МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИН А К А З N 161 від 2.06.93 р. Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 23 листопада 1993 р. vd930602 vn161 за N 173Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладахЗ метою забезпечення організації та здійснення навчальногопроцесу у вищих навчальних України н а к а з у ю :1. Затвердити Положення про організацію навчального процесу увищих навчальних закладах, що додається.2. Положення поширюється на всі вищі навчальні закладиУкраїни незалежно від їх форми власності і підпорядкування.3. З введенням в дію цього наказу не застосовуються у вищихнавчальних закладах України нормативні акти органів державногоуправління освітою колишнього СРСР згідно з переліком щододається.Міністр П. М. ТаланчукЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. N 161ПОЛОЖЕННЯ^ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ1. Загальні положення1.1. Навчальний процес у вищих навчальних закладах (надалі -навчальний процес) - це система організаційних і дидактичнихзаходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певномуосвітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державнихстандартів освіти. Навчальний процес базується на принципах науковості,гуманізму, демократизму, наступності та безперервності,незалежності від втручання будь-яких політичних партій, іншихгромадських та релігійних організацій. Мова навчання визначається Законом Української РСР "Про мовив Українській РСР". Навчальний процес організуються з урахуванням можливостейсучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується наформування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатноїдо постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності ташвидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері,в галузях техніки, технологій, системах управління та організаціїпраці в умовах ринкової економіки. 1.2. Зміст освіти - це науково-обгрунтована системадидактично та методично оформленого навчального матеріалу длярізних освітніх і кваліфікаційних рівнів. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмоюпідготовки, структурно - логічною схемою підготовки, навчальнимипрограмами дисциплін, іншими нормативними актами органівдержавного управління освітою та вищого навчального закладу івідображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках,методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведеннінавчальних занять та інших видів навчальної діяльності. Освітньо-професійна програма підготовки - це перелікнормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначеннямобсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумковогоконтролю. Структурно-логічна схема підготовки - це наукове і методичнеобгрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програмипідготовки. Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина змісту освіти визначається відповіднимдержавним стандартом освіти. Вибіркова частина змісту освіти визначається вищим навчальнимзакладом. 1.3. Організація навчального процесу базується набагатоступеневій системі вищої освіти.2. Нормативно-правова база організації навчального процесу2.1. Організація навчального процесу у вищих навчальнихзакладах базується на Законі Української РСР " Про освіту",державних стандартах освіти, інших актах законодавства України зпитань освіти. Державний стандарт освіти - це сукупність норм, яківизначають вимоги до освітнього (кваліфікаційного) рівня. Складові державного стандарту освіти : - освітня (кваліфікаційна) характеристика; - нормативна частина змісту освіти; - тести. Освітня характеристика - це основні вимоги до якостей і знаньособи, яка здобула певний освітній рівень. Кваліфікаційна характеристика - це основні вимоги допрофесійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні дляуспішного виконання професійних обов'язків. Тест - це система формалізованих завдань, призначених длявстановлення відповідності освітнього (кваліфікаційного) рівняособи до вимог освітніх (кваліфікаційних) характеристик. 2.2. Організація навчального процесу здійснюється навчальнимипідрозділами вищого навчального закладу (факультетами, кафедрами,відділеннями, предметними або цикловими комісіями тощо). Основнимнормативним документом, що визначає організацію навчальногопроцесу в конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційноїпідготовки, є навчальний план. Навчальний план - це нормативний документ вищого навчальногозакладу, який складається на підставі освітньо-професійноїпрограми та структурно-логічної схеми підготовки і визначаєперелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін,послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальнихзанять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засобипроведення поточного і підсумкового контролю. Навчальний план затверджується керівником вищого навчальногозакладу. Для конкретизації планування навчального процесу на кожнийнавчальний рік складається робочий навчальний план. Нормативні навчальні дисципліни встановлюються державнимстандартом освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковимдля навчального закладу. Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються вищимнавчальним закладом. Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволенняосвітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використанняможливостей і традицій конкретного навчального закладу,регіональних потреб тощо. Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст тавимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмоюдисципліни. Навчальна програма нормативної дисципліни є складовоюдержавного стандарту освіти. Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється вищимнавчальним закладом. 2.3. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить доосвітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальноїпрограми дисципліни та навчального плану вищим навчальним закладомскладається робоча навчальна програма дисципліни, яка єнормативним документом вищого навчального закладу. Робоча навчальна програма дисципліни містить викладконкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність,організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми тазасоби поточного і підсумкового контролю. Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни: - тематичний план; - засоби для проведення поточного та підсумкового контролю; - перелік навчально-методичної літератури. 2.4. Навчання студента здійснюється за індивідуальнимнавчальним планом. Індивідуальний навчальний план студента складається напідставі робочого навчального плану і включає всі нормативнінавчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін,вибраних студентом з обов'язковим урахуванням структурно-логічноїсхеми підготовки. Індивідуальний навчальний план складається накожний навчальний рік і затверджується в порядку, встановленомувищим навчальним закладом. Вибіркові навчальні дисципліни, введені вищим навчальнимзакладом в освітньо-професійну програму підготовки і включені доіндивідуального навчального плану студента, є обов'язковими длявивчення. 2.5. Вищий навчальний заклад надає студентам можливістькористування навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною,навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням,устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначенихправилами внутрішнього розпорядку. 2.6. За відповідність рівня підготовки студента до вимогдержавних стандартів освіти відповідає керівник навчальногоструктурного підрозділу ( факультету, відділення, кафедри,предметної або циклової комісії тощо). За виконання індивідуального навчального плану відповідаєстудент.3. Форми організації навчання3.1. Навчальний процес у вищих навчальних закладахздійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконанняіндивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практичнапідготовка, контрольні заходи. 3.2. Основні види навчальних занять у вищих навчальнихзакладах: - лекція; - лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; - консультація. Інші види навчальних занять визначаються у порядку,встановленому вищим навчальним закладом.3.3. Лекція3.3.1. Лекція - основна форма проведення навчальних занять увищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичногоматеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплюєосновний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальноїдисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальноюпрограмою. Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуютьсяданої навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою.Такі лекції проводяться провідними вченими або спеціалістами длястудентів та працівників вищих навчальних закладів в окремовідведений час. Лекції проводяться лекторами - професорами і доцентами(викладачами) вищого навчального закладу, а також провідниминауковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях -аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів. 3.3.2. Лектор, якому доручено читати курс лекцій,зобов'язаний перед початком відповідного семестру подати накафедру (предметну або циклову комісію) складений ним конспектлекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольнізавдання для проведення підсумкового контролю, передбаченогонавчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни. Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, можебути зобов'язаний завідувачем кафедри (головою предметної абоциклової комісії) до проведення пробних лекцій з участю викладачівта наукових співробітників кафедри. Лектор зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодотем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактуваннянавчального матеріалу, формах і засобах доведення його достудентів.3.4. Лабораторне заняття3.4.1. Лабораторне заняття - форма навчального заняття, приякому студент під керівництвом викладача особисто проводитьнатурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичногопідтвердження окремих теоретичних положень даної навчальноїдисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторнимустаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальноюапаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретнійпредметній галузі. Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнанихнавчальних лабораторіях з використанням устаткування,пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети,установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можутьпроводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад,у школі, на виробництві, в наукових лабораторіях). Лабораторнезаняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищуєполовини академічної групи. Перелік тем лабораторних занять визначається робочоюнавчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншимивидами навчальних занять, як правило, не дозволяється. 3.4.2. Лабораторне заняття включає проведення поточногоконтролю підготовленості студентів до виконання конкретноїлабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформленняіндивідуального звіту з виконаної роботи та його захист передвикладачем. Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем.Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку виконаннялабораторних робіт. Підсумкові оцінки, отримані студентом завиконання лабораторних робіт, враховуються при виставленнісеместрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.3.5. Практичне заняття3.5.1. Практичне заняття - форма навчального заняття, приякій викладач організує детальний розгляд студентами окремихтеоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння інавички їх практичного застосування шляхом індивідуальноговиконання студентом відповідно сформульованих завдань. Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальнихлабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання,обчислювальною технікою. Практичне заняття проводиться зстудентами, кількість яких не перевищує половини академічноїгрупи. Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальноюпрограмою дисципліни. Проведення практичного заняття грунтуєтьсяна попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах длявиявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичнимиположеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їхстудентами на занятті. Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому дорученопроведення практичних занять, за погодженням з лектором даноїнавчальної дисципліни. 3.5.2. Практичне заняття включає проведення попередньогоконтролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальноїпроблеми викладачем та її обговорення за участю студентів,розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольнихзавдань, їх перевірку, оцінювання. Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття,враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальноїдисципліни.3.6. Семінарське заняття3.6.1. Семінарське заняття - форма навчального заняття, приякій викладач організує дискусію навколо попередньо визначенихтем, до котрих студенти готують тези виступів на підставііндивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальнихкабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається робочоюнавчальною програмою дисципліни. 3.6.2. На кожному семінарському занятті викладач оцінюєпідготовлені студентами реферати, їх виступи, активність удискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться увідповідний журнал. Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняттявраховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальноїдисципліни.3.7. Індивідуальне заняття3.7.1. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремимистудентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриттяіндивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремимграфіком з урахуванням індивідуального навчального плану студентаі можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї абодекількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках - повнийобсяг навчальних занять для конкретного освітнього абокваліфікаційного рівня. Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми таметоди проведення, форми та методи поточного і підсумковогоконтролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальнимнавчальним планом студента.3.8. Консультація3.8.1. Консультація - форма навчального заняття, при якійстудент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання абопояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичногозастосування.3.8.2. Консультація може бути індивідуальною або проводитисядля групи студентів, залежно від того, чи викладач консультуєстудентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальнихзавдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультаційз конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.3.9. Індивідуальні завдання3.9.1. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати,розрахункової, графічні, курсові, дипломні проекти або роботитощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальнимзакладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійнопри консультуванні викладачем. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількомастудентами. 3.9.2. Курсові проекти (роботи) виконуються з метоюзакріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержанихстудентами за час навчання та їх застосування до комплексноговирішення конкретного фахового завдання. Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідатизавданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися зпрактичними потребами конкретного фаху. Порядок затвердження тематики курсових проектів (робіт) і їхвиконання визначається вищим навчальним закладом. Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється, якправило, найбільш кваліфікованими викладачами. Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісієюу складі двох-трьох викладачів кафедри (предметної або цикловоїкомісії) за участю керівника курсового проекту (роботи). Результати захисту курсового проекту (роботи) оцінюються зачотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно","незадовільно"). Курсові проекти (роботи) зберігаються на кафедрі(предметній або цикловій комісії) протягом одного року, потімсписуються в установленому порядку. 3.9.3. Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) виконуютьсяна завершальному етапі навчання студентів у вищому навчальномузакладі і передбачають: - систематизацію, закріплення, розширення теоретичних іпрактичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенніконкретних наукових, технічних, економічних виробничих й іншихзавдань; - розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикоюдослідження та експерименту, пов'язаних з темою проекту (роботи). Студенту надається право обрати тему дипломного проекту(роботи), визначену випускаючими кафедрами (предметними абоцикловими комісіями), або запропонувати свою з обгрунтуваннямдоцільності її розробки. Керівниками дипломних проектів (робіт) призначаютьсяпрофесори і доценти (викладачі) вищого навчального закладу,висококваліфіковані спеціалісти виробництва. Порядок захисту дипломних проектів (робіт) здійснюєтьсявідповідно до пункту 3.12.3.3. даного Положення. Дипломні проекти (роботи) зберігаються в бібліотеці вищогонавчального закладу протягом п'яти років, потім списуються вустановленому порядку.3.10. Самостійна робота студента3.10.1. Самостійна робота студента є основним засобомоволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язковихнавчальних занять. 3.10.2. Навчальний час, відведений для самостійної роботистудента, регламентується робочим навчальним планом і повиненстановити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягунавчального часу студента, відведеного для вивчення конкретноїдисципліни. 3.10.3. Зміст самостійної роботи студента над конкретноюдисципліною визначається навчальною програмою дисципліни,методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. 3.10.4. Самостійна робота студента забезпечується системоюнавчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретноїнавчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичніпосібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинніпередбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента.Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповіднанаукова та фахова монографічна і періодична література. 3.10.5. Самостійна робота студента над засвоєнням навчальногоматеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотецівищого навчального закладу, навчальних кабінетах, комп'ютернихкласах (лабораторіях), а також в домашніх умовах. У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно дозаздалегідь складеного графіка, що гарантує можливістьіндивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів.Графік доводиться до відома студентів на початку поточногосеместру. 3.10.6. При організації самостійної роботи студентів звикористанням складного обладнання чи устаткування, складних системдоступу до інформації (наприклад, комп'ютерних баз даних, системавтоматизованого проектування тощо) передбачається можливістьотримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця. 3.10.7. Навчальний матеріал навчальної дисципліни,передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом впроцесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контрольпоряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведеннінавчальних занять.3.11. Практична підготовка студентів3.11.1. Практична підготовка студентів вищих навчальнихзакладів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програмидля здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуттястудентом професійних навичок та вмінь. Практична підготовка студентів здійснюється на передовихсучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства,науки, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державногоуправління. 3.11.2. Практична підготовка проводиться в умовах професійноїдіяльності під організаційно-методичним керівництвом викладачавищого навчального закладу та спеціаліста з даного фаху. Програма практичної підготовки та терміни її проведеннявизначаються навчальним планом. Організація практичної підготовки регламентується Положеннямпро проведення практики студентів вищих навчальних закладівУкраїни, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8квітня 1993 року N 93.3.12. Контрольні заходи3.12.1. Контрольні заходи включають поточний та підсумковийконтроль. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних,лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівняпідготовленості студента до виконання конкретної роботи. Формапроведення поточного контролю під час навчальних занять і системаоцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою(предметною або цикловою комісією). Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатівнавчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або наокремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державнуатестацію студента. Вищий навчальний заклад може використовувати модульну та іншіформи підсумкового контролю після закінчення логічно завершеноїчастини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їхрезультати враховувати при виставленні підсумкової оцінки.3.12.2. Семестровий контроль3.12.2.1. Семестровий контроль проводиться у формахсеместрового екзамену, диференційованого заліку або заліку зконкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу,визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановленінавчальним планом. Семестровий екзамен - це форма підсумкового контролюзасвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу зокремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться якконтрольний захід. Семестровий диференційований залік - це форма підсумковогоконтролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчальногоматеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатіввиконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо).Семестровий диференційований залік планується при відсутностімодульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язковуприсутність студентів. Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, що полягаєв оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно напідставі результатів виконання ним певних видів робіт напрактичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровийзалік планується при відсутності модульного контролю та екзамену іне передбачає обов'язкову присутність студентів. Студент вважається допущеним до семестрового контролю зконкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену,диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі видиробіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальноїдисципліни. 3.12.2.2. Екзамени складаються студентами в періодекзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Вищий навчальний заклад може встановлювати студентаміндивідуальні терміни складання заліків та екзаменів. Привикористанні модульного контролю екзамени можуть не проводитись. Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться довідома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початкусесії. Порядок і методика проведення заліків та екзаменіввизначаються вищим навчальним закладом. 3.12.2.3. Результати складання екзаменів і диференційованихзаліків оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре","задовільно", "незадовільно"), а заліків - за двобальною шкалою("зараховано", "незараховано") і вносяться в екзаменаційнувідомість, залікову книжку, навчальну картку студента. Студенти, які одержали під час сесії більше двохнезадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу. Студентам, які одержали під час сесії не більше двохнезадовільних оцінок, дозволяється ліквідуватиакадемзаборгованість до початку наступного семестру. Повторнескладання екзаменів допускається не більше двох разів з кожноїдисципліни: один раз викладачу, другий - комісії, яка створюєтьсядеканом факультету (завідувачем відділення). Студенти, які не з'явились на екзамени без поважних причин,вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.3.12.3. Державна атестація студента3.12.3.1. Державна атестація студента здійснюється державноюекзаменаційною (кваліфікаційною) комісією (далі - державнакомісія) після завершення навчання на певному освітньому(кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановленняфактичної відповідності рівня освітньої ( кваліфікаційної)підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики. Присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста здійснюєдержавна кваліфікаційна комісія, інших кваліфікацій - державнаекзаменаційна комісія. Державна комісія створюється як єдина для денної(стаціонарної), вечірньої, заочної (дистанційної) форм навчання таекстернату з кожної спеціальності. При наявності великої кількостівипускників створюється декілька комісій з однієї і тієї жспеціальності. При малій кількості випускників може бутиорганізована об'єднана комісія для споріднених спеціальностей. Державна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичнупідготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їмвідповідного освітнього рівня (кваліфікації), видання державногодокумента про освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодополіпшення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів увищому навчальному закладі. 3.12.3.2. Державна комісія організовується щорічно і дієпротягом календарного року. До складу комісії входять голова ічлени комісії. Голова комісії призначається міністерствами,відомствами, яким підпорядкований вищий навчальний заклад, напропозицію ректора (директора) вищого навчального закладу з числапровідних спеціалістів виробництва або вчених. До складу державної комісії входять: ректор (директор) вищогонавчального закладу або проректор (заступник директора) знавчальної чи наукової роботи, декан факультету або його заступник(завідувач відділення або його заступник), завідувачі кафедр,професори, доценти (викладачі) профілюючих кафедр (відділень),провідні спеціалісти виробництва та працівники науково-досліднихінститутів. До участі в роботі державної комісії як екзаменатори можутьзалучатися професори і доценти (викладачі) відповідних кафедр(предметних або циклових комісій), якщо в складі комісії немаєпредставників цих кафедр (предметних або циклових комісій). Уцьому випадку вони користуються правами членів комісії. Персональний склад членів державної комісії і екзаменаторівзатверджується ректором (директором) вищого навчального закладу непізніше, ніж за місяць до початку роботи державної комісії. Робота державних комісій проводиться у терміни, передбаченінавчальними планами вищого навчального закладу. Графік роботикомісії затверджується ректором (директором) вищого навчальногозакладу. Розклад роботи державної комісії, узгоджений з головоюкомісії, затверджується проректором (заступником директора) знавчальної роботи на підставі подання декана факультету(завідувача відділення) і доводиться до загального відома непізніше, як за місяць до початку складання державних екзаменів абозахисту дипломних проектів (робіт). 3.12.3.3. У державних комісіях студенти, які закінчують вищийнавчальний заклад, складають державні екзамени та захищаютькваліфікаційні (дипломні) проекти (роботи). До складання державних екзаменів та до захисту дипломнихпроектів (робіт) допускаються студенти, які виконали всі вимогинавчального плану. Списки студентів, допущених до складання державних екзаменівабо до захисту дипломних проектів (робіт), подаються в державнукомісію деканом факультету (завідувачем відділення). Державній комісії перед початком державних екзаменів абозахисту дипломних проектів (робіт) деканом факультету (завідуючимвідділення) подаються такі документи: - зведена відомість про виконання студентами навчальногоплану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсовихпроектів і робіт, практик, з державних екзаменів (тільки передзахистом дипломних проектів або робіт);Примітка. При наявності декількох екзаменаційних оцінок з однієї дисципліни, в зведену відомість про виконання навчального плану заноситься середня зважена оцінка з округленням до її цілого значення.- відгук керівника про дипломний проект (роботу); - рецензія на дипломний проект (роботу) спеціаліставідповідної кваліфікації. Склад рецензентів затверджується деканом факультету(завідувачем відділення) за поданням завідувача відповідноїкафедри (предметної або циклової комісії).Примітка. Державній комісії можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаного проекту (роботи) - друковані статті за темою проекту (роботи), документи, які вказують на практичне застосування проекту (роботи), макети, зразки матеріалів, виробів тощо.3.12.3.4. Складання державних екзаменів або захист дипломнихпроектів (робіт) проводиться на відкритому засіданні державноїкомісії за участю не менше половини її складу при обов'язковійприсутності голови комісії. Захист дипломних проектів (робіт) може проводитися як увищому навчальному закладі, так і на підприємствах, в закладах таорганізаціях, для яких тематика проектів (робіт), що захищаються,становить науково-теоретичний або практичний інтерес. Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знаньстудентів з дисциплін, передбачених навчальним планом. Державні екзамени проводяться за білетами, складеними уповній відповідності до навчальних програм за методикою,визначеною вищим навчальним закладом. Тривалість державнихекзаменів не повинна перевищувати 6 академічних годин на день. 3.12.3.5. Результати захисту дипломного проекту (роботи) таскладання державних екзаменів визначаються оцінками "відмінно","добре", "задовільно" і "незадовільно". Результати захисту дипломних проектів (робіт), а такожскладання державних екзаменів, оголошуються у цей же день післяоформлення протоколів засідання державної комісії. Студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склавдержавні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійноїпрограми підготовки, рішенням державної комісії присвоюєтьсявідповідно освітній рівень (кваліфікація), видається державнийдокумент про освіту (кваліфікацію). Студенту, який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не меншеяк з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальнихзавдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальнихдисциплін та індивідуальних завдань - оцінки "добре", склавдержавні екзамени з оцінками "відмінно", захистив дипломний проект(роботу) з оцінкою "відмінно", а також виявив себе в науковій(творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри(предметної або циклової комісії), видається документ про освіту(кваліфікацію) з відзнакою. Рішення державної комісії про оцінку знань, виявлених прискладанні державного екзамену, захисті дипломного проекту(роботи), а також про присвоєння студенту-випускнику відповідногоосвітнього рівня (кваліфі