МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ІНАУКИ УКРАЇНИ
СМІЛЯНСЬКИЙ ТЕХНІКУМХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Спеціальність 5.092503.
Денне відділення
Рокитнянський ц/з.
Модернізація системиавтоматизації станції ІІ фільтрації соку. Управління фільтрами
до курсового проекту
КП 5.092503.12 ПЗ
Керівник проекту:
Біликов В.Ф.
Розробив:
Кулініч В.Г.
ЗМІСТ
ВСТУП.
1ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
1.1Характеристика приміщення у якому знаходиться об’єкт автоматизації.
1.2Аналіз машинно-апаратурної схеми
1.3Аналіз системи автоматизації.
1.4Характеристика приладів і засобів автоматизації у заданому
контурі
2ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ З МОНТАЖУ ЗАСОБІВ ВИМІРУ І СИСТЕМ АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
2.1Передмонтажна перевірка приладів і засобів автоматизації.
2.2Монтаж первинних перетворювачів.
2.3Вибір та монтаж щитів
2.4Монтаж виконавчих механізмів.
2.5Розрахунок, обґрунтування та монтаж ліній зв’язку
3ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА МОНТАЖНИХ РОБІТ.
4ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТ ПРИЛАДІВ ТА ЗАСОБІВ
АВТОМАТИЗАЦІЇ.
5ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ МОНТАЖНИХ РОБІТ
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Важливе значеннянауково-технічним проблемам розвитку харчової промисловості відводитьсяавтоматизації виробничих процесів. В даному курсовому проекті поставлені задачіпідвищення продуктивності праці і ефективності виробництва, збільшення якостівиміру Для виконання поставлених задач необхідно використовувати автоматизацію.Автоматизація виробничих процесів на даному етапі включає в себе: впровадженнянових приладів та технічних засобів, створення розгалужених систем управління,в яких застосовуються такі технічні засоби як контролери, мікропроцесори,щитові комп’ютери та інші засоби автоматизації.
Цукровапромисловість є однією із важливих галузей харчової промисловості України. Наданому етапі розвитку цукрової галузі в умовах скорочення посівів, малоїврожайності або низької якості буряку, високих цін на енергоносії, зношеннязастарілого обладнання, і як наслідок висока собівартість виробництва. Томуголовними напрямками розвитку є реконструкція, модернізація і технічневдосконалення обладнання, підвищення ефективності праці, скорочення чисельностіобслуговуючого персоналу. Але в свою чергу заміна застарілого обладнання нанове більш сучасне, введення нових технологій замість старих веде до великихекономічних затрат та тривалого часу. А введення автоматизованих системуправління технологічним процесом цукрового виробництва дозволить виконати це вкороткий час і без великих економічних затрат. Застосування автоматичноїсистеми управління технологічним процесом також дає можливість підвищити якістьпідтримання технологічних параметрів; оперативно і об’єктивно контролюватитехнологічний процес, якість цукру; підняти управління виробництвом на новийрівень. Надійність системи управління, можливість їх легкої інтеграції віснуючі системи, зручність і адаптація до вимог операторського персоналу, вкінцевому рахунку, впливають на показники всього виробництва.
Таким чином,застосування автоматичної системи управління технологічним процесом нацукровому заводі сприяє рішенню багатьох технологічних задач і покращуєвикористання потужності, тобто підвищує ефективність виробництва.
Актуальністьпроекту полягає в тому, що автоматична система управління технологічнимпроцесом на вітчизняних виробництвах дозволить вирішити три основні задачі:підвищить якість вимірювання, скоротить втрати сировини та енергоносіїв,забезпечити управління виробництвом, а також ефективне управління процесами виробництвав області контролю і обліку.
1ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСИНА
1.1Характеристика приміщення у якому знаходиться об’єкт автоматизації
Обладнання, якеналежить до управління фільтрами І сатурації знаходиться (розташоване) вприміщенні.
За класифікацієюприміщення станція фільтрації:
-за категорієювиробництва — Д;
-за станомповітряного середовища – вологе.
-за категорієюприміщення по ураженню електричним струмом належить до приміщення – зпідвищеною небезпекою.
За класифікацієюбудівель, споруд і приміщень підприємств галузі щодо вибухо-пожежної небезпеки,та класифікацією зон за ПУЕ приміщення належить до класу В, а клас по пожежо-вибухонебезпечнимзонам відноситься до П-ІІІ .
Середовище вприміщенні вологе, підлога струмопровідна.
Отже за ПТБ іПТЄ приміщення належить до приміщень з підвищеною небезпекою, ступень захиступриладів обираємо ІР30.
1.2Аналіз машинно-апаратурної схеми
автоматизаціяфільтрація сік монтаж
Не фільтрованійсік подається по трубопроводу 30 d=426x6 в фільтри №1-№8, в наслідок чоговідбувається процес фільтрації (Див. додаток Б. Машинно-апаратурна схема).Фільтрований сік по трубопроводу 31 d=426x6 подається на збірник фільтрованогосоку d=2000, H=2500. Після чого як фільтруюча поверхня фільтра забивається,відбувається процес часткового випорожнення. Не фільтрований сік, потрубопроводу повернення, регенерує з фільтра з високою швидкістю, створюючи вньому розрідження, в наслідок чого створюється в ньому хлопок, і речовини, щонакопичилися на фільтруючій поверхні, падають вниз. Даний напівциклпродовжується два рази, потім настає час повного випорожнення. Повневипорожнення проходить при вивантажені набраній суспензії по трубопроводу 32d=426x6 в збірник не фільтрованого соку d=2000, H=2500, а з нього навакумфільтри, де відбувається повторна фільтрація. Як бачимо повний циклфільтра складається із трьох напівциклів: фільтрація – часткове випорожнення,фільтрація – часткове випорожнення, фільтрація повне випорожнення.
1.3Аналіз системи автоматизацї
Системаавтоматизації процесу управління фільтрами працює наступним чином. Інформаціяпро положення пневмоприводів 2в-4в, типу МТМ 810 (див. Додаток В Схемаавтоматизації функціональна) сприймається кінцевими вимикачами 2а-4а типу KB C1S11, котрі перетворюють її в дискретний сигнал. Дискретні сигнали сприймаютьсямікропроцесорним контролером, модифікації AL2-14MR-D, на якому перетворюються умодулях дискретних сигналів в цифрові сигнали, що оброблюються віртуальноюпрограмою.
Контроль рівнівв збірниках забезпечується ультразвуковими рівнемірами 5а-6а типу МТМ 900, якізміну рівня перетворюють в аналоговий уніфікований сигнал і передають наконтролер для опрацювання. Опрацювання сигналів проходить по позиційному законурегулювання. Якщо рівні відхиляються від заданого значення, то з контролеравидається релейний сигнал через перетворювачі на регулюючі органи 5б,6в типуПСП1. Контроль незабитості трубопроводу повного випорожнення проводиться шляхомреєстрування приросту рівня в збірнику суспензії. Підчас вивантаження рівнемір5а типу МТМ 900 передає зміну рівня в збірнику в вигляді аналогового сигналу наконтролер. В контролері відбувається порівняння початкового рівня з кінцевим.Якщо рівень в збірнику по закінченню вивантаження більший за рівень передпочатком вивантаження на 10% і більше, то це означає що трубопровід не забитий,якщо ні – забитий.
Контроль тиску вколекторі нефільтрованого соку здійснюється перетворювачем тиску 7а типуMТМ701.5Г, який перетворює зміну тиску в аналоговий сигнал і передає його навторинний прилад 1б, а той за допомогою мереженого інтерфейсу на ПЕОМ, девідбувається опрацювання сигналу по програмі, а вже після цього результатирозрахунку поступають на контролер у вигляді логічної 1 через мережу. Сигнал зПЕОМ на контролер потрапить тільки в тому випадку, якщо параметр перетне межудопустимості, що сигналізуватиме про аварію.
Контроль витратифільтрованого соку здійснюється індукційним витратоміром 1а типу Hanіvel Magnew3000 PLUS, який перетворює зміну витрати в аналоговий сигнал і передає його навторинний прилад 1б типу МТМ-РЕ-160, далі все відбувається аналогічно контролютиску.
1.4Характеристики приладів
Ефективністьрозробки і упровадження систем автоматизації технологічних процесів в значніймірі визначається вибором технічних засобів, на основі яких можуть бутиреалізовані системи управління технологічними процесами тої чи іншої структури.При цьому системи управління будуються на базі серійно випускаючих засобівавтоматизації і обчислювальної техніки.
Для системиуправління фільтрацією впроваджено ряд новаційних засобів виміру тавпровадження автоматичної системи управління, що забезпечить автоматичнеуправління фільтрами.
1.4.1Індукційний витратомір Наnіvel Magnew 3000 PLUS поз. 1а
Індукційнийвитратомір Наnіvel Magnew 3000 PLUS призначений безперервного виміру витратфільтрованого соку. Завдяки вбудованому перетворювачу, даний прилад маєуніфікований струмовийв сигнал, що робить його придатним для підключення доконтролера або вторинного приладу на пряму.
Технічніхарактеристики Індукційного витратоміра Наnіvel Magnew 3000 PLUS (див. додатокД1.)
Межа виміру0-20м3/год
Клас точності0,2;
Вихідний сигнал4-20мА
Напруга живлення24В.
1.4.2Ультразвуковий рівнемір МТМ 900 поз. 5а,6а.
Ультразвуковийрівнемір МТМ 900 призначений для безперервного вимірювання рівня безконтактнимметотодом, що дозволяє його використовувати в агресивниг та кристалізуючигречовинах. Завдяки вбудованому перетворювачу, даний прилад має уніфікованийструмовийв сигнал, що робить його придатним для підключення до контролера абовторинного приладу на пряму.
Характеристикиультразвукового рівнеміра МТМ 900 (див. додаток Д2)
Межа виміру60-4000мм
Клас точності0,2
Вихідний сигнал4-20кПа
Напруга живлення24В.
1.4.3Перетворювач тиску МТМ701,5Г поз 7а
Перетворювачтиску МТМ701,5Г призначений для вимірювання для безперервного вимірювання тискув колекторі нефільтрованого соку. Завдяки вбудованому перетворювачу, данийприлад має уніфікований струмовийв сигнал, що робить його придатним дляпідключення до контролера або вторинного приладу на пряму.
Характеристикиперетворювача тиску МТМ701,5Г (див. додаток Д3)
Клас точності1.0
Межа виміру0-25кПа
Вихідний сигнал4-20мА
Напруга живлення24В.
1.4.4Електро-пневмо перетворювач МТМ 810 поз. 2б-4б,6б
Електро-пневмоперетворювач МТМ 810 призначений для перетвореня уніфікованого електричногосигналу в уніфікований пневматичний, для того щоб узгодити сигнали міжконтролером і пнемоприводом. Але так як на виході з контролера сигнал дорівнює0;24В, а на перетворювач подається 4-20мА то на вхід до перетворювача необхіднопідключити паралельно резистор навантаження.
Характеристикиелектро-пневмо перетворювача МТМ 810 (див. додаток Д4)
Клас точності1.0
Вхідний сигнал4-20мА
Вихідний сигнал20;100кПа
Напруга живлення24В.
1.4.5Виконавчий механізм ПСП1 поз. 2в-4в,6в
Виконавчиймеханізм ПСП1 призначений для позиційного регулювання потоку(відкрито/закрито).
Характеристикивиконавчого механізму ПСП1
Вхідний сигнал20;100кПа
Тиск живлення140кПа.
1.4.6Кінцевик типу КВ С1 S11. поз 2а-4а
Кінцевик типу КВС1 S11 призначений для контролю положеня регулюючого органу. В даній системікінцевики являються важливою частиною в процесі регулювання. Від їхнього станузалежить якість регулювання, тому після закінчення сезону їх бажано замінюватина нові.
Характеристикикінцевика типу КВ С1 S11
Напругазамикання до 24В;
Часзамикання 0,5с;
Переміщеннячутливого елемента кінцевого вимикача 15мм
1.4.7Вторинний багатоканальний прилад МТМ-РЕ-160 поз. 1б
Вториннийбагатоканальний прилад МТМ-РЕ-160 призначений для реєстрування, відображення тапередання сигналив за допомогою порта RS-232 на вищий рівень автоматизації.Також, завдяки незалежній постійній пам’яті, в разі аварії, можна швидковідворити передаварійні дані перебігу тех. процесу і встановити її причину.
Технічні данівторинного багатоканального приладу МТМ-РЕ-160 (див. додаток Д5)
Кількістьканалів 6
Вхідні сигнали0-5;0-20;4-20мА, 0-10мВ.
Наруга живлення220в
1.4.8Силове реле в системі управління фільтрами
Використовуєтьсядля підсилення вихідного релейного сигналу з контролера. Реле МС6 поз. КМ1використовується для управління асинхронними двигунами.
Технічніхарактеристики силового реле типу МС6
Напругакерування до 40В;
Напругакомутації 380В;
Допустимийструм 6А;
Часкомутації – не більше 0.2с;
Допустименавантаження 2.2кВт.
1.4.9Асинхронні двигуни типу MDXMAXX-071-380 поз. 6б
Двигуниданого типу застосовуються для приведення в дію насосів, транспортерів.
Технічніхарактеристики асинхронного двигуна типу
MDXMAXX-071-380
Напругаживлення 380В;
Потужність2.0кВт;
Силаструму 5А.
1.4.10Мікропроцесорний контролер AL2-14MR-D
Врахувавшикількість вхідних аналогових та дискретних сигналів та вихідних сигналівуправління обрана модифікація контролера AL2-14MR-D.
Завдякималоканальності AL2-14MR-Dдозволяє, з одного боку, економічно управляти невеликим агрегатом і, з іншого,забезпечити високу живучість великих систем управління.
КонтролерAL2-14MR-Dдозволяє вести локальне, каскадне, програмне, супервізорне управліннятехнологічним процесом, архітектура контролера забезпечує можливість вручну абоавтоматично включати відключати, перемикати і комбінувати контури регулювання,причому всі ці операції виконуються незалежно від складності структуриуправління. В поєднанні з обробкою аналогових сигналів контролер AL2-14MR-Dдозволяє виконувати також логічні перетворення сигналів і виробляти не тількианалогові або імпульсні, але і дискретні команди управління. Логічніфункціональні блоки формують логічну програму крокового управління з аналізом умоввиконання кожного кроку, завданням контрольного часу на кожному кроці і умовнимабо безумовним переходом програми до заданого кроку. Ці засоби дозволяють вручну змінювати режими роботи, встановлювати завдання, управляти ходомвиконання програми, в ручну управляти виконавчими пристроями, контролюватисигнали і відображати помилки. Стандартні аналогові і дискретні датчики івиконавчі пристрої підключаються до контролера AL2-14MR-Dза допомогою індивідуальних кабельних зв'язків. У середині контролера сигналиобробляються в цифровій формі.
КонтролериAL2-14MR-Dможуть об'єднуватися в локальну управляючу мережу шинної конфігурації. Длятакого об'єднання ніяких додаткових пристроїв не вимагається. Через мережуконтролери можуть обмінюватися інформацією в цифровій формі
Характеристикамікропроцесорного контролера подана в таблиці 2.1 Технічні характеристики AL2-14MR-D:
Таблиця 2.1Технічні характеристики AL2-14MR-DКонструкція Пластиковий корпус Вид монтажу Монтаж на DІN рейку; Монтаж на стіні Ступінь захисту ІP20 Пам'ять Незалежна пам'ять Тип EEPROM Інтерфейс Послідовний інтерфейс Тип RS-232; ASІ; RS-485 Аналогове введення Каналів аналогового введення Всього 6 Діапазони вхідного сигналу По напрузі 0..10В АЦП Розрядність 9бит Погрішність -5..+5%
Дискретне введення
Каналів дискретного введення 8
Вхідна напруга Логічна 1 1..24В
Вхідний опір 4,8кОм
Максимальна частота вхідного сигналу 20Гц
Дискретний вихід
Каналів дискретного виходу Всього 6
Комутована напруга Постійне 30В (8 А) Максимальна частота вихідного сигналу 100Гц
Таймери
Годинник реального часу Так
Роз'єми Живлення Гвинтові клеми
Дисплей Тип Монохромний LCD (4x12)
Клавіатура Тип Вбудована
Кількість клавіш 8
Живлення
Напруга живлення +24В
Споживана потужність 3Вт
Максимально допустимий час збою живлення 5мсек
Перешкодозахисна 1000В (1 мкс, 30-100 Гц)
Напруга пробою ізоляції 3750В AC (1 хвилину)
Програмне забезпечення
Програмне забезпечення Операційна система Спеціальна
Метод програмування Діаграма функціональних блоків
Пам'ять програм 200 Функціональних блоків
Набір команд 38 Функціональних блоків
Швидкодія 20мксек. (+1 мс фіксовано)
Умови експлуатації Температура -25..+55°С
Умови зберігання Температура -30..+70°C
Розміри Ширина 124,6мм
Вага 0.2кг
Сертифікати CE; UL/cUL
/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
2ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ З МОНТАЖУ ЗАСОБІВ ВИМІРУ І СИСТЕМ АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
2.1Передмонтажна перевірка приладів і засобів автоматизації
Технічнеобслуговування
Технічнеобслуговування зводиться до дотримання правил експлуатації зберігання ітранспортування, викладених в даному ТЕ, періодичній перевірці блоків. Технічнеобслуговування проводити не рідше за один раз на рік.
Якщопри визначенні основної похибки блок не задовольняє основні технічні характеристики,необхідно провести наладку вимірювального моста і тракту посилення блоку.
Дляпроведення наладки, підключіть блок по схемі додатку E1. Встановіть на магазиніопору R3, R4 значення рівне номінальному початковому значенню вхідного сигналу.Потенціометром “Ік >00
Визначтеосновну погрішність блоку.
Якщоне вдається налагодити блок, в такому разі є можливим пульсація, опір ізоляціїне відповідають технічним характеристикам, блок підлягає ремонту.
Визначенняопору ізоляції.
Вимірюванняелектричного опору ізоляції, проводити при відключених від блоку зовнішніхланцюгів за допомогою мегомметра між крапками А, В, і З по схемі додатку.Вимірювання електричного опору ізоляції при підвищеній вологості проводитивпродовж 3-х хвилин після витягання БПО-32 з камери вологості.
Вимірюванняелектричного опору ізоляції для температури вище за 35°С проводять під напругоюрізної полярності не більше 130 В після витримки БПО-32 при температуріверхнього робочого діапазону не менш 2-го годинника. Відлік опору ізоляціїпотрібно здійснювати після першої хвилини з моменту включення вимірювальногоприладу. БПО-32 вважається таким, що витримав випробування, якщо змірянізначення опору ізоляції не менше 20 МОм.
Визначенняосновної похибки.
ПеревіркуБПО-32 проводити по схемі додатку E2. Перед перевіркою по будь-якому з вказанихпунктів положення перемикачів повинні відповідати схемі перевірки.
Першніж визначати основну погрішність перетворення БПО-32 необхідно встановити «0»першого і другого каналу. Встановити на магазині опору R3, R4 значення рівненомінальному початковому значенню вхідного сигналу. Потенціометром “Ік>00
Перевіркавпливу навантаження на вихідний аналоговий сигнал. Встановити на магазині R3,R4 значення опору для максимального вихідного сигналу (початкове значеннявхідного сигналу + номінальний діапазон зміни вхідного сигналу). Розімкнутиперемикачі S1,S2 по міліамперметру РА1, РА2 зафіксувати значення відповіднихвихідних сигналів.
Основнупогрішність визначити по формулі:
Авіх.- Авих.р г Ч = % 100 Ан (4.2)
де Авих.р — розрахункове значення вихідного сигналу при тому ж значеннівхідного сигналу, мА;
Авіх.– значення вихідного сигналу при відповідному значенні вхідного сигналу, мА;
Ан– нормоване значення вихідного сигналу, мА;
Значенняосновної погрішності не повинне перевищувати: ± 0,25% – для блоків з діапазономзміни вхідного сигналу dR F 10 Ом ±(0,25+0,25*(10/dR-1))% – для блоків здіапазоном зміни вхідного сигналу dR H 10 Ом БПО-32 вважати таким, що пройшовперевірку, якщо для всіх виходів значення г знаходиться у вказаних прибудовах.
Визначенняпульсації вихідного сигналу. Встановити на магазині R3, R4 значення опору длямаксимального вихідного сигналу (початкове значення вхідного сигналу +номінальний діапазон зміни вхідного сигналу). Розімкнути перемикачі S1,S2 по осцилографуР1, Р2 визначити пульсацію вихідного сигналу.
Визначеннявеличини амплітуди пульсації вихідного сигналу перетворювача, шляхомвимірювання змінної, що становить вихідного сигналу осцилографом Р1, Р2 іззакритим входом і вхідним опором не менше 1 МОм. Величина амплітудного значенняпульсації вихідного сигналу, не повинна перевищувати половини межі допустимогозначення основної погрішності. 0,25 % від верхньої межі зміни вихідногосигналу.
2.2Монтаж первинних перетворювачів
Для електричнихз’єднань перетворювача використовувати кабель або проводи з площею перерізуоднієї жили 0,75 – 1,5 мм2:
з гумовоюізоляцією по ГОСТ 1507-78 або
з поліетиленовоюізоляцією в пластмасовій оболонці по ГОСТ 6436-75 див. лист2 Схема комбінованаз’днань.
Допускається застосуванняінших проводів і кабелів, які відповідають вимогам.
Кола живлення івихідні кола перетворювача прокладати окремо. При наявності в місці прокладеннялінії зв’язку зовнішніх змінних магнітних полів, які впливають на роботуперетворювача, вихідне коло перетворювача слід помістити в електричний екран.
Після перевіркиз’єднань перетворювача ввімкнути його живлення.
Знімати показивимірювального параметру рідини наступного дня після включення перетворювача,періодично постукуючи по з’єднувальних імпульсних лініях між діафрагмою таперетворювачем для повного видалення бульбашок повітря. Дана операція особливопотрібна при низьких тисках вимірювального середовища.
При відсутностірізниці тисків (відкритий зрівнювально — продувний клапан) механічним коректором„нуля” (переміщенням дифтрансформаторного перетворювача) на вимірювальномублоці виконати установку нульового (початкового) значення вихідного сигналу.Відхилення установленого значення вихідного сигналу не повинно перевищувати0,25 значення границі основної похибки перетворювача. При цьому слідкористуватися діамагнітними (латунними) ріжковими ключами для контргайки ірізьбового фланця.
Виконатинастройку „нульового” (початкового) значення вихідного сигналу на платіелектронного блоку елементом регулювання „нуль”.
Відхиленнявстановленого значення вихідного сигналу не повинно перевищувати 1/12 границіосновної похибки перетворювача. Закрити урівноважувальний — продувний клапан.Перевірити проходження вихідного сигналу перетворювача і впевнитись у правильномуйого функціонуванні.
2.2.1Монтаж ультразвукового рівнеміра МТМ 900 поз. 5а,6а.
Привстановленні:
1- Розміткамісця встановлення. 2- Встановлення конструкції для приладу з вивіркой. 3-Встановлення приладу на готовій конструкції з вивіркой. 4- Розміткавстановлення кронштейнів під захисні труби. 5- Відкриття лотка.
При зварюванні:
1- Приваркаконструкції до ємкості. 2- Приварка кронштейнів під захисні труби. 3- Приваркаущільнюючого штуцера.
Робочийперсонал: монтажники — 5р., 3р., 2р;
електрозварювальники– 5р.
2.2.2Монтаж перетворювача тиску МТМ701,5Г поз 7а.
1- Встановленняприладу на відбірному пристрою з встановлення вкладок та ущільнень.
Робочийперсонал: монтажники – 4р.
2.2.3Монтаж індукційного витратоміра Нanіvel Magnev 3000 PLUS поз.1а.
1- Демонтажвставки, яка встановлена на технологічному трубопроводі. 2- Протиркаправильності приєднувальних розмірів. 3- Встановка і вивірка приладу іапаратури з виготовленням та вкладанням прокладок.
Робочийперсонал: монтажники — 5р., 3р., 2р.
2.3Вибір та монтаж щитів
Так як в нас всхемі автоматизації використовується лише один вторинний показуючий приладМТМ-РЕ-160 поз. 1б, тому виходячи із габаритів приладу додаток Д5, вибираємомалогабаритний щит шафного типу з передніми дверима, що відкриваються ЩШМ –550х500х300 У4 ІР30, ОСТ 36.13-76 див. лист4 Схема зовнішнього вигляду щита.Задня панель залишатиметься нерухомою, тому що вона виконуватиме рользакріплювальної стінки. Даний щит закріплюватиметься на стіні, на висоті, якапідбирається у відповідності до робочого персоналу (робітник при витягнутійперпендикулярно своєму тілу руці, повинен доторкатися до робочої панеліпоказуючого приладу). При дотриманні даної умови, підвищується зручність увикористанні та чіткість наглядності показів приладу.
Монтаж щита ЩШМ– 550х500х300 У4 ІР30, ОСТ 36.13-76:
1- Розміткамісця встановлення, встановлення і вивірка. 2- Кріплення конструкціїпристрілкою. 3- Кріплення конструкції зварюванням.
Робочийперсонал: монтажники — 5р., 4р, 3р., 2р;
електрозварювальник– 4р.
2.4Монтаж виконавчих механізмів
2.4.1Монтаж пневматичного приводу ПСП1 поз. 3в-4в.
1- Встановленняі закріплення приводу на готовому кронштейні заслонки. 2- з’єднання привода іззаслонкою за допомогою тяг. ричагів чи інших видів з’єднання.
Робочийперсонал: монтажники — 5р., 3р., 2р.
2.4.2Монтаж електроприводу MDXMAXX-071-380 поз. 6б.
1- Розміткамісця встановлення. 2- Встановлення стійки та вивірка. 3- Кріплення стійкианкерними болтами. 4- механізована пробивка отворів. 5- Кріплення стійкиприваркою до заданих частин. 6- Встановлення і закріплення приводу на готовомукронштейні насосу. 7- з’єднання привода із насосом за допомогою тяг. ричагів чиінших видів з’єднання.
Робочийперсонал: монтажники — 5р., 3р., 2р.
2.5Розрахунок, обґрунтування та монтаж ліній зв’язку
Велектропроводках систем автоматизації застосовують алюмінієві, мідні ізольованіпроводи, а також кабелі. Проводи з мідними жилами застосовують для термометрівопору. В усіх інших випадках застосовують проводи і кабелі з алюмінієвимижилами.
При виборіперерізу жил провідників керується струмовим навантаженням і механічноюміцністю.
Вибираючипровідник для ланцюгів вимірів, враховують вимоги, які пред’являються до опоруланцюга, технічними характеристиками апаратури.
Проводкапереносного освітлення і електрифікованого інструменту повинна виконуватисямідними гнучкими проводами перерізом не менше 1,5 мм2. Проводку дотермометрів опору виконують проводом перерізом 1 – 1,5 мм2. довжинапроводів повинна при цьому бути такою, щоб повний опір кожного проводу був небільше 2,5 Ом.
До приладуконтролю термоперетворювачі підключаються компенсаційними проводами.
Монтаж приладівдля вимірювання температури на технологічному обладнанні виконуються задопомогою спіральних закладних конструкцій – бобишок. Бобишка – це деталь, якаприварюється до технологічної апаратури, яка має різьбу для закріпленняпервинного перетворювача.
Бобишкавиготовляється у відповідності з галузевим стандартом “Бобишки и штуцераприварені для установки приборів і пристроїв автоматики”, який розповсюджуєтьсяна приварні бобишки і штуцера, які є компенсаційними деталями технологічнихтрубопроводів і апаратів з умовним тиском рідини і газів до 40 МПа.
Для електричноїпроводки щита застосовують провід різних марок в залежності від напругиживлення і призначення апаратури. Для апаратури контролю, регулювання ісигналізації на напругу до 400 В застосовують мідні проводи з мідною ізоляцієюмарки ПР, ПРГ, ПРЛ і ПРЛГ перерізом 1; 1,5 і 2,5 мм2.
Для низькогоструму апаратури і сигналізації на напругу 60 В застосовують мідні проводи збавовно-паперовою ізоляцією марки МЭБДЛ або проводи з полівінілхлоридноюізоляцією марок ПМВ і ПМГВ перерізом 0,2; 0,5; 0,75 мм2.
Основне збираннязатискачів в щиті розміщують нижче встановленої апаратури, приблизно на висоті100 – 1900 мм від рівня підлоги.
Окремі жиликабелів і проводів, введених в щит підключають з нижньої сторони зборки докомутаційних затискачів.
У верхнійчастині зборки до комутаційних затискачів під’єднують комутаційні проводи, якіідуть до затискачів апаратури.
Комутаційнізатискачі набирають на рейці затискачів, довжина якої залежить від числазатискачів у зборці.
Пригоризонтальній прокладці потоків кабелів по стінам приміщень, в тунелях іканалах застосовують збірні опорні кабельні конструкції, які складаються ізстояків типу СК і полички типу ПК. Стояки кріплять спеціальною скобоюпристрілкою або за допомогою зварювання до металевих закладних пристроїв іметалоконструкцій.
Вимоги до прокладаннятрубних проводок
Трубні трасипрокладаються по стінам, колонам, перекриттю і естакадам на кронштейнах,підвісках і в траншеях. Прокладку ведуть в місцях, зручних для обслуговуванняз’єднань і кріплення, а також захищених від механічних пошкоджень, вібрації,радіації і дій оточуючого середовища.
Трубні вузли іблоки слід прокладати на несучі конструкції без перекосів і зазорів. Щобзапобігти появу повітряних і гідравлічних пробок в трубах, їх прокладають знахилом до горизонту. Імпульсні лінії до манометрів прокладають з нахилом неменше 1:50.
Передпрокладанням труб уточнюють монтажні креслення трубних проводок – трасування.На об’єкті точно визначають протяжність трубних трас, місця і методи їхкріплення. За результатами вимірювань викреслюють в масштабі схему траси ірозбивають її на блоки так, щоб більша частина їх була зібрана із уніфікованих(типових ) секцій.
Електричні лініїпрокладаються за найкоротшими трасами впродовж стін, перекриття, по колонам, вземлі, уникаючи при цьому впливу механічних дій, дії високих температур іагресивних середовищ, які спроможні привести до порушення цілісностіелектропроводки.
Відкритепрокладання кабелів в приміщеннях, каналах і тунелях. Броньовані і беззовнішнього покриття контрольні кабелі дозволяється прокладати відкритимметодом по тим же елементам будівлі, що і трубні проводки.
Впродовжмайбутньої кабельної траси встановлюють опорні конструкції. Відстань між нимиповинна бути не менше 1 м для неброньованих кабелів діаметром більше 18 мм і для всіх броньованих і не більше 0,5 м – для неброньованих кабелів діаметром менше 18 мм.
/>
Рисунок 2.1Опорна конструкція для прокладення жолобів:
1 – стійка; 2 –поличка.
Нормалізованаопорна конструкція (рисунок.2.1) складається з стійки і поличок, штампованих ізлистової сталі товщиною 2,5 мм. Стійка 1 має декілька пар профільних отворів, вякі закріплюють полки 2 (число пар отворів відповідає кількості поличок, щовстановлюються).За допомогою спеціальних вирізів поличку закріплюють в стійці.Отвори на опірній поверхні полички призначенні для кріплення кабелю.
/>
Рисунок 2.2Прокладка кабелів по поличкам:
а – підперекриттям; б – впродовж стіни; 1 – стійка; 2 – поличка; 3 – основа стійки.
Перевіренікабелі вкладаються по опірним конструкціях в один ряд (рис. 2.2) з деякою послабинкою, що забезпечити температурну компенсацію. Відстань h по вертикалі міжполичками повинно бути не менше 100 мм. Кабелі, що прокладаються горизонтально,закріплюють в кінцевих точках, в місцях вигинів, у з’єднувальних коробках ікінцевих заробок. На вертикальних ділянках кабелі прикріплюють до кожної опори.Під елементами кріплення неброньованих кабелів встановлюють еластичніпрокладки, що захищають захисні оболонки кабелів від руйнування.
Прокладанняпроводів в захисних трубах і коробах. Установочні і компенсаційні проводипрокладаються в стальних водогазопровідних трубах діаметром від ½ до 2” і в стальних електрозварних трубах з умовним проходом від 15 до 50 мм. Водогазопровідні труби використовують для захисту відкритих і закритих електричних проводок вприміщеннях усіх категорій, крім вибухонебезпечних, сирих і особливо сирих. Тамде допускається використання електрозварних труб, слід використовувати їх,оскільки вони легкіші і дешевші водогазопровідних.
3ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА РЕМОНТНИХ РОБІТ
Ремонт проводятьу декілька етапів: підготовка, ремонт, наладка і перевірка.
В процесі підготовкиретельно оглядають всі деталь і вузли приладу та вимірюють основніхарактеристики з метою визначення несправності і виду необхідного ремонту,складають відповідну документацію на здійснення ремонту.
Залежно від видунесправностей приладів обирають ремонт: поточний, середній і капітальний.
Поточний ремонтздійснюється на місці і, в основному, характеризується усуненням дрібнихдефектів без заміни деталей. Це ремонт професійних вузлів приладу звиправленням пошкоджених деталей.
Середній ікапітальний ремонт проводиться в майстернях ремонтною групою.
Середньомуремонту піддаються прилади з частковим зносом деталей, забрудненістю,порушенням характеристик деяких елементів (пружні елементи, електронні лампи,конденсатори і ін.).
Під часпроведення ремонту замінюють поношені деталі і вузли, прилад чистять, мастятьдеталі що мають тертя) замінюють підшипники, елементи живлення, і т.д.
Капітальномуремонту підлягають прилади із значним зносом деталей, порушенням характеристикокремих елементів і вузлів, а також серйозними пошкодженнями. Такі приладиповністю розбирають, замінюють всі зношені елементи і вузли, встановлюють новушкалу, ремонтують і фарбують корпус. Ремонт супроводжується регулюваннямелементів і вузлів приладів з метою забезпечення відповідності метрологічниххарактеристик приладу Гостам або технічним умовам заводу-виробника. В процесірегулювання настроюють початкові кінцеві і контрольні значення шкал,спрацьовування сигнальних і регулюючих пристроїв, регулюють настройкурегуляторів і т.д.
Поточній перевірціпіддаються прилади, що знаходяться безпосередньо на робочому місці при цьомуперевіряються тільки деякі основні характеристики. Поточна перевіркапроводиться експлуатаційним персоналом.
Відомчій перевірціпіддаються всі вимірювальні прилади та робочі заходи, що знаходяться в експлуатації,а також після ремонту. Відомча перевірка проводиться в лабораторіях підприємства,якщо воно зареєтрована в органах державного комітету Украіни за стандартами, інакшеперевірка проводиться в лабораторіях Держстандарту, або в лабораторіях інших підприємств,зареєстрованих в Держстандарті.
Державній перевірціпідлягають зразкові прилади і заходи, а також прилади, призначені длягосподарських розрахунків.
В процесі перевіркиведеться протокол. В протоколі відображаються наступні дані: найменування, тип,мазка, номери — заводськийх та інвентаризаційних номерів, класи точності, межівимірювання, наводяться результати перевірки. В кінці протоколу даєтьсявисновок про придатність приладу до подальшої експлуатації і протоколпідписується перевіряючою особою. Після перевірки справний прилад клеймитьсяабо пломбується, якщо неможливе пломбування або таврування, приладзабезпечується атестатом. Атестат, пломба і клеймо зі свідоцтвом придатностіприладу від однієї перевірки до іншої. Результати перевірки заносяться впаспорт, який є документом, діючим протягом всього періоду експлуатації.
4ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТ ПРИЛАДІВ ТА ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ
Для забезпеченнянадійної роботи обладнання не обхідно дотримуватись наступних вимог:
Забезпечитищоденний догляд і нагляд за обладнанням – сюди входить чистка, промивка,змащування і регулювання робочих частин.
Проводитиперіодичні огляді – перевірка тех… стану обл.., виявлення несправностейступеня зносу певних деталей. Всі недоліки виявлені підчас огляду, записувати вжурнал дефектів.
Також проводитиза графіком або в неробочі дні наступні види ремонту: поточний, середній,капітальний.
При поточномуремонті оцінюється візуальний стан приладів, перевіряються цілісність корпусівприладів та щитів.
При середньомуремонті виконується часткове розбирання приладів на блочному рівні, з метоювиявлення несправностей та їх заміну.
При капітальномуремонті проходить повне розбирання приладу, з метою встановлення глобальноїоцінки зносу приладу, а також заміни зношених деталей на нові.
Основниминесправностями системи управління фільтрами можуть бути:
Різке підвищенняпохибки – зачистити контакти, усунути їх окислення,
Відсутністьпоказів – провірити стан ліній зв’язку,
Не стабільністьпоказів – провірити напругу живлення,
Зависанняпрограми управління батареєю фільтрами – перезапустити програму.
5ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ МОНТАЖНИХ РОБІТ
5.1 Загальні положення
Техніка безпеки– система організаційних і технічних заходів і засобів, які запобігають впливуна працюючих небезпечного виробничого фактору, який приводить до травм.
Основні правилапроведення монтажно – налагоджувальних робіт викладені в слідуючих нормативнихдокументах:
– Основизаконодавства України;
– ДСТУі системи стандартів безпеки праці (ССБП);
– СНиПІІІ – 4 – 80 “Техника безопасности труда в строительстве”;
– ДНАОП0.00 – І. 21. 84 “Правила технической эксплуатации электроустановокпотребителей и Правила техники безопасности при эксплуатации электроустановокпотребителей (ПТЭ и ПТБ)”; ВСН – 329 – 78 “Инструкция по технике безопасностипри монтаже и наладке приборов контроля и средств автоматизации.
5.2Вимоги до приміщення та технічних засобів автоматизації
Приміщення длявстановлення щитів і пультів повинні бути звільненні від опалубки, будівельнихлісів, підмостків, очищені від будівельного хламу; канали і отвори вперекриттях на шляху переміщення щитів і пультів повинні бути закритітимчасовими суцільними щитами на одному рівні з підлогою.
При встановленіі переміщені щитів і пультів або їх окремих вузлів в процесі складання повиннібути прийняті міри, які попереджують їх перевертання; перевіряти співпаданняотворів в деталях необхідно ломиком або бородкою (виконувати цю операціюпальцями рук забороняється).
Навантаження ірозвантаження щитів, пультів і конструкцій до них масою більше 50 кг, а також підіймання їх на висоту більше 3м необхідно виконувати вантажопідіймальнимимеханізмами. Перед установкою приладів необхідно перевірити надійність конструкцій,на які вони будуть монтуватися.
Кріпленняприладів на технологічному обладнані і трубопроводах не повині порушуватицілістность і роботоспроможність обладнання і трубопроводів, на яких вони
установлюються.
Забороняєтьсявиконувати: монтаж приладів масою більше 5 кг одним робітником; монтажні роботи на щитах до їх проектного закріплення; монтаж приладів з драбин.
В місцяхустановки приладів і засобів автоматизації, які важкодоступні для монтажу іексплуатаційного обслуговування, повино бути до початку монтажу закінченоспорудження драбин, колодязів і площадок у відповідності з робочими кресленнямибудівельної частини проекту.
Кріпленняприладів і засобів автоматизації на несучих конструкціях (стінах, щитах і т.п.)виконуються стандвртними кріпильними виробами без зірваних різьб, шлиців іграней з необхідною затяжкою різьбових з’єднань. При вібраціях в місцяхвстановлення приладів різьбові з’єднання повиння мати пристосування, яківиключають самовільне їх відгвинчування (пружині шайби, контргайки, шлінти іт.п.).
Матеріалипрокладок і набивок, які необхідні при установці приладів і засобівавтоматизації, повинні бути передбачені проектом у відповідності до умов роботиприладів і засобів автоматизації. Заміна матеріалу, закладних конструкцій,карманів і т.п. і їх розмірів без дозволу проектної організації забороняється.
При перенесенівсі частини приладів, які відкриваються, повині бути надійно закриті, а для длярідинних приладів, рідина яка знаходиться в негерметичних ємкостях, повиннабути злита в спеціальну тару.
Приіндивідуальному опробуванні приладів і засобів автоматизації необхіднододержуватися наступних заходів
обережності:
а) пробневключення електричних приладів та регуляторів (постановка схеми під напругу)необхідно виконувати тільки після ретельної перевірки правильності змонтованоїсхеми згідно проекту, надійності контактів на всіх приладах, апаратах і іншихелементах схеми, а також після установки попереджувальних плакатів;
б) необхіднопересвідчитись у відсутності людей поблизу струмоведучих частин;
в) пробнезаповнення пневматичних та гідравлічних приладів і регуляторів, а такожімпульсних ліній робочим середовищем (постановка схеми під тиск) необхідновиконувати тільки після ретельної перевірки правильності змонтованої схемизгідно проекту, а також у відповідності з заводськими монтажно –експлуатаційними інструкціями.
Індивідуальнеопробування приладів проводиться тільки після відключення імпульсних ліній відтехнологічних апаратів та трубопроводів.
5.3Вимоги до електробезпеки
Електричнеобладнання та прилади, що застосовуються у вибухопожежонебезпечних приміщеннях ізовнішніх установках засвоїм виконанням повинні відповідати категоріїта групі вибухоиебезпечних середовищ, визначених у ПУЕ.
Переносніустановки і прилади, що застосовуються у приміщеннях, які відносяться до класівВ-Іа і В-ІІа, за своїм виконанням повинні відповідати категорй та групівибухопожежонебезпечного середовища.
Обслуговуванняелектроустановок здійснюеться:
а) черговимперсоналом;
б) оперативно-ремонтнимперсоналом (в установках без чергового персоналу).
Особиоперативного персоналу, які обслуговують електроустановки одноособові, і старшіу зміні або бригаді, які закріплені за ціею електроустановкою, повинні матикналіфікаційну групу не нижче ІV-го в установках з напругою вище 1000 В, і ІІІ-гов установках з напругою до 1000 В.
5.4 Захисні заземлення електроустановок
Для забезпечення умов безпечності людей від ураження електричнимструмом, захисту електрообладнання і електроустановок від перенатіруги у відповідкостідо вимог ПУЕ повинні бути споруджені заземлюючі пристроі, до яких повинні бутинадійно підключені металеві частини електроустаяовок та корлусиелектрообладвання, які внаслідок порушення ізоляці можуты бути під напругою.
Заземленняелектроустановок необхідно виконувати:
а) при напруэі 500 В івище змінного і постійного струму в усіх випадках;
б) при напрузі змінногоструму вище 42 В і постійного струну вище 110 В, у приміщеннях з підвищеноюнебезпечністю, особливо небезпечних і у зовнішніх електроустановках ПУЕ;
в) при всіх напругах змінногоі постійного струму у вибухонебезпечних приміщеннях.
5.5 Техніка безпеки при монтажітрубних проводок
Для успішногододержання вимог безпеки при монтажу трубних проводок необхідно, щоб бригадиякі виконують ці роботи були забезпечені обладнанням, інструментом і матеріаломдля проведення монтажних робіт.
Перед початкоммонтажу трубних проводок необхідно перевірити надійність раніше виконаноїустановки засобів кріплення.
Монтаж трубнихпроводок необхідно вести з інвентарних
риштовань іпідмостків.
При монтажутрубних проводок високого тиску повинен виконуватись технічний контроль заякістю робіт і оформленням документації. Контроль покладається наказоморганізації на інженерно – технічного працівника.
Гідравлічнівипробування заготовок труб і деталей високого тиску повинні проводитися взаготівельній майстерні на спеціально обладнаних робочих місцях, які віддаленнівід місць скупчення людей і від проходів.
До монтажутрубних кисневих проводок не дозволяється приступати при забруднених жиром чимаслом руками, одягом і інструментом.
До монтажутрубних проводок і арматури, які були в експлуатації, дозволяється приступатитільки при наявності акту, який підтверджує відсутність в них залишків технологічнихпродуктів, і дозволу на їх установку.
При пневматичнихі гідравлічних випробуваннях не допускається постукувати молотком по трубнихпроводках, які знаходяться під тиском. Місця розміщення заглушок і пробок начас проведення випробувань повинні бути позначенні попереджувальними знаками,знаходження біля них людей повинно бути виключено. Виправлення відмічених приперевірці трубних проводок тічей, свищів, протікань і тому подібних дефектівдозволяється тільки після зняття тиску в трубопроводі.
Всі трубніпроводки, які заповнюються компонентами з температурою вище 60 0С,які прокладені на відстані менше 2,5 м від підлоги, повинні бути огороджені,щоб захистити людей від випадкових доторкань.
Запірну арматурувідкривати поступово. При продувці імпульсних трубопроводів необхідноостерігатися від ураження мілкими механічними частинами з продуваємоготрубопроводу, а в випадку продувки паром – від ураження паром.
Пневматичнівипробування трубних проводок на міцність не дозволяється в діючих цехах, наестакадах і в каналах з діючими газопроводами.
На часпроведення пневматичних випробувань трубних проводок на міцність як всерединіприміщень так і зовні необхідно встановити охороняєму зону. Мінімальна довжиназони повина складати не менше 25 м при прокладці над
землею і неменше 10 м при прокладці в землі. Границі охороняємої зони необхідно відмічатифлажками. Під час піднятя тиску в трубній проводці і при досягнені в ній випробувальноготиску на міцність перебування кого – небудь в зоні охорони забороняється.
5.6 Технікабезпеки при монтажу електричних проводок
Поперше длядодержання вимог безпеки при монтажу електричних проводок необхідно, щобперсонал який виконує ці роботи був забезпечений якісним обладнанням,інструментами і виробами для виконання монтажних робіт.
Навантаження ірозвантаження барабанів з кабелем чи з дротом повині виконуватисявантажопідіймальними механізмами.
Затягуванняпроводів та кабелів через труби, коробки, в яких знаходиться провід або кабельпід напругою не допускається. Перекладання кабелів, які знаходяться піднапругрою, дозволяється тільки після їх відключення і заземлення.
В діючихелектроустановках, тунелях, колодязях і т.д. електромонтажні роботи слідвиконувати тільки при наявності діалектричних захисних засобів (рукавиць,галошів, килимків), інструментом з ізольованими ручками. Демонтаж кабеля можнавиконувати тільки після одержання наряду-допуску і пересвідчившись увідсутності напруги на обох кінцях кабеля і наявності заземлення.
Затягуванняпроводів в труби на висоті не можна виконувати стоячи на приставній драбині.Для цієї цілі слід користуватися лісами, спеціальними помостами або площадками.При продуванні захисних труб не можна стояти навпроти відкритих кінців труб іпротяжних або з’єднувальних коробок. При затягуванні проводів в труби, стальнийдріт не повинен мати надломів і зростків, і повинен мати надійне з’єднання зівсіма затягуваними проводами. При затягуванні проводів в труби повинніпередбачатися міри проти падіння робітника в рвзі розриву натягнутого дроту.
При направленіпроводів, які затягуються в захисні труби, необхідно слідкувати за тим щобневідбулося захоплення пальців рук проводами і затягування їх в трубу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.В.Ц. Житецький, В.С. Джигерей “Основи охорони праці ”, 2001р.
2.З.С.Волошин, Л.П.Макаренко, П.В.Яцновский “Автоматизація сахарного производства-М.: ВОАгропромиздат”, 1990.-271с.
3.“Журнал современой технологии автоматизации”.
4.І.В. Єльперін “ Промислові контролери ”, 2003р.