Психологічні особливості впливу кольору налюдину
Вступ
Всежиття нас супроводжує колір. Ще в утробі матері ми сприймаємо червоно-рожевесвічення, в якому знаходимося. З самого народження кожного з нас оточуютькольори, що виявляють вплив на організм, нервову систему та психіку людиниоб'єктивний, безпосередній вплив, налаштовуючи його в унісон з оточуючимсвітом.
Колірзначно впливає на нас: притягує нас і до нас, змушує робити покупки та викликаєрізноманітні емоції. Зумовлює раптові почуття і навіть фізіологічні реакції,від припливу крові до почуття холоду.
Впливкольору однаковий для всіх, незалежно від статусу, віку та рівня інтелекту. Алев той же час відношення до певного кольору може залежати від культурно-історичнихтрадицій та обрядів, а також ефект від впливу певного кольору залежить відзначення цього кольору і того, з чим він асоціюється у даної конкретної людини.
Мабуть,вам відомо, що кімнати пофарбовані в теплі, червоні відтінки потребують меншеопалення, бо в них людям менш холодно.
Колірможе навіть лікувати. Наприклад, біль знімають відтінки блакитного. А сил надаєпомаранчевий. Зелений заспокоює. Недарма ми так намагаємось хоча б не на довговирватись із міста – ближче до природи і її зеленому кольору.
Такожвін дуже впливає на психіку людини, адже його люди навчилися сприймати набагатораніше, ніж мову, наприклад. Знання кольорової дії використовуютьсядизайнерами, а в давнину вплив кольору на психіку та, звичайно, на все життя,було важливою частиною фен-шуй – науки про організацію навколишньогосередовища.
Врешті-рештколір може видавати нас з головою. По тому, яким кольорам ми надаємо перевагу,а які уникаємо, з якими кольорами асоціюємо певні почуття, емоції, людей миможемо багато сказати про нас самих. В психології існує маса тестів, пов'язанихз кольором, а також цілий напрям – кольоротерапія.
1. Фізичний вплив кольору
Прифізичній дії мова йде про вплив кольору на фізіологію людини. Об'єктивний впливкольору підтверджено експериментальним шляхом і залежить від кількості таякості кольору, періоду дії, особливостей нервової системи, віку, статі таінших факторів. Безпосередньою фізіологічною дією на весь організм людинипояснюються явища, викликані червоними та синіми кольорами, в особливості примаксимальній їх насиченості. Червоний колір збуджує нервову систему, викликаєприскорення дихання та пульсу, а також активізує роботу м'язової системи. Синійколір надає гальмівного впливу на нервову систему. Червоний, жовтий,помаранчевий кольори є кольорами екстраверсії, тобто імпульсу, оберненогоназовні. Група синього, фіолетового, зеленого, навпаки, для пасивноїінтроверсії та імпульсі обернених всередину.
Помаранчевийта червоний кольори, збуджуючи разом із зоровим і слуховий центр мозку, щовикликає удаване збільшення гучності шумів. Не позбавлено основи, що ці активнікольори часто називають «кричущими». Зелений і синій, заспокоюючі кольори,послаблюють збудження слухового центру, тобто як би послаблюють або компенсуютьгучність шумів.
2. Оптичний вплив кольору
Доцієї дії відносяться ілюзії та оптичні явища, викликані кольором та змінюючимизовнішній вигляд предметами. Розглядаючи оптичні явища кольору, всі кольориможна умовно поділити на дві групи: червоний і синій, так як здебільшогокольори по своїм оптичним характеристикам будуть наближені до якоїсь з цихгруп. Виключення складає зелений колір.
Світлікольори, наприклад, білий або жовтий створюють ефект іррадації, вони як бипоширюються на розташовані біля них біль темні кольори і зменшують пофарбованів ці кольори поверхні. Наприклад, якщо через щілину стіни з дощечок проникаєпромінь світла, то щілина здається ширшою, ніж насправді. Коли сонце світитькрізь віття дерев, ці вітки здаються більш тонкими, ніж завжди. Також потрібнопомітити центробіжний рух жовтого кольору та ценронаправленість синього. Якщозробити два кола рівної величини і заповнити один жовтим, а інший синім (див.малюнок 3), то вже після короткої концентрації на них стає помітним, що жовтевипускає промені, набуває руху з центру і наближується до людини. Інколиздається, що до променів можна доторкнутися. Синє же круг набуває доцентровогоруху і віддаляється від людини. Перше коло колить очі, у другому ж очіутопають.
Силацієї дії збільшується, якщо до нього додати різницю світлих і темних відтінків,тобто дія жовтого збільшиться при доданні до нього білого кольору, синього – придоданні чорного.
3. Емоційний вплив кольору
Припсихологічній дії мова йде про почуття та переживання, які ми можемо відчуватипід впливом того чи іншого кольору. Цей вплив дуже тісно пов'язаний з оптичнимиособливостями кольору.
Абсолютнозелений є найспокійнішим кольором. Він нікуди не рухається і не має ні звуку іне викликає ні радості, ні печалі. Ця постійна відсутність руху добре діє настомлених людей, але може з часом і набриднути. При введенні в зелений коліржовтого він оживає, стає більш активним. При доданні синього, змінюєтьсянавпаки, він робиться біль серйозним, вдумливим.
Зіншого боку, жовтий колір турбує людину, колить його, збуджує. Порівнюючи зістаном людської душі, його можна було б використати як мальовничій виразбезумства, сліпого сказу (жовтий колір Достоєвського).
Синійже схильний до поглиблення. Чим глибше, темніше стає синій колір, тим більшевін прикликає людину до безкінечного, будить в ньому голод до чистоти танадчутливому. Дуже темно синій дає елемент покою. Синій, доведений до межі зчорним, віддає призвук печалі. Стаючи більш світлим, синій набуває байдужогохарактеру і стає людині далеким і байдужим, як блакитне небо. І, стаючисвітліше стає все більш беззвучним, доки не дійде до беззвучного покою – білого.
Частобілий колір сприймається як «некольровий». Вій як би символ світу, де зникаютьусі фарби, всі матеріальні властивості. Тому і діє білий колір на нашу психікуяк мовчання. Але це мовчання як би не мертве, а, навпаки, повне можливостей.
Чорнийколір, навпаки, діє як дещо без можливостей, як мертва пляма, як мовчання безмайбутнього.
Рівновагубілого і чорного породжує сірий. Звичайно сірий колір не може дати ні руху, нізвуку. Сіре – беззвучне та нерухоме, але ця нерухомість іншого характеру, ніж узеленого кольору, створеного двома активними кольорами: жовти і синім. Томусірий колір – це безшумна нерухомість.
Червонийколір ми сприймаємо як характерно теплий колір, впливає внутрішньо якжиттєдайний, живий, турбуючий колір, що, однак, не має легковажності жовтого.На відміну від жовтого червоний колір як би палає всередині себе. Але ідеальночервоний колір дуже змінює свій вплив при зміні кольору. При доданні в червонийколір чорного виникає жорсткий, не здатний до руху коричневий. В біль холодномутоні у червоного зникає активність полум'я. Стаючи помаранчевим, червонийнабуває променистості жовтого, але постійно зберігає серйозність.
Фіолетовийколір – це немов охолоджений червоний, тому він звучить дещо болісно, як дещопридушене і сумне.
Вибірпереважного (улюбленого) кольору людиною визначається його характером ізалежить, також, від соціального фактору. На основі соціологічних дослідженьбув отриманий наступний ряд кольорів по мірі зменшення надання переваг:блакитний – фіолетовий – білий – рожевий – пурпурний – червоний – зелений – жовтий– помаранчевий – коричневий – чорний.
Характері виразність кольору може значно змінюватись в залежності від різноманітнихасоціацій. Кожен з нас намагається пояснити емоціональну характеристику того чиіншого кольору характером певних предметів, на яких ми звичайно сприймаємо цейколір. Це дуже індивідуальна особливість кожної людини, що залежить від набутогоними досвіду. Встановити тут буд-які правила дуже важко, але з деякоювірогідністю можна припустити, що червоний колір асоціюється з вогнем і кров'ю,жовтий – з сонцем, синій – з небом, водою, зелений – з лісом, лугами.
Врешті-решт,існує таке поняття як чути колір, тобто кожному кольору співставляється певнамузична нота. Це явище неможливо конкретно описати для кожного певного кольору,але не знайдеться ні однієї людини, яка стала б шукати вражень відяскраво-жовтого на басових клавішах роялю.
4. Вплив кольору на вегетативну нервову систему
Колірнадає сильного впливу на формування психофізіологічного статусу організмулюдини. Цей вплив, в першу чергу, опосередковується діяльністю ВНС, їїсимпатичним та парасимпатичними відділами: СНС і ПНС.
Особливізаслуги в напрямку впливу кольору на ВНС належать школі відомого російськогофізіолога – професора С.В. Кракова. Головним висновком багаточисельнихекспериментів, присвячених зв'язку кольорового зору з іншими органами чуття,було виявлення взаємозв'язку між кольоровим зором і ВНС, також гіпоталамусом,який, як відомо, відіграє інтеграційну роль в діяльності фізіологічних іпсихічних функцій організму. Вважається, що ядра передньої гіпоталамічноїобласті тісно пов'язані з нейрогіпофізом, мають відношення до інтеграції ПНС, аядра задньої гіпоталамічної області – до інтеграції СНС. Зорові провідні шляхианатомічно тісно пов'язані зі всіма цими структурами.
Результатиекспериментальних робіт школи С.В. Кракова (1935–1951 рр.) показали, щокольорова дія призводить до певних змін в тонусі ВНС, а в свою чергу, зміни втонусі ВНС вплинули на кольоровий зір.
Симпатикотропніподразники підвищують чутливість до синьо-зеленої частини спектру, а чутливістьдо червоно-жовтої частини у ока знижується. Особливо показове в цьому планіпряме введення в око адреналіну. І, навпаки, парасимпатикотропні агентипокращують чутливість до червоного і жовтого, а до синього і зеленого – знижують.
Сприйняттячервоно-жовтої частини спектру викликає активацію СНС і гальмує ПНС. Синій ізелений надають депресивної дії на СНС і активізуючи на ПНС.
Ізцього слідує, що чутливість ока до червоно-жовтої та синьо-зеленої частинамспектру носить реципрокний характер, аналогічно реципрокним взаємозв'язкам СНСі ПНС.
Зниження(або підвищення) чутливості до кольору означає збільшення (або зменшення)абсолютного порогу різниці даного кольору. Тим самим, активація СНС призводитьдо покращення розрізняння синього і зеленого, а відновленню балансу, так якжовтий з червоним стимулюють СНС, а синій із зеленим – ПНС.
Подібнийхарактер взаємозв'язків сприйняття кольору з діяльністю ВНС, дозволяє зробитивисновок про об'єктивну необхідності останньої в кольорових подразниках длясвоєї саморегуляції. Можна сказати, що організм, що знаходиться в стані «боротьби»або «втечі» має необхідність переважно в кольорах синьо-зеленої гами, ніжчервоно-жовтої. В той же час, стан спокою та відновлення призводять дозбільшення потреб у «активних» кольорах і зниженню – в «пасивних».
Придомінуванні СНС подальше збільшення її активації, якій сприяють червоний іжовтий, може призвести до дистресу, порушенню гомеостазу і тому чутливість окадо цих кольорів знижується, вони як би не помічаються. Посилення чутливості досинього і зеленого надає гальмівної дії на СНС і сприяє відновленню балансу.Також небажана і довгочасна перевага ПНС, так як це знижує готовність організмудо активних дій. Звідси зрозумілим стає покращення чутливості зору до «активних»кольорових подразників, що викликають підвищення тонусу СНС.
Це –спільна схема взаємозв'язку кольорового зору та ВНС, в рамках якої можливіпевні нюанси в залежності від конкретних фаз в діяльності СНС та ПНС,індивідуальних особливостей реактивності ВНС. Так в дослідженнях М.К. Плишкобуло показано, що для стану функціонального збудження нервової системихарактерний більш низький поріг (абсолютний) відмінності червоного кольору впорівнянні з зеленим, а особливо з синім. При функціональному гальмуванніспостерігалося обернене співвідношення порогів відмінності кольорів для данихкольорів.
Виходячиз цього, стає «психофізіологічно» зрозумілим ряд позитивних і негативнихзначень кольорів.
Так,синій в деякій мірі зелений, виправдовують свої характеристики як релаксуючі,заспокійливі і тому особливо переважні у виборі людьми, що мають необхідність врозслабленні та відпочинку. Однак, довгочасна дія цих кольорів призводить догальмування і навіть депресії, викликає враження чогось сумного та нецікавого.Червоний та жовтий як стимулюючі також виправдовують свої традиційніхарактеристики кольорів «активного боку». В цих кольорах «зацікавлена» НСлюдини, що добре відпочила, відновила сили і відчуває потребу в інтенсивнійдіяльності, проявленні своєї енергії. Тривала дія цих кольорів може призвестидо перезбудження, а потім до захисного гальмування НС.
Характервзаємозв'язку білого і чорного з функціонуванням ВНС є аналогічним: білийстимулює ерготропну систему організму, а чорний – трофотропну; Активація ПНСзбільшує потрібність в білому кольорі, а СНС – в чорному. Після активного,напруженого, насиченого подіями дня (білий) наступає ніч (чорний), коли людинаможе розслабитися і відпочити. Якщо зранку пахмурно і в природі переважаютьсвинцево-сині відтінки, то налаштуватися на активну роботу буває дуже важко,людина може впасти в пасивний, дрімотний стан і знаходитися в ньому достатньодовго. І, навпаки, яскравий, сонячний ранок сприяє швидкому переходу від сну добадьорості, досягненню необхідного рівня активності.
Яквже відмічалося, характер впливу кольорового середовища на ВНС людиниопосередковується її індивідуальною реактивністю, як протягом доби, так іпротягом більш тривалого часу.
5. Вплив кольору на центральну нервову систему і психічнудіяльність людини
колірнервовий фізичний емоційний
Те,що колір впливає на діяльність центральної нервової системи в світлівищевикладених експериментальних даних не викликає сумнівів. Однак, на відмінувід вегетативної нервової системи, на яку безумовно впливає колір,взаємозв'язок між кольором і центральною нервовою системою людини являє більшскладну картину. Якщо для ВНС колір – це, перш за все, кванти енергії, щопотрапляють в організм із зовнішнього світу, то для ЦНС колір, якщо можна таквисловитися, – і квант інформації про навколишній світ.
Завдякипевним відділам ЦНС у людини формуються кольорові відчуття, а інегративнадіяльність ЦНС забезпечує функціонування кольорового сприйняття і більш складніформи опрацювання інформації. Специфічні ураження центральної нервової системиможуть призвести до втрати людиною здатності сприймати кольори частково абоповністю, так названої кольорової агнозії. Взагалі розрізняють кольоровуагнозію і кольорову сліпоту або дефекти кольоросприйняття. Взагалі кольороваагнозія не виключає кольоросприйняття та правильного розрізняння окремихкольорів. Але хворі з кольоровою агнозією нездатні розв'язувати по кольоровійкласифікації, предметному відношенні кольору. Наприклад, вони не можуть сказатиякий колір у апельсину, моркви і т.д. Кольорова агнозія має центральнепоходження. При кольоровій сліпоті спостерігається або тотальна, або парціальнавідсутність кольоророзрізняння. Цей дефект може мати як периферичне походження(ураження сітківки), так і центральне, особливо, при ураженні 17 поляпотиличної кори головного мозку. Таким чином, вплив кольору на ЦНС, з одногобоку, опосередковано діяльністю її кольорового аналізатора (специфічнийінформаційний канал), а з іншого – ВНС (неспецифічний енергетичний канал).
Колір,як енергія, необхідний для підтримання тонусу центральної нервової системи.Відомі випадки так званого «кольорового голодування», коли при кольоровійбідності оточуючого пейзажу та обстановки розвивалися симптоми астенизації. Удітей, що тривалий час проживали в умовах «кольорового голодування»,спостерігаються навіть затримки інтелектуального розвитку.
Енергетичнийбік впливу кольору на центральну нервову систему вивчений ще недостатньо.Факти, що є в кольоровій психології носять фрагментний характер. Одним знебагатьох, достатньо широко освітлених аспектів цієї проблеми є кольоровіпереваги. Здавалося б, перевага в кольорі має пряме відношення до питання проенергетичний вплив кольору на ЦНС. Однак, не виключаючи інші фактори, щовпливають на надання кольорової переваги людини, неможна заперечити, що на нихсуттєво впливають енергетичні характеристики кольору.
Висновок
Колірнесе нам не тільки інформацію, але і безліч можливостей для розвитку ідосягнення бажаного. Нам зостається тільки навчитися читати цю інформацію івміти самим правильно внести її в життя. А в цьому, до речі, допомагає бірюзовийта смарагдово-зелений.
Отже,у своїй роботі я розглянула характеристику основних кольорів та їхрізноманітний вплив на організм людини, зокрема на вегетативну та центральнунервові системи. Визначила три види впливу кольору на людину і її психіку.Знайшла і описала різницю у наданні переваг у кольорі у дітей та дорослих тавзаємозв'язок кольору та емоцій. У своїй роботі я також розглянула впливкольору на процеси мислення та особливості символіки кольорів.
Надаюстислу характеристику найголовніших, з точки зору митців, чотирьох кольорів:
· Червоний – збуджуючий,зігріваючий, активний, енергійний, проникаючий, тепловий, активізує всі функціїорганізму; використовується для лікування вітряної віспи, скарлатини, корі таряду шкіряних захворювань; на короткий час збільшує м'язову напругу, підвищуєкров'яний тиск, прискорює ритм дихання.
· Жовтий – тонізуючий,збадьорюючий, зігріваючий, збільшуючий м'язову діяльність, стимулюючийдіяльність ЦНС, надає лікувальної дії при захворюваннях травного тракту,печінки, нирок та ревматизмі.
· Зелений – зменшує кров'янийтиск і розширює капіляри, заспокоює, знімає напругу, полегшує невралгії тамігрені, використовується при лікуванні астми, ларингіту.
Синій– уповільнює сердечну активність, діє седативно, заспокійлива дія може перейтив гальмівне, депресію. Сині промені застосовують при лікуванні запальнихзахворювань очей, вітрянці, скарлатині.
Списоквикористаної літератури
1.Урванцев Л.П. Психология восприятия цвета. Методическое пособие.Ярославль, 1981. 65 с.
2. Фрілінг Г., Ауер К.Человек, цвет, пространство. М., 1973.
3.Хомська Е.Д. Нейропсихология. М., 1987. 288 с.
4. Чхартішвілі Ш.Н.,Гобечія Ф.В. Влияние потребности на восприятие цветов в дошкольномвозрасте. // Некоторые вопросы психологии и педагогики социогенныхпотребностей. Тбилиси, 1974.