Методи роботи психолога
Перш ніж приступитися до розгляду теоретичної психології йвикористовуваних у ній методів дослідження, ми зупинимося на тій категоріїпсихологів, з якої найчастіше можна зустрітися в повсякденному житті, тобто напсихологах-практиках.
Прикладні області
Серед психологів, що безпосередньо обслуговують своїх ближніх, однізаймаються проблемами окремих людей у випадках емоційних або соціальних криз,інші прагнуть допомогти рішенню проблем, що виникають у галузі освіти абовиробничої діяльності, треті створюють програми для залучення уваги людей дорізних суспільних заходів або безпосередньо беруть участь у таких заходах.
Деякі працюють у власних приватних кабінетах, а інші в шкільнихкеруваннях, у суспільних, урядових або часток установах. Крім того, не можназабувати про всіх тих, хто викладає психологію в середніх спеціальнихнавчальних закладах, інститутах і університетах, іноді сполучаючи це знауково-дослідною роботою або за допомогою суспільству.
Клінічний психолог
Його роль не слід плутати з роллю психіатра. Клінічні психологи працюютьголовним чином у лікарнях і центрах психічного здоров'я або в консультаційнихкабінетах. Найчастіше вони мають справу з людьми, які скаржаться на стантривоги, що виражається у функціональних розладах емоційного або сексуальногоплану, або ж на труднощі в подоланні безладдя повсякденного життя. Психологповинен усвідомити собі проблему шляхом бесід з пацієнтом або психологічнимобстеженням, для того щоб вибрати й в остаточному підсумку застосувати найбільшпідходящу терапію.
Психолог-Консультант
Головне завдання психолога-консультанта полягає в тому, щоб допомогтилюдям, що не потребують психотерапії; до нього в основному звертаються ізпроблемами, що стосуються відносин між людьми, найчастіше подружніх абосімейних. У таких випадках він повинен полегшити налагодження конструктивногодіалогу між чоловіками або між батьками й дітьми, для того щоб вони моглирозв'язати свої проблеми.
Сексолог намагається надати допомогу людям, стурбованим сексуальнимипроблемами. Залежно від серйозності цих проблем він може або просто допомогтиклієнтові усвідомити якісь психологічні бар'єри, або у випадку більше складних дисфункційпсихологічного походження — запропонувати відповідне лікування.
Більшу роботу проводять і психологи-консультанти, що беруть участь уроботі різних центрів по попередженню самогубств і різного роду організацій поборотьбі з наркоманією або злочинами проти особистості, жертвами якихнайчастіше виявляються жінки й діти. Роль такого психолога полягає в тому, щобдопомогти суспільству усвідомити виниклі проблеми, націлитися на них іпостаратися вирішити.
Шкільний і промисловий психолог
Ці психологи-консультанти, що працюють у двох різних областях, виконуютьу сутності досить подібні функції: допомагають учням або службовцям вибратиспеціальність або роботу, найбільш відповідним їхнім інтересам і здатностям.Найчастіше їхні рекомендації бувають засновані на результатах співбесід абопсихологічних тестів.
Шкільному психологові іноді доводиться надавати психологічну підтримкуучнем, у яких виникають труднощі, пов'язані із процесом адаптації; психолог абодопомагає учневі розв'язати своїх проблеми, або рекомендує відповіднупсихотерапію.
Що ж стосується промислового психолога, то йому іноді доручаютьорганізацію програм навчання, спрямованих на підвищення продуктивності праці йпочуття причетності до справи підприємства в службовців і робітників. Він можевиступати також у ролі консультанта як робітників, так і підприємців івідігравати важливу роль у дозволі конфліктів між ними.
У майбутньому його все частіше й частіше будуть залучати до пробудженнядобросердя в людей при розподілі роботи й поділі часу, пов'язаних зреорганізацією діяльності підприємств.
З іншого боку, нагромадження знань про мотивації споживачів приводить дотого, що керуючі підприємство з виробництва й торгівлі споживчими товарамизвертаються до психологів за допомогою в прагненні створити оптимальні умовидля просування товарів на ринок, для реклами й найкращого використанняторговельних площ.
Педагогічний психолог і психолог-ергономіст
Якщо роль шкільного або промислового психолога складається головним чиному тім, щоб допомогти індивідуумові пристосуватися до шкільного або виробничогосередовища, то у функції педагогічного психолога й психолога-ергономіста,навпроти, входить поліпшення умов навчання або праці, для того щоб вониякнайкраще відповідали потребам і здатностям учнів або робітників.
Педагогічний психолог займається розробкою найбільш ефективних методівнавчання; зокрема, він використовує при цьому відкриття когнітивних психологіві теоретиків, що займаються дослідженням процесів навчання.
Останнім часом деякі педагогічні психологи стали спеціалізуватися вобласті «керування класом», допомагаючи викладачам виробити в собі такіпсихологічні й соціальні навички, які дозволяють створити в школі приємну йпродуктивну атмосферу.
Зі своєї сторони психологи-ергономісти на основі накопичених знань проповодження людей дають рекомендації конструкторам машин і інших пристроїв, зякими будуть мати справу робітники. У цьому змісті психолог-ергономіст повиненоднаково добре судити про найкраще розташування як важелів керування ротаційноюмашиною, так і кнопок і циферблатів на приладовій дошці в кабіні пілота або жуміти оцінювати інтенсивність шуму й освітленість, прийнятні для людини в данихумовах.
Інші розділи практичної психології
У різні області людської діяльності усе більше й більше проникають іпсихологи інших спеціальностей.
Психологія реклами займається оцінкою потреб або очікувань споживачів,створюючи, якщо представиться випадок, попит на підлягаючому збуту продукт,будь те зубна паста або виборча програма політичного діяча.
Юридична психологія прагне покращити взаємини між виправними установами йув'язненими або між останніми і їхніми родинами. Знання про поводження людини,якими володіють фахівці, дають їм можливість допомагати судам призначатизлочинцям такі міри покарання, які сприяли б їхньому поверненню в суспільство.
Військова психологія розробляє головним чином способи вдосконалюванняметодів командування або зміцнення зв'язків між різними групами. Воназаймається також вивченням методів, застосовуваних партизанами, і способіввпровадження у війська агентів супротивника.
Психологія релігії намагається зрозуміти й пояснити поводження віруючих уцілому або представників різних сект.
Екологічна психологія займається вивченням найбільш ефективних способів поліпшенняумов у населених пунктах і різних місцях, де протікає діяльність людини.Особлива увага вона приділяє проблемам шуму, забруднення середовища токсичнимиречовинами й нагромадження покидьків, характерного для нашого суспільстваспоживання.
Існують також фахівці із психології творчості, що прагнуть зрозумітидосвід художника і його формування в індивідуума.
У всіх цих областях важко відокремити теоретиків від практиків: нерідкоті самі люди змінюють і свої погляди на дану проблему, і використовувані методизалежно від одержуваних результатів.
Область наукових пошуків
Щодня виявляються нові факти, застосовуються нові методи, створюються йвипробовуються нові способи оцінки результатів. З них лише деякі відразузнаходять собі застосування, тоді як інші залишаються в тіні або ж взагалізабуваються залежно від моди або потреб суспільства. Призначення науки — накопичувати факти незалежно від того, як їх можна буде використовувати. Шляхипізнання несповідимі.
Психологічні дослідження можуть проводитися в рамках ряду типових тим:психічний розвиток індивідуума, базові властивості особистості і її еволюція,соціальні й міжособистісні взаємодії. Все це цілком чітко обкреслені розділи,знання яких буде збагачуватися даними досліджень, проведених по більшій частинів природній обстановці.
Проводяться також фундаментальні дослідження, що не ставляться доякої-небудь конкретної області психології. Їх проводять найчастіше влабораторії, використовуючи звичайно експериментальний метод, на якому мизупинимося наприкінці цієї глави. Розмаїтість досліджуваних тим і новизнагіпотез визначаються при цьому допитливістю, уявою й винахідливістюдослідників, а також волею, що надає керівник своїм співробітникам.
Генетична психологія
Учені, що займаються генетичною психологією, намагаються зрозуміти, яквідбувається психічний розвиток людини з перших годин його життя й до смерті.
Донедавна головна увага приділялася дитинству й отроцтву, які здавалисяосновними етапами в розвитку людини. Однак поступово центр ваги усе більше переміщавсяна аспекти життя, зв'язані зі зрілістю, старістю й наближенням смерті етапами,які в неменшій мері породжують кризи й напруженість у людей відповідних віків.Незабаром з'явився також цілий ряд досліджень, що показали, що дев'ять місяціввнутрішньоутробного життя — дуже важливий етап психологічного розвитку; значначастина сприйняттів дитини і його зв'язків з миром зароджується ще в утробіматері.
Генетична психологія намагається зрозуміти, як розвивається поводження зраннього внутрішньоутробного періоду до самого кінця життя.
Психологія особистості
Залежно від того, чи буде це біхевіоризм, психоаналіз або гуманістичнийнапрямок, роль кожного конкретного фактора в становленні різних властивостейособистості оцінюється по-різному.
Так, наприклад, розвиток жорстокості в дитині одні вважають результатомнаслідування «моделям» — дорослим людям або персонажам телевізійних передач,тоді як на думку інших це «розрядка» напруги, що накопичуються, або ж синдром«важкої» дитини, психічний розвиток якого гальмується середовищем.
Число таких прикладів, що стосується прийняття чоловічих або жіночихролей, сексуальних орієнтацій, що відхиляються форм поводження або будь-якихінших аспектів особистості, можна помножити. До них ми будемо не один развертатися в інших главах.
Соціальна психологія
Область соціальної психології вже була нами раніше обкреслена. Щоб датиподання про складність взаємин, що складаються між людьми, досить додати, щосоціальна психологія виробила цілий ряд своїх власних методів, для застосуванняяких нерідко потрібна чимала винахідливість. У цьому можна переконатися наприкладі експерименту, проведеного Милгремом.
Фундаментальні дослідження
Довідавшись про психологів, зайнятих фундаментальними дослідженнями,люди, стурбовані проблемою рентабельності, завжди задають собі питання: навіщоце потрібно?
Найбільш численні дослідження стосуються головним чином таких явищ, якнаучання і його закони, дія мотиваційних факторів, розвиток таких когнітивнихпроцесів, як сприйняття, пам'ять, мислення, мова або рішення завдань. Деякачастка (5-10%) досліджень проводиться винятково з метою поглибити наші знанняпро поводження.
Для деяких досліджень необхідне застосування особливих методів або високакваліфікація, і тому ними займаються більше вузькі фахівці.
Так, психофізіологія вивчає фізіологічні й біохімічні зміни, щовідбуваються в нервовій системі. Вона намагається встановити зв'язок між ними йрізними аспектами людської активності: функціонуванням пам'яті, регуляцієюемоцій, сном і сновидіннями. Методи досліджень тут досить різноманітні — відуживляння електродів у головний мозок до використання приладів, що вимірюютьчастоту серцевих скорочень, що реєструють електричну активність головного мозкуабо шкірні реакції й т.п.
Психофармакологія покликана випробовувати лікарські речовини й активніфактори, синтезовані у фармакологічних лабораторіях, для того щоб описатиїхнього впливу на поводження піддослідних тварин. Лише після проведеннянезліченних випробувань і аналізу отриманих результатів та або інша речовинаможе бути передане для випробувань на людях і тільки потім випущено в продаж.
Зоопсихологія використовує методи, прийняті в психології, щоб доповнитидані етологів про поводження різних видів тварин. Вона намагається кращезрозуміти те, що становить специфіку людської природи, установлюючи родиннізв'язки людини із тваринним миром. Що стосується парапсихології, те тутдослідник занадто часто буває змушений працювати на самій границі офіційновизнаної науки. Ціль його полягає в тому, щоб перевірити, чи існують удійсності ті психологічні явища, які неможливо пояснити на сучасному рівнінаших знань. Якщо є можливість. він намагається виявити елементи, що дозволяютьзнайти місце цих проявів у рамках нормальної життєдіяльності організму, івстановити умови, у яких вони виникають. При проведенні експериментів в областіпарапсихології треба ретельне перевіряти методологію й проявляти крайнюобережність в інтерпретації результатів.
У цих спеціалізованих розділах фундаментальних досліджень все частіше йчастіше можна зустріти психологів, зайнятих проблемою штучного інтелекту. Вонинамагаються методом моделювання на обчислювальній машині краще зрозуміти, яквідбувається процес мислення в людини, а також використовувати машину длярозвитку в працюючих на ній дітей нових навичок мислення й дослідження завдань.
Методи психології
Як ми переконалися, психологію можна вважати наукою, оскільки вонавикористовує наукові методи, щоб описувати й пояснювати поводження. Найчастішевикористовуються описові методи, з одного боку, і експериментальний метод-зіншої.
Описові методи
Як показує їхню назву, описові методи відводять дослідникові рольспостерігача. Він ніколи не втручається в спостережуване явище, а обмежуєтьсятим, що описує його як можна більш об'єктивно.
Спостереження в природних умовах
Спостереження в природних умовах — найпростіший, але й самий нуднийметод. Спостерігач повинен триматися осторонь, щоб залишатися непоміченим, абож так добре змішатися із групою, щоб не залучати до себе уваги. При цьому вінповинен зауважувати й оцінювати всі події, що мають відношення до явища, щопідлягає опису.
Самі більші труднощі пов'язана з тим, що можна легко змішати істотне іздругорядним або ж інтерпретувати деякі події, виходячи з того, що очікуєпобачити спостерігач, а не з того, що відбувається насправді. Один зі способівуникнути цього полягає в тому, щоб озброїтися магнітофоном, фотоапаратом абовідеокамерою, що дозволить реєструвати поводження і якщо буде потребабагаторазово демонструвати запису різним спостерігачам.
При систематичному спостереженні увага повинне бути зосереджене на одномупевному аспекті поводження, для того щоб як можна точніше описати саме ті йогохарактеристики, вивченню яких присвячене дане дослідження.
Для цього часто використовують опитувачі або карти спостереження, у яківключені різні елементи, що вимагають уваги: частота даної форми поводження(скільки разів вона виникає в певний проміжок часу), його інтенсивність (зурахуванням умов, у яких вона проявляється), як вона виникає і як зникає й т.п.Такого роду спостереження дозволяють сконцентрувати увагу дослідника наістотних моментах, не відволікаючи його на другорядні деталі.
Анкети й тести
Більше структурований спосіб рішення тієї або іншої проблеми пов'язаний звикористанням, якщо це можливо, засобів, обираних залежно від досліджуваногоявища.
Анкети дають можливість одержати інформацію про більші групи людей шляхомопитування якоїсь частини цих людей, що становлять репрезентативну(представницьку) вибірку. Звичайно, анкети дають достовірні результати тількипри ретельній розробці пропонованих питань і за умови, що вибірка досить точновідбиває популяцію в цілому. Великі фірми, що займаються зондуванням суспільноїдумки, одержують звичайно результати, що відхиляються від результатів опитуваннявсієї популяції не більше ніж на 3-4% в обидва боки.
Що стосується тестів, те це стандартизований метод, використовуваний длявиміру різних характеристик окремих осіб, що служать об'єктами спостереження.Передбачається, що вони дозволяють оцінювати інтелектуальні здатності, руховіфункції або особистісні особливості, поріг виникнення тривоги або досади впевній ситуації або інтерес, що проявляється до того або іншого видуактивності.
Проте при використанні тестів виникає багато проблем. Одна з них, інемаловажна, зв'язана зі способом нормалізації тесту. Безсумнівно, результати,отримані для одного випробуваного або для однієї популяції, можнаінтерпретувати лише при зіставленні їх з результатами, отриманими для вибіркилюдей, що пройшли перевірку за допомогою тих же тестів, і адекватнопредставляють даного індивідуума або популяцію. Ми побачимо, однак що ця вимогавиконується не завжди. Справді, метод тестів, що виявляється іноді дужеефективним, нерідко використовують для підтвердження ідей, що ставлятьсяскоріше до області політики, чим науки.
Кореляційний аналіз
Використання описаних вище методів дозволяє провести більше глибокийаналіз даних, якщо їсти можливість зіставити один з одним результати по двохабо декількох з характеристик, що спостерігалися. Це дозволить відповісти напитання начебто «чи можна вважати, що 14-літні дівчинки більше товариські, чимхлопчики того ж віку?» або «чи наділені інтелігентні люди одночасно й більшимитворчими здатностями?»
Для того щоб відповісти на ці питання, досить установити залежність міжрізними даними, отриманими в результаті спостереження або за допомогою анкети,або ж піддати випробуваних тестам. У першому випадку треба зрівняти, наприклад,оцінки товариськості дівчинок з відповідними оцінками для хлопчиків; у другому- зіставити оцінки, отримані в тестах на рівень інтелекту, з оцінками творчихздатностей.
Подібні залежності оцінюються головним чином за допомогою статистичнихметодів. Найчастіше при цьому обчислюють коефіцієнт кореляції.
Переваги кореляційного аналізу очевидні: він дозволяє одержати за дужекороткий час безліч даних для значного числа випробуваних. Крім того, цей методможна застосовувати в ряді особливих випадків, у яких експериментальний підхідсполучений із труднощами або навіть неможливий (головним чином по етичнихміркуваннях); прикладами служить збір даних про самогубства, про наркоманію абопро виховання дітей у несприятливих умовах. І нарешті, кореляційний аналіздозволяє одержувати інформацію, засновану на більше різноманітних вибірках ібільше близьку до існуючій у суспільстві реальності — на відміну відрезультатів експериментів, проведених у лабораторії, де часто використовують тусаму популяцію студентів.
Цей метод, однак, не дозволяє вирішити одну проблему, пов'язану з можливоюінтерпретацією залежності, що існує між змінними. Наприклад, при вивченніагресивності в дітей виявилося, що жорстокі діти частіше інших дивлятьсятелевізійні фільми зі сценами жорстокості. Чи означає це, що таке видовищепороджує в них агресивність або, навпаки, жорстокі видовища залучають самихагресивних дітей? Як визначити, яка із цих двох змінних служить причиною, а яка- наслідком? Кореляційний аналіз не дає відповіді на подібні питання.
Трапляється також, що два фактори подібним образом варіюють і привідсутності між ними причинно-наслідкового зв'язку, а їхньої варіації залежатьвід якийсь третьої змінної. Розглянемо, наприклад, твердження, що чим більшелюдина споживає марихуани, тим вище ймовірність, що він виявиться п'яницею.Можливо, однак, що насправді причинного зв'язку між цими двома параметраминемає просто існує залежність між споживанням наркотиків взагалі й особистістюдеяких молодих людей, які прибігають до наркотиків, щоб забути про своїпроблеми.
Інтерпретація зв'язку між двома змінними дуже часто залежить також відзмісту, що вкладають у використовувані терміни. Це, безумовно, ставиться допоняття «розуму». Чи можна, наприклад, затверджувати, що «чим даний школяррозумніше, тим більше в нього шансів досягти блискучих успіхів у навчанні»? Цевірно лише в тому випадку, якщо під «розумом» мається на увазі сукупністьякостей, яких вимагає школа, де особливе значення має дисциплінованість.Прекрасним прикладом, що суперечить наведеному твердженню, служить Ейнштейн, щопідлітком із працею адаптувався до шкільної системи.
У деяких класичних дослідженнях, наприклад у роботі Трайона (Tryon),методи описаного вище типу вже використовувалися для з'ясування залежності міжспадковістю, розумовими здібностями й придбанням нових навичок або знань.
Література
1. Хессет Дж. Введення впсихофізіологію. — К., 2003
2. Анастази А. Психологічне тестування.- К., 1999
3. Веккер Л.М. Психологічні процеси. — К., 1997
4. Пономарев Я.А.Психология творчества. – М., 1976
5. Соколова Е.Т.Проективные методы исследования личности. – М., 1980