Міністерство освіти і науки УкраїниХарківський національний університет радіоелектроніки«ЗАТВЕРДЖУЮ»Проректор з наукової роботи___________ проф. Сліпченко М.І."____" ____________2010 р.Р О Б О Ч А П Р О Г Р А М АЗ курсу «СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА ТА РИТОРИКА»Для аспірантівФакультет КНКафедра українознавства1. НОРМАТИВНІ ДАНІ З ДИСЦИПЛІНИ. Форма навчання Семестр Розподіл годин Залік (сем) Іспит (сем) Курс. проект Контр. роб. РГЗ Всього Лекції Практичні Конс Зал Сам Денна, заочна І; ІІ 984 60 840 42 42 ІІ Робоча програма розроблена на підставі освітньо-професійної програми вищої освіти. Робочу програму розробили____________ доц. Явтушенко В.М.“____”__________2010 р.Затверджено на засіданні кафедри українознавства Протокол № 15 від «30» червня 2010 р.«Узгоджено» Зав. кафедри _______________ проф. Чорна Н.ВЗав. відділом аспірантури ______________ проф. Манаков В.П.Навчальний графік з дисципліни* Сучасна українська літературна мова та риторика осінній семестр ^ ВИДИ ЗАНЯТЬ НАВЧАЛЬНІ ТИЖНІ 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 Лекції обсяг, годин номер ауд. Індивід. роботи (при наяв- ності підгруп – дробом) обсяг, годин номер лаб. Практич ні та се- мінарські заняття обсяг, годин Самост. робота студентів, Курс. проект. і роботи Термін видачі та захисту РГЗ Термін захисту мод.зав-дання Консультації Строки проведення заліків, іспитів Навчальний графік з дисципліни* Сучасна українська літературна мова та риторика весняний семестр ^ ВИДИ ЗАНЯТЬ НАВЧАЛЬНІ ТИЖНІ 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 Лекції обсяг, годин номер ауд. Індивід. робота (при наяв- ності підгруп – дробом) обсяг, годин номер лаб. Практич ні та се- мінарські заняття обсяг, годин Самост. робота студентів, Курс. проект. і роботи Термін видачі та захисту РГЗ Термін захисту мод.зав-дання Консультації Строки проведення заліків, іспитів ^ 2 МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИМета навчальної дисципліни Поглибити й розширити знання аспірантів про фонетичну, граматичну, морфологічну, лексико-фразеологічну, синтаксичну, пунктуаційну та стилістичну систему української мови. Подати знання з термінознавства та фахової термінології. Ознайомити з риторикою як наукою.2.2. Завдання дисципліни: У результаті вивчення дисципліни аспіранти повинні знати: відомості про походження, розвиток, місце української мови серед мов світу; основні правила українського правопису; фонетичні, лексичні, граматичні та стилістичні норми української мови; принципи морфологічної будови мови, поділу слів на частини мови; синтаксичні особливості побудови речень, пунктуаційні норми української мови; фахову термінологію; основні правила та прийоми риторики.Уміти: будувати висловлювання з урахуванням усіх норм сучасної літературної мови; створювати та редагувати тексти наукового, офіційно-ділового стилів; правильно добирати мовні засоби вираження думки залежно від обраного стилю висловлювання; використовувати фахову термінологію; будувати публічні виступи та вільно його проголошувати.^ 4 ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН 4.1 Лекційні заняття № Теми занять Форма навчання Денна Заочна обсяг (год.) сем. Обсяг (год) сем. ^ ВСТУП. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ. ЛЕКСИКОЛОГІЯ 1 Місце української мови серед інших слов'янських мов. Українська мова як вища унормована форма національної мови. Походження української мови (характеристика різних концепцій). Типологічна характеристика української мови. Слов’янські мови, їх генетична спорідненість. Класифікація слов’янських мов. Виникнення і розвиток мови у східних слов’ян. 2 І 2 І 2 Питання східнослов’янської писемності. Джерела вивчення історії української мови. Характеристика пам’яток української писемності. Історія української літературної мови: проблеми її періодизації. Джерела вивчення історії української мови. 2 І 2 І 3 Становлення та розвиток слов’янської філології. Мовна ситуація в Україні в ХVІІ – ХVІІІ ст. Українська літературна мова І п. ХІХ ст. Українська літературна мова ХІХ – ХХ ст. Сучасний стан. 2 І 2 І 4 Лексикологія. Слово як одиниця мови. Типи лексичних значень слова. Лексико-семантичні відношення між словами. Лексика української мови з погляду її походження. Власне українська та запозичена лексика. 2 І 2 І 5 Лексико-семантична система української мови. (синоніми, антоніми, омоніми, термінологія) Науковий стиль української літературної мови. Підстилі наукового стилю. Стандартні звороти, найуживаніші слова. Фразеологія і фразеографія української мови (типи класифікацій, джерела формування, словники) 2 І 2 ІІ ^ МОРФЕМІКА. СЛОВОТВІР 6 Морфема. Типи морфем. Корінь та афікси (продуктивні та непродуктивні). Поняття “твірна основа”. Способи словотвору в українській мові. 2 І 2 І ОРФОЕПІЯ. Основні правила правопису та пунктуації 7 Норми вимови голосних та приголосних. Норми наголошення слів. Правопис ненаголошених голосних та приголосних , апострофа, буквосполучень йо, ьо та ін. Особливості правопису частин мови (іменник, прикметник, займенник, числівник, дієслово, прислівник, сполучник, прийменник, частка, вигук). 2 І 2 І 8 Основні правила української пунктуації. (крапка, лапки, дужки, крапки). Особливості вживання розділових знаків у простому та складному реченні (кома, тире, двокрапка, крапка з комою). .Особливості передачі чужого мовлення на письмі (пряма мова, цитата). 2 І 2 І МОРФОЛОГІЯ 9 Морфологічна будова слова. Словотворчі афікси. Уживання складних слів, абревіатур і графічних скорочень при професійному спілкуванні. 2 І 2 І 10 Поділ слів на частини мови. Мовознавчі концепції. Граматичні, лексичні, синтаксичні особливості іменника, прикметника. Особливості використання граматичних форм іменників та прикметників. 2 І 2 І 11 Граматичні, лексичні, синтаксичні особливості числівника, займенника. Числівник у професійному мовленні. Особливості запису цифрової інформації у технічних текстах. Займенник. Особливості правопису і вживання. 2 І 2 І 12 Граматичні, лексичні, синтаксичні особливості дієслова. Дієслівні форми (інфінітив, особові дієслова, безособові дієслова, дієприкметник, дієприслівник). Особливості використання дієслова та дієслівних форм у професійному мовленні. 2 І 2 І 13 Службові частини мови. Граматичні, лексичні, синтаксичні особливості.Прийменникові конструкції у професійному мовленні. Сполучник і частка. Особливості вживання в професійному мовленні. 2 ІІ 2 ІІ ТЕРМІНОЗНАВСТВО 14 Історія розвитку української термінології. Основні етапи розбудови термінології. 2 ІІ 2 ІІ 15 Українське термінознавство: аспекти зіставних досліджень. Українські державні стандарти. 2 ІІ 2 ІІ 16 Прагматичні аспекти стандартизації української термінології. Сучасний стан українського термінотворення. 2 ІІ 2 ІІ 17 Поняття «термін». Природа терміна. Проблема визначення поняття «термін». Вимоги до терміна, структура терміна. 2 ІІ 4 ІІ 18 Термін і слово. Термін і загальновживана мова. Термінологія і номенклатура. Місце термінології в системі мови. 2 ІІ 2 ІІ 19 Термінологія і терміносистема. Створення нових термінів. Проблема пошуку терміна. 2 ІІ 2 ІІ 20 Шляхи термінологічних запозичень з інших мов. Інтернаціональне та національне в термінологічному процесі. 2 ІІ 2 ІІ 21 Термінографія як наука про творення термінологічних словників.Сучасні термінологічні словники. Класифікація термінологічних словників за призначенням. 2 ІІ 4 ІІ Особливості науково-технічного перекладу 22 Поняття «переклад» і «перекладання». Форми та види перекладу / перекладання. 2 ІІ 2 ІІ 23 Лексичні труднощі перекладання. Перекладання вузькогалузевих термінів, загальновживаних та загальнонаукових слів. 2 ІІ 2 ІІ 24 Термінологічні паралелі. Типові труднощі перекладання науково-технічних термінів. 2 ІІ 2 ІІ 25 Комп’ютерне перекладання: виникнення і розвиток. Засоби комп’ютеризації процесу перекладання. 2 ІІ 2 ІІ Риторика та культура мовлення 26 Роль мистецтва красномовства в духовно-моральному та інтелектуальному розвиту суспільства. Теоретичні та історичні основи мистецтва красномовства. Риторична етика, духовно-моральний потенціал красномовства на засадах слов’янської, християнської етики. 2 ІІ 2 ІІ 27 Оратор і аудиторія: мистецтво публічної взаємодії. Загальнопсихологічні вимоги до оратора. Образ та особистість оратора. Урахування психологічних особливостей аудиторії під час підготовки оратора до публічного виступу. 2 ІІ 2 ІІ 28 Інвенція - мистецтво задуму промови, пошук і знаходження конструктивних ідей. Диспозиція (архітектоніка промови). Дотримання стилістичних норм. Структура тексту. 2 ІІ 2 ІІ 29 Елокуція – мистецтво вербального оформлення промови.Меморія та акція. Мистецтво проголошення промови перед аудиторією Самоаналіз (рефлексія), аналіз інших виступів. 2 ІІ 2 ІІ 30 Професійне красномовство (ділова риторика).Образ (імідж) і особистість ритора. Образ лектора. Основи полемічного мистецтва 2 ІІ 2 ІІ ^ Загальна кількість 60 60 4.2. Практичні заняття № Теми Теми занять Форма навчання Денна Заочна обсяг (год.) сем. обсяг (год) сем. ^ Стилістика та культура ділового спілкування 1 Мова як джерело стилістичних знань. Стилістика мови й стилістика мовлення. 7 7 2 Характеристика стилів мовлення. 7 7 3 Офіційно-діловий стиль та його особливості. 7 7 4 Науковий стиль та його особливості. 7 7 5 Публіцистичний стиль та його особливості. 7 7 6 Лексична стилістика і її одиниці. 7 77 7 Граматична стилістика і її одиниці 7 8 Культура мовлення та мовленнєвий етикет. 7 7 9 Комунікативно-стилістичні якості мовлення. 7 7 10 Види усного ділового спілкування. Особливості ведення ділової телефонної розмови. 7 7 11 Діалог і його організація. Полілог. 7 7 12 Спілкування в конфліктних ситуаціях. 7 7 13 Спілкування керівника з підлеглими. 7 7 14 Публічний виступ і дискусія. 7 7 15 Організація та проведення ділових нарад. 7 7 16 Ділові переговори. 7 7 17 Ділове листування. 7 7 18 Невербальні засоби ділового спілкування. 7 7 ^ ЛЕКСИКА І ФРАЗЕОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 19 Лексикологія. Слово як одиниця мови. Типи слів. Межі слова. Слово і його варіанти. Значення слова. 7 7 20 Типи лексичних значень слова. Лексико-семантичні відношення між словами. 7 7 21 Лексика української мови з погляду її походження. Власне українська та запозичена лексика. 7 7 22 Лексико-семантична система української мови. (синоніми, антоніми, омоніми, пароніми) 7 7 23 Полісемія. Розвиток значення слова. Метафора і метонімія. 7 7 24 Стилістичні шари лексики. (нейтральна та стилістично забарвлена лексика). 7 7 25 Історизми і архаїзми. Неологізми. Запозичення. Табу і евфемізми. 7 7 26 Фразеологія української мови. Типи фразеологізмів. Фразеографія. 7 7 27 Джерела української фразеології. Використання фразеологізмів у різних стилях української мови. 7 7 28 Міжстильова лексика і стилістично забарвлена лексика. Розмовна і просторічна лексика. Термін і професіоналізм. 7 7 29 Лексикологія. Слово як одиниця мови. Типи слів. Межі слова. Слово і його варіанти. Значення слова. 7 7 30 Типи лексичних значень слова. Лексико-семантичні відношення між словами. 7 7 31 Лексика української мови з погляду її походження. Власне українська та запозичена лексика. 7 7 32 Лексико-семантична система української мови. (синоніми, антоніми, омоніми, пароніми) 7 7 33 Полісемія. Розвиток значення слова. Метафора і метонімія. 7 7 ^ ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ 34 Формування фонетичної системи української мови. Поняття звук, фонема. 7 7 35 Фонологічна система української мови. Сегментні та суперсегментні одиниці. Вокалізм. Консонантизм. 7 7 36 Фонетичне членування мовленнєвого потоку (склад, дифтонги, наголос, ритмічна структура,інтонація). 7 7 37 Звукові процеси в українській мові. Асиміляція, дисиміляція. 7 7 38 Типи чергувань. Наслідки занепаду редукованих звуків. 7 7 39 Український алфавіт і графіка; історія і сучасний стан. 7 7 40 Український правопис, його історія. 7 7 41 Голосні звуки української мови. Класифікація і основні норми вимови голосних. 7 7 42 Приголосні звуки української мови. Класифікація і основні норми вимови приголосних. 7 7 43 Основні випадки чергування приголосних звуків. 7 7 44 Написання подовжених і подвоєних приголосних. Спрощення у групах приголосних. 7 7 45 Уживання апострофа. Особливості вживання м’якого знака. 7 7 46 Основні норми вимови і правопису слів іншомовного походження. 7 7 47 Правопис прізвищ та особливості перекладу іншомовних прізвищ та географічних назв. 7 7 48 Уживання великої букви. 7 7 49 Норми наголошування слів української мови. 7 7 50 Український фонетичний складоподіл і правила переносу. 7 7 51 Графіка як галузь знань про співвідношення букв і фонем. 7 7 52 Становлення українського письма. Формування графіки. 7 7 53 Орфографія. Сутність, принципи, основні етапи становлення. 7 7 СЛОВОТВІР 54 Значущі частини слова. 7 7 55 Морфологічні способи творення слів. 7 7 56 Неморфологічні способи творення слів. 7 7 57 Історичні зміни в морфемному складі слова. 7 7 58 Етимологічний аналіз слова. 7 7 МОРФОЛОГІЯ 59 Частини мови та принципи їх класифікації. Проблема поділу слів на частини мови в сучасному мовознавстві. 7 7 60 Загальна характеристика іменника. Лексико-граматичні категорії. Синтаксична роль. 7 7 61 Морфологічні ознаки прикметника. Лексико-граматичні розряди. Ступені порівняння. 7 7 62 Питання про місце числівників у системі частин мови. Семантична основа. Морфологічні ознаки і синтаксична роль. 7 7 63 Займенник у системі частин мови. Розряди за значенням. Класифікація займенників за функцією та за співвідношенням з іншими частинами мови. 7 7 64 Граматичні категорії дієслова: категорія часу, категорія особи, категорія способу, категорія виду, категорія стану. 7 7 65 Інфінітив. Дві основи дієслова. Дієслівні форми на -но, -то. 7 7 66 Дієприкметник. Місце дієприкметника в системі частин мови. 7 7 67 Дієприслівник як дієслівна форма. 7 7 68 Прислівник. Лексико-граматичні розряди. Походження та історія вивчення. 7 7 69 Питання про безособово-предикативні слова (слова «категорії стану»). 7 7 70 Модальні слова. Поняття про модальність. 7 7 71 Прийменник. Класифікація за походженням і за значенням. Морфологічні та синтаксичні властивості. 7 7 72 Сполучник. Класифікація за структурою та за значенням. Походження та історія формування. 7 7 73 Загальна характеристика частки, вигуків та звуконаслідувальних слів як частин мови. 7 7 ДІАЛЕКТОЛОГІЯ 74 Діалектологія, її об'єкт і завдання, основні поняття, джерела та методи дослідження. 7 7 75 Діалектна основа української літературної мови. 7 7 76 Говори української мови та їх класифікація. Українська діалектна лексика. 7 7 77 Морфологічні діалектні відмінності. Граматика та лексика українських говорів. 7 7 78 Українські діалектологічні атласи і словники. 7 7 СИНТАКСИС 79 Синтаксис. Словосполучення, їх типи. Види синтаксичного зв’язку. Синтаксичні відношення і способи їх вираження. 7 7 80 Речення як основна синтаксична одиниця-конструкція. Типи двоскладних і односкладних речень. 7 7 81 Типи речень за метою висловлювання та експресією. Стверджувальні і заперечні речення. 7 7 82 Граматична основа речення. Підмет і його типи. Присудок і його типи. 7 7 83 Другорядні члени речення (додаток, означення, обставина). 7 7 84 Односкладні речення. Проблеми класифікації. 7 7 85 Неповні речення в системі синтаксичних одиниць. Типи неповних речень. 7 7 86 Еквіваленти речення. Слова-речення. Незакінчені речення. Звертання-речення. 7 7 87 Ускладнене просте речення. Речення з однорідними членами речення. 7 7 88 Ускладнене просте речення. Відокремлені члени речення. Звертання. 7 7 89 Ускладнене просте речення. Вставні та вставлені конструкції. 7 7 90 Складне речення. Принципи класифікації складних речень. Проблема семантичної структури речення. Актуальне членування речення. 7 7 90 Складносурядні речення: семантико-синтаксична і формально-граматична структура. 7 7 92 Складнопідрядні речення. Структура. Класифікація. 7 7 93 Складнопідрядні багатокомпонентні речення. 7 7 94 Складні сполучникові речення з різними видами зв’язку. 7 7 95 Безсполучникові складні речення. 7 7 96 Способи передачі чужого мовлення. Пряма і непряма мова. 7 7 97 Складна синтаксична єдність і абзац. Період. 7 7 98 Текст як об’єкт лінгвістичного вивчення. Синтаксис тексту. 7 7 ^ Фахова українська мова та елементи термінознавства 99 Предмет та основні категорії термінознавства. Термінологічне планування. 7 7 100 Утворення і правопис складних слів. Абревіація. Запис складних слів і абревіатур. Графічні скорочення. 7 7 101 Способи словотвору та вживання деяких афіксів у науковому мовленні. 7 7 102 Специфіка вживання частин мови при діловому спілкуванні. 7 7 102 Синтаксис наукового та ділового мовлення. 7 7 104 Проблема визначення поняття «термін». 7 7 105 Визначення таких понять, як дефініція, терміноїд, термінологізація, детермінологізація. 7 7 106 Вимоги до термінів. Структура термінів. 7 7 107 Поняття «термінологія», «терміносистема». 7 7 108 Створення нових термінів. 7 7 109 Шляхи термінологічних запозичень. 7 7 110 Особливості науково-технічного перекладу. 7 7 111 Лексичні труднощі перекладання. 7 7 112 Граматичні труднощі науково-технічного перекладу. 7 7 113 Комп’ютерне перекладання. 7 7 114 Термінологічні словники української мови. 7 7 115 Проблеми і перспективи вивчення термінів інформатики, програмування, обчислювальної техніки. 7 7 116 Перспективи розвитку наукової термінології. 7 7 117 Предмет та основні категорії термінознавства. Термінологічне планування. 7 7 118 Утворення і правопис складних слів. Абревіація. Запис складних слів і абревіатур. Графічні скорочення. 7 7 119 Способи словотвору та вживання деяких афіксів у науковому мовленні. 7 7 120 Специфіка вживання частин мови при діловому спілкуванні. 7 7 840 І,ІІ 840 І,ІІ ^ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ Термінознавство як галузь мовознавчої науки. Етапи становлення. Поняття «термін». Процес «термінологізації» та «детермінологізації» у межах економічної терміносистеми. Процес «термінологізації» та «детермінологізації» у межах комп’ютерної терміносистеми. Процес «термінологізації» та «детермінологізації» у межах математичної терміносистеми. Процес «термінологізації» та «детермінологізації» у межах телекомунікаційної терміносистеми. Процес «термінологізації» та «детермінологізації» у межах електротехнічної терміносистеми. Процес «термінологізації» та «детермінологізації» у межах радіотехнічної терміносистеми. Терміноїд (номен, професіоналізм, професійне просторіччя) як елемент економічної терміносистеми. Терміноїд (номен, професіоналізм, професійне просторіччя) як елемент комп’ютерної терміносистеми. Терміноїд (номен, професіоналізм, професійне просторіччя) як елемент математичної терміносистеми. Терміноїд (номен, професіоналізм, професійне просторіччя) як елемент телекомунікаційної терміносистеми. Терміноїд (номен, професіоналізм, професійне просторіччя) як елемент електротехнічної терміносистеми. Терміноїд (номен, професіоналізм, професійне просторіччя) як елемент радіотехнічної терміносистеми. Структура термінів економічної терміносистеми (терміни – кореневі слова; терміни – похідні слова). Структура термінів комп’ютерної терміносистеми (терміни – кореневі слова; терміни – похідні слова). Структура термінів математичної терміносистеми (терміни – кореневі слова; терміни – похідні слова). Структура термінів телекомунікаційної терміносистеми (терміни – кореневі слова; терміни – похідні слова). Структура термінів електротехнічної терміносистеми (терміни – кореневі слова; терміни – похідні слова). Структура термінів радіотехнічної терміносистеми (терміни – кореневі слова; терміни – похідні слова). Структура термінів економічної терміносистеми (терміни – складні слова; терміни – словосполучення). Структура термінів комп’ютерної терміносистеми (терміни – складні слова; терміни – словосполучення). Структура термінів математичної терміносистеми (терміни – складні слова; терміни – словосполучення). Структура термінів телекомунікаційної терміносистеми (терміни – складні слова; терміни – словосполучення). Структура термінів електротехнічної терміносистеми (терміни – складні слова; терміни – словосполучення). Структура термінів радіотехнічної терміносистеми (терміни – складні слова; терміни – словосполучення). Структура термінів економічної терміносистеми (терміни – абревіатури; терміни – символо-слова; терміни – моделе-слова). Структура термінів комп’ютерної терміносистеми (терміни – абревіатури; терміни – символо-слова; терміни – моделе-слова). Структура термінів математичної терміносистеми (терміни – абревіатури; терміни – символо-слова; терміни – моделе-слова). Структура термінів телекомунікаційної терміносистеми (терміни – абревіатури; терміни – символо-слова; терміни – моделе-слова). Структура термінів електротехнічної терміносистеми (терміни – абревіатури; терміни – символо-слова; терміни – моделе-слова). Структура термінів радіотехнічної терміносистеми (терміни – абревіатури; терміни – символо-слова; терміни – моделе-слова). Побудова термінів економічної терміносистеми шляхом використання внутрішніх ресурсів мови. Побудова термінів комп’ютерної терміносистеми шляхом використання внутрішніх ресурсів мови. Побудова термінів математичної терміносистеми шляхом використання внутрішніх ресурсів мови. Побудова термінів телекомунікаційної терміносистеми шляхом використання внутрішніх ресурсів мови. Побудова термінів електротехнічної терміносистеми шляхом використання внутрішніх ресурсів мови. Побудова термінів радіотехнічної терміносистеми шляхом використання внутрішніх ресурсів мови. Побудова термінів економічної терміносистеми шляхом запозичень з інших мов: повна та часткова асиміляція. Побудова термінів комп’ютерної терміносистеми шляхом запозичень з інших мов: повна та часткова асиміляція. Побудова термінів математичної терміносистеми шляхом запозичень з інших мов: повна та часткова асиміляція. Побудова термінів телекомунікаційної терміносистеми шляхом запозичень з інших мов: повна та часткова асиміляція. Побудова термінів електротехнічної терміносистеми шляхом запозичень з інших мов: повна та часткова асиміляція. Побудова термінів радіотехнічної терміносистеми шляхом запозичень з інших мов: повна та часткова асиміляція. Побудова термінів економічної терміносистеми шляхом запозичень з інших мов: повна та часткова калька. Побудова термінів комп’ютерної терміносистеми шляхом запозичень з інших мов: повна та часткова калька. Побудова термінів математичної терміносистеми шляхом запозичень з