1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКАГоловним завданням вступного екзамену з педагогіки та фахових методик початкової освіти є перевірка якості професійної підготовки молодших спеціалістів. Одночасно він має на меті виявлення їх готовності до активної участі у реформуванні 4-річної початкової школи, пошуку найбільш ефективних методів педагогічної діяльності в умовах переходу до особистісно орієнтованої парадигми освіти, що передбачає нові підходи до всіх напрямів її здійснення. Програмою екзамену передбачено його комплексний характер, оскільки він охоплює питання з педагогіки та фахових методик початкового навчання («Методика навчання освітньої галузі «Математика» в початковій школі», «Методика навчання освітньої галузі «Мови і літератури» в початковій школі», «Методика навчання освітньої галузі «Людина і світ» в початковій школі»). У процесі вступного екзамену перевірці підлягають:знання про основні вимоги до навчальних досягнень молодших школярів за роками навчання; знання нових цілей навчання молодших школярів у процесі вивчення предметних методик в контексті модернізації початкової освіти; знання про загальні особливості використання сучасних навчальних методів на різних уроках в початковій школі;уміння знайомити учнів з основними поняттями, законами, властивостями і способами дій, що вивчаються в початковому курсі предметних методик за змістовими лініями Державного стандарту загальної початкової освіти та навчити молодших школярів використовувати їх на практиці;уміння формувати систему знань, умінь і навичок у різних курсах предметних методик відповідно до результатів навчання за змістовими лініями Державного стандарту загальної початкової освіти;комплекс умінь пов'язаний із завданнями вивчення, змісту та особливостей побудови кожного з курсів методик початкового навчання відповідно до вимог Державного стандарту загальної початкової освіти; уміння організовувати навчально-виховний процес у початковій школі в умовах здоров’язбереження молодших школярів; знання і вміння організації виховної роботи на уроках та в позаурочній діяльності в початковій школі;знання та вміння про вимоги до усного і писемного мовлення молодших школярів та критерії оцінювання їх знань, умінь і навичок учнів за різними навчальними предметами початкової школи;уміння добирати до різних уроків у початковій школі ефективні засоби, форми і методи навчання;уміння формулювати освітні цілі з кожного предмета початкової школи, досягати й оптимально переосмислювати їх під час навчання; уміння аналізувати основний методичний апарат підручників та розширювати його завданнями, спрямованими на розвиток логічного мислення, у тестовій формі, диференційованих, на вибір і самооцінку тощо;уміння аналізувати методичні посібники з метою виявлення їх доцільності та відповідності рівню засвоєння обов’язкових знань та вмінь учнів;уміння здійснювати розвиток розумових здібностей молодших школярів на уроках та в позаурочній діяльності;уміння оцінювати результати діяльності учнів у відповідності з критеріями навчальних досягнень учнів початкової школи. З кожного розділу до програми екзамену складено тестові завдання відкритого та закритого типу (на встановлення асоціативних зв'язків, на відтворення правильної послідовності, з множинним вибором, з множинними відповідями «правильно-неправильно», на визначення причинної залежності, з простим множинним вибором, альтернативні).2. Зміст дисципліни^ РОЗДІЛ І. ПЕДАГОГІКА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИI. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГКИПедагогіка як наука Предмет і завдання педагогіки. Категорії педагогіки: виховання, освіта, навчання, розвиток і формування особистості. Основні етапи розвитку педагогічної науки: народна педагогіка, духовна педагогіка, світська педагогіка. Джерела педагогічної теорії: педагогічна спадщина минулого, сучасні науково-педагогічні дослідження, передовий педагогічний досвід. Система педагогічних дисциплін: загальна педагогіка (основи педагогіки, теорія виховання, теорія освіти і навчання, школознавство); історія педагогіки, вікова педагогіка, корекційна педагогіка, галузеві педагогіки, методики викладання окремих предметів, соціальна педагогіка, порівняльна педагогіка. Зв'язки педагогіки з іншими науками (суспільними, біологічними, психологічними та ін.). Напрями зарубіжної педагогіки: педагогіка неопозитивізму, педагогіка екзистенціалізму, педагогіка неотомізму, експериментальна педагогіка, педагогіка ноосфери.Дослідження педагогічних явищ і процесів Сутність науково-педагогічного дослідження. Фундаментальні та прикладні педагогічні дослідження. Актуальні проблеми педагогіки, що потребують дослідження. Вимоги до результатів науково-педагогічного дослідження. Критерії ефективності науково-педагогічного дослідження. Методологія та методика педагогічного дослідження. Методи науково-педагогічного дослідження: емпіричні методи (педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, психолого-педагогічний експеримент, вивчення шкільної документації та учнівських робіт, метод рейтингу, узагальнення незалежних характеристик, соціометрія, психолого-педагогічне тестування); теоретичні методи (аналіз і синтез, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, узагальнення, абстрагування, конкретизація); математичні і статистичні методи дослідження (реєстрування, ранжування, шкалування, моделювання). Науково-категоріальний апарат педагогічного дослідження: його проблема, об’єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання. Послідовність етапів організації і проведення науково-педагогічного дослідження: визначення проблеми дослідження; вивчення встановлених наукою фактів, положень, висновків; вивчення шкільної практики; формулювання гіпотези дослідження; виконання експериментальної роботи; зіставлення експериментальних даних з масовою практикою; узагальнення результатів, формулювання наукових висновків, доведення або спростування гіпотези; оформлення результатів дослідження, їх впровадження. Мета і завдання виховання особистості Проблема мети виховання в педагогіці. Соціальна зумовленість мети виховання. Характеристика всебічного і гармонійного розвитку дитини як ідеалу цивілізованого суспільства. Мета національного виховання. Ідеал національного виховання в працях українського педагога Г. Ващенка. Ідеологічні орієнтації мети національного виховання на сучасному етапі розвитку держави. Державне законодавство про мету виховання. Основні напрями всебічного розвитку особистості. Характеристика складових виховання – розумового, морального, трудового, естетичного, фізичного, громадянського, правового, економічного, екологічного, статевого. Комплексний підхід до вирішення завдань виховання. Зарубіжна педагогіка (педагогіка неопозитивізму, прагматизму, екзистенціалізму, неотомізму, гуманістична педагогіка) про мету виховання.Розвиток та формування особистості Людина як організм, індивід, особистість, індивідуальність. Поняття про розвиток людини, формування її особистості. Рушійні сили та закономірності розвитку особистості. Чинники формування особистості. Спадковість і розвиток. Природні задатки як передумова розвитку людини. Проблема успадкування спеціальних задатків, моральних якостей. Вплив середовища на розвиток і формування особистості. Види середовища: природне (географічне) і соціальне; мегасередовище, макросередовище, мезосередовище, мікросередовище. Соціалізація людини. Виховання – визначальний чинник формування особистості. Роль виховання в розвитку успадкованих фізичних і психічних особливостей, у корегуванні впливів середовища. Залежність виховання від рівня розвитку особистості. Зони актуального і найближчого розвитку особистості. Діяльність як чинник розвитку особистості. Основні види діяльності. Активність як умова розвитку особистості. Зарубіжні теорії розвитку особистості: біологічний, соціологічний, біосоціологічний напрями. Вікові особливості розвитку дітей та учнів Проблема визначення вікових періодів розвитку особистості в педагогіці. Сучасна вікова періодизація. Педагогічні критерії визначення вікових періодів. Кризовий характер переходу від попереднього до наступного вікових періодів. Сенситивні періоди розвитку особистості. Педагогічна характеристика періодів немовляти, раннього дитинства, дошкільного віку. Психологічна готовність дитини до навчання в школі. Педагогічна характеристика учнів молодшого шкільного, середнього шкільного (підліткового) та старшого шкільного (раннього юнацького) віку. Сутність явища акселерації. Наукові теорії пояснення акселерації: геліогенна, гетерозії, урбанізації, нітритивна, опромінювання. Процес ретардації, причини, що його спричиняють. Індивідуальні особливості учнів: темперамент, здібності, характер, інтерес, потреби, схильності.ІІ. ТЕОРІЯ ОСВІТИ І НАВЧАННЯДидактика як галузь педагогіки Дидактика як теорія освіти і навчання. Об’єкт і предмет дидактики. Функції дидактики. Завдання дидактики. Історія становлення та розвитку дидактики. Основні категорії дидактики: освіта (загальна, політехнічна, професійна), зміст освіти, знання, уміння, навички, навчання, викладання, учіння, закономірності навчання, принципи навчання, методи навчання, форми організації навчання, моніторинг якості навчання, технологія навчання. Система дидактичних дисциплін: загальна дидактика, вікова дидактика, галузева дидактика, часткові дидактики. Зв’язки дидактики з іншими науками (суспільними, психологічними, біологічними та ін.). Українська народна дидактика, її мета, завдання та зміст.Сутність процесу навчання Поняття процесу навчання. Навчання як вид пізнавальної діяльності людини: загальна закономірність пізнання об’єктивної дійсності, спільне та відмінне в науковому та навчальному пізнанні, рушійні сили процесу навчання. Функції процесу навчання: освітня, розвивальна, виховна, функція самовдосконалення особистості. Структура процесу навчання: викладання, учіння; цільовий, стимуляційно-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний (методичний, процесуальний), контрольно-регулювальний, оцінно-результативний компоненти. Діяльність вчителя в процесі навчання: планування, організація та здійснення навчальної діяльності, стимулювання активності учнів, контроль за навчальним процесом та його регулювання, аналіз результатів діяльності, внесення коректив.Зміст освіти Поняття змісту освіти. Компоненти змісту освіти: знання про природу, суспільство, мислення, техніку, способи діяльності; досвід здійснення відомих способів діяльності (уміння та навички особистості); досвід творчої діяльності; досвід ціннісного ставлення до довколишнього світу. Історичний характер змісту освіти. Теорії формування змісту освіту: формальної освіти, матеріальної освіти, дидактичного прагматизму (утилітаризму), структуралізму, проблемно-комплексного навчання. Сучасні вимоги до відбору змісту освіти. Оновлення змісту освіти в умовах реформування школи. Державний стандарт загальної середньої освіти. Нормативні документи змісту освіти: навчальний план (базовий, типовий, робочій), навчальні програми, підручники і навчальні посібники. Закономірності й принципи навчання Поняття закономірностей педагогічного процесу. Загальні закономірності навчання. Часткові (конкретні) закономірності навчання: дидактичні (змістовно-процесуальні), гносеологічні, психологічні, кібернетичні, соціальні, організаційні. Закони дидактики як вищий рівень узагальнення залежності між явищами процесу навчання. Поняття принципів навчання. Різні підходи до класифікації принципів навчання. Правила навчання. Характеристика традиційних принципів навчання та нетрадиційних принципів навчання. Взаємозв’язок принципів навчання. Методи навчання Поняття методів навчання. Діалектика взаємозв’язку методів з іншими компонентами процесу навчання. Об’єктивна та суб’єктивна частина методу навчання. Функції методів навчання: стимуляційно-мотиваційна, навчальна, розвивальна, виховна, організаційна, контрольно-коригувальна. Прийом як складова частина методу і як самостійна дидактична категорія. Класифікація методів навчання. Різні підходи до класифікації методів навчання: за джерелом знань, характером пізнавальної діяльності учнів, ступенем керівництва навчальною роботою, дидактичною метою, зовнішньою формою прояву та внутрішньою сутністю, на основі цілісного діяльнісного підходу до процесу навчання; бінарні та полінарні класифікацій методів навчання. Поняття про засоби навчання. Характеристика засобів навчання, особливості їх застосування в навчальному процесі.Форми навчання Поняття форм навчання. Класифікація форм навчання за кількістю учнів, місцем навчання, часом проведення, дидактичною метою, ступенем складності, тривалістю навчання. Генезис систем навчання: індивідуальна, індивідуально-групова, групова, класно-урочна, белл-ланкастерська, мангеймська, віннетка-план, батавія-план, дальтон-план, бригадно-лабораторна, «колективний спосіб навчання», план Трампа. Характеристика класно-урочної системи навчання в сучасній загальноосвітньої школі. Урок як провідна форма навчання. Вимоги до уроку: загальні, дидактичні, виховні, розвивальні, санітарно-гігієнічні. Типи і структура уроків: урок засвоєння нових знань; урок формування вмінь і навичок; урок застосування знань, умінь і навичок; урок узагальнення і систематизації знань, урок перевірки, оцінювання та корекції знань, умінь і навичок; комбінований урок. Нестандартні уроки: інтегровані, міжпредметні, театралізовані, з різновіковим складом, уроки-ділові ігри, уроки-рольові ігри, уроки-конференції, уроки-змагання, уроки-диспути, уроки-пошуки, уроки-психотренінги тощо. Організація навчальної діяльності учнів на уроці: фронтальна, групова, парна, індивідуальна робота. Підготовка вчителя до уроку. Зміст попередньої і безпосередньої підготовки вчителя до уроку. Позаурочні форми навчання: семінарські заняття, практикуми, факультативи, навчальні екскурсії, предметні гуртки, домашня навчальна робота, консультації.Моніторинг навчальних досягнень учнів Предмет і функції моніторингу навчальних досягнень учнів. Принципи моніторингу успішності навчання: індивідуальний характер, систематичність, різноманітність форм проведення, всебічність, об’єктивність, порівнянність, адекватність, прогностичність, гласність, диференційованість. Етапи здійснення моніторингу якості навчання. Складові моніторингу навчальних досягнень: перевірка, оцінювання та облік успішності навчально-пізнавальної діяльності учнів. Перевірка навчальних досягнень молодших школярів. Критерії та норми оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою. Види оцінювання: поточне, тематичне, підсумкове. Облік результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Неуспішність учнів і шляхи її подолання.ІІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯСутність процесу виховання. Принципи організації виховного процесу Виховання як процес цілеспрямованого формування особистості. Рушійні сили виховного процесу. Зовнішні та внутрішні протиріччя. Компоненти вихованого процесу: мета, завдання, зміст, методи, форми, засоби. Мета виховання – формування стійкої, творчої, самостійної особистості, здатної в нових соціально-економічних умовах вносити значний вклад у перетворення суспільного життя та самовдосконалення, шляхом повного розвитку духовних якостей та фізичних сил, природних здібностей та дарувань кожної особистості. Структура виховного процесу. Двосторонній характер виховання. Принципи виховання: цілеспрямованість виховання, зв'язок виховання з життям, єдність свідомості та поведінки у вихованні, виховання в праці, комплексний підхід у вихованні, виховання особистості в колективі, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю учнів, поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього, індивідуальний підхід у вихованні, системність послідовність і наступність у вихованні, єдність педагогічних вимог сім’ї та громадськості. Виховання та самовиховання – дві сторони єдиного процесу формування особистості. Етапи педагогічного керівництва самовихованням учнів. Прийоми самовиховання. Поняття про перевиховання. Структура перевиховання. Критерії вихованості.Методи виховання Поняття про методи виховання. Різні підходи до класифікації методів виховання. Прийоми виховання. Класифікація методів виховання, в основу якої покладено цілісну структуру діяльності особистості. Методи формування свідомості особистості: словесні – роз’яснення, бесіда, лекція, диспут; метод прикладу. Методи організації діяльності, спілкування та формування досвіду суспільної поведінки: педагогічна вимога, громадська думка, вправляння, привчання, доручення, створення виховуючи ситуацій. Методи стимулювання поведінки і діяльності особистості: змагання, заохочення, покарання. Орієнтовна програма вивчення особистості учня та учнівського колективу.Основні напрями виховної роботи в школі Розумове виховання школярів. Завдання розумового виховання. Критерії розумового виховання. Формування наукового світогляду. Сутність моралі і моральності. Єдність загальнолюдських і національних цінностей у моральному вихованні. Сутність фізичного виховання, його зміст. Основні засоби та методи фізичного виховання. Організація фізичного виховання в школі. Поняття про естетичне виховання, його основні завдання. Екранна культура (кіно, телебачення, відео) як засіб естетичного виховання. Трудова підготовка та трудове виховання підростаючого покоління. Передумови реалізації трудового виховання в процесі урочної та позаурочної діяльності.Виховання учнівського колективу Поняття про колектив і процес його формування. Види дитячого колективу. Виховні функції учнівського колективу (організаційна, виховна, стимулююча). Стадії розвитку колективу (за А.С. Макаренком). Закони існування колективу. Педагогічне керівництво процесом формування колективу. Органи учнівського самоврядування. Особливості саморозвитку особистості в колективі. Методика колективних творчих справ як технологія особистісно орієнтованого виховання молодших учнів. Етапи підготовки та проведення колективної творчої справи.Організаційні форми виховної роботи Специфіка позакласної та позашкільної роботи з молодшими школярами. Масові форми виховної роботи: читацькі конференції, тематичні вечори, зустрічі з видатними людьми краю; Групові форми виховної роботи: класна година, гуртки художньої самодіяльності, випуск стіннівок, екскурсії, походи. Індивідуальні форми виховної роботи: позакласне читання, колекціонування, моделювання, гра на музичних інструментах, малювання, вишивання. Позашкільні заклади в системі освіти і виховання: палаци та будинки дитячої творчості, дитячо-юнацькі центри міжнародного співробітництва, дитячі театри, центри науково-технічної творчості, школи образотворчого мистецтва, центри юних техніків, дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячі бібліотеки. Формальні та неформальні молодіжні групи. Характеристика дитячих громадських організацій.^ ІV. ШКОЛОЗНАВСТВОТеоретичні засади управління загальною освітою в Україні Принципи управління сучасною освітою: науковості, демократизації, гуманізації, цілеспрямованості, плановості, оптимізації, об’єктивності, поєднання колегіальності з персональною відповідальністю. Система органів державного управління освітою відповідно до закону «Про освіту в Україні». Характеристика діяльності Міністерства освіти і науки України як центрального органу державного управління освітою. Зміст діяльності відділів освіти місцевих органів державної виконавчої влади. Органи громадського самоврядування в системі освіти: загальні збори колективу, рада навчально-виховного закладу; районна, міська, обласна конференції працівників освіти; всеукраїнський збір працівників освіти. Інспектування загальноосвітнього закладу.Управління загальноосвітнім навчальним закладом Управлінські органи школи. Органи колегіального управління школою (конференція, рада школи, педагогічна рада, нарада при директорові, його заступниках). Адміністрація школи (директор, його заступники з навчальної, виховної та господарської роботи). Органи громадського самоврядування (учнів, учителів, батьків). Особливості управлінської діяльності в сучасній школі. Методи управління в сучасній школі: вербальні, ілюстративно-показникові, техніко-технологічні.Планування роботи школи Принципи планування роботи школи. Завдання перспективного планування діяльності школи. Річне планування діяльності школи. Структура річного плану роботи школи. Поточне планування діяльності школи. Особливості внутрішкільного контролю. Види, форми і методи внутрішкільного контролю.Методична робота в школі Значення методичної роботи для підвищення рівня професійної підготовки вчителя. Основні напрями методичної роботи в сучасній школі. Форми підвищення кваліфікації вчителів: індивідуальні, колективні. Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників. Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки. Критерії педагогічних інновацій.^ РОЗДІЛ IІ. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ «МАТЕМАТИКА» В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІМетодика навчання математики в початковій школі як наука Предмет і завдання методики початкового навчання математики. Становлення методики навчання математики як науки. Зв’язок методики з іншими науками: віковою психологією, дидактикою, методикою математики середньої школи, математикою та ін. Методи наукового дослідження, що застосовуються в процесі розробки методики викладання початкового курсу математики. Роль методичної науки в модернізації початкової математичної освіти.Початковий курс математики як навчальний предмет Освітні, виховні та розвивальні завдання навчання математики в початковій школі. Місце початкового курсу в системі шкільного курсу математики. Інваріативна і варіативна складова змісту початкової освіти. Компетентнісний підхід до змісту початкової математичної освіти. Державний стандарт початкової загальної освіти. Характеристика освітньої галузі „Математика”. Мета і завдання вивчення початкового курсу математики. Характеристика змістових ліній. Курс математики в базовому навчальному плані середньої загальноосвітньої школи. Аналіз програми з математики для початкової школи з позиції реалізації в ній компетентнісно-орієнтованого підхіду до визначення навчальних досягнень учнів. Особливості календарно-тематичного планування. Програма інтегрованого курсу (навчання грамоти, математика, навколишній світ) автори М.С.Вашуленко, Н.М.Бібік, Л.П.Кочина.Організація навчання математики в початковій школі Багатоваріантність структури уроків математики. Урок математики та особливості його проведення за методичними системами діючих підручників. Вимога до сучасного уроку. Умови здоров’язберігаючої організації навчально-виховного процесу на уроках математики. Особливості проведення уроків математики в першому класі. Підготовка вчителя до уроку. Відбір змісту, вибір методів, засобів та організаційних форм навчання (індивідуальних, групових, фронтальних) у відповідності з освітніми, виховними та розвивальними завданнями даного уроку. Система контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Особливості оцінювання в першому класі. Особливості організації моніторингового дослідження якості навчальних досягнень. Позакласна робота з математики. Організація навчання математики в малокомплектній школі. Урок математики: його місце в розкладі, поєднання з іншими уроками. Організація самостійної роботи учнів . Часткові питання методики. Методика вивчення нумерації цілих невід’ємних чисел: мета, зміст, завдання Цілі невід’ємні числа. Різні підходи до побудови множини цілих невід’ємних чисел: теоретико-множинний, аксіоматичний. Методика вивчення окремих питань підготовчого (дочислового) періоду. Властивості та відношення предметів. Лічба. Різні методичні підходи до формування понять натурального числа і нуля. Методика навчання написання цифр, що позначають на письмі дані числа. Методика вивчення нумерації чисел за концентрами. Методика вивчення арифметичних дій та формування обчислювальних умінь і навичок Ознайомлення з операціями додавання, віднімання, множення, ділення. Вивчення законів і властивостей арифметичних дій, зв’язку між компонентами і результатами арифметичних дій. Перевірка правильності виконання арифметичних дій. Ознайомлення з відношеннями „більше на”, „менше на”, ”більше в” „менше в”, різницеве і кратне порівняння чисел. Вивчення таблиць додавання і множення та відповідних випадків віднімання і ділення. Вивчення прийомів усних обчислень в межах ста, обчислень, що ґрунтуються на нумерації чисел. Вивчення письмового виконання арифметичних дій (додавання, віднімання, множення, ділення) в межах мільйона, ділення з остачею. Вивчення правил порядку виконання арифметичних дій у числових виразах, у тому числі з дужками. Забезпечення уроків засобами наочності. Добір дидактичних ігор. Особливості реалізації особистісно-орієнтованого, диференційованого і компетентністного підходів під час вивчення операцій додавання, віднімання, множення, ділення на уроках математики в початковій школі.Методика навчання учнів розв’язувати текстові задачі Роль і місце задач у початковому курсі математики. Функції текстових задач. Складові процесу розв’язання задач. Культура запису розв’язання задач. Методика навчання розв’язувати прості текстові задачі Формування навичок розв’язувати прості текстові задачі в курсі початкової школи. Методика навчання розв’язувати складені текстові задачі. Розвиток умінь учнів розв’язувати складені задачі. Система формування вмінь учнів розв’язувати нестандартні задачі в курсі початкової школи. Аналіз типових помилок, що виникають під час розв’язування задач, шляхи їх подолання. Забезпечення уроків засобами наочності. Особливості реалізації особистісно-орієнтованого, диференційованого і компетентністного підходів під час навчання учнів розв’язувати текстові задачі.Методика вивчення алгебраїчного матеріалу в курсі початкової школи Формування і розвиток уявлень учнів про числові та буквені вирази, рівності і нерівності. Ознайомлення з розв’язуванням задач складанням числових виразів. Формування уявлень учнів про рівняння з однією змінною. Особливості формування вмінь учнів розв’язувати рівняння з однією змінною на одну - дві дії на основі взаємозв’язку між компонентами і результатами дій. Методика ознайомлення учнів з розв’язанням задач складанням рівнянь. Формування уявлень про нерівності з однією змінною. Особливості формування вмінь учнів розв’язувати прості нерівності способом добору. Аналіз помилок, що виникають у дітей при вивченні алгебраїчного матеріалу. Забезпечення уроків засобами наочності. Добір дидактичних ігор. Особливості реалізації особистісно-орієнтованого, диференційованого і компетентністного підходів під час опрацювання алгебраїчного матеріалу на уроках математики в початковій школі.Методика вивчення найважливіших величин та одиниць їх вимірювання в курсі початкової школи Величини, що вивчаються в курсі математики початкової школи: довжина, відстань, периметр, площа, час, швидкість., маса, ціна, вартість, грошові одиниці, місткість. Методика вивчення кожної з величин: ознайомлення, способи вимірювання, одиниці величин та їх співвідношення, дії над ними. Методика ознайомлення з площею та обчисленням площі прямокутника (квадрата) за довжиною їх сторін. Методика навчання розв’язування задач, що містять зазначені величини. Ознайомлення учнів з залежностями між величинами (ціною предмета, їх кількістю і вартістю, швидкістю, часом і відстанню).Методика навчання розв’язувати прості арифметичні задачі на визначення швидкості, часу, відстані, ціни, кількості та вартості товарів. Методика ознайомлення з темою „Частини. Дроби” Особливості формування уявлень про утворення частини, дробу, про чисельник і знаменник дробу та їх зміст. Методика ознайомлення з читанням і записом дробів, порівнянням дробів з однаковими знаменниками. Ознайомлення з розв’язанням задач на знаходження частини від числа і числа за його частиною. Забезпечення уроків засобами наочності. Добір дидактичних ігор. Особливості реалізації особистісно-орієнтованого, диференційованого і компетентністного і технологічного підходів під час опрацювання теми „Частини. Дроби”.Методика вивчення геометричного матеріалу в курсі початкової школи Методика ознайомлення учнів з геометричними фігурами: точка, лінія (пряма, крива, ламана), відрізок, промінь, многокутники: трикутник, чотирикутник, зокрема прямокутник (квадрат), інші многокутники, їх елементи – сторони, кути, вершини, кут (прямий, гострий, тупий), коло і круг, їх елементи (центр, радіус, діаметр). Ознайомлення з позначенням фігур буквами. Елементарні геометричні побудови. Ознайомлення з побудовою прямокутного трикутника; прямокутника (квадрата) за вказаними довжинами сторін (на папері в клітинку); кола за допомогою циркуля. Формування уявлень про геометричні тіла: куб, шар, циліндр, конус та елементи куба (ребра, вершини, грані). Методика ознайомлення з розгорткою куба Методика ознайомлення з обчисленням периметру многокутників, формулою обчислення периметра прямокутника (квадрата) за його сторонами. Особливості реалізації особистісно-орієнтованого, диференційованого і компетентністного і технологічного підходів при вивченні геометричного матеріалу.Огляд розвитку методики навчання математики в початковій школі та перспективи її подальшого вдосконалення. Сучасні навчальні технології на уроках математики в початковій школ. Становлення та розвиток методики навчання математики в сучасній школі. Основні тенденції розвитку методики навчання математики за кордоном. Перспективи подальшого вдосконалення методики навчання математики в умовах варіативної організації навчально-виховного процесу в початковій школі. Технологія організації співробітництва вчителя й учнів. Технологія диференційованого навчання. Технологія формування загальнонавчальних умінь і навичок. Ігрова навчальна технологія. Технологія організації проектної навчальної діяльності. Технологія досягнення обов’язкових навчальних результатів в системі уроків математики.^ РОЗДІЛ III. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ «МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ» В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІМетодика викладання української мови як педагогічна наука Методика викладання мови – педагогічна наука. Форми наукових досліджень. Наукові основи методики початкового навчання: психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови; мовознавчі й літературознавчі відомості в методиці викладання мови. Принципи, методи і прийоми методики викладання рідної мови.Наукові основи методики навчання грамоти Педагогічні вимоги до процесу навчання грамоти з урахуванням вікових особливостей дітей. Лінгвістичні і психолого-педагогічні засади методики навчання грамоти. Звукова система української мови у взаємозв’язку з графічною. Психофізіологічна характеристика процесів читання і письма.Методи навчання грамоти Методи навчання грамоти, їх класифікація. Короткий історико-критичний огляд методів навчання грамоти. Звуковий аналітико-синтетичний метод К.Д. Ушинського та удосконалення цього методу вченими-методистами. Основні періоди та етапи навчання грамоти за сучасним звуковим аналітико-синтетичним методом.Добукварний період навчання грамоти Основні навчально-виховні завдання добукварного періоду. Розвиток усного мовлення – провідний принцип і мета роботи в добукварний період. Види вправ з розвитку мовлення та мислення. Методика формування в учнів уявлень про слово, речення, розповідь. Методика ознайомлення учнів з фонетичними уявленнями. Методика паралельного застосування прийомів звукового аналізу та звукового синтезу. Моделювання і конструювання звукової та складової будови слів. Прийоми активізації словникового запасу першокласників. Методика ознайомлення учнів з технічними та гігієнічними вимогами успішного формування та розвитку навичок письма. Система підготовчих вправ з письма. Зміст, структура і методика уроків мови в добукварний період.Букварний період Етапи букварного періоду та завдання кожного з них. Принцип частотності порядку вивчення букв на сторінках Букваря. Методика ознайомлення учнів з новими буквами та звуками, що їх позначають, з алфавітними назвами літер. Прийоми навчання складового читання. Види аналітико-синтетичних вправ у букварний період, методика їх проведення. Методика ознайомлення учнів з різними способами позначення м’якості приголосних. Прийоми розкриття звукового значення букв Я, Ю, Є, Ї, Щ та буквосполучень ДЖ, ДЗ. Принципи побудови тематичних розворотів сторінок Букваря. Способи та види читання, прийоми їх розвитку. Прийоми удосконалення мовлення та мислення учнів на змісті навчання, вміщеному в Букварі. Прийоми роботи над предметними та сюжетними малюнками, спрямовані на уточнення і збагачення словникового запасу учнів. Методика проведення словникових та словниково-логічних вправ у букварний період. Прийоми пояснення слів, виразів. Методика роботи над багатозначними словами, синонімами, антонімами, фразеологізмами, прислів’ями, загадками, скоромовками, наявними у змісті навчання на сторінках Букваря. Прийоми вироблення в учнів уміння слухати вірші, розповідь, читання учителя, учнів. Методика роботи над формуванням та удосконаленням умінь відповідати на запитання, будувати речення за опорними словами, за завданням учителя. Прийоми розвитку творчих здібностей, пізнавального інтересу, пізнавальної діяльності, пізнавальної самостійності в роботі над вивченням звуків та букв на їх позначення. Методика проведення пропедевтичної роботи над будовою слова, походженням слів, частинами мови, їх граматичними ознаками, елементами синтаксису та пунктуації. Методика навчання письма в букварний період. Психолого-дидактичні вимоги до навчання письма. Методика навчання учнів писати нову букву, здійснювати її поєднання в складах, словах. Писати слова, речення. Методика виконання вправ на уроках письма в букварний період навчання грамоти. Основні завдання букварного періоду навчання грамоти. Методика використання додаткової літератури на уроках навчання грамоти. Програмні вимоги що