ЗМІСТДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
1. Пояснювальна записка (папка)
2. Графічна частина на листах (своєї моделі)
3. Графічна частина на клейонці позавданню.
ЗМІСТПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
Вступ
Малюнок моделі
Опис зовнішнього вигляду (назвавиробу)
Зразок матеріалу
Вибір матеріалу
Вибір обладнання, організація робочихмісць, техніка безпеки.
Конструкторська частина
а) мірки прибавки;
б) розрахункова табличка;
в) будова креслення 1…4 см.;
г) виготовлення лекал;
д) розкладка лекал;
є) таблиця специфікації.
ТЕХНІЧНАЧАСТИНА
А) Описатипослідовність виготовлення цього виробу;
Б) Описатиобробку двох вузлів по моделі вказавши технічні умови. Замалювати схему вузла,який описується у формі таблиці.
В) Списоквикористаної літератури.
Лекала кращевиготовити на цупкому папері. На лекалах необхідно зробити основний надпис:
— назва виробу(жіноче пальто);
— назва деталі;
— кількістьдеталей;
— деталь верху;
— ріст –окружність гр. – 0 бедер.
На кожній деталівказують напрям нитки основи, розкладання деталей на тканини. При виконанірозкладки враховують ширину тканини і як вона складена.
ВСТУП
Розвиток одягуйого історичні зміни пов’язані, з одного боку, з модою, а з іншого зі стилем,що виникає на основі соціально-економічного розвитку суспільства, виявляє йогокультуру, побут, ставлення до навколишнього світу.
Стиль – уперекладі з грецької stylus– паличка,стрижень для письма – структурна єдність образної системи і прийомів художньоговираження народжених практикою розвитку архітектури, образатворчого ідекоративного мистецтва. Отже, стиль одягу характеризується тим самимнапрямком, що й інші види мистецтва даної епохи, як і в одязі, завждивідбивається короткочасні зміни, які прийнято називати модою.
Мода у костюмі –це образ, прийнятий більшістю людей, який у певний час, набуває широкоїпопулярності. Прийоми крою, декор, добір тканини завжди пов’язані з відповіднимперіодом розвитку модства і одночасно збігається з сучасним естетичнимикритеріями і технологічними можливостями.
Слово «мода» уперекладі з французької означає міра, образ, роль у розвитку і формуваннірізних видів одягу. Вважають, що мода зародилася у ХІІ – ХІІІ ст.., коли впершепочали носити капелюхи метрової висоти, довгі шлейфи, вузькі чоловічі панталониі взуття із загнутою передньою частиною.
Центром моди буві залишається Париж. Чимало зроблено для розвитку мистецтва костюму ХХ ст…Габріель Шанель – видатний художник, модельєр для працюючих жінок.
Всесвітньо відомадіяльність українського модельєра Михайла Вороніна, який почав свою кар’єрумайстром закрійником чоловічого одягу. Ним вперше створено «макетне – жилетнийметод», за яким одяг виготовляли без жодної примірки. Сьогодні відомийукраїнський кутюр’є вдосконалює свій метод, застосувавши комп’ютернітехнології. У своїх моделях важливого значення він надає силуету, лініям,кольору: чорному, темно-бордовому, темно-зеленому.
Творчість М.Вороніна визнана міжнародною модою. Він володар найпрестижніших нагород: “Золотий наперсток” (Париж), “Чарівна голка” (Київ). Новий напрям його діяльності– моделювання і виготовлення ділового одягу для жінок.
Сучасний стиль –це складна система елементів, їхній взаємозв’язок і координація з метоюдосягнення краси, екстравагантності та комфорту характеризуєтьсярізноманітність форм і матеріалів для одягу ХХ ст… притаманні риси костюміврізних історичних епох і стилів. Народний національний костюм вважається невичерпнимджерелом для створення моделей класичного, романтичного спортивного іфолькольорного стилів.
Жакет
Часто жіночі жакетиназивають піджаком. Але жінки носять саме жакети. Навіть коли на дамі надітоповністю чоловічий костюм, все одно його називають жакетом. Звичайноуніверсальний дамський жакет має однакові форми з чоловічим піджаком.
Піджак –чоловічий короткий однобортовий чи двобортовий являється під назвою Сак вАнглії.
З попередникомсака ми зустрічаємося вже в епоху готики. Це полегшує жакет, який в епохуРенесанса був розширений і подовжений, і який іспанська мода зновупристосовувала зі строгим поглядом.
В 1740 – 1745роках нижня частина
Жакет може бутивиготовлений з шерстяної, напівшерстяної тканини чи габардину болотногокольору. Але сама вдала тканина для цієї моделі – легкий драп чи тонкийкашимір.
В результаті відділкиможе бути використано штучне хутро чи хутро тварини. При тязі до розкоші можназвичайно поставити і будь — яке натуральне хутро.
Підкладковітканини
Становлять значнучастину в асортименті шовкових тканин. За видом використаної сировини їх поділяютьна тканини зі штучних ниток, зі штучних ниток з іншими волокнами, штучних ісинтетичних ниток, чисто синтетичні. Переважно підкладкові тканини виробляють звіскозних комплексних ниток пологого кручення в основі, а також з віскознихкомплексних ниток в сонові та бавовняної або віскозної пряжі. Підкладковітканини отримують внаслідок поєднання віскозних ниток або пряжі з капроновиминитками або чисто синтетичними. Ці тканини виготовляються переважно саржевим,полотняним, атласним, рідше дрібно візерунчастим або жакардовим переплетіннями.Випускають їх вибіленими гладко пофарбованими, з ефектом «шнапса», тобто ззастосуванням різнокольорових ниток. Залежно від сировини, лінійної густининиток поверхнева густина цих тканин становить 80 – 150 г/м2, ширина90 – 150 см. Беручи до уваги функціональне призначення цих тканин, вони повинімати гладку, ковзку поверхню, що забезпечує їм високу стійкість до витирання таполегшує вдяганя виробу. Окрім цього, необхідно, щоб ступінь збігання цихтканин відповідав нормам, передбаченим для збігання тканин верху.
Підкладковітканини також повинні бути стійкими до поту, тертя, забруднень, мокрих обробок,мати місце забарвлення. Всі ці властивості слід враховувати швейниками під часдобору підкладкового матеріалу відповідно до тканин верху, а також пошиттяодягу й проведення волого-теплової обробки виробів.
Швейні нитки
Швейні ниткипризначені для з’єднання деталей одягу зтканин та інших матеріалів.
Виготовляютьбавовняні, шовкові, лляні та синтетичні швейні нитки. Найчастіше у швейнійпромисловості використовують бавовняні нитки, які виготовляють з високоякісноїгребіної пряжі шляхом скручування та обробки в 3, 6, 9 і 12 складень. Найбільшпоширенні нитки в три в шість складень. Швейні нитки в шість складень спочаткускручують по дві в дну, після цього повторним скрученням з’єднують три нитки водну. Кінцеве кручення обов’язково має бути направлене в бік, протилежний прядильномукрученню.
Скручуванняробить нитку міцною, закріплює кінці волокон, надає їй гладкості, рівності.Кінцеве кручення може бути лівим або правим. Для швейних машин використовуютьпереважно нитки правого кручення. Після скручування нитки проходять такіоперації обробки: виварювання (кипятіння ниток у лугах під тиском з метоювидалення забруднень, жирових речовин); вибілювання (проводять у розчині натріюгідро хлориду, після чого нитки обробляють сірчатою кислотою); фарбування (зазабарвленям нитки бувають сурові, білі, чорні та кольорові); обробка ниток парафіном,воском, крохмалем.
Швейні ниткибувають матовими та глянцевими. Матові нитки мають незначний блиск, бо вкритітонким шаром парафіну або сумішшю олії та крохмалю.
Готові ниткиперевіряють за якістю й намотують на гільзи, бабіни; довжина ниток 200, 400, 500 м і більше. Залежно від товщини швейним иткам присвоюють різні торговельні номери – умовнечислове призначення, наприклад № 10,20,30,40,50,60,70,80,100,120. Що більшечислове призначення торговельного номера, то тонші швейні нитки. Шовкові ниткивиробляють зі шовку – який проходить подвійне скручування. Такий шовквипускають у 9 і 16, 36, 90 складень з торговельними номерами 75, 65, 33, 18,13. шовкові нитки використовують для зшивання одягу з тонких тканин, ниткинайчастіше застосовуються для машинного обмотування петель і строчки привиготовлені одягу з різних тканин.
Петельний шовк
Петельний шовкзастосовують для обмотування петель ручним способом, а також прокладання оздоблювальноїстрочки при виготовлені одягу. Виробляють його з натурального шовку або звіскозних ниток у два кручення, фарбують у різні кольори і випускають у мотках50 – 80 м. У петельному шовку не допускається перекручення чи недокручення,обриви ниток під час другого кручення, штопорність, забрудненість ниток, плями.
Клейовіматеріали
У швейнійпромисловості широко використовують клейові способи з’єднання деталей одягу.При цьому клеї можуть бути в рідкому, пастоподібному вигляді, а також у виглядіклейкої плівки, нитки, порошку нанесеного шаром на різні матеріали. Клейовіматеріали застосовують для виконання основних і допоміжних операцій: для з’єднаннядеталей пальт, костюмів, суконь: фронтального для основних деталей, як прокладкупри підгинанні та закріплені зрізів з низу рукавів, штанів, спідниць: дляобробки кишень, а також прокладки, манжети сорочок.
Клей БФ-6 – спиртовий розчин,формальдегідної смоли. Клей ПВБ – спиртовий розчин. Клей БФ-6 і ПВБвикористовують у вигляді плівки або шару, нанесеного на тканину.
Клей БФ-6 і ПВБзабезпечують клейовим швам міцність, еластичність, морозостійкість, стійкістьдо бензину. Недостатня стійкість до вологи та пряння обмежують використання цихклеїв – їх застосовують тільки в одязі, який не підлягає прянню.
При виготовленнічоловічого, жіночого одягу для дублівання костюмних, пальтових тканинвикористовують трикотажний дубляж поверхневою густиною 65 – 85 г/м2на віскозній основі (70 -80% віскози, 20 – 30 % поліаміду), з покриттям –поліамідною подвійною мікрокрапкою (52 кр./см2).
Дублеж, виготовлений на нейлоновійоснові поверхневогю густиною 40 – 50 г/м2, з покриттям поліамідноюподвійною мікрокрапкою (52 кр./см2) застосовують для важкодубльованих тканин (шовк, трикотажне полотно). Для дублювання бузкових,платтяних тканин застосовують дубляж із текстурованого поліефірного волокна,поверхневою густиною 33 г/м2 з покриттям – поліамідною подвійноюмікрокрапкою (52 кр./см2).
Клейова нитка –це волокно виготовлене із термопластичного полімеру.
Ґудзики
Для одягувиробляють механічним способом – вирізанням із дерева та природних матеріалів;штампуванням, вирубуванням із листового металу; пресуванням – формуванняґудзиків із порошку в прес-формах під дією високої температури й тиску;плетенням – із оздоблювальних шнурів, ниток; способом формування ґудзиків наодязі шляхом взаємодії полімеру з тканиною. За призначенням ґудзики поділяютьна костюмні (25-25мм); пальтові (26мм і більше); платтяні (12 мм і більше); брючні (14-17мм); сорочкові (10 -19 мм); для фірминого одягу (14,18,22,24 мм). Заформою ґудзики бувають круглими, овальними, довгастими, кулькоподібними,фігурними, з ахарактером оверхні лицьового боку – з дірочками (2,4) або знижньою петелькою для пришпилювання, за кольором – чорні, білі, кольорові,строкаті. Основні властивості ґудзиків визначаються здебільшого властивостямиматеріалів, з яких вони виготовлені.
Праска
В якості робочихорганів активно діючих на вироби використовують різні праски з електричнимобігрівом з пропаруванням і без пропарування. Зволожені тканини проходить приприжиманні великим пальцем довгого кінця ричала, клапан при цьому відкриваєтьсяі вода поступає в розігрівач. Пропрасоване зволожують під час прасування. Вякості при просовуванні використовують відрізок тканини.
Прасувальністоли
Для виконанняоперації внутрипроцесної і кінцевої ВТО роз прасування різних швів верха іпідкидки, запресовування швів і залишки деталей, припасовування кишень і іншихмалих деталей прокладання клеєною хромки, підкладки готового виробу і іншихоперацій. Застосовуються компоненти приладів, в яких входять прасувальні столи,електрокарові праски, парогенератори, вакуумні пристосування і допоміжніприлади.
Прасувальні столи– один з найбільш поширених і простих по конструкції видів обладнаннявикористаного на швейних підприємствах для ВТО швейних виробів. По конструкціїрозрізняють прасувальні столи двох типів з установленням основної прасувальноїподушки на центральній опорі з встановленням її консольно. Прасувальні столимають систему регулювання швидкості потоку повітря в основних і допоміжнихподушках, необхідну для високоякісної обробки виробу із матеріалів різних видіві немаючи можливості залишати відбитків на виробах.
Зніманнярозмірних ознак
Розмірні ознакизнімають сантиметровою стрічкою не натягуючи і не ослаблюючи її. Людина повиннатриматися невимушено, без напруження м’язів. Знімання розмірних ознак, обов’язково проводити причіткому визначенні лінії талії. При знімаyні розмірних ознак взуття має бути нанижньому підборі або без нього.
Техніказнімання розмірних ознак
1. Ріст – Р – відстань від тіла допідлоги, визначається в сантиметрах.
2. Півокружність шиї – Ш – стрічкапроходить навколо шиї зустрічається у поглиблені яремної впадини.
3. С гр І (перша пів окружність грудей)– стрічка проходить навколо тулуба через виступаючі точки лопаток, під пахвами,через точки задніх і передніх кутів, під пахових впадин над грудьми.Замикається стрічка з правої сторони.
4. С гр. ІІ (друга пів окружністьгрудей) – стрічка проходить навколо тулуба через виступаючі точки лопаток підпахвами, через точки задніх і передніх кутів, під пахових впадин по центругрудей.
5. С гр. ІІІ (третя пів окружністьгрудей) – стрічка проходить по нижніх краях лопаток під пахвами і по центругрудей, цифрове значення ділять на 2 і дана мірка являється розміром, розміртільки парне число.
6. С та (пів окружність талії) – стрічкапроходить по найбільш вузькому місці на рівні лінії талії.
7. Сб (пів окружність бедер) – стрічкавраховує найбільш виступаючі точки ягодиць і виступаючу точку живота.
8. Ш гр І (ширина грудей) – стрічкапроходить горизонтально над грудьми, між передніми кутами під пахових впадин,значення ділиться на 2.
9. Ш гр ІІ (ширина грудей ІІ) – стрічкапроходить по горизонталі, між передніми кутами під пахових впадин по центругрудей. Цифрове значення ділимо на 2.
Побудова дворукава
Розмірні ознаки:Д рук = 56; Оп = 23; П оп = 4; Ш низу = 13 см.
І Побудовабазисної сітки
/>1. Будуємо прямий кут із Т.А.
2. Довжина рукаваАН = 56
/>/>3. Ширина рукава АА1 = Спи+Пр Сш = 18
4. Висота окатурукава АР ¾ АТ = ¾ = 17,2
/>5. Від точки Р1 підіймаємо верх на 4 см, вимірюють від точки 4 до точки Н1 і середину позначаємо Н1 і проводимо лінію в ліво.
/>/>/>/>/>
/>/>/>/>
/>/>/>
/>/>/>
/>/>/>
/>/>/>
/>/>6. Лінія середини окату АО = ОА1 = АА1= 9 2
/>7. Вигін переднього перекату рукава:Л 1,5 см і з’єднують пунктирну лінію із точкою Г1 і Н1.
8. Ширинапереднього перекату Р1 — від точки 1,5 і Н1 з ліва 4 см зєднуєм плавною лінією.
9. Допоміжні т.для оформлення окату рукава:
а) визначаємосередині між т.о (Т.С)
б) з’єднують ізточкою 4
в) Т.Р1 по бісектрисікута відкидають 2 см окат проходить через точки О, С1, т.4 і т.2 від т. Р1 4 см.
Побудоваліктьової частини
1. Від т. Р до верху відкладають 1/3 АР
РК = 1/3 АР =17,2 = 5,8
2. КК1 = 4,5 – 5
3. />Від Т. О 1,5 см на якій в на т. 1,5 6 см в т. є перпендикулятор 2 см до верху.
4. Від Л в ліво 1,5 см. Від точки Н1 вліво відкидають ширину рукава в низу 13-14 см точка Н2.
Опис тканини
Вовняні тканинивиробляють здебільшого з овечої (тонкої, напівтонкої, напівгрубої та грубої),козячої, верблюжої вовни. Застосовують також відновлену вовну та відходивовняного виробництва, штабельовані штучні та синтетичні волокна, хімічнікомплексні та текспедровані нитки, бавовняну й нітронову прянсу.
За видом сировинивовняні тканини поділяють на такі групи: чисто вовняні – вміст вовняних волоконне менше 95%; вовняні – 70%; напіввовняні – 20% відповідно (ДСТУ 3047 — 95).
Драпи – це щільні, пружні, м’якіпальтові тканини з ворсовою поверхнею з одиничної або крученої апаратної пряжі.Виробляють їх півтора – двошаровим складним переплетінням, використовуючи длякожного шару різну за волокнистим складом і лінійною густиною пряжу. Длявиробництва драпів застосовують одиничну чисто і напіввовняну пряжу.Напіввовняні драпи містять 35 – 70% вовни, решта штучні синтетичні волокна.Поверхнева густина драпів становить 450 – 760 г/м2.
За забарвленнямвони бувають гладко фарбовані, меланжеві, півстрявоткані, з велюровоюкасторовою та ратиновою обробкою ворсу.
Драпи з велюровоюобробкою на лицевій поверхні мають пухнастий, м’який ворс, отриманий внаслідок ворсування і підстригання наспеціальних машинах. Драпи з кастровою обробкою – це щільні зваляні тканини згустим низьким запресованим ворсом. Тканини з вмістом бавовни штабельованихштучних, синтетичних волокон піддаються волого-тепловій обробці дещо важче. Підчас пошиття виробів із драпу особливих труднощів не виникає однак ці тканиниважче спресовуються, розпрасовування швів драпових тканин вимагає тривалогочасу.
Опис виробу
Жіноче пальтоприталеного силуету із вовняної тканини злегка розширене до низу. Пілочки звиточками по талії з відкритою центральною застібкою. На (три) обметані петлі ґудзики,кишені накладені клапани.
Спинка без шва.Рукава вшивні двомовні. Комір стійка.
Для конструюваннястійки, прилеглої до шиї, будуємо прямий кут з вершиною в точці О.
/>/>Визначаємо, яким має бути комірзавтовшки ОА = гор.нія+ гор.сп.
Посередині комірмає бути завширшки: ОВ = 3 – 4 см.
Величина підйомукінців коміра для прилеглості до шиї дорівнює:
АА1 = 2 – 4 см
Чим більше комірприлягає до шиї, тим більшою має бути кривизна лінії пришивання коміра: ОО1 =ОА/3
Точку А1з’єднуємо з точкою О. З точки А1 до лінії А1О1 під прямим кутом будуємо лініюкінців коміра А1А2 = ОВ
Верхній зрізкоміра оформляємо паралельно лінії пришивання коміра:
А1А2 = ОВ
/>Модель коміра – стійки, прилеглої дошиї
В А1
А2
О О1 Л
Технологічначастина
1. зробити задній середній шов спини ітакож передні і задні рельєфні шви. З штати плечові зрізи.
2. накладні кишені. Підкладку кожноїкишені зложити з кишенею з основної тканини, лицевою стороною до лицевоїсторони. Зшити по контуру залишивши шов відкритим для вивертання. Кишенювивернути. Відкриту ділянку зшити вручну. Вхід в кишеню відстрочити на відстані 7 мм.
Таблиця специфікації
Назва деталі
Кількість
Лекала
Деталі крою 1. Полочка 1 2 2. Спинка 1 2 3. Бочок 1 2 4. Верх.частина рукава 1 2 5. Нижня частина рукава 1 2 6. Підборт 1 2 7. Верх.комір 1 1 8. Нижній комір 1 1 9. Накид.кишені 1 2 10. Кланап 1 2
Розкрій натканині
Тканину складаютьлицем до лиця. Дотримуючи нитку основи. Якщо на тканині є малюнок або ворсуповинен бути в одному напрямку. Якщо на тканині є дефекти, то з виворотноїсторони позначають милом або крейдою.
Викройкирозкладають так, щоб напрям стрілок на них збігався ниток на тканині.
Середина нижньоїдеталі викройки повинна збігатися зі згином, зрізом або ниткою основи тканини врозгорнутому вигляді. Між викрий великих деталей розміщують дрібні. Після цьогопотрібно обвести крейдою на контурних лініях, додати припуск. Після розкроюзметати виріб підготувати до першої примірки.
Ознайомившись зописом зовнішнього вигляду моделей, слід перевірити кількість деталей крою. Дляцього прокладають, контрольні нитки, ручними прямими стібками, на середнійдеталі переду і спинки по всій довжині виробу. По спинці змотують виточки,рельєфи, бічні і плечові зрізи рукавів, а згодом низ.
Рукава вмотують вкройну, або прикріплюють до виробу шпильками. Потім вмотують комір у горловину.
Синій колір
Синій колір єпершим із кольорів холодного спектру. Існує думка, що слово «синій» походитьвід слова «сяйво». Але на відміну від сяйва білого кольору, синій світитьсятемним, трохи похмурим світлом.
Синій колірасоціюється з небом і морем, тому він може як збуджувати, так і заспокоювати.
У фольклорі синійколір символізує воду. Вода – це стихія, що приховує у собі ворожі, злі, лихісили, враження
Основніприйоми роботи на швейній машині
Перед початкомроботи на швейній машині необхідно:
1) перевірити санітарно гігієнічнийстан робочого місця;
2) перевірити заправлення нитокв машину (електродвигун машини повинен бути вимкнутим);
3) змастити деталі машини, якщомашина змащується вручну.
При змиванідеталей виробу:
1) деталі розташовують ліворучвід лапки, а припуск на шов 1 (зрізи деталей) – праворуч.
2) Якщо є змочувальна строчка,машинну строчку 2 прокладають на відстані 1мм ліворуч від змочувальної;
3) При виконані строчки її кінцізакріплюють;
4) Щоб деталі не зміщувались підчас прострочування складного контуру, машину необхідно зупинити при крайньомунижньому положенні голки, а потім, піднявши лапку, повернути деталі напотрібний кут, опустити лапки та продовжити зашивання деталей у потрібномунапрямку;
5) По закінчені роботи машинувимивають, робоче місце ретельно прибирають, а інструменти, приладдя та деталівиробу, які змивалися складають у спеціальне місце зберігання непотрібніклаптики тканини, шматки ниток викидають;
Правильна посадкашвачки за машиною, оволодіння прийомами роботи суттєво впливають на її самопочуття,полегшують виконання технологічних операцій, сприяють хорошій якості тапродуктивності:
- Тулуб працюючого повинен бути злегканахилений вперед;
- Важливим є вибір стільця. Бажановибирати гвинтовий стілець із сидінням, висоту якого можна регулювати;
- Стілець повинен бути поставленийточно навпроти головководу швейної машини. Швачка має сидіти прямо, так, щобвідстань від тулуба до краю стола була 10 – 15 см, а відстань від очей до деталей виробу, що зшиваються – близько 30 – 40 см.
- Кисті рук повинні розташовуватися наплатформі машині в стійкому стані, а лікті – на одному рівні, з кришкою стола;
- Ступні ніг мають бути розташовані напедалі так, щоб ступня правої ноги виступала вперед на 10 -12 см. Тоді пуск машини здійснюватиметься переважно правою ногою, а задня – лівою. При цьомунавантаження розподіляється рівномірно на обидві ноги, що значно полегшуєроботу на машині;
- Підйом лапки виконують натиском на важіль15, який повинен бути відрегульований на висоті на рівні коліна правої ноги.Неправильна посадка викликає швидке стомлення, знижує продуктивність праці,викривлює спину.
Загальнахарактеристика машини 1022 – М-ки. ОЗЛМ
Машина –1022-М_ки. випускається оршанським заводом «Легмаш» і призначається длязшивання деталей з костюмних, пальтових і шинельних тканин однолінійноюстрочкою двониткового човникового переплетення. Частота обертів головного вала– до 4500 обертів за хвилину, довжина стібка регулюється від 0 до 5 мм. Машина може зшивати тканину завтовшки до 8мм. Виліт рукава машини 260мм. Використовуються голки0203 № 90-150 (Гост. 22240 — 82).
Розглянувшибачимо, що машинка має централізоване змащування деталей 1, 2, автоматичнийпристрій для намотування ниток на шнулю 3, вмонтований в рукав машини.
Зображеноконструктивну схему машини 1022 – М_ки. 03 ЛМ
Машина 1022 –М_ки. 03 ЛМ випускається замість машини 1022, і відрізняється від неї тим, щообертання від головного вала 3 до розподільчого 7 передається за допомогоюзубчастокосової передачі 5, а не зубчастої, що допомогло зменшити шум.
Зміннаконструкція механізму переміщення матеріалів та механізму човника, котрірозташовані під платформою 8.
Деталі машини1022-М_ки ОЗЛМ мають машину масу:
- Механізми під платформоюмашини розміщені в мастильному картері;
- Застосована надійнаконструкція автоматичної мотанки.
- Використовуються підшипникикочення 1,2,4,6.
Технікабезпеки при виконані ручних робіт
1. Необхідно приступати довиконання робіт у халаті, застебнутому на всі ґудзики. Волосся підбирати уголовний убір. Надіти спеціальне взуття.
2. перевірити своє робоче місце,переконатися, що воно повністю відповідає безпечним умовам праці.
3. Перевірити справністьробочого інструменту (голки, наперсток, ножиць).
4. Поверхня робочого столуповинна бути гладко обробленою.
5. Берегти інструменти іпристосування: голки, наперстки, ножиці, сантиметрову стрічку, кравецькібулавки у спеціальному відведеному місці.
6. Зломані голки, вільні бабінита відходи тканини не кидати на підлогу, а складати у призначеному для цьогомісці.
7. При виконані усіх швейнихробіт користуватися наперстком.
8. Передавати голку впередвушком.
9. Не користуватися іржавою,тупою голкою.
10. Передавати ножиці вперед кільцями.
11. Тримати леза ножиць закритими.
12. Стежити при виконанні робіт, щобпальці лівої руки не потрапили під лезо ножиців.
13. Позакінченню роботи інструменти іпристосування необхідно скласти у відведені для цього місця.
14. Вимкнути місцеве освітлення.
15. Старанно прибрати своє робоче місце.
16. Якщо ви одержали травму, опік,зявилися ознаки профотруєння, зверніться негайно за медичною допомогою. Сліддовести до відома про те, що трапилося майстра.
Технікабезпеки при виконанні машинних робіт
1. Працюючий на швейній машиніповинен строго дотримуватися безпечних умов праці. При невмілому і неуважномуставленні до роботи на зшивних і спеціальних машинах працюючий може нестинебезпеку, тим хто поруч.
2. Стати до роботи на зшивних іспеціальних швейних машинах можна тільки після проведення первинногоінструктажу на робочому місці.
3. Перед початком роботинеобхідно перевірити справність машини, а у разі виявлення неполадок викликатимеханіка.
4. Забороняється працювати безгумової накидки на металевій педалі.
5. При виконанні робіт наспеціальній крає обметувальній машині пальці рук необхідно тримати на краюплатформи машини.
6. Щоб уникнути травм, роботу нашвейній машині потрібно починати плавним натисканням на педаль.
7. Щоб волосся не потрапило домашини та запобігти удар ниткопритягувача, не варто нахилятися дуже низько домашини.
8. Нитки та клаптики, щовипадково потрапили до приводного механізму, діставати тільки при вимкненомуелектродвигуні.
9. Не гальмувати рукою маховеколесо машини, щоб уникнути травмування рук.
10. Не доторкатися до голки, невідкривати і не знімати деталі й запобіжні пристосування на ходу машини.
11. Спрацьовані та зламані голки некидати на підлогу, а складати у викачене місце.
12. При роботі не відволікатися самому іне відвертати увагу інших.
13. Утримувати в чистоті та порядкуробоче місце. Перед тим як залишити своє робоче місце, необхідно вимкнутимашину.
14. Забороняється класти ножиці на іншіпредмети, біля частин машини що рухаються.
15. При роботі на ґудзиковій машинінеобхідно користуватися захисним екраном.
16. Не працювати без взуття, щоб уникнутитравмування ніг.
17. Стежити за чистотою свого робочогомісця, не розкидати нитки, булавки й інші предмети. Зберігати їх у призначеномудля цього місці.
18. Після закінчення роботи прибратиробоче місце.
19. Якщо ви отримали травму зверніться домедпункту, попередьте адміністрацію.
Технікабезпеки при виконанні волого-теплових робіт
1. Робота з електропраскоюпотребує від робітника бути дуже уважним. При неправильному і невміломуповодженню з нею можна травмувати себе.
2. Одяг повинен бути застебнутийна всі ґудзики. Волосся прибране під головний убір.
3. Перевірити своє робоче місце,переконатися, що воно досить освітлене і не загрязнене.
4. До початку роботи перевіртеізоляцію шнура, чи немає на ньому незаізольованих ділянок, а також положенняпраски на підставці.
5. Перевірте справністьобладнання, заземлення, електроосвітлення, наявність діелектричного килимка.
6. Для вмикання і вимиканняелектропраски беруть рукою корпус вилки, а не електрошнур.
7. Не можна допускати падінняпраски, перекручування шнура з утворенням петель і перегріву праски.
8. Забороняється охолоджуватиперегріту праску зануренням її у воду, тому що можна отримати опік рук іобличчя.
9. Забороняється ставити праскуна електрошнур – при поганій ізоляції можна отримати опік рук і ураженняелектричним струмом.
10. Забороняється користуватися,несправною праскою, самостійно ремонтувати праску і електропроводку.
11. При роботі з електропраскою необхідномати під ногами гумовий килимок.
12. По закінченню роботи електроживленняпрасувальних столів повинно бути вимкнуто.
13. У разі травмування і опіків необхіднонегайно звернутися до медпункту.
14. Вимикається праска дерев’яною ручкоюрубильника.
15. Необхідно стежити за поступовимнагріванням праски, щоб вона не перегрівалася.
16. Зволожувати тканину і деталі слідтільки з пульверизатора.
17. Щоб уникнути пожежі, необхідновимкнути праску по закінчені роботи.
18. Помітивши несправність праски абоокремих її частин, що проводять електричний струм необхідно терміново вимкнутиїї від електромережі та викликати майстра з ремонту електрообладнання.
Обладнання тапристосування волого-теплових робіт
1. Робоче місце для виконанняпрасувальних робіт має індивідуальне освітлення і світильник.
2. Праску встановлюють на підставку,розташовану з правого боку прасувальної дошки. Праска повинна бути ізольована ізнаходитися на одному рівні з обробленою деталею.
3. Для полегшення праці та покращенняякості обробки виробів застосовують деревяні колодки.
4. деталі зволожують механічнимпульвезатором закріпленим з правого боку біля переднього краю столу.
5. Під ногами працюючого має бути дерев’яний настил або гумовий килимок.
6. Для виконання прасувальних операцій використовуютьсяпраски масою 2,4 – 6 кг.
Характеристикамашини 51 к ПМЗ
Машина 51 к ПМ 3випускається Подільським механічним заводом і призначена для обмотування зрізівдеталей з бавовняних, шовкових, вовняних та трикотажних тканин двонитковим аботринитковим обмотувальним переплетінням (тип стібка 503 або 504). Частотаобертання головного вала машини – до 3500 обертів за хвилину, довжина стібкарегулюється від 1,5 до 4 мм, а ширина обмотування від 3 до 6 мм. Машина застосовується для виконання технологічних операцій при виготовлені швейних виробів заіндивідуальними замовленнями.
Будова машини.Щоб краще зрозуміти будову спеціальної машини 51 к (51 — А) ПМ3, пропонуємо ознайомитисьз характеристикою клас строчки 500, тип стібка – 503 і 504, які виконує машина.Строчка двониткового обмотувального ланцюжкового стібка застосовується для обмотуваннядеталей виробу з платтяних, костюмних та пальтових тканин.
Організаціяробочого місця при виконанні машинних робіт
1. Робоче місце для машинних робітобладнано промисловим столом з головкою швейної машини, встановленої в прорізікришки столу. Правильна організація робочого місця сприяє підвищеннюпродуктивності праці та якості виробу. Промисловий стіл складається з двохстійок, скріплених між собою бічними і поздовжними поперечками.
2. Світильник для місцевого освітлення,закріплений на прикінці промислового стола.
3. тримач маслянки закріплений на бічнійпоперечці машини.
Пристосуваннята інструменти для виконання ручних робіт
1. Робоче місце для ручних робіт повиннобути оснащене:
- робочим столом з гладкоювідшліфованою поверхнею;
- місцевим освітленням;
- інструкційно–технологічнимкартками;
- інструменти і пристосуваннягвинтовим стільцем, який складається з: спинки, гвинтового сидіння, кріплення,підставкою для ніг висоту якої необхідно правильно відрегулювати.
ВИКОРИСТАНАЛІТЕРАТУРА:
1) КучерО.В., Степура А.О. Обладнання швейного виробництва; Навч. Посіб. для проф. –техн… навч. Закладів – К: Вікторів – 2001.
2) ЛазурК.Р., Швейне матеріалознавство. Підручник: Вид. 2-ге – Львів; Світ – 2004.
3) БатрачшкоН.В., Головінов В. П. Технічне виготовлення жіночого одягу. Підручник для учнівпроф… тех… навч. закладів – К: Вікторія 2000.
4) Франц В.Я. Обладнання