Міністерство освіти і наукиУкраїни
Педагогічний коледж
Львівський національнийуніверситет імені Івана Франка
Випускна курсова робота
Мистецтво як вагомий засібвпливу на формування особистості підлітка
Виконала: студентка групи ДШС-41
спеціальності «Соціальна педагогіка»
Кренців Мирослава Любомирівна
Керівник роботи: викладач фахових дисциплін
спеціальності «Соціальна педагогіка»
Мовчан Оксана Петрівна
Львів – 2009
Зміст
Вступ
Розділ 1. Соціально-психологічнасутність мистецтва, як значного фактору впливу на становлення особистості впідлітковому віці
1.1 Поняттямистецтва, його соціальні функції та різновиди
1.2 Мистецтвояк катарсис
1.3 Спілкуванняз мистецтвом як засіб соціалізації підростаючого покоління
Розділ 2. Мистецтво як важливий засібв соціально-педагогічній роботі
2.1 Використання різних видівмистецтва в діяльності соціального педагога
2.2 Театральне мистецтво як одна зформ розвитку особистості підлітка
Розділ 3 Дослідження цінніснихорієнтацій старшокласників
3.1 Вихідні дані дослідження
3.2 Опис проведеного дослідження
3.3 Аналіз результатів дослідження
Висновок
Список літератури
Додатки
Вступ
На протязіісторичного розвитку людства мистецтво посідало одне з провідних місць усистемі формування особистості людини. Його розглядали як частину світу, якпевний духовний засіб пізнання навколишньої дійсності. Власне всім різновидаммистецтва надавали цілющого значення, вважали, що за його допомогою людина “очищає”своє тіло та душу. На сучасному етапі розвитку суспільства молода людинастикається у процесі життєдіяльності з різноманітними чинниками, що здійснюютьнегативний вплив на формування особистості. Суспільство, де етично-моральнінорми, цінності втратили своє значення, а на перший план виступають псевдонорми, потребує особливого засобу формування свідомості у молодого покоління. Самебагатогранність мистецтва, невичерпність його можливостей відкриває новий шляхдо генерації гармонійної особистості. Розкриття внутрішнього світу людини черезїї творчість виступає на сьогоднішній день основним пріоритетом, ціллю, митоюжиття в ідеалі багатьох людей.
Питання вивченняособливостей взаємозв’язку “особистість- мистецтво” зустрічається ще уфілософських поглядах Платона. Вивченням даного питання займалися Фіхте,Шопенгауер, Шеллінг, Ліне, Фереро та В. Соловйов.
Мистецтво насьогоднішній період стає одним із засобів самореалізації особистості таспособом вирішення життєвих труднощів сучасної людини. Його роль у вихованніпідростаючого покоління неухильно зростає, оскільки протидіяти явищамбездуховності, аморальності можна лише шляхом формування усвідомленняважливості та пріоритету загальнолюдських цінностей, вдосконалення творчогопотенціалу, прагнення до пізнання.
Метою даноїроботи є дослідити вплив мистецьких засобів на становлення особистості впідлітковому віці.
Об’єктомдослідження є особистість підлітка, а предметом – система ціннісних орієнтацій,що формується під дією мистецтва в підлітковому віці.
Таким чином,доцільно поставити такі завдання:
· розглянутисутність мистецтва та проаналізувати його соціальні функції;
· охарактеризуватирізновиди мистецтва;
· здійснитианаліз концептуального підходу до мистецтва як катарсису;
· проаналізуватизначення використання мистецтва в діяльності соціального педагога в роботі ізпідростаючим поколінням;
· виявитивплив мистецьких засобів на становлення ціннісних орієнтацій в підлітковомувіці;
Гіпотезадослідження:
· ймовірно,що мистецтво здійснює вагомий вплив на становлення ціннісних орієнтацій вособистості підлітка;
При проведеннідослідженні використали такі емпіричні методи: опитувальник, тренінгові заняттяі спостереження, а також використовували методи опрацювання інформації: синтез,порівняння, аналіз, індукція.
Дослідженняпроводили за допомогою опитувальника “Ціннісні орієнтації” М. Рокича та двох тренінговихзанять.
Дане дослідженняпроводилося у Львівській загальноосвітній школі №1 в 10 – А класі. Кількістьреспондентів дослідження становить 24 учнів віком 15 – 16 років.
Розділ1. Соціально-психологічна сутність мистецтва, як значного фактору впливу настановлення особистості в підлітковому віці
1.1Поняття мистецтва, його соціальні функції та різновиди
Мистецтво — це суспільнатехніка почуття, знаряддя суспільства, за допомогою якого воно залучає в колосоціального життя саме інтимні і саме особисті сторони людини [9;120]. Мистецтво є формою відображеннякультури, воно намагається відтворити ряд життєвих явищ, подій, історіюсуспільства. Тому мистецтво робить вплив не тільки на почуття індивіда, а й найого волю, сприйняття оточуючого світу. Мистецтво становить стрижень духовноїкультури, є колективною пам’яттю людства, яка здійснює зв'язок поколінь, різнихнародів та культур. Воно ціннісно орієнтує людину в світі, розвиває у неїтворчий дух, пробуджує у людині творця.
Ряд дослідниківвизначають різну кількість функцій мистецтва, але, незалежно від кількості, всіці функції взаємопов’язані, доповнюють одна одну і становлять цілісне явище.Отже мистецтво виконує такі функції:
· Суспільно-перетворюючата компенсаторська, які проявляються як ідейно-естетичний вплив на людей(завдяки цій здатності мистецтво залучає людей до цілеспрямованої діяльності,що змінює суспільство, спонукає його до розвитку, зокрема пробуджуєтьсяактивність кожного індивіда створювати самого себе, прагнення до само зміни ісаморозвитку);
· Пізнавально-еврестичнафункція розглядає мистецтво як знання та просвіта (мистецтво пізнає дійсністьвідносно людини, в усьому багатстві форм, що сприймається людською чуттєвістю;також воно виступає засобом просвіти, передачі досвіду, фактів життя, засобомнавчання, передачі навичок мислення і узагальнення системи поглядів);
· Художньо-концептуальнафункція дозволяє побачити у художньому творінні уявлення митця про світ уцілому, людину та її місце у світі;
· Функціяпередбачення має свій прояв у тому, що мистецтво здатне прогнозувати майбутнє,воно співвідноситься з людською інтуїцією, яка здійснює стрибок через розривиінформації, однак набагато важливішим є соціальні передбачення, прогнози щодомайбутнього людини та суспільства;
· Інформативната комунікативна функції полягають в тому, що твір мистецтва містить у собіпевне повідомлення, інформацію, яка є доступна тільки певному колу людей(мистецтво об’єднує людей, спонукає їх до взаємодії, спілкування, обміномзнаннями та культурними досягненнями);
· Виховнафункція дає змогу мистецтву впливати на склад думок та почуттів людини в цілому(мистецтво постає як катарсис формування цілісної особистості).
· Сугестивнафункція полягає у тому, що мистецтво здатне навіювати певний склад думок тапочуттів (емоційний вплив мистецтва діє безпосередньо, прямо на почуття того,хто сприймає, ця якість має найбільшу силу, яка спроможна впливати наособистість, вдосконалюючи чи руйнуючи її);
· Естетичнафункція сприяє формуванню естетичного смаку, здібностей, цінностей та потреблюдини, мистецтво ціннісно орієнтує людину в світі, розвиває у неї творчий дух;
· Гедоністичнафункція має прояв у тому, що мистецтво – сфера свободи й майстерності, якінесуть насолоду [9;126].
Мистецтво – невід’ємна частина життя людини тасуспільства. Воно відбиває життя в його цілісності, повноти та загальнолюдськійзначущості, у тому, що цікаво кожній людині.
Багатоманітністьвидів мистецтва дає можливість естетично освоювати світ у всій його складностіі багатстві. Немає головних і другорядних видів мистецтва, кожний з них маєсвої особливості та переваги, по різному виражає сутність життя людини. Отже видмистецтва — це реальні форми художньо-творчої діяльності, що різняться,способом втілення художнього змісту, специфікою творення художнього образу [22;78].Зупинимось на короткій характеристиці деяких з них.
Декоративно-прикладнемистецтво (лат. decoro – прикрашаю) є національнимза своєю природою, воно народжується із звичаїв, навичок, вірувань народу табезпосередньо наближається до його виробничої діяльності, його побуту [9;145].Цей вид мистецтва – один із найдавніших видів художньої творчості, який єневичерпним джерелом формування моральних якостей, громадських рис,національної свідомості, пробудження творчої активності у особистості.
Архітектура(грец. аrchitecton – будівничий) – це мистецтвопроектувати і будувати будинки та інші споруди, що створюють матеріальноорганізоване середовище, необхідне людям для їхньої життєдіяльності [9;151].Цей вид мистецтва відображає устрій життя суспільства, рівень йогоматеріального та духовного розвитку. Мета цього виду мистецтва — формуваннядійсності за законами краси при спорудженні будівель, що задовольняють потребилюдини. Архітектура створює утилітарно-художній світ, відмежований від природи,такий, що протистоїть стихіям і дозволяє людям використовувати цей«олюднений простір» у відповідності з їх потребами і можливостями.
Скульптура (лат. sculpo – вирізаю) – це вид мистецтва, в якомуобрази дійсності відтворюються в пластичних, об’ємно-просторових формах привикористанні різних матеріалів [9;156]. Усприйнятті скульптурних творів бере участь усе тіло людини, а не тільки очі. Людина відчуває м’язове напруження,розумом сприймає близький стан, відчуває схоже напруження душі, кращий спосібсприйняття скульптури – спроба провести по її силуету рукою.
Графіка – це видмистецтва, назва якого походить від грецького слова, що в перекладі означає “пишу, дряпаю, малюю” [9;158]. Графіку можна вважати основою всіхобразотворчих мистецтв. Їй притаманні такі риси: високий ступінь умовностізображення, лаконізм, загостреність образів, сконцентрованість засобіввиразності, імпровізації, ефект незакінченості, який примушує довершити процестворення художнього образу у своїй уяві.
Живопис, як видмистецтва, здатний відтворити видиму реальність за допомогою кольору наповерхні. Психологи уподібнюють вплив живопису на людину впливу музики,оскільки в ньому відтворюється в одній миттєвості усе людське життя в усьомублиску кольору.
Музика ж завждивизнавалася надзвичайним видом мистецтва. З давнини використовується цілющістьмузики не тільки для духовного здоров’я, але й для фізичного та психічного. Терапевтичну властивість музикипідкреслюють і психологи, стверджуючи, що за допомогою певної мелодії можна спонукатипевного емоційного стану людини. Музика — це вид мистецтва, який відображаєреальну дійсність в емоційних переживаннях і наповнених почуттям ідеях, щовиражаються через звуки особливого роду, в основі яких — узагальнені інтонаціїлюдської мови.
В наш час великоїпопулярності досягає хореографія. Мистецтво хореографії будується на музичноорганізованих, умовних, виразних рухах людського тіла. У тому, як людинарухаються, жестикулює, діє й пластично реагує на дії інших, виявляєтьсяособливості її характеру, складу почуттів, своєрідність особистості,національні якості.
Своєрідним видоммистецтва є література, тобто мистецтво слова. Вона відображає світ ухудожньому слові, охоплює суспільні відносини, природні явища, духовне життяособистості, передає емоційний стан людини, її відчуття та почуття. Літературамає унікальні пізнавальні можливості, адже за допомогою слова дійсністьдосліджується комплексно, у всій багатогранності — не тільки чуттєво, але йчерез умовивід. Крім художньої літератури, виділяють такі види мистецтва:театр, кіно і телебачення. Найбільш масовим видом мистецтва є кіно. Монтаж,ракурс, план, зйомки, наплив, застосування звуку і кольору – усе це зумовилосилу впливу кіно на глядача. В сучасному світі кіно та телебачення, зумовлюютьзначний вплив на формування особистості дитини. Демонструючи шаблониміжособистісних відносин, комплекс цінностей, переконань дитина несвідомопереносить їх в своє життя, свою життєву стратегію.
Значенняхудожньої культури у сучасному світі неухильно зростає, оскільки.протистоятиявищам бездуховності, зневаги до мистецьких надбань людства можна лише шляхомвдосконалення творчих потенцій суспільства, усвідомлення пріоритетузагальнолюдських цінностей і розуміння перспективи гуманітарного розвиткукультури.
1.2Мистецтво як катарсис
Мистецтво єскладною, за своєю природою, діяльністю митця. Переживання творчого екстазу абопроцесу розрядки, вивільнення і образів фантазії в спонтанному осяєннірозглядають вчені, як своєрідний стан катарсису.
Цей неповторний стандуші творчої людини характеризується певним чином :
· Як стандепресії або переживання гніту творчих задумів, образів уяви, що маютьнав’язливий характер;
· Якнепереборна потреба митця відділитися, звільнитися, очиститися в процесітворіння від нав’язливих образів фантазії;
· Прагненнялюдини в образах творчої уяви виділити певні творчі задатки та потенційнутворчість особистості;
· Якнамагання відшукати особистістю в процесі творчої діяльності гармонію почуттів [6;70].
Перші спробививчення природи процесу творчості як катарсису зустрічаються у філософськихдумках Платона. Більш глибинним вивченням цього питання займались Шеллінг,Шопенгауер, Фіхте та В. Соловйов. Злиття в одне ціле нашого “Я” із об’єктомтворчої діяльності в абсолютній безмежності і заклечається анестезуюча діякатарсису зазначив Шеллінг [6;72]. Шопенгауер розходився з Шеллінгом врозумінні природи мистецтва як катарсису: на його думку, не “об’єктивний світзникає в нашій творчості”, а навпаки – наше “Я” зникає, розтворюється в естетичномутворінні світу [6;73]. Він бачить джерело мистецтва в адекватному пізнанні ідейі визнає його, як певний вид творіння предметів не залежно від будь-якихзаконів, умов певного часу і простору.
За вченням Фіхте,процес художньої та наукової творчості є “певним знищенням індивідума та злиттяйого з абсолютно чистою формою розуму, тобто із богом ”, в злитті нашого “Я” із“вищою формою розуму”, на скільки воно долає умови певного часу та простору ізаклечається анестезуюча дія катарсису, як повного розпилення особистості та з’єднанняз богом [7;70]. Погляди Шеллінга на природу катарсису розділяє і В.Соловйов,приписуючи літературному мистецтву терапевтичну дію катарсису, як внутрішньогопросвітління. Так як оточуючий світ реальної дійсності нерозривно пов'язаний здуховним світом, то “окреме проміння, відблиски вищого світу повинні – за словамиВ.Соловйова, – проникати в нашу реальність, і створювати, містити всю красу,істину, ідеал” [7;74]. Істинний поет, зазначає вчений, повинен проникати в“середину” племені, вивчати побут, фольклор, звичаї та ритуали, вірування донастання “ осяяння ”, внутрішнього просвітління, яке називається натхненням.
Флоберпідкреслював в своєму тлумаченні катарсису здатність художника розтворитися доповного забуття в естетичному процесі творіння, “перестати бути людиною” і “перетворюватися чистимпоглядом пізнання”[6;76]. Лікувальну дію музики яктерапевтичного чинника проти психологічного напруження, депресії та негативногоемоційного стану, спроможну здійснити переворот в душі людини, – фактвстановлений наукою. Терапевтичний вплив пісні та гри на особистість людинипроявляється у вивільненні накопиченої потенційної енергії через ритмічнийунісон звуків та рухи різних частин тіла. Наприклад, хорова пісня під час напруженої,стомлюючої діяльності нормалізує своїм темпом напруження м’язів; з першогопогляду безцільна гра відповідає несвідомому поклику тренувати таупорядковувати м’язову чи розумову силу. В цьому розумінні естетичні емоціїзводяться до функції – вивільняти запас енергії і розряджати прихованунервово-мозкову силу в ритмі танцю, гри, мелодії, вірша і пісні, як всвоєрідному психофізіологічному катарсису, даючи вихід накопиченій нервовійенергії. В терапевтичній дії психофізіологічному катарсису, як прояв волі ісприймання потягу, приховані психологічні чинники, що пояснюють позитивнийвплив мистецтва та літератури на погляди і смаки суспільства. Воно збагачуєдуховний досвіт людини та спонукає до досягнення ідеалів добра, краси та любовідо людей.
Існує другийпідхід до вивчення природи катарсису, який розглядає мистецтво, як процесрозширення творчої особистості шляхом звільнення потенційної енергії душі,закладеної в її універсальній індивідуальності та перетворення її в образитворчої фантазії (Гюго, Вейлінгер, Ліне, Фереро). Такий дуалізм в розкриттіпитання про природу естетичного катарсису пояснюється двояким підходом допроблематики геніальності як багатогранного синтезу творчої енергії. О.Вайнінгер бачить, на відміну Шопенгаура, в геніальності “живий мікрокосмос”, щонаділений універсальною перцепцією та втілення самого найцікавішого, живого,усвідомленого, неперервного, цілісного “Я”, як синтезу всіх потенційнихенергій, закладених багатогранністю неповторності генія [7;51]. ПоглядВейнінгера на природу генія поділяв Скрябін: “Геній поміщає всі перелививідчуттів окремих людей і тому він містить в собі свідомість всіх сучаснихлюдей” [7;53].
Гюго характеризуєуніверсальність генія, як здатність бути “багатоликим”, поєднувати в собідекілька індивідуальностей, типів, концентрувати їх в своїй індивідуальності.Як живий мікрокосмос і універсальна особистість, геній приховує в собі втворчому стані ряд різноманітних нахилів, потягів включаючи і потяг дозлочинності. В цьому розумінні геній – прихований, не виявлений злочинець,оскільки йому притаманний прихований потяг до протиправної дії, злочину. Вцьому розумінні художнє перевтілення, перенесення внутрішніх переживань наоб’єкт творчої діяльності служить для генія-творця захисним чинником длявідводу закладених потенційних аномальних потягів, які б без цього перейшли б вдію. Даючи вихід аномальним схильностям творчої людини в створенні певнихобразів у фантазії, творчий процес як катарсис стає певним чином сублімацією –заміщенням, перевтіленням агресивної енергії в творчу. Наділяючи героїв своїхтворів негативними якостями, потягами та пристрастями до протиправних дій, чивчинками, що суперечить нормам та цінностям суспільства людина проектує на нихзакладені в ній самі латентні стани схильності до цих аномальних формповедінки. Емоційне перевтілення супроводжується відчуттям художникапсихологічного стану героїв його творчості та викликає в його душіспівпереживання їх емоцій, але художник перевтілюючись в героїв своїх творів,створюючи їхній внутрішній світ не повинен бути таким самим як він, а лише “однотипним”зі своїм героєм, відноситись до одного із ним психологічному типу.
Таким чином,основною базою естетичної реакції є мистецькі афекти, які переживаються людиноюзі всією силою, але знаходять в собі розряд в тій діяльності фантазії, якапотребує від особистості постійне сприйняття мистецтва. Завдяки цьомуцентральному розряду надзвичайно затримується і подавляється зовнішня моторнареакція афекту, і людині починає здаватися, що вона переживає тільки фантомнівідчуття. На цій єдності почуття і фантазії і засноване будь-яке мистецтво.Його особливістю виступає те, що воно, викликає в людини протилежно направленіафекти, затримує тільки завдяки початку антитези моторне вираження емоцій і,зіштовхуючи протилежні імпульси, зміщуючи афекти змісту, афекти форми.
При цьомуперетворені афекти, в їхньому самозгоранні, у вибуховій реакції, яка призводитьдо розряду тих емоцій, які були викликані, і полягає катарсис мистецтва(естетичної реакції).
1.3Спілкування з мистецтвом як засіб соціалізації підростаючого покоління
Духовна культураза своєю будовою об’єднує всі сфери життя людини: діяльність, потреби,взаємовідносини. Її компонентами стають розумова, художня, естетична,екологічна, правова і політична культура формування людських відносин.Показником рівня розвитку і досконалості людських стосунків вважають духовністьяк інтегративну якість особистості. Вона виявляється у потребі жити, творитивідповідно до ідеалів істини, добра і краси. Тут знаходять своє відображення іпочуття людини, і рівень морально-естетичної і громадської позиції, здатністьдо співчуття, співпереживання, милосердя.
Культурнесередовище, збагачене животворною атмосферою загальнолюдськогосоціально-культурного досвіду, здатне сприяти вихованню в людини прагнення досамореалізації, формувати почуття соціальної відповідальності, навичкикритичного мислення. У такому середовищі формується повага до загальнолюдськихматеріальних та духовних цінностей, уміння поважати особистість, здатнуадекватно сприймати і творчо збагачувати навколишній світ.
Різноманітністьпочуттів і суджень людини породжуються в її свідомості завдяки розширеннюспілкування з іншими людьми, різними культурами, поглядами, далекими іблизькими історичними епохами. Формування молоді в середовищі “культурного напруження” виробляє здатність досамовизначення, формування активної життєвої позиції, здатності до пошуку новихзнань, терпимості до чужої думки і поглядів [17;176]. Людина, яка має широкі соціально-культурні контакти, якправило, задоволена життям, спокійно та доброзичливо ставитися до представниківінших культур і релігій, психології та ідеології. Відповіднесоціально-культурне середовище дає можливість створити сприятливі умови длярозвитку творчої природи молодої людини, скерувати їх на забезпеченняпсихологічної безпеки та свободи, підтримку творчих пошуків дитини і захисту їїсвідомості від негативного впливу, розкріпачення внутрішніх сил і заохоченняуспіхів.
Значеннямистецтва як фактора соціалізації особистості полягає в морально-естетичномухарактері його впливу: емоційний зміст твору стає стимулом для формування тавияву почуттів, емоційним фоном життя та діяльності людини. Спілкування змистецтвом активізує емоції, думки, світосприймання людини, викликає асоціації,які мали місце в її особистому житті, почуття та переживання.
Основуспілкування з мистецтвом становлять важливі психологічні механізми процесусприймання. Вони пов’язані з діалектичним характером взаємодіїіндивідуально-емоційного розвитку особистості, рівнем її інтелектуального такультурного розвитку, художньо-естетичного та життєвого досвіду, з одного боку,та діалектичністю взаємодії форми та змісту твору, пізнавальних і творчихелементів мистецтва під час його сприйняття – з іншого. Емоції та почуття, щовиникають при спілкуванні з мистецтвом, формуються на межі свідомого таінтуїтивно-підсвідомого, але проблема до цього часу залишається ще недостатньовивченою [17;179].
Соціалізаціяособистості засобами мистецтва відбувається в актах “співтворчості” та “співпереживання”.“Співтворчість” у процесі спілкування з мистецтвом – це така активізаціяемоційної та інтелектуальної сфер свідомості людини, коли в процесі сприйняттяактуалізується весь її емоційний та інтелектуальний досвід, уява, здатність доспівпереживання [17;184].
Здатність доспівпереживання – це здатність по-своєму повторити той шлях, який пройшовхудожник. Вона залежить від двох обставин:
· Якість тадосконалість твору мистецтва. Якщо зміст твору відірваний від життя та йогопроблем, від життєвого досвіду читача (глядача) – він не викликає відгуку, апочуття та думки його автора не можуть бути сприйняті іншими людьми. Невикликає душевного відгуку і твір, який тільки логічними засобами вирішуєхудожні завдання. Істинний витвір мистецтва є за формою реалістичним. У ньому,як правило, додержуються законів відображення та втілення емоційно-чуттєвоїстихії життя.
· Ступіньпідготовленості слухача. Оскільки форма в мистецтві завжди умовна, їїсприйняття є наслідком виховання. Виховується також здатність засвоюватижиттєвий досвід, що міститься в творі мистецтва і закодований в йогоспецифічних формах [23;476].
Вплив мистецтвана формування особистості як фактора її соціалізації залежить від віковихособливостей, психічного стану, провідного типу художньо-естетичної діяльностілюдини. Молодший шкільний вік визначається у психолого-педагогічній літературіяк вік, коли активно набувається емпіричний досвід та емоційно-чуттєве ставленнядо навколишньої дійсності. У цей період духовний світ дитини формується завдякиактивізації її емоцій та почуттів.
Важливоюпсихолого-педагогічною характеристикою дітей середнього шкільного віку єяскравий вияв предметно-образної інтерпретації, яка починає переважати надемоційністю сприйняття. Процеси соціалізації відбуваються за рахунокінтенсивного морального формування особистості.
Процесисоціалізації за допомогою мистецтва цікаво відбуваються у дітей підлітковоговіку. Увага підлітків починає зосереджуватися на внутрішньому житті людини,вони прагнуть усвідомити свої стосунки з колективом однолітків. Активізуютьсяпроцеси самопізнання, самовизначення, визначення особистих етико-естетичнихпоглядів і суджень, оцінок, засвоєння соціально прийнятих норм поведінки.
У своїхсоціальних відносинах підлітки стають активнішими, а їхня діяльність в усіхсферах – все більш усвідомленою. Їм притаманні глибина переживань, виявленняіндивідуальних смаків, уподобань. Вплив мистецтва на соціалізацію особистостідитини в цей період здійснюється через формування духовних потреб.Освітньо-розвивальна та ціннісно-виховна функції мистецтва набувають усвідомості дитини інтегративного значення, цілісність пізнання дає змогуподолати суперечності вікових особливостей, висвітлити та відбити чуттєвий світу його діяльнісному аспекті.
Період активноїсоціалізації найбільш очевидно виявляється в старшому шкільному віці. Формуютьсяіндивідуально-особистісні потреби, форма поведінки стає засобом самовираження,самоствердження. Зростає значення мистецтва, воно все більш впливає наактивізацію та соціалізацію особистості на якісно новому понятійному ічуттєвому рівнях; динамічно формується певний соціальний тип особистості.Зростає інтерес до музичного мистецтва. Бурхливий розвиток звуко- тавідеотехніки сприяє поширенню впливу масової культури, переважно низькогоґатунку, як за змістом, так і за професійним оформленням [23;489].
Популярністьмасового мистецтва в молодіжному середовищі пояснюється прагненнямпідростаючого покоління ствердити своє особисте “Я” на противагу старшимпоколінням, їхнім смакам, інтересам, потребам, цінностям, які молодь вважаєзастарілими. Спілкування з предметами та результатами діяльності”масової культури” не потребує глибокої теоретичноїпідготовленості, розвинутості смаків, потреб та ідеалів, тому спілкування з неюдоступне широкому колу людей.
Прагнення досамостійності, до усвідомлення себе в системі суспільних відносин, соціальнаактивність та почуття відповідальності загострюють бажання молодих людейсамоутвердитися, зайняти певне соціально значуще місце серед ровесників. Оскількимузика є одним з найдоступніших видів мистецтва, найбільш поширеним проведеннядозвілля молоді, то захоплення рок-музикою і “важким металом” стає престижнимсеред молоді, особливо шкільного віку. Це захоплення стає своєрідною візитноюкарткою, перепусткою до певної категорії ровесників.
Розділ2. Мистецтво як важливий засіб в соціально-педагогічній роботі
2.1 Використання різних видівмистецтва в діяльності соціального педагога
Діяльністьсоціального педагога передбачає широкий спектр соціальних послуг, які надаютьсяклієнтам для їхнього інформування, консультування, обслуговування, стимулюваннятощо. Надаючи певну послугу, соціальний педагог може одночасно виконувати однуабо декілька ролей: учитель соціальних умінь, консультант, менеджер, захисник правклієнта, лідер команди, експерт, дослідник, анімато, режисер. Професійні ролі,які виконує соціальний педагог демонструють його уміння бути гнучким,мобільним, будувати певні сценарії професійних ситуацій, артистичним, креативним.
Власне,соціальний педагог, як режисер, постановник соціальних дійств, в своїйдіяльності використовує різні види мистецтва, що дозволяє йому проявититворчість, оригінальність, організаторські здібності. Організовуючи соціальнедійство, він застосовує різноманітні методи: організаційні, педагогічні,психологічні, методи стимулювання та інші.
Організовуючисоціальне дійство, соціальний педагог включає в нього ряд компонентів, щоздійснюють педагогічний і психологічний вплив на глядача та учасниківсоціального дійства. Тут соціальний педагог використовує педагогічний методформування свідомості, який спрямований на формування певних оцінок, суджень,цінностей, світогляду особистості [21;275]. Споглядаючи певне дійство підліток бачить прикладповедінки, оцінку дій, вчинків, що схвалюються чи, навпаки, вважаютьаморальними і засуджуються в даному суспільстві, він переносить у власний світта на цій основі в його свідомості формується уявлення про те, як люди оцінюютьцю поведінку, що певним чином здійснює вплив на свідомість учня.
Ще один метод,який активно використовується в організації соціального дійства – методстимулювання діяльності. Він спрямований на спонукання особистості людини дорозвитку, особистісного зростання, зміні поведінки, розвитку мотивації насоціально схвалені способи і види діяльності. До цього методу відносять: гру,змагання, заохочення, схвалення [23;189].
При організаціїсоціального дійства соціальний педагог застосовує також психокорекційні методи– арттерапія, казкотерапія, музикотерапія, кольоротерапія, психогімнастика,бібліотерапія, ігротерапія, драмотерапія та інші [25;20].
Арттерапія – целікування мистецтвом. Арттерапія є засобом вільного самовиразу, само прояву йсамопізнання, вона зумовлює атмосферу довіри, розуміння внутрішнього світудитини [13;34]. При використанні даного методу під час взаємодії соціальногопедагога та клієнта відбувається мобілізація творчого потенціалу особистості,внутрішніх механізмів саморегуляції і самомобілізації. Виділяють кількаваріантів цього методу:
· Використаннявже існуючих творів мистецтва через їх аналіз та інтерпретацію клієнтами;
· Спонуканняклієнтів до самостійної творчості;
· Використаннятворів мистецтва і самостійна творчість клієнта;
· Творчістьсамого спеціаліста – ліплення, малювання тощо, спрямовані на взаємодію ізклієнтом [13;46].
Використаннямузики в діяльності соціального педагога з корекційною метою сприяє виникненняу слухачів певних емоцій, переживань тощо. Цей метод є найбільш ефективним,якщо музичний твір виконує сам педагог, тому що це сприяє виникненню обставинспонтанного взаємовпливу, більшої автентичності, довірливості [18;71].Складання музичної програми потребує певної режисури, знання потреб, рівнякультури учасників, необхідно враховувати актуальність ситуації в групі,музичну тематику тощо.
Ритмотерапіятісно пов’язана з музикотерапією та іншими засобами мистецтва, ритмом природи,певним колоритом рухів, дій. Красива ритмічна музика сприяє гармонійномуемоційному розвитку людини в праці, побуті. У цілому ритмотерапія дає змогуіндивідууму виконувати різні соціальні ролі й задовольняти потреби в емоційнихзв’язках, розвиває естетичні потреби і збагачує новими засобами емоційноговираження. Застосовуючи даний метод в діяльності соціального педагога, дозволяєстворити доброзичливу атмосферу в колективі, налагодженню міжособистіснихвзаємовідносин; людина під час виконання різних рухів, міміки, жестів засвоюєпевні ролі, типи поведінки, що є прийнятними в суспільстві, відбуваєтьсярозвиток пізнання, розширення діапазону поведінкових стратегій, відтвореннянових, креативним способів взаємодії із світом та іншими людьми.
Організовуючисоціальне дійство соціальний педагог використовує поруч із музикою, танцем,живописом, мистецтвом слова та іншими його різновидами і казку. Казка міститьглибинне значення, передає мудрість, знання, норми поведінки, цінності відстаршого покоління до молодого, за допомогою метафоричності, простоті викладузмісту казка є одним із найефективніших методів корекції та терапії із учнямипідліткового віку. Застосування казкотерапії в організації соціальних дійствможна в таких формах: створення казок та їх постановка, казкова подорож,надання нового змісту відомим казкам (задається соціальна тематика, висвітленняактуальної проблематики в суспільстві), постановка казки за допомогою ляльок [13;57].
Одним із новихметодів роботи соціального педагога є використання екранних мистецтв в своїйдіяльності (організація функціонування кіноклубів, кінолекторіїв, відеоклубівпри реабілітаційних центрах, соціальних службах, навчальних закладах) з метоюестетичного розвитку, формування соціального поводження у соціумі,оздоровчо-лікувального, позитивного впливу на свідомість і психологіюособистості, соціальної освіти і навчання. Кіномистецтво відіграє визначальнуроль у формуванні особистості, розвитку її емоційної сфери. Сприймати твіркіномистецтва потребує від глядача постійної роботи думки, уваги, сформованоїемоційної культури, певної естетичної підготовленості, ось чому осмисленесприйняття кінострічки має стимулюватися з боку соціального педагога [21;356].
Отже, широке поледіяльності соціального педагога дає можливість для використання різних видівмистецтва з метою розвитку особистості дитини, корекції її поведінки,попередження негативного впливу факторів зовнішнього середовища.
2.2Театральне мистецтво як одна з форм розвитку особистості підлітка
Важливе місце взагальній системі виховання молодого покоління посідає театральне мистецтво. Мистецтвотеатру – засіб пізнання світу і людини, але водночас воно здатне вести людинуза собою, встановлюючи духовну єдність творця і глядача [21;285]. Театр – це видовищна організаціяпроцесу педагогічного впливу, одна з форм формування особистості, і те,наскільки високою буде професійна підготовка соціального педагога, настількиефективним, успішним і творчим буде цей вплив. В театральному самодіяльномуколективі виконуються дві функції: соціально-виховна та художньо-творча [21;289]. Соціально-виховна функція полягає ворганізації змістовного дозвілля дітей та молоді, у зміцненні та розвиткутеатрального колективу, де у процесі взаємодії відбувається процес соціальноговиховання – діагностика та корекція міжособистісних стосунків, набуття тарозвиток комунікативних навичок, розвиток творчого потенціалу.
Соціальнийпедагог – керівник театральної групи не тільки режисер, художник і організатор,але й педагог-психолог. Він організовує, сприяє зміцненню позитивних емоційсеред учасників, створює такі умови діяльності групи, де формуються: відповідальність,впевненість у власні сили, взаємопідтримка, взаємоповага серед учасників. Сценаформує свободу, розкутість дій, почуттів, вміння природно поводитися. Впідлітковому віці, коли проявляється невпевненість у власні сили, страх бутисмішним, не таким як інші, певні комплекси – театральна діяльність, участь впостановці певної вистави дозволяє самовиразитися, змінити власну поведінку,підвищити самооцінку дитини. При цьому важливо розглядати театралізованудіяльність в цілісності, а саме важливого значення має підготовчий процес, коливідбувається формування групи, розподіл ролей та оволодіння ними. Томупідготовка до вистави є однією з активних форм самоосвіти і самовиховання [23;479]. Театральний гурток розвиваєемоційне сприйняття людей і світу, пробуджує інтерес до світу почуттівровесників, дорослих, здатність до емпатії, співпереживання.
Більшістьпідлітків приходять до театру з прагненням певним чином прилучитися досправжнього дорослого життя. Вони багато вчаться один у одного, переймають типиповедінки в складних життєвих ситуаціях, дорослішають, глибше пізнають самихсебе. Отримуючи задоволення від театральної діяльності, радість при подоланіособистісних труднощів та відчуття приналежності до колективу, його частинкою –все це збагачує як самих учасників, так і глядачів.
Соціальнийпедагог театральне мистецтво застосовує в таких формах освітньо-дозвіллєвоїдіяльності, як вправи із сценічної майстерності у розвиваючих іграх, елементимистецтва словесної дії під час організації концертної самодіяльності,проведенні літературних вечорів, дійства на актуальну соціально-виховнутематику (“театральні агітки’), перегляд театралізованих вистав з подальшим їхобговоренням [21;298]. Соціальний педагог, який організовує і сприяєвпровадженню театралізованих соціально-виховних дійств, повинен передбачативикористання ефективних засобів і прийомів активізації дії та емоційного впливуна учасників та глядачів.
Засоби мистецтвапідсилюють сценічну дію. Передають почуття виконавців, рухають дійство вперед.Особливо впливовою і виразною в емоційному плані є музика. Вона може виконуватифункції як окремий номер( гра на музичному інструменті), так і фоном ( музичнийсупровід під час перегляду слайдів на соціальну тематику).
Найбільшвпливовим прийомом є використання кіно в соціальному дійстві. Фрагментихудожнього та документального кіно дають можливість швидко переноситись в різніперіоди історичних і соціальних подій і стати їхнім учасником. В цьомунеперевершена сила впливу кіно. Також соціальний педагог використовує такізасоби: мистецтво слова (найбільш впливовою дією володіє живе слово),хореографію (сольний танець, дуетний, груповий, масовий; класичний таестрадний), пантоміму, елементи ілюзії, клоунаду, акробатику, художнюгімнастику тощо [21;312].
Художня творчість– це органічний процес, що передбачає щирі, правдиві, природні емоції і почуттялюдини. Беручи активну участь в театральній діяльності людина постійноперебуває у творчому пошуку, пошуку свого “Я”, відбувається формування певних життєвихпозицій, поглядів на різні ситуації, вчинки та поведінку, відбувається формуваннясамої особистості людини.
Отже, театр якхудожнє явище, як творчий організм, де неоднозначно переплетені різні проявилюдської діяльності – художньої, виробничої, комунікативної, організаторської,ігрової – надає необмежену можливість соціальному педагогові у створеннінеобхідних умов для освітнього, морального, культурного та фізичного розвиткуособистості.
Розділ3. Дослідження ціннісних орієнтацій старшокласників
3.1Вихідні дані дослідження
Дане дослідженняпроводилося у Львівській загальноосвітній школі №1 в 10 – А класі. Кількістьреспондентів дослідження становить 24 учнів віком 15 – 16 років.
Дослідженняціннісних орієнтацій в підлітковому віці проводили у чотири етапи:
1. етап:діагностика системи ціннісних орієнтацій в досліджуваній групі підлітків задопомогою опитувальника “Ціннісні орієнтації” М. Рокича;
2. етап:проведення два тренінгові заняття з учнями 10 – А на тему “Самопізнання”;
3. етап:проведення діагностики ціннісних орієнтацій в досліджуваній групі за допомогоюметодики М. Рокича;
4. етап: опрацюванняданих дослідження, їх інтерпретація та на основі результатів наданнярекомендацій психологічній службі даного навчального закладу.
В роботі буловисунуто таку гіпотезу:
· ймовірно,що мистецтво здійснює вагомий вплив на становлення ціннісних орієнтацій вособистості підлітка;
3.2Опис проведеного дослідження
В дослідженніціннісних орієнтацій старшокласників та впливу на їх формування мистецтва буловикористано такі методи дослідження: опитувальник “Ціннісні орієнтації” М.Рокича, тренінгові заняття на тему “Самопізнання”.
Опитувальник“Ціннісні орієнтації” М. Рокича спрямований на визначення ціннісно-мотиваційноїсфери людини. Методика розроблена М. Родичем на основі його теоретичноїконцепції про структуру людських цінностей. Ціннісні орієнтації є вищоюсистемою диспозицій, що має два рівні: цінність-мета (термінальні цінності –переконання в тому, що кінцева мета індивідуального існування варта того, щобїї прагнути) та цінність-засоби (інструментальні цінності – переконання в тому,що певний спосіб дій або властивість особистості є головними в будь-якійситуації).
Стимульнийматеріал до методики: два набори по 18 прикладів кожної групи цінностей.Обстежуваним пропонується подавати спершу список із термінальними цінностями, ачерез деякий час список із переліком інструментальних цінностей; їхнє завданняполягає – проранжувати цінності у порядку їхнього значення для особи якпринципів, якими вона керується у житті.
Обробкарезультатів полягає в якісній оцінці ранжування цінностей у кожному списку,тобто виділити групу домінуючих та найменш значущих цінностей. Домінуючимивважаються цінності, що мають ранги від одного і до шести, найменш значущимивважатимуться цінності, що мають ранги від тринадцяти і до вісімнадцяти
Два тренінговізаняття на тематику “Самопізнання”. Їхня мета полягає: допомогти учнямвідкрити власний шлях, усвідомити можливість власного особистісного вчинковогопотенціалу, як творчого та духовного зростання людини. Кожне тренінгові заняттяскладає тривалість 45 хв., та містить певні вправи, що спрямовані на розвитоктворчого потенціалу особистості учня.
На першому етапідослідження ціннісних орієнтацій старшокласників та впливу на їх формуваннямистецтва: учням 10 – А класу загальноосвітньої школи м. Львова запропонувалиприйняти участь у дослідженні за методикою “Ціннісні орієнтації” М. Рокича.Кожному з учасників дослідження роздали спершу список А (термінальні цінності).Та зачитавши в голос інструкцію до опитувальника, попросили учасників проранжуватиїх у порядку їхнього значення для кожного учня, як певних принципів, якимиіндивід керується у життєдіяльності. Уважно вивчивши зміст кожної цінності,учасник дослідження повинен був обрати ту, яка є найбільш вагомою, тарозмістити її на перше місце. Потім вибирали другу, що є менш значущою, тарозміщували її після першої. Аналогічно опрацьовувалися всі цінності ізпереліку, завершивши роботу із списком А, учасникам запропонували опрацюватисписок Б (інструментальні цінності) за аналогією до попереднього. Післязавершення проведення діагностики на дослідження ціннісних орієнтацій впідлітків, учням запропонували продовжити участь в дослідженні через три дні.
На другому етапідослідження: даній групі підлітків, яка прийняла активну участь в діагностиціціннісних орієнтацій запропонували взяти участь в двох тренінгових заняттях натематику “Самопізнання”, загальною тривалістю 90 хв., дані заняття проводилисяна протязі двох днів.
Після завершеннядругого тренінгового заняття підліткам запропонували продовжити дослідження. Учасниківпопросили проранжувати список А та список Б цінностей за методикою М. Рокича.
3.3Аналізрезультатів дослідження
За методикою“Ціннісні орієнтації” М. Рокича результати представлені таким чином:старшокласники віддають перевагу таким термінальним цінностям, як здоров’я (50%учнів), щасливе сімейне життя (83% учнів), добрі та вірні друзі (100% учнів),любов (фізична та духовна) – 79% досліджуваних. Серед досліджуваних учнівпідліткового віку недостатньо цінуються такі термінальні цінності як розвиток(42% досліджуваних), творчість (71% учнів), активне діяльне життя (87% учнів),краса (62% учнів), свобода як незалежність вчинків та дій (91% учнів). Якщопорівняти результати дослідження ціннісних орієнтацій серед досліджуваних хлопцівта дівчат то виникають деякі відмінності. Серед опитаних хлопців найбільшпопулярними цінностями є добрі та вірні друзі (76%), суспільне визнання (59%),здоров’я (46%), а серед дівчат – перше місце посідає щасливе сімейне життя(85%), кохання ( 69%) та вірні друзі (45%).
Отже, з отриманихданих випливає, що учні підліткового віку надають перевагу таким головнимблагам, як зручне життя, комфорт та споживання, вони прагнуть до життя, щосповнене радощів та різноманітних задоволень.
Середінструментальних цінностей старшокласники понад усе цінують: вихованість (86%),життєрадісність (82%), відповідальність (65%), тверду волю (54%), чесність(53%). Менш за все опитані звертають увагу на непримиренність до недоліків усобі та інших людях (74%), завищені потреби (68%), широту поглядів (63%),терплячість (47%), самоконтроль (49%). Отримані результати серед дівчат тахлопців, що приймали участь в даному дослідженні щодо цінностей-засобівтотожні.
Аналізуючирезультати дослідження ціннісних орієнтацій, виявили деякі суперечності. Поприте, що такі цінності-цілі як щасливе сімейне життя, добрі і вірні друзі, любовпосідають високу рангову позицію, інструментальні цінності терплячість, широтапоглядів, непримиренність до недоліків в собі та інших людях не є для нихзначущими. З цього можна зробити висновок, що не всі сучасні старшокласникиусвідомлюють цілі, які вони ставлять собі в житті, а також не надаютьважливості шляхам їхньої реалізації.
Підлітковий вік єперіодом інтенсивного формування системи ціннісних орієнтацій, на сам перед цепов’язано з появою необхідних передумов: оволодіння понятійним мисленням,накопичення морального досвіду, що відбувається при активній взаємодії індивідаіз середовищем, що його оточує (рідні та близькі родичі, знайомі та друзі, засобимасової інформації, мистецтво, як засіб самопізнання та пізнання світу). Отже,з метою сприяти вивченню внутрішнього світу людини, активізувати активнусоціальну позицію, її творчий потенціал провели два тренінгові заняття.
Тренінговезаняття №1 (загальна тривалість 45 хв.) складається із таких вправ: “Привітання”, “Правила роботи”, ”Чарівна рука”, казка “Скорб”, гра “Пластиліновий світ”, прощання.
Під часпроведення першої вправи, що спрямована на знайомство та створення позитивноїатмосфери в групі, учні по колу називали своє ім’я та продовжували фразу: “Про мене кажуть…”, діти активно приймалиучасть в даній вправі, висловлювали цікаві думки стосовно продовження речення,наприклад, “Про мене кажуть, що янеповторна романтична дівчина”, “- хороший друг, який вміє тримати втаємниці секрети”, “- просто добра людина, що постійнофантазує (філософ)” тощо.
У процесіприйняття групою правил роботи учасники запропонували такі правила: бутиактивним, один говорить – інші слухають, говорити тільки від свого імені, некритикувати інших учасників.
Виконуючи вправу “Чарівна рука”, що спрямована на самопізнання тапізнання інших дітей, учні описували п’ять характерних для них рис та декілька– які хочеться мати. Більша частина учасників заняття називала такі риси, що їмпритаманні,: ввічливість, доброта, винахідливість, оригінальність, співчуттятощо. Один із учнів, Валерій, назвав такі характерні йому риси:безвідповідальний, творчий, неординарний, комунікабельний та доброзичливий.Серед бажаних рис – сміливість, вміння відстояти власну думку, впевненість.Більша частина учасників схильна до надбання та вироблення таких рис –сміливість, стійкість, вміння відстоювати власну думку, бути більш активним таінші.
Наступним етапомзаняття – розповідь казки про скарби та подальше її обговорення. На запитання: “Що потрібно людям в усі часи.? Тачому вони не можуть самостійно це збагнути? ” учні відповіли таким чином:“людство з давнини потребує співдружності, злагоди та взаємопорозуміння, якби усвіті панували дані цінності сучасність була б іншою, тому необхідно, щоб хтосьвідкрив людям очі ”, “любов до ближніх та турбота – ці риси необхідні людствузагалом, адже зараз панує принцип життя – все для себе ”, “сміливість,рішучість та відповідальність за свої дії”. На запитання, чи всі вчинки людинивиходять від серця, учасники заняття відповіли: “ люди діють дуже часто не замислюючись, не усвідомлюючи щочинять: добро чи зло, і тільки здійснивши певний вчинок починає шкодувати проте”. Під час обговорення казки виявили,що учні підліткового віку усвідомлюють значення загальнолюдських та моральнихцінностей в житті людини, але, як було зазначено вище, людське суспільство є недосконалим, йому не вистачає цих цінностей у повсякденному житті.
Під час виконаннявправи “Пластиліновий світ”, що спрямована на стимулювання креативності,самоаналізі ціннісних орієнтацій та викликання в учасників почуття співпраці,учні створювали фігурки близьких людей, відтворювали улюблені місця в природі,будували домівки також створювали абстрактні фігурки, що символізували певнепоняття ( дружба, вірність, щирість, довіра), на завершення вправи всі учасникивласні фігурки, свої світи об’єднали в одну цілісну систему, що символізуваланеобхідність ціннісних поглядів у соціумі.
Тренінговезаняття №2 (загальна тривалість 45 хв.) складається із таких вправ:“Привітання”, інформаційне повідомлення, ”Мій життєвий шлях”, “Австралійськийдощ” та вправа “Коло рук”.
Перша вправаспрямована на ознайомлення із учасниками та рисами, що притаманні для них. Дітиза допомогою невербальних засобів: жестів, міміки, рухів та інших “розповідали” про себе, свої вподобання, погляди тощо. Післязавершення даної вправи учням надили інформацію про важливість пошуку власногошляху у житті. Кожна людина має своє призначення, кожна людина маєнайзаповітнішу мету та цілі до яких прагне наблизитися (цінності) і взалежності від того який шлях індивід обере – залежить досягнення життєвої метичи ні.
Вправа “Мійжиттєвий шлях” спрямована на усвідомлення учнем своєї мети (цінності-цілі) вцьому світі та створення кроків (цінності-засоби) для її досягнення. Учасники задопомогою кольорових олівців та кольорового паперу створювали свої життєвішляхи. Наприклад, Оксана зобразила свою ціль в житті – стати відомоютанцюристкою ( максимально використати власні можливості, здібності), що ж дошляхів її досягнення, дівчина зобразила: уміння настоювати на своєму, роботанад власними здібностями, їхній розвиток та вдосконалення, не відступати передтруднощами. Інший учасник, Максим, зобразив ціль в своєму житті – вірна дружба.Він назвав такі кроки для досягнення даної цілі: бути справедливим татерплячим, довіряти іншим людям та вміти тримати в секреті довірену тобіінформацію, володіти почуттям гумору, бути відкритим для спілкування. Отже,учні надають вагомого значення таким цінностям, як толерантність, терпимість допоглядів та думок інших людей, справедливості, постійна робота над самим собоюта неперервний саморозвиток.
З метою зняттяемоційного напруження та втоми проводилася вправа “Австралійський дощ” та назавершення заняття всі учасники стоячи в колі передавали вогник любові тадоброти іншим, що сприяло згуртованості учнів, вироблення почуття турботи проінших.
На третьому етапідослідження учням запропонували проранжувати цінності у двох переліках ( заметодикою М.Рокича). Результати дослідження показали, що учні-старшокласникинадають перевагу таким термінальним цінностям, як здоров’я (64% учнів), щасливесімейне життя (79% учнів), добрі та вірні друзі (100% учнів), любов (фізична тадуховна) – 61% досліджуваних, розвиток (робота над собою) – 52% учнів,самостійність – 43%. Що ж до інструментальних цінностей, то результатипредставлені таким чином: вихованість (84%), життєрадісність (73%),відповідальність (75%), тверду волю (44%), чесність (59%), терплячість (56%),самоконтроль (51%). Отримані результати серед дівчат та хлопців, що приймалиучасть в даному дослідженні щодо цінностей-засобів тотожні.
Отже,співставивши результати дослідження цінностей в учнів із попередніми данимипростежується така картина, що серед цінностей-цілей перше місце посідаютьтакі: здоров’я, вірні друзі, щасливе сімейне життя; вагоме значення мають такожсаморозвиток та самостійність. А серед цінностей-шляхів: вихованість,життєрадісність, чесність а також терплячість і самоконтроль. Формуванняціннісних орієнтацій – це складний і тривалий процес, що потребуєдовготривалого, систематичного впливу за допомогою засобів мистецтва. Такимчином висунута гіпотеза підтвердилась частково.
Висновок
Дана курсоваробота присвячена вивченню та дослідженню впливу мистецтва на формуванняособистості, а саме ціннісних орієнтацій у підлітків. В роботі розглянулизначення, зміст і поняття мистецтва, вивчення його різновидів, соціальнихфункцій мистецтва, використання засобів мистецтва в діяльності соціальногопедагога.
Розглянулипогляди щодо природи процесу творчості як катарсису, а саме філософські думкиПлатона. Більш глибинним вивченням цього питання займались Шеллінг, Шопенгауер,Фіхте та В. Соловйов, що розглядали процес творчості, як злиття особистостімитця із естетичним творчим світом. Вони вважали, що мистецтво володієтерапевтичними властивостями, а під час творчого акту людина звільняється відприхованих потенційних асоціальних вчинків.
Отже, формуванняособистості розпочинається з перших років життя людини і продовжуєтьсястановитись та розвиватися під час всього життєвого шляху особи. Найбільшінтенсивно відбувається формування системи ціннісних орієнтацій у підлітковомувіці, це пов’язано з рядом чинників: розширення кола контактних груп, мрії,соціум де розвивається дитина. Значне місце у формуванні переконань та поглядівстаршого школяра займає мистецтво.
. Метою даноїроботи було дослідити вплив мистецьких засобів на становлення особистості впідлітковому віці, а саме формування системи ціннісних орієнтацій.
Під час роботивисунули таку гіпотезу:
· ймовірно,що мистецтво здійснює вагомий вплив на становлення ціннісних орієнтацій вособистості підлітка;
Після проведеннядослідження встановили, що у багатьох діагностованих учнів підліткового віку найбільшпритаманно такі ціннісні орієнтації: здоров’я, вірні друзі, щасливе сімейнежиття; вагоме значення мають також саморозвиток, робота над самим собою,постійне фізичне та духовне вдосконалення та самостійність, незалежністьсуджень та вчинків. А серед шляхів їх реалізації: вихованість, життєрадісність,чесність а також терплячість до поглядів та думок інших людей, уміння пробачатиіншим їхні провини і самоконтроль, самодисципліна.
Формуванняціннісних орієнтацій – це складний і тривалий процес, він залежить від соціуму,зовнішніх умов, рівня розвитку культури, від самої людини, її бажань, мотивівта інтересів. Становлення чи якісна зміна ціннісних орієнтацій потребуєдовготривалого, систематичного впливу за допомогою засобів мистецтва. Такимчином висунута гіпотеза підтвердилась частково.
Результатидослідження дають можливість працівникам соціально-психологічно-педагогічноїсфери по новому поглянути на становлення особистості старшого школяра,формування його ціннісних орієнтацій, поглядів переконань за допомогою мистецькихзасобів
Списоклітератури
1. АбрамоваГ.С. Практическая психология. – М.: Академія, 1997. – 368с.
2. АнастазиА Психологическое тестирование. – М.: Педагогика, 1982. – 279с.
3. БратусьБ.С. Аномалии личности. – М.: Мысль,1988. – 301с.
4. БурлачукЛ.Ф., Морозов С.М. Справочник по психологической диагностике. – К.: Наука,1989.– 197с.
5. ГиппенрейтерЮ.Б. Введение в общую психологію: Курс лекцій: Учебное пособие для вузов. – М.:ЧеРо, 1997. – 210с.
6. ГрузенбергС.О. Теория катарсиса. Творчество как катарсис // Практична психологія і соціальна робота. – 2007. — №12. – с.70 – 76
7. ГрузенбергС.О. Теория катарсиса. Творчество как катарсис // Практична психологія і соціальна робота. – 2008. — №1. – с.69 – 80
8. Кон И.С.Ребьонок и общество: Историко-этнографическая перспектива. М., 1988. – 332с.
9. ЛозовийВ.О. Основи естетики. – К.: Вища школа, 2005. – 275с.
10. МаклаковА.Г. Общая психология. – Спб.: Питер, 2001. – 592с.
11. МаксименкоС.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – Київ: «Центр навчальналітература», 2004. – 272с.
12. ОрбанЛ.Э. Становление личности. – М.: Наука, 1992. – 68с.
13. Простірартотерапії. Збірник наукових праць. Вип. 1(3). 2008
14. РоманецьВ.А. Психологія творчості: Навч. Посібник. 3-тє вид. – К.: Либідь, 2004. –288с.
15. Словарьпрактического психолога /Сост. С.Ю.Головин. – Минск: Харвест, 1998. – 800с.
16. Соціальна психологія:навчально-методичний посібник / Л.Е.Орбан, В.Д. Хрущ. – Івано-Франківськ: Прикарпатський університет, 1994. – 100с.
17. Соціальнаробота в Україні: Навчальний посібник / І.Д. Звєрєва, О.В. Безпалько, О.І.Янкович, З.П. Бондаренко, Т.Л. Лях; Луган. держ. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка;Християнський дитячий фонд. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: ДЦССМ, 2004. –256с.
18. СтаровойтовА.В. Содержательные и процесуальныэ особенности арттерапии // Практичнапсихологія та соціальна робота. – 2008. — №5. – с. 70 – 72
19. Талько М.Діагностика ціннісних життєвих орієнтацій у старшокласників // Соціальний педагог. – 2008. — №7. –с. 27 – 42
20. ТерлецькаЛ. Психокорекція засобами малюнку. – К.: Главник, 2007. – С.144
21. Технологіїсоціально-педагогічної роботи: Навчальний посібник / За заг. ред. проф. А.Й.Капської. – К., 2000. – 372с.
22. ТитаренкоТ.М. Життєвий світ особистості: у межах і замежами буденності. – К.: Либідь,2003. – 376с.
23. ТюптяЛ.Т., Іванова І.Б. Соціальна робота: теорія і практика: Навчальний посібник. –2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 574с.
24. Фромм Э.Искусство любить: исследование природы любви. – М., 1990. – 60с.
25. ЯновськийМ.І. Психологічний вплив мистецтва на людину // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. — №4. – с.19 — 22
Додатки
ДодатокА
Опитувальник “Ціннісні орієнтації” М. Рокича
Інструкціяобстежуваному.
Зараз вам будеподано список із переліком цінностей. Ваше завдання – проранжувати їх у порядкуїхнього значення для вас як принципів, якими ви керуєтеся у житті. Уважновивчіть зміст переліку та виберіть ту, яка для вас є найбільш вагомою тапозначте номером один. Потім виберіть другу, що є менш значущою, та позначте їїномером два. Аналогічно опрацюйте інші цінності. Та, що виявиться найменшважливою, посяде 18 місце. Не поспішайте, обмірковуйте кожен крок. Якщо впроцесі роботи ви зміните власну думку, то можете виправити свої відповіді.Кінцевий результат повинен відображати вашу істинну позицію.
Стимульнийматеріал
Список А(термінальні цінності):
· Активнедіяльне життя (повнота та емоційна насиченість життя);
· Життєвамудрість (зрілість суджень та здоровий глузд, котрі досягаються життєвимдосвідом);
· Здоров’я(фізичне та психічне);
· Цікавадіяльність;
· Красаприроди та мистецтва (переживання прекрасного в природі та мистецтві);
· Кохання (духовната фізична близькість з коханою людиною);
· Матеріальнозабезпечене життя ( відсутність матеріальних труднощів);
· Наявністьвірних друзів;
· Суспільневизнання (повага оточення, колективу, товаришів);
· Пізнання(можливість розширення своєї освіти. Світогляду, загальної культури,інтелектуальний розвиток);
· Продуктивнежиття (максимально повне використання своїх можливостей, сил та здібностей);
· Розвиток(робота над собою, постійне фізичне та духовне вдосконалення);
· Розваги(приємний, необтяжливий відпочинок, відсутність обов’язків);
· Свобода(самостійність, незалежність суджень та вчинків);
· Щасливесімейне життя;
· Щастяінших (добробут, розвиток та вдосконалення інших людей, людства загалом);
· Творчість(можливість творчої діяльності);
· Впевненістьу собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх протиріч, сумнівів).
Список Б(інструментальні цінності):
· Акуратність,умінні тримати в порядку речі, підтримувати порядок у справах;
· Вихованість(гарні манери);
· Високізапити (високі вимоги до життя та високі здобутки);
· Життєрадісність(почуття гумору);
· Старанність(дисциплінованість);
· Незалежність(здатність діяти самостійно, рішуче);
· Непримиримістьдо особистих вад та вад інших людей;
· Освіченість(широта знань, висока загальна культура);
· Відповідальність(почуття обов’язку, уміння дотримати слова);
· Раціоналізм(уміння логічно мислити, приймати обдумані, раціональні рішення);
· Самоконтроль(стриманість, самодисципліна);
· Сміливістьу обстоюванні своєї думки, поглядів;
· Непохитнаволя (уміння наполягати на своєму, не відступати перед труднощами);
· Терпимість( до поглядів та думок інших, уміння пробачати іншим їхні помилки);
· Широтапоглядів (умінні зрозуміти чужу точку зору, поважати інші смаки, звичаїзвички);
· Чесність(правдивість, щирість);
· Ефективністьу справах (працьовитість, продуктивність у роботі);
· Чуйність(турботливість).
Обробкарезультатів
1. Оцінити якіснеранжування цінностей у кожному списку, тобто виділити групу домінуючих танайменш значущих цінностей:
· Домінуючимивважатимуться цінності, що мають ранги від 1 до 6.
· Найменшзначущими вважатимуться цінності, що мають ранг від 13 до 18.
2. Проаналізуватирезультат групування цінностей у змістові блоки за різними принципами.
3. Виявитиіндивідуальні закономірності створення ієрархії цінностей.
ДодатокБ
Тренінговезаняття №1
Мета:усвідомлення важливості життєвої активності, її обов’язкової спрямованості; системиморальних цінностей людського життя, виявлення своїх внутрішніх прагнень.
Час проведеннязаняття: 45 хв.
Хід заняття
Вправа “Привітання”
Учасникампропонують таку форму знайомства: назвати своє ім’я та продовжити речення: “Про мене кажуть, що я…”
Вправа “Правила роботи”
На плакаті коженучасник пише своє правило роботи в групі, після чого учасники обговорюютьзаписані правила, складають їх остаточний варіант та свою згоду із нимизакріплюють підписом на плакаті.
Вправа “Чарівна рука”
На аркуші паперукожен із учасників обводить свою руку. На пальцях записують свої хороші риси, ана долоні – ті, які хочеться придбати. Після цього учасники прикріплюють своїаркуші на грудях і. проходячи між учасниками, ознайомлюються з повідомленнямикожного.
Обговорення: яківаші найкращі риси? А яких хочеться набути?
Казка “Скарб”
У давні часи нанашій планеті жили двоє племен, які вміли добувати вогонь, полювати на птахів ізвірів, збирати гриби та ягоди, танцювати біля вогнища і захищати свою домівкувід диких звірів. Племена не вміли тільки дружити один з одним. Вони сварилисяз будь-якої причини так часто, що одного разу, втомившись від постійних чвар,поділили свої землі глибоким рвищем і поставили по його краях високі башти.Жителі племен так поспішали побудувати свої фортеці, що вклали в них всекаміння, яке знайшли на цих землях.
Довгі рокинеприступні башти відлякували своїм виглядом усіх супротивників. Так минулодекілька століть.
Нащадки туземцівнавчилися добувати корисні копалини і майструвати, виготовляти гарні прикраси іткати тканини. Вони навчилися навіть читати й писати. Люди жили тепер не в печерах,а в гарних будинках, і тільки башти зі зброєю і гарматами, як і раніше, стоялиодна проти одної. Нові жителі міст, як і їх пращури, не навчилися дружити.
А потім пройшлоще декілька століть, і інші покоління жителів навчилися складати поеми іоповідання. Симфонії і легку музику. Вони почали вивчати космос. А баштинеприступно і гордо стояли одна проти одної.
Але йшов час, івід багаторічних вітрів і злив, війн і нападів фортеці стали повільноруйнуватися. Каміння падало з висоти у глибоке провалля і потрапляло в чистийструмок. Його води несли їх кудись вдалину і змивали грязюку і пил, що осіли застоліття. Коли каміння виносило на берег, з’ясовувалось, що в стінах башт,серед гальки та кругляків, були замуровані агати, бірюза, яшма і навітьдіаманти.
Так і лежало бдорогоцінне каміння на піску, якби одного разу яскравий блиск маленькогодіаманта під вранішніми сонячними промінчиками не зацікавив самотньогомандрівника.
— Звідки тут цейскарб? – подумав він і поглянув навкруги.
У воді мандрівникпобачив ще декілька гарних мінералів і вирішив знайти те незвичайне місце,звідки вони припливли. Він ішов понад берегом і уважно вдивлявся у коженкамінець, який лежав на піску чи плив по воді. Коли мандрівник дійшов до башт,то здивувався: саме з їх стін падали дорогоцінні камені.
— Такого ще небуло, — подумав він, — жителі дивляться один на одного через бійниці в стінах,не помічаючи власних скарбів. І самотній мандрівник вирішив зробити жителямміст подарунок.
— Люди! – голоснозакричав він. – Кожен, хто хоче знайти скарб, спускайтеся до цього струмка. Тутви знайдете багатство і щастя, мудрість і кохання.
Жителі містпочули дивні слова незнайомця, виглянули із-за стін башт і вперше побачили одинодного і гарну місцевість, яка пролягала між їхніми містами. Зелена шовковистатрава, ніжні квіти і чисте джерело – все дихало спокоєм і радістю. Внизу стояві посміхався самотній пілігрим; рвище, освітлене сонцем, здавалося зовсім нестрашним, і сусіди були дивно схожі один на одного.
— Як же ми непомічали цього раніше? – здивувалися люди і вирішили спуститися вниз, щобпослухати розповідь пілігрима.
Він показав їмдорогоцінні камені та мінерал і запитав:
— Чи знаєте ви,що серед кругляків, які знаходяться всередині кам’яних стін, можуть бути такі жскарби? Тільки ворожість один до одного заважає вам це побачити.
Здивовані жителіміст подивилися на свої фортеці і вперше побачили, що башти закривають половинунеба, горизонт і землю, на якій ростуть гарні квіти.
І хоча люди щепобоювалися один одного, їх бажання знайти скарби і віднайти мудрість, коханняі щастя перемогло. Вони розібрали свої башти та каміння, яке відмили від пилута бруду. Незабаром біля води зібралися жителі двох поселень. Захопленіроботою, вони навіть не помітили, як перемішалися один з одним. Жарти і веселийсміх було чути протягом всіх днів праці, але коли вона скінчилася, на обличчяхлюдей можна було прочитати тільки одне запитання: “Що далі?”
Небо сталоширшим, горизонт ближчим, пахощі трав і дзюрчання струмка було чути в містах,але як бути один з одним? Люди тепер не хотіли розлучитися. Тут вони знайшли нетільки скарби, але й друзів. А деякі зустріли біля струмка своє кохання.
Кругляки імінерали лежали по обидва боки струмка, а люди продовжували дивитися напілігрима.
Він посміхнувся ісказав:
— Камінням можнавідгородитися один від одного чи напасти на супротивника, а можна побудуватиміст і об’єднатися з друзями. Дорогоцінні камені можна замурувати як кругляки встіну, а можна обробити і зробити з них прикраси. Всі наші вчинки виходять ізсерця.
— Міст – ось щонам потрібно, — посміхнулися жителі міст і дружно розпочали будівництво.
А самотнійпілігрим взяв у одну руку посох, в іншу – діамант чистої води і помандрував посвіту.
Він допомігжителям міст віднайти багатство, мудрість і кохання, і тільки від них теперзалежало, як використають скарби, що знайшли.
Запитання дляобговорення:
1. для чоголюди збудували башти?
2. чи змінивчас людей? Чому?
3. щопотрібно людям в усі часи? Чому самостійно вони не можуть цього збагнути?
4. яку рольв житті племен зіграв мандрівник? Чому вони його послухали? Чи зрозуміли, якіскарби мав на увазі пілігрим? Чому не зрозуміли?
5. пояснітьслова мандрівника: “Всі наші вчинки виходять ізсерця”.
6. якіскарби віднайшли жителі міст? На вашу думку, як вони ними скористаються, чизбережуть?
Гра“Пластиліновий світ”
Кожен учасникотримує великий шматок пластиліну і під музичний супровід створює свій світ,таким, як бажає.
Прощання.
ДодатокВ
Тренінговізаняття№2
Мета:усвідомлення індивідуальності призначення кожної людини для відчуття себечастинкою світу, що живе за духовними законами постійних змін та руху, щозмінюють життя людини.
Час проведеннязаняття: 45 хв.
Хід заняття
Вправа “Привітання”
Кожен учасник маєвідрекомендуватися в будь-якій формі з допомогою рухів, жестів та пантоміми.
Інформаційнеповідомлення
Що мають робитилюди, щоб розкрити в собі чудові можливості, закладені в нас природою?
По-перше, мимаємо глибоко усвідомити суть і перспективу свого існування, високу цінністьрозвиненої індивідуальності.
По-друге,усвідомити велику відповідальність за свої думки і очистити своє мислення.
По-третє, стати,врешті, на єдино можливий шлях, це шлях морально-духовного вдосконалення,шукати свою дорогу в житті.
Сьогодні мипоговоримо про такі пошуки, адже у житті кожного приходить час, коли відчуваєшякусь незриму внутрішню тривогу, не розуміючи її витоків, причини, відчуваєшпрагнення щось зробити, щоб віднайти гармонію зі світом, з собою, внутрішнійспокій і задоволення, радість від вчиненого. Досягнути вищого, щастя – вічнепрагнення людини, що не зупиняється у своєму розвитку, але у кожної людини свійшлях, її вчинки, взаємодія із оточуючими людьми та сприймання себе, своїх риста якостей – визначає подальший шлях людини.
Вправа “Мій життєвий шлях”
Інструкція: а щодля вас є головною метою життя? Спробуйте зараз визначити, що є головним длявас та прокласти певні кроки для досягнення мети.
Учасників ділятьна три підгрупи, кожна група отримує ватман та набір кольорових олівців,фломастерів, кольоровий папір та клей. На ватмані кожен учасник створює свійжиттєвий шлях таким чином, щоб не перешкоджати іншим учасникам, але і в той жечас при необхідності може відбуватися взаємодія .
Після виконаноїроботи відбувається представлення та обговорення шляхів в житті.
Вправа “Австралійський дощ”
Інструкція: чизнаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, якийвін. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вониповернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно!
В Австраліїпіднявся вітер ( ведучий тре долоні).
Починає крапатидощ (клацання пальцями).
Дощ посилюється(почергове плескання долонями по грудях).
Починається справжнязлива (плескання по стегнах).
А ось і справжнябуря (тупіт ногами).
Але що це? бурястихає (плескання по стегнах).
Дощ стихає(плескання долонями по грудях).
Рідкі капліпадають на землю (клацання пальцями).
Тихий шелествітру (потирання долонь).
Сонце (рукидогори).
Вправа “Коло рук”
Учасники берутьсяза руки, уявляють у своїх грудях вогник добра і любові, який збільшується тапереходить до сусіда.