Агресивність підлітків

/>/>/>Зміст
Вступ
Розділ 1 Теоретичне дослідження
1.1 Загальне поняття агресивності
1.2 Особливості прояву агресії впідлітковому віці
1.3 Загальне поняття самооцінки
1.3 Розвиток самооцінки в підлітковомувіці
Висновки теоретичного дослідження
Розділ 2 Емпіричне дослідження
2.1. Результати дослідження
2.1.1 Характеристика вибірки
2.1.2. Характеристика методівдослідження та процедура дослідження
2.1.3 Звітні показники і статистичнідані
2.2 Обговорення результатів
Висновки емпіричного дослідження
Загальні висновки
Список використаної літератури
Додатки

/>Вступ
Професійний інтерес психологів до різних видів і рівнів змінособистості неповнолітніх і їх характерологічних особливостей досить високий істійкий багато років. Про це свідчать спрямованість і кількість робіт, присвяченихпроблемі агресивної поведінки як закордонних, так і вітчизняних психологів.
Підлітковий вік – це складний час великих змін і новотворів. Дитина хоче заявити про себе,прагне до самостійності. Те ж, що прийнято звичайно називати особистістю, є нечим іншим, як самосвідомістю людини, що виникає саме в цю пору: нова поведінкалюдини стає поведінкою для себе, людина сама усвідомлює себе як єдність. Це єкінцевий результат і центральна точка всього перехідного віку.
Сучасні підлітки живуть у вкрай нестабільних умовах. Власніпроблеми, пов’язані з особливостями віку, підсилюються загальним занепадомморальних цінностей людства. Байдужість дорослого населення до проблем дітейзмушує їх самостійно, методом «спроб і помилок», вчитись орієнтуватись у житті.
У зв'язку із цим, під час глобальних змін самосвідомості, яківідбуваються під час перехідного віку, часто виникають проблеми. Зокрема,однією з таких проблем є агресивна поведінка підлітків та проблема рівня самооцінки. Вже недитина та ще не доросла людина, підліток формує оцінку своєї особистості. Вонаформується на основі оцінок оточуючих: батьків, друзів, вчителів,однокласників. Для комфортного життя нормальна людина потребує любові тасприйняття соціумом. Питання про самооцінку тобто відношення до себе, прийняттясебе навіть для дорослої людини складне та багатогранне. Для підлітка, який вцей час починає формувати своє «Я» і місце в суспільстві хворобливе відношеннядо себе, як зі знаком плюс, так і зі знаком мінус, створює багато проблем.Часто проявом неадекватного відношення до себе може стати агресивна поведінка убудь-якому прояві. Нажаль, коли дорослі люди стикаються з девіантною абоделінквентною поведінкою підлітка єдиними «ліками» вважається суворе покарання.Але, більш дієвим було б аналізування причин такої поведінки. Можливо, самерівень самооцінки і проблеми та комплекси, пов’язані з відношенням до себележать в основі та мотивації агресивних проявів. Тож метою курсової роботи єдослідження особливостей прояву агресії, рівня самооцінки та їх взаємозв’язок впідлітковому віці. Головні задачі роботи — дослідити такі аспекти обраної теми:
·Проаналізувати науково-методичну літературу попроблемі підліткової агресії та рівня самооцінки
·Дослідити особливості самооцінки та рівеньагресивності в підлітковому віці
·Встановити наявність кореляційного взаємозв’язку між агресією та рівнемсамооцінки
·Встановити наявність кореляційного взаємозв’язку міжформами агресивної поведінки
·Проаналізувати отримані результати
У нашій країні вже накопичений чималий досвід по вивченню та дослідженнюдевіантної поведінки та неадекватної самооцінки, але ця тема не перестає бутиактуальною. Нажаль, дана тематика розробляється локально і не охоплює багатьохважливих аспектів. Також, робота по ліквідації причин та проявів як агресії,так і проблем з самооцінкою не займає належного місця в системі освіти таповсякденного житті підлітків, їх батьків та шкільних психологів.
Об’єктом дослідження було обрано дітейстаршого підліткового віку. Предмет дослідження – самооцінка та агресіяяк якість особистості.
Для проведення дослідження було обрано підлітків старшої вікової групитобто діти віком 13-15 років. Ними стали учні ліцею №4 м. Кременчука. Кількістьдосліджуваних – 29 чоловік. Всі учасники дослідження вчаться в одномуколективі, мають різні інтереси, належать до різних соціальних класів. На учнівкласу немає великої кількості дорікань, рівень успішності навчання середній.Група доволі дружна, має своїх лідерів.
Для оцінки рівня самооцінки було обрано методику дослідження самооцінки особиС.А. Будасси. Методика С.А. Будасси дозволяє проводити кількісне дослідженнясамооцінки особи, тобто її вимір. У основі даної методики лежить спосібранжирування. В ній пропонується обрати 20 якостей особистості і проранжируватиїх відносно свого уявлення про ідеальне «Я» і «Я» реальне.
Для оцінки рівня агресивності була використана методика А.Басса – А. Дарки. Вона складається з 75 питань. Після обробки дозволяє оцінитирівень різних форм агресивної поведінки: фізична агресія, непряма агресіясхильність до роздратування, негативізм, образа, підозрілість, вербальнаагресія, відчуття провини. Та рівень загальної агресивності.
Розділ1. Теоретичне дослідження1.1Загальне поняття агресивності
Для того щоб вивчати агресію, потрібно по-перше піднятипитання про саме визначення агресії.
У літературі різними авторами запропонована безліч визначеньагресії:
· Підагресією розуміється сильна активність, прагнення до самоствердження.(BenderL.)
· Підагресією розуміються акти ворожості, атаки, руйнування, тобто дії, які шкодятьіншій особі або об'єкту. Людська агресивність є поведінкова реакція, щохарактеризується проявом сили в спробі завдати шкоди або збиток особистості абосуспільству. (Delgado H.)
· Агресія — реакція, у результаті якої інший організм одержує болючі стимули.(Buss A.)
· Агресія — фізична дія або погроза такої дії з боку однієї особини, які зменшують волю абогенетичну пристосованість іншої особини. (Uilson)
· Агресія — злісне, неприємне, що заподіює біль навколишнім, поводження.
Існує три основних підходи в поясненні природи агресивності.
Перший поєднує теорії в яких агресивність трактується якприроджена інстинктивна властивість людини (сюди входять різноманітні теоріїпсихологічного толку, починаючи з ортодоксального фрейдистського психоаналізу,а також близькі до них теорії (етіологічні).
У рамках другого підходу (почасти пересічного з першим)агресія описується як поведінкова реакція на фрустрацію.
Третій складають концепції, які розглядають агресивність якхарактеристику поведінки, що формується в наслідок навчання (біхевіористичнітеорії). [3]
Агресія може бути спричинена різними факторами і матирізноманітні прояви.
Агресивна поведінка в підлітковому віці може бутиспровокована багатьма факторами:
· Індивідуальнийфактор, що діє на рівні психобіологічних передумов асоціальної поведінки, якіутрудняють соціальну адаптацію індивіда;
· Психолого-педагогічнийфактор, що проявляється в дефектах шкільного й сімейного виховання;
· Соціально-психологічнийфактор, що розкриває несприятливі особливості взаємодії неповнолітнього зісвоїм найближчим оточенням у родині, на вулиці, у навчально-виховномуколективі;
· Особистіснийфактор, що, насамперед, проявляється у активно-виборчому відношенні індивіда дообраного середовища спілкування, до норм і цінностей свого оточення, допедагогічних впливів родини, школи, громадськості, а також в особистихціннісних орієнтаціях і особистої здатності до саморегулювання своєї поведінки;
· Соціальнийфактор, що визначається соціальними й соціально-економічними умовами існуваннясуспільства.
Виявлення негативних впливів ускладнене, насамперед, тому щовони не виступають ізольовано, а представляють взаємодію найрізноманітнішихфакторів, що діють із різним негативним внеском у розвиток поведінки, щовідхиляється. Людський розвиток обумовлений взаємодією багатьох факторів:спадковості, середовища (соціального, біогенного, абіогенного), виховання(вірніше багатьох видів спрямованого впливу на формування особистості), власноїпрактичної діяльності людини. [1]
Найчастіше корні агресивності й підвищеної тривожностійдуть у раннє дитинство, закріплюючись або згладжуючись у більш пізньому віці.1.2Особливості прояву агресії в підлітковому віці
Підліткова агресія може спричинюватися різними факторами, тамати різноманітні прояви.
Серед форм агресивних реакцій підлітка, що зустрічаються в різнихджерелах, необхідно виділити наступні:
·Фізична агресія (напад) — використання фізичної силипроти іншої особи.
·Непряма агресія — дії, які не непрямо спрямовані наіншу особу (плітки, злісні жарти), так і ні на кого не спрямовані вибухи люті(лемент, тупання ногами, биття кулаками по столу, ляскіт дверима й ін.).
·Вербальна агресія — вираження негативних почуттів якчерез форму (лемент, вереск, сварка), так і через зміст словесних відповідей(погрози, прокльону, лайка).
·Схильність до роздратування — готовність до прояву принайменшому порушенні запальності, різкості, брутальності.
·Негативізм — опозиційна манера поведінки, звичайноспрямована проти авторитету або керівництва. Може наростати від пасивного опорудо активної боротьби проти сталих законів і звичаїв.
З форм ворожих реакцій відзначаються:
·Образа — заздрість і ненависть до навколишнього,обумовленим почуттям гіркоти, гніву на увесь світ за дійсні або мнимістраждання.
·Підозрілість — недовіра й обережність стосовно людей,засновані на переконанні, що навколишні мають намір заподіяти шкоду.
Тож, підліткова агресія може спричинюватися різноманітними такомплексними причинами та мати різні прояви. Так як поняття особистості єцілісним, вивчення її структури і компонентів може пролити світло на феноменагресії. [5]1.3Загальне поняття самооцінки
Самооцінка є складним особистісним утворенням і відноситьсядо фундаментальних властивостей особистості. У ній відбивається те, що людинадізнається про себе від інших, і її власна активність, спрямована наусвідомлення своїх дій і особистісних якостей. [8] Відношення людини до самої себе є найбільш пізнімутворенням у системі її світосприйняття. Але, незважаючи на це (а може бути,саме завдяки цьому), у структурі особистості самооцінці належить особливоважливе місце. [10]
Самооцінка пов'язана з однією із центральних потреб людини — потребою в самоствердженні, що визначається відношенням її дійсних досягнень дотого, на що людина претендує, яку мету перед собою ставить — рівень домагань.
Отже, функції самооцінки й самоповаги психічного життяособистості полягають у тому, що вони виступають внутрішніми умовами регуляціїповедінки й діяльності людини. Завдяки включенню самооцінки в структурумотивації діяльності, особистість постійно співвідносить свої можливості,психічні ресурси із цілями й засобами діяльності.
Самооцінка не є щось стале, споконвічно властиве особистості.Саме формування самооцінки відбувається в процесі діяльності й міжособистісноївзаємодії. Соціум у значній мірі впливає на формування самооцінки особистості.Тому формування оптимальної самооцінки дуже залежить від справедливої оцінкивсіх цих людей. Адекватне оцінювання себе в ситуації взаємодії з іншими людьмиє одним з основних показників соціально-психологічної адаптації. Якщосамооцінка деформована, то це вже достатня умова для соціальної дезадаптації.[7]
Розвивається самооцінка шляхом поступового занурення(інтеріоризації) зовнішніх оцінок, що виражають сімейні вимоги та вимоги людинидо самої себе. У міру формування й зміцнення самооцінки зростає здатність дотвердження й відстоювання своєї життєвої позиції.
Знання, накопичені людиною про саму себе, а також глобальнасамооцінка, що формується на основі таких знань, дозволяють сформуватибагатомірне утворення, що називається «Я-Концепцією» й становить ядроособистості. «Я-Концепція» — це більш-менш усвідомлена, пережита як неповторнасистема знань людини про себе, на основі якої він будує взаємодію з іншимилюдьми, здійснює регуляцію своєї поведінки й діяльності. При цьому«Я-Концепція» представляє набір описових знань про себе, а самооцінка припускаєоцінний компонент. [11]
У людини існує декілька змінюючих один одного образів«Я». Знання індивіда про себе в даний момент, у момент самогопереживання позначається як " Я-реальне". Крім цього в людини існуєзнання про те, якою вона повинна бути, щоб відповідати власним знанням проідеал, так зване " Я-ідеальне". [12]
Співвідношення між «Я — реальним» і «Я — ідеальним» і характеризує адекватність знань людини про себе, що знаходитьсвоє вираження в самооцінці.
Виділяють актуальну (те, що вже досягнуто) і потенційну (те,на що здатна людина) самооцінку. Потенційну самооцінку часто називають рівнемдомагань.
Розглядають самооцінку як адекватну/неадекватну — відповідну/невідповідну реальним досягненням і потенційним можливостяміндивіда. Так само різниться самооцінка за рівнем — високому, середньому,низькому. [7]
До оптимальної самооцінки відносяться «високийрівень» і «вище за середній рівень» (людина заслужено цінує,поважає себе, задоволена собою), а також «середній рівень» (людинаповажає себе, але знає свої слабкі сторони й прагне до самовдосконалення,саморозвитку). Але самооцінка може бути й неоптимальною — надмірно завищеноюабо занадто заниженою.
Чотири основних джерела оцінних суджень, здатних значновпливати на самооцінку — це родина, школа, референтна група йінтимно-особистісне спілкування. [9] Таким чином, самооцінкалюдини формується в першу чергу в результаті її активної взаємодії знавколишнім середовищем, особливо із соціумом. [7]
Інший фактор, важливий для формування самооцінки, пов'язанийз інтеріоризацією соціальних реакцій на дану людину. Іншими словами, людинасхильна оцінювати себе так, як, на її думку, її оцінюють інші. У цілому картинавиглядає таким чином, що люди докладають більших зусиль для того, щоб знайбільшим успіхом «вписатися» у структуру суспільства. Вартоособливо підкреслити, що самооцінка, незалежно від того, чи лежать у її основівласні судження людини про себе або інтерпретації суджень інших людей,індивідуальні ідеали або культурно задані стандарти, завжди носить суб'єктивнийхарактер. [8]
Таким чином, самооцінка як найважливіший компонент цілісноїсамосвідомості особистості, виступає необхідною умовою гармонійних відношеннілюдини як із самою собою, так і з іншими людьми, з якими вона вступає вспілкування й взаємодію. Адекватна самооцінка корелює з позитивним відношеннямдо інших людей, а також здатністю до саморозкриття, установленню глибокихміжособистісних контактів. [13]1.3Розвиток самооцінки в підлітковому віці
Підлітковий період — це періодінтенсивного формування самооцінки, бурхливого розвитку самосвідомості якздатності спрямовувати свідомість на власні психічні процеси, включаючи іскладний світ своїх переживань, потреби пізнати себе як особистість. Буловстановлено, що в підлітковий період формується уміння оцінювати себе не тількичерез вимоги авторитетних дорослих, а й через власні вимоги.
Основним критерієм оцінки себе стаютьморально-психологічні аспекти взаємовідносин. Зміст і характер уявлення просебе безпосередньо залежать від міри включеності школяра в різні видидіяльності та від досвіду спілкування з ровесниками і дорослими.
Виділяють такі стадії розвиткусамооцінки підлітка: стадія 10 — 11 років (підлітки підкреслюють свої недоліки,вони глибоко переживають невміння оцінити себе, переважає критичне ставлення досебе); стадія 12 — 13 років (актуалізується потреба в самоповазі, загальномупозитивному ставленні до себе як до особистості); стадія 14 — 15 років (виникає„оперативна самооцінка", яка визначає ставлення підлітка до себе втеперішній час, підліток зіставляє свої властивості з нормами).[7]
Фаза індивідуалізації в підлітковому віці характеризуєтьсяуточненням і розвитком знань про самого себе — активним формуванням образу«Я». Провідним центральним психічним новотвором підлітка стає почуттядорослості й самосвідомість, потреба усвідомити себе як особистість. У підліткавиникає інтерес до свого внутрішнього життя, якостям власної особистості,потреба в самооцінці, зіставленні себе з іншими людьми.
Спочатку в основі самосвідомості підлітка як і раніше лежатьсудження про нього інших — дорослих (учителів і батьків), колективу, товаришів.Молодший підліток немов дивиться на себе очима оточуючих. Підростаючи, дитинапочинає більш критично ставиться до оцінок дорослих, для неї стають важливими йоцінки її однолітків, і власні знання про ідеал; крім цього, починаєпозначатися тенденція самостійно аналізувати й оцінювати власну особистість.[9] Але оскільки підліток ще не має достатнього вміння правильно аналізувативласні особистісні прояви, то на цій основі можливі конфлікти, породжуваніпротиріччям між рівнем домагань підлітка, його думкою про себе і його реальнимположенням в колективі, відношенням до нього з боку дорослих і товаришів.Установлено, що в дітей, негативно сприйнятих однолітками, складається більшнизька самооцінка, і навпаки.
Таким чином, тільки в підлітковому віці починає розвиватисясправжня самооцінка — оцінка людиною самого себе з переважною опорою накритерії свого внутрішнього світу, обумовлені власним «Я». Це неозначає, що оцінка оточуючих тепер не є значимою: вона просто в нормі перестаєвідігравати домінуючу роль. [11]
Підліток яскраво проявляє себе у мотиваційно-потребовій сфері- сфері спілкування, емоційних контактів. Самооцінка свого місця в соціумі граєякщо не вирішальну, то одну з головних ролей у формуванні особистості,визначаючи в значній мірі соціальну адаптацію й дезадаптацію особистості,будучи регулятором поведінки й діяльності. [10]
У силу своїх вікових особливостей підлітки набагато частішеінших вікових груп можуть стати дезадаптованими в результаті внутрішньої абозовнішньої (іноді комплексної) дизгармонізації взаємодії особистості із самоюсобою або оточенням, що проявляється у внутрішньому дискомфорті, порушенняхвзаємин, поведінці й діяльності. Самі по собі вікові особливості не тягнутьдезадаптацію, але якщо з'являються провокуючі фактори, вона, як правило,виникає й потім її дуже важко перебороти. [7]
Самооцінка підлітка найчастіше нестабільна й недиференційована. Згідно з літературними даними, на підлітковий вік доводитьсясамий суперечливий, конфліктний етап розвитку самооцінки.Висновкитеоретичного дослідження
Вивчаючи теоретичну основу обраної проблематики можна зробитикілька висновків.
По-перше, в основі агресивної поведінки підлітків найчастішезнаходяться психологічні або соціально-психологічні проблеми, які супроводжуютьпубертатний період. Серед форм агресії можна виділити такі: фізична агресія,непряма агресія, вербальна агресія, схильність до роздратування, негативізм. Зформ ворожих реакцій відзначаються: образа, підозрілість.
По-друге, підлітковий період — цеперіод інтенсивного формування самооцінки, бурхливого розвитку самосвідомостіяк здатності спрямовувати свідомість на власні психічні процеси, включаючи іскладний світ своїх переживань, потреби пізнати себе як особистість. Буловстановлено, що в підлітковий період формується уміння оцінювати себе не тількичерез вимоги авторитетних дорослих, а й через власні вимоги.
Тож, на основі даної теоретичної базими будемо проводити емпіричні дослідження, в результаті яких можна буде зробитивисновки щодо взаємозв’язку між рівнем агресії та рівнем самооцінки.
агресивність самооцінка підліток будассі
Розділ2. Емпіричне дослідження2.1Результати дослідження 2.1.1Характеристика вибірки
Для проведення дослідження було обрано підлітків старшоївікової групи. Ними стали 29 учнів ліцею №4 м. Кременчука. Успішність класусередня або вище середнього у вчителів суворих дорікань на поведінку дітейнемає. Серед учнів класу немає підлітків, у яких була помічена делінквентнаповедінка. Діти належать до сімей різних соціальних класів, різного походження,матеріального забезпечення. Тобто можна зробити висновки, що всі дітивиховувалися в різних умовах, їм прививались різні моральні та етичні принципи.Діти мають різні інтереси, але є кілька групувань. Здебільшого учні спілкуютьсяз особами своєї статі. Відзначається наявність виражених лідерів класу як середхлопців, так і серед дівчат. Колектив доволі дружний, приймає активну участь упозакласних заходах. Протягом навчання було кілька серйозних конфліктнихситуацій, які стосувались образливого відношення членів колективу до кількохсвоїх однокласників, але на даний момент конфронтація не продовжується, так яккласний керівник прийняла міри щодо погашення ворожості. До вчителів учнівідносяться з повагою, мають теплі стосунки. Тож загалом, зараз у колективівідчуваються дружні, нормальні відносини як між однокласниками, так і міжкласом та їх керівництвом.2.1.2Характеристика методів дослідження та процедура дослідження
Для оцінювання рівня самооцінки було обрано використовувати методикудослідження самооцінки особи С.А. Будассі. Методика С.А. Будасси дозволяєпроводити кількісне дослідження самооцінки особи, тобто її вимір. У основіданої методики лежить спосіб ранжирування. В ній пропонується обрати 20 якостейособистості і проранжирувати їх відносно свого уявлення про ідеальне «Я» і «Я»реальне. Результатом обробки є співвідношення «Я» реального і «Я» ідеального,тобто наскільки людина відповідає своїм уявленням про ідеальну особистість.
Для оцінки рівня агресивності була використана методика А.Басса – А. Дарки. Вона складається з 75 питань. Після обробки дозволяє оцінитирівень різних форм агресивної поведінки: фізична агресія, непряма агресіясхильність до роздратування, негативізм, образа, підозрілість, вербальнаагресія, відчуття провини, рівень загальної та мотиваційної агресивності. Данаметодика дозволяє охопити всі компоненти агресивної поведінки, а також єзручною в роботі так як є зрозумілою для дітей підліткового віку.
Перед процедурою опитування вчителі та школярі булипроінформовані про цілі та тематику дослідження. Також учні отримали інструкціющодо вимог проходження методик. Спершу вони проходили методику дослідженнясамооцінки, тому що вона є більш об’ємною та складною. Не дивлячись наінструкцію діти потребували додаткового роз’яснення. Кожному з них було дано особистий бланк для заповнення.
Після того, як всі учні закінчили проходити методику дослідженнясамооцінки особи С.А. Будассі, їм було запропоновано методику А. Басса – А.Дарки. Як і раніше, вони отримали інструкцію та бланки для відповідей. З другоюметодикою діти впорались швидше та легше. Проведення всього опитування зайнялодва уроки, тобто півтори години.2.1.3Звітні показники і статистичні дані
Після проведення обробки результатів перевірявся кореляційнийзв’язок між агресивністю та рівнем самооцінки, та взаємозв’язок між видамиагресії. Аналіз проводився за допомогою комп’ютерної програми SPSS. Для виявлення достовірних зв’язківвикористовувався метод кореляції Спірмена та для перевірки отриманих зв’язків –метод кореляційного коефіцієнта Пірсона. Тож, ми отримали наступні результати:
1.  Було виявлено прямийдостовірний зв’язок між Почуттям вини тарівнем самооцінки (k=0.422; p=0.022)
2.  Між рівнем фізичної тавербальної агресії (k=0,425; p=0,022)
3.  Між рівнем фізичної агресіїта загальною агресивністю (k=0,796; p=0)
4.  Між рівнем фізичної агресіїта мотиваційною агресивністю (k=0,696; p=0)
5.  Між рівнем непрямої агресіїта образою (k=0,423; p=0.022)
6.  Між рівнем непрямої агресіїта загальною агресивністю (k=0,521; p=0.004)
7.  Між рівнем непрямої агресіїта ворожістю (k=0,417; p=0.024)
8.  Між схильністю дороздратування та вербальною агресією (k=0,567; p=0.001)
9.  Між схильністю дороздратування та мотиваційною агресивністю (k=0,698; p=0)
10. Між образою та почуттям вини(k=0,367; p=0.05)
11. Між образою та ворожістю (k=0,824; p=0)
12. Між підозрілістю та ворожістю(k=0,678; p=0)
13. Зворотній зв’язок міжвербальною агресією та почуттям вини (k= — 0,391; p=0.036)
14. Між вербальною агресією тазагальною агресивністю (k=0,735; p=0)
15. Між вербальною агресією тамотиваційною агресією (k=0,872; p=0)
16. Між почуттям вини таворожістю (k=0,375; p=0.045)
17. Між загальною агресивністю тамотиваційною (k=0,807; p=0)
Для перевірки та більшої вірогідності результатів булопроведено метод кореляційного коефіцієнту Пірсона. Отримані результати повністюзбіглися з отриманими раніше за допомогою метода Спірмена, тому можна сказати,що результати дослідження вірні.
Кореляційний аналіз був проведений на основі оброблених данихпроведення методик А. Басса — А. Дарки та опитувальника С.А. Будассі. Зібранідані знаходяться в таблиці 1 та таблиці 2.
Таблиця 1
Звітна таблиця по отриманим результатам по методикам і шкалам№ П.І. Форми агресії Загальні шкали Фізична агресія Непряма агресія Схильність до роздратування негативізм образа підозрілість вербальна агресія чувство вины Загальна шкала агресивності Загальна шкала мотиваційної агресії Загальна шкала ворожості 1 Федоренко И. 6 2 5 4 3 3 9 1 17 20 6 2 Медар 8 6 5 3 7 6 9 6 23 22 13 3 Кінчарук 9 6 3 2 8 6 10 6 25 22 14 4 Карлик 2 2 2 2 4 7 4 2 8 8 11 5 Малохан 4 3 3 1 2 6 8 13 13 3 6 Притуляк 8 4 5 3 5 6 10 7 22 23 11 7 Крамаренко 8 5 8 3 4 5 9 4 22 25 9 8 Холошин 7 5 3 4 5 6 8 8 20 18 11 9 Літун 5 6 6 4 6 6 9 6 20 20 12 10 Попенко 4 5 7 3 7 4 8 8 17 19 11 11 Третьяков 6 7 3 3 7 6 7 9 20 17 16 12 Коваль 9 7 4 3 7 8 7 8 23 20 15 13 Пантелус 9 4 9 4 4 5 11 4 24 29 9 14 Томашевич 9 6 8 4 4 7 10 9 25 27 11 15 Богослова 9 6 4 3 3 2 12 5 27 25 5 16 Голубенко 7 8 4 5 5 6 9 8 24 20 11 17 Скопецька 5 7 4 2 6 5 3 5 15 12 11 18 Медведева 3 7 4 2 7 5 7 9 17 14 12 19 Ульяніч 3 6 5 2 4 7 7 8 16 15 11 20 Сепетова 4 3 8 3 3 3 11 4 18 23 6 21 Новікова 6 5 4 4 2 6 11 5 22 21 8 22 Борисенко 7 8 4 3 5 6 10 6 25 21 11 23 Ступка 7 2 4 4 5 5 7 9 16 18 10 24 Дудко 7 8 6 4 4 6 11 4 26 24 10 25 Кость 5 5 9 5 3 12 8 22 26 8 26 Толстая 8 5 6 4 5 5 7 8 20 21 10 27 Адаменко 3 4 7 5 8 7 10 8 17 20 15 28 Мягких 9 4 7 3 5 6 11 24 27 11 29 Коба 4 2 3 1 3 8 4 8 10 11 11
Таблиця 2
Звітна таблиця по отриманим результатам по методикам і шкалам№ П.І. Результат Рівень самооцінки 1 Федоренко Игорь -0,52 Неадекватно занижений 2 Медар Максим 0,34 Середній адекватний 3 Кинчарук Игорь -0,58 Неадекватно занижений 4 Карлик Антон -0,44 Занищений адекватний 5 Малохан Женя 0,81 Завищений адекватний 6 Притуляк Рома -0,785 Неадекватно занижений 7 Крамаренко Андрей 0,33 Середній адекватний 8 Литун Дима 0,28 Середній адекватний 9 Холошин Андрей 0,55 Завищений адекватний 10 Попенко Алексей 0,28 Середній адекватний 11 Третьяков Дмитрий 0,22 Середній адекватний 12 Коваль Дмитрий 0,38 Середній адекватний 13 Пантелус Коля -0,34 Завищений адекватний 14 Томашевич Валера 0,545 Завищений адекватний 15 Богослова Наташа 0,78 Завищений адекватний 16 Голубенко Ира 0,61 Завищений адекватний 17 Скопецкая Маша 0,32 Середній адекватний 18 Медведева Настя 0,44 Завищений адекватний 19 Ульянич Виолетта 0,72 Завищений адекватний 20 Сепетова Анна 0,57 Завищений адекватний 21 Новикова Яна 0,26 Середній адекватний 22 Борисенко Валентина 0,18 Середній адекватний 23 Ступка Лиза 0,78 Завищений адекватний 24 Дудко Елена 0,43 Завищений адекватний 25 Кость Елена 0,37 Середній адекватний 26 Толстая Евгения 0,61 высокий адекватный 27 Адаменко Дарья 0,27 Середній адекватний 28 Мягких Валерия 0,05 Середній адекватний 29 Коба Людмила 0,49 Середній адекватний
2.2Обговорення результатів
Провівши збір інформації та проведення дослідження отриманірезультати підлягли інтерпретації.
Головна ціль курсової роботи була поставлена як з’ясуваннянаявності кореляційного зв’язку між рівнем агресії та рівнем самооцінки упідлітків старшої вікової групи. Тож, дивлячись на результати аналізу мибачимо, що існує достовірний прямий зв’язок між почуттям вини та рівнемсамооцінки (k=0.422; p=0.022). Іншими словами чим вищесамооцінка – тим більш виражене почуття вини. На сам перед треба наголосити, щосамооцінка – це співставлення своєї особистості з ідеалом. Тобто людина, у якоїсередній або високий рівень самооцінки вважає, що її особистісні якості не дужерозходяться с якостями ідеального «Я». Наявність кореляційного зв’язку самооцінки та почуття винипоказує, що така людина вимоглива до себе і навіть невеликі провини сприймаєблизько до серця. Ці відчуття і призводять до почуття вини. І навпаки, людина,в якої низький рівень самооцінки, яка відноситься до себе дуже критично івизначає свою особистість як негативну, погану, далеку від ідеалу маєможливість списати провину на свої недоліки. Таку залежність ми виявили вже упідлітковому віці, коли самооцінка лише формується і ще не остаточносформувався стиль діяльності. Але якщо така тенденція буде продовжуватись умайбутньому з такої дитини може вирости дорослий, який не несе повноївідповідальності за свої вчинки. Також від ставлення до себе та своїх провинзалежить мотиваційна сфера людини, адже занижений рівень дорікань призводить добажання уникати відповідальності та прийняття важливих рішень. Згідно зотриманих результатів також можна зробити висновок, що людина, у якої високасамооцінка, а почуття вини не дає їй спокою, буде підвищувати вимоги до себе іпостійно розвиватись. Треба наголосити, що по відношенню до підлітків не можнавикористовувати маніпулювання на почутті провини, адже в цьому віці психікадитини є дуже гнучкою та нестабільною і постійні дорікання можуть призвести допсихологічних травм, які згодом можуть заважати продуктивній діяльності людини,її особистісному росту та прагнення до розвитку та гармонії.
Слід зауважити, що в результаті аналізу кореляційних зв’язківне було знайдено достовірного взаємозв’язку між рівнем загальної тамотиваційної агресивності та рівнем самооцінки. Це свідчить про те, що проявиагресії можуть проявлятись у підлітків як з високим, так і з низьким рівнемсамооцінки. Також можна сказати що девіантна або делінквентна поведінка такожне залежить від оцінювання реального «Я». На це слід звернути увагу педагогамта шкільним психологам. Також це свідчить про те, що самооцінка не є факторомпрояву агресії.
Також проводився кореляційний аналіз форм агресії.Достовірний позитивний зв'язок був виявлений фізичною агресією та вербальною (k=0,425; p=0,022) між рівнем фізичної агресіїта загальною агресивністю (k=0,796; p=0), між рівнем фізичноїагресії та мотиваційною агресивністю (k=0,696; p=0). В цьому випадку слід проаналізувати загальний рівень виховання. Звіснолюдина, яка дозволяє собі проявляти негативні емоції за допомогою фізичної силине буде стримувати себе в лайці. І навпаки, найчастіше бійки починаються зсловесних образ. Можна також відмітити, що рівень фізичної агресії в хлопціввсе ж вищий в середньому, ніж у дівчат, але, нажаль рівень вербальної агресіївисокий у представників обох статей.
Цікаво, що з'ясувався кореляційний зв'язок між непрямоюагресією та образою (k=0,423; p=0.022). Тобто в основі проявів непрямої агресії — дій, які не непрямоспрямовані на іншу особу (плітки, злісні жарти), так і ні на кого не спрямованівибухи люті (лемент, тупання ногами, биття кулаками по столу, ляскіт дверима йін.) – лежить образа на когось чи в загалом на життя. Одним із компонентівобрази є заздрість – людина несвідомо ображається на інших (красивіших,розумніших, багатших, тих, кого більше кохають, краще сприймають, більшпопулярних). Людина, а в нашому випадку підліток (ще більш уразливий, ніждоросла людина) відчуваючи і розуміючи різницю і не маючи можливості (абобажання) йти на відверту конфронтацію, єдиною можливістю нанести шкоду бачить увисловлюванні агресії в плітках, злих жартах, наклепах. Або взагалі вспрямованих на сторонні предмети вибухах агресії.
Також був виявлений зв'язок між схильністю до роздратуваннята вербальною агресією (k=0,567; p=0.001). Ця тенденція є цілком закономірною. Адже найчастіше роздратуваннясупроводжується криком та лайкою. У підлітковому віці це найбільш помітно, бодитина ще не навчилась контролювати свої емоції і схильна висловлювати їх утакий, деструктивний спосіб. Таку ж закономірність можна прослідити в зв'язкуміж схильністю до роздратування та загальним рівнем мотиваційної агресії. Підчас аналізу ми виявили його як достовірний та прямий (k=0,698; p=0). Це пояснюється тим, що мотиваційнаагресія є основою і серцевиною агресивної поведінки, коли агресивні прояви –лише інструмент, за допомогою якого агресивні наміри взаємодіють з оточуючимсередовищем. А роздратування у підлітків є звичною формою висловлюванняневдоволення.
Цікавим є зв'язок, який був нами виявлений. Це кореляція міжобразою та почуттям провини (k=0,367; p=0.05). Якщо розкласти на компоненти образа – це злість, змішана з почуттямтого, що людина не отримала бажаного. З цього випливає, що коли підліток неотримує те, чого хоче, він несвідомо може винуватити себе. Мається на увазі, щов нашому розумінні людина отримує щось тому що заслужила. Тобто, не маючибажаного і аналізуючи причини, які до цього призвели, ми схильні вважати, що цесталося бо ми не відповідаємо критеріям, за якими це «щось» дають.
Також проявився зв'язок між образою та ворожістю (k=0,824; p=0). В цьому випадку можназробити висновок що ворожість до навколишнього світу також базується образі нацей ж навколишнє. Підліток, постійно відчуваючи образу, накопичує її в собі і унього формується стійке враження, що все навкруги несправедливе до нього і можепричинити зло. Звісно, керуючись такою логікою кращим захистом буде ворожеставлення до потенційної загрози.
Ще один зв'язок, виявлений в ході аналізування данихстосується кореляції між підозрілістю та ворожістю (k=0,678; p=0). Якщо виділити один ізкомпонентів підозрілості – страх, можна пояснити виявлений зв'язок. Якщо дитинабоїться, то закономірним захисним механізмом буде ворожість – відштовхнути відсебе джерело небезпеки.
Дуже цікавим є взаємозв'язок між вербальною агресією тапочуттям провини. Він є достовірним і зворотнім (k= — 0,391; p=0.036). Тобто чим більше людинасхильна лаятись та кричати – тим менше почуття провини. Можливо, це пояснюєтьсятим, що для підлітка, який звик до такого прояву агресії вживання ненормативної лексики та крики є нормою. Звісно таку форму поведінки дитиназасвоює під час спостереження за оточуючими. І якщо в його найближчому соціумівербальна агресія сприймається як щось нормальне і звичне, цілком зрозуміло щопочуттю провини немає де сформуватись, так як відсутні необхідні для цьогоумови наприклад, розуміння що така поведінка не є прийнятною і схвалюваною.
Зв'язок між вербальною агресією та загальним рівнеммотиваційної агресивності також підтвердився в процесі аналізування результатів(k=0,872; p=0). Також і зв'язок між вербальноюагресією та загальною агресивністю (k=0,735; p=0). Вербальна агресія, як загальна тенденція в підлітковому віці,особливо в наш час, звісно є компонентом загальної і мотиваційної агресивності.Також це можна пояснити відносно лояльним відношенням суспільства до таких дій,як відносно безпечних.
Ще один зв'язок, виявлений нами – кореляція між почуттямпровини та ворожістю (k=0,375; p=0.045). Одним з пояснень цього взаємозв’язку може бути такий. Людина, якавідчуває провину є досить уразливою. Відчуваючи це, людина хоче захистити себевід докорів оточуючих. Найлегшим способом відгородитись від цього – ворожеставлення до соціуму.
Звісно, ми отримали сильний та достовірний зв'язок Міжзагальною агресивністю та мотиваційною (k=0,807; p=0). При вірогідності випадковогозв’язку р=0 повністю доводиться те, що загальна агресивність та мотиваційна євзаємозалежними і нерозривними в своєму існуванні, так як існують як доповненняодин одного.
Не можна не сказати про те, загальний рівень агресивностідосить великий у 35% досліджуваних було виявлено завищений рівень. Рівеньмотиваційної агресії завищений у 31% учнів, а загальний рівень ворожості – у72% дітей – тобто більшості. Такі показники є цілком очікуваними серед обраноївибірки, але досить печальними. Тож наше дослідження доводить, що упідлітковому віці є характерними різні прояви агресії. Порівняльнахарактеристика показників хлопців та дівчат має такий вигляд:
Дівчата
1.  Загальна агресивність – 28%
2.  Мотиваційна агресивність –28%
3.  Ворожість – 78%
Хлопці
1.  Загальна агресивність – 40%
2.  Мотиваційна агресивність –33%
3.  Ворожість – 66%
Тобто в цілому хлопці більше схильні до агресивності.Ворожість, яку багато вчених виділяє як окреме явище більш виражене у дівчат.
Щодо рівня самооцінки середні дані такі:
Дівчата
1.  Завищений адекватний – 53%
2.  Середній адекватний – 47%
Хлопці
1.  Завищений адекватний – 15%
2.  Середній адекватний – 50%
3.  Занижений адекватний – 35%
Тобто в середньому дівчата оцінюють себе позитивно, а середхлопців-підлітків досить часто зустрічається занижений рівень оцінки себе.Можливо це пов’язано з більш раннім розвитком дівчат.Висновкиемпіричного дослідження
Провівши емпіричне дослідження, що базувалось на вивченомутеоретичному матеріалі, провівши обробку результатів та їх аналіз за допомогоюкомп’ютерної програми SPSS. Користуючись для виявлення достовірних зв’язків метод кореляціїСпірмена та для перевірки отриманих зв’яків – метод кореляційного коефіцієнтаПірсона, ми дійшли висновків, що такий компонент особистості підлітка яксамооцінка не знаходиться в кореляційному зв’язку з загальним рівнемагресивності, мотиваційною агресивністю та ворожістю. Але існує достовірнийпрямий кореляційний зв'язок між самооцінкою та почуттям провини (k=0.422; p=0.022). Також з'ясувалось, що рівеньсамооцінки не є фактором спричинення проявів агресії. Провівши такий аналізсеред форм агресивної поведінки ми дійшли висновку що такі зв’язки єзакономірними та надійними. А саме такі зв’язки:
1.  Між рівнем фізичної тавербальної агресії (k=0,425; p=0,022)
2.  Між рівнем фізичної агресіїта загальною агресивністю (k=0,796; p=0)
3.  Між рівнем фізичної агресіїта мотиваційною агресивністю (k=0,696; p=0)
4.  Між рівнем непрямої агресіїта образою (k=0,423; p=0.022)
5.  Між рівнем непрямої агресіїта загальною агресивністю (k=0,521; p=0.004)
6.  Між рівнем непрямої агресіїта ворожістю (k=0,417; p=0.024)
7.  Між схильністю дороздратування та вербальною агресією (k=0,567; p=0.001)
8.  Між схильністю дороздратування та мотиваційною агресивністю (k=0,698; p=0)
9.  Між образою та почуттям вини(k=0,367; p=0.05)
10. Між образою та ворожістю (k=0,824; p=0)
11. Між підозрілістю та ворожістю(k=0,678; p=0)
12. Зворотній зв’язок міжвербальною агресією та почуттям вини (k= — 0,391; p=0.036)
13. Між вербальною агресією тазагальною агресивністю (k=0,735; p=0)
14. Між вербальною агресією тамотиваційною агресією (k=0,872; p=0)
15. Між почуттям вини таворожістю (k=0,375; p=0.045)
16. Між загальною агресивністю тамотиваційною (k=0,807; p=0)
Загальнівисновки
 
Провівши комплексне дослідження обраної проблематики тазгідно з поставленими задачами ми дійшли до наступних висновків:
1.  Агресія – це комплекснепоняття, яке включає в себе акти ворожості, атаки, руйнування, тобто дії, якішкодять іншій особі або об'єкту. Людська агресивність є поведінкова реакція, щохарактеризується проявом сили в спробі завдати шкоди або збиток особистості абосуспільству. (Delgado H.)
2.  В основі агресивної поведінкипідлітків найчастіше знаходяться психологічні або соціально-психологічніпроблеми, які супроводжують пубертатний період. Серед форм агресії можнавиділити такі: фізична агресія, непряма агресія, вербальна агресія, схильністьдо роздратування, негативізм. З форм ворожих реакцій відзначаються: образа,підозрілість.
3.  Самооцінка є складнимособистісним утворенням і відноситься до фундаментальних властивостейособистості. У ній відбивається те, що людина дізнається про себе від інших, іїї власна активність, спрямована на усвідомлення своїх дій і особистіснихякостей.
4. Підлітковийперіод — це період інтенсивного формування самооцінки, бурхливого розвиткусамосвідомості як здатності спрямовувати свідомість на власні психічні процеси,включаючи і складний світ своїх переживань, потреби пізнати себе якособистість. Було встановлено, що в підлітковий період формується умінняоцінювати себе не тільки через вимоги авторитетних дорослих, а й через власнівимоги. Самооцінка свого місця в соціумі у підлітковому віці грає якщо невирішальну, то одну з головних ролей у формуванні особистості, визначаючи взначній мірі соціальну адаптацію й дезадаптацію особистості, будучи регуляторомповедінки й діяльності.
5. Згідно зпроведеним емпіричним дослідженням, що базувалось на вивченому теоретичномуматеріалі, провівши обробку результатів та їх аналіз за допомогою комп’ютерноїпрограми SPSS. Користуючись для виявленнядостовірних зв’язків метод кореляції Спірмена та для перевірки отриманих зв’язків– метод кореляційного коефіцієнта Пірсона, ми дійшли висновків, що такийкомпонент особистості підлітка як самооцінка не знаходиться в кореляційномузв’язку з загальним рівнем агресивності, мотиваційною агресивністю таворожістю. Але існує достовірний прямий кореляційний зв'язок між самооцінкою тапочуттям провини.
6.  Провівши такий аналіз середформ агресивної поведінки ми дійшли висновку що взаємозв’язки є закономірнимита надійними. А саме такі зв’язки:
Між рівнем фізичної та: вербальної агресії, загальноюагресивністю та мотиваційною агресивністю. Між рівнем непрямої агресії та:образою, загальною агресивністю та ворожістю. Між схильністю до роздратуваннята: вербальною агресією й мотиваційною агресивністю. Між образою та: почуттямвини й ворожістю. Між підозрілістю та ворожістю. Зворотній зв’язок між вербальноюагресією та: почуттям вини. Загальною агресивністю й мотиваційною агресією. Міжпочуттям вини та ворожістю. Між загальною агресивністю та мотиваційною.
Списоквикористаної літератури:/>/>/> 1.  Ананьєв Б.Г.Про людину, як об'єкті й суб'єкті виховання.Обрані психологічні праці в 2-х томах Москва, 1980/>/>/>2.  Андрієнко В.К. Гербеев Ю.В. Невський И.А.Системаперевиховання підлітків в умовах спеціальної школи, Москва, 1990/>/>/>3.  Горшкова Е.А.Педагогічна діагностика старших класів, щовчаться, при організації реабілітаційної роботи. Сб. Проблеми особистості,профілактика відхилень у її розвитку. Москва, Архангельськ, 1993/>/>/>4.  Горьковая И.А Медико-психологічне дослідження формуванняхарактеру делінквентних підлітків, автореферат дисертації кандидатапсихологічних наук, Санкт-Петербург, 1992/>/>/>5.  Іванова Л.Ю.«Агресивність, жорстокість і відносини старшокласниківдо їх проявів. сб. Проблеми особистості, профілактика відхилень у її розвитку.Москва & Архангельськ, 1993/>/>/>6.  Семенюк Л.М. Психологічні особливості агресивної поведінкипідлітків і умови його корекції.Москва, 1996
7.  Соколова Е.Т. Самопізнання і самооцінкапри аномаліях особистості. – Москва, 2002
8.  Агафонов А.Ю. Дослідження Я-концепції учнів підліткового віку як спосіб якісного оцінювання освітніх систем.//Автореф. дис. канд. психологіч. наук. Казань — 2000
9.  Бернс Р. Розвиток Я — концепції і виховання. — М., 1986
10.  Божович Л.І. Проблеми формування особистості. — М.: Просвещение, 1995
11.  Будассі С.А. Захисні механізми особистості. М., 1998
12.  Липкіна А.І. Самооцінка школяра. — М.: Знание, 1976.
13.  Фельдштейн Д.І. Психологія сучасного підлітка М.: Педагогіка, 1988.
Додатки
 
БЛАНК ОТВЕТОВ ПОМЕТОДИКЕ А. БАССА И А. ДАРКИ
 
Ф.И.О.
ВОЗРАСТ
КЛАСС
ДАТА
 
Инструкция
Вам предлагаются утверждения. Если Вы согласны с утверждением, то дайтеответ «Да», в противном случае – ответ «Нет». Свой ответ зафиксируйте впротоколе исследования, поставив крестик в клеточку, соответствующую номерусуждения. Ответы необходимо дать на все вопросы.
Успешность исследования во многом зависит от того, насколько внимательновыполняется задание. Ни в коем случае не следует стремиться своими ответами,произвести на кого-то лучшее впечатление, так как ни один ответ не оцениваетсякак хороший или плохой. Не следует долго размышлять над каждым вопросом.Постарайтесь как можно быстрее решить, какой из двух ответов кажется Вам ближе.
Протокол исследования />№ ответ № ответ № ответ № ответ № ответ да нет да нет да нет Да нет да нет 1 16 31 46 61 2 17 32 47 62 3 18 33 48 63 4 19 34 49 64 5 20 35 50 65 6 21 36 51 66 7 22 37 52 67 8 23 38 53 68 9 24 39 54 69 10 25 40 55 70 11 26 41 56 71 12 27 42 57 72 13 28 43 58 73 14 29 44 59 74 15 30 45 60 75 />Текст методики
1.  Временами я не могу справиться сжеланием причинить вред другим.
2.  Иногда я сплетничаю о людях, которыхне люблю.
3.  Я легко раздражаюсь, но быстроуспокаиваюсь.
4.  Если меня не попросят по-хорошему, яне выполню просьбы.
5.  Я не всегда получаю то, что мнеположено.
6.  Я знаю, что люди говорят обо мне замоей спиной.
7.  Если я не одобряю поведение моихдрузей, то им даю это почувствовать.
8.  Когда мне случалось обманутького-либо, я испытывал мучительные угрызения совести.
9.  Мне кажется, я не способен ударитьчеловека.
10. Я никогда не раздражаюсь настолько,чтобы кидаться предметами.
11. Я всегда снисходителен к чужимнедостаткам.
12. Если мне не нравиться установленноеправило, мне хочется нарушить его.
13. Другие умеют почти всегдапользоваться благоприятными обстоятельствами.
14. Я держусь настороженно с людьми,которые относятся ко мне несколько более дружественно, чем я ожидал.
15. Я часто не согласен с мнениями другихлюдей.
16. Иногда мне на ум приходят мысли,которых я стыжусь.
17. Если кто-нибудь ударит меня, я неотвечу ему тем же.
18. Когда я раздражаюсь, я хлопаюдверьми.
19. Я гораздо более раздражителен, чемкажется.
20. Если кто-нибудь корчит из себяначальника, я всегда поступаю ему наперекор.
21. Меня немного огорчает моя судьба.
22. Я думаю, что многие люди не любятменя.
23. Я не могу удержаться от спора, еслилюди не согласны со мной.
24. Люди, увиливающие от работы, должныиспытывать чувство вины.
25. Тот, кто оскорбляет меня и мою семью,напрашиваются на драку.
26. Я не способен на грубые шутки.
27. Меня охватывает ярость, когда надомной насмехаются.
28. Когда люди строят из себяначальников, я делаю всё, чтобы они не зазнавались.
29. Почти каждую неделю я вижукого-нибудь, кто мне не нравится.
30. Довольно многие завидуют мне.
31. Я требую, чтобы люди уважали меня.
32. Меня угнетает то, что я мало делаюдля своих родителей.
33. Люди, которые постоянно изводят меня,стоят того, чтобы их щёлкнули по носу.
34. Я никогда не бываю мрачным от злости.
35. Если ко мне относятся хуже, чем ятого заслуживаю, я не расстраиваюсь.
36. Если кто-то пытается вывести меня изсебя, я не обращаю внимания.
37. Хотя я не показываю этого, меняиногда гложет зависть.
38. Иногда мне кажется, что надо мнойсмеются.
39. Даже если я злюсь, я не прибегаю к«сильным» выражениям.
40. Мне хочется, чтобы мои грехи былипрощены.
41. Я редко сдаю сдачи, даже есликто-нибудь ударит меня.
42. Когда получается не по-моему, яиногда обижаюсь.
43. Иногда люди раздражают меня своимприсутствием.
44. Нет людей, которых я бы по-настоящемуненавидел.
45. Мой принцип: «Никогда не доверятьчужакам».
46. Если кто-нибудь раздражает меня, яготов сказать всё, что о нём думаю.
47. Я делаю много такого, о чёмвпоследствии сожалею.
48. Если я разозлюсь, я могу ударитького-нибудь.
49. С детства я никогда не проявлялвспышек гнева.
50. Я часто чувствую себя как пороховаябочка, готовая взорваться.
51. Если бы люди знали, что я чувствую,меня бы считали человеком, с которым нелегко ладить.
52. Я всегда думаю о том, какие тайныепричины заставляют людей думать что-нибудь приятное обо мне.
53. Когда на меня кричат, то я тоженачинаю кричать.
54. Неудачи огорчают меня.
55. Я дерусь не реже и не чаще, чемдругие.
56. Я могу вспомнить случаи, когда я былнастолько зол, что хватал попавшуюся мне под руку вещь и ломал её.
57. Иногда я чувствую, что первым готовначать драку.
58. Иногда я чувствую, что жизньпоступает со мной несправедливо.
59. Раньше я думал, что большинство людейговорит правду, но теперь я в этом не верю.
60. Я ругаюсь только от злости.
61. Когда я поступаю неправильно, менямучит совесть.
62. Если для защиты своих прав мне нужноприменить физическую силу, я применяю её.
63. Иногда я выражаю свой гнев тем, чтостучу кулаком по столу.
64. Я бываю резок по отношению к людям,которые мне нравятся.
65. У меня нет врагов, которые хотели бымне навредить.
66. Я не умею поставить человека наместо, даже если он того заслуживает.
67. Я часто думаю, что жил неправильно.
68. Я знаю людей, которые способныдовести меня до драки.
69. Я не огорчаюсь из-за мелочей.
70. Мне редко приходило в голову, чтолюди пытаются разозлить или оскорбить меня.
71. Я часто только угрожаю людям, хотя ине собираюсь приводить угрозы в исполнение.
72. В последнее время я стал занудой.
73. В споре я часто повышаю голос.
74. Я стараюсь обычно скрывать своёплохое отношение к людям.
75. Я лучше соглашусь с кем-либо, чемстану спорить.
БЛАНК ОТВЕТОВ ПО МЕТОДИКЕ С.А. БУДАССИ.
 
Ф.И.О.
ВОЗРАСТ
КЛАСС
ДАТА
 
Инструкция: Вампредлагается список из 48 слов, обозначающих свойства личности, из которых Вамнеобходимо выбрать 20, в наибольшей степени характеризующих эталонную личность(назовем ее «мой идеал») в Вашем преставлении. Естественно, что в этом рядумогут найти место и негативные качества.Текстметодики1.  Аккуратность 17.  Легковерие 33.  Педантичность 2.  Беспечность 18.  Медлительность 34.  Радушие 3.  Вдумчивость 19.  Мечтательность 35.  Развязность 4.  Восприимчивость 20.  Мнительность 36.  Рассудительность. 5.  Вспыльчивость 21.  Мстительность 37.  Самокритичность 6.  Гордость 22.  Надежность 38.  Сдержанность 7.  Грубость 23.  Настойчивость 39.  Справедливость 8.  Гуманность 24.  Нежность 40.  Сострадание 9.  Доброта 25.  Нерешительность 41.  Стыдливость 10.  Жизнерадостность 26.  Несдержанность 42.  Практичность 11.  Заботливость 27.  Обаяние 43.  Трудолюбие 12.  Завистливость 28.  Обидчивость 44.  Трусость 13.  Застенчивость 29.  Осторожность 45.  Убежденность 14.  Злопамятность 30.  Отзывчивость 46.  Увлеченность 15.  Искренность 31.  Подозрительность 47.  Черствость 16.  Капризность 32.  Принципиальность 48.  Эгоизм
Из двадцати отобранных свойств личности Вам необходимо построить эталонный ряд d1 в протоколе исследования, где на первых позицияхрасполагаются наиболее важные, с Вашей точки зрения, положительные свойстваличности, а последними наименее желательные, отрицательные (20-й ранг —наиболее привлекательное качество, 19-й — менее и т. д. вплоть до 1-го ранга).Следите, чтобы ни одна оценка-ранг не повторялась дважды.
Протокол исследования
Номер ранга эталона d1 Свойства личности n
Номер ранга субъекта d2 Разность рангов d
Квадрат разности рангов d2 n = 20
У d2
Из отобранных Вами ранее свойств личности постройте субъективный ряд d2, в котором расположите данные свойства по мереубывания их выраженности у Вас лично (20-й ранг — качество, присущее Вам внаибольшей степени, 19-й — качество, характерное для Вас несколько меньше, чемпервое, и т. д.). Результат занесите в протокол исследования.