ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МНС України 23.03.2011 № 290КОНЦЕПЦІЯпобудови системи централізованого пожежного спостерігання Київ 2011ЗМІСТI. I. Загальні положення 4II. Порівняльний аналіз СЦПС 62.1. Аналіз існуючих систем пожежного спостерігання 62.2. Побудова системи централізованого пожежного спостерігання, що пропонується 72.3. СЦПС повинна забезпечувати виконання таких основних функцій: 8III. Принципи побудови та розвитку 8IV. Організаційно - штатна структура 10V. УМОВИ впровадження сцпс 105.3. Організаційна складова 105.4. Технічна складова 115.5. Фінансова складова 115.6. Політична складова 12VI. етапи втілення проекту 12Розробка концепції системи 12Розробка технічного завдання на систему 12Погодження Технічного Завдання 13Технічне Проектування системи 13Погодження технічного проекту 13Впровадження системи в дослідну експлуатацію 13Підписання актів передачі у дослідну експлуатацію. 14Навчання персоналу 14Доопрацювання системи на базі даних дослідної експлуатації 14Передача системи у практичне використання 14Підписання актів передачі системи 14Підписання договорів на технічний супровід і обслуговування системи 14VII. Висновок 15Впровадження СЦПС допоможе підвищити рівень безпеки на об’єктах спостерігання за рахунок більш швидкого сповіщення пожежних підрозділів про факти займання. Це зменшить потенційні майнові втрати населенням і підприємствами України, дасть можливість зберегти більше людських життів і збільшить відчуття безпеки у громадян. 15 I. Загальні положення Останнім часом в Україні все більш актуальною постає проблема боротьби з пожежами, кожен рік матеріальні збитки та кількість жертв від них неухильно зростають і досягають значних розмірів. Так, у 2009 році на об’єктах і в житловому секторі зареєстровано 44013 пожеж і загорань, економічні втрати від яких склали 1058524 тис. гривень. Під час пожеж загинуло 3190 осіб (з них 66 дітей) та 1635 осіб отримали травми. Питання розвитку науки, техніки, нових технологічних процесів, розвиток інфраструктури міст, значні соціальні зміни в Україні тісно пов’язані з проблемами пожежної безпеки. На цей час залишається актуальною проблема надійного протипожежного захисту об’єктів установ та організацій, сучасних виробничих процесів, окремих апаратів і установок. Не менш актуальною є і проблема протипожежного захисту підприємств малого і середнього бізнесу, а також об’єктів приватної власності. Задачі забезпечення надійної охорони об’єктів від вогню потребують підвищення технічної оснащеності пожежної охорони. Тому останніми роками в Держпожбезпеки МНС України, обласних апаратах та підрозділах пожежної охорони приділяють значну увагу пошуку можливостей придбання нових сучасних пожежних автомобілів, приладів та агрегатів, підвищенню оснащеності бойових обслуг механізованим та електрифікованим інструментом, збільшилась кількість підрозділів, на озброєнні яких знаходяться нові ізолювальні протигази тощо. Значна увага приділяється також бойовій підготовці особового складу пожежної охорони. Але ні оснащення пожежних підрозділів новою пожежною технікою, ні високий професіоналізм пожежних не дозволять досягти успіху у гасінні пожеж без швидкої і надійної системи централізованого спостерігання за пожежною автоматикою об’єктів. У зв’язку з цим за останні роки вдосконалювалась організація робіт із впровадження систем пожежної автоматики, розроблялись нові керівні документи та методичні матеріали. Кількість систем пожежної автоматики, що монтується на різних об’єктах, неухильно зростає. Завдяки їм щороку зберігаються сотні людських життів та матеріальні цінності на мільйони гривень. Постійні зміни в нашому суспільстві, розроблення нових технологій потребують вдосконалення організаційної структури пожежної охорони і систем управління нею. Система пожежної сигналізації є однією з невід’ємних складових частин системи управління в пожежній охороні. Тому проведення подальших робіт за цим напрямком дуже важливе для ефективної роботи всіх підрозділів пожежної охорони. Використання сьогодні нових технологій зв’язку та управління у практичній діяльності підрозділів пожежної охорони дозволяє суттєво підвищувати ефективність їх роботи, що забезпечується за рахунок впровадження нових методів отримання, передачі та обробки управлінської інформації. За оцінками спеціалістів, потенційний позитивний ефект від використання нових інформаційних технологій розподіляється таким чином: управління пожежною профілактикою - 80-90%; оперативне управління силами та засобами пожежної охорони під час гасіння пожеж та ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, у тому числі обслуговування викликів - 50-60%; управління організаційно-господарською діяльністю державної пожежної охорони - до 9-15%. На сьогодні ситуація складається так, що якщо об’єкт і обладнаний сучасною пожежною сигналізацією, то сигнал про пожежу, в кращому випадку, надійде на пульти централізованого нагляду комерційних пультів пожежного спостерігання, а у більшості випадків - на автономні світло-звукові сповіщувачі. Але навіть у першому випадку необхідні десятки секунд, а інколи й хвилини, коли сигнал про пожежу надійде в ту чергову частину, яка за територіальністю обслуговує об’єкт спостерігання. Як бачимо, процес отримання, обробки і реагування на сигнали про пожежі не замкнутий в єдину систему, а ті ланки системи управління, які працюють сьогодні, базуються на застарілій техніці радянських часів середини 80-х років і такому ж програмному забезпеченні. Як результат низької технічної оснащеності пожежної охорони - пізнє реагування на сигнали про пожежу.Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1999 р. № 1943 МНС України повинно забезпечити здійснення державного пожежного нагляду за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об’єктах незалежно від форм власності з використанням сучасних технологій. Одним із таких напрямків щодо підвищення рівня державного пожежного нагляду є впровадження на об’єктах сучасних систем виявлення та гасіння пожеж і виведення їх сигналів на диспетчерські пункти пожежних частин.З метою покращення протипожежного захисту об’єктів незалежно від форм власності та своєчасного реагування з боку Державної пожежної охорони на спрацювання систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння при виникненні пожежі, Держпожбезпеки МНС України, починаючи з 1996 року, було вжито ряд заходів щодо впровадження системи пожежного спостерігання.Для урегулювання пробілів у нормативно-правовому забезпеченні за даним напрямком діяльності, на сьогодні розробляються Державні стандарти, норми та правила, які дадуть змогу чітко регламентувати діяльність із пожежного спостерігання, встановити єдині вимоги до обладнання та встановити порядок їх випробувань. Такі нормативні акти вже дуже тривалий час діють у Європейських державах, США, Китаї і зобов’язують власників об’єктів виводити сповіщення про пожежу до служб оперативного реагування. II. Порівняльний аналіз СЦПС 2.1. Аналіз існуючих систем пожежного спостерігання На сьогодні в Україні встановлено 134 пульти централізованого пожежного спостерігання в усіх обласних та окремих районних центрах. На пульти централізованого пожежного спостерігання виведено 43873 сигнали від систем пожежної автоматики, хоча об’єктів, які обладнані пожежною автоматикою, 380 тисяч. Згідно з даними за 2009 рік, на пульти централізованого пожежного спостерігання 1678 разів надходили хибні сигнали про спрацювання пожежної автоматики та відповідно здійснювались виїзди пожежної техніки. В існуючій на сьогодні системі передавання тривожних сповіщень є ряд проблемних питань, які фактично і роблять її недосконалою, а саме:неможливість передачі сигналів про пожежу на ОДС ОКЦ Головних управлінь двома фізично незалежними каналами зв’язку (низький показник надійності);неможливість проводити моніторинг доставлення тривожного сповіщення до ГУМНС (відсутність гарантованої та підтвердженої доставки сповіщення);в окремих ГУ на ОДС ОКЦ навіть не встановлено виносні робочі місця пультів пожежного спостерігання (тривожні сповіщення передаються диспетчерами комерційних пультів безпосередньо по загальній телефонній лінії, що призводить до затримки передачі близько 5-9 хвилин);висока вартість об’єктового обладнання (передавач сигналу на ЦППЗ) та абонентської плати;обмеженість інформації про об’єкт, яку отримує диспетчер ОДС ОКЦ;відсутність нормативно-правової бази, яка б чітко регламентувала вимоги до проведення таких робіт. Як видно, такий алгоритм передачі тривожних сповіщень є цілком неінформативним та морально застарілим. 2.2. Побудова системи централізованого пожежного спостерігання, що пропонується Пропонується здійснити побудову системи централізованого пожежного спостерігання за схемою, що приведена на рисунку 1.Система оперативного реагуванняСистема оперативного реагування Рис. 1 Базова схема побудови системи централізованого пожежного спостеріганняСистема централізованого пожежного спостерігання складається з: точки доступу для підключення пультів пожежного спостерігання до СЦПС; Єдиної бази даних СЦПС; Регіонального сегменту єдиної бази даних; АРМ оператора ЄБД; АРМ статистики; АРМ адміністратора ЄБД; точки доступу для підключення до системи оперативного реагування. 2.3. СЦПС повинна забезпечувати виконання таких основних функцій: гарантовану та своєчасну передачу сповіщення про пожежу, яке надійшло від комерційного пульта пожежного спостерігання до автоматизованого робочого місця оператора; реєстрацію та архівацію сповіщень про пожежу та дій диспетчера ОДС ОКЦ (оператора АРМ); реєстрацію пультів пожежного спостерігання та карток об’єктів спостерігання згідно із встановленими правилами; накопичення інформаційної основи для оперативної звітності і подальшого статистичного аналізу про виникнення пожеж, хибні виїзди, відмов СЦПС тощо; відображення інформації про виникнення на об’єктах ситуацій, які можуть призвести до пожеж; можливість приймання тривожного сповіщення як через Єдину базу даних СЦПС, так і через її регіональний сегмент; можливість отримання додаткової інформації по об’єкту (шляхи під’їзду, розміщення джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, поверхових планів тощо); можливість позиціонування об’єкта до геоінформаційної системи.III. Принципи побудови та розвитку 3.1.^ Система централізованого пожежного спостерігання належить д