/>План
Вступ
Розділ 1. Творчі здібності школярів як психологічнапроблема
1.1 Теоретичні засади розвитку творчих здібностей молодшихшколярів
1.2 Зміст та форми поняття«творчі здібності»
1.3 Вікові особливості молодших школярів у контекстіформування та діагностики творчих здібностей
1.4 Умови ефективного розвитку творчих здібностей учнівмолодших класів
Розділ 2. Методики визначення рівня творчих здібностеймолодших школярів
2.1 Опитування вчителів, щодо творчого потенціалу учнівмолодших класів
2.2 Тести для психодіагностикитворчих здібностей молодших школярів
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
/>Вступ
Актуальністьдослідження. Проблема розвитку творчих здібностейособи є однією з центральних в педагогіці, оскільки прогрес суспільства — цешлях постійної творчості, долання стереотипів і вироблення нових, нестандартних,часто несподіваних ідей, оригінальних підходів і шляхів до їх втілення. Одним зголовних педагогічних завдань при цьому є виховання людини, здатної акумулюватиі творчо переосмислювати набутий досвід, досягнення людства в науці, культурі,мистецтві, розвивати технології. Це завдання відображене в Національнійдоктрині розвитку освіти в України, в якій підкреслюється необхідністьзастосовувати нові педагогічні технології особистісно зорієнтованого вихованнядля формування творчих здібностей учнів.
Практично,будь-яке педагогічне дослідження певною мірою торкається розвитку творчихздібностей і виховання творчої особистості, оскільки педагогічний процес єтворчим за своєю сутністю, включаючи творчість учня, вчителя, вихователя,батьків, організаторів дозвілля, керівників самодіяльних гуртків і об'єднань. Значнакількість наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів присвяченадослідженню творчого процесу (В. Андрєєв, В. Моляко та ін) [1], [24] загальнихпроблем розвитку творчих здібностей та вихованню творчої особистості в різнихвидах діяльності (Д. Богоявленська, Г. Костюк, Б. Теплов, С. Рубінштейн, К. Платоновта ін). [4], [19], [38], [36], [27]
Аналіз науковоїлітератури переконує, що ця проблематика є багатоаспектною і вимагаєміждисциплінарного дослідження. В психологічній та педагогічній науці відомірізні підходи до розвитку творчих здібностей у процесі вивчення різнихдисциплін, позакласної, гурткової роботи, зокрема засобами різних видівмистецтва: літератури, музики, образотворчого мистецтва, хореографії і т.д.
Незважаючи на те,що останнім часом з'явилося багато ґрунтовних вітчизняних праць з окресленоїпроблематики: організації творчої діяльності учнів у позашкільному закладі (О. Рассказова),розвитку творчої активності молодших школярів (Г. Костюшко), розвитку творчихздібностей учнів на уроках праці засобами ігрової діяльності (Н. Слюсаренко) і т.д.,- тема, обрана для курсової роботи, вимагає ґрунтовного аналізу. Ґрунтовнихдосліджень вимагає проблема формування творчих здібностей в умовах суб’єкт-об’єктноївзаємодії учасників навчально-виховного процесу, що переорієнтовує викладанняіз авторитарного керування навчальною діяльністю учнів на гнучке стимулюванняпроцесу учіння з елементами творчої самостійності.
Таким чином, упроцесі розв’язання проблеми формування творчих здібностей молодших школяріввиникає ряд суперечностей: між метою і завданнями інноваційної системигуманітарної освіти та традиційними змістом і технологіями викладання предметівхудожньо-естетичного циклу в початковій школі.
Усе викладене вищесвідчить про актуальність обраної теми дослідження “Психодіагностика творчихздібностей молодших школярів".
Метадослідження: визначити основні підходи додіагностування рівня творчих здібностей учнів молодших класів, розробити методикурозвитку творчих здібностей молодших школярів за допомогою системи творчихзавдань.
Мета дослідженнязумовила постановку та вирішення такихзавдань:
проаналізуватинаукові праці з досліджуваної проблеми і узагальнити теоретичні засадиформування творчих здібностей молодших школярів;
визначитиособливості формування та рівні сформованості творчих здібностей молодшихшколярів;
обґрунтуватипсихологічні та педагогічні умови, а також шляхи розвитку та діагностуваннятворчих здібностей учнів молодших класів у процесі навчання;
розробити методикупсиходіагностики творчих здібностей учнів молодших класів.
Об’єктдослідження - психологічний процес діагностики,формування та розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі навчання.
Предметдослідження — зміст, форми розвитку творчихздібностей, методи психодіагностування рівня сформованості творчих здібностей умолодших школярів.
Методидослідження. У відповідності з визначеними завданнямив курсовій роботі застосовано загальнонаукові теоретичні та емпіричні методи (аналіздокументів, спостереження, опитування, інтерв’ювання, експертне оцінювання) задопомогою яких було зібрано дані для аналізу результатів дослідження і зробленовідповідні висновки.
Наукова новизнадослідження полягає в тому, що в ньому: обґрунтованотеоретичні засади розвитку творчих здібностей молодших школярів; визначеноособливості психодіагносики рівня творчих здібностей учнів молодших класів; розробленометодику розвитку творчих здібностей молодших школярів за допомогою системитворчих завдань.
Практичнезначення дослідження полягає в тому, що розроблену методикупсиходіагностики творчих здібностей молодших школярів можна впроваджувати вдіяльність шкільних психологів. Матеріали дослідження можуть бути використаніпри викладанні навчальних курсів “Психолого-педагогічна діагностика" длястудентів майбутніх педагогів і психологів.
Структуракурсової роботи. Робота складається зі вступу, двохрозділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 47 найменувань.
/>/>/>Розділ 1. Творчіздібності школярів як психологічна проблема
/>/>/> 1.1 Теоретичні засади розвиткутворчих здібностей молодших школярів
Аналіз науковоїлітератури (Б. Ананьєв, Д. Богоявленська, О. Дяченко, К. Дункер, Г. Костюк, Н. Лейтес,О. Матюшкін, В. Моляко, К. Платонов, Я. Пономарьов, С. Рубінштейн Б. Теплов, В.Юркевич та ін) [4], [21], [22], [24], [27], [28], [36], [38], [47] здосліджуваної проблеми дозволив визначити ряд суттєвих для курсової роботиположень про:
здібності якіндивідуально-психологічні особливості, що визначають міжіндивідуальнівідмінності; це положення має виключне значення для діагностики творчихздібностей та визначення загального й індивідуального в їх виявленні і розвитку;
здібності якіндивідуальні особливості, що зумовлюють успішність певної чи кількох видівдіяльності; у зв’язку з цим особливого значення набуває питання про якісніхарактеристики діяльності, в якій здібності виявляються, реалізуються ірозвиваються, що потребує особливої уваги до організації навчання тадозвіллєвої діяльності молодших школярів з метою розвитку їх творчих здібностей;
здібності якскладне психічне утворення, що має компонентну структуру, оскільки: а) упроцесі конкретної діяльності формуються не тільки відповідні загальніздібності, а й початкові елементи спеціальних здібностей до інших суміжних сфер;б) розвиток загальної (складної) здібності залежить від міцності, стійкості тарізноманітності зв’язків між окремими компонентами її структури поряд з міроюїї розвитку в цілому, у взаємозв’язку і взаємозалежності між ними. Тому вконтексті курсового дослідження постає завдання вибудувати компонентну модельтворчих здібностей, необхідну для вирішення досліджуваної проблеми, і визначитикореляцію між різними компонентами творчих здібностей у процесі їх розвитку;
здібності якпсихічні якості, що „зосереджують у собі всю психологію людини” [36, 154] і неможуть розглядатись окремо від спрямованості, досвіду, психічних процесів,емоційних станів; це положення акцентує на творчому потенціалі особистості, нанеобхідності досліджувати творчі здібності особистості як віндивідуально-психологічному, так і в соціально-психологічному аспектах.
Підходи довивчення творчих здібностей, розглядаються переважно як когнітивний феномен іззастосуванням кількісних методів їх вимірювання (Дж. Гілфорд, Ф. Баррон, Д. Заррінгтон,М. Уаллах, Е. Торренс, М. Холодна та інші). [45, 84] Поняття “креативність"- це здібність привносити щось нове у досвід, висувати оригінальні ідеї вумовах вирішення або окреслення нових проблем, усвідомлювати недоліки,суперечності, формувати гіпотези. При цьому критеріями творчого мислення єшвидкість, оригінальність, гнучкість, усвідомленість, фантастичність, прагненнядо інтелектуальної новизни і т.д.
Водночас на основіаналізу праць вітчизняних та зарубіжних вчених (В. Андрєєв, А. Богоявленська, В.Дружинін, В. Моляко, Я. Пономарьов та інші) [1], [4], [14], [24], [28] можнапідкреслити, що прояв і становлення творчих здібностей є невіддільними відрозвитку і розвиненості інших ознак особистості, серед яких дослідникивиділяють: сміливість, незалежність суджень, схильність до запереченнязвичного, оригінальність, розумову відкритість, чутливість до нового танезвичного, високу толерантність до невизначених ситуацій, ініціативність,інтенсивну пошукову мотивацію, схильність до самоактуалізації. У цьомуконтексті творчі здібності розглядаються як постійна і впевнена готовністьособистості до самостійної пошукової діяльності, до прийняття самостійнихрішень у невизначених чи складних ситуаціях, позитивна пізнавальна активність.
Проблема розвиткутворчих здібностей особистості не зводиться до вироблення конкретних завдань, амає розглядатися у площині “особистість — соціальне оточення” [5, 236]. Узв’язку, дуже важливим є аналіз соціальної ситуації розвитку — місцяособистості в системі соціальних відносин. Система соціальних взаємозв’язківтільки тоді стає ситуацією розвитку, коли її вимоги сприймаються особистістю якактуальні саме для неї. Соціальна ситуація розвитку впливає на розвиток нетільки творчих здібностей, а й ціннісних орієнтацій, певних знань, умінь,навичок, що необхідно враховувати при організації занять з молодшими школярами.
Природа здібностейвітчизняними вченими трактується з позицій діяльнісного,функціонально-генетичного та суб’єктного підходів. Представникидіяльнісногопідходу (Л. Виготський, С. Рубінштейн, Б. Теплов та ін.) [5], [36], [38] розглядаютьздібності як властивості чи особливості особистості, що зумовлюють успішністьвиконання діяльності.
Представники функціонально-генетичногопідходу (Є. Ільїн, Б. Русалов та ін) [16] розглядають здібності з позиційфункціональних систем, а генезис здібностей — з позицій спадковості.
Особливість суб’єктногопідходу (Т. Артемґєва, С. Науменко, М. Холодна, В. Москвіна та ін.) [45, 87]полягає в тому, що творчі здібності розглядаються не як ізольована, відносносамостійна якість людини, а як істотно необхідна складова її життєдіяльності. Затаких умов якісні відмінності є наслідком певної якості життєдіяльностіособистості від життєвих орієнтирів і цінностей до вирішення практичних завдань(навчальних, соціальних тощо).
На підставіпроаналізованих досліджень можна стверджувати, що здібності — це стійкііндивідуально-психологічні властивості особистості, які є необхідноювнутрішньою умовою її успішної діяльності. Задатки як анатомо-фізіологічніособливості мозку і нервової системи є природною основою виникнення йфункціонування здібностей, але з поняттям “здібності” не ототожнюються.
Взагальнотеоретичному плані вченими обгрунтована необхідність і механізмиформування здібностей у процесі навчання й виховання. При цьому їхній розвитоквідбувається ефективніше за умови врахування як генетичних передумов, так ісоціокультурних впливів середовища.
Загальновизнаним єположення про те, що здібності формуються в діяльності, проте у сучаснихдослідженнях значна увага приділяється особливостям психічної організаціїсуб’єкта, тобто потенціальним резервам особистості, від яких залежать творчідосягнення.
Творчістьрозглядається як продуктивна людська діяльність, здатна породжувати якісно новіматеріальні та духовні цінності, як діяльність, спрямована на самовираження ісамоактуалізацію особистості, як взаємодія — джерело будь-якого розвитку тощо.[4, 158], [28, 46]
Синтез понять“здібності” і “творчість” зумовив робоче визначення творчих здібностей яккомплексу індивідуально-психологічних властивостей особистості, що єсуб’єктивними умовами успішного виконання творчої діяльності.
Аналіз теоретичнихдосліджень дозволив визначити розуміння інтегративного характеру творчихздібностей, в якому переплітаються мотиваційні, когнітивні, евристичні, операційніта інші чинники.
1.2 Зміст та форми поняття «творчіздібності»
Творчість — церозумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних,неповторних цінностей, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей, атакож методів дослідження і перетворення матеріального світу або духовноїкультури; якщо ж він новий лише для його автора, то новизна суб'єктивна і немає суспільного значення. [30, 5]
Пояснюючи своюпозицію з питань творчості, відомий психолог Л. Виготський зазначав, що «творчоюми називаємо таку діяльність, яка створює щось нове, однаково, чи буде цестворене творчою діяльністю будь-якою річчю зовнішнього світу або побудовоюрозуму або почуття, яке живе та виявляється тільки в самій людині. [5, 237]
Стверджуючи, щотворчість є необхідною умовою існування і все, що виходить за межі рутини і вчому міститься хоч йота нового, зобов'язане своїм походженням творчому процесулюдини» [5, 238].
Психолог Я. Пономарьов,який дуже широко трактує поняття «творчість», визначав це поняття як«механізм продуктивного розвитку» і не вважав «новизну» вирішальнимкритерієм творчості [28, 23].
Українськийпсихолог В. Моляко, розкриваючи сутність творчості з позицій психології,зазначає, що «під творчістю розуміють процес створення чогось нового дляданого суб'єкта. Тому зрозуміло, що творчість у тій чи іншій формі не єталантом „вибраних“, вона доступна кожному. І школяр, який засвоюєнові знання, розв'язує нову, незнайому задачу, і робітник, який виконує новетехнічне завдання, і комбайнер, якому потрібно в процесі збирання урожаюврахувати вологість колосся, напрямок вітру — всі вони займаються творчістю,розв'язують творчі задачі». [24, 3]
«Творчаособистість — це людина, здатна проникати в суть ідей і втілювати їх усуперечусім перешкодам аж до отримання практичного результату. Саме це мав на увазі Т.Едісон, коли казав, що винахід — це 10 відсотків натхнення і 90 поту». Якзазначає В. Моляко, основними методами вивчення творчості є методиспостереження, самоспостереження, біографічний метод (вивчення біографійвидатних людей, творців у певних галузях науки, культури, техніки та ін), методвивчення продуктів діяльності (учнівської зокрема), тестування, анкетування,експериментальні методи, хоч застосування останніх пов'язане зі значнимитруднощами, оскільки будь-який творчий процес є оригінальним, єдиним у своємуроді, такий, що не відтворюється точно в тому самому вигляді при повторномуспостереженні. [24, 5]
Щоб діагностуватиі систематично формувати творчу особистість у процесі навчання, треба знати їївластивості, творчі риси її характеру. Вчені-дослідники виділяють такі основнівластивості творчої особистості: сміливість думки, схильність до ризику; фантазія;уявлення та уява; проблемне бачення; вміння долати інерцію мислення; здатністьвиявляти суперечності; вміння переносити знання і досвід у нові ситуації; незалежність;альтернативність; гнучкість мислення; здатність до самоуправління.
О. Кульчицькавиділяє ще такі властивості творчої особистості: виникнення спрямованогоінтересу до певної галузі знань ще в дитячі роки; зосередження на творчійроботі, спрямованість на обраний напрям діяльності; велика працездатність; підпорядкованістьтворчості духовній мотивації; стійкість, непоступливість у творчості, навітьупертість; захоплення роботою [20, 27].
В. Моляко вважаєоднією з основних якостей творчої особистості прагнення до оригінальності, донового, заперечення звичного, а також високий рівень знань, умінь аналізуватиявища, порівнювати їх, стійкий інтерес до певної роботи, порівняно швидке ілегке засвоєння теоретичних і практичних знань у цій галузі, систематичність ісамостійність у роботі. [24, 5]
Дехто з фахівціввиділяє, крім того, такі риси творчої особистості, як цілісність сприйняття,зближення понять, здібність до передбачення (логічність, творчість, критичністьуяви), рухливість мови, готовність до ризику, схильність до гри, інтуїція іпідсвідома обробка інформації, дотепність та ін.
Цілком вірогіднеприпущення, що прийоми дотепності частково збігаються з тими прийомами пошуківрозв'язань наукових, технічних і навіть життєвих задач, які називаютьевристичними прийомами. Вони не зводяться до логіки, так само як і всяпсихологія мислення. Пошуки розв'язань відбуваються не за логічними законами — за допомогою логіки лише перевіряють висунуті здогадки. Самі ж ці здогадкивисувають за допомогою інших операцій мислення.
Творчіздібності особистості — це синтез її властивостей ірис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного видунавчально-творчої діяльності і які обумовлюють рівень результативності цієїдіяльності [31, 14].
Творчі здібностісамі по собі не гарантують творчих здобутків. Для їх досягнення необхідний«двигун», який запустив би в роботу механізм мислення, тобтонеобхідні бажання і воля, потрібна «мотиваційна основа».
Стосовнонавчально-творчої діяльності в психолого-педагогічній науці виділені такіукрупнені компоненти творчих здібностей особистості:
Мотиваційно-творчаактивність і спрямованість особистості.
Інтелектуально-логічніздібності.
Інтелектуально-евристичні,інтуїтивні здібності.
Світогляднівластивості особистості.
Моральні якості,які сприяють успішній навчально-творчій діяльності.
Естетичні якості.
Комунікативно-творчіздібності.
Здібності досамоуправління особистості своєю навчально-творчою діяльністю. [33, 128]
Для формуваннятворчої особистості в процесі навчання особливо важливі другий і третійкомпоненти.
Інтелектуально-логічніздібності учня виявляються у:
Вмінні аналізувати.Критеріями оцінки аналізу є правильність, повнота, глибина.
Здібності виділятиістотне спільне і відволікатися від несуттєвого (абстрагування). Критеріємоцінки є логічність, правильність, глибина суджень і висновків, вмінняописувати явища, процеси, логічно зв'язано, повно і правильно викладати думки. Критеріємоцінки цього вміння є повнота, глибина, логічність.
Здібностіформулювати правильне означення об'єкта, встановлювати родову ознаку і видовувідміну. Критерієм оцінки цієї здібності є стислість, правильністьсформульованого означення.
Здібностіпояснювати, що свідчить про інтелектуально-логічне вміння аргументовановикладати і розкривати сутність питання, проблеми, способи її розв'язання. Критеріємоцінки є повнота, аргументованість суджень.
Здібностідоводити, обґрунтовувати. Критерієм є аргументованість і володіння процедурамидоведення. [33, 129]
Інтелектуально-евристичніздібності особистості включають:
Здібностігенерувати ідеї, висувати гіпотези, що характеризуєінтелектуально-евристичні властивості особистості в умовах обмеженоїінформації, прогнозувати розв'язання творчих задач, інтелектуально вбачати івисувати оригінальні підходи, стратегії, методи їх розв'язання. Критеріємоцінки є кількість ідей, гіпотез, що висувається особистістю за одиницю часу,їх оригінальність, новизна, ефективність для розв'язання творчої задачі.
Здібність дофантазії. Це найбільш яскраве виявлення творчої уяви,створення інколи неправдоподібних, парадоксальних образів і понять. Критеріємоцінки є яскравість і оригінальність образів, новизна, значимість фантазії, щовиявляється при розв'язуванні творчих задач.
3. Асоціативністьпам'яті, здібність відображати і встановлювати у свідомості нові зв'язки міжкомпонентами задачі, особливо відомими і невідомими засхожістю, суміжністю, контрастом. Критерієм оцінки є кількість асоціацій заодиницю часу, їх оригінальність, новизна, ефективність для розв'язання задачі.
Здібністьбачити протиріччя і проблеми. Критерієм оцінки єкількість розкритих протиріч, сформульованих проблем за одиницю часу, їхновизна й оригінальність.
Здібність допереносу знань, умінь у нові ситуації характеризуєпродуктивність мислення. Критерієм оцінки є широта переносу (внутрішньопредметний- близький, міжпредметний — дальній), ступінь ефективності переносу знань іумінь для розв'язання творчих задач.
Здібністьвідмовлятися від нав'язливої ідеї, перебороти інерціюмислення. Критерієм оцінки є ступінь швидкості переключення мислення на новийспосіб розв'язання творчої задачі, гнучкість мислення в пошуку нових підходівдо аналізу протиріч, що виникають.
Незалежністьмислення характеризує здібність не слідувати бездумнозагальноприйнятій точці зору, бути вільним від думки авторитетів, мати своюточку зору. Критерієм оцінки є гнучкість та інверсія мислення, ступіньнезалежності власної думки від думки інших.
Критичністьмислення — це здібність до оціночних суджень, видінняправильно оцінити процес і результат власної творчої діяльності та діяльностіінших, уміння знаходити власні помилки, їх причини і причини невдач. Критеріємоцінки є об'єктивність критеріїв оціночних суджень, а також ефективністьвиявлення причин своїх помилок і невдач. [33, 130-131]
Творчою задачеюназивають таку, яка або вся в цілому є новою (незнайома для суб'єкта), або ж, меншою мірою, містить значну новизну, що ізумовлює значні розумові зусилля, спеціальний пошук, знаходження нового способуїї розв'язання. [24, 3]
Аналізуючи станформування знань і навичок в процесі навчання в молодшій школі, що включаєелементи творчої діяльності, на сучасному етапі й орієнтуючись на системупланування результатів навчання, можна прийти до висновку про доцільністьфункціонування в навчальному процесі більше складної структурної одиниці — системи творчих завдань як засобу формування творчих здібностей молодшихшколярів.
Система творчихзавдань повинна бути орієнтована на формування знань і умінь молодших школярів,одночасно розглядатися і як сукупність творчих завдань, і як єдине ціле. Системоутворюючимфактором об'єднання творчих завдань виступає мета сучасної школи, пов'язана ізтворчою спрямованістю освіти.
Така системаповинна задовольняти виділеним вимогам до системи творчих завдань:
Психологічнакомфортність — облік типів мислення, видів пам'яті, що визначають індивідуальнутраєкторію інформаційної діяльності.
Цільова орієнтація- певне місце й роль кожного завдання у блоці уроків, що відповідає цілямпредмета.
Цільовадостатність і повнота — достатня кількість творчих завдань для визначеної йпозаурочної діяльності.
Наявність ключовихзавдань — виділення завдань, що мають принципове значення для засвоєнняпредмета, в блок завдань, обов'язкових для засвоєння.
Ієрархічнаструктура — сукупність завдань, представлена зв'язним графом, у вузлах якого — ключові завдання, вище них — підготовчі й допоміжні, нижче — узагальнюючізавдання.
Рівневадиференціація — зростання складності завдань при переході від мінімального дозагального й творчого рівнів.
Якісний перехід дотворчості як усередині певного завдання, так і при їхній композиції.
Використаннятворчих завдань, реалізованих за допомогою методу проектів. [37, 373]
У творчійдіяльності використовують прийоми, які сприяють розв'язанню складної,нестандартної задачі або проблеми. Наведемо деякі з них.
Запитання. Сутність цього прийому полягає в тому, щоб сформулювати якомога більшезапитань, що стосуються певної задачі або проблеми, і спробувати знайтивідповіді на них. Сократ перший зазначив, що «запитання є повивальноюбабкою, яка допомагає народитися новій думці».
Відстрочка. Якщо знайти розв'язання задачі не вдається, треба відкласти її ізайнятися чимось іншим. Через деякий час варто повернутися до задачі, і спосіброзв'язання може бути знайдено.
Фіксація. Важливо завжди і за будь-яких умов мати при собі засіб для запису думок.[37, 373]
Досвід багатьохвітчизняних та закордонних педагогів свідчить про вірогідність успішногоформування у школярів якостей творчої особистості. Для цього учням вартонадавати максимум можливостей для випробовування себе в творчості, причомупочинати треба з найпростіших завдань. Навчання творчості має відбуватися впершу чергу і в основному на програмному навчальному матеріалі з різнихпредметів, а в разі потреби й на спеціально побудованій системі задач. Засвоюючидосвід творчої діяльності, характерні для неї процедури, учні набуваютьздібності видозмінювати ті стереотипи мислення, яким вони вже навчилися,вчаться відмовлятися від стереотипів, конструювати нові підходи до осмисленняраніше засвоєного або нового змісту.
М. Махмутов,аналізуючи стан шкільної освіти, зазначав, що у традиційному навчанні всізнання, вміння і навички отримують шляхом репродуктивного засвоєння, щорозвиває пам'ять і навички репродуктивного мислення. Навички продуктивного ітворчого мислення є наслідком репродуктивного засвоєння. Тобто базою будь-якоїтворчості є конкретні знання, навички й уміння Це положення суттєве длявирішення проблеми творчого розвитку у процесі навчання (базовий зміст освітиповинен якісно засвоюватися). Проте цього недостатньо для розвитку пізнавальноїсамостійності і творчості школярів. [34, 78]
1.3 Вікові особливості молодшихшколярів у контексті формування та діагностики творчих здібностей
У наш час дужеактуальна проблема різнобічного виховання людини вже на самому початку їїшляху, у дитинстві, виховання людини, у якій би гармонійно розвивалисяемоційний і раціональний початок. Втрати в естетичному вихованні збіднюютьвнутрішній світ людини. Не знаючи справжніх цінностей, діти легко приймаютьцінності брехливі, мнимі.
Основною метоюосвіти є підготовка підростаючого покоління до майбутнього. Творчість — це тойшлях, що може ефективно реалізувати цю мету.
Показникомтворчого розвитку є творча обдарованість або креативність. Поняттям «творчіздібності» в психологічних дослідженнях позначають комплексінтелектуальних і особистісних особливостей індивіда, що сприяють самостійномувисуванню проблем, генеруванню великої кількості оригінальних ідей інешаблонному їх рішенню. Необхідно розглядати розвитку та формування творчихздібностей як процес і комплекс інтелектуальних і особистісних особливостейіндивіда, властивим багатьом особистостям. [3, 98]
Дітям молодшогошкільного віку споконвічно притаманна талановитість. Початковий період навчаннявважається найважливішим у прилученні до прекрасного. Початковий періодшкільного життя займає віковий діапазон від 6-7 до 10-11 років (1-4 класи). Умолодшому шкільному віці діти мають у своєму розпорядженні значні резервирозвитку. Їхнє виявлення й ефективне використання — одна з головних задачвікової і педагогічної психології [12, 27-28].
З приходом дитинив школу під впливом навчання починається перебудова всіх її свідомих процесів,придбання нею якостей, властивих дорослим людям, оскільки діти включаються внові для них види діяльності і систему міжособистісних відносин. Загальнимихарактеристиками всіх пізнавальних процесів дитини стають їхня довільність,продуктивність і стійкість.
Для того, щобуміло використовувати наявні в дитини резерви, необхідно якнайшвидше адаптуватидітей до роботи в школі і вдома, навчити їх учитися, бути уважним. До приходудо школи у дитини повинний бути досить розвинутий самоконтроль, трудові умінняі навички, уміння спілкуватися з людьми, рольове поводження.
У молодшому шкільномувіці закріплюються і розвиваються далі ті основні людські характеристикипізнавальних процесів (увага, сприйняття, пам'ять, уява, мислення і мова),необхідність яких зв'язана з приходом у школу. З «натуральних» ціпроцеси до кінця молодшого шкільного віку повинні стати «культурними»,тобто перетворитися у вищі психічні функції, довільні й опосередковані.
У початковийперіод навчальної роботи з дітьми потрібно, насамперед, спиратися на ті сторонипізнавальних процесів, які у них найбільш розвинуті, незабуваючи, звичайно, пронеобхідність рівнобіжного удосконалювання інших.
Увага дітей домоменту приходу в школу повинна стати довільною і мати потрібний обсяг,стійкість, розподіл. Оскільки труднощі, з якими на практиці зіштовхуються дітина початку навчання в школі, зв'язані саме з недостатністю розвитку уваги, проїї удосконалення необхідно піклуватися в першу чергу, готуючи дошкільника донавчання. Увага в молодшому шкільному віці стає довільною, але ще досить довго,особливо в початкових класах, сильною і конкуруючої з довільною залишаєтьсямимовільна увага дітей. Обсяг і стійкість і концентрація довільної уваги дотретього класу школи в дітей майже такі ж, як і в дорослої людини. Молодшішколярі можуть переходити з одного виду діяльності до іншого без особливих складнощіві внутрішніх зусиль.
У дитини можедомінувати один з типів сприйняття навколишньої дійсності: практичний, образнийчи логічний.
Розвиненістьсприйняття виявляється в його вибірковості, свідомості, предметності і високомурівні сформованості перцептивних дій. Пам'ять у дітей молодшого шкільного вікує досить гарною. Пам'ять поступово стає довільною, освоюється мнемотехніка. З 6до14 років у них активно розвивається механічна пам'ять на незв'язані логічніодиниці інформації. Чим старше стає молодший школяр, тим більше в нього перевагзапам'ятовування осмисленого матеріалу над безглуздим. [18, 128-132]
Ще більшезначення, ніж пам'ять, для навченості дітей має мислення. При вступі у школувоно повинне бути розвинуте і представлене у всіх трьох основних формах: наочно-діючій,наочно-образній і словесно-логічній. Однак на практиці ми нерідко зіштовхуємосяіз ситуацією, коли, володіючи здатністю добре вирішувати задачі в наглядно-діючомуплані, дитина важко справляється з ними, коли ці задачі представлені в образнійабо словесно-логічній формі. Буває і навпаки: дитина сносно може вестиміркування, мати багате уявлення, образну пам'ять, але не може успішновирішувати практичні задачі через недостатню розвиненість рухових умінь інавичок.
За перші три-чотирироки навчання в школі прогрес у розумовому розвитку дітей буває досить помітним.Від домінування наочно-діючого і елементарного способів мислення, від допонятійногорівня розвитку і бідного логікою міркування школяр піднімається дословесно-логічного мислення на рівні конкретних понять. Початок цього віку пов'язаний,якщо скористатися термінологією Ж. Піаже і Л.С. Виготського, з домінуваннямдоопераціонального мислення, а кінець — з перевагою операціонального мислення впоняттях. У цьому ж віці досить добре розкриваються загальні і спеціальніздібності дітей, що дозволяють судити про їхню обдарованість та розвиненістьтворчих здібностей.
/>/>/> 1.4 Умови ефективного розвиткутворчих здібностей учнів молодших класів
Ефективністьрозвитку творчих здібностей молодших школярів в процесі навчальної діяльностізабезпечує сукупність певних загальнопедагогічних і дидактичних умов. Загальнопедагогічніумови розповсюджуються на весь навчально-виховний процес і можуть підвищитиефективність творчого розвитку учнів у будь-якій педагогічній системі. Дотриманнядидактичних умов передбачено лише у навчальному процесі, оскільки вони єзмістовою характеристикою компонентів, які утворюють локальну систему навчання,спрямовану на розвиток творчих здібностей у процесі навчальної діяльності.
З метою виявленняпедагогічних умов розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі навчання,повинні враховуватися індивідуально-типологічні, когнітивно-пізнавальні,емоційно-вольові, потребово-мотиваційні, екзистенційні і дієво-практичнікомпоненти творчих здібностей особистості; психологічні передумови розвиткутворчих здібностей молодших школярів; теоретичні і методичні набутки сучасних педагогічнихдосліджень у сфері розвитку творчих здібностей дітей; творчо-розвивальнийпотенціал навчальної діяльності; можливості змісту усіх навчальних предметівдля творчого розвитку учнів початкової школи.
Серед загальнопедагогічнихумов розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі навчання можнавиокремити наступні:
Педагогічнестимулювання розвитку творчих здібностей на основі особистісно зорієнтованогохарактеру взаємодії учителя з учнями. Необхідністьреалізації цієї умови продиктована сучасними суспільними пріоритетами. Тенденціїособистісної орієнтації розвитку системи освіти підкріплені результатамидосліджень сучасних вітчизняних психологів (Г. Балл, Г. Костюк, С. Максименко,В. Рибалка, В. Семиченко та ін) і педагогів (І. Бех, І. Зязюн, В. Кремень, О. Пєхота,С. Сисоєва та ін). Особистісно зорієнтована взаємодія учителя та учняпередбачає вибір характеристик навчання і виховання як спілкування, в якому неіснує різкої полярності позицій учня й учителя, перетвореннянавчально-виховного процесу на взаємодію. Це сприяє стимулюванню активності,самостійності, ініціативи дітей, поєднанню творчої свободи і спрямуваннядіяльності учнів, емоційності та виразності спілкування з проявами поваги ідоброзичливості учасників педагогічного процесу;
застосуванняпсихолого-педагогічних технологій, що забезпечують самостійну активність учніву процесі творчої діяльності. Виконання цієї умовимає гарантувати позитивну мотивацію творчої діяльності молодших школярів інадавати дієвий арсенал психолого-педагогічних стимулів, які спрямовуватимутьактивність учнів у необхідному напрямі. Такі психолого-педагогічні технологіїповинні враховувати особливості молодшого шкільного віку, забезпечуватиоптимальні умови для самовираження учнів, спиратися на особистісно-значущий дляучнів матеріал, залучати їхні емоції до процесу творчості, спонукати учнів упроцесі творчої діяльності відображати свій чуттєвий досвід у повному обсязі,надавати можливість самостійно творити;
системність навчальноїроботи з учнями в умовах творчо-розвивального середовища. У повсякденному житті знання, які використовуються, тіснопереплітаються одне з одним, утворюючи єдину систему. Тому учень повинен бачитипредмет чи явище системно: в єдності зі зв’язками, в які він вступає. Максимальнопозитивні, сприятливі умови для розвитку дитячої творчості, в тому числі й навчальної,для виховання творчої особистості створює розвивальне середовище (Л. Артемова,Л. Божович, О. Дяченко, О. Кононко, В. Кудрявцев, С. Кулачківська, А. Петровськийта ін.). [30, 6-7]
/>/>/>Розділ 2. Методикивизначення рівня творчих здібностей молодших школярів
Проблема творчоїобдарованості стає усе більш і більш актуальною в сучасному суспільстві. Заостанні 2-3 роки потік інформації, присвяченої різним питанням психологіїтворчості, виріс у кілька разів. Але, незважаючи на значну популяризацію,багато аспектів проблеми залишаються невирішеними.
Одним з головнихпитань психології творчості є діагностика креативності і творчих здібностей. Причинацього складається в протиріччі між сутністю тестів і сутністю творчості. Тест — це стандартизована процедура обстеження по заданому набору параметрів. Асутністю творчості є вихід за рамки заданого і відомого. Тест творчихздібностей — це стандарт виміру нестандартності. Дані непереборні протиріччязакладені в самій ідеї тесту творчості.
Усі тести повизначенню творчих здібностей об'єднані одним загальним недоліком, вірніше самметод оцінювання творчих здібностей досить недосконалий — відповідівипробуваного оцінюються за критерієм частоти повторюваності відповіді увибірці. Таким чином, оцінка дуже залежить від характеристик тієї вибірки, зякою проводиться діагностика. Мало того, відповіді представників однієї групибудуть різні в залежності від настрою і фізіологічного стану; від часу року (приміром,якщо проводити тест на домальовування малюнків у грудні, коли в повітрі витаєпередчуття Нового Року, велика кількість дітей намалюють ялинки, кульки й іншіатрибути наступаючого свята, перед паскою — яйця, влітку — сонце, море і чайокі т.д.). [34, 79]
Таким чином, укожному окремому випадку діагностики потрібно практично цілком розроблятитестові норми і норми оцінювання кожної вибірки за допомогою спеціальнихформул, що вимагає досить багато часу і визначених навичок. У будь-якомувипадку не можна взяти тест із книжки і відразу ж проводити дослідження в групі- результати будуть недостовірні.
2.1 Опитування вчителів, щодотворчого потенціалу учнів молодших класів
Ми розробилинаскільки можливо простий і універсальний спосіб діагностики творчихздібностей, але і він далекий від досконалості. Обдарованість ідентифікується звикористанням багатьох методів протягом дуже довгого періоду розвитку дитини,тому що вона може виявлятися раніше чи пізніше в різних дітей. Використовуєтьсяпо можливості більша кількість критеріїв творчих здібностей, з метою, щоб якможна більша кількість людей могла бути включена в спеціальні програми.
Перший крок — загальне екранування. Протягом цієї стадії освітній персонал намагаєтьсявідібрати всіх учнів з ознаками обдарованості. У процесі екранування використовуєтьсявелика кількість методів. Традиційно, це інформація, отримана при тестуванніздібностей, і рекомендації вчителів.
Після загальногоекранування проводитися детальне й індивідуальне дослідження кожної дитини — нез метою підтвердження чи спростування творчих здібностей, а для визначенняунікального дару, яким володіє учень, його потенціалу, і його потреб.
Однією з основнихпроцедур виявлення творчих здібностей та обдарованих дітей у школі є опитуваннявчителів. Головна проблема, яка виникає при цій процедурі, складається, як цене дивно звучить, в загальноприйнятості, побутовій поширеності поняття “творчі"здібності". Широке розповсюдження цього терміна створює ілюзію йогооднакового розуміння усіма. Насправді багато вчителів незнайомі з загальнимивластивостями, поводженням, що лежать в основі високого рівня творчихздібностей.
Розробленамаксимально проста й об'єктивна процедура експертного опитування вчителів щодорівня творчих здібностей їхніх вихованців. Отже, при екрануванні шкільної паралелівибирається група експертів — в ідеалі їх повинно бути не менше десяти. В неївходять класний керівник, вчителі-предметники, при можливості — керівникисекцій, кружків, які добре знайомі з дітьми. Експерти одержують і заповнюютьбланки наступного змісту:
Шановний Експерт,ми просимо Вас оцінити Ваших учнів за рівнем прояву в них такої якостіособистості як творчі здібності. Творчі здібності та обдарованість визначаєтьсяяк загальна “нестандартність", “оригінальність" людини — її уміннянароджувати нові, оригінальні ідеї; бачити безліч рішень там, де інші побачатьодне чи дві; здатності швидко знаходити вихід з нестандартних ситуацій; розвиненістьуяви і фантазії; “відхід" від банального, типового, від загальноприйнятихправил. Врахуйте, що іноді такі творчі здібності можуть не збігатися з рівнемінтелекту, дисциплінованістю чи успішністю дитини.
У деяких випадкахтворчо здібні діти зі складнощами адаптуються до соціальних норм і можутьвиявляти себе неадекватно. Нижче Ви бачите список Ваших учнів.
Напроти кожногопрізвища знаходиться десятибальна шкала для оцінювання розвитку творчихздібностей і (оцінка в 1 бал відповідає відсутності цих якостей в дитини, 2 — дуже рідкому прояву,...5 — середньому рівню творчої активності… і. т.д.
Оцінка 10 означаємаксимальний прояв якостей креативності в учня). Ви повинні поставити значок (галочку,хрестик, кружок і т.п.) в тому місці оцінної шкали, що, на Вашу думку,відповідає рівню виразності творчих здібностей в даного учня. У тому випадку,якщо Ви затрудняєтеся відповісти чи недостатньо добре знаєте учня, поставтезначок у графі “Важко відповісти".
№
П.І.П. учня
Шкала для оцінки прояву творчих здібностей
“Важко відповісти” 1 Мельничук І.
/>
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
/> 2 Сидорук О.
/>
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
/>
Після збору інформації від вчителів івихователів заповнюється зведена таблиця і розраховується середній бал длякожного учня (бланки експертної оцінки і зведеної таблиці даних приведені вДодатку 1 і Додатку 2. Виділяється група учнів, що одержала найбільш високібали. Крім того, будь-яка дитина, що одержала високу оцінку (9 чи 10) хоча б водного з експертів, поряд з низькими балами в інших, заслуговує на пильну увагупсихолога.
Опитування вчителів є традиційним і найбільшзручним способом одержання інформації для психолога. Однак при оцінюванніздібностей варто враховувати ряд специфічних моментів.
По-перше, особистість "ідеального учня"протилежна по своїм характеристикам творчій особистості. Тому, як правило,положення обдарованої дитини багато в чому залежить від особистості вчителя: якщопедагог сам є оригінальною, творчою людиною, нестандартність учня будесприйнята позитивно. Якщо вчитель не відрізняється високим інтелектом,авторитарний чи схильний до консерватизму — творчо здібний учень може бутисприйнятий як вперта, нестерпна, чи навіть “тупа" дитина.
Крім того, викладачі часто схвалюють і вищеоцінюють здатності дітей, які добре одягнені, дружелюбні, і дисципліновані. Дітияскраві, але з поганою успішністю чи порушники дисципліни, можуть нимипропускатися. Тому, при оцінюванні такої властивості особистості, як креативністьнеобхідна діагностика, проведена безпосередньо психологом.
/>/>/>2.2 Тести дляпсиходіагностики творчих здібностей молодших школярів
Більшість сучаснихтестів є модифікацією тестів Гілфорда й Торренса. [37, 374] У нашомудослідженні ми опираємося на наступні фактори, встановлені в дослідженнях Гілфорда:
1) Швидкість (легкість, продуктивність) — цей фактор характеризує швидкістьтворчого мислення й визначається загальним числом відповідей.
2) Гнучкість — фактор характеризує гнучкість творчого мислення, здатність дошвидкого перемикання й визначається числом класів (груп) даних відповідей.
3) Оригінальність — фактор характеризує оригінальність, своєрідність творчого мислення,незвичайність підходу до проблеми й визначається числом відповідей, щоприводяться рідко, незвичайним вживанням елементів, оригінальністю структуривідповіді.
4) Точність — фактор, що характеризує стрункість, логічність творчого мислення,вибір адекватного рішення, що відповідає поставленій меті.
Відзначимо кількамоментів, пов'язаних із процедурою проведення тестів. Тести можна проводити якіндивідуально, так і в групі. Для того щоб уникнути занепокоєння випробуваних істворити сприятливу психологічну атмосферу, роботу з тестами називаютьзаняттями. Часто ці заняття проводяться в ігровій формі.
У інструкції дотесту, яка дається у довільній формі, ми просимо випробуваних запропонуватиякнайбільше різноманітних відповідей на наші питання, виявити свій гумор іуяву, постаратися придумати такі відповіді, які не зможе придумати ніхто іншої.Час проведення процедури — близько 40 хвилин. З дітьми від 5 до 8 роківпроцедура проводиться в індивідуальній формі. З віковою групою від 9 до 15років робота з тестами проводиться в груповій формі (можливі проведення й віндивідуальній формі). Слід зазначити, що субтест 3 (слова або вираження) маєдві модифікації, одна модифікація — слова — призначена для дітей від 5 до 8років, друга модифікація — вираження — призначена для дітей 9-15 років.
/>Субтест 1. Використання предметів (варіантивживання)
Завдання
Перелічитиякнайбільше незвичайних способів використання предмета.
Інструкція длявипробуваного
Газетавикористовується для читання. Ти ж можеш придумати інші способи її використання.Що з неї можна зробити? Як її можна ще використовувати?
Інструкціязачитується усно. Час виконання субтеста — 3 хв. При індивідуальній форміпроведення всі відповіді дослівно записуються психологом.
При груповій форміпроведення відповіді записують самі випробувані. Час засікається післяпрочитання інструкції.
Оцінювання
Результативиконання тесту оцінюються в балах. Є три показники.
1) Швидкість(швидкість відтворення ідей) — сумарне числовідповідей. За кожну відповідь дається 1 бал, всі бали підсумуються. Б = n. Б- швидкість, n — число доречних відповідей.
Варто звернутиособливу увагу на термін «доречні відповіді». Потрібно виключити ізчисла ті відповіді, що враховується, які згадувалися в інструкції, — очевидніспособи використання газет: читати газету, дізнаватися новини й т.д.
2) Гнучкість — число класів (категорій) відповідей.
Всі відповідіможна віднести до різних категорій. Наприклад, відповіді типу: «з газетиможна зробити шапку, корабель, іграшку» і т.д. ставляться до однієїкатегорії — створення виробів і іграшок.
Категоріївідповідей
Використання длязаписів (записати телефон, вирішувати приклади, малювати).
Використання дляремонтних і будівельних робіт (заклеїти вікна, наклеїти під шпалери).
Використання якпідстилка (послати на брудний ослін, покласти під взуття, послати на підлогупри фарбуванні стелі).
Використання якобгортка (загорнути покупку, обернути книги, загорнути квіти).
Використання длятварин (підстилка кішці, хом'якові, прив'язати на нитку бантик з газети й гратиз кішкою).
Використання якзасобу для витирання (витерти стіл, протирати вікна).
Використання якзнаряддя агресії (бити мух, карати собаку).
Здача в макулатуру.
Одержанняінформації (дивитися рекламу, давати оголошення, робити вирізки).
Використання якпокриття (укритися від дощу, сонця, прикрити щось від пилу).
Спалювання (длярозпалювання, для розведення багаття, зробити смолоскип).
Створення виробів,іграшок (зробити корабель, шапку, пап'є-маше).
Варто приписатикожній відповіді номер категорії з вищенаведеного списку, потім, якщо кількавідповідей будуть відноситися до однієї і тієї ж категорії, то враховуватитільки першу відповідь із цієї категорії, тобто враховувати кожну категоріютільки один раз.
Потім вартопідрахувати число використаних дитиною категорій.
У принципі, числокатегорій може змінюватися від 0 до 12 (якщо не буде дано відповідей,віднесених до нової категорії, якої немає в списку).
За відповіді, непідходящі ні до однієї з перерахованих категорій, додається по 3 бали за кожнунову категорію.
Таких відповідейможе бути кілька. Але перш ніж привласнювати нову категорію, варто дуже уважноспіввіднести відповідь із наведеним вище списком.
За одну категоріюнараховується 3 бали.
Г = 3 m,
де Г — показникгнучкості, m — число використаних категорій.
3) Оригінальність — число незвичайних, оригінальних відповідей. Відповідь вважаєтьсяоригінальною, якщо вона зустрічається 1 раз на вибірці в 20-30 чоловік.
Одна оригінальнавідповідь — 5 балів. Всі бали за оригінальні відповіді підсумуються.
0р = 5 k,
де 0р — показникоригінальності, k — число оригінальних відповідей.
Підрахуноксумарного показника по кожному субтесту варто проводити після процедуристандартизації, тобто перекладу сирих балів у стандартні. У цьому випадку мипропонуємо проводити підсумовування балів по різних факторах, усвідомлюючи те,що така процедура не є досить коректною, а отже, сумарними балами можнакористуватися тільки як приблизними й оцінними.
Т1 =Б1 + Г1 + Ор1 = n + 3 m + 5 k,
де Т1 — сумарний показник першого субтеста, Б1 — швидкість по 1 субтесту,Г1 — гнучкість по 1 субтесту, Ор1 — оригінальність по 1субтесту, n — загальне число доречних відповідей, m — число категорій, k — числооригінальних відповідей.
/>Субтест 2. Наслідки ситуації
Завдання
Перелічити різнінаслідки гіпотетичної ситуації.
Інструкція длявипробуваного
Уяви, щотрапиться, якщо тварини й птахи зможуть розмовляти людською мовою. Часвиконання субтеста — 3 хвилини.
Оцінювання
Результативиконання субтеста оцінюються в балах.
Є два показники.
1) Швидкість (швидкість відтворення ідей) — загальне число наведених наслідків.1відповідь (1 наслідок) — 1 бал.
Б = n.
2) Оригінальність — число оригінальних відповідей, число віддалених наслідків. Туторигінальним вважається відповідь, наведена тільки один раз (на вибірці 20 — 30чоловік).1 оригінальна відповідь — 5 балів.
0р = 5 k,
де 0р — показникоригінальності, k — число оригінальних відповідей.
Т2 =n + 5 k,
де Т2 — сумарний показник другого субтеста.
Як і в першомусубтесті, варто звернути увагу на виключення недоречних (неадекватних) відповідей,а саме: повторюваних відповідей і відповідей, що не мають відношення допоставленого завдання.
/>Субтест 3а. Слова
Модифікація длядітей 5-8 років. Субтест проводиться індивідуально.
Завдання
Придумати слова,які починаються або кінчаються певним складом.
Інструкція длявипробуваного
1 частина. Придумайслова, які починаються на склад «по», наприклад «подих». Навідповідь дається 2 хвилини.2 частина. Придумай слова, які кінчаються складом«ка», наприклад «сумка». На відповідь дається 2 хвилини. Часвиконання всього субтеста — 4 хвилини.
Оцінювання
Результативиконання субтеста оцінюються в балах.
Є два показники.
1) Швидкість — загальне число наведених слів.1 слово — 1 бал.
Б = n, де Б — показникшвидкості, n — загальне число слів.
Як і раніше, вартовикреслити повторювані слова, а також не враховувати неадекватні слова.
2) Оригінальність — число оригінальних слів, наведених один раз на вибірку 20 — 30 чоловік.1оригінальне слово — 5 балів.
0р = 5 k,
де Ор — показникоригінальності, k — число оригінальних слів.
Т3 =n + 5 k,
де Т3 — сумарний показник третього cубтеста (для дітей 5-8 років).
/>Субтест 3б. Вирази
Модифікація длядітей 9-15 років
Завдання
Придумати речення,що складаються із чотирьох слів, кожне з яких починається із зазначеної букви.
Інструкція длявипробуваного
Придумайякнайбільше речень, що складаються із чотирьох слів. Кожне слово в реченніповинне починатися із зазначеної букви. От ці букви: В, Х, Д, К (випробуванихпред'являються надруковані букви). Будь ласка, використовуй букви тільки втакому порядку, не міняй їх місцями. Навожу приклад пропозиції: «Веселийхлопчик дивиться кінофільм». А тепер придумай якнайбільше своїх речень ізцими буквами.
Час виконаннясубтеста — 5 хвилин.
Оцінювання
Результативиконання субтеста оцінюються по трьох показниках.
1) Швидкість — число придуманих пропозицій (n).1 пропозиція — 1 бал.
Б = n
2) Гнучкість- число слів, використовуваних випробуваним. Кожнеслово враховується тільки один раз, тобто в кожному наступному реченнівраховуються тільки ті слова, які не вживалися випробуваним раніше або неповторюють слова в прикладі. Однокорінні слова, що відносяться до різних частеймови, вважаються однаковими, наприклад: «веселий, весело».
1 слово — 0,1 бала.
Г = 0,1 m, де Г- показник гнучкості, m — число слів, використовуваних один раз.
3) Оригінальність- Підраховується число оригінальних позначеннєвому змісту речень. Оригінальним вважається речення, що зустрічається 1раз на вибірці в 20-30 чоловік. Одне оригінальне речення — 5 балів.
Ор = 5 k, де Ор- показник оригінальності, k — число оригінальних пропозицій.
Т3 =n + 0,1 m + 5 k,
де Т3 — сумарний показник третього субтеста (для дітей 9-15 років).
/>Субтест 4. Складання зображень
Завдання
Намалювати заданіоб'єкти, користуючись певним набором фігур.
Інструкція длявипробуваного
Намалюй певніоб'єкти, користуючись наступним набором фігур: коло, прямокутник, трикутник,півколо. Кожну фігуру можна використовувати кілька разів, міняти її розміри йположення в просторі, але не можна додавати інші фігури або лінії. У першомуквадраті намалюй обличчя, у другому — будинок, у третьому — клоуна, а вчетвертому — те, що ти хочеш. Підпиши четвертий малюнок. Випробуваномупред'являється набір фігур, зображений на мал.1 і зразок виконання завдання — лампа(мал.2). (Див. Додаток ІІІ) Зразок незаповненого тестового бланка наведений намал.3. (Див. Додаток ІІІ) Час виконання всіх малюнків — 8 хвилин. Довжинасторони квадрата — 8 см (для тестового бланка).
Оцінювання
Оцінюваннявиробляється по двох показниках.
1) Швидкість- гнучкість. У даному показнику враховуються:
n1 — числозображених елементів (деталей);
n2 — числовикористаних категорій фігур (з 4 заданих), n2 змінюється від 0 до 4.Одна деталь — 0,1 бала. Один клас фігур — 1 балл. n3 — число помилок(помилкою вважається використання в малюнку незаданої фігури або лінії). Однапомилка — 0,1 бала.
Б4i=1= (0,1n1i + n2i — 0,1 n3i),
де Б — швидкість,i — номер малюнка (від 1 до 4).
Бали Бпідсумуються по чотирьох малюнках.
2) Оригінальність
k1 — числооригінальних елементів малюнка. Під оригінальним елементом розуміється елементнезвичайної форми, незвичайне розташування елемента, незвичайне використанняелемента, оригінальне розташування елементів один щодо одного. Одиноригінальний елемент — 3 бали.
В одному малюнкуможе бути кілька оригінальних элементов. k2 — оригінальністьчетвертого малюнка (по темі, по змісту). Може зустрічатися один раз на вибіркув 20-30 чоловік. k2 може приймати значення 0 або 1.
За оригінальнийсюжет нараховується 5 балів (це відноситься тільки до четвертого малюнка).
0р4i=1= 5 k + k1i,
де, Ор — оригінальність,i — номер малюнка (від 1 до 4).
Т5 = Б+ 0р, де Т5 — сумарний показник п'ятого субтеста, Б — швидкість, 0р- оригінальність.
/>Субтест 5. Ескізи
Завдання
Перетворити врізні зображення однакові фігури (кола), що приводяться у квадратах.
Інструкція длявипробуваного
Додай будь-якідеталі або лінії до основного зображення так, щоб вийшли різні цікаві малюнки. Малюватиможна як усередині, так і зовні кола. Підпиши назву до кожного малюнка. Часвиконання завдання — 10 хвилин.
Тестовий бланк — цеаркуш стандартного паперу (формат А4), на якому зображено 20 квадратів з коломпосередині. Розміри квадрата 5 x 5 см, діаметр кожного кола — 1,5 см. На мал.5приводиться зразок тестового бланка для даного субтеста. Як приклад до субтестунадається намальований чоловічок (мал.6). (Див Додаток ІІІ). Оцінювання
Проводиться потрьох показниках:
1) Швидкість — число адекватних завданню малюнків.
Один малюнок — 1бал.
Б = n, де n — числомалюнків (змінюється від 0 до 20).
Виключаютьсямалюнки, що точно повторюють один одного (дублікати), а також малюнки, у якихне використаний стимульный матеріал — коло.
2) Гнучкість — число зображених класів (категорій) малюнків. Наприклад, зображеннярізних облич відноситься до однієї категорії, зображення різних тварин такожстановлять одну категорію. Одна категорія — 3 бали.
Г = 3m, д
е m — числокатегорій. Категорії відповідей
Війна (військоватехніка, солдати, вибухи).
Географічніоб'єкти (озеро, ставок, гори, сонце, місяць).
Звірі. Птахи. Риби.Комахи.
Знаки (букви,цифри, нотні знаки, символи).
Іграшки, ігри (будь-які).
Космос (ракета,супутник, космонавт).
Обличчя (будь-якелюдське обличчя).
Люди (людина).
Машини. Механізми.
Посуд.
Предметидомашнього побуту.
Природні явища (дощ,сніг, град, веселка, північне сяйво).
Рослини (будь-які- дерева, трави, квіти).
Спортивні снаряди.
Їстівні продукти (їжа).
Візерунки,орнаменти.
Прикраси (намиста,серги, браслет).
Якщо малюнок невідповідає жодній категорії, йому привласнюється нова категорія.
3) ОригінальністьОригінальним уважається малюнок, сюжет якоговикористаний один раз (на вибірці в 20-30 чоловік). Один оригінальний малюнок — 5 балів.
Ор = 5 k,
де Ор — показникоригінальності, k — число оригінальних малюнків.
T6 =n + 3 m + 5 k,
де Т6 — сумарний показник шостого субтеста.
При підрахункубалів по п¢ятому субтесту варто враховувати всі малюнки поза залежністю від якостізображення. Про сюжет і тему треба судити не тільки по малюнку, але йобов'язково брати до уваги підпис (див. наприклад — мал.7). (Див. Додаток ІІІ) Умаленьких дітей, які не вміють писати, після закінчення роботи необхіднозапитати, що зображено на малюнках, і підписати назви до малюнків. В основномуце відноситься до вікової групи 5-7 років.
/>Субтест 6. Захована форма
Завдання
Знайти різніфігури, сховані в складному, малоструктурованому зображенні.
Інструкція для випробуваного
Знайди якнайбільшезображень на цьому малюнку. Що намальовано на цій картинці? Час виконаннясубтеста — 3 хвилини. Тестові стимульні матеріали (зображення) наведені намалюнках 8 (1), 8 (2), 8 (3), 8 (4): усього чотири різних малюнки. (Див. ДодатокІІІ) Показувати треба тільки один малюнок. Інші дані для того, щоб можна булопровести повторне тестування іншим часом.
Оцінювання
Результативиконання субтеста оцінюються в балах по двох показниках:
1) Швидкість — сумарне число відповідей (n). Одна відповідь — 1 бал.
Б = n
2) Оригінальність — число оригінальних, рідких відповідей. У цьому випадку оригінальнимбуде вважатися відповідь, даний один раз на вибірці в 20-30 чоловік. Однаоригінальна відповідь — 5 балів.
0р = 5 k,
де Ор — оригінальність,k — число оригінальних, рідких відповідей.
T7 =n + 5 k,
де Т7 — сумарний показник сьомого субтеста.
/>Якісний опис отриманих даних
Використовуванінами тести проводилися з дітьми у вигляді веселих занять. На них пануваланевимушена атмосфера. Діти попереджувались заздалегідь, що всі їхні відповідібудуть правильними, чим більше вони придумають відповідей, тим краще, навітьякщо це незвичайні відповіді. Учасникам пропонувалося пофантазувати, всівідповіді заохочувалися.
Більшість дітейвідповідали з великою охотою і з бажанням продовжувати заняття далі.
Нижче наведемо даніпо об'єднаній вибірці — 30 чоловік, вік — 7 — 8 років.
/>Субтест 1. Використання предметів (варіантивживання)
По цьому тестівипробуваними було дано в середньому шість відповідей на особу (за 3 хвилини),розкид по числу відповідей великий — від 1 до 14. Найбільш що частозустрічаються відповіді: «Можна зробити з газети літак, шапку, корабель. Здатив макулатуру. Підстилати. Дізнаватися з неї новини». Рідкі, оригінальнівідповіді: «Замочити газету й перекладати слова. Обмахуватися, якщо спекотно.Карати газетою собаку (бити собаку). Дати грати кішці.»
/>Субтест 2. Наслідки ситуації
Цей тест викликаву деяких дітей ускладнення. У середньому було дано чотири відповіді (за 3хвилини). Розкид відповідей по числу — від 0 до 11.
Було наведеноприблизно 30 типів відповідей. Часто повторювані відповіді: «Люди й звірібудуть розмовляти, розуміти один одного. Будуть дружити. Люди й звірі будутьдопомагати один одному. Буде весело. Буде плутанина».
Рідкі, оригінальнівідповіді: «Звірі будуть вивчати іноземні мови. Будуть учитися співатипісні. Будуть виступати по телебаченню. Голуб полетить і передасть лист словами.Звірі будуть їздити на дачу.»
/>Субтест 3а. Слова
Цей тест маєвелику розпізнавальну силу. Середнє число придуманих слів (кожного типу) — 5. Розкидслів — від 0 до 20. Приклади слів, що приводяться часто: у першій частині — «пол, пора, поїзд»; у другий — «кішка, мишка». Прикладиоригінальних слів: у першій частині — «подорожник, поздоровлення, постріл,порося»; у другий — «креветка, стежка».
/>Субтест 4. Складання зображень
Для цього субтестазапропонована досить складна система підрахунку балів. При підрахункувраховується загальне число зображених елементів, число використаних категорійфігур (із чотирьох заданих), оригінальність малюнка і його елементів. Запомилку вважалося використання інших фігур і ліній, крім заданих.
/>Субтест 5. Ескізи
Запропонованасистема підрахунку балів для цього тесту також досить трудомістка. Припідрахунку показників цього субтеста враховується загальне число категоріймалюнків, число зображених предметів: наприклад, зображення шести різних облич відноситьсядо однієї категорії, зображення декількох різних букв також відноситься дооднієї категорії. Вважається помилкою, якщо випробуваний не використовував колодля побудови свого малюнка, враховується оригінальність і рідкість зображення. Такожвраховується оригінальність підходу, а саме: незвичайне виконання малюнка, вдалевикористання кола, незвичайна композиція й т.д.
/>Субтест 6. Захована форма
Цей субтестлюблять виконувати діти. Середнє число відповідей по мал.8 (1) — 12, розкидвідповідей — від 5 до 25. Усього дано 35 різних відповідей, тобто по цьомусубтесту отримане найбільше число відповідей.
Часто, щозустрічаються відповіді: «парасоль, риба, глечик, птах, капелюх, людина,сонце, лампа, човен, хмара». Рідкі, оригінальні відповіді: «баскетбольнийкошик, кактус, банан, якір, міна, дядя Степа, тарган, каштан, коло дляплавання, сосиска».
Порівнянняпервинних характеристик субтестів
Комплекснедослідження із запропонованої методики проводилося на базі Перерослівськоїзагальноосвітньої школи Білогірського району Хмельницької області. Усьогообстежено 21 дитина у віці 7-8 років.
Вирішувалисянаступні завдання:
Розробити серіюметодик, які дозволяють оцінити різні параметри творчих здібностей: вербальне — творче мислення; образне — творче мислення.
Вивчити взаємні кореляціїміж такими показниками, як швидкість і оригінальність мислення.
Вивчити взаємнікореляції: між показниками окремих субтестов; між показниками окремих областей:вербальним і образним творчим мисленням; між показниками окремих субтестов іобластей і інтегральним показником, що характеризує творчі здібності.
Виділити в даномунаборі тестів ті, які є найбільш інформативними й добре диференціюютьрозходження в рівні творчого мислення.
Отриманірезультати аналізувалися кількісно і якісно. Проводилася їхня статистичнаобробка: обчислювалися середні значення, стандартні відхилення, був проведенийкореляційний аналіз даних. Були підраховані первинні показники творчихздібностей: середні, стандартні відхилення й коефіцієнт варіації. Також бувпроведений розрахунок коефіцієнтів кореляції Спирмена між показниками окремихсубтестів і показниками окремих субтестов і інтегральними характеристиками. Буливведені інтегральні показники швидкості, оригінальності, гнучкості, а такожінтегральний вербальний показник (1-3 субтести), інтегральний образний показник(4-6 субтести) і загальний інтегральний показник.
При аналізіпоказників швидкості (сумарне число відповідей) і оригінальності (числонезвичайних, оригінальних відповідей) мислення було виявлено, що найбільшечисло відповідей і найбільше число оригінальних відповідей випробувані дають усубтестах 4 і 6. Субтести 1, 2, 3, мають найбільшу розпізнавальну здатність: щонайкращедиференціюють випробуваних. У цілому можна відзначити, що вербальні субтестимають більшу розпізнавальну здатність, ніж образні; а показник оригінальностімає більшу розпізнавальну здатність, ніж показник швидкості.
/>/>/>Висновки
За визначенням Е. Фрома,творчі здібності — це здатність дивуватися, відшукувати рішення в нестандартнійситуації, спрямованість на нове і вміння глибоко усвідомлювати власний досвід. “Всередині”феномену творчих здібностей виділяють його потенційні і актуальні “іпостасі”, атакож принципово їх розділяють.
Мотивація творчоздібної поведінки складається в ранньому дитинстві; вона пов’язана зпереживанням почуття деміурга (“Я можу", “У мене не виходить”), зприйманням (не відторгненням) власних недоцільних бажань. Мотивація доцільноїповедінки, яка також формується в дитинстві, передбачає бажаними лише реальноздійсненні обставини, події. Таким чином, мікросередовище може перешкоджати абосприяти розвитку мотиваційного блоку творчих здіюностей.
Отже, творчіздібності та творча обдарованість є характерною ознакою творчої особистості,спроможної реалізовувати свій творчий потенціал за власною ініціативою івибором відповідних засобів. Її можна розглядати і як передумову для будь-якоїтворчої діяльності, змотивованої прагненням індивідуума до самовираження тасамоствердження.
Вже аксіоматичнимє твердження про те, що творчі можливості, закладені у кожній людині природою,на певному етапі мають бути педагогічно скоригованими, оскільки саме учитель,вихователь, наставник може значною мірою професійно закласти підгрунттяестетичного розвитку особистості та визначити сталий напрямок цього процесу.
З огляду на це,особливо актуальним стає теоретичне опанування та практичне впровадженняосвітніх технологій для розвитку та діагностики творчих здібностей, до яких,насамперед, слід віднести: особистісно зорієнтовані; вальфдорську педагогіку; технологіюсаморозвитку (за М. Монтессорі); технологію розвивального навчання; технологіюформування творчої особистості; проектно-моделюючі та нові інформаційнітехнології; технологію колективної творчої діяльності; технологію «створенняситуації успіху»; інтеграцію різних видів мистецтва та інші.
Психоліагностикатворчих здібностей молодших дуже важливий процес для шкільного психолога, анадто діагностування молодших школярів. Орієнтуючись саме на результатидіагностування рівня творчих здібностей учнів молодших класів, є можливістьрозробити групові та індивідуальні системи розвивальних занять, для підвищеннярівня креативності та сформованості творчих здібностей дітей. Адже в сучаснійосвіті саме освітні технології для розвитку творчих здібностей виступаютьважливим фактором у процесі постійного духовно-творчого удосконаленняособистості, формування інтелектуального і культурного потенціалу кожної людини.
В останній часгостро стоїть проблема творчості та розвитку творчих здібностей школяра: уяви,інтуїції, мислення, оригінальних засобів дій, відходу від шаблонів і т. ін. Заразпроходить перегляд теоретичних позицій відносно природи творчості, критеріївдіагностики творчих здібностей у цілому, ведуться пошуки джерел креативності,умов, які сприяють розвитку творчого потенціалу. Творчі здібності існують вкожній дитині. Творчість — це природна функція мозку, яка виявляється і реалізуєтьсяу діяльності при наявності спеціальних здібностей у тій чи іншій конкретнійдіяльності. Творчість — це не тільки труд художника, артиста, вченого; вонаможе проявитися в іншій діяльності, результатом якої будуть конкретні ідеї іпродукти, так і самі дії.
Тому задача психологата педагога — побачити індивідуальні творчі здібності учня, визначити їх рівеньі прагнути розвивати їх. Для успішного рішення цих проблем необхідно шукатипринципово нові методи психодіагностики творчих здібностей та прийоми навчання.Адже. проблема психодіагностики та розвитку у школярів здібностей до творчихпрояв у пізнавальній діяльності — багатогранна.
/>/>/>Списоквикористаної літератури
/>1. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитаниятворческой личности. — Казань, 1988. — 228 с.;
2. Барко В.І., Тютюнников А.М. Як визначити творчі здібності дитини? — К.,1991;
3. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества.- Ростов-на-Дону: Изд-во РГУ, 1983. — 173 с.;
4. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей: Учебное пособиедля студ. Высш. Учеб. заведений. — М.: ИЦ «Академия», 2002 — 320с.;
5. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте // ВыготскийЛ.С. Психология развития ребенка. — М.: Смысл-Эксмо, 2003. — С.235-326;
6. Выготский Л.С. Собр. соч. в 6 т. — М., 1983. — Т.3;
7. Гільбух Ю.З. Розумово обдарована дитина. — К., 1993;
8. Гнатко Н.М. Проблема креативности и явление подражания. — М.: ИП РАН,1994;
9. Гнатко М.М. Психологічна діагностика обдарованості: Метод. реком. — Луцьк: ВВ МАНУ, 1996;
10. Гнатко М.М. Психологічні передумови організаціїроботи з обдарованими індивідумами: Метод. реком. — Луцьк: ВВ МАНУ, 1996;
11. Давыдов В.В. Психологические проблемы процессаобучения младших школьников. Хрестоматия по возрастной и педагогическойпсихологии. — М.: Просвещение, 1991;
12. Дорфман Л.Я., Ковалева Г.В. Исследованиекреативности в науке и искусстве. // Вопросы психологии. — 1999. — № 2;
13. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. — СПб.:Издательство «Питер», 2000. — 368 с.;
14. Дружинин В.Н. Психология творчества // Психологическийжурнал. — Т.26, №5. — 2005. — С.101-109;
15. Дункер К. Психология продуктивного (творческого) мышления// Психология мышления / Под ред.А.М. Матюшкина: Пер. с нем. и англ. — М.: Прогресс,1965. — С.86 — 234;
16. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. — СПб., 2000. — 96 с.;
17. Колесов Д.В. О психологии творчества. // Психологическийжурнал. — 1992. — № 6;
18. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічнийрозвиток особистості /За ред.Л.М. Проколієнко. — К.: Рад. Школа, 1989. — 608 с.;
19. Костюк Г.С. Принцип развития в психологии // Методологическиеи теоретические проблемы психологии. — М.: Наука, 1969. — С.118 — 152;
20. Кульчицька О.І. Складові біографії творця. // Обдарованадитина. — 1998. — № 3. — С.27-32;
21. Матюшкин А.М. Концепция творческой одаренности // Вопр.психол. 1989. — № 6. — С.29 — 33;
22. Матюшкин А.М., Снек Д.А. Одаренные и талантливые дети// Вопросы психологии. — 1982. — №4. — С.88-97;
23. Мелик-Пашаев А.А. Педагогика искусства и творческиеспособности. — М., 1981. — С.89;
24. Моляко В… О. Актуальні соціально-психологічніаспекти проблеми обдарованості. // Обдарована дитина. — 1998. — №1. — С.3 — 5; 2,с.2 — 6; 3, С.2 — 5;
25. Московская С. Педагогика будущего. Синтез искусств.Звук и цвет. — СПб.: 1995. — 96с;
26. Музика О.Л. Цінності обдарованої особистості. // Обдарованадитина. — 1998. — С.6 — 10.;
27. Платонов К.К. Проблемы способностей. — М.: Наука,1972. — 310 с.;
28. Пономарев Я.А. Психология творчества и педагогика.- М., 1976. — 280 с.;
29. Пономарева Р.А. Креативный потенциал технически одареннойличности: природа, структура, критерии, развитие. Українська психологія: сучаснийпотенціал.Т. ІІ — К., 1996. — С.352 — 361;
30. Рагозіна В. Особливості методики розвитку творчихздібностей молодших школярів // “Мистецтво та освіта". — 1997. — №3. — С.5-8;
31. Рагозіна В. Підготовка вчителя до розвитку творчихздібностей молодших школярів // Шляхи вдосконалення навчально-виховного процесув початкових класах та дошкільних закладах: Збірник статей за матеріаламиміжвузівської науково-практичної конференції. Редкол.: О.С. Чернова (відп. ред)та ін. — Полтава. — 1996. — С.12-19;
32. Рагозіна В. Розвиток творчих здібностей у сімґї // Українськародина. — К. — 1998. — С.908-914;
33. Рагозіна В.В. Теоретичний аспект проблеми творчихздібностей // Творчість, духовність, гуманізм в просторі освіти: Збірникдоповідей науково-практичної конференції. — Вінниця: “Універсум-Вінниця", 1998.- С.127-132;
34. Рагозіна В. Феномен творчих здібностей впсихолого-педагогічних дослідженнях // Наукові записки Тернопільськогодержавного педагогічного університету ім.В. Гнатюка. Серія: Педагогіка № 2. — 1999.- С.78-80;
35. Роменець В.А. Психологія творчості. — К: Либідь,2001. — 288с.;
36. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. — М.:Педагогика, 1989. — Т.1. — 486 с.;
37. Творческиеспособности / Елисеев О.П. Практикум по психологииличности — СПб., 2003. — С.373-374;
38. Теплов Б.М. Способность и одаренность // Психологияиндивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.Я. Романова. — М.:Изд-во Моск. ун-та, 1982. — С.129-139;
39. Туник Е.Е. Диагностика креативности. Тест Е. Торренса.- СПб.: Иматон, 1998;
40. Туник Е.Е. Опросник креативности Джонсона. — СПб.: СПбУПМ,1997;
41. Туник Е.Е. Тест Торренса. Диагностика креативности.- СПб.: Иматон, 1998;
42. Шумакова Н.Б. Развитие одаренности детей младшегошкольного возраста в условиях экспериментального обучения // Новые исследованияв психологии и педагогике, 1991. — № 1. — С.44 — 50;
43. Шадриков В.Д. Способности, одаренность, талант // Развитиеи диагностика способностей / Отв. ред.: В.Н. Дружинин, В.Д. Шадриков. — М.: Наука,1991. — С.5-13.;
44. Холодная М.А. Гельфман Э.Г. Интеллектуальноевоспитание личности // Педагогика. — 1998. — №4;
45. Холодная М.А. Когнитивные стили и интелектуальныеспособности // Психологический журнал, 1993, № 1. — Т.13. — С.84 — 93;
46. Холодная М.А. Существует ли интеллект какпсихическая реальность // Вопр. психол. — 1990. — № 5. — С.123-127;
47. Юркевич В.С. Саморегуляция как фактор общейодаренности // Проблемы дифференциальной психодиагностики/ Отв. ред. В.Д. Небылицын.- М.: Педагогика, 1972. — С.233 — 249.
/>/>/>Додатки
І.
/>/>/>1. Бланк експертноїоцінки учнів _________ класу
Експерт______________________________________________________
(п. і. п. учителя, профіль)
Шановний Експерт,ми просимо Вас оцінити Ваших учнів за рівнем прояву в них такої якостіособистості як творчі здібності.
Творчіздібності визначаються як загальна «нестандартність»,«оригінальність» людини — її уміння народжувати нові, оригінальніідеї; бачити безліч рішень там, де інші побачать одне чи дві; здатності швидкознаходити вихід з нестандартних ситуацій; розвиненість уяви і фантазії; «відхід»від банального, типового, від загальноприйнятих правил. Врахуйте, що іноді такітворчі здібності можуть не збігатися з рівнем інтелекту, дисциплінованістю чиуспішністю дитини. У деяких випадках творчо здібні діти важко адаптуються досоціальних норм і можуть виявляти себе неадекватно.
Нижче Ви бачитесписок Ваших учнів. Напроти кожного прізвища знаходиться десятибальна шкала дляоцінювання творчих здібностей (оцінка в 1 бал відповідає відсутності цих якостейв дитини, 2 — дуже рідкому прояву, … 5 — середньому рівню творчих здібностей …і. т.д. Оцінка 10 означає максимальний прояв якостей творчих здібностей в учня).Ви повинні поставити значок (галочку, хрестик, кружок і т.п.) в тому місціоцінної шкали, яка, на Вашу думку, відповідає рівню виразності творчихздібностей в даного учня. У тому випадку, якщо Ви затрудняєтесь відповісти чинедостатньо добре знаєте учня, поставте значок у графі «Важко відповісти»(R,Q і т.п.). П.І.П. оцінюваного учня
Шкала для оцінки
Прояву творчих здібностей «Важко відповісти» (поставте оцінку в цій графі, якщо Ви не можете оцінити даного учня)
/>1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 □
/>2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 □
/>3 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 □
/>4 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 □
/>5 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 □
/>6 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 □
/>7 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 □
/>8 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 □
/>9 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 □
/>10 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 □
ІІ. />/>/>2. Зведена таблиця оцінки творчих здібностей учнів _______класу
Експерт1 ___________________________________________________
Експерт2 ___________________________________________________
Експерт3 ___________________________________________________
Експерт4 ___________________________________________________
Експерт5 ___________________________________________________
Експерт6 ___________________________________________________
Експерт7 ___________________________________________________
Експерт8 ___________________________________________________
Експерт9 ___________________________________________________
Експерт10 __________________________________________________
/>/>/>Оцінки, виставлені учню експертами ∑ Середня оцінка Експерт 1 Експерт 2 Експерт 3 Експерт 4 Експерт 5 Експерт 6 Експерт 7 Експерт 8 Експерт 9 Експерт 10 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16.
ІІІ.
/>
Рис.1.Стимульный матеріал до субтеста 4
/>
Рис.2.Лампа. Приклад виконаного малюнка до субтеста 4 (для попереднього пред'явлення)
/>
Рис.3.Зразок тестового бланка для субтесту 4
/>
Рис.4.Приклади малюнків, виконаних у субтесті 4
/>
Рис.5.Зразок тестового бланка для субтесту 5
/>
Рис.6.Приклад малюнка для попереднього показу в субтесті 5
/>
Рис.7.Приклади малюнків, виконаних у субтесті 5
/>
Рис.8(1). Стимульный матеріал до субтесту 6
/>
Рис.8(2). Стимульный матеріал до субтесту 6
/>
Рис.8(3). Стимульный матеріал до субтесту 6
/>
Рис.8(4). Стимульный матеріал до субтесту 6