МІНІСТЕРСТВООСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ЛУБЕНСЬКАЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА № 2 І-ІІІ СТУПЕНІВ
РЕФЕРАТ
ТЕМА:
Статевежиття підлітків
Виконала: учениця 10-А класу
Пилипчук Олеся
Лубни2010
Особливістюфізіології підлітків є поява у них інтересу до осіб протилежної статі.Відбувається розширення сфери спілкування за межами школи, вулиці, мікрорайону.Це призводить до того, що хлопці та дівчата потрапляють до компанії старших засебе, де можуть культивуватися погані звички, зокрема паління цигарок, вживанняспиртного, наркотиків, ранні статеві контакти. На дівчат раніше за їх ровесниківчатує спокуса, бо фізіологічно вони розвиваються швидше, а відтак потрапляють уполе зору старших за віком юнаків і дорослих чоловіків.
Інодібурхливі сексуальні прояви спостерігаються вже у підлітковому віці.
Тому,на думку психологів і лікарів, у кожної людини слід виховувати правильнісексуальні орієнтири для того, щоб вона в інтимних стосунках відчувала радість,а не сприймала секс як відбуття фізіологічної потреби.
Тілеснулюбов слід вважати продовженням любові духовної. Добре, якщо цю істинунеповнолітнім допомогли зрозуміти дорослі. Гірше, коли уявлення про стосункиміж чоловіком і жінкою вони отримують на вулиці.
Дляпідліткового віку характерний інтенсивний фізичний і розумовий розвиток особи.Статеве життя у цей період виснажує молодий організм, заважає його розвиткові.Юнаки внаслідок цього відстають від ровесників, а дівчатам нерідко доводитьсярозплачуватися за втіху гінекологічними захворюваннями.
Упідлітка випадковий або постійний зв'язок із партнером, як правило,відбувається в умовах таємності, пов'язаний з багатьма душевними переживаннями,особливо в тому випадку, якщо дівчина завагітніє. Тоді двоє закоханих схожі нашпигунів, котрі бояться викриття.
Добре,коли ще йдеться про закоханих. Але чоловіки часто плутають кохання з інтимноюблизькістю, вважаючи, що саме це і подобається жінкам. Ніжність вони виявляютьлише як знак того, що хочуть досягти фізичної близькості. Наслідком того стаютьсльози розчарування.
Кажуть,що кохання приносить щастя лише тоді, коли обоє не відчувають страху. Відвертийпрояв почуттів дає відчуття повноти і радості життя.
Відомийпедагог А. С. Макаренко писав: «Як би довго не тинявся на вулиці хлопець, вяких би складних і незаконних пригодах він не брав участь, як би ненаїжачувався проти нашого педагогічного втручання, але якщо в нього є, нехайзовсім невеликий, інтелект, у хорошому колективі з нього завжди вийде людина.Це тому, що хлопець цей, по суті, тільки відстав, його відстань від нормизавжди можна виміряти і заповнити. Дівчинка ж, яка рано, майже в дитинстві,почала жити статевим життям, не тільки відстала фізично і духовно, вона маєглибоку травму, дуже складну і болісну».
Нашіпідлітки вже давно знають, що дітей не знаходять у капусті, не приносить їх ілелека… Вони рано починають статеве життя, іноді рано вагітніють. Потімприходять на прийом до лікаря перелякані, з широко відкритими очима іневисловленим питанням: «Що ж тепер буде?»
Сьогодніусіх неповнолітніх можна віднести до групи ризику. Це і ризик «підхопити»венеричну хворобу, і ризик небажаної вагітності.
Українапосідає одне з перших місць у світі за кількістю абортів. У середньому стотисяч неповнолітніх дівчаток щороку штучно переривають вагітність. Вони незадумуються над тим, що такий крок — це злочин, спрямований проти себе, свогоздоров'я, суспільства.
Якщодівчина завагітніла, доводиться шукати вихід. Він може бути різний. Іноді йдутьна те, щоб народжувати. Пологи у юному віці — теж ризик, бо несформований до кінцядитячий організм не готовий належним чином до таких випробувань. І штучне перериваннявагітності — теж ризик.
Йдучина штучне переривання вагітності, дівчатка іноді запитують, чи зможуть потімнародити дитину. Цілком ствердної відповіді на це питання ніхто не дасть. Боважко сказати, як дитячий організм відреагує на такий гормональний зрив. Медикивважають, що переривання першої вагітності дуже небезпечне. Навіть у жінок, якінароджували, оперативне втручання для переривання вагітності позначається настані здоров'я.
Кожнашоста жінка, яка зробила аборт до народження першої дитини, страждає надалі безплідністю.Неможливість мати дітей — важкий тягар для психіки жінки. Нерідко це стаєпричиною розпаду сім'ї.
Аленайстрашніше, коли дівчатка самі намагаються «зірвати» вагітність,використовуючи чужі поради. П'ють якісь препарати, роблять собі ін'єкції. Щодоцього нерідко сьогодні лікарі б'ють на сполох, бо препарати, які нібито можутьперервати вагітність, дітям радять в аптеках. Фармацевти, на першому місці дляяких стоїть економічний зиск, а не чиєсь здоров'я, продають такі препаратинавіть тоді, коли вони становлять небезпеку для дітей.
Цеможе закінчитися трагічно. Організм дорослої жінки відрізняється від організмудівчинки-підлітка. Найбільш сприятливий вік для народження дитини — 19-22 роки.За спостереженнями лікарів, токсикози вагітності у неповнолітніх трапляютьсязначно частіше, як і народження мертвої дитини.
Медикипереконані у тому, що для нормального виношування і народження дитини жінкаповинна мати певні розміри тіла і достатню масу тіла. Лише тоді існує можливістьзабезпечити повноцінний розвиток плоду, адже материнський організм функціонуєза двох.
Істотній інші моменти. У ході статевого дозрівання дівчат остаточно формується жіночийтип дихання — грудний, завдяки чому під час вагітності жінка не відчуває розтягуванням'язів живота. У тілі накопичується жирова тканина, яка служить організмовіенергетичним резервом для виношування майбутньої дитини.
Якщовід кохання рецептів немає, то від вагітності можна вберегтися. Хлопці тадівчата мусять знати про культуру інтимних стосунків. Методи контрацепції існувалище за давніх часів. їх знаходять навіть при дослідженні єгипетських мумій. Нинізапобіжних засобів дуже багато, але серед них трапляються препарати, що не всімпідходять. Бездумне їх використання також може призвести до безпліддя. До тогож рецепти на гормональні контрацептиви лікар може виписати дівчинці-підліткутільки з дозволу батьків. Дівчині ще до сексуальних стосунків бажано проконсультуватисяз гінекологом, аби знати, як довго можна препарат приймати і чи існують побічніефекти. Враховуючи той факт, що у наш час підлітки починають сексуальне життя з15 років, і те, що на цей вік припадає найбільше випадків штучного перериваннявагітності, починати користуватися контрацептивами слід саме на шкільній лаві.Тут вже не до сором'язливості...
Вмітипланувати своє життя без ризику для здоров'я, не ламати свою долю внаслідоквипадкового статевого акту — показник освіченості та культури. Питання, яквберегтися від вагітності, завжди цікавило жінок. Має цікавити і дівчат, щобуникнути випадковості й бажана дитина народилася у свій час. Для підлітків нинііснують ідеальні препарати. Лікарі стверджують, що найкращим виходом для підлітківє застосування бар'єрних контрацептивів.
Юнакитакож мають подбати про їх використання, аби під час статевого акту убезпечитипартнершу від небажаних наслідків від інтимної близькості, а себе — відможливого зараження венеричними хворобами.
Всеце поки що залишається лише намірами. Бездумні сексуальні контакти, іноді встані алкогольного сп'яніння або під дією наркотиків, не лише завдаютьморальної шкоди, фізичних страждань молодій людині. Поповнюється й арміядітей-сиріт, дбати про яких доводиться державі.
Заостанні роки спостерігається збільшення кількості дітей, від яких відмовилисяпороділлі у віці 17-18 років, а часом і молодші 16 років. Причини відмовистандартні: незаміжня, докори батьків і глум ровесників, скрутне матеріальнестановище.
Дужедорогою ціною заплатили дівчатка за свою бездумність, легковажність. А з рокамицих юних матерів переслідуватиме ще й душевний біль за дитину, якій вона далажиття, але позбавила материнської ласки, домашнього затишку.
Література
1. Антропова М.В. Основи гігієниучнів. — М., 1971.
2. Большакова М.Д. Гігієна дітей іпідлітків. — М., 1966.
3. Васил`єва В.Є. Про фізичний розвиток дітейта підлітків. — М., 1969.
4. Вовчик-Блакитна М.В. Сімейневиховання: юнацтво. – К.: Рад.шк., 1982.
5.Говорун Т.В., Шарган О.М. Батькампро статеве виховання дітей. – К.: Рад.шк., 1990.
6. Громашевський Л.В. Що необхіднознати про інфекції. – М., 1990.
7. Громова З.П. Гігієна та фізичневиховання учнів в родині. – Мінськ., 1973.
8. Д`яченко Н.І. Починай з початку// Сім`я і школа. – 1987 — № 3 – С.16.
9. Дьоміна І.С Етика та психологіясімейного життя. – К.: Рад.шк., 1985.
10. Зарубкін Г.П. Особиста гігієна. –М., 1987.
11. Зацепін В.І. Про життя сімейне. –М., 1987.
12. Іванов М.А. Шлюб, сім`я, діти. – М., 1980.
13. Ісаєв Р.І., Качан Д.С. Статевевиховання учнів. – Л., 1979.
14. Качан В.С. Вихователю просексологію. — М., 1991.
15. Колесов Д.В. Бесіди про статевевиховання. – М., 1976.
16. Колесов Д.В., Сильвестрова І.Б.Фізіолого-педагогічні аспекти статевого созрівання. – М., 1979.
17. Кондратюк В.І. Вивчення методівсімейного виховання. Нач.шк.- 1993 -№1.- С.70.
18. Коп І.С. Вступ до сексології. –М., 1989.
19. Леслафт П.А. Сімейне вихованнядитини та його значення. М.- Педагогіка, 1991.
20. Мойберт З.В. Що я повідаю своїйдитині. – М.,1989.
21. Осокіна М.В. Фізіологія розвиткудитини. – М,. 1973.
22. Ходаков Н.М. Молодому подружжю. –М., 1992.
23. Хріпкова А.Г. Замітки про статевевиховання. – М., 1970.
24. Чередніченко В.С. На межівідвертості. – Вих.школярів. – 1989- №3 – С.138.
25. Шибаєва А.І. Батькам про статевевиховання. – М., 1989.