Сновидіння Зігмунда Фрейда

Вступ.
 
 В часи, які ми могли б назватипереднауковими, люди не затруднялися в поясненні сновидіння. Згадуючи його після пробудження вонидивилися на нього як на хорошу або погану ознаку зі сторони вищих божественних або демонічних сил. З розквітомприродничо-наукового мислення вся ця міфологіяперетворилася на психологію, і в даний час лише мізерна кількість освідчених людей сумніваються в тому, що сновидіння є продуктомпсихічної діяльності людини.
Але з відпаданнямміфологічної гіпотези сновидіння стало потребувати пояснення. Умови виникненнясновидінь, відношення останніх до душевногожиття під час бодрості, залежність їх від зовнішніхроздратувань під час сну,
неспівпадання між його образами і пов'язаними з ними аффектами,і  нарешті, швидка зміна картинок в сновидінні і способи їх зміщення, спотворення і навіть випадання їх з пам'яті — всіці і інші проблеми вжебагато століть чекають на відповідь. На першому плані стоїть питання про значення сновидіння — питання, що має подвійне значення: по-перше — пояснення  психічного значення сновидіння,зв'язок його з іншими душевними процесами ійого біологічної функції; по-друге, чи можливо тлумачити сновидіння і чи маєкожний елемент його змісту яке-небудь «значення», як ми звикли це знаходити в інших психічних актах.
Якщо говорити просновидіння то в ньому можна виділити три напрямки. Одне з них, знаходить собі підтвердження у деяких філософів, які кладуть воснову сновидіння особливий стан душевної діяльності, що розглядається ниминавіть як більш висока ступінь в розвитку душі; так, наприклад, Шуберт затверджує, ніби сновидіння єзвільненням душі від гніту зовнішньої природи і  звільненням від світу в цілому. Інші мислителі твердо тримаються думки, що сновидіння по своїй природі виникають від психічних збуджень ітих душевних сил, які протягом дня не можуть вільно виявлятися (фантазія увісні — Шернер, Фолькельт). Багатоспостерігачів приписують сновидінню здатність до особливо посиленої діяльності — принаймні в деяких сферах, наприкладв області пам'яті.
В протилежність ційдумці, більшість авторів-психологів дотримується того погляду, що сновидіння навряд чи заслуговує назвипсихічного прояву; на їх думку, спонукачами сновидіння є виключно плотські ітілесні роздратування, або ті, щоприходять до сплячого ззовні, або випадково виникають в ньому самому; зміст сну, зазвичай, має не таке велике значення, як наприклад, звуки, що виникають десятьма пальцями нетямущої в музиці людини, коливони пробігають по  клавішах інструменту. Сновидіння, згідно цьому переконанню, потрібно розглядати як «тілесний, у всіхвипадках даремний і в багато кого — хворобливий процес» (Вінц). Всіособливості сновидінь пояснюються незв'язною і викликаною фізіологічнимироздратуваннями роботою окремих органів або окремих груп кліток погруженного в сон мозку. Мало зважаючи на цюдумку науки і не цікавлячись питанням про джерело сновидіння, народна думка, мабуть, твердо вірить в те, що сон все-таки має сенс ознаки,істина якої може бути розкрита за допомогою якого-небудьтлумачення. Вживаний з цією метою метод тлумачення полягає в тому, що згадуванийзміст сновидіння заміщається іншим змістом — по частинах на підставі твердо встановленого ключа, або весь зміст сновидіння цілком замінюєтьсяяким-небудь іншим цілим,по відношенню до якого перше є символом. Серйозні люди зазвичай сміються над цими стараннями: «сни —  це піна морська».

Розділ 1. СновидінняЗ. Фрейда.
 
1.1. Матеріалсновидіння. Память в сновидіннях.
Багатодослідників-психологіввказували на різноманітні аналогії між різними проявамидушевного життя під час сну і різними станами при психічних захворюваннях. Нав'язливіідеї і ідеї страху так само чужі нормальній свідомості, як сновидіння — безсонному; походження тих і інших для нашої свідомості однакове незрозуміло. Що стосується уявлень, то з'ясовуватиїх джерело і спосіб виникнення спонукав нас практичний інтерес; досвід показав,що з'ясування прихованих від свідомості шляхів, що зв'язують хворобливі ідеї зрештою змісту свідомості, дає можливість оволодіти нав'язливими ідеями ірівносильно усуненню їх. Таким чином застосований спосіб пояснення сновидінь бере свій початок в психотерапії.
Описати його легко, алекористуватися ним можна лише після певного навику. Коли хочуть застосувати цей спосіб до іншоїособи наприклад до страждаючого страхом хворого, то йому пропонуютьзосередити всю увагу на своїй хворобливій ідеї, але не думати про неї, як він це часто робить, а прагнутиз'ясувати собі і повідомляти негайно лікарю всі без виключення думки, які йомуприходять в голову з приводу даної ідеї. Якщо хворий стане стверджувати, що його увага нічого неможе уловити, то необхідно сказати, що така відсутністі уявлень неможлива. Дійсно, незабаром у хворого починаєспливати ряд ідей, за якими слідують нові ідеї; проте хворий що проводитьсамоспостереження, при цьому звичайно заявляє, що випливаючі у нього ідеїбезглузді або не важливі, не відносяться до справи і прийшли йому в голову абсолютно випадково, без жодногозв'язку з даною задачею. Вже тепер можна помітити, що саме ця критика зі сторони хворого була причиною того,що дані ідеї не висловлювалися і навіть не усвідомлювалися ним. Тому якщо вдається mпримусити хворого відмовитися від різної критики з приводу думок, що приходять йому в голову і продовжувати визначати мисленнєві ряди, що випливають при напруженій увазі, то можна отримати досить психічний матеріал, який має звязок зхворобливою ідеєю, знаходить зв'язок останньої з іншими ідеями і дає можливість приподальшому дослідженні замістити хворобливуідею якою-небутьдругою, цілкомгармонуючої зі  змістомпсихіки.Завжди можливо  отримати достатній для зникнення хворобливої ідеї матеріал якщозвертати увагу саме на «небажані» асоціації що «заважаютьмисленню» ізалучити хворого до самокритики. Коли бажають застосувати цей метод на самому собі, необхідно при дослідженні негайнозаписувати себе все що приходить випадково у голову і  навіть незрозумілі спочатку думки.
Тепер подивимося, до якихрезультатів приводить використовування зазначеного методу при дослідженні сновидінь. Для цього придатнийбудь-який приклад. „Проте по певнихмотивах я візьму своє власне сновидіння, коротке за змістом і в спомині що згадується  мені неясним і безглуздим; змістйого записаний мною негайно після пробудження:«компанія за столом або табльдотом(*)… Їдятьшпинат… Пані Е. Л. сидить поряд зі мною, вся  обернувшися до мене, і дружньокладе руку мені на коліно. Я, відстороняючись, забираю її руку. Тоді вона говорить: „а у вас завждибули такі красиві очі...“ Після цього я нечітко розрізняю як би два ока на малюнку або як би контур лінзи від окулярів...» Це — все сновидіння або принаймні все те, що я можу про нього пригадати. Воно здається мені неясним і безглуздим, а більш за все  дивним. Пані -Е. Л.- жінка, з якою ябув просто знайомий і, наскільки я усвідомлюю, близьких відносин ніколи небажав; я вже давно не бачив її і не думаю, щоб в останні дні про неї йшла мова.Моє сновидіння не супроводжувалося ніякими емоціями; роздуми над  ним не дають мені більш точногопояснення. Тепер я безпевного наміру і без жодної критики буду відзначати думки які мені приходять в голову і які випливають при самоспостереженні.Для цього корисно розкласти сновидінняна елементи і відшукувати примикаючі до кожного з них думки. Компанія за столом або табльдотом.З цим зв'язується спогад про невелике переживання, що відбулося вчора ввечері. Я пішов з маленької компанії у супроводі друга, який запропонувавузяти карету і відвезти мене додому.
(*) Табльдот —  загальний обідній стіл по загальномуменю в пансіонатах, в готелях, на курортах.
 «Я, — сказав він,-  віддаюперевагу кареті з таксометром; це так цікаво: завжди маєш перед собою щось, нащо можна дивитися». Коли ми сіли в карету і кучер встановлював таксометр, і вже стало видно перші шістдесятгеллерів, я продовжив його жарт: «ми тільки сіли і вже винні йому шістдесятгеллерів». Карета зтаксометром нагадує мені завжди табльдот; вона робить мене скупим іегоїстичним, бо безперестанно говорить про мій борг; мені все здається, що боргдуже швидко росте і я побоююся, як би мені не вистачило грошей, подібно тому якза табльдотом я не можу звільнитися від смішного побоювання, ніби я отримаюдуже мало, якщо не піклуватимуся про свою вигоду.  У минулому я продекламував: «ви самі життя даєте нам;бідного ви робите боржником». Інша виникла у мене думка з приводутабльдота: декілька тижнів тому за загальнимстолом в готелі одного тірольського гірського курорту я сердився на своюдружину за те, що вона, на мою думку, буланедостатньо офіційна з деякими сусідами, з якими я не хотів мати нічогоспільного. Я попросив її більш цікавитися мною ніжіншими.Це одне й те саме, якби мене обійшли за табльдотом. Тепер мені приходить в голову протилежність між поведінкою моєї дружини за столом іповедінкою в моєму сновидінні пані Е. Л., яка вся обернулася до мене. Далі: я помічаю, що сновидіння євідтворенням невеликої сцени, що відбулася між мною і моєю дружиною ще доодруження, під час мого залицяння до неї. Ніжний потиск руки під скатертиноюпослужило відповіддю на мій лист з серйозною пропозицією. Але в сновидіннідружина моя замінена чужою мені пані Е. Л. Пані Е. Л.-дочка одного пана, якому я винен був.  Не можу при цьому не помітити, що тут виявляється несподіванийзв'язок між елементами сновидіння із думками які приходять мені в голову. Якщо слідувати за ланцюгомасоціацій, які витікають з якого-небудь елемента змісту сновидіння, то можнаскоро прийти до іншого елементу цього ж змісту. Думки, що приходять в голову зприводу сновидіння, відновлюють ті зв'язки, які в самому сновидінні не помітні.
Коли хто-небудь вважає,що інші стануть піклуватися про нього без всякої користі для себе, хіба неприпускають звичайно задати такому простаку іронічне питання: «що ж видумаєте, що цеабо  інше робиться радиваших прекрасних очей?» З цієї точки зору слова пані Е. Л. в сновидінні — «у вас завжди були такіпрекрасні очі» означають не що інше, як — «люди вам завжди надавали послуги; ви всі дармаодержували». Звичайно, насправді завжди було навпаки: за все те хороше, щомені робили інші, я платив дорого; але мабуть, на мене все-таки справиловраження та обставина, що мені вчора дармадісталася карета, в якій мій друг відвіз мене додому.
Окрім цього, приятель, уякого ми вчора були в гостях, часто примушував мене залишатися перед ним уборгу; лише недавно я не скористався випадком відплатити йому. Між іншим, унього є єдиний подарунок від мене -античначаша з намальованими по краях їїочима для захисту від «лихого ока». До речі, приятель цей- очний лікар; в цей же вечір я питавйого про пацієнтку, яку направив до нього для підбору окулярів.
Я помічаю, що майже всіуривки сновидіння перейшли в новий зв'язок. Проте цілком природно булоб запитати, чому в сновидінні на столі фігурує саме шпинат? Річ у тому, щошпинат нагадує мені маленьку сцену, що відбулася недавно за нашим сімейнимстолом, коли моя дитина — якраз та, у якої дійсно красиві очі, відмовлялася їсти шпинат. В дитинстві я так самоповодився: шпинат довгий час був мені огидний, поки мій смак не змінився і ця зелень зробилася моєю улюбленою стравою; спомин про останнє зближує, отже,мої смаки в mдитинстві із смаками моєї дитини.«будь задоволений, що у тебе є шпинат,сказала матір маленькому гурману, є діти, які були би дуже раді і ційстраві». Цей перебіг думок нагадує мені про обов'язки батьків повідношенню до дітей, і в зв'язку з цим слова Гете: «ви самі життя даєтенам; бідного ви робите боржником» — набувають нового значення. Тут я зупинюся, щоброзглянути отримані дотепер результати аналізу сновидіння. Слідуючи заасоціаціями випливаючими безпосередньо за окремими вирваними із загального зв'язку елементами сновидіння, я прийшов до ряду думок і спогадівякі знаходять значущі переживання мого душевного життя. Цей здобутий за допомогою аналізу сновидінняматеріал знаходиться в тісномузв'язку із змістом сновидіння, але зв'язок цей все-таки такий що я ніколи неміг отримати цей новий матеріал ізсамого змісту сновидіння. Сновидіння несупроводжувалося ніякими емоціями, було незв'язаним і незрозумілим; проте, коли спливають приховані в сновидінні думки, я випробовую сильніі цілком обгрунтовані емоції. Думки самі з'єднуються в логічно зв'язані ряди в центрах яких повторно з'являються деякіуявлення; в нашому прикладі такими не виступаючими в самому сновидінніуявленнями є: протилежність і корисливе безкорисливе.
В цій отриманій з аналізу тканині яміг би міцно стягнути нитки і показати, що останні сходяться в одному загальному вузлі; але міркування ненаукового, а приватного характеру не дозволяють мені провестицю роботу публічно: справа в тому що ябув би вимушений тоді повідомляти багато що з того, що повинне залишитися моєю таємницею, оскільки при аналізі свогосновидіння я з'ясував собі такі факти, в яких неохочепризнаюся самому собі. Але чому у такому разі я не виберу для аналізу іншесновидіння, щоб аналіз його міг швидше переконати в точності значення іправильності зв'язку отриманого з нього матеріалу? На це можна відповісти, щокожне сновидіння, яким я займуся, неминуче приведе мене до тих же фактів, що неохоче повідомляються, іспонукає до такого ж замовчування. Цього утруднення я не уникнув також і в томувипадку, якщо б став аналізувати сновидіння іншої особи; хіба тільки обставинидозволили б відкинути всякі замовчування без шкоди для особи, що довіряєтьсямені.
Вже тепер приходить вголову ідея, що сновидіння є як би заступником того багатого відчуттями ізмістом ходу думок, до якого миприйшли після аналізу. Я ще не знаю процес, шляхом якого з цих думок виниклодане сновидіння, але я бачу, що неправильно розглядати це сновидіння як чистотілесне психічно незначуще явище, що виникло ніби дякуючи ізольованої діяльностіокремих груп кліток сплячого мозку.
Крім того, я помічаю щедві речі: по-перше, зміст сновидіння набагато коротше тих думок, заступникомяких я його вважаю, і, по-друге, аналіз знайшов як спонукач сновидіннянікчемний випадок, що мав місце напередодні увечері.
Я, звичайно, не ставробити висновків, що так далеко зайшли,якби в моєму розпорядженні був аналіз тільки одного сновидіння; але досвідпоказав мені, що, слідуючи без критики за асоціаціями, я при аналізі будь-якогосновидіння приходжу до такого ж ряду думок зв'язаних між собою по значенню іправильним чином. От чому не слід думати, що знайдений при першому аналізізв'язок може виявитися випадковим збігом. Тепер я рахую себе має правозафіксувати свою нову точку зору в певних термінах. Сновидіння, як вонозгадується мені, я протиставляю отриманому при аналізі матеріалу і називаюперше (тобто сновидіння) явним змістом сновидіння, а другий (тобто матеріал) -поки без подальшого розмежування — прихованим змістом сновидіння. Тепернам належить дозволити дві нові задачі: 1) який той психічний процес, якийперетворив прихований зміст сновидіння в явне, знайоме мені по залишеному впам'яті сліду, і 2) який той або ті мотиви, які викликали таке перетворення?Процес переробки прихованого змісту сновидіння в явне я називатиму роботоюсновидіння; протилежна цьому робота, що веде до зворотному перетворенню,знайома вже нам як робота аналізу. Решта проблем сновидіння — питання про спонукачі сновидінь, пропоходженні їх матеріалу, про значення і функцію сновидінь, про причинах забуваєостанніх — все це я обговорюватиму при аналізіне явного, а знов знайденого прихованого змісту сновидіння.
Оскільки що всізустрічаються в літературі суперечливі і неправильні погляди на сновидінняможна пояснити незнайомством авторів з прихованим змістом сновидіння, яке можебути розкрито тільки шляхом аналізу, то я надалі самим ретельним чиномуникатиму змішення явного сновидіння з прихованими його думками.
 
 1.2. Видисновидінь.
Перетворення прихованихдумок сновидіння в явний його зміст заслуговує нашої повної уваги як першийприклад переходу одного способу виразу психічного матеріалу в іншій: із способувиразу, зрозумілого нам без жодних пояснень, в такий спосіб який стаєзрозумілим лише насилу і за наявності певних вказівок. Беручи до увагивідношення прихованого зміст сновидіння до явного, можна розділити сновидінняна три категорії. По-перше, ми розрізняємо сновидіння цілком осмисленізрозумілі, тобто допускаючі без подальших утруднень пояснення їх з поглядунашого нормального душевного життя. Таких сновидінь багато; вони здебільшогокороткі і загалом здаються нам не заслуговуючими особливої уваги, оскільки вних відсутнє все то що могло б збудити наше здивування і показатися нам дивним.Між іншим, існування таких сновидінь є сильним аргументом проти навчання, якепояснює виникнення сновидінь ізольованою діяльністю окремих груп мозковихкліток: в цих сновидіннях ми не знаходимо ніяких ознак зниженої або засмученоїпсихічної діяльності; проте ми ніколи не сумніваємося в тому, що маємо справу зсновидіннями, і не змішуємо їх з продуктами безсонної свідомості. Іншу групуутворюють сновидіння, які, будучи зв'язними і ясними по значенню все-такиздаються нам дивними, тому що ми не можемо зв'язати їх значення з нашимдушевним життям. З таким випадком ми маємо справу коли нам, наприклад, сниться,ніби якийсь близький родич помер від чуми, тоді як у нас немає ніяких підставчекати, побоюватися або припускати це; ми тоді задаємося питанням ізздивуванням, звідки прийшла нам в голову така ідея? Нарешті, до третьої групивідносяться сновидіння, позбавлені значення і незрозумілі, тобто щопредставляються нам незв'язними, спутаними і безглуздими. Пригнічуюче більшістьпродуктів нашого сновидіння знаходить такий саме характер, яким пояснюються і презирливевідношення до сновидінням, і лікарська теорія про звуження душевної діяльностів сні; тим паче, що в довгих і складних побудовах сновидінь завжди убачаютьсяясні ознаки незв'язності.
Зіставлення явного іприхованого змісту сновидіння очевидно, має значення тільки для сновидіньдругої і ще більш третьої категорії; тут ми зустрічаємося із загадками, якізникають лише після заміщення явного сновидіння прихованими його думками, ітому для приведеного вище аналізу ми вибрали як приклад таке саме спутане інезрозуміле сновидіння. Проте, проти всякого очікування, ми зіткнулися змотивами, які перешкодили нам цілком ознайомитися з прихованими думкамисновидіння; унаслідок же повторення подібних випадків і при інших аналізах миприйшли до припущенню, що між незрозумілим і спутаним характером сновидіння, зодного боку, і утрудненнями при повідомленні прихованих думок сновидіння — з іншою, є якась інтимна ізакономірний зв'язок. Перш ніж досліджувати природу цього зв'язку буде корисноознайомитися з більш зрозумілими сновидіннями першої категорії, в яких явний іприхований зміст співпадають, тобто які обходяться без роботи сновидіння.
Дослідження цих сновидінькорисне ще з іншої точки зору. Сновидіння дітей завжди мають такий самехарактер, тобто осмислений і недивний; між іншим, ця обставина є новимаргументом проти пояснення сновидіння засмученої діяльністю мозку під час сну,бо — чому у дорослого таке пониженняпсихічних функцій потрібне вважати характерним Для сонного стану, а у дитини непотрібно? І ми маємо право чекати, що з'ясування психічних процесів у дитини, уякої вони значно спрощені, виявиться необхідної попередньої ра ботой дляознайомлення з психологією дорослого. Отже, я приведу кілька сновидінь дітей.
Дівчинку 19 місяців віднародження цілий день тримають на дієті, оскільки її вранці рвало і, за словаминяні, вона пошкодила собі суницею. Вночі після цього голодного дня няня чула,як дівчинка уві сні називала своє ім'я і при цьому додавала: «суниця,малина, яєчко, каша». Їй отже, сниться, ніби вона їсть, і з свого менювона указує як раз на те, що в найближчому майбутньому, на її думку, нею малобудуть давати. Подібним же чином 22-місячному хлопчику, який за день перед тимподарував своєму дядьку кошик свіжих вишень, покуштувавши з них тільки декілька штук, сниться заборонений плід; він прокидається зрадісною звісткою: «Герман з'їв всі вишні». Дівчинка 3 1/4 року вчинила вдень по озеру прогулянку, яка показалася їйнедостатньо тривалої, і дівчинка при висадженні плакала. На інший ранок вона розказала, що каталася вночі поозеру, тобто продовжила перервану прогулянку. Хлопчик 5 1/4року залишився незадоволений прогулянкою пішкив околиці гори
Дахштейн; як тількипоказувалася нова гора, він довідувався,  чи неДахштейн це, а потім відмовився продовжити шлях до водопаду. Його поведінкуприписували утомленості, але воно знайшло краще пояснення, коли хлопчик нанаступний ранок повідомив свій сон, ніби він піднявся на гору Дахштейн.Очевидно, він вважав, що прогулянка має на меті підйом на Дахштейн, і тому бувзасмучений, коли йому не вдалося побачити бажану гору. Уві сні він отримав те,чого йому не дав день. Подібний же сон бачила шестирічна дівчинка, батько якоїперервав прогулянку з нею, не дійшовши до наміченої цілі зважаючи на пізнійчас. По дорозі назад вона звернула увагу на шляховий стовп, вказуючий дорогу доіншого місця прогулянок, і батько пообіцяв повести її туди іншим разом. Нанаступний ранок вона зустріла батька із звісткою про те, що їй снилося, нібивона з батьком в тому і іншому місці.
У всіх цих дитячихсновидіннях впадає в очі одна загальна межа: всі вони виконують бажання, якізародилися вдень і залишилися незадоволеними; ці сновидіння є простими інезамаскованими виконаннями бажань. Не чим іншим, як виконанням бажання, є інаступний на перший погляд не зовсім зрозумілий дитячий сон. Дівчинка, близькочотирьох літ від народження, хвора дитячим паралічем, була привезена з села вмісто; тут вона переночувала у тітки у великій  для неї ліжку. На наступний ранок вона розказаласвій сон, ніби ліжко було мале,так що їй не вистачало місця. Це сновидіння легко пояснити з погляду виконаннябажань якщо пригадати, що діти часто висловлюють бажання «бути великим». Величина ліжка дужепідкреслювала маленькій гості її власну величину; тому вона уві сні виправиланеприємне їй співвідношення і зробилася такою великою, що велике ліжко виявилосядля неї дуже маленьким.
Якщо навіть зміст дитячихсновидінь ускладнюється і стоншується, все-таки в них легко побачити виконаннябажань. Восьмилітньому хлопчику снилося, ніби він з Ахіллесом їхав на колісниці, якою правив Діомед. Як виявилося, він за день перед тим захопивсячитанням оповідей про грецьких героїв: легко довести, що він узяв цих героїв зазразок, жалкував, що не жив в їх час.
З цього невеликого числасновидінь з'ясовується другахарактерна властивість дитячих сновидінь: їх зв'язок з життям в течію дня.Виконувані в сновидіннях бажання залишалися від попереднього дня, причому наявувони супроводжувалися інтенсивними емоціями. Неістотне і байдуже  те, що здаєтьсятаким дитині, не знаходить собі місця в сновидіннях.
Серед дорослих можнатакож зібрати багато прикладів подібних сновидінь дитячого типу, але вони, якми згадували, переважно короткі. Так, наприклад, багатьом особам при спразівночі сниться, ніби вони п'ють; тут сновидіння прагне усунути роздратування іпродовжити сон. У інших бувають часто такі «зручні» сновидіння передпробудженням, коли наближається час вставати; їм тоді сниться, що вони вжевстали, знаходяться біля умивальника або вже в училищі, конторі і інше, де вони повинні бути в певний час. В ніч перед поїздкою куди-небудь нерідко сниться, ніби ми вжеприїхали до місця призначення; перед поїздкою в театрабо в суспільство сновидіння нерідко передбачає  як би унаслідок нетерпіння очікуване задоволення. В інших випадках сновидіння виражають виконання бажаньне в такій прямій формі; тоді, щоб розпізнати приховане бажання, необхідновстановити який-небудь зв'язок або зробити деякий  висновок, тобто необхідно почати роботу тлумачення.Так наприклад, у разі, коли чоловік повідомляє мені сновидіння його молодоїдружини, ніби у неї наступили місячні, треба не випустити з уваги, що кожнамолода жінка при припиненні місячних підозрює про вагітність. Зважаючи на це, сновидіння містить вказівку на вагітність і його значення втому, що воно виконує бажання не завагітніти. В незвичайних і екстремальнихумовах сновидіння такого інфантильного характеру особливо часті. Керівникоднієї полярної експедиції повідомляє, наприклад, що його команді в час зимівлі вльодах з одноманітним харчуванням імізерним раціоном регулярно, як дітям, снилися сни про прекрасні обіди, купу тютюну і про те, що вони вдома.
Вельми нерідко з довгого,складного і в загальному випадку спутаного сновидіння виділяється особливо ясноодин уривок, в якому легко можна взнати виконання бажання, але в цей же  час спаяний з іншим незрозумілимматеріалом. При спробі аналізувати самі, мабуть, прозорі сновидіння дорослихдоводиться часто із здивуванням констатувати, що вони рідко бувають такими простими,як дитячі сни, і що за виконанням бажання в них криється ще інше значення.
Рішення загадок сновидіньбуло б, звичайно, простим і задовільним, якби робота аналізу давала намможливість зводити також безглузді і спутані сновидіння дорослих до інфантильного типу виконання якого-небудьінтенсивно- відчутного бажання дня. Зовнішні ознаки,звичайно, не вказують на подібну можливість:сновидіння дорослих здебільшого наповнені самим байдужим і стороннімматеріалом, який зовсім не вказуєна виконання бажань.
Перш ніж розлучитися здитячими сновидіннями – циминезамаскованими виконаннями бажань, нам хотілося б вказати ще на одну давнопомічену головну, характерну властивість, яка саме в цій групі виявляється внайчистішому вигляді. Справа в тому що кожне з цих сновидінь можна замінитиодним побажанням: «ойякби прогулянка по озеру ще продовжилася» — «якби я був вже умитий і одягнений» — «мені б було слід приховативишні замість того, щоб давати їх дядьку». Але сновидіння містить в собібільше, ніж одне побажання: останнє є уві сні вже виконаним, причому цевиконання представляється як би реальним і скоюється на очах; матеріалсновидіння полягає переважно, хоча і не виключно, з ситуацій і здебільшого іззорових образів. Таким чином, в цій групі можна знайти свого роду часткову переробку, яку слід вважати роботоюсновидіння: думки виражаючі побажання на майбутнє, заміщені картиною, щопротікає в теперішньому часі.
 
1.3. Явний іприхований зміст сновидіння.
Ми схильні допустити, щоі в спутаних сновидіннях має місце подібне перетворення в ситуацію, хоча і неможна знати чи містяться в них побажання. Повідомлений спочатку прикладсновидіння, в аналіз якого ми дещо поглибилися, дає нам – по крайньому заходу в двох випадках — мотив припускати щось подібне. При аналізі я зустрічаюся зтим фактом, що дружина моя за столом цікавиться іншими, заподіюючи мені цимнеприємність; в сновидінні ж міститься прямо протилежна картина: жінка, щозаміщає мою дружину, вся повертається до мене. Чи не дає неприємне переживаннякращий привід для прояву бажання, щоб справа йшла навпаки? Це і відбуваєтьсяуві сні. В такому ж зв'язку знаходиться неприємна при аналізі думка, що менінічого не діставалося дарма, із словами жінки в сновидінні: «у вас жезавжди були такі красиві очі». Таким чином, суперечності між явним іприхованим змістом сновидіння можуть бути частково зведені до виконання бажань.
Набагато більш впадає вочі інший результат роботи сновидіння, який веде до виникнення незв'язнихсновидінь. Якщо порівняти на будь-якому прикладі кількість образів в сновидінніз числом прихованих його думок, здобутих шляхом аналізу і лише ледве щопростежуються в самому сновидінні, то не можна сумніватися в тому що роботасновидіння проводить прекрасну концентрацію або згущування. Спочатку важко скластисобі уявлення про масштаб цього згущування, але воно проводить тим більшевраження, ніж глибше вдається проникнути в аналіз сновидіння. Тоді не можназнайти ні одного елемента сновидіння, від якого б асоціативні нитки нерозходилися по трьох або більш напрямам, жодної ситуації яка б не була складеназ трьох або більш вражень і переживань. Так, наприклад, мені приснилося одногоразу щось ніби басейну, в якому по всіх напрямах плавали ті, що купаються; водному місці на краю басейну стояла людина, нахилившися до одного що купається,як би з наміром витягнути його. Ситуація була складена із спомину про однепереживання в період статевого дозрівання і з двох картин, одну з яких я бачивнезадовго перед сновидінням. Картини ці зображали «Переляк в купальні»з швиндовского циклу «Прекрасна Мелузіна» (див. Купальниць що розбігаються) і «Проточні води» якогосьіталійського художника; маленьке ж переживання полягало в тому, що менідовелося одного разу побачити, як вчитель плавання в купальні допомагав вийти зводи одній пані, яка забарилася до настання призначеного для чоловіків часу.
Ситуація у вибраному дляаналізу прикладі викликає у мене при аналізі невеликий ряд спогадів, кожне зяких внесло дещо в зміст сновидіння. Перш за все це —  маленька сценка з періоду мого залицяння, про яку я вжеговорив; мало тоді місце рукопотисканняпід столом  яке внесло в сновидіння подробицю «під столом», про яку япригадав пізніше. Про «повернення» до мене тоді, звичайно, не буломови; але з аналізу я знаю, що цей елемент є виконанням бажання через контрасті відноситься до поведінкимоєї дружини за табльдотом. За цим недавнім спомином ховається подібна ж, алебільш важлива сцена після наших змовин яка привела навіть до сварки на цілийдень. Довірливість і опускання руки на коліно відноситься до зовсім іншогозв'язку спогадів і до абсолютно іншим особам; цей елемент сновидіння стає, всвою чергу, початковим пунктом двох новихокремих рядів спогадів і т.д.
Приховані думкисновидіння, що з'єднуються для уявлення ситуації в сновидінні, повинні,звичайно, наперед бути придатними дляцієї мети: у всіх складових частинах повинні бути в наявності один або декільказагальних елементів. Сновидіння проводить таку ж роботу як Френсис Гальтон привиробництві своїх фамільних фотографій: сновидіння як би накладає один наодного різні складові частини; тому в загальній картині на перший план виразновиступають загальні елементи, а контрастуючі деталі майже взаємно знищуються.Такий процес пояснює частково також і своєрідну спутаність численних елементівсновидіння. Виходячи з цього необхідно при тлумаченні сновидінь дотримуватися наступного, правила:якщо при аналізі можна яку-небудь невизначеність дозволити яким-небудь«або-або», то при тлумаченні потрібнозамінити цю альтернативу за допомогою "і", зробивши кожний член її початковим пунктом длянезалежного ряду знов спливаючих думок. Якщо між прихованими думками сновидіннянемає загальних сподівань і, роботасновидіння прагне створити їх, щоб зробити можливим загальний виклад. Кращийспосіб зближувати дві приховані думки, не маючі нічого спільного, полягає в зміні словесного виразу однієї з них, відповідно якомузмінюється і вираз іншої думки. Це такий же процес, як і віршування при якомуспівзвуччя замінює шукану загальну частину. Велика частина роботи сновидінняполягає в створенні подібних — часто дуже дотепних, але часто також і натягнутих — зв'язуючих думок; останні, виходячи із загальної картинисновидіння, тягнуться до прихованих його думок, які різні за формою і змістом івипливають лише при аналізі сновидіння. Так само і при аналізі узятого намисновидіння ми зустрічаємося з подібним випадком зовнішньої зміни думки для узгодження її з іншою, по суті" чужою думкою. Так, при продовженні аналізуя натрапляю на наступну думка: я хотів би один раз також отримати щонебуть  даремно. Але ця фраза непридатна для загального змістусновидіння і тому замінена іншою формою: я хотів би насолодитися чимнебуть без витрат коштів.
Останнє слово другимсвоїм значенням годиться вже для кругу ідей при табльдоті і може бути застосованодо фігуруючого  в сновидінні шпинату. Коли подають на стіл яке-небудь блюдо,від якого діти відмовляються, то мати намагається, звичайно, спочатку ласкавоумовити дітей: спробуйте хоч трохи. Звичайно, нам може показатися дивним, що роботасновидіння так вправно користується подвійним значенням слів; але досвідпоказав, що це — найзвичайніше явище.
Згущуванням образів всновидінні пояснюється поява деяких елементів, властивих тільки йому і не знаходимих в нашій свідомості наяву. Такі складові і змішані особи і дивнізмішані образи, які можна порівняти із створеними народною фантазією на Сходіхимерними тваринами; останні, проте мають в нашому уявленні певну застиглуформу, між тим як сновидіння постійно створює нові складні образи в невичерпномубагатстві. Кожний знайомий з такими створіннями по своїм власним сновидінням. Способи їхосвіти вельми різні. Я можу створити складовий образ особи, або наділюючи йогорисами двох різних осіб, або даючи йому вигляд одного, а ім'я іншого, або уявляючисобі візуально одну особу і ставлячи його в положення, в якому знаходилосяінше. У всіх цих випадках з'єднання різних облич в одного їх представника всновидінні цілком осмислено: воно має у вигляді зіставлення оригіналів звідомої точки зору яка може бути згадана і в самому сновидінні. Але звичайнотільки шляхом аналізу можна відшукати ці загальні риси злиті в одне лице,а утворення таких осіб в сновидінні лише натякає на ці загальні риси.
Таким же багатоманітнимшляхом і з тих же причин виникають невимірні багаті за змістом композиції сновидіння, прикладів яких я небуду приводити. Вони перестанутьздаватися дивними, якщо не зіставляти їх з об'єктами сприйнятті наяву, а мати увигляді, що вони є результатом згущування образів сновидіння і виділяють в скороченомувигляді загальні риси скомбінованих таким чином об'єктів. Але ця спільність і вданому випадку з'ясовується по більшійчастини тільки шляхом аналізу; робота сновидіння як би говорить: всі ці явищамають якийсь загальний характер.Розкладання цих композицій шляхом аналізу часто веде найкоротшим шляхом дотлумачення сновидіння. Так, мені снилося одного разу, що я сиджу на одній лавіз одним з своїх колишніх університетських вчителів, причому лава ця починаєшвидко рухатися серед інших лав. Ця картина є комбінацією аудиторії з Trottoirroulant (*), подальший розвиток думки я не простежую.
(*) Trottoir roulant —  тротуар, що рухається.
(**) Дослівнийпереклад німецького прислів'я. По значенню приблизно відповідає російській: «на добрий привіт —  добра відповідь».
(***) Ауеровський пальник — одна з типів газових пальників що використовуються на початкустоліття для освітлення.
Іншим разом уві сні ясиджу у вагоні і тримаю на колінах якийсь предмет, що має формукапелюха-циліндра і зроблений з прозорого скла. З приводуцієї картини мені негайно приходить в голову прислів'я: з капелюхом в руціможна пройти по всій країні (**). Скляний циліндр нагадує побічно ауэровский пальник (***), і я зразу взнаю, щохотів би винайти що-небудь, що допомогло б мені зробитися таким же багатим інезалежним, як мій земляк д-р Ауер фон Вельсбах: тоді я міг би подорожуватизамість того, щоб сидіти у Відні. В сновидінні я подорожую з своїм винаходом — скляним капелюхом-циліндром, який,втім, ще не увійшов у вжиток. Особливо охоче роботасновидіння сполучає в одній комбінації два що суперечать один одному уявлення.Так наприклад, одна жінка бачить уві сні у себе в руках високе квіткове стебло, як у ангела на картинах благовіщення діви Марії (їїназивають — непорочна діва Марія); але стеблопокрито великими білими кольорами, схожими на камелії (протилежністьнепорочності — дама з камеліями).
Велику частину того, щоми взнали щодо походженняобразів уві сні, можнавиразити в наступній формулі: кожний елемент сновидіння в надлишку визначаєтьсяприхованими думками сновидіння і зобов'язаний своїм походженням не одномуелементу цих думок, а цілому ряду їх; проте останні не тісно зв'язані міжсобою, а відносяться до самих різних областей переплетення думок. В змістісновидіння кожний елемент є по суті виразом всього цього різноманітногоматеріалу. Крім того, аналіз розкриває ще і іншу сторону складногоспіввідношення між змістом сновидіння і прихованими його думками: подібно тому,як від кожного елемента сновидіння йдуть нитки до багатьох прихованих думок такі кожна прихована думка сновидіння виражається звичайно не одним, а декількомаелементами сновидіння; асоціативні нитки не йдуть просто від прихованих думокдо змісту сновидіння, а багато разів схрещуються і переплітаються.

Розділ 2.Робота сновидіння.
 
2.1. Роботазгущення.
Разом зперетворенням думок в ситуацію («драматизацією») найважливішою ісвоєрідною ознакою роботи сновидіння є згущування. Але дотепер нам ще нічого не відоме промотиви спонукаючих нас до такого згущування змісту.
В складних і спутанихсновидіннях, якими ми тепер зайняті не можна пояснювати всю відмінність міжзмістом сновидіння і прихованими його думками тільки згущуванням ідраматизацією.  Є докази впливу ще і третього чинника,який заслуговує  ретельного дослідження.
Коли мені вдається шляхоманалізу докопатися до прихованих думок сновидіння, то я перш за все помічаю, щоявний зміст сновидіння складається зовсім з іншого матеріалу, ніж приховане.Звичайно це == тільки зовнішня різниця, зникаюча при уважному дослідженні, бо врезультаті весь зміст сновидіння можна знайти в прихованих думках і майже всіці думки знаходять собі вираз в змісті сновидіння. Але з цієї різниці все-такидещо залишається ще після аналізу. Те, що в сновидінні виступало виразно наперший план як істотне, повинне після аналізу задовольнятися вельми підлеглоюроллю серед інших прихованих думок сновидіння; навпаки, ті з останніх, які засвідченням моїх відчуттів мають право на найбільшу увагу в сновидінні, абозовсім відсутні, або виражені віддаленими натяками в неясних частинах його. Цеявище я можу описати ще таким чином: в час роботи сновидіння психічний акцентзміщується з думок і уявлень, якими вони володіють по праву, до інших, що немають по моїй думці, ніякого права на таке виділення; жоден процес не допомагаєтак сильно, як цей, приховати значення сновидіння і зробити незрозумілимзв'язок між змістом сновидіння і прихованими його думками. Під час цьогопроцесу, який я назву зсувом в сновидінні, спостерігається також заміщенняпсихічної напруги значущості і афектної наповненості думок жвавістю образів.Найясніше в змісті сновидіння здається звичайно самим важливим, тоді як раз внеясній частині сну часто можна знайти найбезпосередніший зв'язок знайістотнішим прихованою думкоюсновидіння.
 
2.2. Роботазміщення.
Те, що я назвав зсувом всновидінні, можна б було назвати також переоцінкою психічних цінностей. Дляповної оцінки даного явища необхідно ще вказати на те, що ця робота зміщення, або переоцінки, вельми неоднакова врізних сновидіннях: бувають сновидіння, що утворилися майже без жодного зміщення і є в той же час цілком осмисленимиі зрозумілими, які, наприклад незамасковані виконання бажань в сновидінні; вінших сновидіннях, навпаки, жодна з прихованих думок не зберегла своєї власноїпсихічної цінності і все істотне прихованих думок заміщено другорядним. Міжцими двома формами спостерігається цілий ряд поступових переходів: чим темнішеі спутане сновидіння тим більшу участь в йогостворенні можна приписати процесу зсуву.
Вибраний нами для аналізуприклад знаходить такий зсув, череззміст сновидіння і прихованих його думок має центри в різних пунктах: всновидінні на перший план виступає ситуація, ніби якась жінка робить меніаванси; в прихованих же думках центр тяжкості покоїться на бажанні  покуштуватиразок безкорисливу любов, «яка нічогоне стоїть»;  остання думка ховається тільки за розмовами про красиві очі івіддаленим натяком в слові «шпинат».
Виправляючи шляхоманалізу вироблений в сновидінні зсув ми приходимо до абсолютно незаперечнихвисновків щодо двох спірних проблем сновидіння, саме: щодо спонукачівсновидіння і зв'язки останнього з пильнуванням. Є сновидіння які відразузнаходять свій зв'язок з денними переживаннями; в інших же не можна відшукатицього зв'язку. Проте аналіз доводить, щокожне сновидіння без виключення пов'язане з яким-небудь враженням останніх днів або, вірніше, останнього дня передсновидінням. Враження, що грає роль спонукача сновидіння, може бути так значно,що наяву нас не дивує інтерес до нього; в цьому випадку ми справедливо рахуємосновидіння продовженням важливих інтересів дня. Але звичайно, якщо змістсновидіння має яке-небудь відношення до денного враження, останнє таке нікчемнеі так легко забувається, що ми лише насилу пригадуємо його. Сновидіння, будучинавіть зв'язним і зрозумілим, неначе цікавиться найбайдужішими дрібницями, якінаяву не могли викликати ніякого інтересу. Зневага до сновидіння в значнійступені пояснюється тим, що воно надає такуперевагу байдужому і неважливому.
Але аналіз руйнуєзовнішню видимість, з якою пов'язана ця низька оцінка сновидіння. Там, десновидіння виставляє на перший план як спонукач байдуже враження, аналіззвичайно знаходить значне і справедливе хвилююче переживання, яке в сновидінні входить в обширні асоціативні зв'язки збайдужим переживанням і заміщається їм. Там, де сновидіння зайнято позбавленимизначення і інтересу уявленнями аналіз розкриває численні зв'язки, що сполучаютьце неважливе з вельми значущим. Коли ми в змісті сновидіння знаходимо байдужевраження замість хвилюючого і байдужий матеріалn замість цікавого, то це потрібно  розглядати як результатроботи зсуви.
Дотримуючись теперпоглядів, вироблених нами при заміщенні явного змісту сновидіння прихованим,потрібно на питання про спонукачах сновидіння і про зв'язок останнього зповсякденним життям відповісти таким чином: сновидіння ніколи не цікавиться тимщо не могло привернути нашої уваги вдень, і дрібниці, не хвилюючі нас вдень, нев змозі переслідувати нас і уві сні.
Який же спонукачсновидіння у вибраному нами для аналізу прикладі? Це — незначне переживання, що полягає в тому що приятель дав меніможливість проїхатися дарма в кареті. Картина за табльдотом в сновидіннімістить натяк на цей незначний факт бо в розмові з приятелем я привів карету зтаксометром в паралель з табльдотом. Але я можу також вказати і на важливепереживання, яке заміщено уві сні цим незначним: декілька днів перед тим явитратив багато грошей на одного дорогого мені члена моєї сім'ї. І осьприховані думки сновидіння як би говорять: було б аніскільки не дивно, якби таособа віддячила мені — любов його небула би безкоштовна. Безкоштовна жлюбов, мабуть, стоїть серед моїх прихованих думок на першому плані. І таобставина, що я з вказаним родичем незадовго перед тим кілька разів їздив вкареті, призводить до того, що поїздка з моїм приятелем нагадує мені провідносини до першого. Для того, щоб яке-небудь незначне переживання моглозробитися спонукачем сновидіння, необхідно ще одна умова, не потрібна для дійсногоджерела сновидіння: це переживання повинно бути завжди недавнім, тобто відноситися до дня перед сновидінням.
Я не можу залишитипитання про зсув сновидінь, не згадавши ще про одне дивне явище, якеспостерігається при утворенні сновидіння під впливом згущування і зсуву. Прирозгляді згущування ми вже мали нагоду познайомитися з таким випадком, коли дваприхованих за сновидінням уявлення, маючи що-небудь загальне між собою абояку-небудь точку зіткнення заміщаються в сновидінні змішаним уявленням, в якомубільш ясна суть відповідає загальним, а неясні подробиці – приватним рисам обох уявлень. Якщо до цього згущуванняприєднується ще і зсув, то утворюється не змішане уявлення, а якесь загальнесереднє, яке відноситься до окремих елементів так, як в паралелограмі силскладові відносяться до рівнодіючої. Так наприклад, в одному з моїх сновидіньйдеться про уприскування пропиляна. При аналізі я перш за все знаходжу якспонукач сновидіння незначне переживання, в якому деяку роль грає амилен(хімічний препарат). Поки я ще не можу пояснити змішення амилена з пропиленом.Але до круга ідей того ж сновидіння відноситься ще спомин про перші відвідиниМюнхена, де на мене справили сильне враження Пропілєї. Подальший аналіздозволяє виказати припущення, що зсув з амилена на пропилен був обумовлений впливом другого круга ідей наперший. Пропиляний є, так би мовити, середнім уявленням між амиленом іПропілеям і, слово це потрапляє у вміст сновидіння в якості компромісу шляхомодночасного згущування і зсуву.
При погляді на цю роботузсуву ще дотепніще, ніж при згущуванні, відчуваєтьсяпотреба знайти мотиви такої загадкової роботи сновидіння.
Якщо та обставина, що мив змісті сновидіння не знаходимо або не взнаємо прихованих його думок і нездогадуємося навіть про причинах такого спотворення, обумовлюється головнимчином роботою зсуву, то інша, більшлегка переробка прихованих думок приводить нас до виявлення нової, але вжецілком зрозумілої діяльності роботи сновидіння. Найближчі приховані думки щознаходяться шляхом аналізу, часто вражають нас своєю незвичністю: вони є нам не в раціональних словесних формахякими наше мислення звичайно користується, а швидше виражаються символічно, задопомогою порівнянь і метафор, як в образній поетичній мові. Неважко знайти причину такого роду умовностіпри виразі прихованих думок. Сновидіння по більшій частині складається іззорових картин (ситуацій); тому приховані думки повинні перш за все піддатисядеяким змінам, щоб зробитися придатними для такого способу виразу. Якщо ми представимо собі, наприклад, задачу,що полягає в тому, щоб замінити фразу з якої-небудь політичної передовиці або змови в судовому залі поряд картиннихзображень, то ми легко зрозуміємо, які зміни вимушена проводити роботасновидіння в цілях образного представлення змісту сновидіння.
Серед психічногоматеріалу прихованих думок звичайно зустрічаються спогади про глибокіпереживання — нерідко з раннього дитинства, щовідобразилися як ситуації здебільшого з зоровим змістом. Цей елемент прихованихдумок, діє як би  центр кристалізації наконцентрацію і розподіл матеріалу прихованих думок, надає, де тільки можливо,визначаюче вплив на формування сновидіння. Ситуація сновидіння є часто не чиміншим, як видозміненим і ускладненим повторенням вказаного глибокогопереживання: сновидіння лише дуже рідко дає точну і без жодних домішокрепродукцію дійсних сцен.
Але сновидіння нескладається виключно з ситуацій, а містить також окремі залишки зоровихобразів, мов і навіть незмінених думок. Недаремно, мабуть, переглянути тепер коротко образотворчі засоби, якімає свій в розпорядженні робота сновидіння для своєрідного виразу прихованихдумок.
Приховані думки, щовиявляються шляхом аналізу, представляють психічний комплекс найзаплутанішоїбудови. Частини його знаходяться в найрізноманітніших логічних відносинах одиндо одного: вони можуть стояти на першому і на останньому плані; можуть бутиумовами, відступами, поясненнями, доказами і запереченнями; майже завжди порядз одним напрямом думок присутня зворотна течія, що суперечить йому. Цьому матеріалувластиві всі характерні риси знайомого нам мислення наяву; але щоб отриматисновидіння з цього психічного матеріалу необхідно піддати його згущуючомупресуванню, внутрішньому роздробленню, зсуву, який одночасно створює нові бачення і, нарешті, виборчій дії із сторонинайпридатніших для освіти ситуацій складовихчастин. З обліком генезису цього матеріалу такий процес заслуговує назву«регресії». При переробці психічний матеріал втрачає, звичайноскріпляючі його логічні зв'язки: робота сновидіння як би бере на себе тількиобробку фактичного змісту прихованих думок; так що при тлумаченні сновидіннянеобхідно відновити зв'язок знищенийроботою сновидіння.
Таким чином, засобивиразу роботи сновидіння можна назвати жалюгідними в порівнянні із засобаминашого мислення. Проте сновидіння зовсім не повинне відмовлятися від передачілогічних відносин між прихованими думками: дуже часто йому вдається замінити цівідносини характерними продуктами власної творчості.
Сновидіння перш за всезнаходить непорушний зв'язок між всіма частинами прихованих думок тим, щосполучає весь цей матеріал в одну ситуацію: воно виражає логічний зв'язокзближенням в часі і просторі, подібно художнику, що сполучає на картині щозображає Парнас, всіх поетів, які, звичайно, ніколи не знаходилися разом наодній вершині гори, але в понятті, поза сумнівом утворюють одну сім'ю. Роботасновидіння застосовує цей спосіб виразу і в частковостях, так що якщо в сновидінні два елементи знаходятьсяпоряд, це говорить за особливо тісний зв'язок між прихованими за ними думками.Тут потрібно ще помітити, що сновидіння однієї ночі знаходять при аналізі своєпоходження від одного і того ж круга ідей.
Причинна залежність всновидінні або зовсім не виражається або заміщається послідовністю в часі двохнеоднаково довгих частин сновидіння. Часте це заміщення буває зворотним, тобтопочаток сновидіння відповідає слідству, а кінець — передумові. Пряме перетворення уві сні одного предмету віншій вказує на відношення причини дослідства.
Сновидіння ніколи невиражає альтернативу «або — або», а містить обох членів її, як рівноправні, в одному і тому ж зв'язку. І я згадував, що при відтвореннісновидіння альтернативу «або — або»потрібно передавати словом "і".Уявлення, що суперечать один одному, виражаються уві сні переважно одним і тимже елементом (*). Слова «немає»,  мабуть, не існує для сновидіння. Протилежність між двомадумками і інверсія виражається в сновидінні надзвичайно дивно, саме: одначастина сновидіння як би послідовно перетворюється на свою протилежність. Нижчеми познайомимося ще з іншим способом виразу суперечності. Таке часте в сновидінні відчуття затрудненого руху виражає суперечністьміж імпульсами, тобто вольовий конфлікт.
Вельми придатним длямеханізму створення сновидіння виявляється тільки одне логічне відношення ==відношення подібності спільності, узгодження. Робота сновидіння користуєтьсяцими випадками як опорними пунктами для згущування сновидіння і сполучає  разом, що знаходить таке узгодження.
Всіх висказаних нами зауважень, звичайно,недостатньо для правильної оцінки всієї суми коштів, які  в розпорядженні роботи сновидіння для виразу логічнихвідносин між прихованими думками сновидіння. В цьому відношенні різнісновидіння бувають оброблені більш тонко або більш недбало: неоднаково стараннодотримуються наявного тексту і неоднаково користуються допоміжними засобамиробота сновидіння; в цьому випадкусновидіння здаються темними, спутаними і незв'язаними.
(*) Помітно, щовідомі лінгвісти стверджують: найдавніші мови людства відображають абсолютнопротилежні крайнощі одним і тим же словом (сильний — слабкий, всередині - зовні і т. д.; «протилежне значення первинних слів»).
Коли сон очевиднобезглуздий і містить очевидну суперечність, це відбувається навмисно: своїм звигляду недбалим відношенням до всіх логічним вимог сновидіння указує на якусьприховану думку; безглуздість в сновидінні означає суперечність, насмішку ізнущання в прихованих думках. Оскільки це пояснення є самим сильнимзапереченням проти того розуміння сновидіння, яке приписує походженнясновидіння  позбавленої критики душевної діяльності, то я хочу підкріпити своєпояснення прикладом. Менісниться: один мій знайомий М. піддався в одній статті нападкам із сторони небільше і не менше як, самого Гете, нападки ці, на нашу загальну думку,були незаслуженими. М. був, звичайно знищений ними; вінгірко скаржиться на це в одному суспільстві за столом але говорить, що йогопошана до Гете від цього аніскільки не постраждала. Я стараюся потім дещоз'ясувати собі обставини часу які здаються мені неправдоподібними: Гете помер в1832 році отже, його нападки на М. повинні були відбутися раніше; М. повиненбув бути тоді зовсім молодою людиною; мені представляється вірогідним, що йомубуло 18 років. Але я не знаю точно, який у нас тепер рік, і таким чином всеобчислення затемняється. Втім, ці нападки містяться у відомій статті Гете«Природа». Безглуздя цього сновидіння покажеться ще яскравіше, якщо яповідомлю, що М. —  молодий ділок, якомучужі всякі поетичні і літературні інтереси. Але, приступивши до аналізу цьогосновидіння, я зумію довести, що за цим безглуздям криється визначена система.Сновидіння черпає свій матеріал з трьох джерел:
1. М., з яким япознайомився в одному суспільстві за столом звернувся до мене одного разу зпроханням обстежувати його старшого брата, який виявляв ознаки душевного розладу. При розмові з хворим  трапилася неприємна сцена, що полягала в тому, щохворий без жодного мотиву став нападати на брата і натякати на його юнацькіпригоди. Я запитав хворого про день його народження (дата смерті в сні) іпримусив його проводити різні обчислення, щоб знайти у нього ослабленняпам'яті.
2. Одна медична газета,на обкладинці якої стояло також і моє ім'я, помістила прямо-таки«знищуючу» критику одного зовсім молодого референта з приводу книгимого друга Ф. з Берліна. Із цього приводу я говорив з редактором, який, правда,виразив своє співчуття, але відмовився поміститизаперечення. Після цього я припинив відносини з газетою і в своїй письмовійвідмові виразив редактору надію, що наші особисті відносини від цього випадкуне постраждають.
Даний випадок, власне, іє джерелом сновидіння.
Негативний прийом,наданий роботі мого друга, провів на мене глибоке враження: ця робота, на моюдумку, містила фундаментальне біологічне відкриття, яке лише тепер — через 4 роки —  починає оцінюватися фахівцями.
3. Один хворий розказавмені недавно історію хвороби свого брата, який впав в божевілля з криком«Natuг, Natuг » (*). Лікарі думали, що вигук цей відноситься дочитання прекрасної статті Гете і що воно указує наперевтому хворого від занять. Я сказав, що мені представляється більшвірогідним, що вигук «природа» потрібно розуміти в тому статевомузначенні, яке відоме і неосвіченим. І той факт, що нещасний хворий згодомзнівечив собі статеві органи, в усякому разі підкріпив моє припущення. Коливідбувся перший припадок, цьому хворому було 18 років.
В сновидінні перш за всеза моїм Я ховається мій, дуже погано зустрінутий критикою друг(«я прагну дещо з'ясувати собі обставини часу»). Книга мого другаприсвячена саме дослідженню деяких питань про тривалість життя; між іншим, автор говорить також про тривалістьжиття Гете, яке рівне дуже значному вбіології числу днів. Проте моє Я уподібнюється потім паралітику («я незнаю точно, який у нас тепер рік»). Таким чином, сновидіння представляємого друга паралітиком, рясніючи при цьому безглуздостями.
(*) Natur —  досл. природа, натура. Впівденнонімецькому також (евфемізм) — сором,статеві органи.
Приховані ж думкисвідчать іронічно: «звичайно, він == божевільний дурень,  а ви — генії ібільше за всіх розумієте; а не  вірніше буде зворотне». Ця інверсія широко використана в змісті сновидіння; так, наприклад, Гетенападає на молоду людину; це, звичайно, безглуздо, бо у наш час всяка молодалюдина легко може критикувати великого Гете.
Я міг би сказати, щокожне сновидіння виходить тільки з егоїстичних спонукань. Моє Я уві сні не тільки заміщає мого друга, алезображає також і мене самого; я ототожнюю себе з ним: доля його відкриттяпредставляється мені зразком того, як буде прийнято моє власне відкриття; колия виступлю з своєю теорією підкреслюючої в етіології психоневрозів впливстатевої сфери (ср. натяки на хворого з вигуком «природа»), то менечекає така ж критика, і я вже тепер також сміюся над нею. Розкриваючи далі своїприховані думки, я постійно знаходжу насмішку і знущання як король безглуздостей в сновидінні.Випадкова знахідка у Венеції надтріснутого черепа вівці, як відомо, навела Гете на думку про так звану хребетну теорію черепа (*). Мій друг хвалиться, що, будучи студентом, вінпідняв цілу бурю для усунення одного старого професора, який, маючи у минуломузаслуги (між іншим, і в вказаннійвище області порівняльної анатомії), зробився потім внаслідок старечого недоумства нездібним до викладання.Піднята ним (другом) агітація допомоглазапобігти біді що створилася внаслідок того, що в німецьких університетах невстановлена вікова межа академічному викладанню.Але вік не гарантує від дурості. Декілька років я служив в одній лікарні пристаршому лікарі, який, будучи давно вже дряхлим і з десяток літ явнонедоумкуватим, продовжував займати свою відповідальну посаду. Тут мені згадується знахідка Гете уВенеції. Молодята, колеги по лікарні, застосували якось до цього старогопопулярну в той час пісеньку: «жоден Гете цьогоне оспівав, жоден Шиллер цього не описав» і т.д.
 (*) Теорія походженнячерепа з тих, що видозміненорозрослися і зрощених між собою хребців.
 
 2.3. Вториннаобробка
Ми не закінчилище оцінки роботи сновидіння. Окрім згущування зсуву і наочної переробкипсихічного матеріалу необхідно приписати роботі сновидіння ще іншого роду функцію, помітну втім, неу всіх сновидіннях. Я не стану детально описувати цю частина роботи сновидіння,але хочу лише вказати, що про її єство можна скласти собі уявлення, якщоприпустити – можливо не зовсім вірно — що робота сновидіння діє іноді насновидіння вже після його освіти. Вона полягає в тому, щоб розташувати складовіелементи сновидіння в такий порядок, при якому вони знаходилися б між собою взв'язку і зливалися б в одне цільне сновидіння. Таким чином, сновидінняпридбаває щось на зразок фасаду, який, звичайно, не у всіх пунктах прикриваєйого зміст, і при цьому перше попереднє тлумачення, якому сприяють вставки ілегкі зміни. Але така обробка сновидіння стає можливою лише завдяки тому, щоробота сновидіння при цьому нічим не збентежується і взагалі знаходить різкенерозуміння прихованих думок; тому, коли ми приступаємо до аналізу сновидіння,нам перш за все необхідно відкинути ці спроби тлумачення.
В цій частині мета роботисновидіння стає особливо прозорою: це — прагнення зробити сновидіння більшзрозумілим. Це обставина вказуєтакож і на характер такої переробки; остання відноситься до відповідного змістусновидіння, так як наша нормальна діяльність — до змісту будь-кого сприйняття: вона прикладає до ньоговідомі готові уявлення і вже при самому сприйнятті в цілях зрозумілостірозташовує елементи останнього в певному порядку; проте така переробка ризикуєспотворити сприйняття, і дійсно, якщо не вдасться пов'язати його з чимось відомим, вона приводить донайдивніших непорозумінь. Адже відомо, що ми не в змозі дивитися на ряд чужихнам знаків або слухати незнайомі слова без того, щоб не видозмінювати їх зметою зробити зрозумілими і пов'язати з чим-небудь знайомим для нас.
Сновидіння, які підлягалися такій обробці такої психічної діяльності, повністюаналогічної мисленню в безсонному стані, можна назвати добре складеними. Вінших сновидіннях ця діяльність абсолютно відсутня; в них навіть не робитьсяспроби упорядкувати і тлумачити їх, так що по пробудженні ми, відчуваючи себетотожними з цієючастиною роботисновидіння, говоримо, що воно було «вчинено спутаним». Протесновидіння, що представляє безладну купу незв'язних уривків, має для аналізутаку ж цінність, як і сновидіння, добре зроблене і мало пригладжений зовнішнійвигляд; в першому випадку нам не доводиться витрачати зусиль на руйнування тогощо створене останньою функцією роботи сновидіння. Не слідує, проте помилятися івважати, що цей фасад сновидіння не представляє з себе нічого іншого, як простонезрозумілу і досить довільну переробку змісту сновидіння свідомої інстанцієюнашого душевного життя. Нерідко для створення фасаду сновидіннявикористовуються фантазії-бажання, які знаходять собі втілення в думкахсновидіння і по типу аналогічні відомим нам з пильнування так званим «снамнаяву». Бажання-фантазії які аналіз відкриває в нічних сновидіннях, частовиступають як повторення і переробки сцен в дитинстві; фасад сновидіннявідкриває нам власне ядро сновидіння, безпосередньо що піддалося спотворенню вбагатьох сновидіннях шляхом змішення з іншим матеріалом. В роботі сновидіннянеможливо більш відкрити інших типів діяльності, окрім чотирьох вищезгаданих.
Якщо твердодотримуватися того положення, що «робота сновидіння» означаєпереробку прихованих думок в зміст сновидіння, то потрібно сказати, що роботасновидіння взагалі нічого не створює, не проявляє свої власні фантазії, неміркує, не робить висновок і що взагалі функції її полягають тільки в згущуванніматеріалу, зсуві його і наочному його уявленні, до яких приєднується іноді щеостанній непостійний елемент — переробки, що тлумачить. В змісті сновидіннязустрічаються правда, і такі елементи, які можна б було прийняти за продуктвищої психічної діяльності; але аналіз завжди знаходить, що ці інтелектуальніоперації мали місце вже в прихованих думках звідки сновидіння їх лишезапозичає. Логічнийвисновок в сновидінні є не що інше, як повторення висновку з прихованих думок.Воно буває неспростовним, якщо переходить в сновидіння без зміни; воно стаєбезглуздим, якщо робота сновидіння переносить його на інший матеріал.Обчислення уві сні вказує на таке ж вприхованих думках; але тоді як в останньому випадку обчислення завждиправильне, уві сні воно може через згущування елементів і зсуву на іншийматеріал дати найбезглуздіший результат. Мови, що навіть зустрічаються всновидінні, не складені знов; вони виявляються складеними з уривків мов,вимовлених або чутих раніше і відтворених тепер в прихованих думках; при цьомуслова відтворюються найточнішим чином, мотив же до їх вимовлення ігнорується і значення жорстокоперекручується. Мабуть не надмірно підкріпити останні вказівки прикладами.
1. Безневинно звучне ідобре складене сновидіння однієї пацієнтки свідчить:
Вона йде на ринок з своєюкуховаркою, яка несе корзину.
М'ясник у відповідь на їївимогу чогось говорить: «цього вже немає»,== і хоче дати їй що-небудь інше із зауваженням: «це теж добре». Вона відмовляється і йде допродавця овочів. Остання пропонує їй  зелень чорного кольору. Вона говорить: «цього я не знаю(kenne) і не візьму».
Слова «цього вже немає» знаходяться у зв'язку зісторією її лікування. Я сам за декілька днів до того пояснював пацієнтці, щоспогади раннього дитинства вже не існують як такі, а замінюються метафорами існовидіннями; значить, в її сновидінні як м'ясник фігурую я.
Інші слова: «цього яне знаю»--були вимовлені при абсолютно іншихумовах. За день до сновидіння вона крикнула своїй куховарці, яка, втім, тежфігурує в сновидінні: «поводьтеся пристойно, цього я не визнаю(kenne)» (тобто такої поведінки не визнаю і не розумію). Більш безневинначастина цієї фрази потрапила, в силу зсуви, в сновидіння; в прихованих  думкахголовну роль грала інша частина фрази; річ у тому, що в даному випадку роботасновидіння змінила украй наївно і до повного невпізнання створену уявою хвору ситуацію, де я поводжуся в деякомуроді непристойно по відношенню до неї. А ця уявна ситуація, в свою черга, єлише «новим виданням» переживання пацієнтки мало колись місце насправді.
2. Ось інший неначепозбавлений всякого значення сон, в якому
зустрічаються числа. ПаніА. сниться, ніби їй потрібно сплатити за щось: дочка її берет у неї з гаманця 3фл. 65 кр., але мати говорить їй: «що ти робиш? Це ж коштує тільки 21 крейцер».
Та що  бачила сон була іногородньою; вонапомістила свою дитину в якийсь виховний заклад у Відні і могла продовжуватилікування у мене до тих пір, поки у Відні залишалася її дочка. В деньнапередодні сновидіння завідуюча закладом радила матерів залишити дитину ще нарік; в цьому випадку вона продовжила б і своє лікування на рік. Числа всновидінні набувають значення, якщо пригадати, що«время-- гроші». Один рік рівний 365 дням, в крейцерах 365 кр. або 3фл. 65 кр.; 21 крейцер відповідає трьом тижням, які залишалися з дня сновидіннядо кінця навчання і, отже, до кінця лікування. По- видимому, саме грошовіміркування примусили цю пані відхилювати пропозиція завідуючої, і через ці жміркування в сновидінні фігурує невелика грошова сума.
3. Молода, але щознаходиться вже декілька років в заміжжі пані взнає, що її знайома одноліткаЕліза Л. заручена. По цьому мотиву їй приснилося наступне:
Вона з своїм чоловікомсидить в театрі, і одна сторона партеруабсолютно порожня. Чоловік розказує їй,що Еліза Л. і наречений її такожхотіли піти, але могли дістати тільки поганімісця, три місця за 1 фл.50 кр., а таких вони не хотіли брати. Вона думає, що в цьому не булобіди.
Тут нас цікавить, як цічисла виникли з матеріалуприхованих думок і яке випробуване ними перетворення. Звідкивиникли ці 1 фл. 50кр.? З незначного приводу попереднього дня:її невістка отримала в подарунок відсвого чоловіка 150 фл. і поквапилася розтратити їх, купивши собі на цю сумуякусь прикрасу. Помітимо, що 150 фл. в 100 разів більше, ніж 1 фл. 50 кр. Дляцифри «три» що відноситься до театральних квитків, є лише тойзв'язок, що невістка Елізи Л. рівно на три місяці молодше за цю пані, що бачиласон. Ситуація в сновидінні є відтворенням невеликого випадку, яким чоловік їїчасто дратував: вона одного разу дуже поспішала дістати завчасно квитки на однеуявлення; коли ж вона з'явилася в театр, одна сторона партеру була майжепорожня; їй отже, немає чого було так поспішати. Не залишимо, нарешті, безувагу і ту безглуздість в сновидінні, що дві особи хочуть узяти три квитка втеатр. Приховані думки тут такі: «це ж було безглуздо виходити так ранозаміж; мені немає чого було так поспішати. На прикладі Елізи Л. я бачу, щозавжди могла б знайти  чоловіка і навіть в сто разів кращого (чоловіка, сокровище--Schatz),якби тільки почекала. За свої гроші (придане) я могла б купити трьох таких ”мужів».

Розділ 3.Тлумачення сновидінь.Образець аналізу сновидіння.
Познайомившись впопередньому викладі з роботою сновидіння читач, мабуть, буде схильнийрозглядати її як абсолютно особливий процес, що не має, наскільки відомо, подібного собі; на роботусновидіння як би переходить те дивне відчуття, яке звичайно викликається у наспродуктом цієї роботи, тобто сновидінням. Але насправді робота сновидіннявперше знайомить нас лише з одним з цілого ряду психічних процесів, на грунті яких виникають істеричні симптоми,нав'язливий страх нав'язливі і маревні ідеї. Згущування і перш за все зсув єзавжди характерними рисами також і для цих процесів; навпаки, наочне уявленнязалишається своєрідною межею роботи сновидіння. Якщо це пояснення ставитьсновидіння поряд із створеннями хворої психіки, то тим важливі для нас взнатиістотні умови виникнення таких процесів, як сновидіння. Читач, ймовірно будездивований, коли почує, що до цих обов'язкових умов не відносяться ні стан сну,ні хвороба; цілий ряд явищ повсякденного життя здорових людей —  забудькуватість, обмовки промахи і відомийрід помилок —  зобов'язаний своїм виникненнямтакому ж психічному механізму, як і сновидіння.
Серед окремих функційроботи сновидіння понад усе вражаючий зсув, що є центральним пунктом всієїпроблеми. При дослідженні в пресі мивзнаємо, що явище зсуву обумовлюється чисто психологічними моментами: воно є чимось на зразок мотивування. Щоб знайти останню, необхіднодати оцінку тим фактам, з якими ми неминуче стикаємося при аналізі сновидіння.Так, при аналізі першого сновидіння я був вимушений перервати виклад прихованихдумок з огляду на те, що серед них, як я признався, були такі, які я поважливих міркуваннях вважаю за краще приховати від сторонніх. До цього я додав,що якщо замість даного сновидіння узяти для аналізу яке-небудь інше, це справіне допоможе: в кожному сновидінні з темним або спутаним змістом я натраплю наприховані його думки, що вимагають збереження таємниці. Але якщо я продовжуюаналіз для себе самого і не беру до уваги інших, для яких же і не призначенотаке особисте переживання як сновидіння, то я добираюся, нарешті, до такихдумок, які приголомшують мене, яких я в собі не знав і які мені не тільки чужі,але і неприємні; я готовий енергійно оспорювати їх, але протікаюча в аналізіасоціація ідей непереборно нав'язує мені їх. Цей загальний стан речей я можупояснити тільки тим, що думки ці дійсно містилися в моєму душевному житті іволоділи відомою психічною інтенсивністю або енергією, але знаходилися всвоєрідному психологічному стані, через який не могли зробитися свідомими. Яназиваю цей особливий стан – витисненням.
І я не можу не бачити причинного зв'язкуміж неясністю сновидіння і витісненням деяких прихованих думок, тобтонездатністю їх досягти сфери свідомості; а звідси я стверджую що сновидіння повинне бути неяснимдля того, щоб не видати заборонених прихованих думок. Таким чином, я приходжудо уявлення про спотворення сновидіння, яке є продуктом роботи сновидіння і маєна своїй меті замаскувати, тобто приховати, що-небудь.
Я спробую тепер наприкладі, вибраного мною для аналізу сновидіння, запитати себе, яка ж та прихована думка, яка проявилась в цьому сновидінні в спотвореному вигляді і яка,будучи не спотворена, викликала б з мого бокунайрізкіше заперечення. Язгадую, що дармовапоїздка в кареті нагадала мені про дорогу що обійшлися мені останнім часом поїздкою в кареті з одним членом моєїсім'ї; далі, що тлумачення сновидіння привело мене до думки —
«мені хотілося би випробувати разок любов, яка менінічого не стоїть» і, нарешті, що я незадовго передсновидінням витратив на це саме обличчя великусуму грошей. В зв'язку з цим я не можу звільнитися від думки що мені шкода цих грошей. І лише коли я признаюся в цьому, відчуття набуває значення та обставину, що я уві сні хочу любові, не вимагаючої від мене ніяких витрат. І все-таки я маю правощиро сказати собі, що при рішеннізатрачувати ту суму я не коливався ні однієїмиті; жаль про це, тобто зворотняспонука, не досягло моєї свідомості; з якихпричин не досягло, це у всякому випадку іншепитання, що веде далеко убік, і відома мені відповідь на нього належить до іншого зв'язку ідей.
Піддаючи аналізу не своєвласне, а сновидіння іншого обличчя, я прийдудо тих же висновків, хоча міркування, на яких будуть грунтуватися мої висновки, будуть іншими. Якщо я маю справу з сновидінням здорової людини, то у мене немає іншого засобупримусити його визнати знайдені і неусвідомленіїм приховані думки, як вказати на загальний зв'язок всіхприхованих думок сновидіння. Якщо ж я маюсправу з нервовохворою, наприклад істериком, те визнання витисненій думці є для нього обов'язковим зважаючи на зв'язокцей останньої з симптомами його хвороби ізважаючи на поліпшення, що наступає унього при заміні симптомів хвороби неусвідомленими думками. Наприклад, у хворого, якомуналежить останнє сновидіння з трьома квитками за 1 фл. 50 кр., аналіз повинендопустити, що вона не цінує свого чоловіка, жалкує про брак з ним і охочезамінила б його іншим; вона, звичайно, зтверджує, що любить його і що їїсвідомість нічого не знає про цю низьку оцінку чоловіка (в 100 разів кращого!);але всі симптоми її хвороби приводять до такого ж висновку, як і це сновидіння.І після того, як ухворого були розбуджені витиснені спогадипро той час, коли вона свідомо не любила свого чоловіка, хворобливі симптоми зникли, а з ними зник і її опір проти вищезазначеного тлумачення сновидіння.
Прийнявши поняттявитіснення і привівши факт спотворення сновидіння в зв'язок з витисненим психічним матеріалом, ми в змозі вказати у загальних рисах на отримані з аналізу сновидінь головні результати. Щодо зрозумілих і осмислених сновидінь ми взнали, що вони є незамаскованими виконаннями бажань тобто що ситуація сновидіння представляє виконаним яке-небудь цілком заслуговуюче уваги бажання, знайоме свідомості і що залишилося невиконаним наяву. В неясних і спутанихсновидіннях аналіз знаходить щось цілкоманалогічне: ситуація сновидіння знову зображаєвиконаним яке-небудь бажання, що випливає завждиз прихованих думок; але відрекомендовано воно в  невпізнанному вигляді отже тількианаліз в змозі розкрити його.
При цьому бажання або саме витиснене і чуже свідомості,  або найтіснішим чином зв'язано з витиснений ными думками  івиражається ними. Отже, формула цих сновидіньтака:  вони несуть замасковані виконання витісненихбажань. Цікаво відзначити із цього приводусправедливість народного переконання, що розглядаєсновидіння як прогноз майбутнього. Насправді в сновидіннівиявляється не те майбутнє яке наступить, ато, настання якого ми бажали б; народний дух ітут поступає так, як він звик поступати в інших випадках: він вірить в те, чого бажає.
З погляду виконаннябажань сновидіння бувають трьох видів.По-перше, сновидіння, що представляють невитіснене бажання в незамаскованомувигляді: такі сновидіння інфантильного типу рідшетих, що зустрічаються, у дорослих.  По-друге, сновидіння, що виражають витіснені бажання взамаскованому вигляді: таких,мабуть величезна більшість всіх нашихсновидінь, для розуміння яких необхіднийаналіз. По-третє, сновидіння, виражаючі витіснені бажання, але без або з недостатніммаскуванням їх. Ці сновидіння постійносупроводжуються страхом, що перериває сон; страх виступає тут замість спотворення сновидіння; в сновидіннях же другоїкатегорії страх усувається роботою сновидіння.Можна без особливих затрат довести, щоуявлення, що викликає тепер у нас уві сні страх було колись нашим бажанням, а потім було витіснене.
Існують також ясні сновидінняіз страшним змістом які, проте, не викликають страху вмені; тому їх не слідує зараховувати до сновидінь третьоїкатегорії. Такі сновидіння служили завждидоказом тієї думки, що сновидіння позбавлені всякогозначення і психічної цінності. Проте аналіз одного прикладу покаже, що в такихвипадках ми маємо справу з добре замаскованимивиконаннями витіснених бажань, тобто з сновидіннями другої категорії; цей же приклад може служити прекрасною ілюстрацією придатності роботи зсуву для маскування бажань. Дівчина уві сні бачить єдину дитину своєї сестри мертвою притій же обстановці, при якій вона дещо роківтому бачила мертвою першу дитину. При цьому дівчина не випробовує ніякоїжалості, але, звичайно, протестує проти того розуміння,ніби смерть дитини відповідає її бажанню. Цього і не потрібено: річу тому, що у труни першої дитини сестри вона в останній раз бачила і говорила з улюбленою людиною; якби померла друга дитина, то, ймовірно, воназнову зустрілася б в будинку сестри з цієюлюдиною. І ось вона жадає цієї зустрічі, але протестує протии такого відчуття.В самий день сновидіння вона узяла квиток на лекцію оголошену все ще улюбленою нею людиною; її сновидіння є просто«нетерпляче» сновидіння, як це звичайно буває перед подорожжю, відвідинами театру і іншими очікуваними задоволеннями; щоб приховати це прагнення, ситуаціязастосована до випадку, який найменше підходить длярадісних відчуттів, але який надав їй одного разу послугу.Слід звернути увагу ще наті обставини, щоемоції уві сні відповідають  дійсності, хоча і прихованій;ситуація  в сновидінні передбачає давно бажане побачення і не дає ніякого приводу для важких відчуттів.
Оскільки філософамдотепер не доводилося ще займатися питаннямпро психологію витіснення, то дозволено у зв'язку з невідомим єством цього явища скласти собі наочне уявлення про процес утворення сновидіння. Не дивлячись на складність прийнятої нами схеми, ми все-таки не можемозадовольнитися більш простою схемою. На нашу думку,в душевному апараті людини є дві розумові інстанції, з яких друга володіє тією перевагою, що її продукти знаходять доступ всферу свідомості відкритим; діяльність жепершої інстанції несвідома і досягаєсвідомості тільки через відношення другої. На межі обох інстанцій, на місці переходу від першої до другої, знаходитьсяцензура яка пропускає лише бажане їй, а іншезатримує. І ось тещо відхилено цензурою, знаходиться, за нашимвизначенням, в стані витіснення. За відомих умов,одним з яких є сновидіння, співвідношення сил міжобома інстанціями змінюється таким чином, що витіснене не може вже бути цілком затримано; уві сні це відбувається як би внаслідок ослаблення цензури, через яке витіснене набуває можливості прокласти собі дорогу в сферу свідомості. Але оскількицензура при цьому ніколи не скасовується, а лишеослабляється, то вона задовольняється такимизмінами сновидіння, які пом'якшують неприємні їй обставини; те, що у такому разі стає усвідомлюваним, є компроміс між намірами однієї інстанції і вимогами іншої. Витіснення,ослаблення цензури, утворення компромісу —  така основна схема виникнення як сновидіння, так і всяких психопатичних уявлень; при утворенні компромісу як в тому, так і в іншому випадку спостерігаються явища згущуванняі зсуву і виникають поверхневі асоціації,знайомі вже нам по роботісновидіння.
Немає потребиприховувати, що відому роль в створеному нами поясненні зіграв елемент демонізмапри роботі сновидіння. У нас дійсно виникловраження, що утворення неясних сновидіньвідбувається так, як ніби одна особа, що знаходиться в залежностівід іншого, бажає сказати те, що останньому неприємно слухати; шляхом такого уподібнення ми створили поняття проспотворення сновидіння і про цензуру і потімпостаралися перевести своє враження намову дещо грубої, та зате наочної психологічної теорії. Тоді чому б не звелися наші перша і друга інстанції приподальшому дослідженні, ми все ж таки чекаємопідтвердження нашого припущення що другаінстанція розпоряджається доступом до свідомості і може не пропустити до ньогопершу інстанцію.
Після пробудження цензурашвидко відновлює свою колишню силу і тоді можевідібрати все, що було завойовано унеї в період її слабкості.Що забуває сновидіння — принаймнічастково — вимагає саме такого пояснення, цевиявляється з досвіду підтвердженого незлічену кількість раз. При переказі сновидіння, при аналізі його нерідко трапляється, що уривок що вважався забутим, раптомзнов випливає в пам'яті; цей витягнутий іззабуття уривок дає звичайно якнайкращий і найближчийшлях до тлумачення сновидіння; ймовірно, через ці обставини даний уривок і був пригнічений, тобто забутий.
Тлумачивши сновидіння якобразне представлення виконання бажання іпояснивши неясність його цензурними змінами в витісненому матеріалі, нам вже неважкозробити висновок про функцію сновидіння. Впротилежність звичайним розмовам про те, що сновидіннязаважають спати, ми повинні рахувати сновидіння хранителем сну. По відношенню до дитячого сну це твердження, мабуть, не зустріне заперечень.
Настання сну абовідповідної зміни психіки уві сні вчому б воно не полягало, обумовлюється рішенням заснути, яке нав'язується дитині або приймається їм добровільно унаслідок утомленості; при цьому сон наступає лише при усуненнізовнішніх подразників, що можуть поставитиперед психікою замість сну інші задачі. Намвідомо, які засоби служать для усунення зовнішніх роздратувань; але необхідно вказати також назасоби, якими ми розташовуємо для придушенняроздратувань внутрішніх (душевних), також що заважають нам заснути. Візьмемо матір, що усипляє своюдитину; останній безупинно висловлюєяке-небудь бажання: йому хочеться щераз поцілуватися, він хоче ще грати; бажання ці частиною задовольняються, частиною авторитетно відкладаються нанаступний день; ясно, що виникаючі бажання іпотреби заважають заснути.
Кому не знайома забавнаісторія (Болдуіна Гроллера) про поганого хлопчиська, який, прокинувшися вночі, кричитьна всю спальню: «хочу носорога!»Спокійна дитина замість того, щоб кричати, побачила би в сні, ніби він грає з носорогом. Оскільки сновидіння, що представляє бажання виконаним, приймається уві сні довірливо, то вонотаким чином усуває бажання, і продовженнясну стає можливим.
Не можна невизнати, що сновидіння приймається довірливо тому, що є нам у вигляді зоровогосприйняття; дитина ж не володіє ще здатністю, що розвивається пізніше,відрізняти галюцинації або фантазію від дійсності.
Доросла людинауміє розрізняти це; він розуміє також даремність бажаного і шляхом тривалоївправи навчається відкладати свої бажання до того моменту, коли вони внаслідокзміни зовнішніх умов зможуть бути задоволені обхідним шляхом. Відповідно цьомуу дорослого уві сні рідко зустрічається виконання бажання прямим психічнимшляхом; можливо навіть, що воно взагалі не зустрічається; а все, що здаєтьсянам створеним за зразком дитячого сновидіння, вимагає набагато більш складногопояснення. Зате у дорослої людини — і, мабуть, у всіх без виключення людей знормальним розумом — розвивається диференціація психічного матеріалу, відсутняу дитини; з'являється психічна інстанція яка, будучи навчена життєвим досвідом,строго панує над душевними рухами, надаючи їм затримуючий вплив і володіючи повідношенню до свідомості і довільних рухів найбільш сильними психічнимизасобами. При цьому частина дитячих емоцій як даремна в житті, пригнічуєтьсяновою інстанцією, так що всі витікаючі з цих емоцій думки знаходяться в станівитіснення.
Коли ж цяінстанція, в якій ми взнаємо своє нормальне Я ухвалює рішення заснути, то черезпсихофізіологічні умови сну вона, мабуть, вимушена ослабити енергію, з якоюзвичайно затримує вдень витиснені думки. Це ослаблення саме по собі мале: хоча в пригніченій дитячій душі ітісняться емоції, вони через стан сну все-такинасилу знаходять собі дорогу до свідомості ізовсім не знаходять її до рухової сфери. Проте небезпека, що загрожує з цієї сторони спокійному продовженню сну повинна бути усунена. Із цього приводу необхідно вказати, щонавіть в глибокому сні відома кількістьвільної уваги повинна бути обернуто на тізбудження, зважаючи на які пробудження представляєтьсябільш доцільним, ніж продовження сну. Інакше неможна б було пояснити тієї обставини, що нас завжди можна розбудитироздратуваннями певної якості, як на це указував вже старий фізіолог Бурді; наприклад, матипрокидається від плачу своєї дитини, мірошник — від зупинки свого млина, більшість людей — відтихого звернення до них на ім'я. Ось це безсоння в сні  звернуте також і на внутрішнізбудження, витікаючі з витісненого, і утворює разом з ними сновидіння задовольняюче як компроміс одночасно обидві інстанції.
Це сновидіння, зображаючипригнічене або витіснене бажання виконаним, як би психічно вичерпує його; в той же час,роблячи можливим продовження сну, воно задовольняє і іншу інстанцію.
Наше Я охоче поводитьсяпри цьому як дитя; воно вірить  сновидінню, як би кажучи: «так, так, ти маєшрацію, але дай  мені поспати». Та обставина, що ми після пробудження так низькоцінуємо сновидіння зважаючи на спутаність і уявної нелогічності його, обумовлюється,ймовірно, також і тим що аналогічну оцінку дає нашим виникаючим емоціям звитіснених спонук спляче Я, яке в своїй оцінці спирається на моторне безсилляцих порушників сну. Ми навіть уві сні усвідомлюємо іноді цю низьку оцінку,саме: коли сновидіння по своєму змісту дуже вже виходить за межі цензури, мидумаємо: «це адже тільки сон»,- і продовжуємо спати.
Проти такого розуміння неможе служити запереченням та обставина,що і по відношенню до сновидіння існують граничнівипадки, коли воно не в змозі вже виконувати свою функції — охорона сну і, як це буває пристрашних сновидіннях бере на себе іншу функцію — своєчасно перервати сон.
Сновидінняпоступає при цьому подібно добросовісному сторожу який спочатку виконує своїобов'язки, усуваючи всякий шум може розбудити громадян; коли ж причина шуму непредставляється йому важливою і сам він не в силах справитися з нею, тоді вінбачить свій обов'язок в тому, щоб самому розбудити громадян.
Ця функція сновидіннястає особливо очевидною в тих випадках, коли досплячого суб'єкта доходять які-небудь зовнішні роздратування. Та обставина, що роздратування зовнішніх органів відчуттів під час сну роблять вплив на зміст сновидіння, всім давно відомо, може бути доведено експериментально і є мало придатним, але дуже високо оціненим результатом лікарських дослідженьсновидіння. Але з цим фактом пов'язана інша нерозв'язнадотепер загадка: зовнішнє роздратування, діючи в експерименті на сплячого, з'являється в сновидінні не в своєму справжньому вигляді, а піддається одному з численнихтлумачень вибір між якими, як здається, наданийпсихічному свавіллю. Психічного свавілля,звичайно ж, не існує; сплячий може реагуватирізним чином: він або прокидається, або йому вдаєтьсяпродовжувати сон. В останньому випадку він може скористатися сновидінням, щоб усунути зовнішнє роздратування, і притому все- таки різним чином: він може,наприклад, усунути роздратування бачившиуві сні таку ситуацію, яка абсолютно не в'яжеться з даним роздратуванням. Так, наприклад, одному пану з хворобливим абсцесом в промежині снилося, ніби він їде верхи на коні; причому зігріваючий компрес, який повинен був пом'якшитибіль, був прийнятий їм уві сні за сідло; такимчином він справився з тим, що заважало йому спати роздратуванням. Частіше ж буває так, що зовнішнєроздратування піддається тлумаченню, через яке воновходить в зв'язок з витісненим і чекаючим свого виконання бажанням, втрачає тому свій реальний характер і розглядається як частина психічного матеріалу. Так, наприклад, одній особі сниться, що віннаписав комедіювтілюючу відому ідею;комедія ставиться в театрі; пройшов першийакт, що зустрів бурхливими схваленнями; жахливо аплодують...
Сплячому тут вдалося продовжувати спати, недивлячись на шум; по пробудженні він не чув вже шуму, алесправедливо вирішив, що мабуть, десь поблизу вибивали килим або ліжко. Сновидіння виникаюче безпосередньо перед пробудженням від сильного шуму завжди є спробою за допомогою тлумачення звільнитися від роздратування, що заважає спати і таким чином продовжитисон ще на якийсь час.

4. Висновок.  Якщо задачею тлумаченнясновидіння я рахую заміщення сновидіння прихованими його думками, розплутування того, що зроблене роботою сновидіння, то, з однією сторони, явиставляю ряд нових психологічних задач, що стосуються як до механізму роботисновидіння, так і до єства і умов виникнення так званого витіснення; з другогобоку, я визнаю існування прихованих думок як психічний матеріал вищого порядку,що володіє всіма ознаками вищої розумової діяльності, але не проникаючої всферу свідомості до тих пір, поки сновидіння не спотворить його. Я вимушенаприпускати існування таких прихованих думок у кожної людини, бо майже всі люди- навіть самі нормальні — здатні бачити сни. З питанням про несвідомість прихованих думок і про відношення їхдо свідомості і до витіснення зв'язані інші важливі для психології питання, але рішення останніх повинне бути відкладено до того часу, коли вдасться шляхом аналізу з'ясувати походження інших створень хворої психіки, саме: історичних симптомів і нав'язливих ідей.