Зміст
Вступ
1. Написати батарею методикдля профвідбора працівників юридичної сфери. Обґрунтувати чому саме ці методикизастосовуються
2. Скласти схему первинної івторинної профілактики по криміналізації суспільства (беремо жінок)
3. Види роботи психолога увиправній системі
Список використаних джерел
Вступ
Юридична психологія як наука почала розвиватися більше ста роківтому назад, коли в практиці кримінального судочинства все частіше сталовикористовуватися психологічне знання для пояснення різних сторін досконалогопротиправного діяння, риси особи злочинця. Цей напрям в юридичній психології на сьогодні є самим розвинутим. Достатньорозробленими напрямами в юридичній психології є ті, які знаходяться на стику зкриміналістикою і кримінологією. Одне з них зв'язане із застосуваннямпсихологічних знань в оперативно — розшукової і слідчої діяльності, інше — звиявленням психологічних детермінант досконалого злочину і застосуваннямпсихологічних методів в попередженні асоціальних проявів. Різний рівеньрозвитку різних напрямів юридичної психології можна пояснити різними потребамиправоприємної практики, нерівномірністю формування окремих сторін досліджуванихпроблем, недостатньо широким залученням суміжних галузей знань, обмеженістюекспериментальних даних.
Юридична психологія включає різні області наукових знань, є прикладноюнаукою і в рівній мірі належить як до психології,так і юриспруденції. При вивченні дисципліни розв'язуються наступні задачі:
1) Вивчення основних теоретичних понять і положень курсу юридичноїпсихології.
2) Ознайомлення з основами загальної і соціальної психологіїстосовно курсу юридичної психології.
3) Засвоєння специфіки психічних закономірностей в правовому регулюванні.
4) Придбання навиків в самостійній роботі над психологічною і юридичною літературою по даній дисципліні.
Метавиконання контрольної роботи – ознайомлення з основними термінами, предметом ізадачами юридичної психології; ознайомлення і порівняння методик по якихпроводиться профотбор для працівників юридичної сфери; ознайомлення з видамиробіт у виправній системі; навчиться складати схеми профілактичних заходів іін.
1. Написатибатарею методик для профвідбора працівників юридичної сфери. Обгрунтувати чомусаме ці методики застосовуються
Припсиходіагностичному обстеженні кандидатів з резерву на висунення можепроводиться психологічна оцінка ступеня їх придатності для роботи як керівника.В цьому випадку використовується та ж сама батарея тестів, що і при відборіосіб, вперше що поступають на роботу, з тією лише різницею, що оцінціпіддаються також якості, професіонально важливі для осіб, що призначаються напосади керівних працівників.
Після всестороннього вивчення досвіду професійно-психологічного відбору,накопиченого в деяких державно-правових відомствах, близьких по характеруроботи своїх співробітників до професійної діяльності прокурорськихпрацівників, а також на основі спеціально проведеного дослідження була скомплектованабатарея тестів, в яку, як основні, ввійшли наступні психодіагностичні методики:шкала прогресивних матриць Дж. Равена, особовий опитувальник 16-чинника Р.Б.Кеттелла (16-ФЛО), стандартизований метод дослідження особи (СМДО) — адаптований; як додаткові: колірний тест М. Люшера, опитувальник «Рівеньсуб'єктивного контролю» А.М Еткина, опитувальник УСК, тест «Стратегії поведінкив конфліктній ситуації» Д. Томаса.
Приведемо короткий опис даних методик і причини по яких вони використовуються.
а) особовий опитувальник 16-чинника Р.Б. Кеттелла (16-ФЛО).
ОпитувальникКеттела є одним з найпоширеніших анкетних методів оцінкиіндивідуально-психологічних особливостей особи як за рубежем, так і у нас вкраїні. Він розроблений по керівництвом Р.Б. Кеттела і призначений длянаписання широкої сфери індивідуально-особових відносин.
Відмінною рисою даного опитувальника є його орієнтація на виявленнявідносно незалежні 16 чинників (шкал, первинних рис) особи. Дана їх якість булавиявлена за допомогою аналізу чинника з найбільшого числа поверхневих рисособи, виділених спочатку Кеттелом. Кожний чинник утворює декілька поверхневихрис, з'єднаних навкруги однієї центральної межі.
Існує 4 форми опитувальника: А і В (187 питань) і З і Д (105питань). В Україні частіше за все використовують форми А і З, адаптований Е. З.Чугунової.
б) Шкала прогресивних матриць Дж. Равена (тест Равена).
Даний тест призначений для дослідження інтелекту суб'єкта,виявлення його здатності логічно мислити, знаходити істотні зв'язки міжпредметами і явищами, для визначення рівня розумової працездатності, умінняконцентрувати увагу, кмітливості в цілому, тобто якостей, необхідних вдіяльності юриста, а більш прокурорсько-слідчих працівників. Низькі результатипо методиці дозволяють виявити осіб з пониженими інтелектуальними, пізнавальнимиздібностями, з недостатньо розвинутим аналітичним складом мислення, нездатнихконцентрувати увагу.
в)Стандартизований метод дослідження особи (СМДО) — адаптований
Методику СМДО по її значущості і ефективності по праву можна назвати«важкою артилерією» психодиагностики. І не тому що деякі фахівці,мало знайомі з методикою, вважають її громіздкою і трудомісткою: насправді — цеблизько години роботи самого обстежуваного (при цьому психолог може не бутинавіть присутній) і 10 хвилин на рахунок даних. Головне, що після цьогопсихолог одержує багатобічний портрет людини, включаючий багатий спектр такихструктурних компонентів особи як мотиваційна спрямованість, самооцінка, стильміжособової поведінки, полоролевой статус, риси вдачі, тип реагування на стрес,захисні механізми, когнітивний стиль, ведучі потреби, фон настрою, ступіньадаптированности індивіда і можливий тип дезадаптації, наявність психічнихвідхилень, вираженість лідерських рис, наявність сексуальних проблем,схильність до суїциду, схильність до алкоголізму, а також кількісні і якісніхарактеристики стійких професіонально важливих властивостей і ін. При цьомувеликою перевагою даної методики є наявність в її структурі шкал достовірності,що дозволяють визначити не тільки надійність результатів, але і установкувипробовуваного на саму процедуру обстеження. Це дає можливість інтерпретаціїотриманих даних через призму виявлених за допомогою шкал достовірностітенденцій до перебільшення наявних проблем або до їх згладжування.
Багаторічнийдосвід вивчення особових властивостей в різних професійних групах показав, щодані методики СМДО можуть надати значну допомогу при виявленні стійких професіонально важливих особових властивостей. В роботіпрактичного психолога дані СМДО дозволяють зрозуміти причини деяких поворотів вдолі конкретної людини, напряму пов'язаних з його індивідуально-особовимиособливостями, характером, стилем спілкування з оточуючими, з його здібністю досамореалізації. В роботі соціологів на підставі даних СМДО, отриманих врезультаті аналізу усереднених результатів групових, популяцій і іншихмасштабних досліджень, можливості методики дозволяють з високою надійністюпрогнозувати шляхи, по яких може реалізуватися емоційна напруженість людськихмас різних етнічних груп і цілих регіонів країни, а також дає уявлення пронаціональні особливості. А це — проблема вже не окремих доль, а долі народу абодержави.
Додаткові методики
а) Колірний тест М. Люшера
Найбільшу критику з відомих на сьогодні методів колірної психодиагностики викликав відносно себе колірний тест Люшера (ЦТЛ).
Тестові кольори були підібрані Люшером експериментальним шляхом з4500 колірних тонів. Автор, спеціально підкреслює, що адекватна діагностика зпозицій його методу, можлива лише при використовуванні стандартного, захищеногоавторським патентом, набору колірних стимулів.
В даний час існує два варіанти тесту: короткий і повний. Короткийваріант ЦТЛ представляє з себе набір (таблицю) 8-ми кольорів: – сірого (умовнийномер – 0), темно-синього (1), синьо-зеленого (2), червоно-жовтого (3),жовто-червоного (4), червоно-синього або фіолетового (5), коричневого (6) ічорного (7).
Повний варіант ЦТЛ – «Клінічний колірний тест» складається з 7-миколірних таблиць.
В даний час переважає обережне відношення до ЦТЛ. Основним об'єктомкритики є теоретична частина методики. На думку критиків ЦТЛ бракує «строгійнауковості».
б) Опитувальник РСК (Рівень суб'єктивного контролю)
Методика є модифікованим варіантом опитувальника американськогопсихолога Дж. Роттера. З його допомогою можна оцінити рівень суб'єктивногоконтролю над різноманітними ситуаціями, іншими словами, визначити ступіньвідповідальності людини за свої вчинки і своє життя. Люди розрізняються потому, як вони пояснюють причини значущих для себе подій і де локалізуютьконтроль над ними. Можливі два полярні типи такої локалізації: екстернальний(зовнішній локус) і інтернальний (внутрішній локус). Перший тип виявляється,коли людина вважає, що те, що відбувається з нею не залежить від неї, а єрезультатом дії зовнішніх причин (наприклад, випадковості або втручання іншихлюдей). В другому випадку людина інтерпретує значущі події як результат своїхвласних зусиль. Розглядаючи два полярні типи локалізації, слід пям'ятати, щодля кожної людини характерний свій рівень суб'єктивного контролю над значущимиситуаціями. Локус же контролю конкретної особи більш менш універсальний повідношенню до різних типів подій, з якими їй доводиться стикатися, як у разіуспіхів, так і у разі невдач.
Таким чином, ступінь інтернальності кожної людини пов'язана з йоговідношенням до свого розвитку і особового зростання.
в) Тест «Стратегії поведінки в конфліктній ситуації» К. Томаса
Однією знайпоширеніших методик діагностики поведінки особи в конфліктній ситуації єопитувальник Кеннета Томаса (Kenneth Thomas) «Визначення способіврегулювання конфліктів». К. Томас виходив з того, що людям не слід уникатиконфліктів або дозволяти їх за всяку ціну, а вимагається уміти грамотно нимиуправляти. Він спільно з Ральфом Килманном (Ralph Kilmann) запропонувавдвомірну модель регулювання конфліктів, одне вимірювання якої – поведінкаособи, заснована на увазі до інтересів інших людей; друге – поведінку,ігнорування мети оточуючих і захист власних інтересів, що має на увазі. Наоснові цієї моделі К. Томас виділив способи регулювання конфліктів.
Такихспособів, на його думку, всього п'ять.
Опитувальник є набором з 30 пар тверджень про поведінку людини вситуації конфлікту. Індивіду, що проходить обстеження, необхідно вибрати одну здвох думок.
Мета застосування цих методик може бути самою різною. Вони можутьвиявитися корисними, по-перше, при підборі персоналу на керівні посади(визначення стратегії поведінки керівника в конфліктній ситуації, стилюуправління конфліктами, що виникають на різних рівнях організації). По-друге,при відборі на позиції, пов'язані з умінням ладнати з людьми (колегами абоклієнтами), ефективно вирішувати конфлікти (виявлення схильності до конфліктів,особливостей поведінки в конфліктній ситуації). По-третє, при з'ясуванні причиннесприятливого психологічного клімату в організації (визначення переважаючоїстратегії конфліктної поведінки в групі). По-четверте, при формуванні команди(наприклад, для відбору осіб з конструктивними формами поведінки в конфліктнійситуації).
2. Скластисхему первинної і вторинної профілактики по криміналізації суспільства (береможінок)
/>
/>/>/>/>/>
/>
3. Видироботи психолога у виправній системі
Найважливішимдля широкого спектру соціально-психологічних процесів і найзначущішими длябудь-яких виправних установ (ВУ) представляються процеси, пов'язані звзаємостосунками людей з механізмами влади, підтримкою внутрішніх офіційних інеофіційних правил поведінки. Безпосередньою задачею психолога ВУ в наданнідопомоги керівнику виправної установи є здійснення управлінської діяльностівідносно осуджених як в плані особистої роботи з ними, так і опосередковано — через заняття діяльністю інших співробітників ВУ. На перший план при будь-якихпроцесах управління в ВУ виступає проблема підкорення осуджених вимогамадміністрації, тобто проблема влади в колонії. В даний час велике значення длявирішення службових задач стоять перед УВС, зміцнення позицій співробітників вході управління осудженими придбавають психологічні знання. Зрозуміти, вивчити,оцінити особу і групу осуджених, правильно визначити ефективні прийоми і засобидії на конкретних осіб «в обхід» психологічної науки неможливо. Рольпсихолога установи у виборі адекватних способів управління спецконтингентом,побудові такого спілкування між співробітниками і осудженими, яке спиралося б іна відповідну правову базу, і на принципи гуманності, переоцінити важко. Вінповинен не тільки сам бути психологічно грамотний в даному питанні, але інаправляти по правильному шляху інших співробітників ВУ.
Не випадково в числі інших аспектів оцінки ефективності діяльностівиправної установи (правовий, економічний, технічний) називають іпсихолого-педагогічний аспект, який орієнтує працівників апарату управління нанеобхідність активного обліку і використовування особливостей соціальногоуправління, застосування даних психологічної науки, здійснення в ходіуправлінської діяльності позитивної виховної дії на осуджених.
Управлінняконтингентом осуджених не може бути простим і одноманітним процесом: особливізасоби і методи потрібні для роботи з осудженими різного віку і підлоги, щозберегли і втратили соціальні зв'язки, вчинили корисливі і насильні злочини іт.д.
Особливо пильної уваги вимагають осуджені «групиризику», негативно набудовані особи, лідери груп негативної спрямованості.Це можуть бути: — осуджені, процес адаптації яких до умов життя в ВУ проходитьскрутно і хворобливо; — осуджені жінки з афектно набудованою психікою ісуб'єктивним відношенням до відбування покарання; — осуджені молодіжного віку,негативна і нестабільна поведінка яких обумовлена особливостями вікового розвиткуабо, навпаки, неодноразово судимі злочинці на переконання, володіючі порядсильних рис вдачі. Серед них можна виділити пасивних, негативно набудованихосуджених, прихованих лідерів груп кримінальної спрямованості, активнихнегативно набудованих осуджених, відкрито і недвозначно демонструючих своєнегативне відношення до співробітників ВУ і їх вимог. Відносно кожногоосудженого негативній спрямованості необхідно застосовувати строгодиференційовані методи дії. Дія через колектив осуджених, переконання,примушення, привчання, стимулювання, педагогічний «вибух» виступаютьяк невід'ємні частини дії керівника, співробітника ВУ на осудженого. Кожний зцих методів має свою сферу дії, вирішує свої задачі. Методи взаємозв'язані,взаимодоповнюють один одного і лише в комплексі можуть надати ефективну дію навсі основні чинники, що визначають поведінку людини, і саме від етичнихякостей, інтелектуального розвитку, професійної, у тому числі психологічнійкомпетентності керівника виправної установи залежить успішність роботи зосудженими.
Список використаних джерел
1. ЕникеевМ.И. Юридическая психология. Учебник для вузов- М., ИФРА-М, 1999-517с.
2. ЕникеевМ.И. Юридическая психология. С основами общей и социальной психологии. Учебникдля вузов – М., НОРМА, 2005 – 640с.
3. МостоваяИ.М. Юридическая психология – К., ВЕРА-Р, 1999 – 120с.
4. РомановВ.В. Юридическая психология – М., ЮРИСТЪ, 2008 – 611с.
5. БедьВ.В. Юридична психологія – К., МАУП, 2004 – 434с.
6. СобчикЛ.Н. Стандартизированный многофакторный метод исследования личности СМИЛ – М.,НОРМА, 2003 – 324с.
7. ЕникеевМ.И. Структура и система категорий юридической психологии – М., МЮУ, 2006 – 404с.
8. МакаровА.В. Юридическая психология – М., ЭКСМО, 2006 – 640 с.