обліку кредитних угод, угод забезпе­чення, аналіз видачі та погашення кредитів); прогнозні дані відносно кредитування та погашення заборгованості; центра­лізована звітність; здійснення розрахунку у реальному режи­мі часу доходів і витрат банку; рівень контролю за викорис­танням кошторису установ банку. 2. Ринок банківських послуг: комплексне обслугову­вання клієнтів банку (операції в усіх видах валют, збільшен­ня кількості клієнтів, які користуються системою "Клієнт ба­нку - Банк", до 6200, Голосовою службою - понад 1200); оперативне надання інформації корпоративним клієнтам про стан і рух коштів по підлеглих їм організаціях; автоматизація обліку валютообмінних операцій (зменшено трудомісткість, що дало змогу виконувати додаткові операції); обслугову­вання фізичних осіб (розроблено та впроваджено системи прийому комунальних та інших платежів населення, безготі­вкового обслуговування в торгових точках з використанням внутрішньої пластикової картки). 3. Ведення обліку: розробка та впровадження системи автоматизованого обліку дебіторської та кредиторської забо­ргованості; автоматизація ведення податкових накладних, а також процесу нарахування за розрахунково-касове обслуго­вування клієнтів. 4. Надійність та стабільність: надійний захист інформа­ції сучасними засобами захисту (розроблено систему елект­ронного цифрового підпису на основі смарт-карти для платі­жних документів, здійснюється моніторинг доступу до цен­тральної бази даних): збільшення швидкості обробки інфор­мації (за рахунок оптимізації задач та ведення розрахунків на TANDEM значно зменшено час обробки інформації); надійне ведення електронних архівів (є можливість переглянути про­ходження інформації через центр комутації та зв'язку, почи­наючи з 1995 p., виймати з архіву операційного дня банку дані по особових рахунках); забезпечення ведення в усіх фі­ліях єдиного програмного комплексу. Багаторічна напружена робота зі створення власної внутрішньої платіжної системи, запровадження нових про­гресивних технологій перерахування коштів на основі елект­ронних платежів дали змогу досягти світового рівня обробки інформації у сфері розрахунків, значно підвищити їх надій­ність, зменшити до мінімуму термін проходження платежів. За допомогою програмно-технічного комплексу на підставі даних платіжного обороту отримується інформація для про­ведення всебічних економічних аналізів й удосконалення управління банком. Прискорення платіжного обороту має загальнодержав­не економічне значення, воно сприяє оперативній мобілізації коштів в інтересах відтворення української економіки.