Курсовой проект по скотоводству "Проектування технологічного процесу потоково-цехового виробництва молока і його економічна оцінка

Мнстерство аграрно полтики Украни Днпропетровський державний аграрний унверситет нститут ботехнолог та здоров я тварин Ботехнологчний факультет КУРСОВИЙ ПРОЕКТ з скотарства на тему Проектування технологчного процесу потоково-цехового виробництва молока його економчна оцнка Виконала студентка 5 курсу Групи БТ-01 Гуторова А.О. Переврив Ольшанський А.В. Днпропетровськ 2005

Змст Вступ 1. Огляд лтератури 2. Завдання на проектування технологчного процесу 3. Потокова-цехова система утримання корв 4. Розрахункова частина з пояснюючою запискою 1.Розрахунки потреби у ремонтному молодняку 2. Розрахунок середньорчного поголвя структури стада 3. Розрахунок клькост технологчних груп х розмр 4. Розрахунок ритму такту роботи молочно ферм комплексу 20 4.5.

Розрахунок рчного виробництв валово продукц скотарства побудова циклограми виробництва молока на ферм комплекс 6. Розрахунок потреби у дольних апаратах операторах машинного доння 7. Розрахунок потреби у кормах 8. Розрахунок потреби у вод 9. Розрахунок виходу побчно продукц гною 10. Економчне обгрунтування технологчного процесу виробництва молока 29 Висновки 30 Список використано лтератури 31

Додатки 32 Украни, а й високою питомою вагою молока та яловичини в структур тваринницько продукц. На кнець 1993 р. у господарствах усх категорй власност поголв я велико рогато худоби досягло 21,6 млн голв, у тому числ 8,1 млн корв. У структур тваринницько продукц вд галуз скотарства одержують 99 молока понад 50 м яса. Крм того, вд велико рогато худоби одержують цнну шкрну сировину.

Слд зазначити, що псля забою тварин використовують практично вс одержан продукти кров, ендокринн залози, з яких виготовляють цнн лкарськ препарати, шлунково-кишковий тракт, жиров вдкладення на внутршнх органах. з вмсту шлунково-кишкового тракту виготовляють втамнну продукцю для птахвництва свинарства, а вн сировиною для ковбасно промисловост. Внутршн сало використовують для виготовлення парфумв та високояксного мила, а кстки псля обвалювання туш для виготовлення м ясо-ксткового борошна та ншо продукц, тобто при забо

худоби використовують майже всю масу органчно речовини тла тварин. Завдяки наявност багатокамерного шлунка, велика рогата худоба основним утилзатором вдходв рослинництва, частка яких становить 23 вс органчно речовини, що не використову людина. Худоба може споживати значну кльксть грубих соковитих кормв до 100 кг за добу й ефективно х переробляти з великим коефцнтом корисно д у високопоживн для людини продукти харчування.

За оцнками американського вченого К. Еклиза, кожна тонна гною, внесеного в грунт, забезпечу пдвищення врожайност у середньому на 5 доларв залежно вд його родючост та норми внесення добрив. За даними проф. П.М. Кулешова, в 1916 р. в господарствах Украни нараховувалося всього 7,9 млн голв велико рогато худоби, а на 100 душ населення припадало 29,4 голови. Основна худоба на початку ХХ ст. сра укранська та незначна кльксть помсей з ангельською, голландською,

симентальською та швцькою породами. За роки громадянсько вйни поголв я велико рогато худоби значно зменшилося було вдновлено тльки у 1928 р. як за загальною клькстю, так з розрахунку на 100 душ населення та на 100 га сльськогосподарських угдь. У перод Велико Втчизняно вйни нмецько-фашистськ загарбники вивезли до Нмеччини 7,3 млн голв велико рогато худоби, 9,3 млн свиней,

7,3 млн овець кз та 3,3 млн коней. Лише у 1950 р. було вдновлено поголв я велико рогато худоби до рвня 1940 р. протягом наступних 30 рокв воно невпинно зростало. Найбльшу кльксть велико рогато худоби з розрахунку на 100 душ населення на 100 га сльськогосподарських угдь спостергали в 1980 р псля чого кльксть худоби, особливо корв, зменшувалося в 1993 р. зрвнялася з показниками 1970 р. Поряд з цим господарства Украни знизили виробництво молока та яловичини.

Велика рогата худоба найбльш диференцйований вид тварин. За даними росйського вченого Н.Г. Дмитрва, у свт сну понад 1000 порд велико рогато худоби. У господарствах Украни на 1 счня 1990 р. нараховувалося 34 породи, в тому числ 18 молочного, 7 молочно-м ясного 9 - м ясного напрямв продуктивност. Найбльшу частку займають три породи червона степова 37,5, чорно-ряба 32,1 симентальська 22,6.

Головним напрямком яксного полпшення молочно худоби широке перетворення генофонду снуючих порд у вдповдних природно-клматичних регонах Украни. Так, уперше в нашй держав створена молочна червоно-ряба порода затверджена в 1993 р. шляхом вдтворного схрещування сименталв материнська порода з червоно-рябими голштинами, частково з айрширами та монбельярдами. Ареал ново породи охоплю 14 областей Украни, де традицйно розводили симентальську худобу.

Генетичний потенцал тварин за молочною продуктивнстю перебува на рвн 6500 7500 кг вище за лактацю, а жива маса повновкових корв 630 680 кг. Створються також укранський тип чорно-рябо молочно худоби на основ мсцево чорно-рябо та голштинсько порд до одержання - 58-кровних тварин за голштинами з продуктивнстю 5000 7000 кг молока, вмстом жиру 3,6 3,8 живою масою корв 500 650 кг. На основ лебединсько худоби укранськ селекцонери виводять буру молочну породу, використовуючи

прилиття кров швцько американсько селекц та джерсейсько, з надом повновкових корв у племнних стадах 6000 кг молока, жирнстю 4,2 живою масою 600 кг. Збльшення виробництва полпшення якост яловичини неможливе без розвитку галуз спецалзованого м ясного скотарства. Проте в господарствах Украни частка тварин спецалзованих порд типв становить лише 0,2 загально клькост велико рогато худоби. Соцально-економчне становище в кран зумовлю необхднсть виведення втчизняних спецалзованих

м ясних порд х утримання не таке трудомстке енергомне, як молочно худоби вони витривал проти несприятливих природних факторв холод, спека тощо, добре використовують природн пасовища характеризуються високими смаковими якостями м яса. М ясне скотарство як галузь вперше створються в господарствах Украни. У 1993 р. затверджена укранська м ясна порода, яка виведена на основ чернгвського та приднпровського м ясних типв з використанням чотирьох вихдних порд шарове, кансько спецалзован м ясн, симентальсько

сро укрансько мсцев молочно-м ясн. Тварини великоросл, жива маса повновкових плдникв досяга 1000 1270, корв 600 710 кг. 1. Огляд лтератури Молоко та молочн продукти мають важливе значення в харчуванн людини. За хмчним складом молоко повноцнним продуктом, сух речовини якого засвоюються на 92-97. Хмчний склад молока корв значно коливаться залежно вд багатьох факторв породи тварин, х фзологчного стану, якост годвл та утримання тощо табл.1 Таблиця 1

Хмчний склад молока корови Складов молокаМеж коливань,Середнй вмст,Вода83-8987,0Суха речовина11-1713,0Жир2,7-6,03,9Фосфолпди0 ,02-0,080,05Стерини0,01-0,060,03Казен2,2 -4,02,7Альбумн0,2-0,60,4Глобулн та нш блки0,05-0,200,12Неблков речовини0,02-0,080,05Лактоза4,0-5,64,7Со л неорганчних кислот0,5-0,90,65Сол органчних кислот0,1-0,50,3Мнеральн речовини0,60-0,850,7Втамни, мгретинол А0,01-0,080,03ергокальциферол D-0,00005токоферол Е0,05-0,250,15тамн

В10,03-0,060,05рибофлавн В20,06-0,200,15аскорбновая кислота С0,5-3,52,0Нкотинамд РР0,10-0,200,15Пгменти0,01-0,050,02Гази, мл3-157 На вдмну вд нших, молочна залоза функцону не постйно, а в окрем промжки часу. Пд лактацю корови розумють утворення й видлення молочною залозою молока за промжок часу вд отелення до запуску на сухостй, або ж у перод мж двома сумжними отеленнями.

Момент припинення утворення молока в молочнй залоз це запуск, а час вд моменту запуску до наступного отелення сухостйний перод. Пд сервс-перодом розумють час вд отелення до плдного парування. Лактацйний перод у корв в умовах нормовано годвл трива 300 днв бльше. Вважаться нормою, коли тварина лакту 300-305 днв, сухостй трива 55-60 днв, а вд корови щорчно одержують теля. Псля отелення у корв пд впливом гормонально системи, яка стимулю дяльнсть молочно залози, добовий

надй поступово особливо з 10-12-го дня почина зростати, досягаючи максимуму на другй-третй мсяць, а потм поступово зменшуться. У бльшост корв скоросплих порд молочного напряму продуктивност джерсейська, айрширська максимальний добовий надй проявляться через 40-45 днв псля отелення. У середньо сплих чорно-ряба, червона степова, симентальська максимальну добову продуктивнсть спостергають у кнц другого на початку третього мсяцв лактац. У високо продуктивних корв, хд лактац яких стимулються

роздоюванням, максимальний добовий надй спостергаться на третьому-четвертому мсяцях лактац. Найвищй добовий надй здебльшого збгаться з максимальним мсячним надом. Рвень продуктивност корв залежить вд часу, протягом якого корова здатна пдтримувати максимальний добовий надй рвномрнсть перебгу лактац. У перод максимальних добових надов для виробництва молока у корв витрачаться багато резервних речовин тла у високопродуктивних тварин спостергаться вд мний баланс енерг.

Внаслдок цього знижуться жива маса й вдбуваться процес так званого здоювання з тла, особливо у корв, яких доли 4 рази на добу. З 4-5-го мсяця тльнсть корв, тобто з сьомого мсяця лактац, починаться зменшення надов, а з 5-6-го мсяця тльност, надо рзко падають. У молочних молочно-м ясних порд середньомсячне зниження добового надою псля досягнення максимального до восьмого мсяця лактац становить 5-9. У межах одн породи у високопродуктивних порд порвняно з низькопродуктивними

перебг лактац бльш вирвняний. За пропозицю проф. .А. Богданова, нормальною тривалстю лактацйного пероду для корв прийнято 300-305 днв, за якою й проводять оцнку х продуктивност. Численними дослдженнями, проведеними на тваринах рзних порд, доведено, що рвень надов, вмст жиру блка в молоц це спадков ознаки. 2. Завдання на проектування технологчного процесу 1. Потужнсть ферми поголвя корв 300 2.

Порода чорно-ряба 3. Спосб утримання худоби безпривязне 4. Кратнсть доння 2 5. Середнй надй на корову за рк, кг 4200 6. Вихд телят на 100 корв, гол 85 7. Жива маса 1 голови телят при народженн у середньому по пород, кг 34 8. Жива маса 1 голови телят при реалзац спсцгоспу, у середньому по пород, кг 44 9. Профлактичний перод, днв 20 10. Середньодобовий прирст молодняка, г 500 11.

Жива маса 1 голови вибракуваних корв, кг 450 12. Браковка корв, повновкових 22 первсток 30 ремонтних телиць 12 13. Перод тльност, днв 285 14. Сервс-перод, днв 80 15. Термн утримання корв нетелв у цехах, днв а сухостою 51 ботелення, усього 24 у т.ч. у секцях псляродовй 15 в роздою осменння 90 г виробництва молока 200 16. Закупвельна цна 1 ц, грн молока 45 живо маси корв 450 приросту живо маси телят 450 17. Вартсть, грн 1 ц концкормв 45 1 ц грубих кормв сна 10 соломи 1,2 1

ц соковитих кормв снаж, силос 4,5 1 ц зелених кормв 2,0 18. Витрати кормв на 1 ц молока, ц к.од, 1,05 19. Витрати прац на 1ц молока, людино-годин 5,5 20. Структура собвартост 1ц молока, заробтна плата 29 корми 49 ус нш витрати 22 21. Потреба у вод на добу, лтрв на 1 гол. Корови 110 Нетел 55 Телята 25 22. Вихд гною, за добу, кг вд 1 гол. Корови 30

Нетел 18 Телята 6 23. Вартсть, грн 1 т гною 100 квч електроенерг 0,18 1 л палива 1,3 1 кг ПЗМ 3,5 1 м3 води 0,5 Основною молочною породою в нашй кран чорно-ряба. Ця високопродуктивна втчизняна порода молочного напрямку створена шляхом схрещування мсцево худоби, розводимого в рзних зонах крани, з породами чорно-рябо худоби голландського походження. Затверджена в 1959 р. Завдяки винятково високо молочно продуктивност, що сполучиться досить часто з

гарними мясними якостями, високй оплат корму, продукцю здатност легко аклматизуватися в рзних зонах, чорно-ряба худоба швидко поширилася не тльки по вропейському континент , але й у кранах Пвнчно Америки, у Япон Новй Зеланд. 3. Потокова-цехова система утримання корв Метод групування корв за фзологчно-технологчними перодами втлений розвинутий в потоково-цеховй систем утримання молочно худоби. При цьому корв ферми чи комплексу розподляють на чотири спецалзован цехи групи

корв, що запускають, та сухостйних отелення корв корв на роздоюванн та осменнн дйних корв псля 100 днв лактац. Такий розподл на цехи застосовують як при прив язному, так при безприв язному утриманн корв. Потреба скотомсць для кожного цеху ферми тривалсть перебування в ньому тварин наведен в таблиц 2. Таблица 2 Номер цехуЦехПотреба скотомсць, вд загально клькост корв на фермПеребування в группВведення Виведення Кльксть днв1. Корови, яких запускають, та сухостйн25За 80 90 днв до отеленняЗа 7 10 днв до

отелення75 802. Отелення 12За 7 10 днв до отеленняЧерез 16 18 днв псля отелення23 283. Корв на роздоювання та осменнн25На 16 18 й день псля отеленняНа 100 120 день лактац85 1004. Дйних корв основного цеху виробництва молока50На 100 120 день лактацЗа 80 90 днв до отелення180 220 На молочних фермах з поголв ям бльше 400 корв видляють спецальн примщення пд родильне вддлення цех отелення. Для кожного з нших цехв, залежно вд величини ферми, видляють одне чи бльше примщень.

Для лтнього утримання прогулянок тварин в зимовий перод передбачають вдповдну кльксть цехв груп, число секцй на вигульно-кормовому майданчику. Перший цех призначаться для корв, яких запускають, та сухостйних нетелей. Тваринам ц групи необхдно видлити 25 скотомсць вд загально клькост корв ферми. Якщо на ферм 800 корв, то для зазначено групи може бути видлено один корвник на 200 голв. Сюди з цеху основного виробництва молока за 80 90 днв до отелення переводять тльних тварин.

Узимку х залежно вд прийнято технолог утримують в стйлах на автоматичних прив язах або безприв язно на глибокй пдстльц чи в ндивдуальних боксах влтку безприв язно в спецально вдведенй секц на вигульно-кормовому майданчику. Корв нетелей ц групи систематично один раз на день пропускають через дольний зал на фермах, який використовують для всього стада. При цьому тварин, яких складно запускати, доять один або два, рази на день, у сухостйних перевряють яксть запуску стан вим я, а у нетелей масажують вим я

при допомоз пневмомасажа та привчають до машинного доння. За 7 10 днв до отелення тварин переводять у другий цех, який розмщуться в родильному вддленн. Другий цех отелення родильне вддленнявмщу близько 12 скотомсць вд ус клькост корв ферми. В ньому утримують глибокотльних корв та нетелей, а також корв, як розтелилися. Для корв нетелей внутр примщень, а також на вигульно-кормовому майданчику передбачають так технологчн

секц передродову, родову, молозивних та новотльних корв. Мстксть кожно секц строки перебування у них тварин наведен в таблиц 3. Таблиця 3 Номер секц Технологчна група тваринПотреба скотомсць, Перебування в групВведення Виведення Кльксть, дб1. Глибокотльн корови нетел28За 7 10 днв Поява провсникв родв7 102.

Корови у деннику для отелення4Поява провсникв родвЧерез 10 24 год псля родв0,53. Молозивн корови16Через 10 24 год псля родвНа 4-й день псля родв34. Новотльн корови52На 4-й день псля отеленняНа 16 18-й день псля родв12 14 У передродовй секц близько 28 вд усх скотомсць цеху утримують глибокотльних корв нетелей. Вони надходять туди за 7 10 днв до отелення х переводять у наступну родову секцю при безпосередньому

прояв провсникв родв. У родовй секц влаштовують денники для отелення тварин на товстому шар солом яно пдстилки. Денники краще робити розбрними, щоб перодично змнювати х мусце розмщення. х розмри в план повинн бути не менше 3,0 м 3,5 м, висота 1,2 м, в тому числ 0,7 м суцльно огорож для захисту вд протягв. Ултку влаштовують крит пересувн на полозах денники встановлюють х на вигульно-кормовому майданчику в передродовй секц. Кльксть денникв прийма.ть з розрахунком один на кожн 200 корв ферми.

Денник обладнують так, щоб корова, яка знаходиться в ньому, мала зоровий контакт з тваринами передродово секц. При цьому корова, потрапляючи у денник, не вдчува суттво змни обстановки. Тривалсть вльного пдсосу безприв язного утримання корови з новонародженим телям у деннику приймають вд 10 12 год до 24 год. Псля благополучних родв та вддлення послду корову направляють у секцю молозивних, а телят у профлакторй. При родових ускладненнях корову передають у стацонар на лкування.

У секц молозивних корову утримують 4 дн. У результат зосередження клькох таких корв разом полегшуться одержання збрного молозива вд здорових тварин з метою його використання для годвл телят. Потм корв передають у секцю новотльних. У секц новотльних корв утримують 12 14 днв. Взимку х розмщують в стйлах примщення з застосуванням автоматичних прив язей, щоб полегшити органзацю моцону. На фермах з безприв язним утриманням корв ц секц утримують також безприв язно.

Влтку рекомендують утримувати тварин безприв язно на вигульно-кормовому майданчику. Усх здорових новотльних корв родильного вддлення, починаючи з другого дня псля отелення, доять апаратами. При цьому, щоб сформувати у корв стйкий стереотип на доння, застосовують т ж марки установок апаратв, що й в основному стад. На молочних фермах, де для доння корв основного стада використовують дольний зал, для родильного вддлення доцльно мати окрему установку у власному чи загально фермерську дольному

зал. Якщо використовують загально фермерський дольний зал, то молозивних новотльних корв доять в першу чергу, а потм корв основного стада. Надоне молозиво вд здорових корв не бльше 3-х днв псля отелення збирають в окрему мксть використовують для випоювання телят профлактичного пероду. Псля молозивних доять всх нших корв родильного вддлення. Молоко при цьому змива залишки молозива промивання молокопровода здйснються звичайним способом.

Здорових корв через 16 18 днв псля отелення переводять з родильного вддлення у наступний, третй цех, а таких, що захворли, направляють у стацонар. Третй цех призначений для корв на роздоюванн та осменнн. Цим тваринам передбачають близько 25 скотомсць вд загально мсткост примщень для корв ферми. Загальна тривалсть перебування тварин у цеху 100 120 днв. У цей перод при повноцннй годвл доброму утриманн вд корв намагаються одержати максимальн добов надо

молока, а також плдно осменити тварин. Зимою корв цього цеху утримують в примщеннях, а влтку як правило, безприв язно на вигульно-кормових майданчиках пасовищах. Четвертий цех найбльший за клькстю корв, тому тут одержують основну частину валового виробництва молока на ферм. Сюди переводять корв на 100 120-й день лактац. Для цього у цеху передбачають близько 50 скотомсць.

Утримання корв аналогчне, як у третьому цеху. При цьому за рахунок нормовано годвл намагаються якомога довше пдтримати у корв ранше досягнутий рвень надов. За 50 60 днв до отелення корв поступово припиня.ть доти запускають, а потм переводять у перший цех. Сюди ж переводять корв, як сам запустилися ранше цього строку, а також тих, що важко запускаються. На цьому цикл руху тварин з одного цеху в нший завершуться починаться новий.

Разом з позитивним потоково-цехова система утримання ма сво недолки. Найважливш з них так деяк недолки у догляд за тваринами, що виникають при переведенн х з одного цеху в нший бльш вдмнност у корв однакового пероду отелення за добовими надоями продуктивнстю за лактацю, первстки та повновков корови залучаються в один технологчний потк утримуються разом. Все це створю деяк труднощ у диференцйованй годвл утриманн корв рзно продуктивност та вку.

Сутнсть потоково-цехово системи виробництва молока найбльш повно враховувати бологчн особливост тварин сучасну органзацю прац, що дозволя - робтникам фахвцям ферм комплексв спецалзуватися на виконанн визначених операцй, пдвищуючи свою квалфкацю майстернсть - пристосовувати технолог до особливостей фзолог продуктивност корв у рзн пероди лактац з метою найбльш повно реалзац генетичного потенцалу хньо продуктивност - створити технологчну службу галуз, що вда облком, органзацю мжцехового руху й групування корв за фзологчними

виробничими показниками - рацонально ефективно використовувати корми виробнич потужност - проводити поглиблену селекцйно-племнну роботу - чтко налагодити вдтворення поголв я - пдвищити роль фахвцв як технологв виробництва - органзувати чтке ветеринарно-сантарне обслуговування тварин за циклами виробництва - впровадити бльш досконалу органзацю й оплату прац двозмнний режим прац й упорядкований робочий день тваринникв т.д знизити трудов матеральн затрати собвартсть тваринницько продукц, пдвищити рентабельнсть

галуз - впровадити комплексну систему управлння якстю прац продукц на всх етапах виробничого циклу 6. Потоково-цехова система виробництва молока найбльш повно вдповда бологчним властивостям тварин органзацйним режимам технологчного процесу. 4. Розрахункова частина з пояснюючою запискою 4.1. Розрахунки потреби у ремонтному молодняку Спочатку пдраховумо кльксть корв, як треба вибракувати. Якщо вибракування корв передбачаться проводити по закнченню строку х виробничого використання, то тварин,

визначених для цього, не осменяють. Оптимальним строком вибракування вважають 8-й мсяць лактац, хоча може бути як по закнченн на 11-му мсяц псля отелення, так ранше. На ферм 300 корв, вибраковка - 22 , що склада 300 - 100 х - 22 30022 х 66 гол. 100 При рвномрному комплектуванн стада щомсячно треба вводити 4 голови переврених первсток 66 12 мсяцв З урахуванням 30 браковки первсток псля х оцнки по продуктивност придатност до

машинного доння необхдно мати непереврених первсток нетелв за рк 66 - 70 х - 100 66100 х 94 гол. 70 Щомсячно ферм потрбно мати 9412 мс непереврених первсток нетелей. Ураховуючи 12 вибраковки ремонтних телиць у процес вирощування, х треба вдбрати для вирощування 94 - 88 х - 100 94100 х 107 гол. 88 Згдно завдання, на протяз року буде отримано телят вд корв 300 -100 х - 88 30088 х 264 гол 100 вд нетелей 94 голови Усього вд корв нетелей 264 94 358 голв.

У т.ч. що мсячно 358 12 30 голв 4.2. Розрахунок середньорчного поголвя структури стада Для виконання виробничо програми необхдно знати середньорчне поголвя худоби по цехах секцях Воно визначаться по формул де СП - середньорчне поголвя худоби КТр СП 69 голв 365 К - розрахункове поголвя корв на ферм Тр - тривалсть перебування тварин в цеху або секц Виходячи з завдання, середньорчне поголвя худоби,

структура стада будуть такими таб. 4 Таблиця 4 Розрахунок середньорчного поголвя структура стада ппГрупа тваринТривалсть пероду, днвМетодика розрахункуСередньорчне поголв яСтруктура стада, 1234561.Корови,усього365.30093,82.у т.ч. у цеху сухостоя51300 5142143653.у цеху отелення24300 24 365206,74.з них новотльн1530015 36512.605.у цеху роздою осменння9030090 3657424,76.у цеху виробництва молока200300 200 36516454,77.Телят профлакторного пероду20358 20 365206,2 Усього 320100

Таким чином, у стад ферми на долю корв припало 93,8 пд усього поголвя па долю телят - 6,2. Що стосуться розмщення корв по цехах, то найбльше худобомст 54,7 необхдно мати у цеху виробництва молока найменше 6,7 - у цеху отелення. 4.3. Розрахунок клькост технологчних груп х розмр Щоб пдрахувати кльксть технологчних груп у кожному цеху по ферм взагал, потрбно середньорчне поголвя корв у цеху подлити на кльксть тварин у груп. Згдно норм технологчно о проектування

ОПТП-1-89, при вдносно рвномрних отеленнях у першому другому пврччях розмр оптимально однордно технологчно групи Кт буде на ферм таким до 100 корв - 6-8 гол до 200 корв - 12 гол до 300 корв - 20 гол до 400 корв - 25 гол до 600 корв - 32 гол до 800 корв - 48 гол до 1000 корв - 64 гол до 1600 корв - 80-100 гол бльше 1600 корв - 100-120 гол Тод у нашому приклад при розмр одно групи 20 голв технологчних

груп Г буде усього 15 300 20. У т.ч. у цеху сухостою 2 42 20 у цеху отелення 1 20 20 у цеху роздою осменння 4 74 20 у цеху виробництва молока 8 164 20 4.4. Розрахунок ритму такту роботи молочно ферм комплексу Найважлившим показником безперервно-потоково системи виробництва ритм процесу. Пд цим поняттям розумють обсяг готово продукц, вироблено за одиницю часу. Ритм роботи молочно ферми комплексу може виражатися клькстю виробленого за так молока, народжених телят,

отелених корв, клькстю корв, яких осменили. Частше ритм виражають клькстю корв, що отелилися за добу, ви визначають його за формулою Ор г , 365 де г - добовий ритм цеха отелення Ор - кльксть запланованих отелень та рк отриманих телят 365 - кльксть днв року Ритм роботи пдраховуться з точнстю до 0,01 Такт роботи - основна часова характеристика ритму виражаться одиницею часу днв. Визначають його за формулою Km Т г де

Т - такт роботи ферм такт процесу, днв Km - розмр технологчно групи корв, голв г- ритм роботи ферми отелень. Величина такту ферми комплексу повинна бути цлим числом або максимально наближеним до нього приблизно цлим. Виходячи з завдання, визначаються показники по ферм 358 Ритм г 0,98 отелень за добу. 365 Мсячний ритм буде рвняться 0,98 30 29 голв 20 Такт Т 20 днв. 0,98 Дал встановлються кльксть тактв виробничого циклу по цехах перодах за рк.

Так як у сухостйному цеху молока вд корв не отримують, такт роботи визначаться тльки по 3 цехам за. формулою 365 Кт , ВГТ де Кт - кльксть тактв 365 - рчний виробничий цикл, днв Тривалсть перода, днв ВГ- виробничих груп у цеху Т Т - такт роботи ферми комплексу Год Кт у цехах буде цех отелення 18,25 такта 365120 цех роздою осменння 4,06 такта 36590 цех виробництва молока - 1,83 такта 365200 4.5.

Розрахунок рчного виробництв валово продукц скотарства побудова циклограми виробництва молока на ферм комплекс Розрахунок рчного виробництва валово продукц побудову циклограми виробництва молока на ферм починають з розрахунку молочно продуктивност корв валового виробництва молока по цехах у такт. Згдно табл. 27 Практикума з скотарства В.1. Костенко, Кив Урожай 1996 при продуктивност корови 4200 кг розподл надов по мсяцям лактац буде таким, кг -18,6

II-18,6 111-17,3 IV- 16,0 V- 14,8 VI-13,6 VII- 12,4 VIII- 11,1 IX- 9,7 Х-7,9. Знаючи добов надо корови по мсяцям лактац, тривалсть перода у цехах у тактах середньорчне поголвя корв, пдраховують валове виробництво молока вд усх корв за такт перод. Тривалсть виробничого перода у тактах визначаться шляхом подлення тривалост перода у днях на такт роботи ферми Т, у нашому приклад по цехах будуть так показники цех отелення -

1 такт 24 дня 20 днв цех роздою осменння -5 тактв 90 днв 20 днв цех виробництва молока - 10 тактв 200 дн 20 днв Ус дан заносяться у таблицю 5. Для пдрахунку рчного виробництва молока за вс такти по цехах треба валовий надй вд корв за 1 такт у кожному цеху помножити па кльксть тактв по цехах Цех отелення 18,25 х 74,4 1357,8 Цех роздою осменння 4,06 х 1258,1 5107,9 Цех виробництва молока 1,83 х 3352,1 6134,3

Усього за рк 12600,0 ц Таблиця 5 Розрахунок молочно продуктивност валового виробництва молока по цехах ЦехТривалсть перода тактвСередньо-добовий надй на 1 корову, кгНадй на корову за такт, кгСередньо-рчне поголвя корв, голВаловий надй молока вд усх корв виробничо групи за такт, цОтелення118,63722074,4Роздою осметння118,236474269,4217,234474254,631 7,034074251,6416,633274245,7516,03207423 6,8Усього 2072,0 1258,1Виробництво молока114,8296164485,4214,4288164472,331 3,4268164439,5412,8256164419,8511,122216 4364,1610,2204164334,679,2184164301,888, 4168164275,597,9158164259,110164Усього-

2032-3352,1Разом 4684,6 Таблиця 6 Розрахунок рчного виробництва валово продукц вартсть ПродукцяПоголвяВихд продукц вд 1 тварини, цВалова продукця. цЗакупвельна цна, грн Загальна вартсть продукц, гриМолоко300501500045675000Жива маса вибракуваних корв665330450148500Прирст живо маси телят201,8236,445016380Усього 839880 4.6. Розрахунок потреби у дольних апаратах операторах машинного доння

Кльксть дольних апаратв для видоювання корв ферми комплексу визначаться за залежнстю де ДА - кльксть дольних апаратв Кд t ДА , Трд Кд - кльксть дйних корв у технологчнй груп, гол t - середня тривалсть доння одн корови, хв Трд - тривалсть разового доння технологчно групи, хв. У нашому приклад табл 4, середньорчне поголвя дйних корв, або уся технологчна група Кд дйного поголвя склада 258 гол 2074164. Середня тривалсть доння одн корови t при донн у дольн вдра 9-10

хв у молокопровд 6-8 хв. Тривалсть разового доння ус групи Трд за зоотехнчними вимогами 90-120 хв у середньому 105 хв. Тод 258 6 ДА 14 апаратв при донн у молокопровд 105 Кльксть операторв машинного доння знаходиться у залежност вд х квалфкацйного рвня. Як правило, один оператор працю з 2-3 апаратами разом.

Якщо з двома, тод операторв потрбно 7 142. 4.7. Розрахунок потреби у кормах Потреба у кормах визначаться виходячи з способу утримання поголвя, продуктивност корв, структури типу рацонв для конкретного господарства зони, живо маси фзологчного стану худоби. Чим вищ надо молока вд корови, тим менш втрати кормв на одиницю продукц. У середньому ц показники коливаються вд 1,3-1,45 ц к.од. на 1 ц молока при надоях до 2000 кг на рк

до 0,95-0.85 ц к.од при надоях бльше 6000 кг на корову. На 1 к.од. потрбно дати 90-110 г перетравного протену, причому з пдвищенням продуктивност потреба у протен зроста. Керуючись приблизними нормативами, приведеними у додатках 1-5, розраховують рчну потребу в кормах для ус ферми комплексу. Дан заносять у таблицю 7. Псля розрахунку складаться рацон для дйно корови. Таблиця 7

Розрахунок рчно потреби молочного стада у кормах надй на 1 корову 4200 кг ПоказникиСтруктура кормового рацонуПоживнсть кормв. к.од. цВалове виробництво молока. цПотреба кормахВартсть, гриу к.од. цу фзичнй ваз, ц1 цусх кормвПотреба у кормах 150007300 ут. ч. концентрати241-240045сно70.4-70010солома 10.22-1001.2зелен корми400.2-40002трав яна рзка10.69-1004,5Усього73-150007300- 4.8. Розрахунок потреби у вод Ц розрахунки виконуються виходячи з потреби норм на 1 голову на добу, як надаються

у завданн. Таблиця 8 Розрахунок потреби ферми комплексу у вод Групи худобиГолвНорми витрат на 1 гол. лтрвЗагальна потреба на усе поголвяна добуна ркна добу. лна рк. тКорови300110401503300012045Нетел9455200 7551701887Телята35825912589503267Усього7 52190693504712017199Страховий запас 10-19,0-4712 1719Разом752209-5183218918 Водопостачання. Залежно вд якост води у вододжерел вимог споживачв до якост в систему водопостачання можуть входити

вододжерело, водорозбрна споруда, насосна станця першого другого пднмання, очисн споруди, напрно-регулюючий пристрй, зовншнй внутршнй водопроводи. Визначальними даними при проектуванн водопостачання норми споживання води худобою вимоги до водопостачання, а також конкретна потреба тварин, усього пдпримства у вод. Вода за своми якостями повинна вдповдати вимогам ДСТ 2874 73 Вода питна. Полки для поння тварин подляються на ндивдуальн групов. ндивдуальн полки застосовують головним

чином на фермах з прив язним утриманням, у лтнх таборах, на пасовищах. За принципом д полки можуть бути клапанними вакуумними. ндивдуальн полки АП-1А, ПА-1А можуть бути пдключен до верхнього чи нижнього водопроводу в корвниках з прив язним чи боксовим утриманням. Вони включають розбризкування води пд час поння. Групова стацонарна автополка АГК-4А с електропдгрванням призначена для поння худоби до 100 голв при

безприв язному утриманн на вигульних майданчиках протягом усього року. 4.9. Розрахунок виходу побчно продукц гною Поряд з основною продукцю ферми важливе значення ма побчна продукця гнй. Його вихд розраховують, користуючись нормативними матералами ОНТП-1-89. Для збергання гною будують гносховище, площу якого визначають за залежнстю Нд Д F , h p де Нд - вихд гною вд тварин ферми за добу, т

Д - тривалсть збергання гною у гносховищ, днв як мнмум 100-120 днв h - висота бурта глибина гносховища - 1,5-2 м р - густина гною 0,7-0,9 тм3 Розрахунок виходу гною заносять у таблицю 9. Таблиця 9 Вихд гною по ферм комплексу Групи худобиГолвНорми виходуВихд вд усього поголвя, тна 1 гол за добу, кгна 1 гол за рк, цза добуза ркКорови30030109,593285Нетел941865,71,76 20,5Телята358621,92,1766,5Усього752 12,84672 Для збергання гною на протяз цлого року площа гносховища буде 12,8 365

F 3337 м2 2 0,7 Якщо гнй видаляться двч на рк, площу зменшують наполовину. Для збирання гною на промислових комплексах фермах застосовуться рзний набр машин. При безприв язному утриманн корв застосовуються рзномантн системи гновидалення. При боксовому комббоксовому утриманн тварин для гновидалення використовуться комплект машин ВУС-10 ВУС-15. скрепери ВУС-15 ВУС-10 складаються з замкнутого ланцюгового контура, що несе по одному

шкребку на кожнй глц ланцюга. Зворотно-поступальний рух виконуться циклчно або безперервно. Перемщення скрепера не дозволя коровам лежати в гнойових породах, завдяки чому пдтримуться х чистота. Установка пневматична для подання напврдкого гною в гносховище УПН-15 дозволя механзувати процес подання гною вологстю 85 вище в гносховище на вдстань до 500 м. Застосування пневмоустановки полпшу ггнчн сантарн умови на ферм.

Гнй, що надходить вд внутршнх гнозбрник конверв, потрапля в гнозбрник, що потм герметично закриваться. За допомогою стиснутого повтря гнй через розподльник податься в гнопровд дал в гносховище. Для вивантаження рдкого напврдкого гною з вдкритих пдпльних гносховищ призначен установки УВН-800, НЖН-200. установка для вивантаження напврдкого гною з гносховищ УВН-800 складаться з робочого органа скреперного типу, приводу, лебдки, системи блокв, тягового каната

комплектуться насосом для рдкого гною НЖН-200. Залежно вд консистенц гною у гносховищ рдка фракця вдкачуться насосом НЖН-200 у транспортн засоби чи податься по трубопроводах у систему зрошення, а напврдка вивантажуться скрепером по естакад в транспортн засоби. Насос НЖН-200 призначений для перекачування рдкого гною з гноприймачв гносховищ у транспортн засоби чи по трубопроводах. 4.10. Економчне обгрунтування технологчного процесу виробництва молока

Приводять основн показники ефективност виробництва продукц табл. 10 Таблиця 10 Економчн показники розроблено технолог виробництва молока Показники методика х розрахунку 1.Кльксть виробленого молока за рк. ц1500012. Кльксть реалзумого молока 85 вд виробленого, ц1275023. Вартсть 1 ц реалзуемого молока, гри4534. Загальна сума грошово виручки, гри12750х455737502 х 35.

Собвартсть 1 ц молока, грн.56. Собвартсть ус реалзовано продукц, грн 12750 х 2х57. Прибуток вд реалзац, гри573750 - 4-68. Рвень рентабельност, 7х 006 При економчнй оцнц виконують так розрахунки визначають молочну продуктивнсть корв у базисному й аналзованому варантах середнй надй вд корови при базиснй жирност молока затрати кормв корм.од. на 1 ц молока базисно жирност затрати прац люд.год. на корову вартсть молока базисно жирност в цнах реалзац

грн. затрати на утримання корови за рк собвартсть 1 ц молока базисно жирност прибуток у розрахунку на корову при виробництв молока грн. рвень рентабельност виробництва молока. Висновки Основними факторами нтенсифкац виробництва молока концентраця спецалзаця виробництва, пдвищення молочност корв, нтенсивне кормо виробництво повноцнна годвля тварин, вирощування високопродуктивного здорового молодняку, оптимальн розмри господарств скотарських ферм, видлення кормо виробництва в спецальну

галузь, переведення галуз на промислову основу з унфкацю способв утримання й обслуговування худоби. Потоково-цехова система виробництва молока найбльш обрунтованою в сучасних умовах виробництва, оскльки вона передбача чтке узгодження в технологчному процес бологчних продуктивних властивостей тварин. Способи роздавання кормв мобльний стацонарний, водопостачання, вентиляця, гновидалення тсно пов язан з прийнятою загальною технологю виробництва повинн вдповдати принципам комплексно механзац виробництва

вимогам ведення галуз з урахуванням забезпечення оптимальних бологчних властивостей тваринного органзму параметрв технологчного процесу. Список використано лтератури 1. Костенко В Срацький Й.З. Скотарство технологя виробництва молока та яловичини. Кив Урожай, 1995 2. Рубан Ю.Д. Скотарство технологя виробництва молока та яловичини. Харкв Еспада, 2002 3. Арзуманян Е.А Скотоводство М.

Колос, 1984г. 4. Книга высокопродуктивного крупного рогатого скота черно-пестрой породы, Выпуск 2, М. ВО Агропромиздат, 1987г. 5. Васылив М.Г. Поточно-цеховая система производства молока. 2-е изд. К. Урожай, 1985 6. Герчиков Н.П. Скотоводство. М. Колос, 1964 7. Лискун Е.Ф. Крупный рогатый скот. М.

Сельхозгиз, 1951 8. Бузун .А. Потоков технолог виробництва молока. К. Урожай, 1989 ДОДАТКИ Приблизна рчна структура рацонв для молочних корв Зона степу Додаток 1 Удй на корову на рк, кгВ по поживностсносоломатравяна рзкаснажсилоскоренеплодиконцент-ратизеле н кормадо 300071-92121842350071- -27143293850007-26123353555006-261143734 6000 вище5-26944132 Додаток 2 Потреба п кормах коров на рк при силосному тип годвл

Склад рацонуЖива маса корв, кг400500600Рчний надй молока, кг Груб, всього9879,59910107в т.ч. сно34634645 .6Соковит, всього60697564747867,57782,5в т.ч. силос474949505252525454Зелен676769717175 767679Концентрован79117,59,51281012Кормо ва патока11,21,21,01,21,21,11.31,4Обесфторе ний фосфат, кг223035233138243440Сль кухонна, кг203035223138303440Витрати кормових одиниць на 1 ц молока Додаток 3 Потреба в кормах на корову при силосно-коренеплодному типу годвл Склад рацонуЖива маса корв, кг400500600Рчний надй молока, кг

Груб, всього10,5981110912119в т.ч. сно34634634,56,5Соковит, всього647274687778718080в т.ч. силос414342464646Коренеплоди232932243334 253434Зелен корма676769717275757779Концентрован79118 10128112,5Обесфторений фосфат, кг223035233138243440Сль кухонна, кг203035223138203440Витрати кормових одиниць на 1 ц молока Додаток 4 Рчний надй на корову, кгВитрати концентрованих кормв, кгна 1 кг молокав середньомуна голову за ркв середньому20000,130-0,1400,135260-280270 25000,165-0,1760,170413-44142730000,209- 0,2220,216627-66564635000,229-0,2420.236 803-84782540000,250-0,2630,2571000-10501 02545000,296-0,3100,3031333-139513645000 0,331-0,3460,3391656-1722169255000.339-0

,3520,3461862-1938190060000,347-0,3600,3 542082-2180 2120 Додаток 5 Вид корму Мститься кормових одиниць, цв 1 ц корму перетравного протену, цСно в середньому0,400,045Травяна рзка0,690,128Кормовий буряк0,120,010Солома в середньому0,220,010Снаж0,340,039Силос курудзяний0,200,014Зелен корма0,200,018Жмих, шрот1,141,030,3710,362Концентрати1,00,10 Сль кухонна-Обесфторений фосфат Динатрй фосфат Мочевина

Патока0,760,050