ВСТУП 4 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ЛІСОВОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ 17 1.1. Об’єктивна необхідність впровадження концепції сталого розвитку в Україні.................................................................................................................... 18 1.2. Місце лісівництва у сталому розвитку національної економіки 31 1.3. Обґрунтування актуальності формування галузевої системи екоменеджменту для підприємств лісового сектору 42 Висновки до розділу 1 60^ РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВИМ СЕКТОРОМ У СИСТЕМІ ЕКОЛОГІЧНО ЗБАЛАНСОВАНОЇ ЕКОНОМІКИ ... 65 2.1. Організаційно-економічні й інституціональні передумови розвитку екологічно збалансованої економіки 66 2.2. Вплив еколого-економічного вчення на сучасні концептуальні підходи до управління економікою 79 2.3. Аналітична оцінка управління лісовим сектором на еколого-економічних засадах................................................................................................................. 107 Висновки до розділу 2 127^ РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ 132 3.1. Розвиток понятійно-категорійного апарату екоменеджменту 134 3.2. Методологія формування галузевої системи екологічного менеджменту 169 3.3. Втілення галузевої методології у концепції екоменеджменту підприємства 189 Висновки до розділу 3 222^ РОЗДІЛ 4. МОДЕЛЮВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ЛІСОВОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ 230 4.1. Задача формування галузевої системи екоменеджменту в лісовому секторі. 231 4.2. Моделювання системи екологічного менеджменту лісогосподарського підприємства 259 4.3. Економіко-математичні моделі функціонування системи екоменеджменту лісопромислового підприємства 289 Висновки до розділу 4 304^ РОЗДІЛ 5. ЕКОЛОГІЧНИЙ АУДИТ У ГАЛУЗЕВІЙ СИСТЕМІ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ 309 5.1. Оцінка концептуальної бази екоаудиту 310 5.2. Інструменти впровадження екологічного аудиту в галузеву систему екоменеджменту.................................................................................................... 333 5.3. Організаційно-економічний механізм формування системи внутрішнього екоаудиту 351 Висновки до розділу 5 370 ВИСНОВКИ 374ДОДАТКИ 392 ^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 418ВСТУПАктуальність теми. Наприкінці ХХ століття світова екологічна криза загострилася. Тотальне погіршення якості довкілля, його деградація та виснаження природних ресурсів зробили актуальним пошук напрямків подальшого розвитку цивілізації. Розпочався світовий рух за досягнення сталого розвитку суспільства. На початку третього тисячоліття науковці все більше схиляються до думки, що дослідження з безпеки навколишнього природного середовища, природокористу-вання і соціально-економічного розвитку не можна проводити відокремлено. Постала потреба ефективного регулювання комплексного процесу екологізації виробництва, всієї господарської діяльності суспільства з врахуванням фактору екологічної безпеки. При цьому екологізація виробництва вимагає відповідного вдосконалення господарського механізму. У Європейському Співтоваристві у системі управління промисловими підприємствами впроваджена підсистема регу-лювання впливу на довкілля – екологічний менеджмент. Стимулюється зацікав-леність у проведенні екологічної політики в напрямку добровільного регулювання діяльності підприємств, що сприяє цілеспрямованому зрушенню в поведінці спожи-вача, забезпеченню конкурентоспроможності компаніям з ефективним екологічним управлінням. Актуалізувалась потреба впровадження екоменеджменту в усі сектори економіки, формування галузевих систем екологічного менеджменту. В основі методології екоменеджменту - використання у системі управління, в т.ч. менеджменту, основних положень еколого-економічного вчення, концепції сталого розвитку. Зокрема, розроблено теоретико-методологічні засади і прикладні механізми державної екологічної політики та екологічної діяльності підприємств, принципи, методи екологічно орієнтованого управління та екологічного менедж-менту, економічні інструменти екоменеджменту. У цій царині важливі праці таких науковців, як О.Ф.Балацький, В.Б.Буркинський, О.О.Веклич, А.Е.Воронкова, Т.П.Галушкіна, В.М.Геєць, З.В.Герасимчук, Л.С.Гринів, В.Я.Гуменюк, Б.М.Да-нилишин, С.І.Дорогунцов, В.А.Євтушенко, В.П.Кислий, В.С.Кравців, О.Є.Кузьмін, В.О.Лук’янихін, С.В.Макаров, Л.Г.Мельник, Є.В.Мішенін, В.М.Навроцький, М.М. Петрушенко, Н.Ф.Реймерс, Ю.М.Саталкін, І.М.Синякевич, Ю.І.Стадницький, В.Н.Степанов, Ю.Ю.Туниця, Є.І.Хабаров, С.К.Харічков, Є.В.Хлобистов, В.Я.Шев-чук, А.В.Шегда, В.Г.Шинкаренко та інших. У сталому розвитку Землі важливою є проблема збереження та раціонального використання природних ресурсів, зокрема, лісів. Актуальною є оптимізація еко-лого-економічних та соціальних функцій лісів. При цьому пріоритетним є екологічний аспект. У першу чергу, це стосується нашої країни. Історично склався унікальний лісовий сектор економіки України, який об’єднує процеси збереження і відтворення лісових ресурсів, їх заготівлі й переробки. До його складу входять комплексні лісогосподарські підприємства та підприємства лісопереробної промисловості, в т.ч. деревообробної, целюлозно-паперової і лісохімічної галузей. Реформування, реорганізація управління лісовим сектором економіки на еколого-економічних засадах, тобто у напрямку формування системи екологічного менеджменту підприємств, сьогодні стали одними з най-актуальніших проблем. У нашій країні система екологічного менеджменту лише на стадії станов-лення. Теоретично цей напрямок ще недостатньо розроблений, зокрема, щодо теоретико-методологічних засад і прикладних механізмів формування галузевої системи екоменеджменту підприємств. Немає також методології формування системи екологічного менеджменту для підприємств лісового сектору економіки. Необхідність вивчення та наукового розроблення окреслених проблем свідчить про актуальність теми даного дослідження, визначає його мету та завдання. ^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені в дисертації положення є складовою частиною досліджень за договором №351д-06 (ІД №08.29-07-06) з Міністерством промислової політики України на створення та передачу науково-технічної продукції: „Провести дослідження та розробити мето-дику здійснення екологічного аудиту в деревообробній промисловості в контексті сталого розвитку та вступу України в СОТ” (номер держреєстрації 0106U007080) - вступ, розділи 1-4, висновки та додатки (2006р.). Матеріали дисертації використані при виконанні науково-дослідних робіт: „Розробка принципів оптимального співвідношення компонентів ландшафту (ліс, рілля, луки) на формування масивних та смугових лісових насаджень з метою екологічного відновлення ландшафтів в межах Яворівського сірчаного кар’єру” (номер держреєстрації 0105U007359) - розділи 1, 5 (2005р.), а також „Опрацювання методів та технології відтворення лісових насаджень на порушених землях в межах Яворівського сірчаного кар’єру” (номер держреєстрації 0106U008484) – розділи 1,2 (2006 р.).^ Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування і розроблення теоретико-методологічних засад формування галузевої системи екоменеджменту для підприємств лісового сектору економіки України. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань: - уточнити сутність основних понять щодо теоретико-методологічних засад формування галузевої системи екологічного менеджменту для підприємств лісового сектору економіки, доповнити понятійний апарат за даною тематикою; - визначити особливості сучасних концептуальних підходів до екоменедж-менту, на основі чого сформувати його нову теоретичну концепцію; - застосовуючи системний і кібернетичний підхід до проблеми, розробити методологію формування галузевої системи екологічного менеджменту; - здійснити аналітичну оцінку сучасного управління лісовим сектором еко-номіки та сформулювати передумови ефективного управління сектором на еколого-економічних засадах; - виявити особливості системи екоменеджменту підприємств лісового сектору економіки з метою визначення об’єкта оптимізації і методів підвищення надійності системи; - розробити методологічні засади формування оптимальної системи екологічного менеджменту для підприємств лісового сектору економіки на базі економіко-математичного моделювання основних задач системи; - уточнити методичні положення концепції Екологічної Конституції Землі (ЕКЗ) щодо вдосконалення організаційно-економічного й інституціонального механізмів природокористування; - удосконалити сучасні методичні підходи щодо розрахунку і обліку екологічних витрат; - удосконалити методичні рекомендації до застосування екологічного аудиту на промислових підприємствах з метою їх адаптації до умов галузевої системи екоменеджменту підприємств; - удосконалити спосіб оцінювання ризиків внутрішніми аудиторами, на основі чого розробити методичний підхід до оцінювання ризиків, пов’язаних з системою внутрішнього екоаудиту, для вибору ефективних внутрішніх екоаудиторських методів і процедур; - забезпечити подальший розвиток теорії екологічного менеджменту шляхом включення в структуру системи виробничого менеджменту підприємств екологічної складової. ^ Об’єктом дослідження є процес екологічного менеджменту підприємств лісового сектору економіки.Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та прикладні ме-ханізми формування галузевої системи екоменеджменту для підприємств лісового сектору економіки України.^ Методи дослідження. Комплексне дослідження щодо мети дисертаційної ро-боти ґрунтувалося на усвідомленні об’єктивного процесу інтеграції наукового зна-ння. Прийнятними виявилися методи досліджень, що застосовуються в економічній та інших соціально-гуманітарних науках, а також у природничих науках. Для досяг-нення мети дослідження був застосований міждисциплінарний пізнавально-методо-логічний інструментарій. У процесі роботи над дисертацією було вивчено і враховано наукові дослідження зарубіжних і вітчизняних авторів, присвячені проблемам еколого-економічного вчення, економічної теорії, економіки, екології, лісівничої науки, менеджменту, аудиту, екологічного менеджменту, екологічного аудиту, економіко-математичних методів, теорії надійності, теорії систем. Провідною ідеєю розроблення теоретико-методологічних засад формування галузевої системи екоменеджменту стало розв’язання завдань дослідження в єдиній суперсистемі „Сектор економіки – Природне життєве середовище”, застосовуючи системний, кібернетичний підхід (при обґрунтуванні й розробленні методології формування галузевої системи екологічного менеджмету підприємств – Розділ 3, підр.3.2; при втіленні галузевої методології у концепції екоменеджменту під-приємства – Розділ 3, підр.3.3; при постановці задачі формування галузевої системи екологічного менеджменту в лісовому секторі – Розділ 4, підр.4.1), економіко-математичне моделювання (при моделюванні реалізації системи екоменедменту в лісовому секторі економіки – Розділ 4; при розробленні інструментів впровадження екологічного аудиту в галузеву систему екологічного менеджменту – Розділ 5, підр. 5.2 та організаційно-економічного механізму формування системи внутрішнього екоаудиту – Розділ 5, підр.5.3). При цьому активно використовувалися методи абстрагування і формалізації (при постановці основних задач галузевої системи екоменеджменту підприємств – Розділ 4, Розділ 5, підр.5.2 і 5.3), моделювання (при моделюванні системи екологічного менеджменту лісогосподарських і лісопро-мислових підприємств – Розділ 4, підр.4.2 і 4.3; при розробленні інструментів впровадження екологічного аудиту в галузеву систему екоменеджменту та орга-нізаційно-економічного механізму формування системи внутрішнього екоаудиту – Розділ 5, підр.5.2 і 5.3), статистичного та порівняльного аналізу (при доведенні об’єктивної необхідності впровадження концепції сталого розвитку в Україні, визначенні місця лісівництва у сталому розвитку національної економіки – Розділ 1, підр.1.1 і 1.2), систематизації та узагальнення (при обґрунтуванні актуальності фор-мування галузевої системи екологічного менеджменту для підприємств лісового сектору – Розділ 1, підр.1.3; при дослідженні організаційно-економічних й інсти-туціональних передумов розвитку екологічно збалансованої економіки та впливу еколого-економічного вчення на сучасні концептуальні підходи до управління економікою – Розділ 2, підр.2.1 і 2.2; при здійсненні аналітичної оцінки управління лісовим сектором на еколого-економічних засадах – Розділ 2, підр.2.3; при обґрунтуванні й розробленні інструментів впровадження екоаудиту в галузеву систему екоменеджменту та організаційно-економічного механізму формування системи внутрішнього екологічного аудиту - Розділ 5, підр.5.2 і 5.3), індукції та дедукції (при дослідженні розвитку понятійно-категорійного апарату екологічного менеджменту – Розділ 3, підр.3.1; при здійсненні оцінки концептуальної бази екоаудиту – Розділ 5, підр. 5.1). Інформаційною базою дослідження є закони України, укази Президента Украї-ни, постанови Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, міжнародні й націона- льні нормативні акти міністерств і відомств, дані Держкомстату України. Викорис-тані статистичні матеріали та аналітичні огляди міжнародних і вітчизняних орга-нізацій, монографічна література, періодичні наукові видання, ресурси Інтернету.^ Наукова новизна одержаних результатів. Науково обґрунтовані результати проведеного дослідження у своїй сукупності розв’язують важливу наукову проблему теоретичного обґрунтування і розроблення теоретико-методологічних засад формування галузевої системи екоменеджменту для підприємств лісового сектору економіки на теоретичному підґрунті розробленої якісно нової парадигми управління еколого-економічними процесами із забезпеченням оптимального спів-відношення між екологічним і економічним механізмами управління. Розв’язання проблеми представлено сукупністю нових теоретичних і методологічних наукових положень, висновків і рекомендацій, наукова новизна яких полягає у такому: вперше: сформовано теоретичну концепцію екологічного менеджменту, згідно з якою екоменеджмент не відокремлюється від загальної системи управління, а органічно „вбудовується” в структуру системи менеджменту. Зазначена концепція від-різняється від існуючих тим, що дає можливість здійснювати весь процес менеджменту, розробляти та приймати управлінські рішення на еколого-економічних засадах із забезпеченням належного рівня інтегрального еколого-економічного ефекту природокористування; розроблено методологію формування галузевої системи екоменеджменту, яка включає сукупність прийомів побудови територіально орієнтованої, складної, відкритої, ієрархічної системи управління із спеціальним органом управління. При цьому система має бути такою, що самоорганізується, має зворотній зв’язок (як позитивний, так і негативний), емерджентність, економічний гомеостаз, еквіфі-нальність, активну взаємодію з середовищем, стохастичну структуру, адаптивну поведінку з рівновагою різноманітних цілей системи. У цій стійкій динамічній системі потрібно здійснювати адаптивне дуальне управління на базі стану рів-новаги, з часом прямуючи до оптимального. Ієрархічна структуризація системи та розроблення управлінських рішень на всіх її рівнях повинні здійснюватись з використанням принципу зовнішнього доповнення, раціоналізуючи канали зв’язку між керуючою і керованою системами, маючи на меті досягнення оптимального рівня працездатності системи, мінімізуючи поступові і повністю виключаючи її раптові відмови. Така методологія дозволяє сформувати організаційно-методичний інструментарій впровадження галузевої системи екологічного менеджменту підприємств у процесі реформування економіки України; сформульовано необхідні й достатні умови ефективної реалізації роз-робленої парадигми управління еколого-економічними процесами в лісовому сек-торі економіки України. Необхідними умовами є такі інструменти організаційно-економічного механізму реалізації стратегії щодо розвитку соціо-еколого-еко-номічної системи вітчизняного лісового сектору: проголошений курс країни на ста-лий розвиток, розроблення державної екологічної політики, створення механізму фі-нансування і контролювання екологічної політики, Державна програма „Ліси Украї-ни” на 2002-2015 роки, нова редакція Лісового кодексу України. Достатні умови включають як існуючі теоретико-методологічні й прикладні наукові підходи (ство-рення і розвиток еколого-економічного вчення, напрацювання з розроблення і впро-вадження концепції Екологічної Конституції Землі, розроблення і розвиток системи моніторингу лісів, напрацювання з екологічних менеджменту, маркетингу, аудиту й страхування), так і початок практичної реалізації важливих інструментів державної екологічної політики (вдосконалення діючого законодавства в екологічному на-прямку, сертифікація лісів). Це надає органам державної влади і управління, галу-зевому керівництву науково обґрунтовані підстави для ефективного реформування лісового сектору у контексті сталого розвитку; розроблено концепцію формування оптимальної галузевої системи еко-менеджменту для підприємств лісового сектору економіки, згідно з якою об’єктом оптимізації є відтворювана система з терміном служби не менше 5 років і опти-мальним рівнем напрацювання на відмову, а запропоновані методи підвищення надійності системи класифікуються як активні, адаптивні й зовнішнього допов-нення. Активні методи полягають у розробленні оптимальних планів виробництва (заготівлі) продукції, ведення лісогосподарських, лісовідтворювальних і спеціальних еколого-рекраційних робіт у повній відповідності з динамікою екологічних потреб територій і попиту споживачів продукції. Адаптивні методи передбачають ніве-лювання протиріч між потребами у результатах еколого-економічної діяльності підприємств лісового сектору та їх можливостями за допомогою як матеріального резервування продукції, лісових площ, так і часової надлишковості. До методів зовнішнього доповнення системи належать моніторинг і сертифікація лісів, екологічний аудит і екострахування. Застосування зазначених методів дозволяє обґрунтувати і здійснити постановку та моделювання основних задач галузевої системи екологічного менеджменту; розроблено методологічні засади формування як галузевої системи екоме-неджменту для підприємств лісового сектору економіки на базі економіко-мате-матичних моделей задач збалансованості з природним життєвим середовищем, ви-бору компромісної альтернативи щодо критеріїв системи екологічного менеджменту і резервування, так і системи екоменеджменту окремо для лісогосподарських і лісопромислових підприємств на основі задач оптимізації екологічної експертизи, екологічної діагностики, календарного планування збуту, технічної підготовки ви-робництва на еколого-економічних засадах, забезпечення, календарного планування виробничої програми та задачі рівноваги потреб працівників, а також зовнішнього екоаудиту підприємств сектору на основі задачі оптимізації функціонування спе-ціалізованої екоаудиторської фірми і внутрішнього екологічного аудиту цих під-приємств на основі задачі оптимізації визначення обсягів робіт з внутрішнього екоаудиту за календарними періодами. Розв’язання зазначених задач дає можливість визначити стан збалансованості сектору економіки з природним життєвим сере-довищем протягом періоду часу не менше 5 років та рівноваги первинних, у т.ч. еко-логічних, і вторинних потреб працівників підприємств, врахувати багатокрите-ріальність системи екологічного менеджменту, а також визначити оптимальні на еколого-економічних засадах плани щодо резервів у системі, вибору комплектів документації, належного рівня екологічності ресурсного забезпечення, виробництва (заготівлі) і збуту продукції, технічної підготовки виробництва та зовнішніх і внутрішніх екоаудиторських робіт; удосконалено: методичні положення концепції Екологічної Конституції Землі на основі обґрунтування і розроблення проекту Екологічного Кодексу України, у якому відображено запропоновані підходи до вдосконалення організаційно-економічного й інституціонального механізмів природокористування. Зокрема, визначено компе-тенцію відповідних державних організаційних структур та суб’єктів госпо-дарювання щодо забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, а також наведено пропозиції з еколого-економічної оцінки функціонування суб’єктів підприємницької діяльності та їх оподаткування; методичні підходи щодо розрахунку і обліку екологічних витрат. На відміну від діючих, запропонований підхід дозволяє включити у витрати звичайної діяльності і валові витрати підприємств у повному обсязі об’єктивно необхідні екологічні витрати. Обґрунтовано і розроблено пропозиції з доповнення чинних вітчизняних обов’язкових організаційних регламентів з обліку; методичні рекомендації щодо застосування екологічного аудиту на промислових підприємствах на основі розроблених моделей процесу екоаудиту і екологічної паспортизації підприємств, які враховують специфіку діючої національної нормативно-правової бази. При цьому модель екопаспортизації підприємств дає можливість ефективно проводити екологічний аудит, забезпечуючи його системою вхідних даних, контрольних моментів і базою порівняльного аналізу; спосіб оцінювання ризиків внутрішніми аудиторами на засадах розробленого методичного підходу до оцінювання ризиків системи внутрішнього екологічного аудиту залежно від рейтингової оцінки підрозділу підприємства. Це дає можливість ефективно здійснювати вибір методів і процедур внутрішнього екоаудиту;дістали подальшого розвитку: понятійний апарат, а саме: - запропоновано поняття „лісовий сектор економіки” як сукупність ком- плексних лісогосподарських підприємств та підприємств лісопереробної про-мисловості, в т.ч. деревообробної, целюлозно-паперової і лісохімічної галузей, що дало можливість у дисертації системно досліджувати процеси збереження і відт-ворення лісових ресурсів, їх заготівлі й переробки; - введено поняття „галузева система екологічного менеджменту” як сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих елементів, таких як специфічні для конкретного сектору економіки організаційна структура підприємства і необхідні ресурси та окреслене організаційними регламентами коло відповідальності, управлінські про-цедури і процеси, метою якої є регулювання впливу на природне життєве сере-довище і яка ґрунтується на принципах самоорганізації, синергії й розвитку. Це дає можливість конкретні завдання вирішувати як на рівні окремого підприємства, так і з урахуванням всієї сукупності підприємств конкретного сектору економіки, тобто на галузевому рівні; - запропоновано поняття „еколого-рекреаційний потенціал лісогосподарського підприємства” як зафіксована можливість ефективного, сталого ведення лісогос-подарських, лісовідтворювальних і спеціальних еколого-рекреаційних робіт, що дозволяє поряд з виробничими потужностями ідентифікувати еколого-економічні обмеження функціонування лісогосподарських підприємств; - уточнено поняття „внутрішній екологічний аудит” як незалежна та об’єк-тивна аналітико-консультаційна діяльність, спрямована на забезпечення належного рівня інтегрального еколого-економічного ефекту природокористування на даному підприємстві. Це дає можливість при відсутності чіткого визначення поняття в дію-чих обов’язкових організаційних регламентах з екоаудиту адекватно його трак-тувати в системі екоменеджменту; теорія екологічного менеджменту підприємства шляхом включення в структуру системи виробничого менеджменту екологічної складової, в т.ч. у під-системи його керуючої системи елементів еколого-економічного аналізу. Еко-логічними компонентами цільової підсистеми стали: підвищення рівня еколо-гічності продукції, виконуваних робіт і послуг, ресурсозбереження, екологічний роз-виток виробництва, охорона і покращення якості природного життєвого сере-довища. Екологічні компоненти функціональної підсистеми: екологічний маркетинг, екологічна діагностика, внутрішній екологічний аудит, екологічна експертиза. До підсистеми управлінських рішень належить екологічний ситуаційний аналіз. Це дає можливість розробити методологію формування системи екологічного менеджменту конкретного підприємства. ^ Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть бути враховані й використані вищими органами державної влади і управління та галу-зевим керівництвом у процесі реформування економіки нашої країни, вибору страте-гічного вектора трансформації її суспільної економічної системи у ХХІ столітті. Результати наукових досліджень, виконаних і представлених у даній дисертаційній роботі і в опублікованих наукових працях, використані Львівською обласною державною адміністрацією при розробленні регіональних програм „Стратегія розвитку Львівщини до 2015 року” та „Стратегія назустріч інвесторам” з метою забезпечення еколого-економічної ефективності регіональної економіки, підвищення рівня екологічної безпеки регіону, покращення якості довкілля (лист № 5/13-321/1-10 від 25.01.2007р., Додаток А). Матеріали дисертаційної роботи використовуються підприємствами дерево- обробної та меблевої промисловості, а також будуть використані при формуванні комплексу заходів з розвитку деревообробної та меблевої промисловості України на найближчу перспективу (довідка № 01/73-373 від 26.04.2007р., Додаток Б). Результати дослідження використовувались Львівським обласним управлінням лісового господарства в процесі вдосконалення системи управління на еколого-економічних засадах (довідка №06/760 від 21.05.2007р., Додаток В), а також Обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством (ЛГП) „Галсільліс” у процесі вдосконалення управління підприємством у напрямку впровадження елементів екологічного менеджменту, зокрема, системи управління дочірніми підприємствами на еколого-економічних засадах і впровадження екологічного аудиту для контролю відповідності їх діяльності природоохоронному законодавству (довідка №119 від 23.05.2007р., Додаток Д). Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі кафедри обліку і аудиту економічного факультету Національного лісотехнічного університету України при проведенні лекцій і практичних занять з дисципліни „Екологічний аудит” (довідка від 07.05.2007р., Додаток Е), а також по кафедрі економіки і менеджменту лісових підприємств при проведенні лекційних і прак-тичних занять з дисципліни „Економіка природокористування” (довідка від 14.05.2007 р., Додаток Ж). Результати дослідження використовувалися при написанні одноосібного навчального посібника „Екологічний аудит” (Львів: Ліга – Прес, 2007.-213с.(13,1 д.а.), який рішенням Міністерства освіти і науки України рекомендований для студентів вищих навчальних закладів (лист №1.4/18-Г-1567 від 27.09.07р.). Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, у якій висвітлені методологічні підходи, ідеї, концепції, що належать особисто автору. У роботі містяться ті положення, висновки і пропозиції, які сформулювала особисто здобувач наукового ступеня. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї, які є результатом особистих досліджень здобувача. Конкретний внесок здобувача у цих працях зазначений в авторефераті у переліку публікацій. У даній роботі матеріали і висновки кандидатської дисертації автора не використовувались.^ Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовані й отримали позитивну оцінку на таких міжнародних, всеукраїнських та ре-гіональних конференціях: VІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта ‘ 2004” (Дніпропетровськ, 10-25 лютого 2004р.), Міжнародній науково-пра-ктичній конференції „Облік, аналіз і аудит в сучасному бізнесі” (Львів, 27-28 травня 2004р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень ‘ 2004” (Дніпропетровськ, 21-30 червня 2004р.), науково-практичній конференції „Проблеми екологізації облікового, аналітичного і контрольного процесів” (Львів, 17 вересня 2004р.), І Міжнародній науково-практичній кон-ференції „Екологічний менеджмент як складова сталого розвитку” (Донецьк, 22-23 жовтня 2004р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Обліково-аналітичні системи суб’єктів господарської діяльності в Україні” (Львів, 25-26 березня 2005р.), ІІІ науковій конференції, присвяченій пам’яті д.е.н., проф. О.С.Бородкіна „Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи” (Київ, 25 березня 2005р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Система екологічного менеджменту – ISO 14001 − Екологічний аудит” (Київ, 18-22 квітня 2005р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища” (Львів, 22-23 вересня 2005р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє” (Львів, 21-22 жовтня 2005р.), Міжвузівській науково-методичній конференції „Екологізація освіти України в контексті завдань Болонського процесу” (Львів, 17-18 листопада 2005р.), ІІ Міжнародній науковій конференції „Екологічна Конституція Землі як економіко-правова основа глобальної стратегії сталого розвитку та екологічної безпеки планети” (Львів, 28-29 вересня 2006р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті академіка НАН України, д.е.н., проф. М.І.Долішнього „Маркетинг та логістика в системі менеджменту”(Львів, 9-11 листопада 2006р.), 57-й науково-технічній конференції викладачів і аспірантів НЛТУ України, секція „Сучасний стан обліку, аудиту, аналізу та контролю в Україні” (Львів, 19-20 квітня 2007р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми економіки та управління”, присвяченій відзначенню 70-річчя з дня народження В’ячеслава Чорновола (Львів, 07 грудня 2007р.).Публікації. За темою дослідження автором опубліковано 2 індивідуальні наукові монографії, одноосібний навчальний посібник, 25 статей у наукових ви-даннях, зареєстрованих ВАК України як фахові, 7- у матеріалах і тезах доповідей наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій, які становлять основу дисер- тації, 55,3 д.а., з яких 53,6 д.а. – особистий внесок здобувача.^ Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п’ятьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків та списку вико-ристаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 456 сторінок. Основний її зміст викладено на 365 сторінках. Дисертаційна робота містить 19 таблиць і 43 рисунки на 26 сторінках, 9 додатків та список використаних джерел з 378 найменувань.РОЗДІЛ 1^ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДОФОРМУВАННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ЛІСОВОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИНаприкінці ХХ століття світова екологічна криза загострилася [222, с.7]. Тотальне погіршення якості оточуючого природного середовища, його деградація та виснаження природних ресурсів зробили актуальним розроблення напрямів подальшого розвитку цивілізації[141]. Вже у середині минулого століття у науковому і бізнесовому середовищах почало формуватись усвідомлення порочності техногенного типу світового розвитку. Наприкінці століття розуміння цього перетворилось у переконання, сприйняте більшістю державних і громадських інститутів. Два основних фактори стали визначальними у переході світового співтовариства до конструювання „нового порядку” взаємодії з природою. Перший фактор стосується вичерпання як ресурсного потенціалу природного середовища, так і його здатності до самовідтворювання. Ці наслідки природомісткого і природоруйнівного способу господарювання перетворилися в екологічні обмежувачі соціально-економічного розвитку. Другий фактор - зміна цінносних установок споживача та пов’язане з цим розширення спектру потреб, де особливого значення набуває потреба в екологічній безпеці [306]. Кінець ХХ-початок ХХІ століть – це період, коли вкрай загострилися соціальні, економічні, екологічні, політичні та інші проблеми, що перетворилися на глобальні загрози [369]. Поряд із зумовленістю цих загроз антропогенним та техногенним навантаженням на довкілля є чинники глобальної небезпеки, породжені вадами світоглядного характеру. Шевчук В.О. [346] слушно зауважує, що економічне мислення межує іноді з безграмотністю, безграмотність - з невіглаством, а потворне тлумачення економічних понять призводить до руйнівної господарської діяльності.^ Об’єктивна необхідність впровадження концепції сталого розвитку в УкраїніОбґрунтування об’єктивної необхідності впровадження концепції сталого розвитку в нашій країні здійснено нами в роботі [149]. Сучасний техногенний тип суспільного виробництва використовує штучні засоби, створені без врахування екологічного фактору. Не можна не погодитись з висновком Євтушенко В.А. [98], що швидкий темп техногенного розвитку суспільства призвів до глобальної екологічної кризи, яка ставить під загрозу цивілізацію. При цьому підкреслюється тісний взаємозв’язок екологічної кризи з іншими глобальними світовими проблемами.Наприклад, демографічний вибух у країнах Азії призвів до збільшення навантаження на природне середовище внаслідок зростання людських потреб у різних матеріальних благах. З іншого боку, опустинювання, знеліснення, засолення грунтів тощо викликають деградацію сількогосподарських угідь, що призводить до загострення світової продовольчої проблеми. 20% людей не мають постійного харчування. Щодоби через це вмирає 35 тис.осіб, з яких три чверті - діти до 5 років. Тобто вкрай загострюються проблеми довкілля [105, с.7]. Розв’язання цих проблем неможливо без екологізації їх усвідомлення як на індивідуальному, груповому рівні, так і у світовому масштабі. Так, у доповідях Римському клубу Дж.Форрестер та група Д.Медоуза [227, 331] вперше розробили модель, де зазначили п’ять тенденцій світового розвитку у їх взаємозв’язку: швидке зростання чисельності людей; прискорені темпи зростання промислового виробництва; розширення території Вырезано.^ Для приобретения полной версии работы щелкните по ссылке.Від 2000 року в Україні інтенсивно став розвиватися процес сертифікації лісів за схемою Ради ведення лісового господарства [367]. FSC – всесвітня організація, яка встановлює світові та ухвалює національні стандарти, здійснює акредитацію органів сертифікації, надає права на маркування та застосування логотипу. Сьогодні ця організація домінує на ринку лісової продукції [145]. Вона налічує біля 600 членів у 62 країнах світу. При цьому лідерами є Швеція, Польща і США. „На 1 січня 2006 р. Польща сертифікувала 16 з 17 регіональних управлінь лісового господарства за схемою Лісової наглядової ради. США паралельно розвивають власну національну сертифікацію за схемою Американської асоціації підприємств лісової та паперової промисловості” [див.125, с.23-24]. Слід зазначити, що Лісова наглядова рада не проводить екологічну сертифікацію, а лише наділяє повноваженнями на її проведення акредитовані FSC організації, яких 17. І важливо те, що цю схему сертифікації підтримують авторитетні екологічні організації, такі як Всесвітній фонд охорони дикої приро