АУДИТОРСЬКА ДІАГНОСТИКА БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВСпеціальність 08.00.09 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)Донецьк – 2009ЗМІСТ ВСТУП …………………………………………………………………………………….3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АУДИТОРСЬКОЇ ДІАГНОСТИКИ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ 1.1 Безперервність діяльності підприємств як об’єкт діагностичного дослідження в аудиті .…...……………………………………………………………………………….11 1.2 Значення аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств в забезпеченні вірогідності фінансової звітності ………………………………….……32 1.3 Системний підхід до дослідження аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств………...………………………………………………………..42 Висновки до розділу 1 ……………………………………………………….................57^ РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ АУДИТОРСЬКОЇ ДІАГНОСТИКИ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ 2.1 Місце діагностики безперервності діяльності підприємств в процесі аудиту та структурування її елементів …………………………………………..………….…….59 2.2 Характеристика ресурсного забезпечення процесу аудиторської діагностики …75 2.3 Аналітичний інструментарій діагностування безперервності діяльності підприємств ……………………………………………………………………….…….99 Висновки до розділу 2 ………………………………………………………................124^ РОЗДІЛ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ МЕХАНІЗМУ АУДИТОРСЬКОЇ ДІАГНОСТИКИ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЇЇ РЕЗУЛЬТАТІВ 3.1 Обґрунтування незалежної думки аудитора про ступінь дотримання підприємствами припущення безперервності…………...……………………..…….126 3.2 Вплив результатів діагностики припущення безперервності на форму і зміст аудиторського висновку ………………………………………………………….........138 3.3 Внутрішньофірмовий контроль якості результатів аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств……………………………………………….149 Висновки до розділу 3 …………………………………………………………………161 ВИСНОВКИ …………………………………………………………………................163 ДОДАТКИ …………………………………………………………………………...…167 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………………...273^ ВСТУПАктуальність теми дослідження. Реалізація стратегії забезпечення конкурентоспроможності національної економіки у світовій системі господарювання потребує розв'язання комплексу проблем продовольчої безпеки. Великою мірою це залежить від подолання кризового стану значної кількості вітчизняних підприємств агропромислового комплексу, вимушених функціонувати в умовах дестабілізуючих чинників мікро- і макрорівня. Як об’єкти обов’язкового аудиту відкриті акціонерні товариства (ВАТ) харчової промисловості окрім поширених зовнішніх і внутрішніх ризик-факторів підпадають під вплив специфічних чинників, пов'язаних з причинно-наслідковими зв'язками виробників та переробників сільськогосподарської продукції, протиправним перерозподілом власності, слабкістю системи простежування історії харчового продукту або його інгредієнтів. Це зумовлює небезпеку втрати економічних вигод не лише суб’єкта господарювання, а й широкого кола осіб, зацікавлених у його подальшому функціонуванні. В умовах значного розширення меж потенційного ризику важливо отримувати від аудиторів не лише інформацію про достовірність фінансової звітності підприємств, але й оцінку їхньої реальної життєздатності. У цьому зв'язку об’єктом уваги фахівців виступає безперервність як основний принцип складання фінансової звітності. Механізм реалізації аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств залишається проблемним питанням у теоретичному, методологічному та методичному аспектах. Це підтверджується відсутністю у більшості аудиторських висновків висвітлення думки щодо подальшого ефективного функціонування підприємства попри її обов’язковість згідно із Міжнародними стандартами аудиту, надання впевненості та етики (МСА). Дослідженню припущення безперервності діяльності підприємств та його аудиторській діагностиці присвячено роботи зарубіжних учених (Р.Адамса, А.Аренса, Й.Бетге, Ф.Дефліза, М.Метьюса, Р.Монтгомері, Б.Нідлза, Дж.Робертсона, М.Хірша) і російських фахівців (С.Бичкової, І.Богатої, Ю.Данилевського, А.Кашаєва, В.Керимова, Н.Горощенок, О.Островського, Н. Ремізова, Я.Соколова, Л.Фридкіна, Є.Чикунової). Ураховуючи новизну проблеми, безсумнівний інтерес представляють окремі напрацювання в цьому напрямку вітчизняних науковців (Г.Давидова, Р.Костирка, Г.Нашкерської, О.Петрик, І.Пилипенка, К.Редька, В.Сопка). Віддаючи належне внеску зазначених авторів, слід зауважити, що невирішеними залишилися чимало питань теоретико-методичного характеру щодо: нечіткого теоретичного обґрунтування етимологічного та лексичного змісту терміну «припущення безперервності діяльності підприємств»; відсутності цілісного підходу до визнання доказовості системності аудиторської діагностики; формалізації процесу діагностування та його етапів у межах аудиту фінансової звітності; детальної методики діагностики безперервності діяльності підприємств та контролю якості результатів її застосування. Необхідність розв'язання окреслених питань, їхня актуальність та значення для розвитку вітчизняного аудиту зумовили вибір теми дослідження, його мету та завдання.^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідних робіт кафедри контролю та аналізу господарської діяльності Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за програмою держбюджетної теми «Розробка інформаційно-методичних засад моделювання механізму контролю якості аудиту» (номер державної реєстрації – 0105U002112). Автором розкрито особливості методології внутрішньофірмової стандартизації процедур аудиту. У межах госпдоговірної теми № 179/2006 «Розробка внутрішньофірмових стандартів аудиторської діяльності» особистий внесок дисертанта полягає в розробці внутрішньофірмового стандарту аудиту «Діагностика припущення безперервності» та комплекту робочих документів до нього.^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження теоретико-методологічних і практичних аспектів аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств та розробка рекомендацій з удосконалення цього процесу. Цільова спрямованість роботи зумовила постановку таких завдань: конкретизувати економічний зміст терміну «припущення безперервності діяльності підприємства»; довести корисність інформації за результатами діагностування безперервності діяльності підприємств та встановити напрямки її використання відповідними групами користувачів фінансової звітності; провести параметризацію елементів системи аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств та встановити їх зв’язок та взаємозумовленість; формалізувати процес діагностування в межах аудиту фінансової звітності та структурувати його елементи; охарактеризувати ресурсне забезпечення та методичні інструменти здійснення аудиторської діагностики і визначити напрямки їх удосконалення; визначити вплив результатів аудиторської діагностики на зміст і форму аудиторського висновку; розробити методичні положення аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств і внутрішньофірмового контролю якості її результатів.^ Об’єктом дослідження є аудиторська діагностика безперервності діяльності підприємств.Предметом дослідження є сукупність теоретичних, окремих методологічних та практичних аспектів аудиторського діагностування безперервності діяльності відкритих акціонерних товариств харчової промисловості.^ Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод, що забезпечив здійснення моніторингу основних результатів попередніх досліджень за теоретичним, методологічним і методичним аспектами, а в поєднанні зі способом ретроспективного аналізу дефініцій – обґрунтування етимологічного та лексичного значення терміну «припущення безперервності». При поєднанні системного підходу та загальнонаукових методів (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, конкретизація, абстрагування, групування, узагальнення) сформовано концепцію аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств, параметризовано елементи системи аудиторської діагностики та структуровано її потенціал. Використання індуктивного підходу та моделювання забезпечило обґрунтування ефективних методик розпізнавання кризового стану та загрози банкрутства, розробку алгоритму визначення впливу результатів діагностики на характер аудиторського висновку. На основі анкетування та опитування оцінено доцільність діагностування аудитором припущення безперервності та встановлено зони потенційного ризику підприємств. Для обрання ключових індикаторів діагностування реальної життєздатності та перспектив діяльності ВАТ харчової промисловості використовувались економіко-математичні моделі.Інформаційною базою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів; законодавчі й нормативні документи України та інших країн; енциклопедичні й довідникові видання; аудиторські висновки та відомості про ВАТ, оприлюднені згідно з вимогами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.^ Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних та подальшому розвитку організаційно-методичних засад аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств. До найістотніших результатів, що характеризують наукову новизну та особистий внесок автора, належать такі:вперше: запропоновано концепцію аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств як системного явища в аудиті через виокремлення елементів системи (суб’єкт, об’єкт, процес, комунікативний блок) і встановлення між ними зв’язків та взаємозалежності, що дозволило представити загальний потенціал цієї системи складовими, що його забезпечують (ресурсний, організаційний та функціональний потенціали);удосконалено: економічний зміст терміну «припущення безперервності діяльності підприємства» на підставі комплексної характеристики його синтактичного, семантичного та прагматичного трактування, а саме: припущення безперервності означає, що підприємство не має передумов і намірів реалізувати всі свої активи, має змогу погасити всі поточні зобов’язання протягом 12 місяців, наступних за звітною датою; напрямки використання результатів аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств відповідно до інформаційних потреб користувачів фінансової звітності в розрізі внутрішніх і зовнішніх (з прямим, непрямим фінансовим інтересом, без фінансового інтересу), що впливає на зростання довіри суспільства до аудиторської професії; процедуру діагностики безперервності діяльності, яку запропоновано виконувати експрес- і фундаментальним діагностуванням упродовж усіх етапів аудиту фінансової звітності, що посилює доказову базу та обґрунтованість аудиторської думки; набули подальшого розвитку: розробка внутрішньофірмового стандарту «Діагностика припущення безперервності» та комплект робочих документів до процесу діагностування, що створює передумови належної ретельності роботи аудиторів, сприяє зниженню її трудомісткості; порядок встановлення впливу результатів діагностики безперервності діяльності підприємств на думку аудитора щодо концептуальної основи фінансової звітності, застосування якого дозволяє обґрунтувати форму і зміст аудиторських висновків; методичні положення аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств й оцінки якості її результатів, що сприяє підвищенню ефективності організації та здійснення аудиту фінансової звітності.^ Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості застосування на практиці розроблених пропозицій з удосконалення процесу діагностики безперервності діяльності підприємств на рівні аудиторських фірм та їх клієнтів – ВАТ харчової промисловості. Зокрема, сукупність пропозицій і рекомендацій з удосконалення процесу аудиторської діагностики для аудиторських фірм забезпечили підвищення якісного рівня аудиту відповідно до потреб користувачів фінансової звітності, а саме: особова картка обліку персоналу аудиторської фірми як джерела накопичення інформації про співробітника й результати його роботи, у тому числі з аудиторської діагностики; внутрішньофірмовий стандарт «Припущення безперервності діяльності підприємства» та комплект робочих документів до нього; технологія здійснення аналітичних процедур і виокремлення індикаторів діагностування безперервності ВАТ; методика аудиторської діагностики та оцінка контролю якості її результатів; алгоритм встановлення впливу результатів діагностики безперервності діяльності підприємств на характер аудиторського висновку. Адресність пропозицій і рекомендацій ВАТ харчової промисловості дозволила змінити напрямок контрольно-аналітичної роботи планово-економічного відділу, що надало можливість вчасно виявити негативні тенденції розвитку, загрози безперервності діяльності, завдяки чому були здійснені профілактичні заходи і ймовірність настання кризового стану зведено до мінімуму, а саме: диференціація ознак, що ставлять під загрозу дотримання припущення безперервності; форми документів для діагностування безперервності; методика розрахунку показників-індикаторів виявлення негативних факторів, що впливають на діяльність підприємства. Запропоновані в дисертаційній роботі висновки і рекомендації отримали схвалення, впроваджені та використовуються в практичній діяльності аудиторських фірм: ТОВ «Аудиторська фірма «Апогей» (довідка № 11 від 23.10.07р.), ТОВ «Аудиторська фірма «БАК» (довідка № 3 від 09.10.07р.), ТОВ по наданню аудиторських та консультаційних послуг «АУДЕК» (довідка №5 від 10.03.08р.); ТОВ «Аудиторська фірма «НіКо» (довідка № 4 від 08.04.2008р.); при проведенні семінарів постійного удосконалення професійних знань аудиторів України в діяльності ДП «Статус-Донецьк» ТОВ «Інформаційно-аналітичний та методичний центр аудиту в Україні «Статус» (довідка № 17 від 14.10.07р.); в діяльності ВАТ «ВІНТЕР» (довідка № 14 від 20.03.08р.) та асоціації «Донбасхліб» (довідка № 23 від 24.04.2008р.). Окремі результати дослідження аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств впроваджені в навчальний процес Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського при викладанні навчальних дисциплін «Організація й методика аудиту», «Зовнішній аудит» (довідка № 1302/2369 від 19.11.07р.).^ Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі розробки та пропозиції, викладені в роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача. ^ Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені в дисертації, доповідалися, обговорювалися й отримали позитивну оцінку науковців на 7 науково-практичних конференціях, з них 6 Міжнародних, а саме: «Розвиток обліку й аудиту як основи інформаційно-аналітичної системи підприємства» (м. Харків, 2005р.), «Дослідження й оптимізація економічних процесів (Оптимум – 2006) (м. Харків, 2006р.); «Розвиток наукових досліджень’2006» (м. Полтава, 2006р.); «Проблеми підвищення ефективності господарювання на мезо- та мікроекономічному рівні» (м. Одеса, 2007р.); «Стан і проблеми обліку, контролю і аналізу в умовах транзитивної економіки» (м. Донецьк, 2007р.), «Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення» (м. Ялта, 2007р.), «Наукові дослідження в сфері бухгалтерського обліку, контролю та аналізу: теоретико-практичне значення та напрямки подальшого розвитку» (м. Житомир, 2007р.); «Стратегія якості у промисловості і освіті» (м. Варна, Болгарія, 2008р.).Публікації. За результатами дослідження опубліковано 16 наукових праць загальним обсягом 14,23 друк. арк., з яких особисто здобувачеві належить 6,15 друк. арк., з них 5 статей у фахових виданнях (1,54 друк. арк., в т.ч. автора – 1,08 друк. арк.), 8 тез доповідей та 1 стаття в інших наукових виданнях (2,29 друк. арк., в т.ч. автора – 1,6 друк. арк.) та 1 навчальний посібник за участю автора (10,40 друк. арк., в т.ч. автора – 3,47 друк. арк.).^ Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст викладено на 188 сторінках друкованого тексту, у тому числі 27 таблиць на 12 сторінках, 15 рисунків на 9 сторінках. Додатки в кількості 19 складають 104 сторінки. Список використаних джерел налічує 250 найменувань і розміщено на 23 сторінках. РОЗДІЛ 1^ ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АУДИТОРСЬКОЇ ДІАГНОСТИКИ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ1.1 Безперервність діяльності підприємств як об’єкт діагностичного дослідження в аудитіВикористання Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики (МСА) вимагає від аудиторів проведення перевірки на такому якісному рівні, що відповідає зростанню потреб суспільства та відповідальності перед ним. Підтверджуючи відповідність складання фінансової звітності до визначеної концептуальної основи, висновок аудитора підсилює довіру до неї, виступає основою прийняття професійно-обґрунтованих рішень широким колам користувачів. Прецеденти неврахування можливості подальшої діяльності підприємств при складанні фінансової звітності таких закордонних компаній, як, наприклад, Enron, Parmalat, WorldCom, Williams Communications, Adelphia, Reliant Resources, Merex, Xerox [1,2] є додатковим доказом необхідності вдосконалення національної системи аудиту та підвищення контролю якості аудиторських послуг. Це передбачає розширення меж виконання звичайної аудиторської перевірки й процедур аналізу фінансового стану підприємства та дослідження аудитором перспектив і можливостей подальшого функціонування суб’єкта господарювання.Вырезано.Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.Вважаємо недоречним акцентувати увагу на групі «громадськість», оскільки термін, походячи від терміну «суспільство», припускає «коло осіб, об’єднаних спільністю положення, походження, інтересів тощо» [68,С.376], якими і є всі інші групи. Спостерігається також певна синонімічність у поглядах науковців: управлінський персонал, менеджери та керівництво підприємства; уряд (державні органи) та органи, до сфери управління яких належить підприємство тощо. Інша група авторів [32,60] – прихильники точки зору, що всіх користувачів фінансової звітності можна представити партнерськими групами (основні користувачі) і користувачами, які безпосередньо не зацікавлені в результатах діяльності підприємства, однак представляють і захищають інтереси першої групи. На нашу думку зазначена класифікація дещо невдала, оскільки, складно уявити, яким чином юрист буде представляти і захищати інтереси кредиторів, покупців, постачальників роботодавця, або як біржа цінних паперів може представляти інтереси позабюджетних фондів. Це ж стосується і представників незалежної преси, які можуть, як підтримати, так і виступити проти основного користувача. Третя група авторів [100,101,106], керуючись основною відмінністю щодо можливостей доступу до інформаційних потоків підприємства, широке коло користувачів фінансової звітності умовно поділяє на дві групи: зовнішні і внутрішні. Внутрішні користувачі, в міру своєї компетентності, можуть отримувати відповідну інформацію щодо поточної діяльності та перспектив розвитку підприємства. Зовнішні ж найчастіше задовольняються даними офіційних джерел. Це досить конструктивний підхід, який можна покласти за основу класифікації користувачів фінансової звітності, що відповідатиме сучасним тенденціям розвитку суспільства, однак, також потребує певної конкретизації. І, нарешті, остання група авторів [21,45,58,59,62] вважає доцільним класифікувати користувачів фінансової звітності на внутрішніх і зовнішніх. Останні, в свою чергу, представлені користувачами з прямим і непрямим фінансовим інтересом. Цей підхід, вперше запропонований Б.Нідлзом, надалі знайшов своїх прихильників (М.І.Кутер, Я.В.Соколов, С.М.Бичкова, Ю.М.Москальова, В.Г.Швець), які в складі зовнішніх користувачів додатково виділяють третю групу – користувачі без фінансового інтересу (Додаток В, табл.В.1). Підтримуючи цю групу науковців, під зовнішніми користувачами фінансової звітності підприємств харчової промисловості слід розуміти: користувачів фінансової звітності з прямим фінансовим інтересом, що безпосередньо співпрацюють або планують співпрацювати із зазначеним підприємством, намагаючись повернути вкладені грошові кошти та (або) отримати прибуток від співробітництва (інвестори, кредитори, контрагенти); користувачів фінансової звітності з непрямим фінансовим інтересом, що отримують надходження від підприємства у встановленому порядку у вигляді відсотків, фіксованих відрахувань тощо (податкові органи, цільові позабюджетні соціальні фонди, органи державного управління); користувачів фінансової звітності без фінансового інтересу, що потребують інформації про підприємство для проведення відповідних спостережень, досліджень, розслідувань, реєстрації (статистичні, судові та арбітражні органи, ДКЦПФР, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг в Україні, Комісія з контролю якості АПУ). Слід вказати на існування відмінності стосовно специфіки інформаційних потреб в межах окремих підгруп [108, С.215]. Їх, в свою чергу, також можна поєднати за певними ознаками: виконавчий орган - колегіальний (правління (дирекція)) або одноособовий (генеральний директор); внутрішній контролюючий орган за фінансово-господарською діяльністю підприємства (Ревізійна комісія, відділ внутрішнього контролю, внутрішнього аудиту тощо); контрагенти (постачальники, покупці). Ккористувачі мають достатньо широкий діапазон інтересів щодо обсягу, змісту, деталізації інформації про діяльність підприємства та його результати, однак, всі вони зацікавлені в незалежній діагностиці припущення безперервності, що підтверджує Додаток В.Вырезано.Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.Авторське розуміння сутності механізмів експрес- і фундаментальної діагностики безперервності діяльності підприємств [165] сформувалося під впливом концепції діагностування, викладеної в роботах вітчизняних і зарубіжних авторів [90,91,124,129,166-169], підходи яких щодо розкриття сутності термінів «експрес-діагностика» і «фундаментальна діагностика» представлені в табл. К.1 Додатку К. Отже, експрес-діагностика безперервності діяльності підприємства – етап аудиторської діагностики, спрямований на формування загальної думки про дотримання припущення підприємством. Сутність зазначеного етапу полягає в попередній систематизації груп факторів, що впливають на безперервність діяльності підприємства та оцінці масштабу їх впливу.^ Фундаментальна діагностика безперервності діяльності підприємства базується на комплексному фундаментальному аудиторському дослідженні здатності підприємства локалізувати негативний вплив окремих факторів. Резервами в цьому випадку можуть виступати як внутрішні (фінансово-економічний потенціал), так і зовнішні джерела. Можна виділити деякі аналогії відносно визначення об’єктів, суб’єктів, технології проведення експрес- і фундаментальної діагностики. В той же час, зазначені системи не тільки доповнюють одна одну, але й мають істотні відмінності. Вивчення автором існуючих підходів щодо визначення організаційних аспектів об’єкта дослідження [124,129,170] надало змогу виділити структурні елементи, що найбільш повно характеризують етапи експрес- і фундаментальної діагностики (табл. 2.1). Таким чином, аудиторська діагностика безперервності діяльності підприємств харчової промисловості, маючи власну логічну структуру виконання, гармонійно поєднується зі структурою процесу аудиту фінансової звітності. Отримання загальної уяви про припущення безперервності на етапі експрес-діагностики за необхідністю знаходить консеквентне продовження, що реалізується під час комплексного фундаментального дослідження. Здійснення фундаментальної діагностики доречне тільки при виявленні подій або обставин, які викликають сумнів щодо безперервності діяльності підприємства, виявлених під час експрес діагностики, і вимагає від виконавців більшого професіоналізму й поглиблених знань методів аналітичного характеру. При цьому можливості та ефективність здійснення аудиторської діагностики значно залежать від розміру й структури підприємства, обсягу інформаційної бази дослідження, часових меж проведення аудиту, а також методичного інструментарію. Визначальною основою, управляючою силою функціонування організаційної системи аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємства є її цільова орієнтація, сформована суб’єктом аудиту. Першорядна ціль діагностики полягає у висловленні аудитором професійної думки щодо дотримання суб’єктом господарювання припущення безперервності при складанні фінансової звітності. Ґрунтуючись на принципі цілепокладання, що проявляється в залежності цілей від вимог системи більш високого рівня, досягненню основної мети діагностики підпорядковані цілі нижчого рівня, які несуть менше сутнісне навантаження (Додаток К, рис.К.1). Представлена на рисунку ієрархія цілей орієнтує всю систему аудиторської діагностики на досягнення першорядної мети, що Таблиця 2.1^ Порівняльна характеристика підсистем експрес- і фундаментальної діагностики безперервності діяльності підприємства Структурні елементи Експрес-діагностика Фундаментальна діагностика Мета Попередня систематизація груп факторів, що стосуються припущення безперервності та оцінка масштабу їх впливу. Проведення комплексного фундаментального дослідження щодо здатності підприємства локалізувати негативний вплив окремих факторів за рахунок фінансово-економічного потенціалу і продовжити безперебійне функціонування. Завдання - систематизація і класифікація груп факторів, здатних вплинути на безперервність діяльності; - з’ясування причин виникнення факторів; - оцінка масштабів їх впливу;- підтвердження обґрунтованості аудиторського висновку - підтвердження попередньої оцінки масштабів впливу факторів; - виявлення резервів усунення негативних факторів;- підтвердження обґрунтованості аудиторського висновку Об’єкти Зовнішні і внутрішні фактори, що впливають на діяльність підприємства Зовнішні і внутрішні фактори, що впливають на діяльність підприємства, фінансово-економічний потенціал підприємства Суб’єкти Аудитор (аудиторська фірма) Підстава Договір на проведення аудиту Рішення (наказ) керівника аудиторської фірми (керівника аудиторської групи, старшого аудитора) Порядок проведення Визначається на підставі МСА і внутрішньофірмових стандартів Етапи 1.1 Збір і аналіз попередньої інформації про клієнта. 1.2 Визначення масштабів впливу і періодичності прояву негативних факторів. 1. Аналіз здатності підприємства продовжувати діяльність за рахунок фінансово-економічного потенціалу Узагальнення результатів діагностики; Розробка пропозицій щодо усунення або мінімізації негативних факторів; Погодження результатів аудиторської діагностики із замовником;Складання та підписання аудиторського висновку. Методичні прийоми Синтез загальнонаукових методів, методів економічного контролю та методів інших наук із домінуванням саме методів аналітичного характеру (статистика, фінансовий, економічний аналіз, теорія ймовірностей тощо). Інформацій-на база Зовнішні і внутрішні джерела інформації Систематизовані та згруповані на етапі експрес діагностики внутрішні і зовнішні джерела інформації Час проведення На організаційному та дослідницькому етапах процесу аудиту фінансової звітності На дослідницькому етапі процесу аудиту при наявності подій або обставин, які породжують сумнів щодо припущення безперервності, виявлених під час експрес діагностики Витрати на проведення На підставі договору на проведення аудиту, відносяться на собівартість товару (продукції, послуг) Узагальнення результатів Робочі документи аудитора, Аудиторський висновок забезпечується здійсненням певних задач. Перша підціль системи аудиторської діагностики реалізується за допомогою виконання поставлених підсистемами експрес- і фундаментальної діагностики задач. Досягнення другої підцілі можливе за умови встановлення ступеня дотримання припущення безперервності й базується на узагальнених результатах попереднього діагностування. Повнота реалізації третьої підцілі щодо максимального задоволення власних потреб аудиторської фірми та потреб користувачів фінансової звітності залежить від досконалості ресурсного, організаційного та функціонального потенціалів системи аудиторської діагностики. Змістовна сторона саме підцілей експрес- і фундаментальної діагностики відображає коло об’єктів системи аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємства (табл. 2.2). В основу структурування об’єктів дослідження аудиторської діагностики покладено ознаку джерел виникнення загроз щодо безперервності діяльності підприємств. Склад зовнішніх факторів представлено факторами макро- (2.1.1–2.1.4) та мікросередовища (2.2.1 – 2.2.3), склад внутрішніх факторів характеризується лише факторами мікросередовища (2.3.1 – 2.3.5). Загальне оточення (макросередовище) включає до свого складу глобальні чинники, що віддзеркалюють соціально-економічні відносини в суспільстві, оперативне середовище (мікросередовище) та охоплює чинники, які здійснюють безпосередній вплив на конкретне підприємство [124, С.295]. Угрупування об’єктів аудиторської діагностики за ознакою рівня дослідження обумовлене концепцією бачення підприємства як відкритої у кібернетичному сенсі системи, внутрішня стабільність якої залежить від низки зовнішніх факторів та підпорядковується принципу ієрархічності, що дозволяє розглядати об’єкти у взаємозв’язку та співпідпорядкованості. Класифікація об’єктів аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств харчової промисловості за періодичністю прояву негативного впливу передбачає виділення об’єктів разового (втрата ліцензії, франшизи, форс-мажорні обставини, недотримання вимог щодо формування статутного капіталу, порушення Вырезано.Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке. РОЗДІЛ 3^ РЕАЛІЗАЦІЯ МЕХАНІЗМУ АУДИТОРСЬКОЇ ДІАГНОСТИКИ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЇЇ РЕЗУЛЬТАТІВ3.1 Обґрунтування незалежної думки аудитора про ступінь дотримання підприємствами припущення безперервності Дотримання вимог внутрішньофірмових стандартів (ВФСА) і грамотне складання робочих документів аудитора формує передумову для обґрунтування незалежної думки фахівця про ступінь дотримання безперервності діяльності ВАТ, виступаючи доказом того, що: Аудит відповідним чином планувався на основі вивчення специфіки бізнесу клієнта; за необхідності до загальної стратегії та плану аудиту вносились коригування, які обґрунтовувалися і документувалися; Спрямованість, масштаб і глибина аудиторських процедур були намічені виходячи із встановленого аудиторського ризику і рівня суттєвості можливих викривлень в обліку та фінансовій звітності клієнта; Процес виконання аудиторських процедур відповідав графіку; Робота асистентів аудиторів контролювалась з боку старших посадових осіб аудиторської фірми; Під час виконання аудиторських процедур була зібрана достатня кількість переконливих аудиторських доказів, в тому числі отриманих із незалежних джерел; Результати аудиторських процедур виступають підтвердженням адекватності висновків, покладених за основу аудиторського висновку або інших підсумкових документів [114, С.35]. Враховуючи відсутність офіційного документу щодо регламентації дій вітчизняного аудитора з розробки і затвердження ВФСА, вважаємо доцільним звернутися до російського досвіду. Правилом (стандартом) Російської Федерації «Вимоги до внутрішніх стандартів аудиторських організацій» [239] висуває наступні загальні вимоги до розробки ВФСА: доцільність, правонаступність і несуперечність, логічна чіткість; повнота і деталізація, єдність термінологічної бази. Вимога доцільності припускає практичну значущість та актуальність ВФСА, його відповідність встановленій цілі. Для комплексної реалізації зазначеної вимоги Загальні положення змісту ВФСА повинні враховувати наступні пункти: 1) Цілі, задачі і основа для розробки. 2) Необхідність використання стандарту. 3) Значення стандарту для контролю якості аудиту. 4) Сфера застосування стандарту. Вимога правонаступності і несуперечності передбачає узгодженість та взаємозв’язок із іншими нормативами і стандартами. ВФСА «Діагностика припущення безперервності», що відноситься до стандартів із порядку проведення аудиту, опирається на такі групи документів: 1) законодавчі акти, що регулюють аудиторську діяльність в Україні; 2) нормативно-правові документи, що можуть використовуватися в межах аудиторської діагностики допущення безперервності; 3) міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики; 4) прийняті раніше ВФСА. Вимога логічної чіткості припускає чіткість формулювань, цілісність та якість викладення ВФСА, що, в першу чергу, реалізує зміст стандарту. Ступінь дотримання вимоги повноти і деталізації характеризує комплексність охоплення досліджуваного стандартом питання. Поєднати лаконічність викладення сутності ВФСА із зазначеною вимогою можна через широке використання додатків у вигляді таблиць, схем, робочих документів аудитора тощо. Вимога єдності термінологічної бази забезпечує єдине трактування термінів в усіх стандартах і документах. Для запобігання розбіжностей у тлумаченні термінів пропонуємо до змісту ВФСА додати розділ «Основні поняття і визначення». Отже, вирішенню проблеми уніфікації структури ВФСА сприятиме комплексне дотримання вимог доцільності, правонаступності і несуперечності, логічної чіткості, повноти і деталізації, єдності термінологічної бази. З метою формування уніфікованої структури ВФСА нами в [240, С.26-31] було проаналізовано відповідність структури і змісту існуючих внутрішніх стандартів аудиту вимогам їх складання, запропоновано уніфіковану структуру стандарту із деталізацією певних елементів на прикладі ВФСА «Діагностика припущення безперервності». Додатково враховано структуру і зміст окремих існуючих стандартів щодо здійснення аудиторської діагностики безперервності діяльності ВАТ (Додаток Х). Встановлені ключові параметри і вимоги щодо структури і змісту внутрішніх станд