1. Поняття про господарський облік Госп облік здійснюють як фізичні, так і юридичні особи. Госп облік історично зумовлений; виник і розвивався разом із госп діял-тю людини. У XV ст. з'яв перші друковані праці з правил ведення обліку, автором однієї з яких був Лука Пачолі, відомий як родоначальник бухгалтерії. Його книга "Трактат про рахунки і записи" є першою працею з БО. Із розвитком продуктивних сил і вироб відносин у різних соц-екон формаціях облік адаптувався до вимог с-ва і в результаті сформувався як прикладна екон наука.Метою госп обліку є адекватне відображення фактів госп діяльності, надання повної і правдивої інформації для прийняття рішень. Зміст госп обліку пізнають через його стадії (етапи):—спостереження; — вимірювання; — реєстрацію; — групування; — узагальнення. Кожному з названих етапів (стадій) технології обліку відповідає певний набір способів і прийомів (методологія): документація та інвентаризація, оцінка і калькуляція, регістри, рахунки і подвійний запис, баланс і звітність. Госп облік завжди за своїм призначенням забезпечує інф-єю процес управління та його апарат, оскільки госп облік у широкому розумінні є ф-цією управління, поряд із плануванням (бюджетуванням), контролем, аналізом і прогнозуванням. В Україні госп облік поділяють на 3види: оперативний, статистичний, бухгалтерський, кожен з яких має свої завдання, об'єкти обліку, способи одержання й обробки інформації, функції.^ Оперативний облік використовується для спостереження і контролю за окремими операціями і процесами на найважливіших ділянках госп діял-ті з метою управління ними в міру їх здійснення. Він тісно пов'язаний з контролем, не має певної системи документації, використовує всі вимірники, забезпечує оперативність одержання інф-ї.^ Статистичний облік вивчає і контролює масові сусп-екон та окремі типові явища і процеси. При цьому кількісні аспекти статистика досліджує в нерозривному зв'язку з якісним змістом у конкретних умовах місця і часу. Статистика застосовує різні вимірники і властиві їй способи спостереження, систему показників. Дані статист обліку застосовують для макроекон аналізу й управління, тому оперативний і БО облік підпорядковують завданням держ статистики.^ Бухгалтерський облік відображає госп діяльність під-в, орг-цій і установ. Він охоплює всі засоби гос-ва, джерела їх формування, всі госп процеси і результати діяльності. БО - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інф-ї про госп діял-сть під-ва зовнішнім та вн користувачам для прийняття рішень. ^ 2. Історія розвитку господарського обліку Розвиток сусп. відносин обумовив появу обліку. Облік виник 5-6 тис.років тому. Етапи розвитку обліку: І.з моменту виникнення товарно-грошових відносин-до кінця 18ст.В цей період виникли різні способи реєстрації фактів в облікових реєстрах.Широкого розповсюдження набув метод подвійного запису. ІІ. З кін.18-кін.19.Цей період хар-ся значним розвитком тов-грош відносин, що обумовило появу різних теорій обліку: у Франції-юридична;в Італій-матеріалістична;в Німеччині-каперальна. ІІІ. З кін.19-поч.20 ст.Є хар-ним встановлення теоретичних основ обліку. ІV. З поч.20ст. до сьогодні – розроблені базові принципи ведення обліку, здійснюється розробка і використання в обліку комп. тех-гій. Засновником БО був італ. матетматик-монах Лука Пачоллі, який написав трактат «Про рахунки та записи», в якому були закладені наукові основи обліку виходячи з суто практичної д-ті. Слово «бухгалтерія» походить з нім. мови і означає книговедення, а за змістом рахівництво. В даний час в Україні здій-ся реформування бух обліку відповідно до між нар правил його ведення з урахуванням особливостей і традицій нашої держави. Реформування відб-ся з 2000р.^ 3. Завдання та функції Б.О. ЗУ від 16 липня 1999р. №996 ”Про БО та фін звітність в Україні” визначено, що метою ведення БО є надання користувачам для прийняття рішень повної правдивої та неупередженої інф-ї про фін. становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємств, тобто БО ведуть для одержання екон інформації.Завданням БО: 1) фіксування первинних даних про госп діяльність під-ва; 2)проведення систематизації даних для узагальнення і одержання підсумкової інф-ї про діяльність під-ва; 3)забезпечення керівництва інф-цією про виконання планових та базових показників діяльності під-ва, з метою упр-ння, контролю і аналізу діяльності під-ва. Функції: 1)Інформаційна (відображення фактичного стану госп діяльності); 2)Контрольна (забезпечення контролю за виконанням планових завдань, збереженням і раціональним використанням госп засобів, дозволяє контролювати використання матеріал ресурсів і живої праці); 3)Управлінська (забезпечує екон інф-цією для прийняття обґрунтованих управл рішень, активного впливу на підвищення ефективності госп діяльності) Вимоги: 1)строга документальність 2)своєчасність(тільки своєчасно стримана інф-я може бути успішно використовуватися в управлінні); 3)точність, об’єктивність та достовірність(для прийняття управл рішень інф-я має бути точною і неупередженою); 4)простота, ясність та доступність; 5)повнота (охоплення всіх сторін діяльності під-ва на рівні достатньої деталізації); 6)економічність(при достатній повноті та своєчасності інф-ї на її одержання мають бути мінімальні витрати);7)вспівставність (облікова інформація повинна видавати можливості порівнювати фактичні дані по різних періодах).^ 4. Вимірники та їх використання в БО Для відображення госп засобів і процесів, що здій-ся на під-ві, їхніх кількісних та якісних хар-к, в обліку застосовують різні вимірники:^ Натуральні вимірники забезпечують кількісне і якісне відображення облікових об'єктів в одиницях ваги, об'єму, площі, потужності тощо. Вони мають свої переваги і недоліки. Без натур вимірників не можна скласти виробн план з номенклатури виробів, проаналізувати використання матеріал ресурсів, балансів. Проте натур вимірники можна застосов лише для обліку однорідних об'єктів, їх не можна узагальнювати, використовуючи різні одиниці виміру.^ Трудові вимірники використ для визначення затраченої праці в одиницях роб часу - днях, годинах, хв. За їх допомогою у поєднанні з натур встановлюють і контролюють норми виробітку, визначають продуктивність праці, обчислюють фонд роб часу й оплати праці.^ Грошовий вимірник застосов для узагальнення, обчислення вартості об'єктів обліку. Цей вимірник використовують при плануванні та обліку процесів вир-ва й обігу, для визначення результатів і рентабельності діял-сті, здійснення розрахунків між під-вами, орг-ціями, установами. Як і натуральний, грошовий вимірник має певні переваги і недоліки. Застосування в обліку всіх трьох вимірників у взаємозв'язку забезпечує повне і різнобічне відображення обліковуваних об'єктів, отримання узагальненої інф-ції щодо діяльності як окремого під-ва, галузі, так і ек-ки країни в цілому.^ 5. БО як наука.Облікова звітність Управління будь-яким під-вом вимагає систематичної інф-ї про здійснювані госп процеси, їх хар-р і обсяг, про наявність матеріал, трудових і фін ресурсів, їх використання, про фін результати діяльності. Осн джерелом такої інф-ї є дані поточного БО, які систематизуються у звітність. Така звітність має велике значення, оскільки викор-ся не тільки для ек аналізу діял-ті окремого під-ва з метою одержання інф-ї, необхідної для упр-ня, а й для узагальнення результатів у масштабі галузей і народного гос-ва в цілому. Розвиток госп зв'язків в умовах ринку значно розширює кількість користувачів облік і звітною інф-єю. Ними є не тільки працівники управління, безпосередньо пов'язані з підприємництвом, а й зовн користувачі інф-ї, які мають прямий фін інтерес: банки - при вирішенні питання про надання кредитів; постачальники - при укладенні договорів на поставку товарно-матеріал цінностей; інвестори, засновники, акціонери, яких інтересує рентабельність вкладеного капіталу і можливість одержання доходів. Значний інтерес облікова інф-я має також для працівників податкових і фін служб, органів держ статистики й управління.^ Теорія БО є наукою про завдання, предмет, метод, техніку, форми й організацію БО. БО можна визначити як організований цілеспрямований процес одержання і передавання інф-ї про факти госп діял-ті. Мета цього процесу – надання інф-ї користувачам для прийняття оптимат управлінь рішень. Отже, БО має як науковий (теоретичний), так і практичний (прикладний) бік. Наука про БО, розробляючи властиву їй сис-му конкретних способів відобр-ня фактів госп діял-ті під-в і орг-й, грунтується на діалектич методі та екон теорії. Викор-ня наук принципів забезпечує ек-но обґрунтовану методологію відобр-ня обліковуваних об'єктів залежно від їхньої ролі у госп процесах і вимог упр-ня діял-тю під-в. Критерієм наук рівня обліку є його дієвість, тобто здатність своєчасно надавати вичерпну інф-ю, необхідну для управління, контролю й аналізу. При цьому показники обліку повинні забезпечувати інф-ю не тільки для внутр упр-ня, а й для зовн споживачів (податкових і фін органів, банків, ділових партнерів). За своїм змістом БО тісно пов'язаний з плануванням, екон аналізом, аудитом, ревізією, правом. Так, за даними БО здій-ся контроль за виконанням планових завдань за звітний період і забезпечується інф-я для планування і прогнозування розвитку гос-ва. 6. Предмет БО БО має свої предмет, об'єкти, суб'єкти і метод (методологію). Об'єкт - це те, на що спрямована пізнавальна діял-сть дослідника, а предмет - власне те, що вивчається і досліджується. Об'єкт і предмет як осн наукові категорії пов'язані між собою як ціле та його частина, множина і її одиниця, сис-ма і її елемент, поняття, явище та його властивість чи ознака тощо.Предмет БО в широкому розумінні - все те, що пов'язане з отриманням необхідної інф-ї про суб'єкт гос-ння, його госп діял-сть та ресурси. У вузькому розумінні, предметом, обліку є сукупність процедур, пов'язаних з виявленням, вимірюванням, реєстрацією, накопиченням, узагальненням, зберіганням та передачею інф-ї про госп діял-ть користувачам для прийняття рішень. Таке визначення предмета відповідає сутності БО, задеклароване і законодавче закріплене та відображає технологічний процес інформ забезпечення, метою якого є надання користувачам правдивої інф-ї про фін стан і діял-сть під-ва. У вітчизняній екон літературі трактування предмета БО різне. Таке розмаїття викликано тим, що госп діял-сть під-ва, його ресурси, факти, дії і події, що відбуваються в його межах, вивчають і досліджують представники різних наук, зокрема економісти, юристи, управлінці, статистики, фінансисти, але кожен зі свого боку. БО і фахівці, які його здійснюють, забезпечують важливий процес отримання достовірних даних і складання звітності для потреб управління, що є, безперечно, і предметом цієї науки.7. Об’єкти БО Під об'єктом обліку розуміють конкретний засіб (майно), джерело його утв-ння та його рух в процесі відтворення. Об'єктом обліку є також факти, дії і події госп діяльності, які хар-ють стан та використання ресурсів, процеси придбання засобів вир-ва продукції та її збуту, розрахункові відносини під-ва з юрид та фіз особами, фін стан та результати діяльності під-ва. Об'єкти, що обліковуються, за екон змістом та призначенням можна об'єднати в три групи: 1) госп засоби (майно); 2) джерела госп засобів; 3) госп процеси. Об’єктами БО у невиробничій сфері є бюджет асигнування, тобто кошти, виділені з держбюджету для забезпечення діяльності цих ланок народ гос-ва, і контроль за доцільністю їх використання. Об’єктами БО в процесі реалізації виступають: обсяг реалізованої продукції (в натур і грош вимір), витрати, пов’язані з відвантаженням і збутом продукції, розрахунки з покупцями, визначення фін результату від реалізації (прибутку або збитку).^ 8. Класифікація господарських засобів Для здійснення дія-ті під-во повинно мати гос-кі засоби, тобто тов. мат. цінності і гроші, які забезпечують його роботу.^ Класифікація госп-х засобів:1. Необоротні активи- це активи, які під-во утримує з метою використання їх в процесі вир-ва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду або для здійснення адмін. та соц. культурних фун-й. Очікуваний строк користного використання – більше року. а)основні засоби – це засоби праці які обслуговують вир-во протягом тривалого часу. Вони поступово зношуються, переносячи свою вартість на продукцію яка виготовляється частинами помірі зносу, зберігаючи при цьому свою речову форму. б) нематеріальні активи – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується під-вом з метою використання більше року (комп’ютерні програми, ліцензії) в) довгострокові фін. інвестиції – це фін. вкладення для покупки цінних паперів ін під-в на період більше року. г) ін необоротні активи – довгострокова дебіторська заборгованість (отримання під-вом якої очікується після 12 місяців з дати балансу); відстрочені податкові активи^ 2. Оборотні активи- це грошові кошти та їх еквівалент, а також ін активи призначені для реалізації чи споживання протягом року або операційного циклу а) виробничий запас – наявність на під-ві сировини, матеріалів, нафтопродуктів, запасних частин та ін мат цінностей, що призначені для використання в процесі виробничої дія-ті. б) готова продукція – це цінності, технологічне вир-во яких завершено; товари – це цінності придбані для наступної реалізації в) короткострокові фін інвестиції – фін вклади на строк до 1 року. г) дебіторська заборгованість – це заборгованість під-ву, строк погашення якої очікується протягом року. д) грошові кошти – гроші і рахунки в банку. 3.витрати майбутніх періодів – це витрати, проведені в поточному, або в попередніх звітних періодах, що відносяться до наступних звітних періодів (підписка на періодичні видання, наперед сплачена орендна плата). Вони можуть відноситись до оборотних або необорот активів.^ 9. Метод бухгалтерського обліку, його складові елементи Під методом БО розуміється сукупність способів і прийомів відображення його об’єктів. До них відносяться: 1) бухгалтерській баланс і звітність; 2) рахунки бухгалтерського обліку; 3) подвійний запис; 4) документація; 5) інвентаризація; 6) оцінка і калькуляція.^ Бухгалтерський баланс – признач. для групування господарських засобів і джерел їх утворення на певну дату, в узагальненому грош. вимірнику. Звітність – система показників що характеризують фінансово господ діяльність підприємства.Рахунки – спосіб поточного відображення та руху грошових засобів і джерел їх формування. Господарські операції обліковують на рахунках методом подвійного запису, який означає, що кожну операцію одночасно відображають на 2-х рахунках в одній і тій же сумі. Документація – метод первинного оформлення господ операцій. Кожна господарська операція яка відбувається на підприємстві має бути підтверджена документом, який служить письмовим доказом її здійснення.Інвентаризація – виявлення фактичних даних співставлення з обліковими і оформлення виявленого відхилення. Оцінка – узагальнення об’єктів БО у грошовому вимірнику. Калькуляція – процес підрахунку витрат і визначення собівартості.^ 10. Зміст та побудова бухгалтерського балансу.Бух. баланс –форма бух звітності, яка відображає в грошовому виразі стан госп засобів під-ва за їх станом і використанням і джерелами їх надходжень на певну дату. Є основним джерелом інф-ї про майновий і фін стан під-ва. Термін «баланс» має декілька значень: 1) рівність між підсумками двох сторін.2)таблиця, в якій згруповані засоби під-ва і джерела їх утворення. 3) кількісне зіставлення ек явищ Бух баланс складають відповідно до П(С)БО №2 затверджений наказами МінФінуУкраїни. Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інф-ї про фін стан під-ва на певну дату. В основу побудови балансу покладено рівняння балансу: АКТИВИ=ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ+ЗОБОВ’ЯЗАННЯ.Активи – ресурси, контрольовані під-вом в результаті минулих подій, викор-ня яких як очікується приведе до надходження ек вигод у майбут.Власний капітал – це частина в активах під-ва, що залишається після вирахування його зобов’язань.Зобов’язання –це борги або ін зобов’язання під-ва, які виникли внаслідок минулих подій через придбання товарів в кредит, одержання кредитів банків тощо, і погашення яких, як очікується. призведе до зменшення ресурсів під-в, що втілюють в собі ек вигоди. Бух баланс будується у вигляді таблиці, в якій на певну дату згруповані засоби під-в та джерела їх утворення. Та частина балансу де відображено наявність наз актив; де відображено джерела їх утворення –пасив. Підсумок(валюта балансу) по активу і пасиву балансу завжди між собою рівний. Ця рівність зумовлена тим, що в обох частинах балансу відображено одне і те ж майно, але згруповане за різними ознаками:в активі – за складом і розміщенням; в пасиві – за джерелами утворення і цільовим призначенням. Економічно однорідний вид засобів в активі або джерел в пасиві називається стаття балансу.^ 11. Зміни в балансі, які відбуваються в результаті господарських операцій В процесі госп діял-ті відбувається безперервний рух госп засобів, зміна їх складу і джерел формування. Госп засоби і джерела їх формування під впливом госп операцій збільшуються або зменшуються, в результаті чого змінюються і окремі статті балансу. В окремих випадках ці зміни обумовлюють появу нових статей балансу або зникнення ін.^ Можуть бути такі зміни: 1) змінюється структура активу балансу без зміни його валюти; 2) змінюється структура пасиву балансу без зміни його валюти; 3) змінюється структура активу і пасиву, що викликає збільшення валюти балансу; 4) змінюється структура активу і пасиву, що викликає зменшення валюти балансу.^ Всі господарські операції діляться на 4 типи: 1)операції, які призводять до змін тільки в активі балансу: одна стаття збільшується, друга зменшується на одну й ту саму суму. При цьому підсумок активу балансу не змінюється: А + С – С = П (отримано на поточний рахунок гроші від дебіторів в сумі 2000 грн. ); 2)операції, які призводять до змін тільки в пасиві балансу: одна стаття збільшується, друга зменшується на одну і ту саму суму. При цьому підсумок пасиву балансу не змінюється: А = П + С – С (частину прибутку в сумі 2000грн. зараховано на збільшення статут капіталу); 3)операції, що викликають зміни в активі і пасиві балансу одночасно: стаття активу і стаття пасиву збільшується на одну і ту саму суму. Загальний підсумок балансу при цьому збільшується, однак рівність підсумків активу і пасиву не порушується: А + С = П + С (від постачальників надійшли виробничі запаси на суму 1500 грн. З вир. запасами збільшується, кредиторська заборгованість збільшується); 4)операції, що викликають одночасне зменшення в активі і пасиві балансу на одну і ту саму суму. Заг підсумок балансу при цьому зменшується, однак рівність підсумків активу і пасиву не порушується. Зміни, що відбуваються під впливом госп операцій взаємопов’язані і подвійні, але при будь-яких змінах весь час зберігається основна властивість балансу - рівність підсумків активу і пасиву балансу: А – С = П – С (з рахунку в банку перерахована постачальнику 1500 грн.).^ 12. Бухгалтерські рахунки, їх побудова та призначенняРахунки бух. обліку – це спосіб узагальнення даних про стан, наявність та рух госп. засобів та джерел їх утворення за певний проміжок часу, система їх обліку та контролю. Для кожної статті балансу існує окремий рахунок, який дає можливість підраховувати. Рахунки БО представляють собою двосторонню таблицю. Ліва частина має назву дебет, права – кредит. По середині назва рахунку. Для обліку наявності і змін госп. засобів (активів) призначені активні рахунки; відповідно для обліку наявності і змін джерел госп. засобів – пасивні. Залишок по активному та пасивному рахунках на початок та кінець звіт. періоду під-ва наз сальдо. В активних рахунках сальдо завжди знаходиться в дебіті, в пасивних – в кредиті. По дебету і кредиту баланс рахунків відображає госп операції. Сума записів за певний період по рахунку не включаючи сальдо наз оборот. Підсумок дебет записів наз дебетовий оборот або оборот по дебету. Підсумок кредит записів наз кредитовий оборот або оборот по кр-ту. На активних рахунках по дебету відображається сальдо початкове і збільшення госп. засобів, по кредиту зменшення засобів. На пасивних рахунках навпаки по кредиту відображається сальдо початкове і збільшення джерел, а по дебету - зменшення джерел. Для визначення сальдо на кінець періоду по активному рахунку необхідно до сальдо початкового по дебету + суму оборотів по дебету – суму оборотів по кредиту: Ск =Сп + ОбД – ОбК. Залишок по актив рахунку завжди буде по дебету або може бути відсутнім, якщо сальдо поч по дебету + оборот по дебету = оборот по кредиту: Сп + ОбД = ОбК. Для визначення сальдо на кінець періоду по пасивному рахунку необхідно до сальдо початк по кредиту + суму оборотів по кредиту – суму оборотів по дебету: Ск =Сп + ОбК – ОбД. Залишок по пасивному рахунку завжди буде по кредиту або може бути відсутнім, якщо сальдо початкове по кредиту + оборот по кредиту = оборот по дебету: Сп + ОбК = ОбД. Якщо залишку по рахунку немає він вважається закритим. В системі рахунків БО є також активно – пасивні рахунки, на яких одночасно обліковуються засоби і їх джерела. На цих рахунках сальдо початк може бути одночасно по дебету і по кредиту, що наз розгорнуте сальдо. Залишки в балансі по цих рахунках відображається таким чином: дебетовий залишок в актив балансу, кредитовий залишок в пасиві балансу. Прикладом є р-к „Рахунок з дебіторами і кредиторами” на цьому рахунку по дебету відображ збільшення кредитор заборгованості, а по кредиту – зменшення дебіторської. В даний час застосування активно – пасивних рахунків обмежено, дебіторів обліковують окремо від кредиторів.^ 13. Синтетичні та аналітичні рахунки і взаємозв’язки між нимиСинтетичні рахунки – це рах-ки,на яких відображають екон. однорідні засоби або їх джерела у заг. грошовому вимірнику. Облік, який ведеться за допомогою синтет. рах-ів наз синтетичним обліком. Наприклад основні засоби,виробничі запаси, грошові кошти.Аналітичні рахунки – це рах-ки, які призначені для обліку наявності і руху конкретних видів засобів і джерел. Аналіт. рах-ки ведуться для розшифровки та уточнення інф-ії, яка відображена на синтет. рах-ках, тобто синтетичний рах-к поділяється на декілька аналітичних. Їх к-ть п-во визначає самостійно залежно від потреб деталізації інф-ії.Прикладом є аналіт. рах-ки до синтнтичного рах-ку «виробничі запаси»- «дошки», «цемент» тощо. В синтетичному обліку використовується тільки грошовий вимірник, а в аналітичному обліку при потребі поряд з грошовим використовується натуральний та трудовий вимірник. Якщо синтет. рах-к активний, то аналіт. рах-ки, які до нього відкриваються також активні, так само і по пасивних рах-ах. Госп. операції відображають на аналіт. рах-х за єдиним правилом, тобто якщо синтет. дебетується, то і аналітичний дебітуватиметься. Таким чином сума оборотів по дебету і кредиту всіх аналіт. рах-ків дорівнює оборотам по дебету і кредитам синтет. рах-ку, який об’єднує відповідні аналіт. рах-ки. Проте, часто виникає необхідність у додатковому групуванні аналвтичних рах-ків за ознакою у межах синтет. рах-ку. Таке групування наз. субрахунок.^ 14. План рахунків БОПлан рахунків – це систематизований перелік рахунків за допомогою яких ведеться БО. Кожен рах-к у плані має код і назву. Використання кодів замість назви значно прискорює і зменшує облікову роботу і є необхідною умовою для застосування ком-пів. Мін.Фін.Укр. наказом №291 від 30.11.99 затверджено»План рахунків БО, активів, капіталу, зобов’язань і госп. операції п-в і орг-цій». Ним користуються всі п-ва і орг-ції Ук-ни крім банків і бюджетних установ. Для банків план рах-ків затверджує НБУ, для бюджетних установ-держ. казначейство Ук-ни. План рах-ів БО побудований за 10-ковою системою(кожен рах-к має двозначне число),рах-ки в ньому згруповані в 10 класів: 1) Необоротні активи 2) Запаси 3) Кошти, розрахунки та ін. активи 4) Власний капітал та забезпечення зобов’язань 5) Довгострокові зобов’язання 6) Поточні зобов»язання 7) Доходи і результат д-ті 8) Витрати за елементами 9) Витрати д-ті 0)Позабалансові рах-ки. В основу побудови класів рах-ків взято їх класифікацію за екон. змістом. Кожен клас включає не більше 10 синтет. рах-ків, а кожен синтет. рах-к не більше 10 субрах-ків. План рах-ів зорієнтований на складання фін. звітності. Інф-я з рах-ів класів 1,2,3 використовується для заповнення активу балансу; класів 4,5,6- пасиву балансу; класів 7,8,9-звіту про фін. результати; класу 0- приміток до фін. звітності. Коди рах-ів побудовано таким чином, що перша цифра-означ. клас рах-ів; друга - № синтет. рах-ку; третя - № субрах-ку.На п-вах здійснюється кодування рах-ків із застосуванням щонайменше двох перших цифр. Мін.фін.Укр. наказом №291 від 30.11.99 затверджено також «Інструкцію про застосування плану рах-ків БО». В ній дається хар-ка і типова кореспонденція кожного рах-ка, а також містяться вказівки щодо ведення аналіт. обліку. П-во використовує тільки ті синтет. рах-ки, які є в плані.Субрахунки використовуються п-вом виходячи з потреб та можуть доповнюватися веденням нових субрахунків із збереженням кодів затвердженого плану. К-ть та найменування аналіт. рах-ків п-во встановлює самостійно. Рах-ки класів з 0 по 7 є обов’язковими для всіх п-в, рах-ки класу 9 ведуться всіма п-вами крім суб’єктів малого підприємництва, а також ін. орг-цій, д-ть яких не спрямована на ведення комерційної д-ті з відкриттям за власним рішенням рах-ків класу 8. Керуючись діючим планом рах-ків бухгалтер п-ва розробляє робочий план рах-ків виходячи з своїх потреб.^ 15. Характеристика рахунків класу 1 „Необоротні активи” Об’єднує 10 рахунків, яки признач. для обліку довгострокових, капітальних і фінансових інвестицій.^ Р-к 10 „Основні засоби” обліковують основні запаси за первісною.Р-к 11 „Ін необоротні матеріал активи” признач. для обліку основних засобів і має 7 субрахунків.^ Р-к 12 „Нематеріальні активи” признач. для обліку нематер. активів, має 7 субрахунків.Р-к13 „Знос (амортизація) необорот. активів”. пасивний, контрактивний, регулює основні рах. 10, 11, 12.Р-к 14 „Довгострокові фін. інвестиції” признач. для обліку фін. вкладів під – ва в цінні папери ін. під – в на строк більше року. При збільш. інвестиції рах. 14 дебетуються, при зменш. кредитуються. Р-к 15 „Капітальні інвестиції ”обліковують витрати на придбання або створення матер і нематер не оборот активів. По Д-ту показують збільшення витрат. а по кредиту їх списання в наслідок оприбуткування об’єктів основн. засобів та ін. необорот. активів в дебет рах. 10, 11,12.Р-к16 „Довгострокова дебіторська заборгованість” признач. для обліку дебітор заборгованості, яка буде погашена після 12 місяців з дати балансу.За Д–том відобр. виникнення заборгован., за К–том його погаш.Р-к17 „Відстрочені податкові активи”. На цьому рах. обліковують суму податок на прибуток, які підлягають сплаті наступних звітних періодів внаслідок тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов’язань та їх оцінкою, яка викор. з метою оподаткування. ^ Р-к 18 „Інші необоротні активи” облік. інші активи, які не знайшли свого відображу. на попередніх рах.Р-к 19 „ Негативний гудвіл” облік. по дебету – суму гудволу, що визнано доходом, по кредиту – вар–ть виникнення негативного гудволу.^ 16. Характеристика рахунків класу 2 „Запаси” об’єднує 9 рах., які призн. для обліку оборотних матер. запасів, що знаход. в різних операційних циклах.^ Р-к 20 „Виробничі запаси ”облік. виробничі запаси.Р-к 21 „Тварини на вирощуванні і відгодівлі ”.Р-к 22 „ Малоцінні та швидкозношувані предмети ”- ці рах. (20, 21, 22) признач. для обліку відповід. видів матер. запасів. По дебету відображу. надходж. цінностей, по кредиту їх вибуття.Р-к 23 „Вир-во ”признач. для узагальнення інф-ї про витрати на в–во та вихід продукції. По д-ту відображ. витрати, які включ. у собів. прод., а по к-ту – вихід готової прод. із в–ва, викон робіт і надання послуг.Р-к 24 „Брак у вир–ві ” за Д–том відображ. втрати через виявлений брак, за К–том суми, що віднос. на зменш. втрат від браку, а також суми, що списуються на витрати вир–ва.Р-к 25 „Напівфабрикати ”признач. для обліку інф-ї про наявність і рух напівфабрик. власного в–ва. Цей рах. використ. під–ва у яких напівфабрик. реаліз. на сторону, а також викор-ють у власному вир–ві.^ Р-к 26 „Готова продукція ”.Р-к 27 „Продукція с/г вир-ва”. За Д–том рах. 26, 27 відображ. надходж. готової прод. з власного в – ва, за К – том його вибуття.Р-к 28 „Товари” використ. для обліку наявності і руху товарів, що надходять на під – во з метою продажу.^ 17. Хар-ка рахунків класу 3 „Кошти, розрахунки та інші активи” включає 9 синтетичних рах., які призначені для узагальнення інформ. про наявність і рух грош. Коштів, грош. документів, короткострокових векселів одержаних фінан. інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів та витрат майб. періодів.Р-к 30 „Каса” признач. для обліку наявності і руху грош. коштів в нац. та інозем. валюті в касі під–ва. За Д–том відображ. надходження грош. коштів в касу, за К–том їх вибуття.^ Р-к 31 „ Рахунки в банках” признач. для обліку наявностей та руху грош. коштів в нац. і інозем. валюті, що знаходяться на рах. в банках.Р-к 33 „Ін кошти” признач. для обліку наявності та руху грош. док-тів, що знаходь. в касі під–ва(поштові марки, сплачені проїздні квитки, сплачені путівки до санаторію тощо та коштів у дорозі).Р-к34 „Короткострок векселі одержані” використ для обліку заборгованості покупців, замовників та ін дебіторів за відвантаж продукцію, виконанні роботи та надані послуги, яка забезпеч. векселями.За Д–том відображ отримання векселя, за Кт їх погашення.^ Р-к35 „Поточні фін. інвестиції”. За Д–том відображ. надходж. поточних фін. Інвестицій, за К–том зменш. їх вартості та вибуття.Р-к 36 „Розрах. з покупцями і замовниками” признач. для обліку розрах. за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи і послуги, крім заборгованості, яка забезпеч. векселями. за Д–том відображу. нарахування заборгованості покупців і замовників, за К–том погашення заборгованості шляхом оплати.Р-к 37 „ Розрах. з різними дебіторами” признач. для обліку розрах. за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами, за авансами виданими з підзвітними особами за претензіями, за позиками членів кредитних спілок.Р-к 38 „Резерв сумнівних боргів” признач. для обліку за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик не повернення. За Д – том рах. 38 відображ. списання резерву сумнівних боргів, за К – том створення резерву. Пасивний, контрактивний, регулює рах. 36.Р-к39 „Витрати майб періодів” признач для обліку здійснення витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майб. періодах. За Д–том відображу. наявність та накопичення витрат майб. періодів, за К–том їх списання та включ. до складу витрат звітного періоду. Сальдо по рах. 39 показує в з розділі активу балансу.^ 18.Хар-ка рахунків кл4 „Власний капітал та за безg зобов’язань” включ. 10 синт. рах., які призн. для обліку власного капіталу нерозподілених прибутків і непокритих збитків, цільових витрат та платежів їх резервів – пасивні рах. ^ Р-к 40 „Статутний капітал”. За Д–том відображ. – зменш. стат. капіталу, за кредитом - його зменш.Р-к41 „Пайовий капітал” признач. для обліку наявності та руху пайового капіталу, який створ. кооперативом кредитних спілках, споживчих спілках, що передбач. установчими документами.^ Р-к 42 „Додатковий капітал” призн. для обліку до оцінки активів.Р-к43 „Резервний капітал” призн. для обліку наявності і руху резервного капіталу, який створ. за рах. прибутку.Р-к44 „Нерозподілені прибутки”(непокриті збитки). За Д–том відображ. сума одерж. збитків та використ. прибутку, за К–том збільш. прибутку. Р-к45 „Вилучений капітал ”признач. для обліку вилученого капіталу у разі викуплених акцій у акціонерів з метою їх продажу або анулювання. За Д–том - фактична с/в акцій власної емісії, викуплених у акціонерів, за К–том – вар–ть анульованих або перепроданих акцій.Р-к46 „Неоплачений капітал”. За Д–том відображ. заборгованість засновників товариства за внесками до стат. капіталу, за К–том – погашення заборгов. Цей рах. активний, контрпасив, регулює р-к40. Р-к47 „Забезпечення майб. витрат і платежів” признач. для обліку наявності і руху коштів, які за рішенням під–ва резервуються для забезпеч. майб витрат і платежів і включення їх до витрат поточ періоду,за К–м – наявність і створ. забезпечень,за Д–том їх викор-ня.^ 25. Оборотні відомості по синтетичних рахунках З метою узагальнення інф-ї відображають на рахунку перевірки правильності облікових записів та складання балансу. в умовах ручного ведення обліку складають оборотну відомість. Оборотна відомість будується у вигляді таблиці в якій записують назву рахунку, залишки по дебету і кредиту на початок місяця, обороти по ДТ і по КТ за місяць та знижки по ДТ і по КТ на кінець місяця. По синтетичних рахунках відомо дві форми оборотних відомостей: 1)проста; 2)шахматна.^ Проста форма – дана оборотна відомість використовується для аналізу змін, які відбулись в об’єктах обліку за минулий період, по ній складається баланс; оборотна відомість по синтет рахункам має контрольне значення, яке проявляється так: в ній повинно бути 3 пари рівних між собою колонок: 1) сальдо на початок місяця по дебіту активних рахунків = сальдо по кредиту пасивних рахунків; 2) оборот за місяць по дебіту = обороту по кредиту; 3 ) сальдо на кінець місяця по дебіту активних рахунків = сумі сальдо по кредиту пасивних рахунків. Рівність 1 обумовлена рівністю активу і пасиву балансу, рівність 1 і 3 обумовлені баланс принципом,рівність 3 обумовлена першими двома рівностями, а рівність 2 обумовлена принципом подвійного запису.^ Шахматна оборотна відомість по синтетичних рахунках відрізняється від простої тим, що обороти в ній показані по кореспондуючим рахункам. Це досягається тим, що рахунки розміщують в одній і тій же послідовності зліва з гори вниз і вгорі зліва направо. Хоча оборотна відомість являється способом узагальнення БО з метою перевірки і правильності складання балансу, але в оборотній відомості не розкривається економічний зміст операції. Цей недолік усуває шахова оборотна відомість. В шаховій оборотній відомості назви рахунків записують двічі: один раз розміщується у лівій частині таблиці по вертикалі в другий раз в такій послідовності в верхній частині таблиці по горизонталі. На перетині назв рахунків записують обороти.^ 26. Оборотні відомості по аналітичних рахунках Розрізняють 2 форми оборотних відомостей по аналіт рахункам: 1)оборотна відомість аналітичного обліку по товарно-матеріальних рахунках. Оскільки аналітичний облік ТМЦ ведеться в грошовому і натуральному вимірниках, тому в оборотних відомостях передбачаються графи для засобу кількості і суми. Для відображення сальдо початкового і кінцевого відведено по одній графі ( по ДТ). Підсумки залишків і оборотів по оборотній відомості в аналітичних рахунках повинні дорівнювати залишкам і оборотам відповідного синтетичного рахунку; ^ 2) оборотна відомість по ін рахунках, вони складаються за формулою, яка аналітична оборотній від