ПРИВАТНИЙНАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ІНСТИТУТДІЛОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ»
Кафедратеоретичної
таприкладної економіки
Контрольнаробота
здисципліни «Система технологій»
Варіант№30
Виконала:
Студентка ЗФ –06/1
Тібеж ЮліяОлексіївна
Перевірила:
Старший викладач
Ладигіна Л.Б.
м.Кривий Ріг
2008рік
Зміст
1. Розкритисутність кристалізації, висушування, мембранізації та показати їх використання
2. Енергетичнегосподарство підприємств, рівняння енергетичного балансу
3. Тести
Список використаноїлітератури
1. Розкрити сутність кристалізації,висушування, мембранізації та показати їх використання
Кристалізацією називаютьвиділення твердої речовини у вигляді кристалів або кристалітів із розчинів чирозплавів.
Кристалізаціяпочинається з утворення центрів кристалізації, зародження яких залежить відтемператури розчину або розплаву, концентрації розчину, швидкості перемішуваннярозчину або розплаву тощо. Чим більше зародиться центрів кристалізації, тимдрібнішими будуть кристали або кристаліти і навпаки. Великі кристали чикристаліти отримують у разі повільного їх росту без перемішування розчину чирозплаву. За таких умов кристалізації продуктивність агрегатів(кристалізаторів) невелика.
Дляпідвищення продуктивності кристалізаторів використовують охолодження,вакуумування тощо. Кристалізатори працюють періодично та безперервно.Кристалізатори безперервної дії продуктивніші, ніж періодичної.
Кристалізаціялежить в основі виробництва мінеральних добрив, металів і сплавів, нанесення наповерхні виробів металевих покрить, отримання відливків тощо.
Кристалізаціювикористовують у харчовій, хімічній, фармацевтичній, металургійній та іншихпромисловостях.
Висушуванням називаютьпроцес вилучення вологи з різних за агрегатним станом речовин.Висушують гази, рідини та тверді речовини. Висушування є природне і штучне.
Природне висушування відбуваєтьсяпід дією сонця, вітру, морозу.
Штучне висушування проводятьвідтисканням, пресуванням, адсорбцією, сублімацією тощо.
Найпоширенішиміз цих способів є випаровування, при якому речовини нагрівають і вологавипаровується. При випаровуванні витрачається велика кількість тепловоїенергії. Економічнішими способами є фільтрування та центрифугування. Кінцевевисушування проводять у сушарнях безперервної (тунельні, з «псевдокиплячимшаром» та ін.) та періодичної (шафи, камерні печі тощо) дії. Найчастішезастосовують сушарні, які працюють за принципом «псевдокиплячого шару».
Дляполіпшення якості висушених речовин і збільшення продуктивності обладнаннявикористовують вакуум, ультразвук, струми великої частоти та інші допоміжнічинники.
Швидкість висушування визначаютькількістю вологи, яка випаровується з одиниці поверхні висушуваних речовин заодиницю часу.
Швидкістьвисушування залежить від природи висушуваної речовини, розміру її частинок,вмісту вологи у ній, температури, тиску тощо. Висушування застосовують упроцесі виробництва цукру, паперу, будівельних матеріалів (цегли, цементу таін.), мінеральних добрив та іншої продукції.
Мембранізацієюназивають розділення сумішей (газів або рідин) на складові або вилучення з нихокремих складових за допомогою мембран.
Мембраназдатна пропускати одну або кілька складових суміші, а для інших складовихпрохід закритий.
Масопереносзалежить від селективності мембрани та розміру пор у ній, а також від діїзовнішніх чинників: електричне та магнітне поле, ультразвук тощо. Немаєуніверсальних мембран. Кожний компонент із суміші вилучається за допомогоюпевної мембрани. За допомогою мембран очищають питну воду, опріснюють морськуводу, розділяють повітря на окремі складові: водень, кисень, гелій тощо.
Мембранивикористовують у мікробіології та медицині. У харчовій промисловості задопомогою мембран отримують якісний цукор, переробляють молоко з метоювилучення окремих складників молока тощо. У хімічній промисловості мембранивикористовують для виробництва хлору, їдкого натру та водню з водного розчинухлориду натрію. Перспективним та ефективним є використання мембран для очищеннягазових викидів підприємств хімічної та інших промисловостей й атомнихелектростанцій від шкідливих речовин.
2. Енергетичне господарство підприємств,рівняння енергетичного балансу
Сучасніпідприємства хімічної та машинобудівної галузей мають великі енергетичнігосподарства, до складу яких входять:
1)теплосилове господарство із котельними, компресорними, паровими та повітрянимисистемами, нафтогосподарством;
2)газове господарство з системами трубопроводів, кисневими станціями,холодильними установками, промисловою вентиляцією;
3)електросилове господарство — підстанції, електричні мережі, акумуляторнідільниці, трансформаторні підстанції;
4)пічне господарство.
Головнізавдання енергетичного господарства — забезпечення безперервного постачанняпідприємства у цілому і його підрозділів усіма видами палива та енергії;ефективне використання і економне витрачання палива та енергії і т. ін.
Прирозрахунках фактичного споживання енергії визначають коефіцієнтиенергоозброєності (скільки енергії припадає на одного працівникапромислово-виробничого персоналу) та енергоємності (скільки енергії припадає наодиницю виробленої продукції).
Плануваннядіяльності енергогосподарства підприємства базується на балансовому методі — визначенні потреби в різних видах енергії.
Енергетичнийбаланс складається з витратної та прибуткової частини. Загальну потребу венергії розраховують у натуральному чи вартісному вираженні за формулою,наприклад:
кристалізація висушування мембранізаціяенергетичне господарство
SЕзаг= ЕП + Еос + Еоп + Евент + Еін + Евідп+ Евтр
деЕ — загальне споживання енергії на одиницю продукції (чи на 1000 грн.продукції, що випускається);
П- планований обсяг виробництва;
Еос,Еоп, Евент, Еін — витрати на освітлення,опалення, вентиляцію, інші потреби;
Евідп — відпуск енергії на сторону;
Евтр — втрати енергії в мережах підприємства.
Урезультаті розрахунку загальної потреби встановлюють ліміти за видами палива таенергії для підприємства в цілому. Енергетичні баланси класифікують за такимиознаками:
•за календарними строками — поточні і перспективні;
•за енергоносіями — окремі (види енергії та палива), зведені (сума всіх видівенергії в однорідних одиницях);
•за електричними процесами — силові, температурні, освітлювальні;
•за цільовим призначенням — технологічні, господарчо-побутові;
•за об'єктами споживання — енергетичні баланси підприємств, цехів, видівтехнологічного обладнання.
Витративсіх видів енергії враховуються при складанні калькуляції собівартостіпродукції. Раціональне, економне їх використання є одним з головних резервівпідвищення ефективності виробництва