Зміст
Вступ
1. Визначення понять «сім’я» та «шлюб».Соціальні наслідки розлучень
2. Психотренінг, як ефективнийспосіб виведення розлучених жінок із депресії
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Розрізняютьпоняття сім'ї в соціологічному та юридичному розумінні.
В соціологічномурозумінні сім'я — це об'єднання осіб, що ґрунтується на шлюбі чи спорідненості,пов'язане особистими чи майновими відносинами, взаємною підтримкою тавихованням дітей.
В юридичномурозумінні сім'ю складають особи, що проживають сумісно, пов'язані спільнимпобутом і які мають взаємні права та обов'язки (стаття 3 СК України).
Сім'я є первиннимта основним осередком суспільства.
Виникають уситуаціях, коли один з пари зустрів іншого (іншу) або втратив почуття допартнера.
Завжди важко«починати життя спочатку», а за даних обставин важливо контролюватисвої дії, не допустити імпульсивних учинків, які потім можуть призвести донеочікуваних небажаних наслідків.
У разі смертікоханого допомога полягає в сприянні відреагування на втрату, оскількивідсутність реакції обов'язково проявиться в майбутньому (наприклад, за умоввтрати іншої близької чи рідної людини) з набагато більшою силою ідеструктивними наслідками.
1. Визначення понять «сім’я»та «шлюб». Соціальні наслідки розлучень
В соціологічномурозумінні сім'я — це об'єднання осіб, що ґрунтується на шлюбі чи спорідненості,пов'язане особистими чи майновими відносинами, взаємною підтримкою тавихованням дітей.
В літературі існуєбільш розгорнуте визначення шлюбу як вільного, рівноправного (як правилодовічний) союз чоловіка та жінки, укладений з дотриманням умов та порядку,встановлених в законі, націлений на створення сім'ї та породжуючий в нихособисті немайнові та майнові подружні права та обов'язки [2, c.45].
З цих визначеньможна виділити наступні ознаки шлюбу:
1. Це союз (а недоговір) чоловіка та жінки, що ґрунтується на моногамному зв'язку тазахищається державою.
2. Це вільний союз.Вільним є як взяття шлюбу так і його припинення.
3. Це рівноправнийсоюз: чоловік та жінка, що беруть шлюб, мають рівні права та обов'язки.
4. Це такий союз,який укладається з дотриманням визначених правил, встановлених державою.
5. Шлюб націленийна створення сім'ї (в іншому випадку він може визнаватися недійсним).
6. Шлюбукладається на невизначений строк (при укладенні шлюбу припускається, що вінбуде довічним), хоча можливо припинення шлюбу у разі неможливості зберегти йогонадалі.
Однак в життізустрічаються ситуації, коли чоловік та жінка довгий час проживають разом,фактично створюють сім'ю, але не реєструють свій союз (такі відносини дужечасто неправильно називають громадянським шлюбом, хоча насправді громадянськимє саме зареєстрований шлюб).
Виникають уситуаціях, коли один з пари зустрів іншого (іншу) або втратив почуття допартнера. Завжди важко «починати життя спочатку», а за даних обставинважливо контролювати свої дії, не допустити імпульсивних учинків, які потімможуть призвести до неочікуваних небажаних наслідків. У разі смерті коханогодопомога полягає в сприянні відреагування на втрату, оскільки відсутністьреакції обов'язково проявиться в майбутньому (наприклад, за умов втрати іншоїблизької чи рідної людини) з набагато більшою силою і деструктивними наслідками.Важливо також визнати своє право на щасливе життя без коханої людини, якапокинула, зрадила чи померла.
Всі вищезазначеніпроблеми, пов'язані з «кризою злиття», можна віднести до трьох блоків:
1. Проблеми, якіунеможливлюють саму спробу «злитися» з іншою людиною.2. Проблеми, яківиникають у процесі спроби «злитися».3. Проблеми, які виникають якнаслідок реалізації такої спроби. Звичайно, список причин «кризи злиття»можна продовжити. Слід також зазначити, що ці проблеми рідко зустрічаються в«чистому вигляді», частіше — співіснують, породжують одна одну і т.д.З одного боку, зазначені проблеми пов'язані з особистісними рисами таособливостями юнаків і дівчат, з другого боку — вони пов'язані з неадекватнимиі нереалістичними уявленнями про потенційного чи наявного партнера, любов іблизькі стосунки взагалі. Тому корекційна і терапевтична робота зі людьми, якіпереживають «кризу злиття», повинна проявлятися саме в цих двохруслах: — корекція особистісних рис: — корекція паттернів — уявлень пропартнера і стосунки з ним [4, с.75].
2. Психотренінг, як ефективний спосібвиведення розлучених жінок із депресії
Принципи тренінгузмістовно пов'язані із чинниками змін індивідуально-психологічних та груповихфеноменів, утілення яких належить до принципових умов ефективного застосуванняметоду. Тренінг спрямований на привласнення людиною специфічних знань, навичок,умінь, корекцію установок, розвиток особистісних якостей через інтеріоризаціюособливостей оточуючого середовища, об'єктів та характеру взаємодії з ним. Урезультаті тренінгу індивід (чи група індивідів) досягає нового рівняусвідомлення оточуючого середовища (соціального і фізичного), себе в ньому, йопановує засобами його перетворення для досягнення цілей власної професійноїдіяльності.
Усе це зумовлюєпотребу створення під час тренінгу специфічного середовища, що враховує вимогисоціальної реальності, індивідуально-психологічні особливості його учасників істворює ефекти системної детермінації психологічних властивостей та утворень,які мають зазнати відповідних позитивних змін.
Новостворенесередовище тренінгу, суперечливе в кількох аспектах, формується з урахуваннямнизки істотних протиріч.
По-перше, середовищетренінгу досить специфічне і є врешті-решт лише частиною більш широкогосоціального оточення, у якому відбувається життєдіяльність суб'єкта професійноїдіяльності. Це потребує обґрунтованого прогнозу можливостей переносу змін,котрі спричинює тренінг, у реальний і потенційний професійний контекст. Домаганняспроектованих змін, котрі відбулися у професійних та особистісниххарактеристиках учасників, можливе, якщо об'єктивні параметри їхжиттєдіяльності допускають імовірність таких психологічних трансформацій. Якщопотенціал змін, які відбулися у просторі-часі тренінгу, виявляється недостатнімдля подолання опору середовища, то психологічні передумови розвиткупрофесіонала залишаються нереалізованими. Але у цьому разі не можна говоритилюдині про неефективність тренінгу, а лише про наявність об'єктивних обмеженьпсихокультурного розвитку людини [2, с.169]. Тому при розробці тренінговоїпрограми треба враховувати:
а) досить широкийспектр зовнішніх обставин (зокрема, таких, як ситуація в країні, організації,ставлення керівництва до цілей тренінгу тощо);
б) той факт, щостворення середовища тренінгу повинне передбачати присутність у ньому якспецифічних, так і універсальних елементів психологічної взаємодії.
Так, доречнозважати на індивідуальні особливості життєвого і професійного досвіду людей,які проходять тренінг, чиї суб'єктивні оцінки імовірності і значущостіскладових професійної діяльності можуть істотно відрізнятися. До загальнихнеобхідних властивостей усіх засобів адекватного наповнення середовищапрофесійного тренінгу відноситься ізоморфізм, який передбачає адекватневідображення в рольових і ситуаційних іграх, психогімнастичних вправах,ситуаціях для аналізу, дискусіях структури оригіналу (реальних і прогнозованихпрофесійних ситуацій), а також у наданні учасникам можливості брати участь урізних видах роботи, вибраних з їх ініціативи. Водночас кожен суб'єкттренінгового процесу не повинен забувати, що тренінгова ситуація — штучна, а нереальна, що це швидше гра, ніж серйозне випробування, тому ціна помилки в нійне фатальна, а відносна й особисто не принизлива.
По-друге, щеоднією суперечністю, від розв'язання якої залежить ефективність тренінгу, є та,що відображає розмежування між поставленими цілями і готовністю учасниківзмінитися. Зміни неможливі без зусиль, значних психологічних та енергетичнихвитрат, що само собою може викликати напругу й активізувати психологічнийзахист. Ось чому середовище тренінгу, з одного боку, має бути достатньопсихологічно безпечним для учасників, а з іншого — зберігати достатній рівень — новизни і проблемності. При цьому важливо забезпечити психологічну безпеку, якаб гарантувала повагу до особистості кожного, значущості займаної ним позиції,врахування його людського потенціалу. Багато що в даному контексті залежить відрелевантності структурних вправ завданням тренінгу, їх валідності, надійностіта оптимальної складності. До того ж треба також дбати про оптимальнеспіввідношення „натурної" і „знаково-символічної” матеріалізаціїфрагментів середовища тренінгу [1, с.39].
По-третє,реалізація організаційних принципів створення тренінгового середовищабезпосередньо пов'язана з кваліфікацією ведучого, котра утворює передумови дляповного дотримання вимог похідних принципів, що визначають поведінку ідіяльність учасників групи. Серед них, безперечно, важливе значення маютьпринципи достатності матеріально-технічного забезпечення, належного підборуучасників тренінгу, відповідності місця проведення та тривалості тренінгу йогозавданням. Зокрема, принцип належного комплектування тренінгової групи визначаєякісну та кількісну характеристики групи. Якісні параметри характеризують її зогляду на стать, вік, деякі психічні властивості особистості (які можутьоцінюватися за допомогою попередньої психодіагностики учасників тренінгу),професійна приналежність, рівень посадової ієрархії; кількісні — оптимальнийсклад групи для відтворення реальних професійних ситуацій, їх обговорення тарефлексії (орієнтовно 12-15 осіб).
Наведемо прикладпроведення психотренінгу із виведення розлучених жінок із депресії. Задачі тренінгу Тренінгові дії Час потрібний на кожний тренінг Критерії успішності Знайомство Тема 1: Визначення проблеми
1. Обговорення проблеми розлучення з чоловіком
2. Дискусія на тему емоційного відношення до розлучення
3. Розгляд та обговорення можливих шляхів виходу з депресії
10% від загального часу
25% загального часу
65%
1. Зацікавленість учасників в роботі
2. Активна дискусія, наявність багатьох різноманітних точок зору
3. Активне обговорення Тема 2: Розлучення і самостійність
1. Лекція на тему: „Розлучені та самотні жінки і живуть довше, і почувають себе краще за одружених..."
2. Обговорення почутого
50% від загального часу
50% Активне обговорення почутої інформації Тема 3: Виявлення причини депресії та їх усунення
1. Обговорення причин появи депресії у розлучених жінок
2. Розгляд основних методів та напрямків роботи по виходи з депресивного стану
30% загального часу
70%
1. Активне обговорення
2. Формулювання чіткої класифікації методів виходу з депресії самими учасниками групового заняття (без допомоги тренера) Тема 3: Підбиття підсумків
1. Коротке обговорення набутого матеріалу
2. Розповідь кожного з учасників про свої враження від проведеної роботи
60% загального часу
40% загального часу
1. Активне обговорення
2. Відверта розповідь кожного з учасників Завершення тренінгу
Текст лекції: „Розлученіта самотні жінки і живуть довше, і почувають себе краще за одружених… ” (дотеми 2)
Розлучені та самотніжінки і живуть довше, і почувають себе краще за одружених...
Стать і статус впливає на сприйняттявласного здоров`я і частоту звернення до послуг медичних установ.
Жінки живутьдовше, аніж чоловіки, але живуть гірше — якщо вірити їхній власній думці. Принаймні,такий висновок дозволяють зробити деякі дослідження, в яких аналізувалося, якоцінюють своє життя чоловіки і жінки. Останнє таке дослідження, проведенешколою Андалузії суспільного здоров`я (Escuela Andaluza de Salud Pública- EASP), показало, що незалежно від суспільного і матеріального становища, статьвпливає на цю оцінку.
„У мене немаєздоров`я, я все життя працювала в дуже напруженому ритмі, і вдома, і поза домом",- відповіла одна з учасниць цього дослідження. В результаті вчені прийшли довисновку, що, окрім біологічних відмінностей, ролі чоловіків і жінок всуспільстві, що асоціюються з їхніми статевими функціями, впливають насприйняття власного здоров`я. Жінки, особливо після 45 років, нижче, аніжчоловіки, оцінюють стан свого здоров`я. „20% чоловіків і 40% жінок вважають, щоу них проблеми із здоров`ям”, — запевняє Марія дель Марі Гарсія Кальвенте,координатор EASP.
Самооцінка стануздоров`я — один з найчастіше вживаних показників при аналізі соціальноїнерівності. У Національній службі охорони (Encuesta Nacional de Salud) здоров`явважають, що оцінка здоров`я на підставі сприйняття індивіда є невід`ємнимелементом аналізу стану здоров`я і віддзеркаленням різних соціальних,кліматичних чинників і способів життя, що виходять за рамки системи охорониздоров`я.
На думку КармеБоррель з Агентства Барселони суспільного здоров`я (Escuela Andaluza de SaludPública), така суб`єктивна оцінка здоров`я дозволяє прогнозуватитривалість життя, ускладнення після хвороб, смертність і частоту користуванняпослугами медичних установ.
Хоча термін„здоров`я" еволюціонував і перетворився з поняття, пов`язаного звідсутністю хвороби, в хороше самопочуття, його сприйняття залишається дужесуб`єктивним. „Здоров`я — це стан душі, відчуття індивідом самого себе", — запевняє Гарсія Кальвенте. Останніми роками спостерігається тенденція дополіпшення сприйняття здоров`я серед іспанського населення, проте жінки старші45 років все ще оцінюють своє здоров`я нижче, аніж чоловіки. Відмінності,мовиться в доповіді Іспанського товариства суспільного здоров`я і санітарногоуправління (Sociedad Española de Salud Pública yAdministración Sanitaria — Sespas), посилюються з віком. Так, середлюдей старше за 64 роки відчуття недоброго здоров`я переживають 55,1% чоловіківі 67% жінок. Загалом, жінки будь-якої вікової категорії стверджують, щоздоров`я у них гірше, аніж у чоловіків [3, с.28].
Така різниця міжчоловіками і жінками пояснюється не тільки біологічними відмінностями, але, впершу чергу, соціальною і матеріальною різницею статі. За словами КарміБоррель, не в останню чергу позначаються різні ролі, які грають чоловіки іжінки, оскільки „умови праці тісно пов`язані із здоров`ям”, а для жінок„подвійне трудове навантаження на роботі і вдома негативно впливає на здоров`я".Жінки стверджують, що здоров`я у них гірше, частіше страждають від обмежень,пов`язаних зі станом здоров`я, частіше мають хронічні захворювання: депресію,артрит, ревматизм. „У чоловіків частіше зустрічаються інші порушення — астма іхвороби серця", — відзначає Боррель. Дослідним шляхом доведено, відзначаєХавьер дель Торо, що жінки частіше страждають на хворобливіші хронічнізахворювання, такими як люмбаго або фіброма. „У моїй ревматологічнійконсультації більше 80% пацієнтів — жінки", — говорить ревматологлікарняного комплексу Хуан Каналехо де ла Корунья.
Через такеуявлення про здоров`я жінки частіше користуються послугами медичних установ. Отриманідані, вважає Гарсія Кальвенте, „також можуть пояснити, чому жінки більшетурбуються через хвороби, оскільки в їхні функції входить турбота про ближніх".Крім того, можна говорити про медікалізацію життя. Скажімо, Кармен, якапіддається сильному перевантаженню, оскільки вона піклується про двох членівсім`ї, стверджує, що не все можна вилікувати за допомогою ліків. „Навіщо меніприймати пігулки, якщо я не можу відпочити, не можу виспатися? На думку ГарсіяКальвенте, первинні медичні установи перетворюються для жінок в „припарки",які часто не вирішують проблеми".
„Однак загаломжінки задоволені роботою медичних установ, — говорить вона. — А чоловіки? Вонипереоцінюють своє здоров`я, прагнучи відповідати чоловічому стереотипу, щонав`язується суспільством: чоловіки — витривалі і сильні, відзначає ГарсіяКальвенте. Насправді чоловіки лише прикриваються стереотипом, адже хвороби вонипереносять погано. Я не єдина людина, яка багато хворіє. Я дуже витривалий,але, коли хвороба валить з ніг, я вимушений три-чотири дні лежати в ліжку",- розповідав один їх учасників опитування EASP. Абсолютно інакше відповіла одназ жінок: „Бідна я… Я дуже втомилася, я не знаю, що буде з моїм сином, яповинна піклуватися про матір — так багато всього".
На запитання просхильність до хвороб і чоловіки, і жінки відповідають, що останні більшою міроюдо них схильні, проте погоджуються в тому, що чоловіки гірше переносять хвороби.Кармі Боррель каже, що багато досліджень ставили своєю метою з`ясувати, чизв`язана така ситуація з тим, що жінки надають більшого значення хворобам, абоз тим, що дійсно вони гірше себе почувають. Результат дослідів показав, щообидва ці варіанту комбінуються: Здоров`я жінок відрізняється, тому що на ньоговпливають біологічні чинники, але воно відрізняється ще й через соціальніпараметри, що приводять до несправедливих відмінностей в стані здоров`ячоловіків і жінок, яких можна було б уникнути.
Вдалося з`ясувати,що сприйняття здоров`я залежно від віку впливає на роботу. За даними „Оглядужіночого здоров`я” (Observatorio de la Salud de la Mujer), в 2003 році 21,7%чоловіків заявили, що їхня діяльність піддається обмеженням більше 10 днів нарік, серед жінок так відповіли більше 25,9% опитаних. Дані показують, щотрудова активність жінок частіше піддається обмеженням внаслідок віку, алетакож жінки набагато частіше за чоловіків відсутні на робочому місці незалежновід віку. Гарсія Кальвенте вважає, що обидва гендерні стереотипи граютьнегативну роль як для чоловіків, так і для жінок. Виснажені жінки середнього ілітнього віку, кажучи про своє здоров`я, роблять акцент на втомі. Вонипредставляють різнорідну групу: жінки, що піклуються про когось, що знаходитьсяпід їхньою опікою, жінки з подвійним робочим днем або важкими умовами праці, щоперетворює їхнє життя на замкнуте коло, оскільки воно забирає їхній вільний часі безперервно вимотує їх. Витривалі чоловіки, кажучи про своє здоров`я,згадують „надлишки споживаних субстанцій і життєву модель, сконцентрованунавколо роботи”.
Висновок
Отже, кар`єра,домашня робота і соціальний прошарок грають вирішальну роль для сприйняттясвого здоров`я і чоловіками, і жінками. Проте, вважає Хавьер дель Торо, для жінокхарактерна „постійна вимогливість до себе”.
Рівеньвимогливості до себе жінок величезний.
Їм завжди потрібнодоводити, що вони — найкращі і талановиті, у тому числі і на роботі. Це, визнаєвін, тримає організм в стані постійної напруги, що впливає на сприйняттяздоров`я і зрештою — на емоційні стосунки в сім`ї.
Ще один факт дає поживу для роздумів.
Згідно докладу Агентства суспільногоздоров`я Барселони, жінки, що живуть в шлюбі, гіршої думки про своє здоров`я: („Вониберуть на себе відповідні функції утримання і догляду за тими, хто живе вдома”),а розлучені і самотні жінки оцінюють своє здоров`я так само, як чоловіки, абонавіть вище.
Причини такого ставлення ще належитьвстановити, але складається враження, що розлучення робить жінок сильнішими.
Список використаних джерел
1. Бабенко Н.Б. Соціологія сім'ї. — К.: ДАКККіМ, 2004.- 256с.
2. Волович В.І., Головченко Г.Т. Соціологія. — Х.: Видавничийбудинок «Фактор», 2006. — 767 с.
3. Глазунов С.В. Соціологія сім'ї. — Д.: РВВ ДДУ, 2000.- 140с.
4. Городяненко В.Г., Гілюн О.В., Демічева А.В., ЛегезаС.В., Липовська Н.А. Соціологія. — К.: Видавничий центр «Академія», 2005.- 560 с.
5. Медіна Т.В. Соціологія сім'ї. — Чернівці: Рута,2006. — 72с.
6. Черкасова О.В. Современная семья: проблемы иперспективы развития. — Самара: Издательство «Самарский ун-т», 2000.- 72с.