Військовий Інститут
Київського національногоуніверситету імені Тараса Шевченка
військово-гуманітарнийфакультет
кафедравійськово-гуманітарних дисциплін
Курсова робота
на тему:
Особливості образу «я» курсантівв процесі навчання у вищих військових навчальних закладах
Студента 3 курсу 311 пснавчальної групи
Карачинського Олексія Аркадійовича
(спеціальність – “Психологія’’)
Науковий керівник:
Викладач кафедри військовоїпедагогіки і психології
Козоріз Костянтин Ігоревич
Київ – 2009
Зміст
Вступ
Розділ 1. Образ «Я» як психологічна проблема
1.1 Аналіз наукових джерел та визначення науковихпідходів щодо розуміння образу «я» в психології
1.2 Розгляд різних підходів в психології щодокомпонентів структури образу «я»
1.3 Аналіз вікового періоду курсантських років тапроблематики «я», що виникає в період юності (з урахуванням специфіки навчанняу військовому навчальному закладі)
Розділ 2. Емпіричне дослідження образу «я» курсантів
2.1 Методика організації та проведення дослідження
2.2 Обґрунтування методик дослідження
2.3 Статистичний аналіз результатів емпіричногодослідження
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Актуальність роботи. Сьогодні росте зацікавленістьпсихологічної науки до вивчення системи підготовки та створення умов, шляхівформування особистості, тих, хто навчається у вищих навчальних закладах. Цеобумовлено підвищенням рівня агресивності та конфліктності міжособистіснихстосунках.
Професійна підготовкакурсантів вищих військових навчальних закладів потребує вірного соціально –психологічного підходу до становлення особистості, що повинно виключати силовіметоди вирішення ситуацій, бездушність, нетерпимість в особистісних стосунках.
Порівняно з іншими роками, усьогоднішніх курсантів формуються інакші життєві плани та установки, що в своючергу веде за собою зміни в системі відношень курсантів до навчання, домайбутньої професійної діяльності, побудові міжособистісних взаємовідносин таефективності службової діяльності. Дисгармонійність складових образу «Я»,протиріччя між зовнішнім «Я» та внутрішнім «Я», між реальним та ідеальним підчас навчання не дає можливості реалізації свого потенціалу в отриманні тазасвоєнні знань, умінь, навичок. Не дає можливості встановлення позитивнихстосунків в колективі. У той час, як гармонійне поєднання складових «Я» веде довершин особистісного розвитку та активної, успішної реалізації свого потенціалув подальшій службі.
В тісному зв’язку зформуванням цілісного, неконфліктного образу «Я» іде поняття розуміння тастворення життєвих планів, що є важливою стороною загального процесу розвиткуособистості. Все це тісно пов’язане з розвитком психіки, мотиваційнимипроцесами, свідомою поведінкою, безперервною взаємодією суб’єкта з зовнішнімсвітом, з активним пошуком себе. Складний і тривалий процес становленняЯ-концепції, який іде невід’ємно від розвитку особистості в цілому, включає всебе самовизначення особистості, регулує її поведінку в учбово-виховномупроцесі, сприяє вирішенню задач навчання та підготовки до майбутнього життя тапрофесійної діяльності. Позитивне ставлення до себе, до інших, наявність метита цілей спрямовують активність особистості до майбутніх подій, які в теперішньомувже визначають поведінку і діяльність людини, обумовлюють розвиток її відносинз оточуючою дійсністю. Це те, в чому людина проявляє себе як суб’єкт життєвогошляху, те, що дає їй наснагу та сили. Гармонійність різних аспектів образу «Я»,що формуються та проявляються під час курсантських років, є тією життєдайною тарушійною силою, яка формує потенціал подальшого життя.
Урахування особливостей,пов’язаних з Я-концепцію курсанта, його професійних перспектив та життєвихпланів дає можливість отримання більш якісних результатів навчально – виховногопроцесу та підготовки спеціалістів військової справи, які мають позитивнумотивацію до майбутньої діяльності. Значимість самооцінки, правильнеусвідомлення завдань професійної діяльності, відповідність «Я» зовнішнього «Я»внутрішньму – це ті питання про які треба говорити, з якими треба працювати вплані самовиховання та саморозвитку курсантів(тих, кому завтра необхідно будебрати на себе відповідальність та приймати рішення в стресових та критичнихситуаціях, зберігаючи силу волі, стійкість та витримку).
Об’єктом дослідження: компонентнаструктура образу «Я».
Предмет дослідження: поведінкові особливостіобразу «Я» курсантів 1 курсу ВІКНУ.
Мета дослідження: виявити потенційні поведінкові реакції курсантів 1-гокурсу, які можуть бути викликані образом «Я».
У відповідності з предметомта метою дослідження були визначені наступні завдання:
1. Шляхом аналізу науковихджерел визначити наукові підходи щодо розуміння образу «Я» в психології.
2. На основі визначенихпідходів описати компонентну структуру образу «Я».
3. Шляхом опитуваннякурсантів 1 курсу сформувати середньостатистичний образ «Я», який ґрунтуєтьсяна оцінці міжособистісних відносин (за методикою Т.Лірі – діагностикаміжособистісних відносин).
4. Порівняти теоретичнумодель образу «Я» та середньостатистичний образ «Я» курсантів 1 курсу.
Розділ 1. Образ «Я» як психологічна проблема
1.1 Аналіз наукових джерел та визначення науковихпідходів щодо розуміння образу «я» в психології
Розглянемо наукові підходищодо розуміння образу «Я» в психології та основні погляди Я-концепції.
Теоретико – методологічноюосновою дослідження образу «Я» особистості в моїй роботі є положеннягуманістичної психології, представниками якої були вчені К.Роджерс, А.Маслоу,С.Рубінштейн, А.Леонтьєв, Л.Виготський. Представники гуманістичного напрямкувизнавали цілісність особистості в процесі її саморозвитку, вони досліджувалицілісне людське «Я» та його особистісне самовизначення в мікросоціумі. Цейаспект є особливо важливим у вивченні теми образу «Я» курсантів вищихвійськових навчальних закладів.
Гуманістична психологіявизнає предметом дослідження унікальну особистість, вбачаючи в ній активну,свідому істоту, яка відповідає за своє життя і прагне до втіленняморальних ідеалів. Особистість потребує зв'язків з іншими людьми, відчуваєнеобхідність постійного самовдосконалення, шукає сенс життя. Існуєпостійна потреба у реалізації наших можливостей(актуалізації).
Людина має внутрішні чесноти,яким необхідні певні умови для розвитку.
Особистість – це феноменіндивідуального життя та продукт соціального впливу [2].
Відомий американськийпсихолог А. Маслоу джерелом психічного розвитку особистості вважав її прагненнядо самоактуалізації – вершині в ієрархії потреб людини, яку складають такожпотреби в повазі і самоповазі, потреби в любові з боку довколишніх… Потребав самоактуалізації – є найважливішою потребою духовного розвитку людини [2].
Важливість у самоактуалізаціїта самореалізації є головними чинниками в становленні особистості, якіснимипоказниками взаємин зі світом.
В своїх психологічних працяхС.Рубінштейн прийшов до висновків, що пояснюють сутність «особистості». Вінвважав, що особистість – це опосередкована ланка, що зв’язує зовнішній вплив зпсихікою особистості. В поданій нижче таблиці ми бачимо розуміння вченогоширокого поняття «особистість».Питання Підструктура особистості Зміст підструктури Чого людина бажає? спрямованість стійкі потреби і мотиви, які спонукають людину до дій Що може людина? можливості здібності, особливості пізнавальної, емоц-вольової сфери Що людина є насправді? особливості поведінки темперамент як динамічний бік поведлінки, характер, як змістовий бік поведінки Що людина думає про себе? самосвідомість особистості
Я-концепція особистості, яка складається із:
— когнітивного компоненту (Я-образ, система уявлень про себе),
— емоційно-оцінний компонент, — поведінковий – готовність діяти відповідно до того, що людина знає, як себе оцінює
С.Л.Рубінштейн писав: «Я» – це не свідомість, не психічний суб’єкт, а суб’єкт –людина, що володіє свідомістю, наділена свідомістю, точніше людина як свідомаістота, яка усвідомлює світ, інших людей, саму себе. Самосвідомість – це неусвідомлення свідомості, а усвідомлення самого себе як істоти...» [18].
Самосвідомість – центральнаскладова розуміння свого «Я».
Впсихології цілісний образ власного «Я» представляє собою Я-концепцію.
Я-концепцією називають відносно стійку, усвідомлену систему уявленьіндивіда про себе, на основі якої він будує взаємодію з іншими людьми і відноситьсядо себе.
Я-концепціяє не статичним, а динамічним психічним утворенням.
Я-концепціяможе моделювати реальність з різною ступінню адекватності і постійнозмінюється.
Формування, розвиток, змінаЯ-концепції обумовлені фактором внутрішнього і зовнішнього порядку.
Соціальне середовище(сім’я,навчальний заклад, формальні та неформальні групи, в які включенаособистість)справляє найсильніший вплив на формування Я-концепції [21].
В науковій літературі образ«Я» розглядають як одну зі складових Я-концепції. В цілому її структура має3 компоненти:
1) образ «Я»
2) самооцінка
3) поведінкова складова.
В психології прийнятовиділяти дві форми Я-концепції:
1)Реальну
2)Ідеальну
Поняття реальна(за словами X.Ремшмидта) не передбачає, що ця концепція реалістична. Бо головне тут уявленняособистості про себе, про те, який я є. [16].
Ідеальна Я-концепція(ідеальнея) — це уявлення особистості про себе у відповідності до бажань(яким я хотів бибути).
Реальна та ідеальнаЯ-концепції не тільки не можуть співпадати, але у більшості випадківобов’язково різняться. Розходження між ідеальною та рельною Я-концепцією можутьмати різні, як негативні так і позитивні наслідки.З одного боку невідповідністьЯ-реального до Я-ідеального може стати джерелом серйозних внутрішньоособистіснихконфліктів. З другого боку розбіжність реальної та ідеальної Я-концепціїє джерелом саморозвитку і самовдосконалення особистості [16].
Відомийпсихолог Е.Х.Еріксонвизначає Я-концепцію, як ідентичність індивіда, або узгоджене самосприйняттяіндивідом своєї особистості.
Першимкроком на шляху формування Я-концепції є усвідомлення того, що людина цеокремий, відділений від інших індивід. Розуміння цього починає формуватись вранньому дитинстві. При формуванні Я-концепції в підлітковому та юнацькому віцііде розвиток уявлень про себе.
Я-Концепція– це те, що індивід бачить, коли дивиться на себе з різних точок зору, тобто яквін сам визначає свої зовнішні показники, особистісні якості, риси, ролі, тасоціальний статус.
Можнасказати, що Я-концепція – це система установок по відношенню до самого себе. Цеідентичність Его або особистісна ідентичність індивіда, яка являє сукупністьйого самовизначень чи образів «Я» [24].
Рут Стренг визначила чотириголовні аспекти Я:
1. Існує загальна головнаЯ-концепція(уявлення людини про свою особистість та сприйняття своїхздібностей, а також статуса та ролей в зовнішньому світі.
2. Існують індивідуальні часовіабо перехідні Я-концепції, які залежать від настрою, ситуацій відминулих або теперішніх переживань. (нещодавно отримана на екзамені поганаоцінка може зумовити тимчасове відчуття особистої глупості; критичне зауваженнязначимих для тебе людей може привести до зниження на якийсь період самооцінки.
3. Існує соціальне Я –це уявлення про те, що думають про тебе інші люди. Ці уявлення в свою чергувпливають на твої думки про себе. Якщо створюються враження, що інші думаютьпро тебе негативно, то і ти сам будеш схильний думати про себе негативно.Уявлення про те, як тебе сприймають інші, фарбують наші погляди на самих себе.Взаємовідношення з іншими людьми, близькі відношення, участь в певних групахспівробітництво та суперництво впливають на формування ідентичності. Розвитокїї відбувається в процесі соціальних взаємодій, що включають в себе якнаступність та єдність Я, так і ідентифікацію з об’єктами, що знаходяться замежами. «Покажіть мені вашого друга, і я зрозумію, який ваш ідеал і якоюлюдиною ви хотіли б стати» — писав Вільям Керайл. Складовою частиноюЯ-концепції є почуття соціального статусу, тобто теперішнє або майбутнєположення в соціальній системі уявлень індивіда.
4. Існує ідеальне Я, тобтоте, яким ти хотів би стати. Ці уявлення можуть бути реалістичними заниженими або завищеними. Занижене ідеальне Я заважаєдосягненням; завищений образ ідеального Я може привести до фрустрації тазниженню самооцінки. Реалістичні Я-концепції сприяють прийняяттю самого себе,психічному здоров’ю та досягненню реалістичних цілей [12].
Одним з найвидатніших вченихв сфері теоретичних та експерементальних досліджень структур ідеального Я бувКарл Роджерс. Розроблена ним Я-концепція дає можливість розуміти глибини табагатогранність людської особистості.
Роджерс бачив кінцеву метурозвитку особистості в досягненні відповідностей областей явищ та життєвогодосвіду концептуальній структурі Я. Досягнення такої відповідності веде дозвільнення від внутрішніх конфліктів та тривоги. Уявлення про себе, Я вособистому сприйнятті та ідеальне Я починає зливатися, тому індивід можебезконфліктно прийняти самого себе. Його самосприйняття і відношення зіншими людьми ведуть до прийняття самого себе та самоповаги.
Якщо між образом Я увзаємовідношеннях з іншими і Я в особистому сприйнятті індивіда або ідеальним Явиникає розходження – це веде до психологічних проблем.
К.Роджерс терміни «Я» і Я-концепціязастосовує як синоніми і визначає їх як «постійне ціле,організований постійний концептуальний Гештальт, утворений у результатісприйняття Я або мене, як усвідомлення стосунків власного Я з іншими уставленні до різних аспектів життя, а також цінностей. Немовля, зазначає К.Роджерс, не відчуває різниці між тим, що є «Я» і «не Я». Як наслідок подальшоїдиференціації формується структура «Я», розвитком якої рухає базова потреба отримуватиповагу, симпатію, любов і водночас віддавати їх оточуючим людям» [17].
Впроцесі взаємодії з людьми росте самооцінка. Эго росте за рахунок дрібних досягнень, похвал і успіхів, коли Я виявляється для когось значимим.
Склавшиуявлення про себе ми повинні оцінити отриману картину. Як оцінюємо самих себе вособистому сприйнятті? Чи сприяє ця оцінка самоприйняттю й самосхваленню,розумінню почуття особистої цінності? Якщо так – то самооцінка достатня длятого, щоб прийняти самого себе та жити з цим уявленням про себе. Оскількилюдині необхідна самооцінка, то повинен існувати зв’язок між Я-концепцією таідеальним Я.
АдекватнаЯ-концепція й самооцінка мають значення у формуванні навичок міжособистісних відносин і соціальної адаптації. Соціум часто відкидає людей з низькою самооцінкою. З рівнем самооцінкипов'язане прийняття інших людей і прийняття індивіда іншими людьми, особливоблизькими друзями.
Отже,самоприйняття й соціальна адаптація тісно взаємопов’язані.
Погана соціальна адаптація,яка пов'язана з негативної Я-концепцієюй низькою самооцінкою, може проявлятися по-різному.Юнаки нашого віку з низькою самооцінкою мають тенденцію до повної непомітностів соціумі.Їх не «бачать» і не вибирають у лідери, вони рідко беруть участь у навчальнійабо суспільній діяльності.
Вонине вміють постояти за себе й не висловлюють свої думки по хвилюючих їх питаннях. Спостерігаючи за ними можна побачити, як розвиваютьсяпочуття ізоляції й самотності. Сором’язливі люди в суспільстві часто відчуваютьнезручність і напругу,що ускладнює їх спілкування з навколишніми.
Оскількиці люди прагнуть подобатися іншим, на них легшевпливати й керувати ними. Вони дозволяють іншим приймати за них рішення, тому що їм не вистачаєвпевненості в собі. Часто намагаючись упоратися зі своєюсором'язливістю, такі люди ідуть на будь-які жертви, щоб бути приємнимилюдям, вони згодні підкорятися іншим в своїх думках і вчинках.
Той,хто, сам того не бажаючи, підкоряється іншим, рідко вірить їм і відчуває до них повагу. Якщо юнак глибоко нехтуєсамого себе, він буде нехтувати й ненавидіти інших. Але якщо він відчуває до себе повагу й довіру, то буде так само довіряти іповажати інших.
Самоповагуназивають «умовою виживання душі». Вона є компонентомлюдського існування, що надає людині почуття власної гідності.
Аобраз «Я» виступає як установка по відношенню до самого себе. Він не позбавленим внутрішніх протиріч, хоча є цілісним і складним.Його становлення є багатогранним і залежним від багатьох факторів(як внутрішніх так ізовнішніх) [7].
Я-Концепції полягає в конкретних діях, які можуть бутивикликані образом Я та самооцінкою. Це потенційні поведінкові реакції. Будь-яка установка - є емоційно пофарбованимпереконанням, пов'язаним з певним об'єктом.
Всіемоції й оцінки, пов'язані з образом «Я», є дужесильними й стійкими,що справляє дужесильний вплив на діяльність людини, його поведінку, взаємостосунки з оточуючими.
Р.Бернс,представник гуманістичного напрямку в психології, підкреслював, що, незважаючина досить складну структуру, однією з основних ознак сформованості«Я-концепції» є її внутрішня узгодженість, їїцілісність.
Єдністьсамооцінки та уявлень індивіда про себе та «Образ Я», який може бути більш чименш стійким – складає поняття Я-концепції [6].
І.С.Кон поділяє «Я» на:
— «Я-реальне», тобто те, як індивід сприймає себе у даний момент
— Я-ідеальне, тобто ідеальний образ себе.
І.С.Кон вважає нормальним явищем розбіжність Я-реального і Я-ідеального. Більшетого, вона трактується як необхідна умова цілеспрямованого виховання.
Колипанує принцип «взаємного позитивного ставлення», атмосфера поваги та симпатіїдо оточення і до себе, постає цілісна Я-концепція, формується неконфліктнийобраз «Я». Якщо набутий досвід особистості не відповідає її Я-концепції, товиникає тривожність як емоційна реакція загрози щодо себе. При цьомупсихологічні механізми захисту можуть деякий час підтримувати цілісність «Я».Поступово індивід починає включати в свою Я-концепцію не притаманні йомуцінності, пристосовувати своє Я до вимог оточуючих, витісняючивнутріособистісний конфлікт у підсвідомість. Цей процес нерідко набуває навітьпсихотичних ознак перебігу, настільки глибокими виявляються дисгармонійні станирозвитку Я-концепції.
Длявиправлення ситуації необхідно перетворення негативного досвіду індивіда вчастину самоцінного для себе. Це, як правило, під силу кожному індивіду, танавіть дитині [9].
Узанальнюючи науковийматеріал, можна сказати, щоЯ-концепція – це важливий компонентсамосвідомості людини. Складовими Я-концепції є образ «Я», самооцінка таповедінкова складова. В свою чергу образ «Я» є основою цілісного розвиткуособистості.
1.2 Розгляд різних підходів в психології щодокомпонентів структури образу «я»
Напочатку роботи згадувалось про те, що образ «Я» є складовою Я-концепції.Зупинимось на особливостях питань, що стосуються образу «Я».
Теоретичніположення психології, вказують на те, що уявлення індивіда про самого себе,як правило, здаються йому переконливими незалежно від тогоґрунтуються вони на об'єктивному знанні абосуб'єктивній думці.
Предметомсприйняття людини може стати її тіло, її здібності, її соціальні відносини і безліч іншихособистісних проявів.Способи самосприйняття, що ведуть до формування образу «Я»можуть бути найрізноманітнішими. Описуючи самого себе людина використовує такіприкметники, як: «надійний»,«товариський», «сильний», «гарний» іт.д. Вони по суті, є абстрактними характеристиками, якініяк не пов'язані з конкретною подією. Людина у словах намагається виразитиосновні характеристики свого звичного самосприйняття. Ці характеристики:атрибутивні, рольові, статусні, психологічні..., їх можна перераховувати нескінченно. Р.Бернс в своїх працяхвважав, що усі вони становлять ієрархію по значимості елементів самоопису, свого образу «Я». Цяієрархія може мінятися залежно від контексту, життєвого досвіду людини абопросто під впливом моменту.Такого роду самоопис — це спосіб охарактеризувати себе, свою неповторність інеповторніть кожної особистості через комбінації окремих рис. Бернспідкреслював те, що образ «Я» є когнітивним компонентом [3].
Існуєспоконвічне питання про те, чи може людина пізнатисаму себе, наскільки об'єктивна її самооцінка, яка істинність образу «Я».Вивчаючи ці питання потрібно враховувати, що всяка установка не є відображенням об'єкта самого по собі, а єсистематизацією минулого досвіду взаємодії суб'єкта з об'єктом. Тому знаннялюдини про саму себе не може бути вичерпним та вільним від оцінниххарактеристик і протиріч.
Образ «Я» — це набір якостейта характеристик, які складають уявлення людини про себе. Образ «Я» включаєможе включати в себе кілька образів(Я- реальне, Я-ідеальне). Протиріччя міжрізними аспектами образу «Я» можуть визначати формування самооцінки. Самооцінка– це відношення до себе в цілому та до своїх окремих якостей; порівняння себе зіншими, співставлення різних варіантів образів «Я»(найчастіше Я-реального таЯ-ідеального).
Образ «Я» та самооцінкапіддаються лише умовному концептуальному розрізненню, оскільки в психологічному плані вонинерозривно пов'язані. Образ та оцінкасвого «Я» настроюють людину до певну поведінку ;тому глобальну Я-Концепцію ми розглядаємо як сукупністьустановок людини, спрямованих на самого себе. Однакці установки можуть мати різні ракурси або модальності.
В науковій думці виділяютьтри основні модальності самоустановок .
Реальне Я-установки,пов'язані з тем, як людина сприймає свої актуальні здібності, ролі, свій актуальний статус, тобтоз його уявленнями про те, який він є в теперішньому часі.
Дзеркальне Я – установки, пов'язані з уявленнями людини про те, як його бачатьінші. Дзеркальне Я виконує важливу функцію самокорекції домагань людини ійого уявлень про себе. Цей механізм зворотньогозв'язку допомагає втримувати Я – Реальне в адекватних межах і залишатися відкритим новому досвіду через взаємозворотній діалог з іншими та з самим собою.
Ідеальне Я – установки, пов'язане з уявленням людини про те, яким би він хотів стати. Ідеальне Я формується яксукупність якостей і характеристик, які людина прагнула б бачити у себе,або ролей, які б вона хотіла виконувати. Причому ідеальні елементи свого Я особистість формує по тим же основним аспектам,що й у структурі Я-Реального. Ідеальний образ складаєтьсяіз цілого ряду уявлень, що відображають таємні сподівання та спрямовують людину. Ці уявлення бувають відірвані від реальності.Протиріччя між реальним і ідеальним Я становить одне з найважливіших умовсаморозвитку особистості[13].
На думку У. Джемса, «Я» — якоб'єкт — це все те, що людина може назвати своїм. В теорії особистості Джеймсвиділяє чотири складові «Я» та розташовує їх у порядку значущості:
«духовне Я»,
«матеріальне Я»
«соціальне Я»
«фізичне Я».
Уільям Джемс говорить, що: урозвинутому товаристві людина має можливість вибору цілей. Ми можемо самівстановлювати собі цілі, пов'язані з різноманітними компонентами нашого «Я» йоцінювати успішність наших життєвих проявів щодо цих цілей. Із цього і випливає«постулат Джемса»: наша самооцінка залежить від того, ким ми хотіли бстати, яке становище хотіли б посісти в цьому світі; це служитьточкою відліку в оцінці нами особистих успіхів або невдач.
У. Джемсу належить перша ідосить глибока концепція «особистісного Я», яка розглядається в контекстісамопізнання.
«Я» та «Інші» утворюють єдинеціле… Глибоке розуміння «Я» нерозривно пов'язано з настільки ж глибокимрозумінням «іншого» — в тому, що стосується їхнього взаємозалежного відношення.
Одержувана нами інформаціявід інших людей є джерелом даних про «особистісне Я». Існує зворотній зв’язокінформації: інформація яку ми отримуємо від інших – є нашим поглядом наособистісне «особисте Я»(«Я-яким-я-сам-себе-бачу») [6].
Американський соціальнийпсихолог Чарльз Кулі у 1912 році запропонував теорію «дзеркального Я»,стверджуючи, що уявлення індивіда про те, як його оцінюють інші, істотновпливають на його Я.
Безпосередні стосунки міжчленами групи надають індивіду зворотний зв'язок для самооцінки. Відповідно доконцепції «дзеркального Я» Кулі, вважав, що становлення людського «Я», якцілісного психічного явища, по суті, є не що інше, як соціальний процес, що відбувається«в середині» індивіда, в рамках якого виникають усвідомлювальні «Я» [10].
К.Роджерс наголошував, що «Я»постійно змінюється в результаті набуття нового досвіду, але воно завждизберігає якості цілісної системи. «Я-структура» є організованою системою.Роджерс виділив різні форми уявлень про себе: соціальне Я, духовне Я, фізичне Я,інтимне Я, публічне Я, моральне, сімейне Я...
Інший поділ: Я в минулому, Яв теперішньому [17].
Необхідновідзначити, що кожний з образів «Я» має складне, неоднозначне по своїй будові походження,що полягає із кількох аспектів відносин. Ми можемо поділити його на:фізичне Я, емоційне Я, розумове Я, соціальне.
Складовіобразу «Я» людини виникають спочатку на основі усвідомлення єю оцінок її іншимилюдьми, а далі – на основі співвідношення оцінок інших людей і своїх власних.
Зподальшим розвитком самосвідомості – іде розвиток образу «Я». Відбувається віну напрямку самоствердження людини в освоєнні єю життєвих ролей та накопиченнясоціального досвіду. В формуванні образу «Я» все більшу роль набуває соціум,соціальна практика. Поступово виробляється здатність оцінювати «узагальненогоіншого», що задається впливом культурного середовища та творення себевідповідно до статеворольового самовизначення.
Самеобраз «Я» в структурі особистості є своєрідним каркасом, який надаєрізноманітним психологічним проявам людини певної внутрішньоївзаємопідпорядкованості, спрямовуючи їх в єдине спільне русло, тим самим стаєосновою для вибору юнаком чи дівчиною основної лінії життєвої поведінки та взначущих сферах діяльності [8].
Узагальнюючисказане, можна зробити висновки, що образ «Я» має слідуючу структуру: Я-реальнета Я-ідеальне.
Іншийпогляд: Я-реальне, Я-ідеальне, Я-дзеркальне.
АбоЯ-когнітивне, Я-афективне і Я-регуляторно-вольовое(поведінкове)
1.3 Аналіз вікового періоду курсантських роківта проблематики «я», що виникає в період юності. (з урахуванням специфікинавчання у військовому навчальному закладі)
Період навчання у вищомувійськовому навчальному закладі — це період юності, період «відкриття «Я»,період «пошуків та рішень», період «самоідентифікації».
Цей період пов’язують з вікомобов’язкової участі людини в суспільному житті. Юнаки вчаться приймати на себевідповідальність, вирішувати завдання особистого розвитку, оріентуватися влюдських якостях суспільного оточення.
Відбувається переживанняособистої цінності, готовності до змін в своєму житті та прагнення реалізаціїсвоїх зусиль. Це вік, коли ти готовий до цілісного, правдивого, реалістичноговідношення до факту свого особистого існування. З’являється прагнення Я доінтегрованості, загострюється потреба підтвердження реальності особистого Я,яке є не тільки потенційною але і справжньою, правдивою, приймаємою іншимилюдьми силою.
З’являється готовність довстановлення особливих відносин з іншими людьми, набувають руху екзистенціальніпрояви життя Я – життя живого Я.
У людини в юнацькому віцііснує велика потреба, необхідність в інтегруванні різних проявів життя свого Я.Юнацький вік – сенситивен, особиливо чуттєвий до змісту відношень з людьми.Життя сповнюється безліччу різного рода відносинами, які засновані на явномуабо таємному підкоренні людини людиною [1].
В цей період з’являєтьсяпитання, про мету свого існування, про те, до чого ти ідеш і до чого спрямованітвої зусилля. Дуже близько сприймаються в юнацькому віці погляди Е. Фромма просенс життя, про свободу існування. Людина може бути сама собою тільки вспіввідношенні з тим, що вона про себе думає. Але думки інших про неї, тежстають вагомими в цей віковий період. Парагнення спілкуватись мовою правдинезавжди реалізується в соціальному оточенні. Юнак шукає силу для будівництваособистого Я для розуміння особистої цілісності, яка породжує силу його Язберігає та оберігає твоє Я [22].
Проблема незалежностііснування свого Я цілісного, інтегрованого – суттєва проблема юності [1].
Образ «Я», що формується вперіод курсантських років, прагнення до незалежності існування та специфікавійськового навчання порушують безліч проблем в процесі взаємодії «особистість– оточення».
Особливості навчання у вищомувійськовому навчальному закладі мають характерну специфіку, що вимагає відкурсантів стійкості, дисциплінованості, самовдосконалення та самовиховання.
Навчання у вищому військовомунавчальному закладі включає:
1) суворурегламентованість законами(статутами);
2) підпорядкованістьта ієрархічність у відносинах між курсантами та вищими за званням;
3) жосткийрозклад дня;
4) відсутністьдостатньої кількості вільного часу;
5) обмеженістьконтактів за межами інституту.
Крім того від курсантіввимагається:
- відповідальнаповедінка
- самостійністьв прийнятті рішень
- цілеспрямованість(здатністьіти до цілі).
- вмінняпланувати свою діяльність
Враховуючи ці особливості таособливості вікового періоду постає завдання навчально-виховного процесупов’язане з узгодженням складових образу «Я» курсантів, формування позитивногоставлення до себе та до оточуючих, створення життєстверджуючої Я-концепції тадосягнення успіхів в оволодінні професійними знаннями, уміннями, навичками.
Вимоги сьогодення потребуютьрозробки цілеспрямованого підходу до ефективності до військового навчання, стійкостіперед труднощами, розуміння та усвідомлення свого статусу та задач вколективній діяльності. Образ «Я», про який іде мова, повинен стати помічникомдля розкриття своєї індивідуальності та своїх можливостей в суспільній справі,а не ворогом.
Узагальнюючи сказане: увіковий період юності з’являються 2 важливих психологічних утворення:
1) концепція життя;
2) Я-концепція
Юнацький вік це вік зростаннясили Я, здатності проявити та зберегти свою індивідуальність.
Юність — період вираженнясоціальних потреб, і перш за все усвідомлення потреби в інших людях. Вирішенняцих потреб дає підтвердження в можливості здійснення особистого Я.
В чому полягає ступіньідентичності Я самому собі? Якщо існує відповідність Я зовнішнього Я внутрішньому,то існує сила, яка може визначати успіх відносно реалізації намірів свогожиття.
Яким же є образ «Я» Курсантівпершого курсу ми розглянемо у слідуючому розділі.
Розділ 2. Емпірічне дослідження образу «я»курсантів
2.1 Методика організації та проведення дослідження
Відповідно до мети й завданьдослідження, нами розроблена методика його проведення, визначені критеріїоцінки одержаних результатів і обґрунтування достовірності вибраних показників.Також здійснено експериментальне обґрунтування теоретичної частини курсовоїроботи.
Метадослідження: визначення потенційних поведінкових реакцій курсантів,встановлення середньостатистичного образу «Я» курсантів
Відповідно до метидослідження, нами використана методика Т.Лірі «Діагностика визначенняміжособистісних відносин» та проведенодослідження представлень суб'єкта про себе. На основі оцінки одержанихрезультатів визначені критерії середньостатистичного образу «Я» курсантів.Також здійснено теоретичне обґрунтування важливості образу «Я» у навчальнійдіяльності та визначені експериментальними дослідженнями потенційні поведінковіреакції курсантів. Розглянуто характеристики образу «Я» досліджуваної групи таможливості їх впливу на результати навчальної діяльності. Виявлені тазапропоновані заходи, щодо формування позитивного образу «Я» курсантів тапідвищення самооцінки.
Методологія й методикадослідження дали можливість оріентуватися в питаннях вивчення реального таідеального «Я», визначати середньостатистичний образ «Я», та робити висновкипро труднощі, що пов’язані з розумінням свого «Я». Методика Т.Лірі допомогламені в розумінні причин дисгармонійності «Я» та у визначенні шляхів, дляформування цілісного та позитивного образу «Я».
Дослідженняпроводилось на базі одної групи курсантів першого курсу ВІКНУ. Вибіркастановить 31 чоловік, з яких 16 – юнаки і 15 – дівчата.
Курсантамбуло роздано тексти опитувальника, методики Т.Лірі, які включають в себе 128оціночних суджень, що представляють 8 типів відношень. На підготовлених бланкахбуло запропоновано поставити знак «+» протити номера ствердження, що відповідаєособистому уявленню про себе. Наголошено на те, що якщо не має цілковитоївпевненості в позитивній відповіді, знак «+» не ставиться. Акцентована увага натривалість міркувань над питаннями та індивідуальний характер роботи.
Позакінченню опитування були зібрані бланки, проведено їх аналіз та створенадискограма, що відображає особистісний профіль курсантів(окремо виведенийпрофіль юнаків, окремо дівчат, що дозволяє співставити дані за окремимиаспектами. Був проведений якісний аналіз отриманих даних шляхом порівненнядискограм. За методикою Т.Лірі відстань показників від центру кола вказує наадаптивність або екстремальність поведінки. Характеристики, що не виходять замежі 8 балів притаманні гармонійним особистостям. Показники більше 8 баліввказують на акцентуацію властивостей даного октанту. Показники 14-16 баліввказують на труднощі соціальної адаптації. Низькі показники 0-3 говорять проскритність та невідвертість. Якщо нема показників більше 4-охбалів відповідіможна вважати невідвертими. За даними отриманих показників можна вивести середньостатистичнийобраз «Я» курсантів, що і було зроблено.
2.2 Обґрунтування методик дослідження
Дляпроведення дослідження та отримання показників середньостатистичного образу «Я»курсантів 1 курсу нами було використано «Методику діагностики міжособистіснихвідносин» Т. Лірі
Методикастворена Т. Лірі, Р. Лефоржем, Р. Сазеком у 1954 р. і призначена длядослідження представлень суб'єкта про себе й ідеальне «Я», а також для вивченнявзаємостосунків у малих групах. За допомогою даної методики виявляєтьсяпереважаючий тип відносин до людей у самооцінці й взаємооцінці.
Ліріпропонував використовувати дану методику для оцінки спостерігаємої поведінкилюдей, для самооцінки, оцінки близьких людей та опису ідеального «Я».Універсальність методики в тому, що за різними напрямками ми можемо визначититип особистості, але до кожного напрямку дослідження необхідна своя інструкція.
Придослідженні міжособистісних відносин найчастіше виділяються два чинники: домінування-підпорядкуванняі дружелюбність-агресивність. Саме ці чинники визначають загальневраження про людину в процесах міжособистісного сприйняття.
Дляпредставлення основних соціальних орієнтації Т. Лірі розробив умовну схему увигляді круга, розділеного на сектори. У цьому крузі по горизонтальній івертикальній осях позначені чотири орієнтації: домінування-підпорядкування,дружелюбність-ворожість. У свою чергу ці сектори розділені на вісім –відповідно більш приватним відносинам. Для ще тоншого опису круг ділять на 16секторів, але частіше використовуються октанти, певним чином орієнтованівідносно двох головних осей.
СхемаТ. Лірі заснована на припущенні, що чим ближчі результати випробовуваного доцентру кола, тим сильніше взаємозв'язок цих двох змінних. Сума балів кожноїорієнтації переводиться в індекс, де домінують вертикальна (домінування-підпорядкування)і горизонтальна (дружелюбність-ворожість) осі. Відстань отриманихпоказників від центра кола вказує на адаптивність або екстремальністьінтерперсональної поведінки.
Опитувальникмістить 128 оцінних думок, з яких у кожному з 8 типів відносин утворюються 16пунктів, упорядкованих по висхідній інтенсивності. Методика побудована так, щодумки, направлені на виявлення якого-небудь типу відносин, розташовані непідряд, а особливим чином: вони групуються по 4 і повторюються через рівнукількість визначень. При обробці підраховується кількість відносин кожноготипу.
Т. Ліріпропонував використовувати методику для оцінки спостережуваної поведінки людей,тобто поведінки в оцінці оточуючих («зі сторони»), для самооцінки,оцінки близьких людей, для опису ідеального «Я». Відповідно до цихрівнів діагностики міняється інструкція для відповіді.
Максимальнаоцінка рівня – 16 балів, але вона розділена на чотири ступені вираженостівідношення:0-4 бали – низька адаптивна поведінка 5-8 балів – помірна 9-12 балів – висока екстремальна поведінка до патології 13-16 балів – екстремальна
Різнінапрями діагностики дозволяють визначити тип особистості, а також зіставлятидані по окремих аспектах. Наприклад, «соціальне „Я“»,«реальне „Я“», «мої партнери» і т.д.
Методикаможе бути представлена респонденту або списком (за абеткою або у випадковомупорядку), або на окремих картках. Йому пропонується вказати ті твердження, яківідповідають його уявленню про себе, відносяться до іншої людини або йогоідеалу.
Врезультаті робиться підрахунок балів по кожній октанті за допомогоюспеціального «ключа» до опитувальника. Отримані бали переносяться надискограму, при цьому відстань від центру круга відповідає числу балів по данійоктанті (від 0 до 16). Кінці векторів з'єднуються й утворюють особистіснийпрофіль.
/>
Заспеціальними формулами визначаються показники за двома основними чинниками: домінуванняі дружелюбність.
Домінування = (I –V) + 0,7 × (VIІІ + ІІ – IV – VI)
Дружелюбність = (VІІ– ІІІ) + 0,7 × (VIII – ІІ – IV+VI)
Якіснийаналіз отриманих даних проводиться шляхом порівняння дискограм, що демонструютьвідмінність між представленнями різних людей. С.В. Максимовим приведені індекситочності рефлексії, диференційованості сприйняття ступеня благополучностіположення особистості в групі, ступені усвідомлення особистістю думки групи,значущості групи для особистості.
Методичнийприйом дозволяє вивчати проблему психологічної сумісності і частовикористовується в практиці сімейної консультації, групової психотерапії ісоціально-психологічного тренінгу.
Типивідношення до оточуючих
I. Авторитарний
13-16 –диктаторський, владний, деспотичний характер, тип сильної особистості,яка лідирує у всіх видах групової діяльності. Всіх наставляє, повчає, у всьомупрагне покладатися на свою думку, не вміє приймати поради інших. Оточуючівідзначають цю владність, але визнають її.
9-12 – домінантний,енергійний, компетентний, авторитетний лідер, успішний у справах, любить даватипоради, вимагає до себе поваги.
0-8 – упевненав собі людина, але не обов'язково лідер, наполегливий і настирний.
II. Егоїстичний
13-16 –прагне бути над усіма, але одночасно в стороні від усіх, самозакоханий,обачливий, незалежний, себелюбний. Труднощі перекладає на оточуючих, але самвідноситься до них дещо відчужено, хвалькуватий, самовдоволений, зарозумілий.
0-12 – егоїстичніриси, орієнтація на себе, схильність до суперництва.
Ш.Агресивний
13-16 –жорсткий і ворожий по відношенню до оточуючих, різкий, жорсткий,агресивність може доходити до асоціальної поведінки.
9-12 – вимогливий,прямолінійний, відвертий, строгий і різкий в оцінці інших, непримиренний,схильний у всьому звинувачувати оточуючих, глузливий, іронічний, дратівливий.
0-8 – упертий,наполегливий, настирний і енергійний.
IV. Підозрілий
13-16 –відчужений по відношенню до ворожого і злобного світу, підозрілий,образливий, схильний до сумніву у всьому, злопам'ятний, постійно скаржиться навсіх (шизоїдний тип характеру).
9-12 – критичний,зазнає труднощі в інтерперсональних контактах із-за підозрілості і боязніпоганого відношення, замкнутий, скептичний, розчарований в людях, потайний,свій негативізм проявляє у вербальній агресії.
0-8 – критичнийпо відношенню до всіх соціальних явищ і навколишніх людей.
V. Підпорядкований
13-16 –покірний, схильний до самоприниження, слабовільний, схильний поступатисявсім і у всьому, завжди ставить себе на останнє місце і засуджує себе, приписуєсобі провину, пасивний, прагне знайти опору в кому-небудь сильнішому.
9-12 – соромливий,покірливий, легко бентежиться, схильний підкорятися сильнішому без урахуванняситуації.
0-8 – скромний,боязкий, поступливий, емоційно стриманий, здатний підкорятися, не має власноїдумки, слухняно і чесно виконує свої обов'язки.
VI. Залежний
13-16 –різко невпевнений у собі, має нав'язливі страхи, побоювання, турбується збудь-якого приводу, тому залежний від інших, від чужої думки.
9-12 – слухняний,боязливий, безпорадний, не вміє проявити опір, щиро вважає, що інші завждимають рацію.
0-8 – конформний,м'який, чекає допомоги й порад, довірливий, схильний до захоплення оточуючих,увічливий.
VII. Дружелюбний
9-12 – доброзичливийі люб'язний зі всіма, орієнтований на прийняття і соціальне схвалення, прагнезадовольнити вимоги всіх, «бути хорошим» для всіх без урахуванняситуації, прагне до цілей мікрогрупи, має розвинені механізми витіснення іпридушення, емоційно лабільний (істероїдний тип характеру).
0-8 – схильнийдо співробітництва, кооперації, гнучкий і компромісний при вирішенні проблем ів конфліктних ситуаціях, прагне бути у згоді з думкою оточуючих, свідомоконформний, слідує умовностям, правилам і принципам «хорошого тону» увідносинах з людьми, ініціативний ентузіаст у досягненні мети групи, прагнедопомагати, відчувати себе в центрі уваги, заслужити визнання і любов,товариський, проявляє теплоту і дружелюбність у відносинах.
VIІІ. Альтруїстичний
9-16 – гіпервідповідальний,завжди приносить у жертву свої інтереси, прагне допомогти і співчувати всім,нав'язливий у своїй допомозі й дуже активний по відношенню до оточуючих,неадекватно приймає на себе відповідальність за інших (може бути тількизовнішня «маска», що приховує особистість протилежного типу).
0-8 – відповідальнийпо відношенню до людей, делікатний, м'який, добрий, емоційне ставлення до людейпроявляє у співчутті, симпатії, турботі, ласці, вміє підбадьорити і заспокоїтиоточуючих, безкорисливий і чуйний [14].
Текстопитувальника наводиться в додатку 2.
2.3 Статистичний аналіз результатівемпіричного дослідження
Дослідженняпроводилось методикою, яка наводиться в додатках. За результатами дослідження,обраховано сирі середні значення окремо для юнаків та дівчат, і отримані наступнірезультати:юнаки 4 6,9375 6,375 8,375 7 6,625 5,9375 7 дівчата 6,73 6,6 6 5,93 4,73 4,6 5,8 7
Таблиця 2.1 Зведена таблицяданих дослідження за методикою «Міжособистісні відносини» Т. Лірі№ п/п. Ім'я Стать Міжособистісні відносини за Т. Лірі Авторитарний Егоїстичний Агресивний Підозрілий Підпорядковуваний Залежний Дружелюбний Альтруїстичний 2 Олександр Б. 1 1 3 2 6 5 1 4 6 5 Олександр Г. 1 2 3 7 15 9 8 11 4 8 Роман Д. 1 1 14 2 1 5 11 9 Денис З. 1 2 14 1 1 7 14 4 6 15 Олександр М. 1 4 5 3 15 6 5 10 10 16 Сергій М. 1 7 7 12 13 4 14 7 12 17 Олександр М. 1 4 10 1 9 5 7 5 11 19 Віктор П. 1 5 10 2 13 9 10 5 10 20 Іван С. 1 1 2 13 9 5 1 2 6 21 Богдан П. 1 13 9 14 9 10 3 12 1 22 Сергій С. 1 4 12 14 11 10 12 4 8 23 Сергій Т. 1 10 4 11 1 5 2 9 27 Дмитро Х. 1 1 6 12 9 4 13 1 1 28 Андрій Ш. 1 5 5 7 6 15 3 30 Максим Я. 1 6 8 2 3 15 5 1 8 31 Олег Я. 1 3 13 5 3 14 2 7 6 Всього юнаків 4 6,9375 6,375 8,375 7 6,625 5,937 7 1 Марина А. 1 9 4 11 4 6 6 7 3 Алла Б. 5 3 5 7 5 5 3 9 4 Тетяна Г. 11 7 2 6 4 4 3 6 Анна Г. 9 8 1 9 10 3 11 5 7 Анна Д. 5 8 6 11 1 4 11 8 10 Світлана І. 10 3 11 4 8 6 2 12 11 Олена К. 3 14 7 5 3 3 15 9 12 Ірина Л. 2 14 12 5 7 3 2 1 13 Людмила Л. 9 1 5 12 6 4 3 14 Катерина М. 15 6 5 3 13 2 14 7 18 Ірина М. 7 5 13 4 3 3 24 Олена С. 6 1 1 5 4 5 4 8 25 Наталія Ф. 8 5 5 3 1 4 8 6 26 Надія Ф. 2 12 8 3 2 5 3 9 29 Валентина Я. 8 3 5 5 7 11 1 15 Всього дівчатка Разом
2. Заотриманими значеннями визначений профіль відношення юнаків та дівчат дооточуючих
/>
Проаналізувавши результатидослідження за методикою діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі отримали наступні показники:
Таблиця 2.2 Результати дослідження заметодикою діагностики міжособистіснихвідносин Т. Лірі серед юнаківПоказник Авторитарний Егоїстичний Агресивний Підозрілий Підпорядковуваний Залежний Дружелюбний Альтруїстичний 0-4 бали – низька 11 5 8 4 4 5 7 4 5-8 балів – помірна 3 5 2 2 6 6 5 6 9-12 балів – висока 1 4 2 6 4 2 3 6 13-16 балів – екстремальна 1 2 4 4 2 3 1
Таблиця 2.3 Результати дослідження заметодикою діагностики міжособистіснихвідносин Т. Лірі серед дівчатПоказник Авторитарний Егоїстичний Агресивний Підозрілий Підпорядковуваний Залежний Дружелюбний Альтруїстичний 0-4 бали – низька 4 5 4 5 8 9 9 4 5-8 балів – помірна 6 6 8 6 5 5 2 6 9-12 балів – висока 4 2 2 4 1 1 2 4 13-16 балів – екстремальна 1 2 1 1 2 1
Такимчином, за результатами дослідження міжособистісних відносин Т. Лірі можнасказати, що як серед юнаків, так і серед дівчат у досліджуваній групізустрічається яскраво виражені всі типи проявів відношень. Вони не переходятьза відмітку «8», що говорить про гармонійність та хорошу адаптивність.
Загаломпо групі слід відмітити, що переважають середні показники.
Трактуваннязначень наведено у методиці.
ПРОФІЛЬЮНАКІВ
1) Авторитарнаспрямованість має низькі та помірні показники. Юнаки впевнені в собі, необов’язково лідери, наполегливі та настирні.
2)Егоїстичність у відношеннях має помірні показники. Для відносин характернасхильність до суперництва, оріентація на себе.
3) Агресивністьмає помірні показники більшості, але деякі опитувані мають екстремальнийпоказник агресивності. Юнаки уперті, наполегливі, настирні, енергійні,прямолінійні.
4) Підозрілістьмежує з високою. Це люди, що критичні по відношенню до всіх соціальних явищ інавколишніх, мають реалістичні судження.
5) Підпорядкованістьмає помірні показники. Поступливі, емоційно стримані, здатні підкорятися,слухняно і чесно виконувати свої обов’язки.
6) Залежністьмає помірні показники. М’які, конформні, довірливі, відкриті до порад ідопомоги, ввічливі, мають потребу у визнанні іншими.
7) Дружелюбністьмає помірні показники. Схильні до співробітництва, гнучкі, компромісні, привирішенні проблем та в конфліктних ситуаціях, прагнуть бути у згоді з думкоюоточуючих, свідомо конформні, товариські.
8) Альтруістичністьмає помірні показники. Відповідальні, делікатні, добрі до людей.
Середньостатистичнийобраз «Я» що до юнаків:
впевненийв собі, наполеглевий, настирний, схильний до суперництва, оріентований на себе,енергійний, реалістичний в судженнях по відношенню до всіх соціальних явищ танавколишніх, здатний слухняно і чесно виконувати свої обов’язки, емоційностриманий, схильний до співробітництва, гнучкий при вирішенні проблем, свідомоконформний, товаристкий, відповідальний, делікатний.
ПРОФІЛЬДІВЧАТ:
1)Авторитарна спрямованість має та помірні показники. Дівчата впевнені в собі, необов’язково лідери, наполегливі та настирні, мають організаторські здібності.
2)Егоїстичність у відношеннях має помірні показники. Для відносин характернасхильність до суперництва, оріентація на себе.
3)Агресивність має помірні показники більшості, але де-які опитувані маютьекстремальний показник агресивності. Дівчата уперті, наполегливі, настирні,енергійні, прямолінійні, спрямовані на досягнення цілі.
4)Підозрілість має помірні показники. Мають реалістичні судження.
5)Підпорядкованість має низькі та помірні показники. Поступливі, емоційностримані, здатні підкорятися, слухняно і чесно виконувати свої обов’язки.
6)Залежність має низькі та помірні показники. М’які, конформні, довірливі,відкриті до порад і допомоги, ввічливі, мають потребу у визнанні іншими.
7)Дружелюбність має помірні показники. Схильні до співробітництва, гнучкі,компромісні, при вирішенні проблем та в конфліктних ситуаціях, прагнуть бути узгоді з думкою оточуючих, свідомо конформні, товариські.
8)Альтруістичність має помірні показники. Відповідальні, делікатні, добрі долюдей.
Середньостатистичнийобраз «Я» що до дівчат:
впевнинав собі, наполеглива, схильна до суперництва, незалежна, оріентована на себе,енергійнна, відверта, наполеглива в досягненні мети, образлива, здатна докритики оточення, потребує визнання іншими, довіри до себе зі сторони оточення,здатний чесно виконувати свої обов’язки, відповідальна, схильна доспівробітництва, свідомо конформна, готова допомогти іншим, не дуже товаристкіська,делікатна.
Порівнянняпоказниківдівчат та хлопців:
Вцілому показники за всіми октантами є помірними. Як хлопці, так і дівчата(всередньому) в оцінці свого «Я» не виходять за показники якостей гармонійноїособистості. Акцентуацій різних напрямків в середньостатистичному образі невиявлено. Не має труднощів соціальної адаптації, відповіді в цілому відверті.Але все ж існують де-які відмінності:
— впевненість та наполегливість більше характерна для дівчат;
— недовірливість та скептичність, критичність по відношенню до інших має більшийпоказник у хлопців;
— підпорядкованість, поступливість, емоційна стриманість більш характерна дляхлопців;
— ввічливість, та м’якість, залежність більш характерна хлопцям.
Дляефективної навчальної діяльності образ «Я» (на мою думку) повинен матитакі характеристики «Я» — впевнений всобі; наполеглевий; енергійний; здатний досуперництва, але з адекватною самооцінкою; відвертий; цілеспрямований;реалістичний; ввічливий; свідомокомформний, здатний до компромісів в поведінці,готовий прийти на допомогу іншим.
Результатидослідження показали, що середньостатистичний образ «Я» курсантів 1 курсу ВІКНУвідповідає вимогам образу «Я» для ефективної навчальної діяльності.
Таким чином на підставіотриманих результатів теоретичного та емпіричного дослідження можливо визначитинаступні практичні рекомендації для психологів такомандирів:
Враховуючите, що в період юності іде відкриття свого «Я», формується Я-концепція, ростесамоусвідомлення — як наслідок відбуваються кризові стани особистості, що пов’язаніз поняттям Я-концепції та образу «Я». Для того, щоб попередити конфлікти міжскладовими образу «Я», сприяти розкриттю потенціала курсантів, формуваннюгармонійності у відношеннях з самим собою та соціумом, а також для покращенняобразу «Я» добре використовувати тренінги впевненості серед тихкурсантів, які є сором’язливими, замкнутими, нездатними підтримувати відношенняз однолітками, родичами, викладачами.
Необхідновчасно виявляти труднощі соціальної адаптації, труднощі в учбовій діяльності,що як правило завжди бувають пов’язані з самосприйняттям, самооцінкою тасамовідношенням .
Завдякирольовим іграм, та відпрацювання певних форм поведінки, курсанти(як хлопці, такі дівчата) мають можливість позбутися комплексів, вчаться вести розмову,отримують навички комунікабельності та впевненості в собі(що дає внутрішнюсвободу та можливість узгодження всіх складових образу «Я»). Вони вчаться ставитизапитання, вміти відмовляти в деяких проханнях, виражати свої почуття. Все цеіде природньо, не вступаючи в конфлікт з оточенням. У такий спосіб тренуваннядає можливість подолати свою репутацію нерішучої людини йзмінити думку іншихпро себе. Після проведення системи тренінгів, спрямованих на покращенняуявлень про себе, з’являється позитивне ставлення до процесу спілкування зоднолітками, відбувається зростання впевненості та покращується ефективністьнавчального процесу.
Висновки
Узагальнюючисказане вище, можна сказати, що образ «Я» у курсантів ВВНЗ на початкунавчання є ще не повністю стійким, хоча ідуть певні напрямки його розвитку, формуються деякі постійніякості. В процесі навчання та дорослішання характерні риси стають більш стійкими. Однак під дією впливових сил Я-концепціяможе змінюватися.
Подолатинегативну ідентичність у курсанта можна, якщо допомогти йому знайти більш зрілийі позитивний образ Я.Це досить непросте завдання. Але все ж таки можна йоговирішити. Не викликає сумнівів, що в юному віці змінити образ «Я» легше, чиму дорослому.
Спостереженняза курсантами привели до таких висновків:
— і хлопці і дівчата проводять якісну оцінку самих себе, порівнюючи своїможливості, навички, інтелектуальні здібності та соціальні уміння заналогічними якостями своїх однолітків та ідеалів. Ця критична самооцінка частосупроводжується великою вразливостю на зовнішні чинники. Тому певна категоріякурсантів має проблему в тому, щоб примирити сприймане власне «Я» з ідеальним «Я».
Длятого, щоб усвідомити для себе що таке власне «Я» та ідеальне «Я», яким взагалібуває «Я» потрібно було звернутися до теми курсової роботи, над якою япрацював. Теоретичні положення, були початковими сходинками, що відкриваютьцікавий та глибокий світ особистості. Емпіричні дослідження підтвердили те, щообраз «Я» є головним в розвитку та становленні особистості, в бажанні іти дорогоюжиття, пізнаючи світ, себе і тих хто поряд з тобою. Позитивний та ціліснийобраз «Я» допомагає здійснювати життєву мету, ефективно засвоювати знання танавички, користуватися їми вміло та професійно, реалізовувати себе тапротистояти труднощам. Якщо існує відповідність Я зовнішнього Я внутрішньму, тоіснує сила, яка може визначати успіх відносно реалізації намірів свого життя.Потрібно тільки знати чого бажаєш, бачити це в майбутньому. Тоді теперішнє будеконкретною сходинкою, кроком до нього. Невизначене майбутнє не дає можливостірухатись до нього. Тому стійкість особистого Я відповідає існуванню увідповідності до своєї суті.
Список використаних джерел
1.Абрамова Г.С. Возрастная психология. М. 2003
2.Асмолов А.Г. Психология личности. – М.: МГУ, 1990.
3.Бернс Р. Развитие “Я – концепции” и воспитание. – М.: Педагогика, 1986.
4.Бернс Р. Я-концепция и Я-образы // Самосознание и защитные механизмы личности.Хрестоматия / Ред-сост. Райгородский Д.Я. – Самара,: Издательский ДомБАХРАХ-М, 2000.
5. БодалевА.А Восприятие и понимание человека человеком.М.,1982
6. ДжеймсУ. Научные основы психологии М., 2003.
7.Захарова А. В. Психология формирования самооценки. — Минск, 1993.
8.Кон И.С. Категория «Я» в психологии // Психологический журнал.1981. №3.
9.Кон И. С. Открытие Я. М., 1978
10.Кулі Ч. «Человеческая природа и социальныйпорядок» М., 2000
11.Леонтьев А.Н. Деятельность.Сознание.Личность. М..1975
12.Михайлов Ф. Т. Загадки человеческого «Я». — М., 1976
13.Новоприходько А.К. К проблеме соотношения образа Я и самосознания //Вопросыпсихологии, 1992, № 1-2.
14.Практическая психодиагностика. Издательский Дом «БАХРАХ-М» 2002
15. Психология:Словарь/ Под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990.
16. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст: Проблемыстановления личности. М.: Мир,1994.
17.Роджерс. К. «Становлениеличности» Эксмо-Пресс 2002 М
18.Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. – М.: Педагогика, 1973.
19.СафинВ.Ф. Устойчивость самооценки и механизм ее сохранения // Вопросы психологии,1975, №3.
20.Словарь практического психолога / ШапарьВ.Б. – М.: АСТ4Харьков: Торсинг, 2005.
21.Столин В. В. Самосознание личности. М., 1983.
22.Фромм Э. Бегствоот свободы М., 1990
23.Чеснокова И. И. Проблема самосознания в психологии. — М., 1977.
24.Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. – М.: Дайджест, 1996.
Додаток 1
Текстопитувальника до методики діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі
Поставтезнак "+" проти тих визначень, які відповідають Вашому уявленню просебе (якщо немає цілковитої впевненості, знак "+" не ставте).
1. Іншідумають про нього прихильно
2.Справляє враження на оточуючих
3. Умієрозпоряджатися, наказувати
4. Умієнаполягти на своєму
5.Володіє відчуттям власної гідності
6.Незалежний
7.Здатний сам потурбуватися про себе
8. Можепроявити байдужість
9.Здатний бути суворим
10.Строгий, але справедливий
11. Можебути щирим
12.Критичний до інших
13. Любитьпоплакатися
14.Часто зажурений
15.Здатний проявити недовір'я
16. Часторозчаровується
17.Здатний бути критичним до себе
18.Здатний визнати свою неправоту
19. Охочепідкоряється
20.Поступливий
21. Благородний
22.Захоплюється і схильний до наслідування
23.Поважний
24. Шукаєсхвалення
25.Здатний до співпраці
26.Прагне вжитися з іншими
27.Дружелюбний, доброзичливий
28.Уважний і ласкавий
29.Делікатний
30.Схвальний
31. Чуйнийдо закликів про допомогу
32.Безкорисливий
33.Здатний викликати захоплення
34.Користується повагою в інших
35.Володіє талантом керівника
36. Любитьвідповідальність
37.Упевнений в собі
38.Самовпевнений і напористий
39.Діловитий і практичний
40. Любитьзмагатися
41.Строгий і крутий, де треба
42.Невблаганний, але неупереджений
43.Дратівливий
44.Відкритий і прямолінійний
45. Нетерпить, щоб ним командували
46.Скептичний
47. Нанього важко справити враження
48. Образливий,педантичний
49. Легкобентежиться
50.Невпевнений у собі
51.Поступливий
52.Скромний
53. Частовдається до допомоги інших
54.Дуже шанує авторитети
55. Охочеприймає поради
56.Довірливий і прагне радувати інших
57. Завждилюб'язний в поводженні
58.Дорожить думкою оточуючих
59.Товариський і злагідний
60.Добросердий
61.Добрий, вселяє упевненість
62.Ніжний і м'якосердий
63. Любитьпіклуватися про інших
64.Безкорисливий, щедрий
65. Любитьдавати поради
66.Справляє враження значущості
67. Начальницько-наказовий
68.Владний
69.Хвалькуватий
70.Гордовитий і самовдоволений
71. Думаєтільки про себе
72. Хитрийі обачливий
73.Нетерпимий до помилок інших
74.Самокорисливий
75.Відвертий
76. Частонедружній
77.Озлоблений
78.Скаржник
79.Ревнивий
80. Довгопам'ятає образи
81.Схильний до самобичування
82.Соромливий
83.Безініціативний
84.Покірливий
85.Залежний, несамостійний
86.Любить підкорятися
87. Надаєіншим ухвалювати рішення
88. Легкопотрапляє впросак
89. Легкопопадає під вплив друзів
90.Готовий довіритися будь-якому
91.Прихильний до всіх розбору
92. Всімсимпатизує
93. Прощаєвсе всім
94.Переповнений надмірним співчуттям
95.Великодушний і терпимий до недоліків
96. Прагнепротегувати
97. Прагнедо успіху
98.Чекає захоплення від кожного
99.Розпоряджається іншими
100.Деспотичний
101. Сноб(судить про людей за рангом і достатком а не за особистими якостями)
102.Пихатий
103.Егоїстичний
104.Холодний, черствий
105.Уїдливий, глузливий
106.Злобний, жорстокий
107. Частогнівливий
108.Бездушний, байдужий
109.Злопам'ятний
110.Пройнятий духом суперечності
111.Упертий
112.Недовірливий і підозрілий
113.Боязкий
114.Сором'язливий
115.Відрізняється надмірною готовністю підкорятися
116. М'якотілий
117. Майженіколи нікому не заперечує
118.Ненав'язливий
119.Любить, щоб його опікали
120.Надмірно довірливий
121. Прагнездобути розташування кожного
122. Зівсіма погоджується
123. Завждидоброзичливий
124. Усіхлюбить
125. Дужепоблажливий до оточуючих
126.Прагне утішити кожного
127.Піклується про інших у шкоду собі
128. Псуєлюдей надмірною добротою