Міністерство освіти та науки України
Національний університет водного господарства таприродокористування
Кафедра дорожніх, меліоративних машин і обладнання
Реферат
На тему:
«Обертові печі»
Виконала:
Студентка 3-гокурсу МЕФ
Групи ОХВ-31 НіколайчукЯ.О.
Перевірив: НауменкоЮ.В.
Рівне — 2006р.
Обертові печіПічні агрегати мокрого і сухого способів виробництва
Пічний агрегат єосновним технологічним устаткуванням цементного заводу. Агрегат мокрого способувиробництва (мал.1) є піччю, що обертається, 4, до якої з холодного кінцяпримикають пилеосаджувальна камера 8, шламовий живильник 3, електрофільтри 2, головнийдимосос 1, устаткування для повернення пилу в піч 9, а з гарячого кінця — розвантажувальнаголовка 5, пристрій для введення і спалювання палива 6, охолоджувач клінкеру 7.Агрегат обладнаний пристроями Циркуляційного рідкого мастила вузлів печі. Комплексконтрольно-вимірювальних і регулюючих приладів і пристроїв дозволяє управлятивсіма процесами з пульта машиніста.
Зварний металевийкорпус печі, що обертається, футерований зсередини вогнетривкою цеглиною. Накорпусі закріплені бандажі, якими пекти спирається на роликоопоры.
Пекти приводиться вобертання при йодом. Завдяки обертанню і нахилу (ухил складає 3...4%) обпалюванийматеріал просувається від холодного до гарячого кінця печі і піддаєтьсятепловій дії димових газів, просмоктуваних димососом назустріч матеріалу, щорухається.
В пилеосаджувальнійкамері крупні частинки пилу з потоку димових газів, що виходять з печі,осідають унаслідок різкого збільшення діаметра поперечного перетину і, отже,зменшення швидкості газів. Димові гази викидаються в атмосферу післяостаточного очищення в електрофільтрах. Уловлений пил з бункерів пиловловлюючихпристроїв гвинтовими конвейєрами подається в пневмонасоси, якіповертають її в піч. Ущільнення на кінцях печі, що обертається, що входять впилеосаджувану камеру і розвантажувальну головку, перешкоджають підсосам в пічзовнішнього повітря.
Пристрій для спалюванняпалива вводиться в піч через розвантажувальну головку, до нижньої частини якійпримикає шахта охолоджувача клінкеру.
Пічні агрегатизвичайно комплектуються колосниковими охолоджувачами типа «Волга».
При мокрому способівиробництва матеріал подається в піч у вигляді шламу влажностью36.,42%. Впечирозрізняють технологічні зони — сушки, підігріву, декарбонізації, екзотермічнихреакцій, спікання, попереднього охолоджування.
В зоні сушки длязбільшення поверхні теплообміну між матеріалом і газами, що відходять,встановлена ланцюгова завіса, довжина якої досягає 30...50 м. Ланцюгова завісаслужить накопичувачем шламу і добрим пиловловлювачем.
В зоні підігрівуможуть встановлюватися внутрішньопічні теплообмінники різних конструкцій (ланцюгові,лопатеві, осередкові). Зони сушки і підігріву складають близько 60% довжинипечі.
Температура матеріалув зоні спікання підіймається до 1500 °С, а температура газів- до 1750 °С.
В результатіфізико-хімічних процесів, що відбуваються з матеріалом в печі, утворюється клінкер,який розвантажується в охолоджувач, маючи температуру до 1300 °С. Вохолоджувачі клінкер охолоджується до температури 70...90 °С.
Пічний агрегат сухогоспособу виробництва (мал.2) складається з печі, що обертається, 6, системитеплообмінників 4, завантажувальної головки 5, зволожувача S,електрофільтрів 2, димососів 1, розвантажувальноїголовки 7, пристрої для спалювання палива 8, охолоджувача клінкеру 9. Агрегатоснащений станцією циркуляційного мастила вузлів печі, а також комплексомконтрольно-вимірювальних і регулюючих пристроїв управління. На відміну від мокрогоспособу виробництва, при сухому способі матеріал у вигляді сухої сировинної мукиперед подачею в піч заздалегідь підігрівається в циклонних теплообмінникахпотоком гарячих газів, що виходять з печі.
При сухому способіпечі, що обертаються, виконуються короткими і температура що відходять з печігазів не перевищує 1100 °С. Сировинна мука подається після дозуваннятранспортуючими пристроями у вихідний газохід циклопа ступеня ІІІ і завдяки високій швидкості потоку димових газів в газоходах (12.20 м/с) вноситьсяв циклони ступеня ІV. Тут сировинна суміш уловлюється і по тічках поступає у вихіднийгазохід циклопа ступеня ІІ, звідки потім вноситься в циклоп ступеня ІІІ. Міжгарячими газами і сировинною сумішшю відбувається інтенсивний теплообмін, якийтаким же чином здійснюється і в циклонах ступенів ІІ, І. З циклону ступеня І матеріал подається в піч. Пройшовши чотириступені циклонів, сировина нагрівається до 700...800°С і частково декарбонизируется. Остаточна декарбонізація і процесиклинкерообразования здійснюються в печі.
/>
Рис.1.
Температура димовихгазів на виході батареї циклонів ступеняІV не перевищує300 °С. Коефіцієнт очищення цих циклонів складає приблизно 0,85.
Переделектрофільтрами, що проводять остаточне очищення димових газів, звичайновмонтовується зволожувальна установка, що знижує температуру газів до 200...250°С. Для подолання великих опорів в газовому тракті пічного агрегату необхідні димососи,створюючі високе розрідження (5...6 кПа). Часто використовується система двох димососів — переделектрофільтрами і за ними.
В сучаснихтехнологічних лініях тепло що відходять з циклонних теплообмінників газіввикористовується для сушки сировини в помольних відділеннях.
Пічні агрегати сухогоспособу виробництва мають більш високі техніко-економічні показники впорівнянні з агрегатами мокрого способу. На випалення сировини в них затрачуєтьсязначно менша кількість тепла.
В розвитку пічнихагрегатів сухого способу виробництва цементу спостерігається тенденція допоєднання запічних циклонних теплообмінників з виносними реакторами декарбонізаторами.Вони встановлюються безпосередньо за піччю, будучи додатковим ступенемтеплообмінника. На мал.3 приведена схема пічного агрегату з реактором-декарбонизатором однієї з поширених систем SF. Тут за піччю встановлений реактор-декарбонизатор І, є вихровою камерою з додатковим пристроємспалювання палива 2. Для спалювання палива в реактор подається нагрітий до 600°З повітря з охолоджувача клінкеру по воздуховоду 5.
/>
Рис.2.
Сировина з циклонуступеня ІІ поступає в реактор, піддається тепловій обробці,вноситься в циклон ступеня І і потім поступає в піч, Вреакторі-декарбонізаторі спалюється до 50...60% загальної кількості палива, узв'язку з чим в ньому здійснюється майже повна декарбонізація сировини (приблизно95%).
/>
Рис.3.
У зв'язку із значнимзменшенням теплового навантаження на піч представляється можливим зменшити їїдіаметр, отже, понизити металоємність, підвищити стійкість футеровки, спроститиобслуговування.
Так, в пічномуагрегаті продуктивністю 3000 т клінкеру в доба пекти 6,4 х 95 м замінюється піччю 4,5 х 80м.Конструкції печей, що обертаються
До основних елементіві вузлів печей, що обертаються, відносяться наступні: корпус, бандажі,роликоопори, відкрита зубчата передача, головний і допоміжний приводи, пристроїдля утримання печі від сповзання, внутрішньопічні теплообмінні пристрої,ущільнення гарячого і холодного кінців печі.
Корпус печі, щообертається, 5 X 185 м (мал.4), вживаної при мокрому способівиробництва цементу, є зварним барабаном І з листової сталі завтовшки30...110мм, футерований всередині вогнетривкою цеглиною і що спираєтьсябандажами 2 на сім роликоопор 3. Роликоопори у вигляді двох що рознесли поширині роликів змонтовані на рамах і встановлені на фундаментних опорах 4
Піч має ухил догоризонту, становлячий 3,5%. В даній конструкції вона утримується від сповзаннягідроупорами. При такій системі пекти забезпечується наполегливимироликами 5 і гідроциліндрами 6. Печі старих конструкцій утримують від сповзанняроликами, встановленими на декількох опорах з перекосом по відношенню доподовжньої осі печі.
Пекти приводиться в зрощенняголовним приводом 7, розташованим на опорі IV, через відкриту зубчату передачу 8. Привід печідвосторонній. Пекти забезпечується також допоміжним приводом 9, який використовуєтьсядля провертання корпусу з малою частотою обертання при виконанні ремонтних і футеровочних робіт, а також в аварійних ситуаціях.
В печі навішуєтьсяланцюгова завіса 10 у вигляді гірлянд або кінців ланцюгів, що вільно висять. Холоднийі гарячий кінці печі мають ущільнення 11,12. Ущільнення гарячого кінця печівиконано аеродинамічним.
/>
Рис.4.
Піч забезпеченапристроєм 13 для введення уловлюваної в пиловловлювачах пилу за ланцюгову зону.Станції циркуляційного рідкого мастила 14 призначені для подачі масла вредуктор і підшипники приводу, в підшипники роликоопор, в ті, щозачіпляють вінцевих і підвінцевих шестерень. Гарячий кінець печі охолоджуєтьсяустановкою вентилятора 15.
Розглянемоконструкцію основних вузлів і деталей печей.
Корпус. Один знайвідповідальніших елементів печі, що обертається, піддається не тількисиловим діям вагових навантажень, але випробовує і температурні напруги,нагріваючись в зоні спікання до 300...400 °С. Стійкість футеровки великою міроюзалежить від жорсткості оболонки корпусу. Значні деформації корпусу приводятьдо різкого скорочення термінів служби футеровки. Найбільші деформації обичайок корпусу маютьмісце над опорами, отже, у опор жорсткість обичайок повинна бути більше, ніж впрольотах. Виходячи з цього обичайки корпусів розділяють на рядові (пролітні) іпідбандажні, товщина яких більше, ніж пролітних.
Корпуси печейзварюються з окремих обичайок на місці монтажу в секції. Зварка монтажнихсекцій проводиться після збірки і вивіряння всього корпусу і нівелювання йогопо бандажах. Для виготовлення обичайок використовують листову сталь М16С абоВСТЗсц, при експлуатації печей в північно-східних районах рекомендується низьколегованасталь 09Г2С з низьким порогом холодоломкості. Розглянемо конструкцію корпусу печі 7/6,4 х95 м (мал.5). Для зниження швидкості газового потоку у вихідному перетині печідіаметр кінця корпусу на довжині близько 15 м збільшений до 7 м.
Товщина пролітнихобичайок корпусу І по довжині печі різна — від 36 до 60 мм, а підбандажних — від 60 до 90 мм На підбандажні обичайки наварені накладки 2, на якіпроводиться посадка бандажів. Для запобігання пересипання що подається в пічсировинної суміші в завантажувальну головку до холодного кінця корпусуприкріплений усічений конус 3, діаметр вхідного перетину якого рівний 4950 мм На гарячому кінці корпусу після перехідної секції, яка зменшує діаметр з 6,4 до 5,3 м, встановлений кожух охолоджування, виконаний у вигляді зовнішньої обичайки 4 з конусною частиною. Простір між корпусом печі і кожухом утворює сорочкуохолоджування, в яку для запобігання перегріву гарячого кінця корпусунагнітається з боку конуса повітря установкою вентилятора.
На зовнішній обичайцікожуха 4 передбачені елементи ущільнення гарячого кінця печі. Таке рішення,вживане в сучасних конструкціях печей як типове, достатньо ефективно. Вонодозволяє значно поліпшити умови роботи не тільки обичайки гарячого кінцякорпусу, але і елементів ущільнення, завдяки тому, що останні розташовуються наохолоджуваному кожусі, температура стінок якого значно нижче за температурукорпусу.
Торецьрозвантажувального кінця корпусу захищається футеровочнимиплитами 5 з жаростійкої сталі. Для подачі і видалення елементів футеровки,а також для відбору проб обпалюваного матеріалу по довжині корпусу печівстановлені спеціальні люки 6.
Конструкції гарячихкінців корпусів печей 5 X 185 м і 6,4 X 95 м. Для запобігання переливання шламу в пилеосаджувальнукамеру на холодному кінці печі 5 х 185 м в корпус печі вварено підпірне кільце, діаметр вхідного перетину якого складає 3500 мм
В печах мокрогоспособу виробництва з холодного кінця навішуються ланцюги (ланцюгова зона). Дляцього до корпусу печі приварюють вузли кріплення ланцюгів.
Бандажі. Корпус печіспирається на роликоопори бандажами. Збірка і зварка останніхпроводиться на місці монтажу з напівкілець, заздалегідь оброблених назаводі-виготівнику. При установці бандажів враховують різне теплове розширенняпідбандажної обичайки і бандажа. В холодному станів між бандажем і підбандажноюобичайкою передбачають зазор на теплове розширення обичайки. Зазори вибираютьсятакими, щоб забезпечувалася щільна посадка бандажа. Якщо зазор в сполученнібандаж — підбандажна обичайка не усунений, при обертанні печі має місцевідносне переміщення поверхонь, що сполучаються, отже, їх зношування. Длявиключення цього зазор вибирають так, щоб при розігріванні корпусу печіотримати посадку з деяким тепловим натягом, що забезпечує більш надійнез'єднання бандажа з корпусом. Проте в цьому випадку при розрахунку підбандажноїобичайки і бандажа слід враховувати напруги від теплового натягу. Бандажі, якправило, встановлюють на заздалегідь приварені до підбандажної обичайки корпусипечі накладки завтовшки 25...40 мм неповним, рівними ширині накладок.
/>
Рис. 5.
/>
Рис. 6.
Найбільш поширенийнаступний спосіб установки бандажів (мал.6). Між бандажем 2 і привареними допідбандажної обичайки накладками 5 введений набір прокладок 1 завтовшки Д, якізабезпечують необхідний тепловий зазор С. Бандаж утримується від осьових зсувівчеревиками 5, привареними до накладок 5. Фіксація прокладок 1 здійснюєтьсячеревиками і упорами 4, які також приварюють до накладок 5. Між черевиками ібандажем передбачена установка наполегливих (торців) прокладок 6. При монтажіпечі бандаж опори, на якій розташовується привід, остаточно закріплюєтьсячеревиками. Бандажі всієї решти опор фіксуються тимчасовими упорами. Остаточнаустановка і закріплення бандажів черевиками проводяться після визначення взаємногоположення бандажів і роликоопори на гарячій печі. Іноді бандаж надягає навужі приварені до підбандажної обичайки і обточені по зовнішній поверхнінакладки з розрахунковим зазором. Від осьових зсувів бандаж утримуєтьсяприварюваними до накладок упорами.
Беззазорне з'єднаннябандажів з корпусом для печі 5 х 185 м забезпечується при теплових зазорах 2. .,6мм
Застосування наборупроміжних елементів при установці бандажів на корпусі печі сприяє зниженнютеплопередачі від корпусу до бандажа і зменшує додаткові теплові напруги вньому, пов'язані з перепадом температур між внутрішньою і зовнішньою поверхнямитіла бандажа. Різниця цих температур в гарячій зоні може досягати 100 °С. Такойвеликий перепад температури по товщині бандажа обумовлений тим, що внутрішняйого поверхня контактує через прокладки з розігрітим корпусом, а зовнішня — затмосферою.
Перспективноювважається більш проста і зручна в експлуатації конструкція з вварнимибандажами (мал.7), не дивлячись на велику різницю температур в такому варіанті.При цьому конструктивні форми бандажа не повинні приводити до великих і різкихтемпературних перепадів по товщині. Застосування таких бандажів дозволяє значноспростити конструкцію печі і її експлуатацію, підвищити жорсткість, понизитимасу.
Опори. Опора печівключає фундаментну раму і дві роликоопори, кожна з яких складається з ролика з віссю іпідшипникових вузлів, встановлених в корпусах на рамі.
/>
Рис. 7.
Опори багатьохексплуатованих цементних печей, що обертаються, виконані з підшипникамиковзання. Вісь 1 ролика 2 такої опори для печі 5 X 185 м(мал.8) обертається в бронзових вкладишах 3 підшипників ковзання. Чавуннийкорпус вкладиша 4, що самовстановлюється, спирається сферичною поверхнею напідставу корпусу підшипника 5. Зверху підшипник закритий кришкою 6. Підставакорпусу підшипника в нижній частині утворює масляну ванну. Черпаковий пристрій7 призначений для подачі масла на шийку осі ролика. Корпуси підшипниківспираються на фундаментну раму, щодо якої вони можуть переміщатися впоперечному напрямі і фіксуватися в потрібному положенні.
Конструкція опори зпідшипниками кочення для печі 7/6 х 95 м представлена на мал.9. Тут вісь 2 ролики 1 встановлена в чотирирядних конічних роликовихпідшипниках 3. Вкладиш 4 виконаний тим, що самовстановлюються. Осьовінавантаження на опору сприймаються наполегливими роликовими підшипниками 5. Корпуспідшипника 6 спирається на фундаментну раму 7 і закріплюється на ній болтами 8.Зсовуюче поперечне горизонтальне навантаження на роликоопору сприймається нарамі спеціальним наполегливим черевиком 9, одночасно що служить для розміщенняна ньому спеціального гидродомкрата, за допомогою якого корпус може пересуватисящодо рами. Положення корпусу підшипника щодо рами визначається товщиною наборупрокладок 10, розміщуваних між черевиком і торцем корпусу. Під роликами на раміпередбачена установка водяних ванн 11 для охолоджування роликів. Роликпосаджений на вісь шляхом напрессовки.
Розробленийнормалізований ряд типоразмеров опор цементних печей, що обертаються, зпідшипниками качения на навантаження 1600, 3150, 4000, 5000, 6300, 8000,16 000 кН. В опорах на навантаження від 4000 до 16 000 кНзастосовані чотирирядні підшипники з конічними роликами, а в опорах нанавантаження 1600 і 3150 кН — двухрядные сферичні роликові і наполегливіпідшипники для сприйняття відповідно радіальних і осьових зусиль.
/>
Рис. 8.
Для багатоопорнихдовгих печей мокрого способу виробництва ролики звичайно виконуються більшширокими, ніж бандажі. Так, ширина роликів для печі 5 X 185 м рівна 1200 мм при ширині бандажа 900 мм, що обумовлене переміщенням бандажів щодо роликів унаслідок температурних подовженькорпусу печі. При цьому бажано зберегти довжину лінії контакту бандажа зроликом незалежно від стану печі. Температурне подовження гарячого кінця цієїпечі складає близько 250 мм.
/>
Рис. 9.
Для печі сухогоспособу виробництва 7/6,4 X 95 м в цілях зниження металоємності опори ширина ролика прийнята рівнійширині бандажа (1200 мм). Температурне подовження гарячого кінця печі досягає 300 мм В цьому випадку остаточна установка бандажів проводиться по положенню роликоопор на розігрітій печі і таким чином довжина лінії контакту бандажа з роликомбуде зменшена на 300 мм для холодної (не працюючої) печі.
Пристрій дляутримання печі від сповзання. Печі старих конструкцій, що обертаються,утримуються від сповзання у бік ухилу перекосом опорних роликів на декількохопорах. Для забезпечення нормальної експлуатації кут перекосу осей опорнихроликів по відношенню до подовжньої осі печі не повинен перевищувати 2...3º.Виникнення осьової сили, що утримує пекти від сповзання при перекосі опорнихроликів, обумовлено тим, що вектор абсолютної швидкості v вцьому випадку може бути представлене двома становлячими: i>i — перпендикулярної до осі печі і v0 — направленої уподовж осі печі (мал.10).Осьова становить v0і є показником осьової сили, яка при обертанні печі передається роликамибандажу завдяки пружному зчепленню їх робочих поверхонь. Осьове зусилля залежитьне тільки від кута перекосу опорних роликів, але і від стану робочих поверхоньроликів і бандажів. При такій системі утримання печі від сповзання дляспостереження за подовжнім переміщенням корпусу печі встановлюються контрольніролики (мал.11, а) і запобіжні упори (мал.11, б).
/>
Рис. 10.
Контрольні роликирозміщені на одній з опор по дві сторони бандажу із зазорами 30...60 мм Би межах прийнятогозазору бандаж з корпусом може переміщатися вверх-вниз. Зіткненнябандажа з контрольним роликом і обертання останнього служать сигналом,вказуючим на необхідність відновлення нормального положення печі.
Ролик 4 (мал.11, а) встановлений на підшипнику 3, змонтованому накорпусі 2. Вертикальне навантаження сприймається наполегливим підшипником 6. Мастилоздійснюється через маслопроводи 7,5. Лабіринтове ущільнення 5 і кришка i захищають підшипники від попадання пилу.
Контрольні ролики непризначені для сприйняття повного осьового навантаження від маси печі. Тому дляпопередження подальшого осьового переміщення корпусу на одній з опорвстановлюється запобіжний пристрій (мал.11,6) у вигляді двох нерухомих упорів 1,закріплених на фундаментній рамі 2. При натисненні бандажа на упор виникаєвелика сила тертя, що приводить до перевантаження приводного електродвигуна і його виключення (спрацьовує струмовий захист). Крімтого, для гарантованого відключення двигуна в даній аварійній ситуації наупорах передбачені і кінцеві вимикачі.
/>
Рис. 11.
/>
Рис. 12.
Система утриманняпечі від сповзання шляхом перекосу роликів має ряд недоліків; не забезпечуєстабільного режиму роботи, вимагає постійного спостереження і частих регулюваньроликоопор; обумовлює навантаження роликоопор осьовими навантаженнями; інтенсифікуєзнос робочих поверхонь бандажа і ролика унаслідок зменшення площі їх контактупри перекосі роликів.
Перераховані недолікидозволяє усунути система гідроупорів в нових конструкціях печей. При цій системіна двох-чотирьох упорах з боку холодного кінця печі встановлюють гідроупори,які і сприймають осьове навантаження (складову сили тяжкості печі). Гідроупор (мал.12)складається з наполегливого ролика 1, що обертається в підшипнику 2, якийвстановлений на цапфі корпусу 3. Корпус гідроупора двома циліндровими поверхнями спирається нанаправляючі 4, закріплені на рамі б. Вертикальна складова навантаження, діючана ролик гідроупора, сприймається наполегливим підшипником 7. Корпусгідроупора з наполегливим роликом може переміщатися в направляючихгідроциліндром 5.
Рама гідроупоразакріплюється на фундаментній опорі печі таким чином, що наполегливий роликупирається в скошену поверхню торця бандажа. При роботі під дією гідроупорівкорпус печі скоює циклічні рухи вверх-вниз. Робочий хід ролика гідроупіразвичайно приймається рівним 70...100 мм Переміщення печі вгору відбувається врезультаті того, що гідроциліндр розвиває необхідне робоче зусилля привключенні насосної станції. Переміщення печі вниз здійснюється при відключеніймаслостанції унаслідок витоків масла в гідросистемі під дією складової вагипечі.
Робочий хід руху печівверх-вниз визначається установкою кінцевих вимикачів. Придосягненні корпусом печі крайнього верхнього положення спрацьовує відповідноверхній кінцевий вимикач і маслонасос відключається. В крайньому нижньомуположенні спрацьовує нижній кінцевий вимикач, який включає маслонасос гідроупорів.
Швидкість переміщеннякорпусу печі вверх-вниз регулюється дроселями так, щоб повний циклскоювався за 12...24 ч.
Окрім робочихкінцевих вимикачів передбачені сигнальні і аварійні вимикачі. Сигнальнівстановлені на відстані 10 мм від робітників і при спрацьовуванні включаютьпопереджувальний сигнал на пульті, а аварійні — на відстані 20 мм від сигнальних і при спрацьовуванні відключають привід обертання печі.
Важлива перевагапечей, що обертаються, з гідроупорами — рівномірний знос робочих поверхонь бандаж — ролик по всій довжині.
Привід печі. Цементніпечі, що обертаються, забезпечуються головним і допоміжним приводами. Невеликіпечі з потужністю головного двигуна до 300...400 кВт звичайно маютьодносторонній привід. Для великих печей при потужності, що перевищує 350...400 кВт, якправило, встановлюють двосторонній привід.
Головний привід печі5 х 185 і (мал.2.13) включає електродвигун 1, редуктор 2 і проміжний вал 3. Пектиодержує обертання від двох проміжних валів 3 (від двох приводів) через відкритузубчату передачу, що складається з вінцевої шестерні 4 і двох підвінцевихшестерень 5.
Головний привідзабезпечує обертання печі з частотою 0,6...1,24 об/хв. Зміна частотиздійснюється східчасто асинхронним електродвигуном з фазним ротором введенням вланцюг ротора опорів.
Допоміжний привідзабезпечує повільне обертання печі (близько 4 об/год). Він складається з електродвигуна6, редуктора 8, обгінної муфти 9 і гальма 7. Гальмо з електромагнітним або зелектрогідравлічним штовхачем служить для утримання печі в необхідномуположенні при виконанні ремонтних і футеровочних робіт. Як сполучна муфта міжредукторами допоміжного і головного приводів використовуються обгінні роликові,хропіння, зубчаті або кулачкові муфти (з ручним або електромагнітним механізмомвключення). Схема приводу печі представлена на мал.13, в.
Виключення зчіпноїкулачкової муфти супроводиться дією на кінцевий вимикач, який спрацьовувати,розгальмовує електромагнітне гальмо і включає двигун допоміжного приводу. Вланцюзі головного двигуна передбачено блокування, яке виключає можливість йоговключення при роботі допоміжного двигуна. При розчіпленні кулачкової муфти дієюкінцевого вимикача подається сигнал про можливість включення двигуна головногоприводу. Допоміжний і головний двигуни з'єднуються з відповідними редукторамиза допомогою пружних втулково-пальцевих муфт.
Зубчатий вінець докорпусу печі кріпиться тангенціальними пружинами, концентрично розташованими пружинами.або шарнірними ланками (мал.14). Таке з'єднання сприяє зменшеннюдинамічних навантажень на елементи печі при пуску і зміні частоти обертання,забезпечуючи плавну роботу передачі.
Кінці тангенціальнихелементів 1 (рис, 2.14, я) кріпляться до корпусу печі 2 і зубчатому вінцю 3 жорстко.Є також конструкції з шарнірним кріпленням тангенціального елемента дозубчатого вінця і жорстким — до корпусу.
На невеликих печахвінці встановлюються на подовжніх пружинах 1 (мал.14,6), які вмонтовують настійках 2, розташованих на корпусі печі 3.
/>
Рис. 13.
При фіксації вінцівшарнірними ланками (мал.14, в) до корпусу печі кріпляться кронштейни /. Дляшарнірного з'єднання кронштейнів з вінцем використовуються проміжні пластини 2,болти 3 і пальці 4.
/>
Рис. 14.
/>
Рис. 15.
/>
Рис. 16.
/>
Рис. 17.
Вихідний валголовного редуктора з'єднується з підвінцевою шестернею проміжним валом із зубчатимимуфтами (мал.15). Таке з'єднання дає можливість регулювати той, що зачіпляє підвінцевоюі вінцевою шестерень і компенсувати неточності монтажу.
Підвінцева шестерня,виконана у вигляді валу-шестерні, встановлюється на дворядних конічнихроликопідшипниках в литому корпусі (мал.16). Корпус підвінцевої шестірки кріпиться на рамі, його переміщення впоперечному до осі печі напрямі забезпечують регулювальні гвинти.
Зубчатий вінецьзвичайно виконується розрізним, що складається з двох або чотирьох частин (кількістьчастин визначається транспортними габаритами), і збирається на місці монтажу. Зубчатийвінець печі 7 х 230 м показаний на мал.17. Для мастила зубчатих зачіпляє,підшипників головного редуктора і підшипників підвінцевої шестернізастосовується рідка циркуляційна система, а для відкритих зубчатих зацеплень — рідка картерна.
Як редуктор головногоприводу для більшості печей (4 X 150; 4,5 X 170; 5X 75; 6,4х95м), що обертаються, використовується трьох східчастийциліндровий редуктор А-600 X 900х 1400 з передавальним відношенням іp= 86.46.Розроблений також новий типоразмер редуктора з тим, що зачіпляє Новікова А-610 X760 X 950 (передавальневідношення ір =75,82).
Характеристикавідкритих зубчатих передач: для печі
5 X 185 м т = 45, zш =19, zк = 172, іn= — 9,05; дляпечі 6,4/7x95 м т = 50, zш = 25, zк = 184, іn = 7,36.
/>
Рис. 18.
Ущільнення холодногоі гарячого кінців печі. Конструкції ущільнень печей, що обертаються,ускладнюються через високу температуру, значні теплові деформації і неминучебиття корпусу при його обертанні. Ущільнення холодного кінця печі 5 х 185 м (мал.2.I8) включаєнерухому обичайку 1, закріплену до пилеосаджувальної камери, і рухому 2, приварену докорпусу печі. На обичайці 1 закріплені болтами 3 сектори з термостійкої гуми4, які притискаються до циліндрової поверхні обичайки 2 тросом 5. Таким чиномутворюється досить герметична пара тертя сектори 4 — обичайка 2. При цьому гнучкі секторидостатньо добре компенсують радіальне биття завантажувального кінця печі і йогоосьове переміщення.
Обичайки складаютьсяз чотирьох секторів, які остаточно закріплюються і злучаються після взаємовивіркиїх при монтажі. Трос утримується від зісковзування з гнучких секторів канатотримачів6.
Ущільнення гарячогокінця печі (мал. 19) виконано комбінованим — лабіринтова камера поєднується зковзаючим гнучким ущільненням. Тут нерухомі кільця 1 закріплюються на головціпечі, а кільця 4 — на кожусі корпусу печі, утворюючи лабіринт. Лабіринтохоплений кільцевою камерою 3 з конусним фланцем 5, до якого кріпляться секториз термостійкої гуми 6. Сектори 6 притискаються до обичайки 8 тросом 7. Обичайка8 приварена до кожуха гарячого кінця печі. Щільне притиснення гнучких секторівдо обичайки забезпечується пружинним стягуванням троса. В камері ущільненнястворюється деякий надмірний тиск від вентилятора охолоджування гарячого кінцяпечі. Подача повітря здійснюється через патрубки 2.
Головка печі іпристрою введення форсунки в піч. Головка печі виконується у вигляді зварноїконструкції, футерованной зсередини вогнетривкою цеглиною. З торцяголовка має двері відкоту, оглядові вікна — люки. Розміри дверей враховуютьможливість проходу в піч навантажувача для механізація футеровочных робіт. Відкриттядверей здійснюється лебідкою. В дверях передбачений щит з отвором для введенняфорсунки. В нижній частині головки зроблений отвір, під яким розташовуєтьсяшахта охолоджувача клінкеру.
/>
Рис. 19.
/>
Рис. 20.
Головка печі обладнуєтьсятакож пристроєм для введення в піч і висновку з неї форсунки (мал. 20). Воноскладається з моста з подовжньою балкою 1, по якій лебідкою 2 може переміщатисявізок 3. Форсунка 4 закріплена на візку 3. При роботі печі форсунки можутьпереміщатися уздовж осі на довжину до 5 м. Повне витягання форсунки з головки 5проводиться при зупиненій печі.
/>
Рис. 21.
Пристрій дляповернення пилу в піч. Використовується декілька способів повернення в пічуловленої пилеосаджувальними пристроями з димових газів пилу. Найбільшпоширені два з них: подача пилу в піч за ланцюгову зону і вдування пилу черезгарячий кінець в зону спікання. В першому випадку відбувається дещо більшийпилеуніс з печі і відповідно збільшується навантаження на електрофільтри. Вдругому погіршується видимість в зоні горіння, що створює деяку незручність длямашиніста.
При першому способі (мал.21)пил транспортується пневмонасосом по трубопроводу до вертлюга 2, якийзакріплюється на стінці пилеосаджувальної камери співісний з корпусом печі. Вертлюгзчленовує нерухому трубу 1 з тією, що обертається разом з пічною трубою 3. Цятруба проходить через пилеоса-джувальну камеру, вводиться в піч, дезакріплюється розтяжками 4 і виводится на зовнішню поверхню печі; проходить підбандажами і потім за межами ланцюгової зони вводиться знову в піч.
Використана література
1. Борщевский А.А., Ильин А.С. Механическое оборудование для производствастроительних материалов и изделий. — М., 1987. — 368 с.
2. Горбовец М.Н. Современные машины и оборудование для конвейерногопроизводства изделий крупнопанельного домостроения. — М.: ЦНИИТЭстроймаш, 1987.- 44 с.
3. Горбовец М.Н. Состояние и перспективы развития оборудования для сборногожелезобетона. — М: ЦНИИТЭстроймаш, 1984. — 47 с.
4. А. Дуда ВТ. Цемент. — М.: Стройиздат, 1981. — 464 с.
5. Зубанов В.А., Чугунов Е.А., Юдин Н.А. Механическое оборудованиестекольных и ситаловых заводов. — М.: Машиностроение, 1984. — 368 с.
6. Малкин А.Я., Чалых А.Е. Диффузия и вязкость полимеров. — М.: Химия, 1979.- 302 с.
7. Носенко НЕ. Механизация и автоматизация производства арматурных работ. — М.: Стройиздат, 1982. — 312 с.
8. Печные агрегаты цементной промышленности / С.Г. Силенок, Ю.С. Гризак, В.Н.Лямин и др. — М.: Машиностроение, 1984. — 166 с.
9. Роговой ММ. Технология искусственных пористых заполнителей и керамики. — М.: Стройиздат, 1979. — 319 с.
10. Сивко В.Й. Механічнеобладнання підприємств будівельних виробів. — К.: Вища шк., 1994. — 364с.
11. Технология строительного и технического стекла и ситаллов / В.В. Полляк,П.Д. Саркисов, В.Ф. Солинов, М.А. Царицын. — М.: Стройиздат, 1983. — 432 с.
12. Туренко А.В. Расчет глиноперерабатывающего оборудования и прессовпластического формования для производства керамических строительных изделий. — М.:РИО МИСИ им.В. В. Куйбышева, 1985. — 86 с.