УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГОЗАХИСТУ УКРАЇНИ
КАПОСЛЬОЗ Григорій Вікторович
УДК: 159.94:355.4/.5](477)
ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇРЕГУЛЯЦІЇ ПРОЦЕСУ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТАКТИЧНИХ ЗАДАЧ ОФІЦЕРОМ
Спеціальність 19.00.09
“Психологія діяльності вособливих умовах”
Автореферат
дисертації на здобуттянаукового ступеня
кандидата психологічних наук
Харків – 2008
Дисертацієює рукопис
Роботавиконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України.
Науковий керівник: кандидат психологічних наук,доцент КРУЖЕВА Тетяна Володимирівна, Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, лабораторія вікової психофізіології, провідний науковийспівробітник
Офіційні опоненти: доктор психологічних наук,доцент МАТЕЮК Олег Анатолійович, Національна академія Державноїприкордонної служби України ім. Б. Хмельницького, начальник ад’юнктури;
кандидат психологічних наук КУФЛІЄВСЬКИЙАндрій Станіславович, Університет цивільного захисту України,соціально-психологічний факультет, начальник.
Захист відбудеться30 травня 2008 р. об 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.707.02 в Університеті цивільного захисту України заадресою: 61023, м. Харків, вул. Чернишевська, 94, зал засідань.
Здисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Університету цивільного захистуУкраїни за адресою: 61023, м. Харків, вул. Чернишевська, 94.
Авторефератрозісланий 23 квітня 2008 р.
Вченийсекретар
спеціалізованоївченої ради,
кандидатпсихологічних наук, доцент В.Є. Христенко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Відомо, що у перші 15–20хвилин після виникнення екстремальної ситуації в 70–90 % військовослужбовцівспостерігається зниження контролю над своїми діями. Втрата офіцеромсамоконтролю навіть на короткий час, за існуючих форм та способів застосуваннязбройних сил, може призвести до поразки у бою. Проте значна частина офіцерівнавіть у надекстремальних умовах зберігає самовладання, правильно оцінюєситуацію, діє чітко і рішуче, що забезпечує стабільність результативностідіяльності, а в окремих випадках створює умови для її підвищення. Вирішенняпроблеми виявлення оптимальних значень параметрів функціонування психікиофіцера за таких умов, зокрема під час розв’язання тактичних задач, дасть змогузабезпечити цілеспрямовану корекцію даних параметрів.
Проблема діагностики особливостейфункціонування психіки офіцера в процесі розв’язання тактичної задачі має дваосновних аспекти: неможливість фіксувати мисленнєвий процес на моментрозв’язання тактичної задачі та відсутність чітких ознак його оптимальності.Оскільки підвищене емоційне напруження, емоційні переживання, негативніемоційні стани, емоційний стрес розглядаються як характерні прояви порушенняпсихічної діяльності в екстремальних умовах, то оцінка показників процесуемоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичнихзадач, дозволить значною мірою вирішити другий аспект проблеми (встановитиознаки оптимальності функціонування психіки офіцера в процесі розв’язаннятактичних задач).
Як один з продуктивних, теоретичнообґрунтованих підходів до оцінки показників емоційної регуляції процесурозв’язання тактичних задач можна розглядати теорію емоційного процесу (Л.М.Веккер, Г.Х. Шингарьов, Я. Рейковський). Реалізація даного підходу вимагаєпроведення системного дослідження особливостей емоційної регуляції діяльностіофіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач, виявлення залежності між показникамиемоційного процесу та результативності діяльності офіцера, визначенняоптимальних значень показників емоційного процесу.
Зв’язок роботи з науковимипрограмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукової інауково-технічної діяльності Національної академії оборони України, в рамкахнауково-дослідних робіт: 1) “Професійний відбір у Збройних Силах Українипризовників та військовослужбовців на військову службу за контрактом”(реєстраційний номер 0101U000226); 2) “Інформаційно-пропагандистськезабезпечення військ (сил)” (Наказ начальника Головного управління згуманітарних питань та соціального захисту Генерального штабу Збройних СилУкраїни № 89 від 25.01.2004 р.).
Тема дисертаційного дослідженнязатверджена вченою радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України(протокол № 5 від 29.05.2003 р.) та рішенням бюро ради з координації науковихдосліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від23.09.2003 р.).
Об’єкт дослідження – емоційна регуляція службовоїдіяльності офіцера.
Предмет дослідження – психологічні особливостіемоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичнихзадач.
Мета дослідження полягає увизначенніоптимальних значень показників емоційного процесу, які співвідносяться звисокою результативністю розв’язання тактичних задач офіцером.
Як робоча гіпотеза висунутоприпущення, що в особливих умовах діяльності емоційний процес забезпечуєсвідоме відображення суб’єктивно-значимих елементів задачної ситуації,супроводжує формування внутрішньої мотивації, цілей діяльності, процесиутворення та вибору альтернатив, а його показники відображають як психологічні,так і фізіологічні характеристики діяльності офіцера, спрямованої нарозв’язання тактичних задач.
Відповідно до поставленої метивизначені завдання дослідження:
1. Здійснититеоретичний аналіз місця та ролі емоційної регуляції діяльності офіцера упроцесі розв’язування задач в особливих умовах.
2. Визначитипоказники оцінки емоційного процесу та результативності розв’язання тактичнихта тестових задач.
3.Побудувати модель, яка відображає зміни значень показників емоційного процесупід час розв’язування тактичних задач.
4.Встановити особливості емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої нарозв’язання тактичних задач.
5. Розробитипрактичні рекомендації щодо діагностики показників емоційного процесу під часрозв’язання задач.
Методологічною основою даної роботи є:системний підхід у філософії (Г.П. Щедровицький, А.І. Уйомов), психології (П.К.Анохін, Б.Ф. Ломов, К.В Судаков, В.С. Мерлін, Г.А. Голіцин); “генетичнийметод”, який включає історичний (філогенетичний), онтогенетичний тамікрогенетичний рівні аналізу (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко,М. Коул); експериментально-генетичний метод (С.Д. Максименко), задачний підхідщодо дослідження діяльності (Г.О. Балл).
Теоретичною основою дослідження сталиконцептуальні положення щодо розуміння процесу розв’язування задач(О.К. Тихомиров, Р. Бенерджи, Г.С. Альтшуллер,А.Ф. Есаулов, Г.О. Балл, А.Б. Коваленко, В.Н. Пушкін,С.Л. Рубінштейн, Ю. Козелецький, А.М. Довгялло,Л.М. Фрідман, Є.І. Машбіц, Ю.М. Швалб, О.Р. Лурія,Л.С. Цвєткова, І.М. Семенов, Я.А. Пономарьов) та емоційноїрегуляції діяльності (В. Джемс, П.К. Анохін, О.В. Дашкевич,А.І. Кіколов, І.А. Васильєв, В.Л. Поплужний,О.К. Тихоміров, П.В. Сімонов, В.В. Клименко, Л.М. Аболін,Є.М. Соколов, О.М. Леонтьєв, К.Е. Ізард, Є.П. Ільїн,В.К. Вілюнас, Я. Рейковський, Б.І. Додонов, В.Е. Клочко,Л.В. Путляєв).
Методи дослідження:
а)теоретичні: аналізнаукової літератури за темою дослідження та узагальнення отриманої інформації,системний аналіз та інтерпретація отриманих даних, класифікація,структурно-функціональне моделювання;
б) емпіричні:метод експертних оцінок, аналіз результатів службової діяльності, експерименті методи психодіагностики: тест інтелекту “Прогресивні матриці Равена”,методика діагностики предметних та комунікативних аспектів темпераменту людиниВ.М. Русалова, опитувальник діагностики типологій психологічного захистуР. Плутчика, методика оцінки компонентів самосвідомості “Особистіснийдиференціал” Е.Ф. Бажана та Л.М. Еткінда, опитувальник виявлення типубіоритму людини відносно характеристик її сну “Сови-жаворонки”, методикиоцінки об’єму короткочасної та довгострокової зорової пам’яті на числаМ.С. Корольчука, методика самооцінки рівня тривожностіЧ. Спілбергера, Ю. Ханіна, методика оцінки самопочуття, активності інастрою “САН” В.А. Доскіна, Н.О. Лаврєнтьєвої, В.Б. Шарай таМ.П. Мірошнікова, диференціальні шкали емоцій за К. Ізардом, методикавизначення і оцінки лабільності нервової системи “Тепінг-тест”Є.П. Ільїна, опитувальник оцінки потребив досягненні Ю.М. Орлова та методика оцінки мотивації схваленняД. Марлоу і Д. Крауна.
в) математичні: обчисленняпервинних статистик, кореляційний, факторний аналізи, моделювання.
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше:
обґрунтовано зміст показника “рівеньусвідомлення офіцером свого стану”, його використання для оцінки емоційногопроцесу, запропоновано математичну модель його обчислення;
визначено оптимальні значенняпоказників емоційної регуляції діяльності офіцера в процесі розв’язуваннятактичних і тестових (сенсорно-перцептивних, емоційно-образних такогнітивно-знакових) задач.
Уточнені уявлення про функції та рольемоційного процесу в регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язаннятактичних задач.
Дістали подальшого розвитку підходищодо вибору показників оцінки емоційного процесу та фіксації їх значень.
Практичнезначення одержаних результатів полягає у розробленні:
підходу до систематизаціїекстремальних факторів, які визначають особливі умови розв’язання тактичнихзадач, актуалізують емоційну регуляцію діяльності офіцера. Підхід впроваджено впрактику на матеріалі навчальної діяльності курсантів та слухачів вищихвійськових навчальних закладів;
загального алгоритму діагностикипоказників емоційного процесу, який дав змогу оптимізувати психодіагностичну тапсихокорекційну роботу військового психолога у ході оцінювання емоційноїрегуляції діяльності офіцера;
“шкали експертних оцінок діяльностіофіцера в процесі розв’язування тактичних задач”, використання якої дозволяєоптимізувати оцінку діяльності офіцерів у ході проведення командно штабнихнавчань;
комплексу тестових випробувань іматематичної моделі обрахунку динамічних показників емоційного процесу, якіможуть бути використані у ході подальших експериментальних дослідженьпсихологічних показників процесу емоційної регуляції діяльності особистості насенсорно-перцептивному, емоційно-образному, когнітивно-знаковому рівнях очікуваннявідповіді.
Результати дослідження впроваджені уВійськовому гуманітарному інституті Національної академії оборони України (актиреалізації від 23 вересня 2003 року та 27 жовтня 2003 року), Львівськомуінституті Сухопутних військ (акт реалізації від 4 вересня 2007 року),Національній академії оборони України (акти реалізації від 3 жовтня 2007 року),в\ч А1641 (акт реалізації від 13 вересня 2002 року), в\ч А2167 (акт реалізаціївід 14 жовтня 2007 року).
Апробація результатів дослідження. Отримані результати тависновки дослідження доповідалися на засіданнях кафедри психології Військовогогуманітарного інституту Національної академії оборони України, кафедрисуспільних наук Національної академії оборони України, лабораторії віковоїпсихофізіології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Основніположення і висновки дослідження викладені автором на Міжнароднійнауково-практичній конференції “Організаційна психологія: інноваційні підходита технології” (Київ, 2002 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції“Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога” (Київ, 2002 р.);VI Костюківських читаннях “Психологія у XXI столітті: перспективирозвитку” (Київ, 2003 р.); Міжнародній науковій конференції “Управліннявеликими соціальними системами і гуманітарно-технічна еліта” (Харків, 2003 р.);Міжнародній науковій конференції “Філософія освіти і гуманітарно-технічнаеліта” (Треті кримські педагогічні читання) (Харків, 2003 р.); Всеукраїнськійнауково-практичній конференції “Сучасні проблеми психофізіологічногозабезпечення діяльності” (Київ, 2003 р.); конференції з проблем практичноїпсихології “Терапія душі 2” (“Екологічна фасілітація особистісного розвитку”)(Одеса, 2005 р.); І Всеукраїнській науково-практичній конференції “Військоваосвіта та наука: сьогодення та майбутнє” (Київ, 2005 р.); науково-практичнійконференції факультету підготовки фахівців з гуманітарних питань Національноїакадемії оборони України „Модернізація змісту морально-психологічногозабезпечення діяльності військ (сил) в умовах переходу Збройних Сил України наконтрактну основу комплектування” (Київ, 2006 р.), Всеукраїнськійнауково-практичній конференції “Сучасні проблеми психологічного тапсихофізіологічного забезпечення діяльності” (Київ, 2007 р.).
Публікації. Результати дисертаційногодослідження викладено у 14 наукових працях: 9 статей – у наукових фаховихвиданнях з психологічних наук, 4 статті – у матеріалах наукових конференцій, 1– тези доповіді на науковому семінарі.
Структура та обсяг роботи: дисертація складається зівступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (257найменувань) і додатків. Обсяг основного змісту роботи – 174 сторінки.Дисертація містить 11 таблиць, 7 рисунків та схем, 8 додатків.
ОСНОВНИЙЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми,зв’язок роботи з планами наукової діяльності та науково-дослідними роботами,визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження. Розкрито науковуновизну і практичне значення. Наведено дані про апробацію результатів і їхвпровадження в практику.
У першомурозділі “Емоційна регуляція розв’язування задач вособливих умовах” проведено теоретичний аналіз поглядів на сутність процесурозв’язування задачі, емоційної регуляції діяльності офіцера за впливуекстремальних факторів на умови розв’язування тактичних задач.
Аналізрізноманітних підходів до опису та дослідження процесу розв’язування задач(Г.О. Балл, А.М. Довгялло, С.Л. Оптнер, Л.М. Фрідман,Дж. Хекмен, О.М. Леонтьєв, Л.Ф. Спірін,М.А. Фрумкін, Р. Бенерджи, Т. Гергей, Є.І. Машбіц, Б.Ф. Ломов, Ю.М. Швалб,О.К. Тихомиров, Г.С. Альтшуллер,В.Н. Пушкін, С.Л. Рубінштейн, А.Ф. Есаулов, Ю. Козелецький, О.Р. Лурія, Л.С. Цвєткова, І.М. Семенов,Я.А. Пономарьов, А.С. Арсенєв та ін.) та діяльності офіцерів (Б.М. Теплов, М.І. Дяченко, В.В. Дружинін, Д.С. Конторов, В.Д. Рябчук, В.І. Ковальов та ін.) дозволяє виділити два аспекти у процесі розв’язання тактичної задачі: перший –оперування елементами предметної ситуації, змісту, замислу як інформаційнимиелементами процесу розв’язування задачі; другий – мотивації мисленнєвогопроцесу офіцера, що розв’язує задачу.
На основіаналізу робіт Г.В. Ложкіна, Л.М. Кузнєцова, В.І. Лебедєва,О.А. Блінова, В.В. Стасюка, А.А. Деркача, В.Г. Зазикіна,В.А. Толочек, О.Р. Охременко та ін. встановлено, що особливі умовидіяльності військових фахівців від звичайних відрізняє наявність екстремальнихфакторів, підвищених вимог до психофізіологічної організації особи,необхідність активізації резервних психофізіологічних можливостей,компенсаторних психологічних механізмів у процесі діяльності та їх вираженийвплив на результативність діяльності.
Удослідженнях Б.І. Додонова, В.Е. Клочка, І.А. Васильєва, О.К. Тихомірова, П.В. Сімонова, В.В. Клименка, Є.М. Соколова,А.І. Кіколова, В.Л. Поплужного,М.В. Макаренка, Л.В. ПутляєваК.В. Судакова та інших встановлено включеність емоцій у структурупізнавальних процесів, ціннісних орієнтацій, самооцінки особистості, установки,будь-якого цілеспрямованого поведінкового акту та їх вплив на процесиадаптації, мислення, розв’язування задач тощо. У роботах Г. Сельє,Л.М. Аболіна, Є.П. Ільїна, Ю.А. Александровського,О.С. Лобастова, С.І. Яковенко, В.І. Лисенко,Ц.П. Короленко, Л.Г. Дикої, В.В. Семикіна, О.В. Дашкевич таін. зазначається, що емоційні чинники в особливих умовах відрізняються значноюсилою та варіативністю, по різному впливають на успішність пізнавальноїдіяльності: в одному випадку – надають сил, формують сприятливі функціональністани; в іншому – гальмують перебіг психічних процесів, формують несприятливістани.
Проте процесемоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичнихзадач, не був предметом наукових досліджень: не виділялися типи задач, що їхрозв’язують офіцери; не враховувався вплив екстремальних факторів під час аналізу процесу розв’язання задач; невиділялися екстремальні фактори, що впливають на процес розв’язування тактичноїзадачі та визначають психологічні особливості діяльності офіцерів; не буловизначено місце та роль емоційного процесу у ході розв’язування тактичноїзадачі.
Проведенийтеоретичний аналіз дозволив встановити, що тактична задача постає передофіцером не у вигляді чітко окреслених умов та вимог, а у формі задачноїситуації (протиріч між умовами бойової обстановки та метою функціонуваннясистеми військового призначення, яким недопустимо розвиватися стихійно).Взаємодія інформаційних елементів (етапів) процесу розв’язування тактичноїзадачі (умов бойової обстановки, змісту тактичної задачі, замислу, розв’язання)з мотиваційними аспектами (етапами) мисленнєвої діяльності офіцера(усвідомлення мети діяльності, визначення загальних цілей, визначенняконкретної (часткових) цілей) супроводжується впливом екстремальних факторів наетапах сприйняття задачної ситуації, формування проблемної ситуації,оптимального варіанта поєднання форм і способів застосування системивійськового призначення, реалізації порядку дій щодо зміни умов бойовоїобстановки. Емоційний процес розглядається як регулятор та індикаторфункціонального стану особистості у процесі дії екстремальних факторів, який забезпечуєсвідоме відображення суб’єктивно-значимих елементів задачної ситуації,формування внутрішньої мотивації діяльності, цілеутворення.
Л.М. Веккервідносить емоційні процеси до первинних психічних процесів, залишаючи за нимипровідну роль у психічному житті. Автор представив двокомпонентну структуру“емоційної одиниці”: психічне відображення об’єкта емоції, психічневідображення станів її суб’єкта-носія. Г.Х. Шингарьов вважає, що емоційнийпроцес продукується безпосередніми та опосередкованими впливами: з одного боку– оточуючого середовища, з іншого – свідомістю особистості. При цьому“… гносеологічна сутність суб’єктивного і об’єктивного зникає, суб’єкт іоб’єкт переживаються як певне ціле”. Я. Рейковський визначає емоційний процесяк особливий вид процесів регуляції, який актуалізується під впливом подій, щовикликають зміни в стані організму чи у його взаєминах із зовнішнімсередовищем.
У другому розділі “Методи, методики тапроцедура дослідження емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої нарозв’язання задач” розроблено план емпіричного дослідження, визначенопоказники, методи та методики отримання емпіричних даних. Організаційно роботавиконувалась трьома етапами:
1) підготовчий (1998–2002рр.). Теоретичний аналіз проблеми емоційної регуляції діяльності офіцера;
2) емпіричне дослідження(2001–2004 рр.). Підбір діагностичних методів, методик, визначення процедуридослідження. Проведення дослідження емоційної регуляції діяльності офіцера,спрямованої на розв’язання тактичних задач (кількість учасників – 245 осіб).
З метою моделювання (програмування)процесу розв’язування тактичної задачі в реальних умовах використано вихіднуобстановку командно-штабного навчання зі слухачами випускних курсівгуманітарного факультету НАОУ, додаткові дані, що доводилися до слухачівпосередниками. У ході лабораторного експерименту рівні очікування відповідіофіцера моделювались за допомогою таких випробувань: субтесту “лініограми”методики міокінетичної психодіагностики Е. Міра-і-Лопеца, тесту “відчуття часу”В.В. Клименка (сенсорно-перцептивний), методики кольорового вибору М.Люшера, методики оцінки емоційних станів К. Маркерта (емоційно-образний)та задач відкритого типу, у яких елементами для операцій були цифри, вербальніобрази предметів, зображення геометричних фігур, з якими необхідно виконатидовільні перетворення для розв’язання завдання, відповідно: записатищонайбільше варіантів виразів, не розв’язуючи їх; записати щонайбільше якстандартних, так і нереальних варіантів використання цеглини, обручки; вибратифігуру (фігури), що відрізняється від інших (когнітивно-знаковий);
3) заключний (2004–2007 рр.).Узагальнення результатів теоретичного та емпіричного дослідження, розробленнярекомендацій щодо діагностики параметрів емоційного процесу.
У планемпіричного дослідження включено чотири етапи: “Аналіз емоційної складової вописі психологічних характеристик офіцерів”, “Експериментальне дослідженняпроцесу розв’язування тактичних задач”, “Дослідження психологічних параметрівпроцесу емоційної регуляції розв’язування тестових задач”,“Аналізотриманих даних та побудова моделей”. Показники результативності розв’язуваннязадач, параметри емоційного процесу, методи та методики отримання їх значень,принципи аналізу даних визначено для кожного етапу окремо.
На першомуетапі психологічні характеристики офіцерів визначались під час попередньогоопитування за допомогою психодіагностичних методів (с. 3).
На другомуетапі визначено:
показникирезультативності розв’язування задач: оцінка за навчання, успішність відповідіна контрольні запитання, адекватність сприйняття, адекватність та часвідповіді. Для отримання значень показників використано методи аналізурезультатів службової діяльності, самозвіту, спостереження;
показникоцінки емоційного процесу – рівень емоційного збудження, який фіксувався задопомогою “Методики спостереження за емоційним збудженням”;
психологічніхарактеристики офіцерів визначались за психодіагностични-ми методами, щовикористовувалися під час попереднього опитування (с. 3).
На третьому етапі показниками оцінкиемоційного процесу були: “рівень збудження”, “рівень усвідомлення офіцеромсвого стану”, “площа контакту фізіологічного стану та його психічноговідображення”. Вихідні значення для обчислення показників отримано шляхомметричних процедур: апаратурної фіксації показників гемодинаміки (САТ, ДАТ,ЧСС), інтроспективної оцінки свого стану на момент виконання випробування задопомогою “Шкалованої самооцінки параметрів психофізіологічного стану”.Метричні показники стали предметом математичних перетворень:
“рівеньзбудження” обчислювався як індивідуальний коефіцієнт ефективності кровообігу(КІ_КЕК):
КЕКі — КЕКmin.фп
КІ_КЕК = —————————,
КЕКmax.фп — КЕКmin.фп (1)
де КЕКі–значення коефіцієнта ефективності кровообігу у і-му випробуванні;
КЕКmin.фп– мінімальне значення коефіцієнтаефективності кровообігу;
КЕКmax.фпп– максимальне значення коефіцієнта ефективності кровообігу.
Середкоефіцієнтів та індексів, які є важливими для характеристики функціонуваннясерцево-судинної системи (пульсовий артеріальний тиск (ПАТ), середньодинамічнийартеріальний тиск (СДАТ), коефіцієнт витривалості ССС (КВ), вегетативний індексКердо (ВИК)) експериментальним шляхом визначено коефіцієнт ефективностікровообігу (КЕК) як такий, що найбільше пов’язаний з результативністюдіяльності. Обчислювався за формулою
ЧСС Ч (САТ – ДАТ)
КЕК = —————————;
100 (2)
“рівеньусвідомлення свого стану” обчислювався як “коефіцієнт рівня усвідомлення” (КРУ)за формулою
КІ_КЕК — КІ_САН
КРУ = 1 – ——————————,
КІ_КЕК + КІ_САН (3)
де КІ_КЕК – індивідуальнийкоефіцієнт ефективності кровообігу, який обчислювався за формулою (1);
КІ_САН – індивідуальний коефіцієнтсамооцінки рівня позитивного сприйняття стану, який обчислювався за формулою
КІ_САН = САНі – САНзустр, (4)
де САНі – значення самооцінки стану у і-му випробуванні;
САНпервиння – значеннясамооцінки стану на момент початку тестування.
“площа контакту фізіологічного стану та його психічного відображення”обчислювалась за формулою 5. Останній параметр є системним, його отриманошляхом математичного моделювання: рівень збудження визначає радіус сектора (R)та умовно відповідає почуттєвим та емоційним процесам, які розводяться за джереламизбудження; рівень усвідомлення визначає кут сектора (α – кут сектора врадіанах) при цьому дуга сектора умовно відповідає афективним процесам, площасектора (S) є похідним показником, що моделює площу контактуфізіологічного стану та його психічного відображення. Оскільки КРУ визначаєчастку емоційних процесів, що забезпечують усвідомлений зв’язок із середовищем,кут сектора обраховується з розрахунку 360є Ч КРУ. При переводі в радіаниотримуємо: α = 2π Ч КРУ = 2 Ч 3,14 Ч КРУ = 6,28 Ч КРУ.
6,28 Ч КРУ Ч КІ_КЕК2
S = –––––––––––––––––––––.
2 (5)
Оціночними показниками результативності розв’язування тестових задачвизначено: для сенсорно-перцептивних задач – середня абсолютна похибка, середнявідносна помилка, сума амплітуд відхилень показника від попереднього значення,сумарне відхилення від еталону;
для емоційно-образних задач – рівень відповідності: показниківемоційного стану, що отримані в результаті виконання проективних методик таусвідомлюваних (самозвіт) оцінок стану респондента, показників емоційногостану, що отримані в результаті виконання проективних методик та оцінкифізіологічного стану респондента (за допомогою апаратурних методик);
для когнітивно-знакових задач – множина запропонованих варіантіврозв’язання, що продукуються респондентом.
У ходічетвертогоетапуувага була зосередженана системному аналізі результатівемпіричного дослідження в рамках єдиного підходу до розуміння статистичної,функціональної та відносної норми. Побудовано теоретичну, емпіричну модельемоційного процесу. Математичну модельвикористано як інструмент дослідження, різнопланового відображення процесуемоційної регуляції розв’язування тактичних задач. Результати моделюваннявикладено у другому та третьому розділах.
Утретьому розділі “Емпіричне дослідження особливостейемоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язування тактичнихзадач” шляхом факторного аналізузначень показників, які описують психологічні характеристики 120 офіцерів(табл. 1) встановлено, що “емоційний компонент” поєднується із показниками:“самооцінка свого стану” (F1), “інтелект” (F4), “лабільність нервової системи”(F5), “мотивація” (F2, F3). Кореляційні зв’язки фактора F1 з адекватністюсприйняття задачі r = 0,4 (р≤0,05), фактора F4 з оцінкою занавчання r = 0,3 (р≤0,05) вказують на значимість зв’язку“емоційного компоненту” з показниками “самооцінка свого стану” та “інтелект”для регуляції процесу розв’язування тактичних задач.
Таблиця 1
Фактори,які описують психологічні характеристики офіцерівФактор і його дисперсія Показники, що визначають фактор, та їх факторні навантаження
F1
Самооцінка рівня розвитку емоційних властивостей
18 % Міра емоційної чутливості в комунікативній сфері –0,855 (за шкалою соціальної емоційності методики Русалова) та міра емоційної чутливості в предметній сфері –0,839 (за шкалою предметної емоційності методики Русалова) з від’ємним знаком. Самооцінка стану на момент тестування 0,829 (за методикою “САН”) та 0,651 (за методикою “Шкалованої самооцінки параметрів психофізіологічного стану”), самооцінка емоційного ставлення до себе 0,669 (за методикою “Особистісний диференціал”) з додатним знаком
F2
психологічного захисту
12 % Рівень мотивації схвалення 0,760 (за методикою Д. Марлоу і Д. Крауна), короткочасна пам’ять 0,740 (за методикою М.С. Корольчука), психологічний захист 0,703 (за опитувальником Р. Плутчика) та загальна інтенсивність емоційних переживань 0,518 (за тестом “Диференціальні шкали емоцій”)
F3
емоційної чутливості та досвіду
12 % Особистісна 0,658 та ситуативна 0,601 тривожність (за методикою Спілбергера-Ханіна) з додатним знаком. Довготривала –0,624, короткочасна –0,445 пам’ять (за методикою С.М. Корольчука) та мотивація досягнення –0,412 (за опитувальником Ю.М. Орлова) з від’ємним знаком
F4
Афективно-інтелектуальний
11,5 % Інтелект 0,755 (за тестом “Прогресивні матриці Равена”), ситуативна 0,693 та особистісна 0,534 тривожність (за методикою Спілбергера-Ханіна), біоритм 0,657 (за тестом “Сови-жаворонки”) з додатним знаком. Соціальна бажаність –0,463 (за шкалою соціальної бажаності методики Русалова) з від’ємним знаком
F5
сили емоційних переживань
10 % Лабільність правої 0,867 та лівої 0,756 руки (за методикою “Тепінг-тест”), дані самооцінки емоційно-значимих уявлень людини про себе 0,424 (за методикою “Особистісний диференціал”) з додатним знаком. Загальна інтенсивність емоційних переживань – 0,416 (за тестом “Диференціальні шкали емоцій”) з від’ємним знаком
Примітка.Сукупна дисперсія п’яти факторів становить близько 63,5 % сумарної.
Автор провівдві серії дослідження показників емоційного процесу у ході розв’язуваннятактичних задач офіцером: першу – у квітні 2003 року, залучено 43 офіцеривипускного курсу; другу – у квітні 2004 року, залучено 47 офіцерів випускногокурсу. В обох серіях пропонувалась однакова вихідна обстановка, фіксувалисьпоказники, визначені для другого етапу емпіричного дослідження (с. 8).
Порівняльнийаналіз середніх значень параметрів процесу розв’язування тактичних задач дляпершої та другої серії досліджень виявив, що зменшенню рівня емоційногозбудження (на 6 % при m = 1,5) відповідає майжеідентичне зменшення (на 7 % при m = 3,5) часувідповіді та підвищення (на 8 % при m = 3,2)адекватності сприйняття, підвищення (на 16 % при m= 3,4) адекватності відповіді, а також оцінки за навчання (на 4 % при m = 1,7), де m – похибка середньоарифметичного. Якісний аналіздозволяє говорити про обернену динаміку зміни емоційного збудження, оцінки часувідповіді до адекватності сприйняття, адекватності відповіді, оцінки занавчання.
Таким чином,зменшення емоційного збудження, часу, витраченого на відповідь, відображаєзростання адекватності сприйняття та відповіді, що, у свою чергу, впливає напідвищення оцінки за навчання. Даний висновок підтверджено виявленими як підчас першої, так і другої серії досліджень кореляційними зв’язками між оцінкоюза навчання та адекватністю сприйняття (r = 0,5), адекватністю відповіді(r = 0,5), часом відповіді (r = –0,5) при р ≤ 0,05. Як під час першої, так і другоїсерії дослідження не було виявлено лінійного зв’язку між емоційним збудженнямта показниками результативності розв’язування тактичної задачі. Проте на основіотриманих даних встановлено нелінійний зв’язок емоційного збудження ізпоказниками результативності розв’язання тактичних задач (рис. 1), побудованомодель емоційної регуляції процесурозв’язування тактичних задач офіцером./> /> /> /> /> /> /> /> />
Рис. 1.Динаміка значень адекватності сприйняття та відповіді відносно рівня емоційногозбудження, що спостерігається в офіцерів
Загальнасутність розрахованої нами емпіричної моделі емоційної регуляції процесурозв’язування тактичних задач офіцером така:
1. При слабовиражених процесах емоційної регуляції (4–9 одиниць емоційного збудження)адекватність сприйняття відповідає середньому рівню, адекватність відповіді –низькому, що може свідчити про низький рівень функціонування процесіврозв’язування задач та готовність системи до сприйняття проблемної ситуації.
2. Припомірно низьких (10–12 одиниць) показниках емоційної регуляції процесурозв’язування тактичних задач спостерігається тенденція до зростання значеньадекватності сприйняття при зменшенні значень адекватності відповіді, що можесвідчити про закономірне зниження спрямованості офіцера на формування відповідіна початковому етапі сприйняття проблемної ситуації.
3. Присередніх (13–15 одиниць) показниках емоційної регуляції процесу розв’язуваннятактичної задачі отримано найвищі оцінки адекватності сприйняття таадекватності відповіді, що свідчить про оптимальність даного рівня збудження.Він відображає баланс процесів сприйняття проблемної ситуації та формуваннявідповіді.
4. Припомірно високих (16–18 одиниць) показниках емоційного збудження (міри процесуемоційної регуляції) адекватність сприйняття набуває значень нижче середніх принезначному зниженні адекватності відповіді, що може свідчити про закономірнепризупинення сприйняття проблемної ситуації та спрямованість офіцера наформування відповіді.
5. Привисоких (19–22 одиниць) показниках емоційного збудження адекватність сприйняттядосягає критичного рівня, а адекватність відповіді зберігає тенденцію доповільного зниження. Ця закономірність може свідчити про припинення сприйняттяпроблемної ситуації та орієнтацію офіцера при формуванні відповіді виключно навимоги старшого начальника.
Дана модельперевірялась та уточнювалась у ході лабораторного експерименту, у якому взялиучасть 35 офіцерів. На основі математичної моделі (с. 8, 9) отриманомінімальні, максимальні, середні та оптимальні значення показників емоційногопроцесу у ході розв’язання завдань, які моделювали рівні перебігу розв’язуваннятактичної задачі (с. 7). Порівняльний аналіз значень показників емоційногопроцесу під час розв’язування тестових задач описує динаміку показниківемоційного процесу відносно різних рівнів взаємодії офіцера із задачною,проблемною ситуацією, ситуаціями формування оптимального варіанта сполученняформ і способів застосування системи військового призначення та реалізаціїпорядку дій щодо зміни умов бойової обстановки. Такими рівнями можна вважатисенсорно-перцептивний, емоційно-образний, когнітивно-знаковий.
Сенсорно-перцептивний – сприйняття та відтворення простору і часу. Для цього рівняхарактерним (середньостатистичні значення) є найвище зростання рівня збудження(6,49), середнє зростання рівня усвідомлення (0,1), найвище зростання площі контактуфізіологічного стану та його психічного відображення (186,41), що свідчить протенденцію до максимального збільшення взаємодії психіки офіцера з фізіологічнимстаном з метою відображення у свідомості офіцера оточуючого середовища.
Максимальнійрезультативності розв’язування задач відповідає оптимальний рівень зростаннязбудження для виконання правою/лівою рукою методики “Відчуття часу” (субтесту“Лініограми”) 0,14–0,77 / 1,29–2,81 розрахованих одиниць (0,14–0,77 /2,90–3,74). Для цього типу задач визначено оптимальний рівень зростання рівняусвідомлення офіцером свого стану для правої/лівої руки за методикою “Відчуттячасу” (субтесту “Лініограми”) 0,12–0,18 / 0,19–0,39 розрахованих одиниць(0,01–0,02 / 0,12–0,18).
Значно нижчіоптимальні значення показників визначають напрямок корекції процесурозв’язування задачі для нашої вибірки. При цьому аналіз мінімальних,максимальних та оптимальних значень показників емоційного процесу визначаємісце останніх на проміжку від помірно низьких до середніх значень емоційногозбудження (див. рис. 1).
Емоційно-образний – оперування цілісними образами ситуацій. Цей рівень характеризуєтьсятакими середньостатистичними значеннями: найнижчим зростанням рівня збудження(1,37), найвищим зростанням рівня усвідомлення (0,09), найнижчим зростаннямплощі контакту фізіологічного стану та його психічного відображення (0,59), щосвідчить про тенденцію до максимального зниження взаємодії психіки офіцера зфізіологічним станом та її спрямованість на оперування образами.
Оптимальний рівеньзростання збудження при спрямованості на відображення фізіологічного стануорганізму під час визначення результативності розв’язання емоційно-образнихзадач перебуває в межах 3,13–7,54 розрахованих одиниць, а при спрямованості навідображення самооцінки стану – в межах 0,68–1,57 розрахованих одиниць. Дляцього типу задач визначено оптимальні значення зростання рівня усвідомленняофіцером свого стану: коефіцієнт рівня усвідомлення свого стану перебуває вмежах 0–0,01 розрахованих одиниць при відображенні фізіологічного стану,0,19–0,27 розрахованих одиниць під час самооцінки стану.
Наближенняоптимальних значень зростання показників емоційного збудження (0,68–1,57),рівня усвідомлення (0,19–0,27), площі контакту фізіологічного стану та йогопсихічного відображення (0,28–2,09) до середньостатистичних підтверджуєоптимальність середніх значень емоційного збудження (див. рис. 1) та дозволяєприпустити, що спрямованість на саморегуляцію свого стану визначаєрезультативність розв’язування задач на цьому рівні.
Когнітивно-знаковий – виділення із образу ситуації об’єкта та суб’єкта взаємодії та їхвербалізація. Для цього рівня характерним (середньостатистичні значення) єнизьке зростання рівня збудження (1,62), найнижче зростання рівня усвідомлення(0,09), середнє зростання площі контакту фізіологічного стану та йогопсихічного відображення (1,25).
Максимальнійрезультативності розв’язування задач відповідає оптимальний рівень зростаннязбудження на 0,44–0,76 розрахованих одиниць для завдань з написання варіантіввикористання предметів та вибору фігур і на 0,12–0,35 під час виконанняоперацій з математичними символами. Для цього типу задач оптимальний коефіцієнтрівня усвідомлення свого стану перебуває в межах: 0,05–0,08 розрахованиходиниць під час виконання операцій з предметами та математичними символами та0,17–0,24 розрахованих одиниць під час виконання операцій з фігурами.
Дещо нижчіоптимальні значення показників визначають напрямок корекції процесурозв’язування задачі для нашої вибірки. При цьому аналіз мінімальних,максимальних та оптимальних значень показників емоційного процесу визначаємісце останніх на проміжку середніх та помірно високих значень емоційногозбудження (див. рис. 1).
У процесі теоретичного та емпіричногомоделювання емоційного процесу його визначено як систему регуляції взаємодіїфізіологічного стану організму та психіки, виділені атрибутивні(афективний,емоційний, почуттєвий) та реляційні (рівень збудження, рівень усвідомленнясвого стану, площа контакту фізіологічного стану та його психічноговідображення) системні параметри, використано комплекс випробувань, методикдіагностики показників емоційного процесу, методів обробки даних, якіпропонуються для практичного застосування. З метою оптимізації процесурозв’язування тактичної задачі пропонується: визначати середньостатистичні таоптимальні значення показників емоційного процесу, встановлювати їхспіввідношення; визначені відхилення використовувати для прогнозування рівня(фізіологічний, психічний, психологічний), напрямку (у бік оптимальних значень)та сили (різниця оптимальних та середньостатистичних значень) заходів корекції.
ВИСНОВКИ
1. У дисертації здійснено теоретичнеузагальнення та нове розв’язання важливого наукового завдання щодо визначенняоптимальних значень показників емоційного процесу, встановлення особливостейемоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичнихзадач. Систематизація підходів до вивчення означеної проблеми свідчить, щодіяльність офіцера, спрямована на розв’язання тактичної задачі, полягає утрансформації задачної ситуації з метою виділення умов та вимог тактичноїзадачі, їх зближення, порівняння, зіставлення та співвіднесення, включення(шляхом переформулювання) в єдину систему відносин, а також визначеннінайкращого варіанта поєднання форм та способів зміни параметрів функціонуваннясистеми військового призначення. Вона супроводжується низкою екстремальнихфакторів, серед яких виділено такі групи: сприйняття задачної ситуації,проблемної ситуації, формування оптимального варіанта сполучення форм іспособів застосування системи військового призначення, реалізації порядку дійщодо зміни умов бойової обстановки (за порядком включення у процесрозв’язування тактичної задачі) та ситуаційні, предметні, інформаційні (завідображенням шляхів впливу на процес розв’язування тактичних задач). Емоційнарегуляція актуалізується під впливом екстремальних факторів, які викликаютьзміни в організмі чи у його взаєминах із зовнішнім середовищем, відіграєособливу роль у розв’язуванні тактичних задач, формуючи специфічні “фільтри”,які сприяють підсиленню одних та девальвації інших аспектів обстановки,спричиняють суб’єктивне викривлення інформації.
2. Визначено такі показники оцінки емоційного процесу тарезультативності розв’язування задач: 1) під час розв’язування тактичних задач– рівень емоційного збудження; оцінка часу, оцінка за навчання, адекватністьсприйняття та відповіді; 2) під час розв’язування тестових завдань – рівеньзбудження, рівень усвідомлення свого стану, площа контакту фізіологічного станута його психічного відображення; середня абсолютна похибка, середня відноснапомилка, сума амплітуд відхилень показника від попереднього значення, сумарневідхилення від еталону; рівень відповідності показників емоційного стану, щоотримані в результаті виконання проективних методик та усвідомлюваних(самозвіт) оцінок стану респондента, показників емоційного стану, що отриманіунаслідок виконання проективних методик та оцінки фізіологічного стануреспондента (за допомогою апаратурних методик); множина варіантів вирішеннятестових випробувань, що продукуються респондентом.
3.Встановлено, що “емоційний компонент” є інтегральним параметром в описіфакторної структури психофізіологічних характеристик офіцерів, який поєднуєтьсяіз показниками самооцінки свого стану, інтелекту, лабільності нервової системи,мотивації. Результативність процесу розв’язування тактичних задач перебуває узворотній залежності (р ≤ 0,05) від окремих індивідуальних якостей(соціальної емоційності, емоційної стійкості), а також в прямій залежності (р≤ 0,05) від цілісних підсистем індивідуальних характеристик(самооцінки рівня розвитку емоційних властивостей, афективно-інтелектуальної),до складу яких входить емоційний компонент.
4.Побудовано модель зміни значеньпоказників емоційного процесу під час розв’язування тактичних задач, що відображає мінімальні, максимальні,середньостатистичні та оптимальні значення параметрів емоційного процесу на етапісприйняття задачної ситуації, формування та реалізації розв’язання тактичної задачі,а також на сенсорно-перцептивному, емоційно-образному, когнітивно-знаковомурівнях взаємодії задачі та офіцера. Побудована модель дозволяє встановитиособливості емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язаннятактичних задач:
а) емоційнийпроцес “забезпечує” процес розв’язування тактичної задачі, а параметр “рівеньемоційного збудження” є індикатором його завершеності;
б)оптимальні значення рівня емоційного збудження для тактичних задач становлять13–16 умовних одиниць (за методикою спостереження за емоційним збудженням);
в) на етапі сприйняття задачі – емоційнийпроцес забезпечує максимальне відображення у свідомості офіцера фізіологічногостану організму; на етапі формування та вибору альтернатив – мінімальне; наетапі відповіді – середній рівень відображення фізіологічного стану організму усвідомості офіцера (пояснюється необхідністю зворотного зв’язку);
г) процесрозв’язування буде ідеальним (проте сумнівно досяжним) у випадку, коликонкретний етап розв’язування тактичної задачі (тип тестової задачі)розв’язуватиметься на рівні емоційної регуляції, що йому відповідає.
5.Встановлено, що діагностику показників емоційного процесу доцільно здійснюватишляхом: а) спостереження (у ході оцінювання емоційної регуляції діяльностіофіцера в реальних умовах); б) фіксації показників фізіологічного збудження,самооцінки свого стану та подальшого їх перетворення за допомогою математичноїмоделі розрахунку параметрів: “рівень збудження”, “рівень усвідомлення офіцеромсвого стану”, “площа контакту фізіологічного стану та його психічноговідображення” (під час проведення діагностики індивідуальних особливостейемоційної регуляції діяльності офіцера). Запропонований у дисертації підхідпередбачає визначення ступеня відхилення показників емоційного процесу відоптимальних та його врахування під час визначення мети, напрямку таінтенсивності заходів корекції.
Подальші перспективидосліджень проблеми емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої нарозв’язування тактичних задач, ми вбачаємо у подальшому підвищенні валідностіта надійності інструментарію діагностики показників емоційного процесу: “рівеньзбудження”, “рівень усвідомлення свого стану”, “площа контакту фізіологічногостану та його психічного відображення”, розробленні цілісної програмиоптимізації емоційної регуляції процесу розв’язування тактичних задач офіцеромна фізіологічному, психічному та психологічному рівнях впливу.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
1.Капосльоз Г.В. Теоретико-методологічні аспекти дослідження системи “Прийняттярішення” // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць.Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред.С.Д. Максименка. – К., 2002. – Т. IV, Ч. 6. – С. 94–99.
2. Капосльоз Г.В. Рівні прийняття рішення(психологічний аспект дослідження) // Актуальні проблеми психології. Том I:Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. – К.:Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2002. – Ч. 7. – С.225–233.
3. Капосльоз Г.В. Психофізіологічні особливостіемоцій як фактор вибору (прийняття рішення) // Актуальні проблеми психології.Том V: Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія / За ред. С.Д.Максименка. – К.: Нора-прінт, 2002. – Частина I. – С. 41–49.
4.Капосльоз Г.В. Нові аспекти дослідження процесу розв’язування тестових завдань// Актуальні проблеми психології. Том V: Психофізіологія. Медична психологія.Генетична психологія / За ред. С.Д. Максименка. – К.: Міленіум, 2003. –Частина 2. – С. 61–70.
5. Капосльоз Г.В. Спонукальні аспекти емоційнихявищ // Вісник Київського міжнародного університету. Серія: Педагогічні науки.Психологічні науки.– К.: КиМУ, 2003. – Вип. 3.– С. 100–106.
6.Капосльоз Г.В. Аналіз спонукання як детермінанти поведінки особистості в психологічнійлітературі // Проблеми та перспективи формування національноїгуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. праць / За ред. Л.Л. Товажнянськогота О.Г. Романовського. – Вип. 3 (7). – Харків: НТУ ХПІ, 2004. – С. 121–127.
7.Капосльоз Г.В. Динаміка психофізіологічних параметрів емоційної регуляціїпроцесу розв’язування задач в особливих умовах // Актуальні проблемипсихології. Том V: Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія /За ред. С.Д. Максименка. – К.: Міленіум, 2005. – Випуск 4. – С. 54–64.
8. Капосльоз Г.В. Особливостівзаємозв’язку результативності розв’язання задач з психофізіологічнимипараметрами особистості // Вісник. Збірник наукових статей Київськогоміжнародного університету. Серія: Психологічні науки.– К.: КиМУ, 2006. – Випуск 8.– С. 95–106.
9.Капосльоз Г.В. Особливі умови розв’язування тактичних задач офіцером //Вісник Національної академії оборони України: Зб. наук. праць. – К., 2007. –№ 2 (4). – С. 64–70.
10.Капосльоз Г.В. Психологічні аспекти вирішування тактичних задач // Актуальніпроблеми психології. Т. 6. Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога:Зб. наук. праць / За заг. ред. С.Д. Максименка. – К.: BONA MENTE, 2002. – Вип. 3. (1 частина). – С.101–106.
11.Капосльоз Г.В. Принципи експериментально-генетичного методу в дослідженніприйняття рішення // Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку: МатеріалиVІ Костюківських читань (28–29січня 2003 р.). – К.: Міленіум, 2003. – Т. 2. – С. 63–67.
12.Капосльоз Г.В. Особливості психологічної оцінки процесу розв’язування тактичнихзадач офіцером // Наука і освіта. – Одеса: ПНЦ АПН України, 2005. – № 3–4. – С.162–164.
13.Капосльоз Г.В. Особливості динаміки психофізіологічних параметрів емоційногопроцесу в ході розв’язування задач офіцером // Модернізація змістуморально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил) в умовах переходуЗбройних Сил України на контрактну основу комплектування: Зб. наук. пр. – К.:НАОУ, 2006. – С. 118–125.
14.Капосльоз Г.В. Психологічні проблеми оптимізації навчання розв’язуваннютактичних задач // Філософсько-соціологічні та психолого-педагогічні проблемиформування особистості офіцера Збройних Сил України: Зб. наук. пр. – К.: НАОУ,2007. – С. 169–171.
АНОТАЦІЇ
Капосльоз Г.В. Особливості емоційноїрегуляції процесу розв’язування тактичних задач офіцером. – Рукопис.
Дисертація на здобуття науковогоступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 – психологіядіяльності в особливих умовах. – Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПНУкраїни. – Київ, 2008.
У роботівикладено погляди на особливості емоційної регуляції діяльності офіцера,спрямованої на розв’язання тактичних задач. Встановлено, що зміст задачноїситуації, разом із екстремальними факторами бойовоїобстановки, визначає особливі умови діяльності офіцера вбою та миротворчій операції. Емоційна регуляція актуалізується під впливомекстремальних факторів, які викликають зміни у стані організму чи у йоговзаєминах із зовнішнім середовищем.
На відмінувід концепцій дослідження процесів розв’язування задач, що оперують такимикатегоріями, як зміст, смисл, значущість, відношення тощо, запропонований удисертації підхід чітко визначає ту об’єктивну реальність, яка отримуєсуб’єктивне відображення в емоціях людини та регулює процес розв’язування задачз урахуванням їх типу. Так, зокрема, визначені оптимальні межі збудження таусвідомлення офіцером свого стану відповідно до типу задач, що уможливилодіагностику показників емоційного процесу, які підлягають корекції.
Ключовіслова: емоційна регуляція, емоційний процес, тактичназадача, екстремальні фактори.
Капослёз Г.В. Особенностиэмоциональной регуляции процесса решения тактических задач офицером. – Рукопись.
Диссертация на соискание научнойстепени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 – психологиядеятельности в особых условиях. – Институт психологии им. Г.С. Костюка АПНУкраины. – Киев, 2008.
В работе изложен подход кисследованию особенностей эмоциональной регуляции деятельности офицера,направленной на решение тактических задач.
В процессе теоретическогоанализа определено, что тактическая задача ставится офицеру не в виде чёткоопределённых условий и требований, а в виде задачной ситуации (противоречиймежду условиями боевой обстановки и целью функционирования системы военногопредназначения, которые не могут развиваться стихийно). На деятельность офицерапо решению тактических задач влияет ряд экстремальных факторов. Определеныследующие группы факторов: восприятия задачной ситуации, формированияпроблемной ситуации, формирования оптимального варианта использования системывоенного предназначения, реализации порядка действий по изменению условийбоевой обстановки (по порядку включения в процесс решения тактической задачи);ситуационные, предметные, информационные (по отражению путей влияния надеятельность офицера). Эмоциональный процесс рассматривается как регулятор ииндикатор функционального состояния офицера в процессе действия экстремальныхфакторов, который при оптимальных значениях обеспечивает сознательное отражениесубъективно значимых элементов задачной ситуации, формирование внутреннеймотивации деятельности, целеполагание.
Предположения итеоретические конструкты нашли экспериментальное подтверждение. Анализэкспериментальных данных позволил установить специфику эмоциональной регуляциидеятельности офицера на разных этапах процесса решения тактической задачи: наэтапе восприятия задачи – эмоциональный процесс обеспечивает максимальныйконтакт психики со средой, на этапе формирования и выбора альтернатив –минимальный, в процессе ответа – средний уровень контакта психики со средой(феномен обратной связи). Анализ оптимальных границ уровней возбуждения иосознания своего состояния офицером для различного типа задач позволяетпредположить, что процесс решения будет идеальным (однако сомнительнодосягаемым) в случае, когда конкретный тип задачи будет решаться насоответствующем психофизиологическом уровне.
В отличие от концепций исследованияпроцессов решения задач, которые оперируют такими категориями, как содержание,смысл, значимость, отношение и тому подобное, предложенный в диссертации подходчетко определяет ту объективную реальность, которая получает субъективноеотражение в эмоциях человека и регулирует процесс решения задач. Что позволилодать рекомендации по диагностике показателей эмоциональной регуляциидеятельности офицера, направленной на решение задач, которые подлежатнепосредственной коррекции. Показатели эмоционального процесса “уровеньвозбуждения”, “уровень осознания своего состояния” и “площадь контактафизиологического состояния и его психического отражения” позволяютпрогнозировать направление и степень влияния на психофизиологическое состояниесубъекта с целью оптимизации процесса решения определенного типа задач идеятельности в целом.
Ключевые слова: эмоциональная регуляция,эмоциональный процесс, тактическая задача, экстремальные факторы.
Kaposloz G.V. Features of emotionaladjusting of process of working out the tactical tasks by an officer. – Manuscript.
Thethesis for obtaining the Scientific Degree of the Candidate of PsychologicalSciences in Speciality 19.00.09 – Psychology of activity in special conditions.– G.S. Kostiuk Institute of Psychology. Academy of Pedagogical Science ofUkraine. – Kyiv, 2008.
In theresearch work the author expounds the ways of emotional regulation of activityof officer directed on the decision of tactical tasks. It is set, that thecontent of task situation, as well as the extreme factors of battle situation,determine the special terms of activity of an officer in a combat andpeacemaking operation. The emotional adjusting is actualized under theinfluence of extreme factors, which cause the changes in the state of humanbeing or in its relationship with an external environment.
Unlikethe conceptions of the research processes of task fulfilling, that operate bysuch categories, as content, sense, meaningfulness, relation and others likethat, the approach offered in dissertation, determines clearly the objectivereality which gets the subjective reflection in the emotions of human being andregulates the process of working out the tasks considering their types. So, inparticular, optimum borders of excitation and awareness’s by the officer of thestate according to the type of tasks have been set, that made possible thediagnostics of emotional process indexes, which are to be corrected.
Keywords:emotional adjusting, emotional process, tacticaltask, extreme factors.