--PAGE_BREAK--Процес становлення професіонала-правоохоронця має позитивні і негативні наслідки. Проявом позитивних результатів професіоналізації працівників органів внутрішніх справ є формування адекватних професійних кар’єрних орієнтацій. На думку багатьох авторів (В.О. Дятлов, Є.О. Климов, Є.О. Могилевкін, Г.С. Нікіфоров, М.С. Пряжников, Л.Б. Шнейдер) провідною ознакою ефективності розвитку професійної кар’єри слідчих є відповідність його реальних якостей функціональним компонентам професійної діяльності.
Отже мотиваційна сфера особистості слідчих у період професіоналізації здатна змінюватися, потребує контролю і використання спеціальних заходів щодо її адекватного формування, за допомогою спеціально створених умов тренінгу.
У другому розділі “Характеристика етапів та методів дослідження професійної мотивації слідчих органів внутрішніх справ”розглядається організаційні засади дослідження, описується загальний дослідницький план та критерії формування вибірки, обґрунтовуються методи емпіричного дослідження, що використовувались на етапі констатуючого дослідження, аналізуються його результати. Дослідження містило три етапи:
· на першому, організаційно-підготовчому етапі (2003-2004 рр.), вивчалася сама проблема, її стан, складалася програма та технологія вивчення, проводилася робота щодо матеріального та методичного забезпечення її реалізації;
· на другому, дослідницькому етапі (2005-2006 рр.), проводилася робота щодо вивчення особливостей мотиваційної сфери (розвиток мотиваційно-ціннісної структури, вираженість кар’єрних орієнтацій, рівень ідентифікації особистості з обраною професією, неусвідомлене емоційне ставлення суб’єктів до важливих аспектів професійної діяльності) особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації;
· на третьому, заключному етапі (2006-2007 рр.), відбувалося обробка та аналіз отриманих даних, проводилася їх інтерпретація, формувався висновок та рекомендації у вигляді мотиваційної тренінгової програми.
Загальна тенденція і стратегія емпіричного дослідження обумовлювалася, у першу чергу, комплексним, системним підходом до розробки поставлених в дисертації наукових завдань.
Діагностика мотиваційної сфери особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації здійснювалась за допомогою комплексу методик, до якого входили: методика К.Замфір у модифікації А. Реана для визначення мотивації професійної діяльності, в основу якої покладена концепція про внутрішню і зовнішню мотивацію; морфологічний тест життєвих цінностей (МТЖЦ) І.Г. Сеніна, призначений для визначення мотиваційно-ціннісної структури особистості, основним діагностичним конструктом якого є термінальні цінності; тест М. Куна і Т. Макпартленда “Хто Я?” для виявлення професійної ідентичності; модифікація репертуарного тесту особистісних конструктів (РТОК) Дж. Келлі; колірний тест відношень (КТВ) для виявлення неусвідомленого ставлення досліджуваних до значущих професійно-важливих понять; контент-аналіз для опрацювання аналітичних довідок, статистичних матеріалів щодо відрахувань курсантів у період отримання освіти, задоволеності працею молодими працівниками ОВС.
У дослідженні брали участь курсанти першого (першокурсники), четвертого (випускники) курсів слідчо-криміналістичного факультету Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ України ім. Е.О. Дідоренка та слідчі ГУМВС України в Донецькій області зі стажем трудової діяльності до 3-х років. Загальна кількість вибірки становить 139 осіб, з них: 43 особи – курсанти першокурсники (перша група), 51 особа – курсанти випускники (друга група), 45 осіб – слідчі зі стажем трудової діяльності до 3-х років (третя група). До третьої групи увійшли: 9 слідчих Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області, 36 слідчих з п’яти районних відділів Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області (Київського РВ, Ворошиловського РВ, Калінінського РВ, Куйбишевського РВ, Будьоннівського РВ).
У третьому розділі “Динаміка мотиваційної сфери особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації” представлено результати дослідження.
Після аналізу особливості мотиваційно-ціннісної структури досліджуваних виявлено, що більш ніж у третини курсантів першого та випускного курсів переважаючим типом мотивації професійного навчання є внутрішня мотивація і майже у половини превалює зовнішня позитивна мотивація. Цих курсантів привертає не сама діяльність, а те, як вона буде оцінена оточуючими (позитивна оцінка, заохочення, похвала тощо). Курсанти із зовнішньою негативною мотивацією мають слабкий інтерес до оволодіння професією. У більшості молодих працівників слідчих превалює внутрішня мотивація, для них є цікавою діяльність, якою вони займаються, а досягнення зовнішніх нагород не є актуальним. Вони прагнуть скоріше оволодіти професією, отримати певний професійний досвід, досягти успіху для ефективної професійної реалізація. Більш ніж у третини слідчих виявлена наявність зовнішньо позитивної мотивації до професіональної діяльності. Успішна професіоналізація для них можлива тільки за умов позитивної оцінки їх діяльності, що ускладнює процес адаптації та може призвести до розчарування та бажання звільнитися (табл.1).
У ході дослідження ми виявили осіб, які мають сприятливий і несприятливий мотиваційний комплекс до професійної діяльності. Сприятливий мотиваційний комплекс (СМК) пов’язаний з перевагою внутрішньої мотивації, несприятливий (НМК) – зовнішньої. Сприятливий мотиваційний комплекс на початку навчання курсантів зустрічається лише у третини опитуваних.
Таблиця 1
Вираженість типів мотивації у слідчих на ранніх стадіях професіоналізації
Тип
мотивації
Першо-курсники
Випускники
Молоді слідчі
t
p
X ± у
X ± у
X ± у
Внутрішня мотивація
3.2+0.69
4.3+0.34
5.1+0.49
t1-2 2.31
t1-3 4.18
t2-3 4,47
p1-2≤0.05
p1-3≤0.05
p2-3≤0.05
Зовнішньо позитивна мотивація
4.6+0.26
4.1+0.35
3.9+0.52
—
—
Зовнішньо негативна мотивація
4.9+0.83
4.4+0.75
3.1+0.64
t1-3 3.88
t2-3 3.49
p1-3≤0.05
p2-3≤0.05
Це пояснюється тим, що, по-перше, замолоду мало кому вдається вибудувати чіткий і ясний образ себе і свого професійного призначення; по-друге, “нечіткістю” загального уявлення про характер і зміст професійної діяльності.
У випускників та слідчих кількість випробуваних із сприятливим мотиваційним комплексом більш, ніж у першокурсників. Вони не відчувають розчарування в обраній професії, вважають себе добре професійно підготовленими та лише іноді стикаються з труднощами у вирішенні деяких професійних питань.
Наявність НМК у досліджуваних першої та другої груп є природним оскільки формування їх професійної мотивації перебуває ще у стані трансформації. Для третьої групи досліджуваних НМК зумовлений з деякою незадоволеністю службою, невпевненістю, розчаруванням, що може призвести до бажання змінити професію або використовувати своє професійне становище у корисливих нечесних цілях. Сприятливий мотиваційний комплекс особистості має тенденцію зростати в міру її професіоналізації.
Система ціннісних орієнтацій слідчих має складну ієрархічну структуру. Ціннісні орієнтації належать у більшості до добре усвідомлюваних характеристик і можуть змінюватися в період професіоналізації особистості.
Для першокурсників важливими цінностями є соціальні контакти та можливість самовираження, для курсантів випускного курсу ці цінності відходять на другий план, зростає потреба в саморозвитку, значущим стає власний престиж.
У слідчих зі стажем трудової діяльності до 3-х років важливими ціннісними орієнтаціями виступають прагнення до саморозвитку, власного престижу, професійного самовдосконалення. Чим більше особистість занурюється у професійне середовище, значущість цінності “активні соціальні контакти” знижується, а важливість власного престижу зростає (табл. 2).
Таблиця 2
Особливості структури життєвих цінностей у слідчих
на ранніх стадіях професіоналізації
Життєві цінності
1-й курс
4-й курс
Слідчі
t
p
X ± у
X ± у
X ± у
Розвиток себе
4.2+0.79
4.2+0.44
4.1+0.39
-
—
Духовне задоволення
3.4+1.26
3.1+0.45
3.9+0.61
t2-3 3.52
p2-3≤0.05
Креативність
3.4+0.81
3.5+0.96
3.9+0.64
Активні соціальні контакти
5.1+1.19
4.1+0.72
3.9+0.86
t1-3 4.18
t1-2 4.64
p1-3≤0.05
p1-3≤0.05
Власний престиж
3.7+0.72
4.3+0.46
4.5+0.89
t1-3 4.32
p1-3≤0.05
Високе матеріальне становище
3.2+0.91
3.2+0.92
3.8+0.75
—
—
Досягнення
4.4+0.51
4.3+0.63
4.1+0.72
—
—
Збереження власної індивідуальності
3.4+1.4
4.3+0.75
4.1+0.51
t1-2 3.68
t1-3 3.11
p1-2≤0.05
p1-3≤0.05
Досліджуючи мотиваційно-ціннісну структуру особистості курсантів, проаналізовано основні мотиви їх звільнень за роком навчання (за аналітичними довідками ДЮІ). Більшість звільнених припадає на перший рік служби та навчання. Частіше першокурсники звільняються за власним бажанням (68,6% від загальної чисельності), більша частина з них – під час проходження табірного збору, до 20% – за порушення службової дисципліни. Підстави звільнення показують на їх розмите уявлення про обрану професійну діяльність, перші труднощі, з якими вони стикаються під час табірного збору, викликають паніку, розчарованість, невпевненість, бажання звільнитися. Серед курсантів випускного курсу відсоток звільнених нижчий (44% від загальної кількості звільнених). Основною причиною звільнення є отримання негативних оцінок під час складання державних екзаменів (4-5 осіб на рік). Більшість курсантів випускників краще усвідомлюють своє професійне майбутнє, мають позитивні мотиваційні комплекси на відміну від першокурсників.
Результати контент-аналізу документів щодо стану відрахування курсантів з ВНЗ МВС України, вивчення мотиваційно-ціннісної структури їх особистості підтверджують припущення про взаємозв’язок успіху професійного навчання з розвитком мотивації, особливо внутрішнього її компоненту, який має тенденцію зростати в міру занурення особистості у професійне середовище. Розвиваючи позитивну внутрішню мотивацію особистості можна сприяти її скорішій адаптації до професійної діяльності та подальшому професійному самовираженню.
Кар’єра – дуже важлива частина в житті кожної людини, одним із значимих факторів, який істотно впливає на формування і її розвиток є кар’єрні орієнтації, які виникають у процесі соціалізації та в результаті накопичення професійного досвіду з початку розвитку кар’єри, і служать для стабілізації, керування та інтеграції індивідуальної кар’єри. Дослідивши вираженість кар’єрних орієнтацій представлених груп виявлено, що для першої групи досліджуваних важливими виявилися кар’єрні орієнтації: автономія, виклик, інтеграція стилів життя, що більш належить до неадекватних кар’єрних орієнтацій. У випускників превалюють кар’єрні орієнтації: стабільність місця роботи та проживання, інтеграція стилів життя і служіння. Молоді люди напередодні самостійної професійної діяльності замислюються над своїм майбутнім, відбувається й переоцінка кар’єрних орієнтацій. Бажання служити стає пріоритетним, виникає потреба у знаннях, зростає рівень внутрішньої мотивації до навчання і майбутньої професійної діяльності. Для молодих слідчих найбільш значущими виявилися кар’єрні орієнтації: професійна компетентність, стабільність роботи і місця проживання, служіння, інтеграція стилів життя, що вказує на їх прагнення самореалізуватися у професії (табл.3).
Таблиця 3
Загальна тенденція розвитку кар’єрних орієнтацій у слідчих
на ранніх стадіях професіоналізації
Кар’єрна орієнтація
1 курс
4 курс
Слідчі
t
p
X ± у
X ± у
X ± у
Професійна компетентність
6.1+0.83
6.8+0.34
8.9+0.54
t2-3 3.42
p2-3≤0.05
Менеджмент
5.9+0.32
6.3+0,51
5.4+0.73
—
—
Автономія (незалежність)
8.6+0.41
8.2+0.25
7.6+0.74
—
p1-3≤0.05
Стабільність роботи
7.3+0.16
8.6+0.75
9.3+0,62
t1-3 2.31
p1-3≤0.05
Стабільність місця проживання
4.1+0.53
7.9+0.24
8.7+0.54
t1-2 3.46
t1-3 3.52
p1-2≤0.05
p1-3≤0.05
Служіння
4.5+0.23
7.7+0.53
8.4+0.26
t1-2 3.23
t1-3 3.47
p1-2≤0.05
p1-3≤0.05
Виклик
7.4+0.12
6.5+0.31
6.1+0.42
t1-3 2.04
p1-3≤0.05
Інтеграція стилів життя
6.9+0.64
7.5+0.17
9.4+0.34
t1-3 2.41
p1-3≤0.05
Підприємництво
5.3+0.23
4.8+0.83
6.1+0.28
t2-3 2.13
p2-3≤0.05
Розподіл зазначених кар’єрних орієнтацій на адекватні й неадекватні дозволив виявити рівень їх розвитку у період професійного становлення. У першокурсників майже 35% мають високий рівень адекватних кар’єрних орієнтацій, третина – середній та низький. Курсанти першого курсу ще не мають стійких професійних пріоритетів, але прагнуть стати майстрами. Нечітке уявлення про професію у більшості першокурсників сприяє, можливо, більш романтичним очікуванням від неї. Кар’єрна орієнтація “професійна компетентність” практично у половини першокурсників має високий рівень, а “служіння” є значимою лише для невеликої кількості досліджуваних (23,5%).
Для групи випускників є характерною значна кількість осіб з адекватними кар’єрними орієнтаціями (39,47%), що вказує на їх готовність служити людям, реалізуватися у професії. У молодих слідчих відсоток адекватних кар’єрних орієнтацій значно вищий ніж у першокурсників та випускників (59,44%). Їх прагнення до реалізації у професійній діяльності більш осмислені та реалістичні. Разом з цим для цієї групи досліджуваних на відміну від першокурсників й четвертокурсників виявилася найбільш значимою кар’єрна орієнтація “підприємництво”, що може свідчити про бажання випробуваних зайнятися іншим видом діяльності, деяку невідповідність їх очікувань від системи, в якій вони намагаються реалізувати себе як професіонали.
Таким чином, виявлено, що в міру занурення працівників у професійне середовище змінюється й їх кар’єрні орієнтації. Отримані результати свідчать про наявність у досліджуваних прагнення працювати в слідчих підрозділах органів внутрішніх справ за умов стабільності як фінансової, так і професійної; готовності будувати свою кар’єру відповідно до того, як вимагає кар’єрне середовище, покладаючи відповідальність за планування, розвиток і керування власною кар’єрою на систему ОВС, від якої очікують певної соціальної гарантії.
Вивчення усвідомлення досліджуваних осіб себе як професіоналів проводилося за допомогою тесту М. Куна і Т. Макпартленда “Хто Я?” та модифікації репертуарного тесту особистісних конструктів (РТОК) Дж. Келлі.
Для отримання найбільш достовірних результатів ідентифікації досліджуваних груп з професією за тестом “Хто Я?” було виділено з індивідуального та соціального типів ідентифікації по два підтипи: перший – професійні індивідуальні характеристики (психологічно важливі якості професії слідчий) та інші індивідуальні характеристики; другий – професійні соціальні характеристики (належність до ОВС, віднесення себе до професійного середовища у будь-якому вигляді) та інші соціальні характеристики. У ході дослідження ідентифікації з професією серед груп випробуваних визначено суттєві відмінності в обсязі їх відповідей щодо професійної ідентифікації у порівнянні з іншими.
Більшість першокурсників не осмислюють своєї ідентифікації з професійними ролями та їх професійними проявами. Третина опитуваних цієї групи має 35,4% різноманітних індивідуальних характеристик, 11,2% з них належать до професійно-індивідуальних. Для першокурсників є важливим належати до різних соціальних груп (майже 40%), де є можливість самовиразитися, що є природним для їх віку. Усвідомлення себе як професіонала у конкретній сфері діяльності не простежується. Курсанти четвертого року навчання ідентифікують себе більше за індивідуальними характеристиками (31,1%), ніж професійно-індивідуальними (18,3%). Бажання належати до соціальної групи у них превалює над бажанням належності до професійно-соціальної групи (27,4% і 23,2% відповідно). У слідчих найбільш вираженими серед усіх груп досліджуваних є відповіді, що пов’язані з належністю до певної професійної групи (41,2%) і характеризування себе як професіонала за допомогою професійно-індивідуальних характеристик (31,7%). Ця категорія досліджуваних вже має певний професійний досвід, орієнтується у професії і є більш професійно визначеною.
продолжение
--PAGE_BREAK--