--PAGE_BREAK--1.2 Особливості пам’яті у дітей молодшого шкільного віку
пам'ять молодший школяр дослідження
Пам’ять як один із рівнів відображення оточуючої дійсності являє собою сукупність процесів, які сприяють організації і збереженню минулого досвіду. Пам’ять можна визначити як психофізіологічний процес, який виконує функції запам’ятовування, збереження і відтворення матеріалу. Пам’ять у дітей молодшого шкільного віку розвивається у двох напрямках — довільності і усвідомлення. Діти мимовільно запам’ятовують учбовий матеріал, який є цікавим для них і подається в формі гри, а також пов’язаний з яскравими наглядними посібниками або образами, спогадами. На відміну від дошкільнят, першокласники здатні цілеспрямовано, довільно запам’ятовувати нецікавий для них матеріал. В подальшому навчання все в більшій мірі базується на довільній пам’яті. Молодші школярі, як і дошкільнята, володіють добре розвинутою механічною пам’яттю. Велика кількість молодших школярів протягом всього навчання в початковій школі механічно заучують учбові тексти, що приводить до значних труднощів в середніх класах, коли учбовий матеріал стає складнішим і більшим за об’ємом. Такі діти схильні дослівно відтворювати те, що запам’ятовують. Удосконалення змістової пам’яті в цьому віці дає можливість освоїти велику кількість раціональних способів запам’ятовування. Коли дитина усвідомлює учбовий матеріал, розуміє його, то одночасно вона і запам’ятовує. Необхідно відмітити, що молодший школяр може запам’ятати і відтворити також незрозумілий для нього текст. Саме тому дорослі повинні контролювати не тільки результат (точність відповіді, правильність переказу), але і сам процес — як, яким чином учень запам’ятав матеріал. Одна із найважливіших задач вчителя в початкових класах — навчити дітей використовувати певні немічні прийоми. Це, перш за все, поділ тексту на частини за змістом (до цих частин придумуються заголовки, складається план), спостереження за основними змістовими лініями, виділення змістових опорних пунктів чи слів, повернення до прочитаних частин тексту для уточнення їх змісту, пригадування прочитаної частини і відтворення в слух і про себе всього матеріалу, а також раціональні прийоми заучування напам’ять. В результаті учбовий матеріал стає зрозумілим, пов’язується зі старим і включається в загальну систему знань дитини. Такий усвідомлений матеріал легко запам’ятовується, зберігається і відтворюється дитиною при потребі. В молодшому шкільному віці пам’ять, як і всі інші психічні процеси, перебуває суттєві зміни. Суть цих змін полягає в тому, що пам’ять дитини поступово набуває рис довільності, стає свідомо регульованою і опосередкованою. Перетворення мімічної функції зумовлені значним підвищенням вимог до її ефективності, високий рівень якої необхідний при виконанні різних мімічних задач, що виникають в ході учбової діяльності. Тепер дитина повинна багато запам’ятовувати: заучувати матеріал дослівно, вміти переказувати його близько до тексту або своїми словами, крім того пам’ятати завчене і вміти відтворити його через тривалий час. Невміння дитини запам’ятовувати відбивається на її учбовій діяльності і впливає в кінцевому результаті на відношення дитини до навчання і школи. У першокласників (як у дошкільнят) добре розвинута мимовільна пам’ять, яка фіксує яскраві, емоційно насичені для дитини відомості і події її життя. Але багато з того, що приходиться запам’ятовувати першокласнику в школі, є для нього цікавим і привабливим. Тому мимовільної пам’яті тут недостатньо. Немає сумніву в тому, що зацікавленість дитини в шкільних заняттях, її активна позиція, висока пізнавальна мотивація являються необхідними умовами розвитку пам’яті. Доречним являється твердження, що для розвитку пам’яті корисні не стільки спеціальні вправи на запам’ятовування, як формування зацікавленості до занять, до окремих учбових предметів, розвиток позитивного відношення до них. Практика показує, що одного інтересу до навчання недостатньо для розвитку довільної пам’яті як вищої психічної функції. Удосконалення пам’яті в молодшому шкільному віці зумовлене перш за все набуттям під час учбової діяльності різних методів і стратегій запам’ятовування, пов’язаних з організацією і обробкою матеріалу, який запам’ятовується. Але без роботи, направленої на формування таких методів, вони складаються стихійно і нерідко виявляються Удосконалення пам’яті в молодшому шкільному віці зумовлене перш за все набуттям під час учбової діяльності різних методів і стратегій запам’ятовування, пов’язаних з організацією і обробкою матеріалу, який запам’ятовується. Але без спеціальної роботи, направленої на формування таких методів, вони складаються стихійно і нерідко виявляються непродуктивними. Здатність дітей молодшого шкільного віку до довільного запам’ятовування неоднакова протягом навчання в початковій школі і суттєво відрізняється у учнів І-ІІ і ІІІ – ІV класів. Так, для дітей 7-8 років “характерні ситуації, коли запам’ятати без застосування будь-яких засобів набагато простіше, ніж запам’ятати, усвідомлюючи і організовуючи матеріал… Діти на запитання: “Як запам’ятав? Про що думав в процесі запам’ятовування? І т.д. ” – найчастіше відповідають: “Просто запам’ятав, і все”. Це відображається на результативному боці пам’яті. Для молодших школярів простіше виконати настанову “запам’ятати”, ніж настанову “запам’ятати з допомогою чогось ” При удосконаленні учбових завдань настанова «просто запам’ятати» перестає себе оправдовувати і це спонукає дитину шукати прийоми організації пам’яті. Найчастіше таким прийомом виявляється багаторазове повторення — універсальний спосіб, що забезпечує механічне запам’ятовування. В молодших класах, де від учнів вимагається тільки просте відтворення, невеликого за об’ємом матеріалу, такий спосіб запам’ятовування дозволяє справлятись з учбовим навантаженням. Але дуже часто він залишається у школярів єдиним на весь період навчання в школі. Це пов’язано перш за все з тим, що в молодшому шкільному віці дитина не засвоїла прийоми змістового запам’ятовування, її логічна пам’ять залишилась недостатньо сформованою.Основою логічної пам’яті є використання розумових процесів, як опори, засобу запам’ятовування. Така пам’ять базується на розумінні. В якості розумових прийомів запам’ятовування можна використати: змістове співвідношення, класифікацію, виділення змістових опор, складання плану та ін. Спеціальні дослідження, які вивчали можливості формування цих прийомів у молодших школярів, показують, що вивчення немічного прийому, в основі якого закладена розумова дія, повинне включати два етапи: а) формування самої розумової дії; б) використання її як немічного прийому, тобто засобу запам’ятовування. Таким чином, перш ніж використовувати, наприклад, прийом класифікації для запам’ятовування матеріалу, необхідно оволодіти класифікацією, як самостійною розумовою дією. Процес розвитку логічної пам’яті у молодших школярів вимагає спеціальної організації, оскільки переважна більшість дітей цього віку самостійно (без спеціального навчання) не використовують прийоми змістової обробки матеріалу, а з метою запам’ятовування використовують повторення. Але навіть успішно засвоївши в процесі навчання спосіб змістового аналізу і запам’ятовування, діти не відразу приходять до їх застосування в учбовій діяльності, для цього необхідне спеціальне спонукання з боку дорослих. У розвитку довільної пам’яті молодших школярів необхідно виділити ще один аспект, пов’язаний з оволодінням в цьому віці знаковими і змістовими засобами, перш за все письмовою мовою і малюнком. Формування письмової мови йде ефективно тоді, коли вимагається не просте відтворення тексту, а побудова контексту. Тому для засвоєння письмової мови потрібно не переказувати тексти, а складати. У молодшому шкільному віці найбільш адекватний вид творчості — складання найбільш адекватний вид творчості — складання казок. Молодший шкільний вік сенситивний для формування вищих форм довільного запам’ятовування, тому цілеспрямована робота по розвитку і оволодінню немічною діяльністю є в цей період найбільш ефективною. Важливими умовами виконання цієї роботи є врахування індивідуальних характеристик пам’яті дитини: її об’єму, модальності (зорова, слухова, моторна). Але незалежно від цього кожен учень повинен засвоїти основне правило ефективності запам’ятовування: щоб запам’ятати матеріал правильно і надійно, необхідно з ним активно попрацювати і організувати певним чином.
Доцільно ознайомити молодших школярів із інформацією про різні прийоми запам’ятовування і допомогти оволодіти тими з них, які виявляться найбільш ефективними для кожної дитини. При проведенні занять по розвитку пам’яті у молодших школярів, слід дотримуватись рекомендацій, розроблених психологами.1. Обробка інформації, запис і відтворення, значно полегшуються свідомому виборі стимулів і концентрації на них уваги.2. Одночасне врахування логічних і емоційних реакцій гарантує кращий запис матеріалу в пам'яті, а чим краща якість запису, тим легше його відтворення.3. Існує два види пам'яті: короткочасна і довготривала. Короткочасна пам'ять поверхнева і неміцна. Щоб інформація з неї не зникла уже через кілька секунд, необхідно повторювати її. Довготривала пам'ять підкріплена пошуком значення матеріалу, який запам'ятовується. Цей вид пам'яті пов'язаний зі складними розумовими операціями.4. Пам'ять суб'єктивна і піддається викривленням, спогади змінюються після кожного їх відтворення. Ці положення закладені в основі вправ, які рекомендовані для занять з учнями, які мають низький рівень розвитку пам'яті. Пам'ять — це складний психічний процес, дослідженню якого присвячені праці багатьох вчених. Їх результати дозволяють уже тепер проводити ефективні заняття по її розвитку, використовувати нетрадиційні способи переробки і збереження інформації. При проведенні таких занять, вчителі, шкільні психологи, батьки повинні враховувати не тільки фізіологічний аспект функціонування процесу пам'яті, але й також психологічний.
Розділ ІІ. Експериментальне дослідження рівня
пам
‘
яті учнів початкових класів
2.1 Організація експериментального дослідження
Ми вирішили організувати експериментальне дослідження короткочасного та опосередкованого запам‘ятовування учнів 2-4 класів вибравши такі методики: «Піктограма», «Асоціації», «Запам‘ятання слів», «Запам‘ятання геометричних фігур» та «Запам‘ятання чисел». Кожна з методик має свої особливості їх легко можназастосувати на уроках математики, української мови, навіть на читанні. Заними можна виявити, який вид пам‘яті переважає у того чи іншого учня, яківиди чи типи пам‘яті пошкодження чи малорозвинені. Даніметодики використовують для розвитку пам‘яті, збільшення обсягу короткочасної та опосередкованої пам‘яті для розвитку розумового абстрактного мислення,конкретно-образного.
Методика №1.„Піктограма"
Мета:Дослідження особливостей опосередкованого запам’ятання і йогопродуктивності, а також характеру мислительної діяльності.
Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, прості та кольорові олівці,секундомір.
Хід проведення: Учням роздаються чисті аркуші паперу, олівці. Інструкцією єслова: “Зараз ми перевіримо вашу пам’ять. Я назву вам слова ісловосполучення, а ви до кожного слова намалюєте картинку, по якій визможете згадати потім це слово“.
Для запам’ятання було дано такі слова:
велике свято;
тяжка робота;
смачна вечеря;
хвороба;
печаль;
щастя;
розлука;
дружба;
ворожість;
подвиг;
перемога.
Через 40 хвилин учні відтворили матеріал, підписуючи малюнки. Проводиласяметодика на уроці читання (2-В клас) та української мови (4-В клас).
Методика №2. «Асоціації»
Мета:Досліджують опосередковане запам’ятання та особливості мислення.
Необхідний матеріал:Набори з 30карточок з зображенням предметівта 15 карточок зі словами, чисті аркуші паперу.
Хід проведення:Кожному досліджуваному дають набір із 30 карточок, наяких зображено різні предмети і набір карточок із 15 слів. Настолі потрібно розкласти карточки в будь – якому порядку і дати такуінструкцію: “Зараз ми перевіримо вашу пам’ять. Я буду називатислова, а ви до кожного слова виберіть і відложіть таку карточку,яка допоможе згодом тобі його відгадати ”.Таким чином, досліджувані підбирають до кожного слова якусь карточку.
Через 40 хвилин учні запишуть слова до яких вибирали карточки.
На карточках було зображено такі предмети: умивальник, стіл, міст, гривня, ліс, дуб, рій, годинник, гвіздок, олівець, корова, ключ, ліжко, зошити, дерева, поле, кішка, географічна карта, хліб, телеграфний стовп, квітка, гра, пташка, кінь, дорога, ніч, вікна, лійка.
Слова давались такі: вода, обід, річка, копійка, ведмідь, жолудь,бджола, час, долина, папір, молоко, двері, простирадло, учень, гілка.
Дослідження проводилось у 3-А класі на уроці української мови.
Методика №3.«Запам‘ятання геометричних фігур»
Мета:Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті.
Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, 9 карточок із зображеннямгеометричних фігур.
Хід проведення:Учням роздають чисті аркуші паперу і дається така інструкція: “Зараз я вам буду показувати фігури і ви за ці 20 секунд повинні їх запам’ятати, а тоді записати якомога більше і точніше”.
Після проведення дослідження було визначено продуктивність пам‘яті (В) та об‘єм короткочасної пам‘яті (А) за такими формулами
Дослідження проводилось в 3-Б та 3-В класах на уроках математики.
Методика №4. «Запам‘ятання”
Мета:Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті.
Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, 10 карточок з різними словами.
Хід проведення:Кожному учню даються чисті аркуші паперу і такаінструкція: “Зараз я вам буду показувати слова і ви за ці 20 секундповинні їх запам’ятати, а тоді записати якомога більше і точніше ”.
Дослідження проводилось в 3-Б та 3-В класах на уроках української мови.
Методика №5. „Запам’ятання чисел”
Мета:Дослідження короткочасної зорової пам’яті.
Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, таблиця на якій записано 12 різних двоцифрових чисел.
Хід проведення:Кожному учню даються чисті аркуші паперу і такаінструкція: “Я вам покажу таблицю з числами, а ви за 30 секунд повинні їхзапам‘ятати і після демонстрації записати ”.
Дослідження проводилось з учнями 2-Б класу на уроці математики.
2.2
Аналіз результатів експериментального дослідження пам’яті молодших школярів
За методикою „Піктограма“ проводилося експериментальне дослідження опосередкованої пам’яті учнів – 2-Б (25 учнів) та 4-Б(26 учнів) класів.Інтерпретуючи результати дослідження у другому класі слід наголосити, що учні в основному використовують конкретні та сюжетні видизображення малюнків. Тобто у учнів переважає конкретно образне мислення. Про рівень сформованості розумового мислення свідчить те, наскільки вільно досліджені встановлюють зв’язки між абстрактними поняттями і зображеннями в процесі малювання та відтворення слів за малюнками. У малюнках часто зображуються люди, це свідчить про те, що діти люблять спілкування. В загальному можна сказати, що учні цього класу мають середній рівень розвитку опосередкованої пам’яті.
Результати подано в таблиці 1:
Таблиця 1
В учнів 4 – го класу також високо розвинене конкретно–образнемислення і тому можна сказати, що малюнки в основному сюжетні таконкретні. Але в основному діти малювали людей, тобто в них також напершому місці стоїть спілкування.
Кількість відтворених слів учнями 4 – го класу подано у таблиці 2.
Таблиця 2
Методика “Асоціація” була проведена в 3 –“А” класі (16 учнів).
В таблиці 3 дано кількість підібраних карточок, до слів і відтворенихслів через 40 хвилин.
продолжение
--PAGE_BREAK--Таблиця 3
З даної таблиці 3 видно, що учні в більшості могли підібрати до карточок відповідні слова, але всі відтворити змогли лише 4ро чоловік з 16ти. Отже, опосередкована пам‘ять у учнів цього класу за даною методикою має середній рівень.Слід визначити, що за даними методиками видно, що опосередкованезапам‘ятовування має середній рівень. В учнів в більшості розвиненеконкретно-образне мислення і досить легко встановлюють зв‘язки міжабстрактними поняттями і зображеннями в процесі малювання та відтворенняслів. В учнів висока комунікабельність.
При дослідженні короткочасної пам’яті використано методику “Запам’ятання геометричних фігур ”, а також методику “Запам’ятання слів”. Дослідження з використанням цих методик проводились в 3 – “В”класі (22 учні) і в 3 – “Б” класі (24 учні).
З проведеної методики у 3 – “В” класі “Запам’ятання геометричнихфігур” складено протокол (Додаток №1).
Потім було визначено продуктивність пам’яті (В) та об’єм короткочасної
пам’яті (А) за такими формулами:
(Додаток №2).
Аналогічно було складено протокол по методиці «Запам‘ятання геометричних
фігур» (Додаток №4). І було проведено розрахунки для визначення продуктивності пам’яті та об’єму короткочасної пам’яті учнів 3 – “Б” класу за тими ж формулами (Додаток №5).
Інтерпретуючи результат даного дослідження можна сказати, що в обох класах
учні мають середній рівень розвитку короткочасного зорового запам‘ятання. Вчас при відтворенні фігур вкладається менша половина учнів з обох класів.З даних обчислень видно, що у учнів 3 – х класів продуктивністькороткочасної пам’яті займає в середньому 66,6 %, тобто має середнійрівень, а з цього – об’єм короткочасної пам'яті також стоїть насередньому рівні.
З цих двох класів ні один учень не відтворив усі дев’ять фігур.Найбільша кількість відтворених фігур – 7. А з 12 слів найбільшакількість відтворених – 9.
Порівнюючи ці два класи можна сказати, що у учнів 3– “В” класувищі показники розвитку короткочасної пам’яті ніж в учнів 3 – “Б”.Це видно з даних у таблицях обчислень. В учнів 3 – “В” класукороткочасна пам’ять має 66,6% в середньому, а в 3 – “Б” класі –55,5 %.
Провівши методику «Запам‘ятання слів» можна також зробити висновок, що в обох класах учні мають середній рівень короткочасного запам‘ятання. Але як і впершому дослідженні даного виду пам‘яті за методикою " запам‘ятання геометричних фігур" так і за цією ж методикою видно, що у учнів 3-В класурівень короткочасного запам‘ятання вищий ніж у учнів 3-Б класу. Привідтворенні слів в час вклалось лише 21 чоловік з обох класів, враховуючи те,що в 3-В класі 22 учні, а в 3-Б – 24 учні. Результати відтворення можнарозглянути в протоколах дослідження (Додатки №3, №6).
Досліджуючи короткочасну пам'ять було також проведено методику“Запам’ятання чисел” у 2 – “Б” класі (24 учні).
Щоб обговорити дане дослідження слід записати дане дослідження дотаблиці №4.
Таблиця №4
Максимальна кількість інформації, яка може зберігатися в короткочаснійпам'яті, — 10 одиниць матеріалу. Середній рівень 6 – 7 одиниць.Тоді можна зробити такий висновок щодо даного 2-го класу учнів – уних короткочасна зорова пам’ять має нижчий від середнього рівень.Найбільша кількість запам’ятовуваних учнями чисел – 7, а найменша – 2.Лише один учень відтворив правильно 7 чисел. Більшість учнів відтворило числа не правильно, або не всі. Чотири учні з класувідтворили числа правильно, але їх кількість не перевищує 6 одиницьматеріалу.
Висновки
У курсовій роботі було проаналізовано наукову літературу з питань розвиткупам‘яті у молодшому шкільному віці. Також коротко розглянуто види, типи,форми та процесипам‘яті. Визначено вплив пам‘яті на учнів в процесінавчанняіза допомогою методик вивчено опосередковану та короткочаснупам‘ять учнів 2-4 класів. Тобто, поставлені завдання курсової роботи виконані. Гіпотеза поставлена нами підтвердилася – результати дослідження мають середній рівень розвитку короткочасної та опосередкованої пам‘яті учнів 2-4 класів.
У дітей молодшого шкільного віку краще запам’ятовується при наочності.Продуктивність запам’ятовування при цьому вища ніж словниковий матеріал.Краще запам’ятовується слова, які позначають предмет ніж абстрактність.Відомо, що у дітей до вступу в школу переважає механічнезапам’ятання. Легше зберігається в пам’яті учнів конкретний матеріал,який закріплюється в пам’яті з опорою на наочність. У учнів молодшого шкільного віку мимовільне запам’ятання продуктивніше довільного. Міцність пам’яті підвищується. У дітей цього віку потрібно розвивати усі види пам’яті – образну, словесно-логічну, короткочасну, довготривалу і оперативну. І, як було вже сказано вище, потрібно звертати увагу на розвиток вміння керувати процесами пам’яті.
На нашу думку слід більше використовувати вправи, які б розвивалипсихічні процеси у дітей – пам’ять і мислення.
Проінтерпретувавши усі методики можна зробити такі висновки. Заметодикою “Піктограма“, яка проводилась у 2-му і 4-му класі і якадосліджує опосередковану пам’ять, видно, що у обох класах учні маютьсередні результати. Але у учнів 4-го класу вищі середніх. Методика “Асоціації” проводилась в 3-му класі, дає змогу показати, що не всі учні змогли відтворити усі слова до яких підбирали карточки. При дослідженні короткочасної пам’яті використовувались методики – “Запам’ятання геометричних фігур“, “Запам’ятання чисел“. З цих методик видно, що в учнів молодших класів короткочасна пам’ять у більшості займає середній рівень розвитку.
Дані методики доцільно використовувати на уроках. Наприклад, методики дослідження опосередкованого запам‘ятання можна застосовувати на уроках читання і української мови. вони добре розвивають види пам‘яті та логічне і абстрактне мислення. А методики дослідження короткочасної пам‘яті можнавикористовувати на уроках: по-перше математики, по-друге української мови абочитання. Вони також мають неабиякий вплив на психічні процеси учнівмолодшого шкільного віку.
Список використаної літератури
1. Возрастная и педагогическая психология: Учебное пособие для студентов педагогических институтов по спец. № 2121 “Педагогика и методика начального обучения.”/ М.В.Матюхин, Т.С. Михальчик, Н.Ф. Пронина и др. Под ред. М.В. Гамезо и др. – М.: Просвещение 1984 г.-256 с.
2. Г.О. Люблінська “Дитяча психологія“ видавниче об’єднання “Вища школа“ головне видавництво. К.-1974 р. -354 с.
3. Жариков Е.С., Крушельницкий Е.Л. “Для тебя и отебе”: Книга для учащихся.- М.: Просвещение 1991 г.- 223 с.
4. Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов высших учебных заведений: В 3 кн. Кн.3: ПД (полное) Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. 3е изд.- М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС. 1998 г.- 632 с.
5. О.О. Барташніков, І.А. Барташнікова. Розвиток сенсорних здібностей і пам’яті у дітей 5–7 років. Тернопіль “Богдан”, 1998 р.- 72 с.
6. Практические задания по психологии. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. Под редакцией професора А.В. Петровского. М.: “Просвещение“ 1972 г.- 167 с.
7. Практическая психология в тестах, или Как научится понимать себя и других. – М.: АСТ- ПРЕСС. 2000 г. – 376 с.: ил. (“Педагогика, психология, медицина“).
8. Педагогічна бібліотека. Вікова психологія. За редакцією дійсного члена АПН СРСР Г.С. Костюка. Видавництво Радянська школа. Київ 1976 р. – 268 с.
9. Иппалитов Ф.В. Память школьника. — М.: “Знание” 1978 г. – 48 с.
Додатки
Додаток №1.
«Запам‘ятання геометричних фігур”
продолжение
--PAGE_BREAK--
Додаток №2
«Запам‘ятання геометричних фігур ”
Додаток №3
«Запам‘ятання слів
»
Додаток №4
»Запам‘ятання геометричних фігур ”
Додаток №5
«Запам‘ятання геометричних фігур ”
продолжение
--PAGE_BREAK--