№ 291 від 01.06.2007 року 11 сесія 5 скликання Про Стратегію регіонального розвитку Вінницької областіна період до 2015 року Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та Закону України “Про державне прогнозування та розроблення програми економічного і соціального розвитку України” обласна Рада ВИРІШИЛА: 1. Затвердити Стратегію регіонального розвитку Вінницької області на період до 2015 року (далі Стратегія) (додається). 2. Облдержадміністрації, райдержадміністраціям, виконкомам міст обласного значення з метою реалізації пріоритетних напрямків, визначених Стратегією: 2.1 Розробити середньострокові та короткотермінові програми соціально-економічного розвитку відповідних територій; 2.2 Щорічно заслуховувати на сесіях рад звіти про хід реалізації пріоритетних напрямків Стратегії. 3. Контроль за виконанням Стратегії покласти на постійну комісію обласної Ради з питань економічних реформ, роботи промисловості, транспорту, зв’язку та енергозбереження (Невмивака В.Л.), інші галузеві постійні комісії обласної Ради. ^ Голова обласної Ради Г.Заболотний ЗАТВЕРДЖЕНО рішенням __ сесії обласної Ради 5 скликання від __ ______ 2007 року №___ЗМІСТ ВСТУП І. Основні тенденції соціально-економічного розвитку Вінницької області.1.1. Вінниччина в економіці України 1.2. Демографічна ситуація. 1.3. Рівень економічного розвитку 1.4. Грошово-кредитний ринок 1.5. Галузева інфраструктура ІІ. Економічний потенціал2.1. Промисловість2.2. Сільське господарство2.3. Розвиток малого підприємництва^ 2.4. Ефективність роботи господарського комплексу 2.5. Інвестиційний розвиток2.6. Освіта та наука2.7. Охорона здоров’я, туризм ІІІ. Людські ресурси3.1. Зайнятість і ринок праці ІV. Принципи розробки Стратегії V. Ключові проблеми розвитку області VІ. Принципи реалізації Стратегії VІІ. Мета та стратегічні завдання на період до 2015 року7.1. Забезпечення розвитку людських ресурсів7.2. Забезпечення екологічної безпеки та використання рекреаційного потенціалу 7.3. Інвестиційно-інновацій розвиток галузей економіки. 7.4. Розвиток міжрегіонального, міжнародного та транскордонного співробітництва 7.5. Просторовий розвиток та територіальне планування 7.6. Формування позитивного іміджу регіону VIІI. Механізми реалізації Стратегії 8.1. Організаційне забезпечення реалізації Стратегії 8.2. Фінансове та науково-методичне забезпечення реалізації Стратегії IХ. Етапи реалізації Стратегії ^ X. Очікувані результати реалізації Стратегії XІ. Моніторинг і оцінка реалізації Стратегії Додаток 1. Перелік заходів направлених на виконання стратегічних завдань Стратегії регіонального розвитку Вінницької області на період до 2015 року – на 31 аркуші;Додаток 2. Показники оцінки реалізації Стратегії регіонального розвитку Вінницької області на період до 2015 року – на 10 аркушах;Додаток 3. Розвиток основних сфер економічної діяльності Вінницької області до 2015 року (розрахункові показники) – на 2 аркушах; Додаток 4. Показники розвитку малого підприємництва на 2007-2011 роки;Додаток 5. Показники розвитку газових мереж до 2011 року;Додаток 6. Будівництво доріг державного значення до 2011 року;Додаток 7. Розвиток мережі побутового обслуговування населення Вінницької області у 2007-2011 роках;Додаток 8. Розвиток ринків Вінницької області у 2007-2011 роках;Додаток 9. Розвиток мережі ресторанного господарства Вінницької області у 2007-2011 роках;Додаток 10. Розвиток мережі роздрібної торгівлі Вінницької області у 2007-2011 роках.Додаток 11. Очікувані результати виконання інвестиційних проектів виробничо-комерційного напрямку у Вінницькій області до 2011 рокуДодаток 12. Перелік інвестиційних проектів виробничо-комерційного напрямку, які передбачається реалізовувати на період до 2011 року – на 26 аркушах; ^ СТРАТЕГІЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ Вінницької області на період до 2015 року Вступ Стратегія регіонального розвитку Вінницької області на період до 2015 року (далі – Стратегія) розроблена на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 року №1001 „Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року”. В Стратегії з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, оцінки конкурентних переваг, обмежень, загроз і проблем розвитку Вінницького регіону, визначені першочергові пріоритетні завдання, заходи координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які спрямовані на реалізацію визначених завдань. Стратегія повинна стати підґрунтям для розробки короткотермінових та середньострокових програм економічного і соціального розвитку Вінницької області. Нормативно-правовою базою для розробки Стратегії є:- Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про стимулювання розвитку регіонів», Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 №621 «Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету» та від 21 липня 2006 року №1001 „Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року”, Концепція державної регіональної політики, Стратегія економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004-2015 роки (схвалена Указом Президента України від 28.04.2004 № 493/2004), Методичні рекомендації щодо формування регіональних стратегій розвитку та інше. Для вивчення громадської думки та обговорення в широких колах положень Стратегії обласною Радою спільно з облдержадміністрацією була створена робоча група, в яку увійшли представники галузевих управлінь, бізнесових кіл, науковців, громадських і молодіжних організацій, депутатського корпусу та органів місцевого самоврядування. Розробляючи Стратегію робоча група прагнула визначити таку систему пріоритетів, цілей і завдань, які б стали для регіону джерелом оновлення, а саме розвиток людського потенціалу, проблеми екологічної безпеки і використання рекреаційного потенціалу, розвиток інвестицій та інновацій, міжнародне та транскордонне співробітництво, просторовий розвиток та територіальне планування, формування позитивного іміджу регіону. Основні напрямки та складові концепції Стратегії регіонального розвитку Вінницької області на 2007-2015 роки були презентовані на спільному засіданні колегії обласної державної адміністрації та Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної Ради 12 лютого 2007 року.І. Основні тенденції соціально-економічного розвитку Вінницької області. 1.1. Вінниччина в економіці України. Вінницька область – один із всебічно розвинених аграрно-промислових та культурно-історичних регіонів незалежної України. ^ Територіально-адміністративний устрій: Вінницька область була утворена 27 лютого 1932 року. Територія 26,5 тис.км², що становить 4,4% від площі України. Кількість населення - 1,68 млн.чол., (3,6% населення країни), в тому числі міське 48,2%, сільське 51,8%.. На 01.01.2007 року в області налічується 6 міст обласного значення, 27 районів, 3 райони в місті, 662 сільських і 30 селищних населених пунктів. ^ Природно-географічне розташування та інвестиційний потенціал: Вінницька область розташована в лісостеповій зоні на Волино-Подільській височині. За даними Держкомземресурсу України показник сільськогосподарської освоєності території дорівнює понад 76% і становить 2 тис.км², з яких майже 50% - чорноземи. За розмірами сільськогосподарських угідь область займає серед регіонів України 9 місце. Загальна площа лісів, лісових насаджень і закріплених мисливських угідь - 0,36 тис. км². На території області протікає близько 3,6 тис. річок і струмків загальною довжиною 11,8 тис.км, в т.ч. 230 річок завдовжки понад 10 км. Вони належать до басейнів Південного Бугу, Дністра та Дніпра. На річках створено 74 водосховища та понад 4 тисячі ставків, сумарна площа яких становить близько 32 тис.га. Вінниччина – це край з багатою мінерально-сировинною базою. В ії надрах відкрито 1159 родовищ та проявів 30 видів різноманітних корисних копалин, десятки родовищ торфу, а також унікальні поклади граніту, каоліну, гранату і флюориту. Розроблені й діють цілющі джерела мінеральної води, зокрема з високим вмістом радону в м.Хмільнику. Крім того, розвідано 21 джерело столової води. Виявлено мінеральні води типу „Миргородська”. Вінницька область має великі поклади первинних каолінів, що складають ^ 44% від загальних по Україні. Глухівецький гірничо-збагачувальний комбінат, виробляє майже третину каоліну в державі і експортує його в 12 країн світу. Відходи збагачення каоліну – кварцові піски використовуються у будівництві, виробництві скла, карбіду кремнію та тонкої кераміки, для очистки води та в інших галузях В області розвідано єдине в Європі родовище гранатів. Велику перспективу має Шахтинське родовище флюоритів (плавикового шпату), яке є одним з найпотужніших родовищ Європи. Також в області розвідано й розробляються 3 родовища гранітів. Унікальні декоративні властивості вінницьких гранітів дозволяють виготовляти з них камінь, облицювальні плити, підвіконня, пам’ятники, тощо. Вінницька область – єдина в Україні, де є великі запаси пеліканіту. Вперше на Поділлі знайдено боксити – руду на алюміній. За оцінкою геологів, прогнозні ресурси бокситів становлять близько 3 млн.тонн. Сировинний потенціал будівельного виробництва представлений в області буто-щебеневою сировиною, пиляним каменем, карбонатними породами для виробництва місцевих в’яжучих матеріалів, сировиною для грубої кераміки, пісками, окремими родовищами облицювального каменю, керамзитової сировини. Рівень використання корисних копалин області нижчий середньо-державного. 202 км державного кордону з Молдовою та сусідство з областями України створюють сприятливі умови для розвитку економіки області. Область має розгалужену мережу залізничних (1124 км) та автомобільних шляхів загальнодержавного і місцевого значення (9524 км). Вінницька область по коефіцієнту транзитності території займає перше місце в Україні. Щільність доріг одна з найбільших в Україні і складає 356 км на 1000 кв.км. території. Через територію області проходять 3 магістральних газопроводи: Уренгой-Помари-Ужгород, „Союз”, Дашава-Київ, експлуатується 9300 км газорозподільних мереж, а також нафтопровід „Одеса-Броди”. Область має багатогалузевий промисловий комплекс. Регіональна промислова політика була спрямована на створення сприятливих умов розвитку та переорієнтації галузей промисловості від стратегії „виживання” до стратегії сталого розвитку території. І як результат, на протязі останніх п’яти років область стабільно нарощує обсяги промислового виробництва. В області працює понад 300 промислових підприємств, обсяги виробництва продукції яких в основному розподілені по наступних галузях: харчова (65,8%), електроенергетика (10,6%), машинобудування (7,2%), легка (5,2%) та інші. За темпом росту кількості суб’єктів малого підприємництва за 2005 рік (111,9%) на 10 тис. осіб наявного населення область знаходиться на 5 місці серед регіонів України ( по Україні – 109,1%). Динамічний розвиток підприємництва в області забезпечив покращання рейтингу області за показником кількість суб’єктів малого підприємництва на 10 тис. осіб наявного населення. Область перемістилась з 23 за 2003 рік на 17 місце за 2005 рік. Разом з тим, досягнуті темпи розвитку суб’єктів підприємницької діяльності ще не забезпечили вихід на середній рівень цього показника по Україні (478 одн.). Його рівень становить 441 одиницю, що на 37 одиниць, або 7,8% менше ніж по Україні ( Хмельницька обл.. – 485 одн., Житомирська обл.. – 454одн., Тернопільська обл.- 391). В загальному на Вінниччині здійснюють діяльність 9,1 тис. малих підприємств та близько 150 спільних підприємств. В економіку області надійшло понад 92 млн.дол.США прямих іноземних інвестицій. Сільськогосподарський комплекс області по обсягах виробництва входить у п’ятірку кращих регіонів України. Основною спеціалізацією в рослинництві є вирощування зернових культур і цукрових буряків; у тваринництві – виробництво м’яса та молока. Питома вага області у валовій продукції сільського господарства України становить - 5,7% , у тому числі у рослинництві - 6,1%, у тваринництві - 5,0%. За абсолютним приростом товарообороту роздрібної торгівлі на 1 особу область в підсумку за 2006 р. займає 17 місце серед регіонів України. За 2006 рік номінальна нарахована середньомісячна заробітна плата становить 792,78 грн. і зросла в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 32,7% та в 1,6 раз перевищує прожитковий мінімум. Область поступово переходить до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку. Частка інноваційно-активних підприємств становить – 5,6%. В науково-інноваційній сфері працює 7 докторів наук, 73 кандидатів наук та діє 43 підприємства. В загальному частка області у валовій доданій вартості України знаходиться в межах 2,5%.. По даному показнику область знаходиться на постійному 12 місці у державі. Завдяки своєму географічному розташуванню вона має усі передумови для забезпечення динамічного розвитку матеріального виробництва, підвищення добробуту кожного громадянина, вирівнювання диспропорцій у соціально-економічному розвитку міст і районів, комплексного розвитку населених пунктів за рахунок раціонального та ефективного використання природно-ресурсного, науково-технічного, трудового та виробничого потенціалу. ^ 1.2. Демографічна ситуація Чисельність наявного населення Вінницької області, за оцінкою, на 1 січня 2007 року становила 1686500 осіб. Із загальної кількості жителів 813000 осіб (48,2%) проживає в міських поселеннях, 873500 осіб (51,8%) – в сільській місцевості. Упродовж січня–грудня 2007 року чисельність населення зменшилась на 15104 осіб, або на 8,9 осіб на 1000 населення. Зменшення населення відбулося як за рахунок природного скорочення (13028 осіб), так і міграційного скорочення (2076 осіб). Порівняно з 2005 роком обсяг природного скорочення населення зменшився на 2755 осіб, або з 9,2 до 7,2 особи у розрахунку на 1000 жителів. Природний рух населення області у 2006 році характеризувався збільшенням народжуваності водночас із зменшенням смертності. Всього 2006 р. у % до2005 р. На 1000 осіб1 2006 р. 2005 р. 2006 р. 2005 р. Кількість народжених живими 16287 15174 107,3 9,6 8,9 Кількість мертвонароджених 1072 792 135,4 6,53 5,23 Кількість померлих 29315 30957 105,6 17,3 18,1 у т.ч. дітей віком до1 року 1502 1392 107,9 9,64 9,14 ^ Природне скорочення населення 9215 10901 84,5 8,2 9,6 _______1 Тут і далі показники наводяться у розрахунку за рік2 Осіб3 На 1000 народжених живими та мертвими 4 На 1000 живонароджених Протягом 2006 року живими народилося на 1113 дітей більше, ніж у 2005 році. Інтенсивність народжуваності за цей період зросла в цілому з 8,9 до 9,4 немовлят на 1000 жителів. Найвищий серед районів області рівень цього показника спостерігався у місті Жмеринці (13,1‰), а найнижчий – у Тростянецькому районі (7‰). Смертність населення у 2006 році порівняно з попереднім роком. зменшилась з 18,1 %; до 17,3 %. Ця тенденція спостерігалася у 23 районах області. Найвищий рівень смертності зареєстровано у Чечельницькому районі (23,8%), а найнижчий – у містах Вінниці та Хмільнику (10,1% та 9,5% відповідно). На фоні зменшення загального рівня смертності в області зростають втрати народжених. До втрат відносяться мертвонароджені, яких у 2006 р. було зареєстровано 107 (із загальної кількості 16287 народжених), та діти, померлі у віці до 1 року, – 150 осіб. Порівняно з 2005 р. число померлих у цьому віці зросло з 9,1 до 9,6 дітей на 1000 живонароджених. Основними причинами смерті дітей до 1 року залишаються окремі стани, що виникають у перинатальному періоді, природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії, зовнішні причини смертності та інші. У 2006 р. було зареєстровано 7,5 шлюби на 1000 населення, що більше на 10% порівняно з минулим роком (6,8) та 3,6 розлучень на 1000 населення, що менше на 5,2% порівняно з відповідним періодом минулого року (3,8). Порівняно з відповідним періодом минулого року в області зросла міграційна активність населення. Всього, осіб 2006р. у % до 2005р. На 1000 осіб 2006р. 2005р. 2006р. 2005р. Всі потоки міграції Кількість прибулих 31104 29839 106,3 18,7 17,4 Кількість вибулих 33780 32622 103,5 19,9 19,1 Міграційний приріст -2076 -2783 74,6 -1,2 -1,6 Внутрішня міграція Кількість прибулих 21335 19823 107,6 12,6 11,6 Кількість вибулих 21335 19823 107,6 12,6 11,6 Міграційний приріст х х х х х Зовнішня міграція Кількість прибулих 10369 10016 103,5 6,1 5,8 Кількість вибулих 12445 12799 97,2 7,3 7,5 Міграційний приріст -2076 -2783 74,6 -1,2 -1,6 Показник міграційного скорочення населення області порівняно з 2005 р. зменшився на 25,4%. Міграційний приріст зафіксовано у 20 районах області, найбільший він був у Ладижині (міськрада) – 11,2‰ та на території Тиврівського району – 6,9‰. Водночас у 13 районах відбулося міграційне скорочення, рівень якого був найбільшим у Чернівецькому районі – 11,6%. ^ 1.3. Рівень економічного розвитку В реальному секторі економіки області , як і в державі починаючи з 2001 року відслідковується активізація, про що свідчить зростання випуску товарів та надання послуг підприємствами і організаціями області. Частка області у валовій доданій вартості України протягом 2001-2004 років коливалась у межах 2,7-2,4%.. По даному показнику область знаходиться на постійному 12 місці у державі. ^ Структура валової доданої вартості за економічними видами діяльності у 2004 році характеризує пропорційний розвиток всіх видів діяльності ^ Динаміка виробництва валової доданої вартості у 2000-2004 роки Роки ВДВ по області, (у фактичних цінах), млн..грн. ВДВ у розрахунку на одну особу, грн. Індекси ВДВ, у % до попереднього року Область Україна Область Україна 2001 5008,0 2812,0 3766,0 108,1 113,6 2002 5319,0 3019,0 4239,0 102,6 105,8 2003 6167,0 3534,0 5114,0 103,5 110,7 2004 7606,0 4401,0 6708,0 112,8 113,5 Більшу частку валового випуску області склала продукція підприємств промисловості та сільського господарства, їх частка у загальних обсягах виробництва становить 64,3%. ^ 1.4. Грошово-кредитний ринок В області станом на 01.01.2007 року відкрили свої установи 35 банків України. Всього в області функціонує 41 філія та 468 відділень банків, які надають повний спектр банківських послуг. Загальна сума мобілізованих кредитних ресурсів станом на 01.01.2007 р. складала 3700,4 млн.грн. та зросла на 1522,9 млн.грн. або 70,0%. Кредитні вкладення в економіку області за 2006 рік в порівнянні з відповідним періодом зросли на 2,2 млрд.грн. або в 1,7 раз і становлять близько 5,5 млрд грн. (в порівнянні з 2004 роком зросли у 2,3 рази) Фізичним особам було видано кредитів на суму 1532,0 млн.грн., що на 841,4 млн.грн. або в 2,2 рази перевищує минулорічні дані і свідчить про соціальну направленість використання банківськими установами кредитних ресурсів. Вагому частину (72% або 3953,0 млн.грн.) в загальній сумі видачі займали кредити, надані суб’єктам господарювання. Вартість таких кредитів в січні – грудні минулого року складала 17,1% річних в національній валюті та 11,9% річних – в іноземній. Слід відмітити активізацію в поточному році діяльності банківських установ регіону щодо надання кредитної підтримки підприємствам агропромислового комплексу області. Так, за оперативними даними за 2006 рік вказані підприємства отримали кредитів на загальну суму 613,2 млн.грн., з них безпосередньо сільгоспвиробники – 396,8 млн.грн. У порівнянні з 2005 роком сума видачі збільшилася на 127,5 млн.грн. або на 26% та 143,5 млн.грн. або 57%, відповідно. Депозити населення до початку року зросли на 581,4 млн.грн., або на 51 відсоток і складають 1,7 млрд.грн. Досягнутий рівень вкладів у банках рівний розміру вкладів населення за 2004 та 2005 роки разом узятих. Це є важливою ознакою стійкого зростання доходів населення. На вирішення соціальних питань області, у вигляді заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат протягом 2006 року було видано з кас банків майже третину (30%) готівки, із загального обсягу видач у сумі 11,4 млрд.грн., що в порівнянні з відповідним періодом минулого року зросли на 33% або 2,8 млрд.грн. В тому числі на оплату праці отримано 1,3 млрд.грн. готівки (ріст склав 10% або 120 млн.грн.), на виплату пенсій, грошових допомог і страхових відшкодувань отримано 94,7 млн.грн. (відповідно 11% або на 9 млн.грн.). Один мільярд гривень отримано на купівлю товарів, оплату послуг і за виконані роботи. Зазначені виплати зросли на 59% або на 380 млн.грн. ^ 1.5. Галузева інфраструктура. Транспортна галузь має добрі перспективи розвитку, враховуючи вигідне географічне розташування області в центрі України. Загальна протяжність залізничних магістралей складає 1129,6 км. Стратегічно важливими залізничними вузлами є станції Козятин та Жмеринка. Щільність залізничних колій загального користування на 1 тис. кв. кілометрів території становить 42 км., що вище середнього рівня по державі. Розгалужена мережа залізничних доріг з'єднує всі основні промислові центри регіону з містами України, СНД, Європи. Загальна мережа автомобільних шляхів складає 9519,2 км., у тому числі з твердим покриттям – 8899,6 км., або 94%. Вінницька область займає 19 місце з наявної кількості доріг з твердим покриттям. Усі сільські населені пункти забезпечені під'їзними шляхами з твердим покриттям. Через територію області проходить ряд стратегічних трас, в тому числі: Умань – Краковець. Щільність автомобільних доріг із твердим покриттям складає 337,5 км./1000 кв. км. Загальна протяжність вулично-дорожньої мережі міст та селищ області складає 16530,3 тис. км., з яких: - дороги в сільській місцевості – 14291,3 км (з удосконаленим покриттям 1564,4 км); - дороги в містах та селищах області – 2239,0 км (з удосконаленим покриттям – 864,0 км) Але значна частина автошляхів знаходиться у незадовільному технічному стані. Існуючий стан вулично-дорожньої мережі міст і селищ не повною мірою відповідає вимогам норм і стандартів з безпеки дорожнього руху. Значна асфальтобетонних доріг експлуатується при наявності ямковості, колійності, гребінки, просадки тощо.Телекомунікації. Галузь зв’язку та інформатизації продовжує зберігати позитивну тенденцію свого розвитку. В області послуги зв’язку надають майже 40 підприємств , які забезпечують потреби всіх категорій споживачів. За 2006 рік підприємствами зв’язку надано послуг на 1320,7 млн. грн.. Левова частина в загальних обсягах доходів , які отримані від послуг зв’язку належить мобільному телефонному зв’язку (80,9%). Майже третина (27,1%) загального обсягу послуг зв’язку за минулий рік це послуги зв’язку населенню. Телефонна мережа області на 01.01.07р. нараховує 314732 основних телефонних апаратів в т.ч. міська -229158, сільська-85574. Кількість основних домашніх телефонних апаратів становить 272773 одиниць. Насиченість телефонних апаратів на 100 сімей області становить 40 при середньому показнику по Україні 51 телефонний апарат. Станом на 01.01.2007р. в середньому на 100 сімей в міській та сільській місцевостях припадає 61 та 22 телефонний апарат відповідно. Особливо успішно розвивається галузь зв’язку в містах обласного значення: Вінниці, Жмеринці, Козятині, Ладижині, Могилів-Подільському, Хмільнику. Вводяться нові цифрові телефонні станції, системи мобільного зв’язку “UMC”, “Київстар GSM” покриваються міста і території, прилеглі до автомобільних доріг державного значення. Збільшується кількість операторів електрозв’язку, які включені в волоконно-оптичні лінії зв’язку (ВОЛЗ): “Дністер”, “Захід”, а з часом – “Поділля”, а також ті, що працюють в системах радіорелейного зв’язку (РЛЗ). ВОЛЗ і РЛЗ забезпечують високу швидкість і якість передачі інформації. З кожним роком ростуть обсяги інформації по каналам “INTERNET”, а також операторів – портів. Рівень покриття території області стільниковим зв’язком складає 80,0 %, кількість користувачів мережі Інтернет збільшилась в 1,7 раза. Житлово-комунальне господарство. Стан розвитку житлово-комунального господарства безпосередньо впливає на рівень життя населення. Послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання мешканцям області та об’єктам соціально-культурного призначення надають 12 спеціалізованих підприємств комунальної форми власності. З них 2 підприємства функціонують в м. Вінниці, інші – районні теплопостачальні підприємства. Крім того на території області діють й інші підприємства різних форм власності, які також забезпечують послугами з теплопостачання житловий фонд та соціальну інфраструктуру. Теплове господарство області нараховує 105 котелень, в тому числі по підприємству КП ВМР “Вінницяміськтеплоенерго” – 42 котельні, ДП “Поділляенергосервісцентр” – 8 котелень. Крім того в м. Вінниці функціонують 8 котелень відомчого підпорядкування. За рік підприємствами комунальної теплоенергетики в середньому виробляється – 891,9 тис. Гкал. Із загальної кількості 105 котелень на природному газі працюють 99 одиниць, на вугіллі – 5 одиниць, на рідкому паливі – 1 од. Сумарна потужність працюючих котелень – 874,11 Гкал/год. Кількість встановлених котлів – 364 од., з них – 154 одиниці працюють з ККД Протяжність теплових мереж у двотрубному обчисленні складає 316,6 км, з них у ветхому та аварійному стані знаходяться 78,5 км, з амортизованих мереж – 166,0 км. Із загальної протяжності теплових мереж підлягає заміні на попередньо-ізольовані теплопроводи 287,8 км, що складає 90,9%. Загальна кількість центральних теплових пунктів (далі ЦТП) та бойлерних – 75 од. Питомі витрати паливно-енергетичних ресурсів на виробництво 1 Гкал теплової енергії за підсумками 2005р. склали 164,1 кг умовного палива та 31,7 кВт/год електроенергії. Послуги з водопостачання та водовідведення у Вінницькій області надають 33 спеціалізованих підприємства комунальної власності. З них: 1 – головне обласне підприємство ВОКВП ВКГ “Вінницяводоканал” , яке має 12 відокремлених структурних підрозділи в районах області, 3 самостійні водоканали, 17 районних комбінатів комунальних підприємств. На підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства встановлено 552 одиниці насосного обладнання, коефіцієнт корисної дії якого складає в середньому від 60% до 93%, заміни потребують 193 одиниці. В області налічується 3 одиниці водопровідних очисних споруд комунальної власності, встановлена виробнича потужність очисних споруд складає 265 тис.м3 за добу, в тому числі по головному підприємству – 200,0 тис. м3/добу. В області також налічується 21 одиниця каналізаційних очисних споруд комунальної власності, встановлена виробнича потужність яких складає 220,2 тис.м3/добу, в тому числі по головному підприємству – 150,0 тис. м3. В області налічується 174 одиниці артезіанських свердловин, загальний добовий дебет яких складає 222,4 тис м3 за добу. Загальна протяжність комунальних водопровідних мереж складає 1718,5 км, з них знаходяться в аварійному та ветхому стані 325,3 км. Протяжність каналізаційних мереж складає 745,4 км, з них у ветхому та аварійному стані знаходяться 124 км. За рік в середньому по всім підприємствам водопровідно-каналізаційного господарства в розрахунку на 1 км мереж відбувається 0,5 аварій. В області всі 18 міст та 18 селищ міського типу мають централізовані системи водопостачання, яке здійснюється як із відкритих так і підземних джерел. Централізовані каналізаційні системи експлуатуються у 23 містах та селищах міського типу. В загальному, населення області забезпечено централізованим водопостачанням на 72%, в тому числі по обласному центру на 76,2%. Забезпеченість населення області централізованим водовідведенням складає 58,2% в тому числі по обласному центру 68,6%. Всі міста області забезпечують очищення стічних вод на спорудах біологічного очищення. Підприємствами житлово-комунальної галузі обслуговується 10,8 тис. га площі зелених насаджень, в тому числі: - насаджень загального користування 2,1 тис. га - газонів та квітників – 80,1 га; - парків та скверів – 80 од. Житловий фонд Вінницької області – 567,4 тис. будинків загальною площею 43,4 млн. кв. м , що складає 4,2 % всього житлового фонду України. Житловий фонд комунальної власності – 4,1 тис. будинків загальною площею 1,58 млн. кв. м . По Вінницькій області до категорії ветхих та аварійних віднесено 3,65 тис. житлових будинків загальною площею 216,95 тис. кв. м, тобто 0,5 % всього житлового фонду області, де постійно проживають 5,03 тис. мешканців. На даний час в області створено 142 об’єднання співвласників багатоквартирних будинків та 12 недержавних підприємств для утримання житлових будинків і при будинкових територій. Навколишнє середовище Сучасний стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області можна охарактеризувати, як відносно стабільний. Вінниччина, в цілому, характеризується як порівняно благополучний регіон із значно меншим, ніж в промислових областях, рівнем забруднення атмосферного повітря. Понад 50% викидів в атмосферне повітря (від їх загальної кількості) на території області – це викиди автотранспорту, ще близько 35% - викиди Ладижинської ТЕС та понад 3% - магістральних газопроводів. Викиди усіх інших підприємств області становлять близько 10%. В містах доля автотранспорту в забрудненні атмосферного повітря сягає до 90%. Серед стаціонарних джерел близько 75% викидів становлять викиди Ладижинської ТЕС та понад 5% - магістральних газопроводів. Якість води в річках області протягом останніх років залишається стабільною, без суттєвих змін і в цілому може вважатись задовільною. Якість води річок області за більшістю показників відповідає встановленим нормативам, рівень радіоактивного забруднення річки Південний Буг в цілому стабільний, вміст 137Cs і 90Sr знаходиться нижче допустимих рівнів. За даними лабораторії радіологічних досліджень Вінницького центру “Облдержродючість” на сьогоднішній день виявлено більше 60 тис.га сільськогосподарських угідь, забруднення яких радіонуклідами перевищує 1 Кі/км2. На забрудненій території знаходиться 165 населених пунктів, проживає біля 120 тис. чоловік. В цілому по контрольних майданчиках спостерігається тенденція до зниження гама фону (на 1,0-1,4 мкР/год.) та зменшення забруднення ґрунту радіонуклідами. В результаті досліджень сільськогосподарської продукції на контрольних майданчиках та в ряді господарств, а також визначення цезію-137 у воді, перевищень допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у порівнянні з існуючими нормативами (ДР-97) не виявлено. В містах та селищах міського типу області обслуговуються 35 полігонів для складування твердих побутових відходів. Загальна площа полігонів складає 128,3 га де щорічно утворюється 579,0 тис. м3 відходів, в тому числі в м. Вінниці 333,5 тис. м3. Впродовж тривалого часу утилізація побутових відходів продовжує залишатись однією з загальніших проблем екологічної безпеки Вінниччини. Наразі, найбільш гострою вона є в обласному центрі, де проектна потужність полігону твердих побутових відходів вичерпана. Тут накопичено більше 14 млн. м3 відходів, що у 26 разів перевищує проектну потужність полігону. Виготовлена проектно-кошторисна документація на будівництво шести полігонів в населених пунктах Чернівці, Чечельник, Піщанка, Томашпіль, Липовець, Хмільник. За останні 3 роки побудовані полігони в м. Козятин, м. Тульчин, м. Гайсин та м. Бар (перша черга). Ведеться будівництво в Мурованих Курилівцях, Крижопіль. В структурі ландшафту Вінницької області площа лісів зменшилася з 70% до 12,8 % території. В області під охороною знаходиться 338 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, в т.ч. 42 об’єкти загальнодержавного значення, які займають площу 24,037 тис. га., що становить 0,9% від загальної площі області Природні умови Вінниччини дуже різноманітні. Це лісові масиви, степові, лучно-болотні та водні комплекси, кам’янисті розсипи Придністров’я, мальовничі ландшафти Побужжя. Для Поділля, як частини Лісостепу, характерний дуже багатий генофонд флори та фауни, в тому числі рідкісних та зникаючих, реліктових, ендемічних видів рослин, тварин, грибів. З метою їх збереження, на території області на даний час функціонує 21 заказник, 10 пам’яток природи, 11 парків - пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та – 69 заказників, 172 пам’ятки природи, 25 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 30 заповідних урочищ місцевого значення. ІІ. Економічний потенціал2.1. Промисловість Область має багатогалузевий промисловий комплекс, провідне місце в якому займають харчова галузь, електроенергетика та машинобудування і металообробка. Вінниччина має 24 цукрових заводів, 14 спиртозаводів. В області працює більше 300 промислових підприємств . Стратегічно важливими для економіки області є харчова промисловість, виробництво електроенергії, газу та води і машинобудування, які у структурі продукції (робіт, послуг) області займають відповідно 68,2%, 10,4% та 7,5%. Протягом останніх років збережено тенденції щодо активізації функціонування виробничого сектору економіки. У 2006 році приріст виробництва склав 6,0 порівняно з 2005 роком. Позитивну динаміку виробництва визначало нарощування обсягів виробництва в добувній промисловості на 18,8%, виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води - на 10,0%. Найбільший приріст забезпечено у виробництві деревини та виробів з деревини на 44,1%, у целюлозно-паперовій промисловості та видавничій справі – на 34,0%, у металургії та обробленні металу – на 30,1%, у виробництві будматеріалів – на 16,5%. Се