Вступ
Технічні стандарти визначають поняття «технічне обслуговування» як:комплекс дій спрямованих на підтримку діючого стану пристрою чи механізму, атакож відновлення їх здатності виконувати певні втрачені функції.
Згідно з цим визначенням технічне обслуговування холодильних установокоб'єднує наступні дві операції: з одного боку, це власне технічнеобслуговування, що дозволяє підтримувати установку в такому стані, що дає їйможливість продовжувати безперервну нормальну роботу, а з іншого боку, церемонт, який відновлює нормальнупрацездатність деякої установки після відмови або аварії.
Загалом потрібно зазначити, що бізнес, пов'язаний з обслуговуваннямхолодильного устаткування, в нашій країні перебуває у стані зародження, протезі зростанням потреб і збільшенням загальної платоспроможності громадян тапідприємств, цей ринок буде однозначно зростати.
Сьогодні можна розрізнити наступні групи людей та організації, що задіяніу сфері технічного обслуговування холодильного обладнання:
1. «Воїн-одинак» – зазвичай професіоналвисокого рівня, «мультиінструменталіст», який бере на себе обслуговуваннятехніки клієнта за певну плату. Проте, як правило, ця особа обслуговує нетільки і інші об'єкти, щопризводить до періодичних криз у роботі – в результаті якість обслуговування єне надто високою.
2. «Напарники» – покращений варіантпопереднього випадку, зазвичай два, рідко три майстри. Зарахунок збільшення ступенів свободи рівномірність обслуговування підвищується,але по суті присутні ті ж самі проблеми.
3. «РМК» – тобто ремонтно-монтажнийкомбінат, – це тип організації, яка працювала в соціалістичному суспільстві. Всвій час «РМК» були абсолютними монополістами,проте з розгортанням ринкових відносин неможливість здорово конкурувати, атакож відплив найкращих кадрів – надзвичайно послабили цю форму організації нанашому просторі.
4. «Бригада» – організація, яка виникаєнавколо одного або двох людей. В даномувипадку визначну роль грає грамотний менеджер, який має можливість зібратинавколо себе якісних працівників та будучи самим висококласним фахівцем, опікуєгрупу людей, навчає їх та курирує їхню роботу. Подібнігрупи зустрічаються в обслуговуванні мереж супермаркетів та інших промисловихгруп.
5. Звісно також обслуговуванням, якправило гарантійним, займається виробник (сервісний цент). Проте зазвичай післязакінчення гарантійного терміну на встановлене обладнання, закінчується ісервісне обслуговування. Обслуговування– справа кропітка та не надто прибуткова, і тому при нестачі робочої сили – фірмазавжди схиляється в бік клієнтів з недавно придбаним устаткуванням.
Зауважимо, що хоча переліки робіт, які необхідно періодично проводити впроцесі технічного обслуговування, досить великий – без технічногообслуговування «пробіг» будь-якого обладнання знижується в рази. А точковіремонти випадковими механіками часто призводять до передчасного виходу технікиз ладу.
1. Організація ремонтухолодильного обладнання
1.1 Типи ремонтів таїх організація
Ремонт побутових холодильників і морозильників, в залежності відскладності та умов виконання, підрозділяється на ремонт, який можна провестибезпосередньо у споживача, і на ремонт у майстерні.
До першого виду ремонту відноситься виправлення несправностей шляхомнескладної заміни деталей або шляхом регулювання (здійснюється на місціексплуатації). До другого виду належить ремонт, який за своєю складністю неможе бути виконаний у домашніх умовах і тому потребує перевезення об’єктуремонту до спеціалізованої майстерні.
Ремонт холодильників і морозильників в період гарантійного терміну службипроводиться ремонтними підприємствами на договірних засадах іззаводом-виробником. Порядокремонту при цьому регламентується умовами договору і діючими положеннями,заводськими інструкціями і керівництвом по ремонту.
У післягарантійний період експлуатації обслуговування та ремонт побутовиххолодильників і морозильників проводиться ремонтними підприємствами службипобуту за індивідуальними замовленнями власників приладів або установ, якіексплуатують ці вироби. Порядоквиконання та видачі замовлень визначається діючими положеннями міністерствпобутового обслуговування населення союзних республік.
Організація ремонту холодильників і морозильників включаєнаступні заходи:
1) оснащення спеціалізованих цехів і ділянок по ремонту холодильниківі морозильників і холодильних агрегатів необхідним обладнанням, що забезпечуєнеобхідну якість ремонту;
2) забезпечення лінійних механіків необхідним інструментом іприладами, запасними частинами до холодильника і морозилки;
3) призначення на посади лінійних майстрів кваліфікованихмеханіків і постійне підвищення їх кваліфікації;
4) чітку роботу матеріально-технічного обслуговування з метоюсвоєчасного і повного задоволення потреб ремонтних підприємств в запаснихчастинах, матеріалах і обладнанні;
5) впровадження нових форм обслуговування: абонементного,ремонту холодильників і морозильників вдома у користувача шляхом замінидефектних вузлів і деталей на заздалегідь відремонтовані або нові, ремонту«сьогодні на сьогодні» і ін.
Недотримання умов експлуатації може призвести до погіршення технічнихпоказників холодильників і морозильників. Тому доогляду приладу слід докладно дізнатися у споживача його зауваження по роботіхолодильника або морозилки і перевірити умови його експлуатації:
· напруга в електромережі і величину коливань напруги протягомдоби при працюючому холодильнику або морозилці. Допускаютьсязміни напруги в межах 187-242 В. Вимірювання напруги проводиться включеннямвольтметра в розетку електромережі;
· відсутність опалювальних приладів поблизу холодильника абоморозильника;
· наявність доступу повітря для охолодження конденсатора імотор-компресора;
· щільність прилягання двері шафи і відсутність зазору міжущільнювачем двері і площиною шафи;
· відсутність «шуби» на випарнику;
· правильне кріплення трубки сильфона терморегулятора,
надійність контакту між штепсельної виделкоюхолодильника або морозилки і розеткою електромережі.
Після перевірки умов експлуатації слід приступити до дефектаціїхолодильника або морозильника.
1.2 Прийом та зберіганняремонтного фонду
Організація приймання, виконання ремонту і видача холодильників абоморозильників повинні забезпечувати максимальні зручності для користувачів імінімальну витрату їх часу.
При оформленні заявок вказують характер дефекту, модель холодильника абоморозильника, заводський номер, рік випуску і т.д., встановлюють прийнятнийтермін приїзду механіка для перевірки стану приладу. Заявкупередають механіку, який отримує необхідні запасні частини зі складу.
Номенклатура і розміри незнижуваного запасу вузлів обмінного фондувстановлюються ремонтними підприємствами. Прицьому обов'язково виходять із структури і інтенсивності відмов побутовиххолодильників і морозильників, що надходять у ремонт за врахований календарнийперіод.
Отримане для ремонту холодильне обладнання, а також запасні частинизберігають у сухому опалювальному приміщенні на стелажах або спеціальнихпідставках, підвішеними, в законсервованому або розпакованому вигляді взалежності від пропонованих вимог до зберігання тієї або іншої деталі, а такожвід термінів зберігання.
Враховуючи велику різноманітність моделей холодильників, рекомендуєтьсярозміщувати запасні частини в коморі окремо за моделями. Прицьому різні вузли, вироби та окремі деталі даної моделі холодильника слід зберігатиокремо.
Холодильні агрегати слід зберігати в упаковці або на спеціальнихпідставках з загорнутим випарником для запобігання його від пошкодження.
Мотор-компресори поставляються з вихідними патрубкамита з певною дозою масла (кількість заправленого масла зазначається в технічномупаспорті, проте за погодженням компресори можуть постачатися без масла) і підневеликим надлишковим тиском фреону або сухого азоту. Тому всіпатрубки повинні бути запаяні. Увипадку відкриття запаяних патрубків або відсутності в кожусі мотор-компресорафреону (азоту) подальше зберігання його не рекомендується. Примонтажі такий мотор-компресор необхідно продути фреоном, а масло висушити абозамінити новим.
Компресор з ротором слід зберігати в законсервованомувигляді і в упаковці, яка захищає його від корозії.
Компресори постачають з вихідними патрубками, закритими заглушками, і зповною дозою мастила.
Випарники зберігають загорнутими (коженокремо) на стелажах, ретельно оберігаючи від ушкоджень і зволоження. Патрубкивипарника повинні бути заглушеними.
Електродвигуни (статори і ротори) требазберігати в герметичній упаковці, ретельно оберігаючи від зволоження такорозії, роздільно по напрузі. Осушувальні цеолітові патрони звичайнопоставляють у регенерованому вигляді з заглушеними кінцями і в упаковці, щодопускає їх тривале зберігання. Таке постачання має супроводжуватисявідповідною документацією, в іншому випадку патрони перед збіркою требаобов'язково регенерувати. Регенерованіта нерегенеровані патрони слід зберігати окремо.
Дверні ущільнювачі з полівінілхлоридного пластикату абогуми необхідно зберігати в підвішеному стані, забезпечивши збереженняконфігурації ущільнювача. Дляцього ущільнювач підвішують на фанерну або картонну планку, вирізану по шириніущільнювача і вставлену в паз. Ущільнювачіз магнітними вставками слід оберігати від налипання на них металевої стружкиабо дрібних предметів. Дверніущільнювачі не можна змащувати. Рекомендується оберігати ущільнювачі від діїсонячних променів.
Вироби із пластмас – холодильні камери, внутрішніпанелі дверей, лицювальні накладки і інші не повинні піддаватися різкимколиванням температури. Невеликі вироби повинні бути загорнуті в м'який папір іакуратно складені на стелажах. Облицювальнінакладки повинні лежати без провисання і без нагромадження один на одного. Панелідверей варто зберігати у вертикальному положенні в осередках стелажа, окремокожну панель або в крайньому випадку по кілька штук з прокладеної між кожноюпанеллю папером.
Терморегулятори рекомендується зберігати впрохолодному місці в упаковці, що оберігає трубки сильфона від пошкодження.
Електронагрівачі генераторіврекомендується зберігати окремо по напрузі.
Окремі деталі компресорів – корпуси, колінчаті вали, поршні,клапани – повинні зберігатися окремо за типами компресорів, в законсервованомувигляді (змазаними, загорнутими) і акуратно складеними на стелажах. Допускаєтьсязберігання деталей у розгорнутому вигляді, зануреними у рефрижераторне масломарки ХФ-12-16.
2. Технологічначастина
2.1 Огляд приміщенняспеціалізованої майстерні
У зв'язку з різким збільшенням парку побутової техніки в населення івідповідним зростанням обсягів послуг з ремонту побутових холодильників вокремих випадках існує необхідність капітального ремонту холодильників(наприклад у випадку браку), а також відновлювального ремонту після закінченнягарантійного терміну холодильного агрегату.
Відновлення холодильних агрегатів знижує потребу в установці новихагрегатів, дозволяє створити обмінний фонд, що в свою чергу скорочує терміни ремонтуі знижує його вартість. Крімтого, відновлення холодильних агрегатів холодильників застарілих марок, алетих, що ще знаходяться в експлуатації, дає можливість продовжити термін службипобутової техніки. Такожактуальним є використання комплексно-механізованої потокової лінії з ремонтухолодильного обладнання. Данийвид ремонту (при достатньому завантаженні) в порівнянні з індивідуальнимметодом забезпечується спеціалізацією виконавців, обладнанням та стендами, щосприяє підвищенню продуктивності праці, покращення якості та зниженнясобівартості ремонту. Схематехнологічного процесу складається з основних виробничих ділянок і включаєперелік обладнання та виробничих операцій. Крімтого, в технологічному процесі визначені основні параметри (час, температура,тиск, вологість тощо), яких необхідно дотримуватися при виконанні тих чи іншихоперацій.
Технологічним процесом передбачається ремонт холодильних агрегатів звідновленням окремих, тих що вийшли з ладу складальних одиниць або заміною їхновими.
Відновлювального ремонту при його економічній доцільності підлягають всідефектні вузли, за винятком статорів електродвигунів, ремонт яких повиненздійснюватися в спеціалізованих майстернях, укомплектованих необхіднимобладнанням та контрольно-вимірювальною апаратурою.
Так, фільтр капілярної трубки і цеолітовий осушувальний патрон у всіхвипадках замінюють новими (або відновленими). Цеолітовийпатрон встановлюють за наявності у випарнику селікагелевого осушувача.
У технологічний процес введено такі технологічні операції і прогресивніметоди перевірки і ремонту, що дозволяють скоротити час ремонту агрегату іпідвищити його якість: двостадійне вакуумування холодильних агрегатів; осушкахладону і олії перед заповненням холодильного агрегату; визначення сухості (вмістувологи) хладону за допомогою індикатора; новімарки припоїв для зварювання стиків холодильного агрегату; нові методидефектації та контролю якості мотор-компресорів та агрегатів у зборі;застосування сухого повітря; застосування приєднувальних пристроїв дляхолодильних агрегатів; нове обладнання, призначене для ремонту та перевіркихолодильних агрегатів.
Так, завдяки застосуванню вакуумування у дві стадії, регенераціїцеолітових патронів значно скорочується час вакуумування, не проводиться сушкахолодильних агрегатів у шафах, що також значною мірою спрощує організаціюпотоку. Відмовитися від сушіння агрегатів ушафах дозволяє проведення комплексу операцій: осушка хладону, масла;регенерація цеолітового патрона; отримання глибокого вакууму при вакуумуванні вдві стадії; продування агрегатів сухим повітрям; попереднє сушіння основнихвузлів.
1. Ділянка дефектації. Операції, що виконуються наділянці:
Ø демонтаж реле, очищення прохідних контактів від забруднення іперевірка відсутності замикання електроланцюзі двигуна на корпус;
Ø мийка холодильного агрегату для видалення забруднень;
Ø визначення несправності;
Ø випуск хладону та зливання масла;
Ø складання дефектної відомості.
Обладнання ділянки дефектації:
1) майданчик для складування холодильних агрегатів, що надходятьу ремонт, а також для підвісних візків;
2) верстак з монорейкою і тельфером для перевірки агрегату навідсутність замикання електроланцюзі на корпус, мегомметр, паяльник;
3) кабіна для миття агрегату;
4) ділянка перевірки агрегату, обладнаний приладом СХ-1 абоСХ-2, стендом перевірки на холодо-продуктивність і стендом перевірки запуску тапотужності;
5) ванна з гарячою водою, обладнана монорейкою з тельфером,місцевим освітленням у водонепроникному виконанні, з підведенням стисненогоповітря;
6) ділянка (ізольований) для зливу масла й випуску хладону,обладнаний витяжною вентиляцією з підводом стисненого повітря.
Для визначення несправності агрегату необхідно:
- перевіритивідсутність замикання електричного кола на корпус (виконується обов'язково довключення агрегату в електромережу) з метою запобігання працівника відможливості ураження струмом;
- запуститидвигун (без реле) і перевірити електричні показники: споживану потужність, силуструму;
- перевіритинаявність хладона, якість обмерзання випарника, температуру стінки випарника;
- проконтролюватироботу агрегату по тепловому станом окремих частин: конденсатора, осушувальногопатрона (фільтра капіляра), кожуха мотор-компресора і трубопроводів;
- перевіритирівень гучності звуку мотор-компресора;
- визначитимісця витоку хладону (при відсутності хладону);
перевірити стан електроізоляції обмоток статора(за якістю олії, взятого з кожуха;
- оліяповинна бути світлим, без слідів розклалася ізоляції).
У разі необхідності ремонту мотор-компресора з розрізанням кожуха маслоповністю зливають.
Холодильний агрегат з дефектною відомістю надходить на ділянку підготовкита комплектації.
При засміченні фільтра агрегат відразу направляють на ділянку пайки. Якщовитік хладону з агрегату легко усунути без його розбирання, то агрегатнаправляють на дільницю зварювання.
2. Ділянка підготовки та комплектації.Холодильні агрегати,очищені від забруднень, без хладону, у супроводі дефектної відомості надходятьз ділянки дефектації на ділянку підготовки та комплектації.
Операції, що виконуються на ділянці:
Ø розпаювання дефектних вузлів;
Ø відрізання трубки заповнення (за наявності);
Ø продування випарника для видалення з ньогозалишків олії;
Ø зачистка відпаяти решт трубопроводів (зподачею сухого повітря в зачищаємо трубопровід);
Ø комплектація агрегату (за виняткомцеолітового патрона) з підгонкою місць сполучень. Кінець трубки конденсатора підганяютьпо цеолітового патрону, постійно знаходиться на ділянці;
Ø сушка нових частин агрегату (при температурі 100-110 ° Спротягом 30 хв) з наступним продуванням сухим повітрям.
Обладнання ділянки:
1) газозварювальний пост і слюсарний верстак зпідведенням повітря;
2) стелажі (ящики) для складальних одиниць, щоздаються в металобрухт;
3) стелажі для складальних одиниць, якіпідлягають комплектації;
4) сушильні шафи.
Холодильні агрегати після їх підготовки до комплектаціїнаправляють на ділянку пайки (усі патрубки повинні бути заглушені).
3. Ділянка пайки. Холодильні агрегати, укомплектовані відновленими або новимискладальними одиницями з відпаяним від патрубка випарника кінцем капілярноїтрубки, а також без цеолітового патрона надходять на ділянку пайки.
Операції, що виконуються на ділянці:
Ø регенерація цеолітових осушувальнихпатронів; продування сухим повітрям холодильного агрегату перед паянням;
Ø пайка всіх місць з'єднань;
Ø зачистка флюсу в місцях пайки.
Обладнання ділянки пайки:
1) газозварювальний пост;
2) столи з металевими настилами або рольганг;
3) вакуум-сушильна установка для регенерації цеолітовихпатронів;
4) ванна для перевірки герметичності агрегатупісля пайки, обладнана монорейкою з підйомником.
Для пайки мідних і сталевих трубок застосовують твердіприпої, так як вони забезпечують необхідну міцність і щільність шва. Переважне поширенняодержали срібні припої марок ПСр-45 і ПСр-29, 5, що містять відповідно 45 і29,5% срібла, температура плавлення відповідно 720 і 610-660 °С. Для пайки цимиприпоями застосовують флюс № 209 або флюс з фтористим калієм. Застосовуютьтакож припій марки ПМФОЦр-6-4-0,03 без вмісту срібла.
Місця трубок, що підлягають пайці, повинні бути ретельноочищені від фарби чи забруднень, а також від старого припою, щоб не виявилосязапаяний усередині трубки. Пайка слід робити швидко, без зайвого розігріву трубок, щобуникнути їх перепалу. Флюс вводять відразу ж після розігріву до температури 500-600°С. При пайку останнього з'єднання в агрегаті треба трохи відвернути голкуштуцера на кожусі мотор-компресора або тримати відкритою усмоктувальну трубку.Після пайки флюс повинен бути видалений гарячою водою (краще парою) з подальшоюзачисткою металевою щіткою.
4. Ділянка вакуумування, заправки та контролю. Холодильнийагрегат, зібраний (спаяний) і перевірений на герметичність у ванні, надходитьна ділянку вакуумування, заправки та контролю.
Операції, що виконуються на ділянці:
Ø первинне вакуумування:
Øзаповнення холодоагентом;
Øпідігрів (виконується при наявності обладнання);
Øперевірка герметичності галоїдним течешукачем.
Ø вторинне вакуумування:
Øдозаправка або заповнення маслом;
Øзаповнення холодоагентом:
Øпережим трубки заповнення;
Øобкатка холодильного агрегату;
Øперевірка герметичності галоїдним течешукачем.
Ø перевірка рівня гучності звуку;
Ø визначення холодопродуктивності;
Ø перевірка на запуск і споживану потужність.
Роботи виконуються з поділом за операціями. Безпосередньоперед вторинним вакуумуванням агрегат укомплектовують пускозахисним реле.
Обладнання ділянки:
1) установка первинного вакуумування та заповнення агрегатутехнологічним хладоном;
2) тунельна або тупикова камера для підігріву агрегату або ванназ гарячою водою;
3) кабіна для перевірки агрегату на герметичність;
4) стіл оператора;
5) галоїдний течешукач;
6) установка вторинного вакуумування та заповнення агрегатумаслом і хладоном;
7) кабіна для перевірки герметичності та рівня гучності звукуагрегату;
8) стенд перевірки за електричними параметрами;
9) шумомір;
10) стенд обкатки;
11) пристосування для перетискання трубки заповнення.
5. Ділянка мийки. Наділянку мийки надходять різні складальні одиниці з відділення ремонтумотор-компресорів і ділянки підготовки та комплектації. Операції,що виконуються на ділянці:
Ø продування та промивання випарників, конденсаторів ітрубопроводів;
Ø промивання компресорів в зборі та його деталей;
Ø продування і сушка випарників, конденсаторів, трубопроводів,компресорів і деталей до нього, використовуваних цеолітових патронів(продувають спочатку хладоном, потім сухим повітрям);
Ø відмивання випарників від захисних лаків (епоксидної смоли).
6. Ділянка ремонту мотор-компресорів. Наділянці ремонтуються мотор-компресори як з кривошипно-шатунним, так і зкулісним механізмами, які надходять з ділянки підготовки та комплектації безмасла і хладону з заглушками на всіх трубопроводах. Післярозрізки кожуха ремонт мотор-компресора здійснюється в залежності від йоготипу.
Порядок ремонту кривошипно-шатунних мотор-компресорів: відпаятинагнітальну трубку, випрессовать компресор і статор з кожуха мотор-компресора,визначити несправності вузлів і деталей компресора, перевірити опір ізоляціїстатора і міжвитковое замикання, перевірити прохідні контакти на кришці кожухамотор-компресора на діелектричну міцність, розібрати компресор і замінитинегідні деталі, зібрати мотор-компресор і провести контроль якості, зробитиобкатку протягом 30 хв, просушити компресор і статор, зібрати мотор-компресор ізварити кожух.
Порядок ремонту кулісних мотор-компресорів: зняти мотор-компресорв зборі з пружин підвіски і вийняти його з кожуха, розібрати мотор-компресор ззаміною негідних деталей клапанної групи, статора, висушити компресор і статор,встановити відремонтований мотор-компресор в кожух, заварити ( запаяти)кінці трубок мотор-компресора, перевірити якість ізоляції обмоток статора.
Зібрані мотор-компресори з маслом і хладоном, з перетиснених і запаяниминагнітальної і всмоктуючої трубками (і трубкою заповнення, якщо мотор-компресорбез штуцера) направляють в фарбувальне відділення, а потім на ділянкупідготовки та комплектації.
2.2 Інструмент таустаткування
Значна кількість холодильників і морозильників насвітовому ринку призводить до необхідності поліпшення їх технічногообслуговування при експлуатації.
Ступінь автоматизації побутової холодильної технікипідвищується в результаті застосування електронних систем. Використаннямікропроцесорів дозволяє підвищити її універсальність, економічність інадійність, а також поліпшити технічні характеристики. Разом з тим пристрійхолодильників і морозильник ускладнюється, що ускладнює пошук несправностей.
Побутову холодильну техніку в основному (до 95%)ремонтують вдома у власників. При визначенні дефектів використовується портативнадіагностична апаратура, а при виконанні ремонту крім стандартного інструменту іпристосувань – ще й малогабаритне обладнання.
Створено спеціальне обладнання та апаратура длядіагностики несправностей і перевірки якості роботи відремонтованої побутовоїхолодильної техніки. Застосування сучасних діагностичних і вимірювальнихприладів дозволяє підвищити якість її ремонту і з великою точністюдіагностувати причини відмов при експлуатації.
Якщо ж несправність неможливо знайти та виправитивищезгаданим способом, то в такому випадку для відновлення роботи складальниходиниць холодильної побутової техніки потрібно задіяти організованіспеціалізовані підприємства.
Устаткування і контрольно-вимірювальна система такихпідприємств представляють собою технічний комплекс, на якому послідовновиконують всі необхідні ремонтні роботи.
Інструмент та устаткування спеціалізованої майстерні з ремонтухолодильників можна розділити на декілька великих груп:
1) ручний інструмент загального призначення;
2) інструмент з електричним приводом;
3) паяльне обладнання;
4) спецінструмент;
5) електромонтажне та зварювальне обладнання.
1. Ручний інструмент загального призначення.
Ножі. Ніж єнайбільш універсальним інструментом в арсеналі холодильщик, їм розрізаютькисневі шланги, ріжуть теплову ізоляцію, знімають залиплими прокладки, йогоможна використовувати замість шабера і т. д. Краще мати декілька ножів:монтажний ніж, з пластиковою ручкою та піхвами, канцелярський ніж зі зміннимилезами для різання ізоляції, але можна використовувати і універсальні, типушвейцарського офіцерського ножа або ножа-трансформера, в якому є плоскогубці, ачасто і розвідний ключ. Укомплект також слід додати брусок для заточування інструменту.
Викрутки. Набірвикруток повинен включати в себе не менше трьох хрестових і трьох шліцьовихвикруток різних розмірів: найменші викрутки – для гвинтів, що закріплюютькабелі в щитах і клемних коробках обладнання, великі як силові – прирозкручуванні елементів тощо. Універсальні викрутки, що мають зміннінаконечники, також можна застосовувати, особливо зручні такі викрутки змагнітним фіксатором. Зустрічаютьсянестандартні шліци у формі, наприклад, зірочок, трикутників (зазвичай на азіатськійтехніці), тому потрібно мати в наявності викрутки з відповідними наконечниками.
Плоскогубці, круглогубці,качконоси і бокорізи. Потужнісилові плоскогубці застосовують для обтискання, підтримки розпечених труб припайці, навіть, в крайньому випадку, для відгвинчування гайок, перекушуванняцвяхів та дроту. Великі бокорізи застосовують для обкушуванням кабелівневеликого поперечного перерізу. Окремослід відзначити набір інструменту для роботи в електрощиті – маленькі бокорізи,качконоси і круглогубці. Цейнабір повинен знаходитися окремо від силових і застосовуватися тільки дляроботи з внутрішньо-щитовими кабелями площею перерізу не більше 2,5 мм2.
Ключі гайкові. Ключів вінструментарії повинно бути багато. Рожковіключі вимагаються від самого малого номера (для клемнихкоробок компресорів) до 32-го номера. Ключібільше 32-го номера знадобляться лише на великому обладнанні для опорних болтіві накидних гайок на всмоктуванні і нагнітанні компресорів. Нерекомендується застосовувати (проте широко використовуються, розвідні і газовіключі), вони мають недолік – зрізують кути на головках болтів і гайках. Торцевіключі бажано використовувати не з автомобільних наборів, так як в холодильнійтехніці головки болтів важкодоступними і автомобільний інструмент через своюгроміздкість не застосуємо. Торцевіключі стануть в нагоді при роботі з компресором, де кожнакришка кріпиться на безлічі гвинтів, особливо зручні ключі з храповиммеханізмом. Шестигранніключі можуть також знадобитися при роботі, так як багато заводів-виробниківвикористовують гвинти з внутрішнім шестигранником. Практичновсі клемні з'єднання в компресорах виконані на таких гвинтах.
Напилки, шабери, надфілі, шкурки. Досить унаборі мати два оксамитових напилка: трикутний і круглий. Заточившикінчик трикутного, можна отримати шабер, яким зачищають задирки на міднійтрубі, що залишаються після різання труборізом. Шабермає три ріжучі кромки, його вставляють в трубу і, прокручуючи, знімаютьзадирки. Конструкції шаберов різняться, алевсі призначені для зняття задирок. Круглийнапилок стане в нагоді для зняття окалини і задирок на сталевій трубі післярізання газом або відрізний машиною. Набір надфилей потрібний при роботах звідновлення різьби, коли немає можливості відновити її плашкою.
Ножівки по металу. Застосовуютьдля різання труб, металопрокату. Ножівкув залежності від виду ремонту можна застосовувати або стандартну, або малу.
Молотки. Молотокпотрібен рідко, в основному при роботі зі сталевими трубами для грубоговідбивання окалини і вирівнювання торця.
Рулетки, рівні. Рулетка,при роботі з мідними трубами рекомендується не більше 5 м завдовжки, вона дуже компактна. Дляроботи із сталевими трубами довжиною 20 м така рулетка важить близько 300 г і вельми громіздка. Рівеньдовжиною не менше 400 мм необхідний при укладанні горизонтальних трубопроводів,так як всі холодильні труби монтуються з ухилами. Сучаснірівні мають лазерний промінь, що полегшує роботу з довгомірними трубопроводами.
Пістолет для герметика. Потрібналише при герметизації отворів, розривів в ізоляції, коли балон з герметиком абомонтажної піною не пристосований до самоспорожнення.
Заклепники. Тяговийзаклепник зі змінними насадками для заклепок різних діаметру і довжининеобхідний для нероз'ємного з'єднання металевих пластин. Восновному застосовується при обшивці холодильних камер та ізольованих трублистами алюмінію або оцинкованого заліза.
Набір різьбомірів, плашок і мітчиків. Різьбомірина дюймову, трубну і метричну різьбу потрібні для видачі завдання токарю навиготовлення приєднувачів і переходів. Плашкамиі мітчиками в умовах ремонту можна відновити пошкоджену різьбу на приладі абоагрегаті, нарізати різьбу для тимчасової заглушки або в отворі.
Штангенциркулі, колумбус. Застосовуютьсядля вимірювання діаметрів і товщини стінок труб, роботи з різьбами.
Ножиці по металу. Потрібнідля роботи з алюмінієвим та оцинкованим листом при обшивці холодильних камер,виготовленні коробів.
Маркери. Спиртовиймаркер чорного кольору використовують для розмітки світлих поверхонь(алюмінієві листи, оцинковані короба).
Крейда. Використовуєтьсядля розмітки сталевих труб і темних поверхонь.
Запальнички. Використовуютьсядля запалювання паяльників.
2. Інструмент зелектричним приводом.
Дрелі. Інструментслужить для свердління отворів в металі діаметром до 13 мм (під болти кріплення обладнання та хомутів). Бажаномати дриль з самозажимним патроном і реверсом.
Різальні машини. Маютьабразивний диск, кромкою якого ріжеться або шліфується метал. Застосовуєтьсядля різання та шліфування труб як сталевих, так і мідних, різногометалопрокату, обрізки болтів і шпильок.
Монтажні пили з абразивним диском представляютьсобою велику відрізну машину, закріплену на столі і забезпечену лещатами длязакріплення труб і профілю. Застосовуються для різання сталевих труб до діаметром до125 мм. Модифікована монтажна пила, може розрізати труби додіаметром 250 мм. Поворотний стіл дозволяє розрізати деталі під різними кутами.
Шліфувальні машини. В даномувипадку абразивний диск товщий і розташований перпендикулярно до корпусу, а невздовж, як у відрізної машини. Застосовуютьсядля зняття нерівностей, задирок на торцях труб і видалення окалини з зварнихшвів.
Паяльники. Привикористанні багатожильних проводів застосовуються для обслуговування кінців.
Шуруповерти акумуляторні. Бажаноне застосовувати шуруповерти для затягування гвинтів і саморізів в холодильнійтехніці з-за малого терміну роботи акумуляторів, невисокого зусилля затяжки інебезпеки пошкодження шліців. Зручні для роботи зі щитом, де особливих зусильзатягування не потрібно.
Подовжувачі. Слід матидва-три барабанних подовжувача з довжиною кабелю 50 або 20 м з двома-трьома розетками, при цьому площа перерізу кабелю подовжувача повинна бути не менше 1,5мм2.
Ліхтарі. Переноснийліхтар у формі ручки зручний при роботі в труднодоступних і малоосвітленихмісцях, наприклад при роботі в щитках.
3. Паяльне обладнання.Різаки. Припій та флюси.
Пости паяльні. Зазвичайпри монтажі холодильних установок застосовують пости, що використовують сумішпропан-бутану та кисню як найбільш підходящі по температурі полум'я. Постскладається з пальника, в котрій змішуються пропан-бутан і кисень, що подаютьсяпо шлангах (рукавах) від редукторів, закріплених на балонах.
Для пайки необхідно більш низький тиск, ніж те, з яким поставляютьсябалони, і редуктор знижує тиск до робочого тиску в пальнику. Побутовіпропан-бутанові редуктори РДСГ-1 вже налаштовані на необхідний тиск,регульовані БПО 5 МР, БПО 5-4 слід налаштувати на тиск 0,5-1 кгс/см2; корпус іманометри червоного кольору.
Кисневі редуктори БКО-25-МР, БКО-50-4, БКО-5-12.5 аналогічні пропановим,але мають два манометра: один показує тиск в балоні, інший – після редуктора. Узарядженому балоні тиск 100-150 кгс/см2, а після редуктора — 1,5-5 кгс/см2. Корпусиредуктора та манометрів синього кольору. Налаштування редуктора здійснюєтьсярегулювальним гвинтом: вивернутий до відмови він закритий, угвинчений довідмови – повністю відкритий, проміжні положення конфігураційні, до балонаприєднується в повністю закритому стані. Редукторив холодильній техніці використовуються одноступінчаті з запобіжним клапаном. Балонидля кисню використовуються місткістю 40 (приєднувальна різьба3/4"), 2 і 1 дм3 (приєднувальна різьба 1/2"). Пропановібалони більш різноманітні: 50, 27, 12, 5 л (приєднувальна
різьблення 3/4" або швидкозмінні приєднання для побутовогоредуктора), 1 л (приєднувальна різьба М14х1,5). На 1-літровому балоні можна незастосовувати редуктор. На рис. 2.3 наведена схема паєчний посту.
Імпортні балони фарбують у різні кольори, вітчизняні кисневі балони – вблакитний колір з чорним написом, пропан-бутанові – в червоний з білим написом. Приперевезенні щоб уникнути вибуху балони розташовують поперек напрямку рухуковпаками в один бік. Штуцеррізьби кисневого балона і накидну гайку редуктор охороняють від попадання масла(при закінченні кисню в контакті з олією відбувається потужний вибух).
З'єднувальні шланги випускають з внутрішнім діаметром 9 і 6 мм, ніпелі на редукторі і пальника повинні мати відповідні діаметри. Діаметрстандартної поставки ніпелів на редукторах і пальниках 9 мм, але з міркувань компактності і зниження маси поста, їх замінюють іноді на 6-міліметрові.
Пропан-бутанові рукави червоного кольору, кисневі – блакитного, частозастосовують чорні морозостійкі рукави, на ніпелі рукав закріплюється гвинтовимхомутом, застосування дроту неприпустимо.
Пальники використовують інжекторні малої потужності (10-60 дм3 / год),зазвичай марок Г2-06, ГЗУ-3, ГЗУ-4, «Зірка», «Урал» з наконечниками, які маютьнагрівачі і підігріваючи камери, і без них (від № 0 до №3) і поставляються в комплекті з пальником. Найбільшуніверсальним слід визнати наконечник № 2, їм можна паяти мідний трубопровід здіаметром рівним 6‑40 мм. Наконечником№ 3 була успішно проводиться пайка стиків мідної та сталевої труб з діаметром 100 мм. Наконечники засмічуються, тому в комплект входять голки дляїх прочищення.
Таким постом можна здійснювати пайку сталевий, мідної труби, алюмінієвихвипарників, стиків латунних і сталевих штуцерів з міддю. Великіпости зазвичай монтують на станині з колесами, невеликі пости – розміщують напереносний рамі.
Порядок роботи такий: перевірити герметичність з'єднань, відкрити вентиліна балонах, перевірити налаштування редукторів, для запалювання полум'явідкрити на 1-4 обороту вентиль кисню, відкрити вентиль пропан-бутану ізапалити суміш, після закінчення пайки закрити спочатку вентиль пропан-бутану,потім кисню .
Різаки. Різаквідрізняється від пальника тим, що у нього є додатковий вентиль подачі кисню,потік якого і розрізає метал, у всьому іншому обладнання аналогічно паяльномупосту. Поширені універсальні інжекторні різаки РС-311, РС-ЗП, Р1-01П, Р2-01П,РС-ЗП, РЗПС (Д). Вониоснащені змінними щілинними наконечниками, що дають кільцеве полум'я від № 0 до№ 6. Ніпелі поставляються ПІД9-міліметровий рукав. Ухолодильній техніці використовують різаки малої потужності, що розрізають стальтовщиною 3-100 мм.
Припої. ЛатуніЛ63 і Л68 (температура плавлення 900-940 °С) використовують при пайці міді тавуглецевих сталей, припої ЛОК 62-06-04, ЛОК 59-1-03 (температура плавлення900-905 °С) на мідній основі, що містять крім цинку невелику кількість олова такремнію, мають кращі технологічні властивості і забезпечують більш високущільність і герметичність шва.
Мідно-фосфористий припій застосовують для пайки міді і латуні, при пайціміді не потрібно застосування флюсу. ВипускаютьПФ07 (МФОЦ7-3-2), ПМФ7 (МФЗ), ПМФ9, UNI1000 (температура плавлення 700-850 °С). Паяні з'єднання припоєм ПФ00(ПФОЦ7-3-2) працездатні в інтервалі температур від мінус 70 до 200 ° С,недоліком є крихкість, не рекомендується для з’єднань нагнітальнихтрубопроводів.
Мідно-фосфористі припої з сріблом більш пластичні ілегкоплавкі. За змістом срібла бувають: ПСрФ2-5 — 2-5% (температураплавлення 800-820 °С), UNI1006 — 6%, ПСрФ15-5, UNI1015 — 15% (температураплавлення 820 °С), ПСр25Ф — 25% (температура плавлення 750 °С). Недоліком є їх здатність до появи лікваційної пористості іпотребують швидкого нагріву. Срібні припої ПСр45, ПСр62 мають підвищені теплопровідність,пластичність, міцність, корозійну стійкість і технологічність, застосовуютьсяпри пайці відповідальних з'єднань міді і сталі. Для пайкиалюмінієвих сплавів застосовують припій 35А (температура плавлення 525 °С). Всі перерахованівище припої випробувані при монтажах і добре зарекомендували себе високоюнадійністю і герметичністю з'єднань.
Флюси. Мідні трубопроводи зазвичай паяють з флюсом ПВ209,придатним і для пайки корозійностійких і конструкційних сталей, температурнийінтервал активності 700-900 °С, фасується в скляні банки, зазвичай по 200 г. Флюс ПВ284 призначений для пайки міді і мідних сплавів середньо-плавкими припоями,корозійностійких і конструкційних сталей, температурний інтервал активності700-900 °С. Флюс UNI1000, застосовують для пайки міді, упаковка по 125 г. При пайці алюмініюзастосовують флюс 34А з температурним інтервалом активності 420-620 ° С.
4. Інструмент спеціальногопризначення.
Інструменти для бортування (вальцювання). Інструментнеобхідний для бортування мідної труби під накидну гайку. Такештуцерно-ніпельне з'єднання застосовують для трубопровідної арматури. Інструментскладається з розрізної плити з отворами, куди затискається кінець труби, іП-подібного або круглого упору, в якому по різьбі пересувається гвинт зприкріпленим на кінці конусом або труборозширувачем. Спочаткустяжні гвинти ослаблюють і розсовують половинки отвору, вставляють кінець трубив отвір так, щоб до її торця залишалося 2-4 мм (в залежності від діаметра труби) і затискають стяжними гвинтами. Передбортуванням не забути надіти накидну гайку і видалити задирки з торця шабером;зріз труби повинен бути перпендикулярним, в іншому випадку при бортуванні трубапорветься. Потімвстановлюють конус і, змастивши його олією, починають крутити гвинт, що подаєконус. Конус входить в трубу і відгинають їїкраї, вдавлюючи в зенкування отвори. Гвинт,яким подається конус, слід крутити до упору. Отриманубортівку перевіряють і, якщо вона не ідеально кругла або має тріщину, зрізуютьтруборізом і операцію повторюють.
Інструменти для бортування бувають для дюймової і метричною труби, як знабором труборозширувачів, так і без нього. Оскільки зазвичай використовуютьметричні труби, то бортування теж зазвичай метричне. Розширення рекомендуєтьсяпроводити тільки на наступний діаметр.
Труборізи. Розрізняютьтруборізи для сталевої, мідної та пластикової труб. Вони всіскладаються з корпусу, всередині якого змонтовано два-три ролики, і круглогоножа.
Порядок різу наступний: трубу укладають на ролики і притискають ножем,який повинен бути заглиблений у поверхню труби не більше ніж на один обертгвинта. Потім труборіз обертають на один поворот від себе і на один до себе,заглиблюють ніж ще на один-два оберти і повторюють ці рухи до тих пір, покитруба не буде перерізана. Труборізповинен розташовуватися перпендикулярно до труби, так як торець труби будезгодом приварений, припаяно або розбортовано при цьому необхідно щоб зріз буврівним.
Труборізи для мідної труби розрізняють малі і великі; великі можутьрозрізати труби з діаметром 4÷40 мм, малі – 4÷16 мм. Труборіздля пластикової труби буває тільки великий, він відрізняється від труборіза длямідної труби лише матеріалом корпусу і ножа – вони не такі міцні.
Трубогини. Застосовуютьсядля згинання мідних і сталевих труб. Трубогин для мідної труби має деякийдіапазон діаметрів, які може згинати, або також змінні барабани. Трубувставляють в повністю розкритий трубогин, потім рукояті зводять, і захватиобминають трубу по барабану, що має напівкруглу виїмку в торці. Трубуможна згинати під різними кутами, ризики нанесені на барабані.
Трубогин пружинного типу використовують лише для невеликих діаметрів, вінпредставляє собою пружину, одягнену на трубу, – вона не дає трубі ламатися вмісці вигину. У цьомувипадку трубу згинають вручну, тому діаметр труби, для якої застосуємопружинний трубогин, обмежений. Обмеженийв тому, що може бути використаний лише на один діаметр труби і після гнуттятрубогин важко зняти з зігнутого ділянки.
Трубогини для сталевих труб гідравлічні, і для кожного діаметравикористовують різні вставки. Бажаноне застосовувати трубогини, користуватися відводами і фітингами, оскільки трубав місці вигину деформується, створюючи місцеві напруження, що згодом можепривести до руйнування. Крімтого, зігнуті ділянки займають більше місця, ніж відводи і фітинги, для роботиз трубогином необхідний навик, сальники гідравлічних трубогинів практично всіхвиробників течуть.
Вакуумні насоси. Створюютьв системі або балоні вакуум, відсмоктуючи повітря та інші речовини. Буваютьодно- і трифазними (залежно від потужності). Повітрявикидається з трубки, яка використовується як ручка для перенесення, насосзабезпечений оком, що показує рівень масла в ньому; на скло нанесені поділкимаксимального і мінімального рівнів. Маслодля вакуумного насоса слід використовувати тільки рекомендованезаводом-виробником.
Шланги. Застосовуютьсядля заправки системи, тимчасового приєднання манометрів, вакуумних насосів і т.д. Російські виробники не розрізняють в кольорах шлангів, вони, як правило,чорні; європейські та американські виробники розрізняють: чорний – заправний,синій – для сторони всмоктування, червоний – нагнітання,жовтий – масло.
Балони і колектори закордонного виробництва мають різні різьби, івідповідно випускають шланги з гайками та гумками для кожної різьби. Зазвичайшланг має один кінець з прямою гайкою, другий – для зручності злегка зігнутий,так що гайка знаходиться під кутом до шлангу. Інодідодатково шланг комплектують кульовим вентилем. Длязаправки аміаком з цистерн застосовують шланги з накидною гайкою, гайкудоводиться виточувати індивідуально, так як відповідні різьби на вентиляхцистерн дуже різні, іноді зустрічається фланцеве з'єднання з діаметром 50 мм.
Заправні колектори. Призначенідля заправки системи холодильним агентом. Бувають з одним вентилем і манометромабо мановакуумметри (для нагнітання 0-34 бар і всмоктування мінус 1-18 бар) іуніверсальні (два вентилі, манометр і мановакуумметри, іноді також вакуумметрмінус 1-0 бар з додатковим вентилем). Манометрі мановакуумметри мають подвійну шкалу – тиску і температури.
Схема заправки холодильним агентом через універсальний колектор така:середній штуцер з'єднують шлангом з вакуумним насосом, штуцер всмоктуючого бокуколектора – з штуцером системи. Вентиль,замарковані синім (всмоктування), відкритий, червоним (нагнітання), – закритий. Повітряпо шлангу через вентиль колектора та отвір в його корпусі потрапляє в середнійштуцер і далі по шлангу – у вакуумний насос. Глибинувакууму при цьому видно на мановакуумметрі або при наявності на вакуумметри. Всмоктавшисистему, вентиль на колекторі закривають і, від'єднавши вакуумний насос, найого місце під'єднують балон з холодильним агентом. Холодоагентз балона надходить у систему, тиск контролюється при цьому тим жемановакуумметром.
Для контролю тиску нагнітання (конденсації) використовують манометр;схема аналогічна: систему з'єднують із середнім штуцером колектора, вентиль,замарковані синім (всмоктування), закритий, червоним (нагнітання), — відкритий.Вентилі в колекторі мембранні, тобто зношуються при інтенсивній експлуатаціїпротягом 1-2 років, мембрану можна замінити фторопластовою відповідногодіаметру і товщини, розібравши вентиль.
Деякі моделі обладнають оглядовим склом у центріколектора для контролю потоку рідкого холодильного агента при заправці та гакомдля підвіски колектора. Набувають поширення колектори обладнаних електроннимиманометрами.
Ваги-дозатори. Застосовуютьсядля дозованої заправки холодильним агентом. Для заправки балон ставлять наваги, з'єднують шлангом із вхідним штуцером на вагах, вихідний штуцер вагиз'єднують з системою. Міжвхідним і вихідним штуцерами розташований соленоїдний вентиль. Наклавіатурі задають кількість холодоагенту, що заправляється в систему, і даютькоманду на заправку, соленоїдний вентиль відкривається, і фреон поступає всистему. Як тільки значення маси балона навагах впало на задану кількість, від процесора надходить сигнал, і соленоїднийвентиль закривається, припиняючи заправку. Вагизручні, коли відома маса заправки, наприклад на серійних холодильнихустановках; на великих монтажах застосовуються мало.
Зарядні циліндри. Виконуютьті ж функції, що й ваги-дозатори, але не за масою, а за об'ємом. Широкогопоширення не отримали через громіздкість і ненадійність – циліндр виконаний зпрозорого пластика, стики погано герметизуються і течуть. Зазвичайокремо циліндр не використовують, а комплектують його вакуумним насосом,колектором і набором шлангів, монтуючи все на переносний або пересувний рамі.
Цифрові (електронні) вакуумметри і манометри. На цихприладах задано певні пороги, при досягненні яких прилад сигналізує певнимкольором. Унайновіших моделей на рідкокристалічному дисплеї відображається значення тиску. Зручнітим, що практично не піддаються деформаціям, ударам, відсутність стрілкидозволяє уникнути помилок при зчитуванні. Недолікомможна назвати проблеми невірних показань при розрядці батарей і труднощі увикористанні при низьких температурах.
Електронні течешукачі. Застосовуютьсядля пошуку витоків холодильного агента (фреонів, аміаку або інших залежно відмодифікацій). Ранішезастосовувалася галоїдних лампа, але сучасні холодоагенти не містять хлору,тому полум'я галоїдних лампи змінюватися не буде, відповідно вона є недієвоюпри пошуку витоків.
Чутливий елемент підносять до місць можливого витоку, налаштувавши наодин з рівнів чутливості («загрубленний» течешукач реагує тільки на великийвикид агента; на чутливому рівні для виявлення досить декількох молекул). Проприсутність холодоагенту інформують – звукові і світлові сигнали; чим більшеконцентрація, тим інтенсивніше сигнал. Не сліддути на чутливий елемент, він швидко виходить з ладу, при недостатньомуживленні покази нестабільні, часто реагує на сторонні гази. Дляроботи з електронним детектором шукаємо потрібні навички, проте він набагатозручніший ультразвукових течешукачів і простіший в застосуванні галогеннихприсадок під фреон, шукати які потрібно в спеціальних окулярах.
Термоелектроанемометри. Застосовуютьсядля визначення швидкості повітря до 45 м/с з ціною поділки 0,1 м/с ітемператури з ціною поділки 0,1 °С. Температуритермоелектроанемометри зазвичай вимірюють тільки додатні. Термоелектроанемометриросійського виробництва типу ТАМ-1 мають чутливий елемент для вимірюванняшвидкості у вигляді щупа, АТА 1000, АПР‑2, а анемометри імпортноговиробництва – крильчастого типу. Працюютьвід джерел живлення 3-9 В, компактні, іноді мають різні шкали (м/с, км/год,фут/с, миль/год).
Термометри. Застосовуютьсядля перевірки правильності виходу установки на режим. Термопари,поширені в даний час, досить зручні, але інерційні; слід підбирати такийтермометр, датчик якого герметично закритий, тому що холодильщик часто потрібновимірювати температуру води і холодоносія.
Шумомір. Приладпризначений для вимірювання ефективних значень рівнів акустичних шумів. Зазвичаймістить два оцінні фільтра: А — для шумів до 50 дБ і С — для шумів 50… 140 дБ. Враховуючи,що слух людини менш чутливий до низьких частотах і сприймає два звукиоднакового рівня звукового тиску, але різної частоти, як різні по гучності,фільтри корекції формують частотні характеристики згідно з властивостями слуху. Межівиміру ступінчасті – по 10 дБ. Похибкаприладу не більш ± 2 дБ.
Полістирольні олівці. Застосовуютьсяпри герметизації маленьких витоків. Дляцього необхідно нагріти поверхню навколо витоку та провести олівцем, який,розплавилися, затікає в отвір, зчіплюється з поверхнею і застигає щільнимнепроникним шаром. Герметизаціюпроводять, очистивши систему від холодоагенту, зазвичай застосовують дляремонту побутових холодильників, проте може використовуватися як тимчасовийзахід герметизації течі при монтажі малих холодильних установок.
Дзеркала. Дляперевірок паяного з'єднання у важкодоступному місці використовують спеціальнекругле дзеркальце на довгій ручці або хромовану бензинову запальничку.
5. Електромонтажнийінструмент.
Мультиметри (тестери). Використовуютьсядля перевірки цілісності обмоток та кабелів, виміри опору обмоток, сили струмуі напруги. Тестеризі звуковим сигналом незамінні при роботі з щитової розводкою та електричнимначинням холодильного обладнання. Бажаноне застосовувати мультиметри зі стрілочним відображенням інформації через їхнюнизьку надійність і точності. Корисно також мати в наявності декількакрокодилів, так як при прозвонюванні ланцюгів ними зручно замикати провідники.
Кліщі. Виконуютьвсі функції мультиметрів, проте мають важливу перевагу – можуть вимірювати силуі напругу струму в кабелі поверх ізоляції чутливими кліщами.
Індикаторні викрутки. Показуютьнаявність напруги. Індикаторнавикрутка не повинна мати великі шліци, кращим варіантом є модель із загостренимкінцем, так як вимірювання відбувається у важкодоступних місцях, на дужемаленьких гвинтах і контактах.
Мегомметри. Прилади,необхідні при випробуваннях електричної частини холодильної установки передздачею. Застосовуються для вимірювання опоруізоляції кабелів. Зарезультатами вимірювання складають акт перевірки опору ізоляції. Правомкористування цим приладом має електромонтажник.
6. Зварювальнеобладнання.
Ручна дугова зварка є основним способом зварювання стальних трубопроводівв холодильній промисловості як найбільш доступний і в достатній мірі якіснийтип зварювання. Дляотримання відповідальних зварних з'єднань застосовують дугове зварювання всередовищі аргону, що захищає розплавлений факелом дуги метал від шкідливоговпливу повітря.
Зварювальний пост для ручного дугового зварювання. Спеціальнеробоче місце для зварника називається зварювальним постом. Зварювальнийпост складається з трансформатора, зварювальних проводів, електродотримача,захисного шолома. Найкращимдля отримання якісних з'єднань є пересувний зварювальний пост, розташований вневеликому мобільному контейнері. У ньомувстановлені зварювальні апарати, витяжка, пускові апарати, піч для прокалкиелектродів, шафа для інструментів. Однакнайчастіше залежно від специфіки обслуговування холодильних систем построзташовується безпосередньо в майстерні. Слідзнати, що якість зварного шва напряму залежить від того, наскільки комфортніумови будуть у зварника під час роботи.
Зварювальний трансформатор – це спеціальний понижуючийтрансформатор, що працює в режимі змінних напруги і струму, розрахований накороткочасне замикання мережі. Найважливішоюномінальною характеристикою зварювального трансформатора є діапазонналаштування. Длязварювання змінним струмом застосовують однофазні трансформатори, що розділяютьсилове і зварювальне кола і знижують напругу від 380 до 80 В.
Так у якості прикладу розглянемо один з найбільш поширених зварювальнихтрансформаторів серії ТДМ зі збільшеним магнітним розсіюванням і рухливимиобмотками. Укорпусі розташовані первинна нерухома і вторинна рухома обмотки, вториннарухається за допомогою ходового гвинта, пропущеного через верхнє ярмострижневого магнітопроводу. Піднімаючигвинтом обмотку вгору, зменшують струм, опускаючи – збільшують.
Поширені такі марки зварювальних трансформаторів: ТДМ-163, ТДМ-269,ТДМ-300, ТДМ-301, ТДМ-401. Доелектродотримача електрика подається по кабелю марок РГД (для підведення доелектродотримача довжиною до 3 м), КГ, КРПТН, КРПГН (для нарощування кабелю). Довжинакабелю не повинна перевищувати 40м. Найбільш поширеним є електродотримачщупального типу ЕП чи ЕД: перевагою є можливість швидкої заміну електродапростим натисканням на важіль з верхньою губою, також з його допомогою можнавести зварювання у всіх просторових положеннях; він легкий і надійний. Шоломзабезпечений світлофільтром і може відкидатися назад, фіксуючи затискачами,світлофільтри потрібно періодично міняти.
Зварювальний пост для аргонодугового зварювання. Аргонодуговезварювання найбільш поширене при виконанні першого шва з'єднань сталевихнагнітальних, всмоктувальних трубопроводів та патрубків компресора, практичнозавжди застосовується при роботі з корозійно-стійкими трубопроводами істалевими трубопроводами малого діаметру.
Обладнання складається з джерела живлення дуги,аргонового балона, редуктора, шлангів, пальники, захисного шолома. Балонтехнічного аргону має чорний колір і синій напис, чистий аргон поставляється вбалонах сірого кольору із зеленою написом. Балонизаправляють до тиску 15 МПа. Для зварювання сталей рекомендується технічний аргон(другого сорту). Редуктор за принципом дії аналогічний кисневому,забарвлений в чорний колір, випускається марок АР-150-2 і АР-40-2, шлангизастосовують ті ж, що і для кисневих рукавів. Пальникискладаються з електроду, що не плавиться, навколо якого подається аргон, щопідводиться по шлангу і рукояті. Випускають апарати для аргонодугового зварювання марокУДГУ-302, УДГУ-251.
Електроди і присадні дроти. Ручнадугова зварка проводиться електродом, що плавиться довжиною 250-450 мм, діаметром 4-6 мм, стрижень покритий спеціальною обмазкою, кінцем вставляється велектродотримач (довжиною 20-30 мм не має покриття).
Для зварювання ручного дугового зварювання трубопроводів знизьковуглецевої сталі (для холодильного агента не нижче мінус 40 °С,трубопроводів холодоносія та води) треба використовувати тип електродів Е42Амарок УОНІ-13/45, УОНИ-13/55, СМ-11, ОММ -5,ОМА-2. У документації вказують лише маркуелектрода, наприклад: УОНІ-13/45-3, де цифра 3 означає діаметр електрода.Низьколеговані сталі марок 09Г2, 09Г2С, що застосовуються для трубопроводіврідкого холодильного агента, що працюють при температурахвід мінус 40 до мінус 60 °С, зварюють електродами типу Е46А марок ОЗС-29,Е-138/45Н, СМ-11.
Для зварювання сталі і міді випускають електроди АНЦ-ОЗМ-2,«Комсомолець-100», АНЦ-ОЗМ-З з постійним струмом зворотної полярності.
Зварювання високолегованої сталі марки08-12Х18Н10Т (корозійно-стійкі трубопроводи) ручного дугового зварюванняздійснюється електродами марок ОЗЛ-6, ОЗЛ-8, ДЗ (Е-07Х20Н9), ОЗЛ-256, ОЗЛ-44,НІАТ-1 / 04Х19Н9, ЦЛ-11. варювання різнорідних сталей, щохарактерно для з'єднань трубопроводів і теплообмінних апаратів, слід вироблятиелектродами марок АНЖР-3У, ОЗЛ-25Б.
Плавляться електроди для аргонодугового зварювання виготовляють звольфраму, додаючи для зменшення оплавлення і попадання матеріалу електрода вшов лантан – марка електрода ЕВЛ-10, ітрій — Еві-30, останній найбільш стійкий.
Присадні кремнемарганцевої дріт марок Св 08Г2С, Св 08ГС, Св 12ГСзастосовують при зварюванні низьковуглецевих і низьколегованих сталей(трубопроводи холодильного агента, холодоносія, води); для зварювання сталі09Г2С застосовують дріт марки 09Г2С. Корозійно-стійкі трубопроводи, виготовленізі сталі 08-12Х18Н10Т, зварюють з присадочной дротом тієї ж марки, тобто длятруби зі сталі 12Х18Н10Т застосовують дріт 12Х18Н10Т. ля ручного дуговогорізання (допоміжні операції на будівельних конструкціях) застосовують електродиАНО-2, АНО-4.
2.3 Ведення, перелікремонтних робіт. Технологія їх виконання
Схема технологічного процесу ремонту холодильного обладнання,демонтованого на об'єктах і доставлених в спеціалізовану майстерню, наступна:
1) прийом холодильного агрегату в ремонт і оформленнядокументації;
2) демонтаж електрообладнання і осушувального патрона;
3) розбирання агрегату на складові одиниці (вузли) і деталі;
4) мийка деталей і вузлів;
5) дефектація вузлів і деталей;
6) складання та сушка конденсаторно-ресиверної групи;
7) збір агрегату;
8) випробування на герметичність місць з'єднань і вентилівагрегату;
9) зарядка агрегату холодоагентом і маслом;
10) випробування на герметичність місць з'єднань агрегату;
11) встановлення електрообладнання;
12) обкатка агрегату, заповненого холодоагентом;
13) оформлення документації, здача агрегату на склад готовоїпродукції.
1. Прийом холодильного агрегату в ремонт і оформлення документації. Принадходженні в ремонтний цех проводять зовнішній огляд агрегату і складаютьприймальну документацію. У ньомувказують марку агрегату, найменування заводу-виробника, заводський номер,комплектність, а також відомості про користувача (особа/організація, її адресаі відвантажувальні реквізити). Агрегати з непростроченим гарантійним строкомпіддають додаткової дефектації електронної частини, яка полягає у перевірціопору обмоток статора, міжфазного опору, опору по відношенню до кожухакомпресора, наявності обриву внутрішніх сполучних проводів і пробою на корпуспрохідних контактів. Принеобхідності підключають агрегат до електричної мережі і перевіряютьнесправності механічної частини компресорів.
2. Демонтаж електрообладнання і осушувальних патрона. Герметичнийагрегат по транспортеру і рольганговому шляху подають до столу розбирання, дезнімають щиток компресора і осушувальний патрон. Провіделектродвигуна вентилятора від'єднують від клемної колодки компресора.Від’єднують дифузор від конденсатора, кронштейн електродвигуна вентилятора відплити. Вентилятор з кронштейном і дифузоромзнімають, від'єднують вентилятор від кронштейна.Після цього від'єднують і знімають електроарматуру: клемник,теплове реле, розподільний або пускозахисний
Вентилятор в зборі направляють в електроцех на ремонт, електроарматуру –на дефектацию, осушувальний патрон – на регенерацію, дифузор, щиток і кріпильнідеталі – на ділянку миття.
3. Розбирання агрегату. Передрозбиранням з агрегату видаляють холодоагент і масло. Для видаленняхолодоагента використовують спеціальний стенд, що складається з компресора,конденсаторів повітряного й водяного охолодження, балона, який міститься уванні з водою, трубопроводів та вентилів, контрольно-вимірювальних таавтоматичних приладів.
Конструктивні особливості герметичних агрегатів не дозволяють повністювидалити з них олію, тому залишки масла видаляють після розрізання кожухагерметичного компресора.
Конденсатор агрегату після видалення холодоагенту і масла від'єднують відкомпресора і ресивера. Дляцього відгвинчують накидні гайки або відрізають нагнітальну і рідинну трубки. Трубкиконденсатора і трубку (або нагнітальний штуцер) компресора заглушають. Компресор,ресивер і кронштейн вентиля від'єднують від плити.
Конденсатор у зборі з плитою, ресивер і кріпильні деталі направляють наділянку миття. Компресорагрегату встановлюють на підвіску ланцюгового транспортера і направляють наділянку розрізання кожуха.
4. Мийка деталей і вузлів. Конденсаторз плитою, а також ресивер, дифузор, щиток, підставку мікроелектродвигунивентилятора і деталі кріплення по рольгангу подають в мийну машину для очищеннязовнішніх поверхонь. Дрібнідеталі попередньо поміщають в спеціальну тару.
Деталі в тарі, а також конденсатор в зборі з плитою промивають протягом10 хв при температурі миючого розчину 75-95 °С, потім продувають стисненим повітрям. Принеобхідності очищають поверхні деталей від продуктів корозії і старої фарби.
Внутрішні порожнини конденсатора промивають хлористим метиленом (R30)протягом 5 хв на спеціальній установці, а потім продувають стислим повітрям.
5. Дефектація деталей і вузлів. Дефектаціювузлів і деталей агрегату проводять за картками дефектів. Деталіта вузли, придатні для подальшого використання без ремонту, направляють наскладання, деталі ж що потребують ремонту – в ремонт, ті що неможливо справити– бракують.
6. Збирання і сушка конденсаторно-ресиверної групи. Ресиверзакріплюють на плиті, знімають заглушки з трубок конденсатора і вхідногоштуцера ресивера. Під'єднують трубку конденсатора до штуцера ресивера задопомогою накидної гайки або паянням.
Зібрану конденсаторно-ресиверну групу сушать у спеціальних печах притемпературі 110 °С протягом 2 год, потім внутрішні порожнини групи продуваютьсухим повітрям (точка роси не вище -50 °С) і направляють на складання.
Повітря в умовах спеціалізованої майстерні осушують на спеціальнихабсорбційних установках, до складу яких входять 2-3 абсорбера. В одномуіз абсорберів осушується потік повітря, в інших абсорбент регенерується. В якостіабсорбенту використовують силікагель КСМ вищого сорту.
Для сушіння агрегатів та їх вузлів використовують сухе повітря, якемістить 0,01-0,03 г/м3 вологи, що значно менше вологи атмосферногоповітря. Висушене на установці повітря з точкою роси -50 °С містить приблизно0,03 г/м3 вологи, а повітря з точкою роси -60 °С – близько 0,01 г/м3.
7. Збір агрегату. Компресорі ресивер встановлюють на плиту. Нагнітальнийштуцер компресора і штуцер ресивера з'єднують трубопроводами з конденсатором. Стикиз'єднань вузлів агрегату запаюють, використовуючи припій Л62.
8. Випробування на герметичність місць з'єднань і вентилів. Агрегатвстановлюють на рольганг ванни випробування на щільність, до штуцеравсмоктуючого вентиля компресора приєднують шланг стиснутого повітря, а рольгангопускають у ванну з водою. Агрегатвипробовують на щільність тиском сухого повітря 1,6 МПа протягом 5 хв. Температуруводи у ванні підтримують у межах 40-45 °С. Бульбашкиі пухирчаста висипка у місцях з'єднань і на сальниках вентилів не допускаються.
9. Зарядка агрегату холодоагентом і маслом. Упроцесі ремонту вузли герметичних агрегатів зневоднюють шляхом ретельноїосушки, перед зарядкою агрегатів маслом і холодоагентом з них видаляютьповітря.
На ремонтних підприємствах раніше передбачалася осушка зібраних агрегатівпри 110-115 °С протягом 4-6 год з наступним вакуумуванням протягом 3-4 год дозалишкового тиску 13 Па (0,1 мм рт. ст.), що потребувало складного обладнання, а такожзначних затрат праці і часу. Більш прогресивною і ефективною за своїмирезультатами є технологія осушування і видалення повітря, яка передбачаєдворазове вакуумування з проміжним заповненням агрегату паром холодоагенту абосухим повітрям.
Двократне вакуумування проводять в наступній послідовності. Агрегатв зборі вакуумують до залишкового тиску 1,3 кПа (10 мм рт. Ст.), що досягається протягом 2-3 хв, потім заповнюють його технологічною дозоюхолодоагенту, в результаті чого в агрегаті утворюється повітряно-холодоагентовасуміш тиском 0,2 ‑ 0,3 МПа з відношенням тисків повітря і холодоагенту всуміші від 1:200 до 1:300. Повітряно-холодоагентовасуміш видаляють технологічним холодильним компресором і агрегат вдругевакуумують до залишкового тиску 1,3 кПа.
При дворазовому вакуумуванні в агрегаті досягається залишковий тискповітря нижче 13 Па, значно знижується трудомісткість ремонту, оскількивиключається тривала осушка агрегату і скорочується тривалість вакуумування. Двократневакуумування не вимагає значних витрат часу, що особливо важливо при потоковомуметоді ремонту.
10. Випробування на щільність місць з'єднань агрегату. Агрегатвипробовують на щільність у ванні з водою, температура якої підтримується вмежах 40-45 °С. Допускається випробування агрегату на щільність за допомогоюелектронних, галоїдних течешукачів або за допомогою галоїдної лампи.
11. Установлення електрообладнання. Накомпресор встановлюють клемну колодку і корпусне теплове реле. Запресовуютьробоче колесо на вал мікроелектродвигуна вентилятора, електродвигунвстановлюють на кронштейн і закріплюють. Кронштейнкріплять до плити, дифузор – до конденсатора. Вивіряють зазор між лопатямиробочого колеса та дифузора. Приєднуютьпровідники заземлення, вимірюють опір ізоляції ланцюга управління агрегату.Перевіряють напрямок обертання вентилятора.
12. Обкатка агрегату. Обкаткуагрегату для перевірки його працездатності, а також його осушення проводять наспеціальному стенді, у схему якого входять агрегат обкатки, вузол обкатки ітехнологічний шланг. Електроживленнядо агрегату обкатки подається через електрокабель та спеціальний шестиполюснийроз'єм. Всмоктуючий вентиль компресора і рідинний вентиль при обкатці відкриті.Подачу холодоагенту регулюють вентилем вузла обкатки. Вузолобкатки складається з циліндричного корпусу, індикатора вологості та вентиля зметало-керамічним фільтром. Щознаходиться в корпусі адсорбент (синтетичний цеоліт NaA‑2МШ або NaA‑2KT)поглинає надлишкову вологу з циркулюючої під час обкатки масло-холодоагентовоїсуміші.
Фільтри з пористих метало-керамічних матеріалів дозволяють очиститихолодоагент від частинок розміром від 4 до 45 мкм. Ступіньосушки масло-холодоагентової суміші контролюють за допомогою індикаторавологості. Діяіндикатора побудована на здатності його чутливого елемента змінюватизабарвлення при зміні концентрації води в середовищі, що омиває елемент.Чутливий елемент індикатора вологості являє собою фільтрувальний папір,просочений розчином бромистого кобальту СоВг2 з додаванням Со(N03)2.
Обкатка агрегату триває протягом 4-8 год до моменту, коли забарвленнячутливого елемента індикатора відповідає концентрації води в холодоагенті небільше 15 мг/кг. Агрегатпри обкатці повинен працювати без сторонніх шумів, вібрації вузлів, зрівномірним обмерзання технологічного шланга від вузла обкатки до всмоктуючоговентиля компресора. Обмерзаннявентиля ресивера і вузла обкатки не допускається.
13. Остаточна комплектація агрегату і оформлення документації. Уагрегату, що пройшов обкатку, закривають всмоктуючий і рідинний вентилі,від'єднують вузол обкатки і технологічний шланг, до штуцера рідинного вентиляприєднують штатний фільтр-осушувач, що містить 60-80 г цеоліту NaA-2KT і розрахований на підтримку безпечного рівня волого місткості в герметичніймашині протягом тривалого часу експлуатації.
Після перевірки герметичності місць з'єднань за допомогою течешукачівагрегат фарбують і зважують. Навідремонтований агрегат оформляють паспорт, в якому вказують його технічнухарактеристику, дату і місце проведення ремонту, а також відповідність агрегатутехнічним умовам на ремонт.
2.4 Стенди дляперевірки холодильного обладнання після ремонту
1. Переносний стенд СХ-2. Призначенийдля діагностики побутових компресійних холодильників як в спеціалізованіймайстерні, так і на місці експлуатації. Напанелі приладів стенду (рис. 2. 5) розташовані мікроамперметр 2, лічильникиімпульсів 1, розетки (для підключення навантаження) 6, затискач заземлення 8,перемикач (для вибору вимірюваних параметрів) 7, потенціометр установки нулядля вимірювання активного опору Лакто 5, потенціометр установки напругимегомметр 14, кнопка включення напруги 500 В при вимірі опору Rакт 13,вимикач мультивібратора 12, перемикач полярності мікроамперметра, кнопкавключення живлення стенду 10, запобіжник 9, сполучний шнур з термоопором.
Холодильник, що потребує перевірки підключають до стенду здопомогою шнура і по черзі, обертаючи ручкою перемикач параметрів, вимірюютьелектричні параметри холодильника і оцінюють їх відхилення від нормативних.
/>
Рис. 2.5. Переносний стенд СХ-2 (лицева панель): 1 – лічильник імпульсів; 2 – мікроамперметр; 3 – панель приладів; 4– корпус; 5, 14 – потенціометри; 6 – розетки; 7 –перемикач; 8 – затискачзаземлення; 9 – запобіжник; 10 – кнопка ввімкненні живлення стенду; 11 – перемикачполярності мікроамперметра; 12 – вимикач мультивібратора; 13 – кнопка
2. Стенд для комплексної перевірки компресорів побутових холодильників. Настенді проводять комплексну перевірку компресорів за такими параметрами:об'ємної продуктивності при роботі на повітрі, споживаної потужності,температури обмоток електродвигуна, опору електричної ізоляції компресора міжструмоведучими частинами і кожухом, збереження працездатності при коливанняхнапруги в мережі, тривалості пуску компресора при коливаннях напруги намережевих клемахпускозахисною реле.
За допомогою цього стенду перевіряють компресори на безвідмовність,довговічність і виправлене рівень звукової потужності.
Стенд (рис. 2. 6) являє собою роторну машину безперервної дії, на зварнійстанині якої знаходяться круглий стіл, а також пневматичний розподільнийпривід, виконаний спільно з робочим ротором, що містить місця для установкивипробовуваних компресорів. Кількістьпозицій поділок визначається регулюванням розподільного приводу і може бутирівним 4, 6, 8 або 12, в залежності від кількості компресорів, що одночаснопроходять випробування. В процесі обертання ротора для підігріву обмотокелектродвигуна до необхідної температури через струмознімач на клеми компресораподається напруга. Роторможе обертатися як в автоматичному, так і в ручному режимі. Плавнеобертання ротора при його незбалансованому завантаженні забезпечують роликовіопори.
Компресори встановлюють і знімають на одній або декількох позиціяхзавантаження, що знаходяться поза зоною роботи струмознімача.
За допомогою пневмоциліндра, поєднаного з кабельним розйомом, компресорипри бажанні можна підключити до вимірювальних ланцюгів шафи зконтрольно-реєстраційної апаратурою і записуючих пристроїв. Муфтипневморозйому підключають вручну.
Працює стенд наступним чином. Компресори,що підлягають тестуванню, послідовно встановлюють на «майданчику» робочогоротора. Швидкість обертання ротора вибираютьв залежності від кількості використовуваних в циклі позицій поділок так, щобчас одного обороту ротора відповідало часу прогріву обмоток електродвигуна до80...120 °С. Температуруобмоток вимірюють за допомогою моста опорів і омметра зі шкалою з діленнями вградусах Цельсія. Післяцього контролюють тривалість пуску компресора при пониженій напрузі івизначають його об'ємну продуктивність за допомогою ротаметрів, підключених донагнітального патрубка муфти пневмосистеми (відлік починають після досягненняпаспортного тиску нагнітання). Далі задопомогою ватметра фіксують споживану компресором потужність.
/>
Рис.2.6 Стенд для комплексної перевіркихолодильних компресорів:
1 – станина; 2 – пневмоциліндр; 3 – кабельний розйом; 4 – роликова опора; 5 – досліджуваний компресор; 6 – струмознімач; 7 – круглий стіл; 8 – пневматичнийрозподільний привід; 9– шафа з контрольно-розподільною апаратурою
3. Стенд СФ-1 для вакуумування та заповнення холодоагентом холодильнихагрегатів. Такістенди використовують при ремонті компресійних холодильних агрегатів напідприємствах побутового обслуговування. Виконанийу вигляді шафи стенд складається з вакуум-насоса і дозатора фреону. Дозуванняхолодоагенту здійснюється автоматично за допомогою блоку фотореле і проміжнихреле, роздача фреону і вакуумування – через пістолети, які оснащенішвидкодіючими клапанними муфтами з приводом для відсічення електропневматичнихклапанів.
Фреон подається попередньо осушеним, ступінь осушки його контролюється поіндикатору вологості.
4. Стенд СТ-2 для перевірки терморегуляторів. Стендпредставляє собою збірно-зварний стіл-пульт, всередині якого є рідинна ванна,шафа-відсік з електроапаратурою і холодильний агрегат.
Терморегулятори, що перевіряються встановлюють на панелі рідинної ванни,опустивши кінці їх капілярів в робочу рідину на довжину, зазначену в технічнихумовах. Робочу рідину охолоджують дотемператури розмикання контактів тестованих терморегуляторів. Охолодженняі підігрів робочої рідини відбувається автоматично холодильним агрегатом задопомогою електромагнітного вентиля, яким управляє манометричний термометр.Розмикання і замикання контактів терморегуляторів фіксують світлові табло,розташовані на лицьовій панелі. Температуруробочої рідини з необхідною точністю контролюють термометром.
Терморегулятори перевіряють шляхом порівняння показників термометра вмомент загоряння відповідного табло зі значеннями температур, вказаних втехнічних умовах даних терморегуляторів. Приперевірці терморегуляторів з верхнім температурним параметром 32 °С включаютьлампу розжарювання для нагрівання їх корпусів.
Необхідну швидкість зміни температури робочої рідини, задану технічнимиумовами на тестовані терморегулятори, встановлюють за допомогою регулюючихвентилів, розташованих на лицьовій панелі.
5. Стенд для випробування кожухів герметичних компресорів на міцність іщільність. Післязварювання кожухів герметичні компресори випробовують на міцність повітрям абоінертним газом в броневанні під тиском 2...2,2 МПа (в залежності від видухолодоагенту). Випробуванняна щільність проводиться також повітрям або інертним газом при тиску 1,6 МПа. Герметичнийкомпресор повинен знаходитися під водою. Якщо прицьому не з'являються бульбашки повітря, то вважається, що зварені шви витрималивипробування.
Щоб уникнути гідравлічного удару, випробування кожухів герметичнихкомпресорів на міцність і щільність проводять на стенді окремо.
На міцність герметичні компресори випробовують у броневанні, незаповненій водою, а на щільність – у відкритій ванні з нержавіючої сталі,заповненої водою, яку встановлюють біля броневанни.
Випробування на міцність проводять наступним чином: всмоктуючий інагнітальний штуцери компресора Км підключають до шлангів і опускають його вброневанну, закривають кришку ванни Кр і піднімають тиск до заданого значення(2… 2,2 МПа). Витримуютьнеобхідний час, потім тиск у кожусі компресора скидають до 1,6 МПа, відкриваютькришку ванни (при тиску вище 1,6 МПа електрозамок кришки не відкривається).
За допомогою вантажопідіймального пристрою герметичний компресорпереносять з броньованими БВ у відкриту ванну В з водою. Післяперевірки на щільність компресор виймають, скидають надлишковий тиск івід'єднують шланги.
6. Установка УГ-1 для перевірки відремонтованих холодильних агрегатів нащільність. Якістьпайки та зварювання холодильних агрегатів та їх щільність перевіряють успеціальних ваннах УГ-1 у водному середовищі при температурі 50… 60 °С.
Установка складається з ванни, що заповнюється водою, механізмузавантаження (на платформу якого укладають холодильний агрегат), стійки,рухомої рами і виносного шафи з електроапаратурою. Піднімаєта опускає платформу механізм завантаження, що працює зі швидкістю 4 м/хв віделектродвигуна потужністю 0,6 кВт. Горизонтальнепереміщення платформи (ручне) здійснюється по напрямній рейці. Дляперевірки холодильних агрегатів на щільність шланг від балона з азотомпідключають до зарядного штуцера, заповнюють агрегат азотом і опускають його уванну з водою. Потімвключають освітлення ванни і перевіряють стан зварних швів. Нещільністьшвів визначають по появі бульбашок азоту в місцях неякісної зварювання. Ванназсередини висвітлюється двома герметичними світильниками потужністю по 40…60 Вт і напругою 36 В.
7. Стенд для перевірки холодильних агрегатів на щільність. Замістьазоту тут застосовують сухе повітря, що значно зменшує собівартість ремонту. Основніелементи стенду: корпус, панель управління, осушувальний патрон,масловіддільник, індикатор вологості, ресивер, герметичний компресор ХКВ-6 іпневмосистема. Стендкомплектується опорним майданчиком для монтажу на установці УГ-1.
Холодильний агрегат перевіряють звичайним способом у ванні з водою.Замість азоту в агрегат нагнітають повітря, пропущений попередньо черезцеолітовий осушувальний патрон і масловіддільник. Оглядове вікно індикаторавологості, розташоване на лицьовій панелі стенду, призначено для спостереженняза зміною колірної забарвлення чутливого елемента.
Порядок роботи на стенді наступний.
Розміщують холодильний агрегат на платформу установки УГ-1. Задопомогою напівмуфти під'єднують системи холодильного агрегату до пневмосистемистенду. Разом з холодильним агрегатомопускають платформу установки УГ-1 у ванну з водою. Підключаютьстенд до мережі змінного струму напругою 220 В. Включають компресор стенду ідоводять тиск в холодильному агрегаті до 1,4 МПа. Придосягненні надлишкового тиску у випробуваному холодильному агрегаті герметичнийкомпресор стенду повинен автоматично відключатися. Контроль за тискомздійснюється за електроконтактних манометрів ЕКМ-IV. У разіпорушення герметичності системи холодильного агрегату в воді з'являтьсябульбашки повітря. Післязакінчення випробувань холодильний агрегат витягують з ванни.
8. Стенд для утилізації фреону. Призначенийдля відбору фреону з герметичної системи холодильних агрегатів і очищення йоговід масла. Стендскладається з наступних основних частин: корпусу, каркасу, рівнеміра-ресивера,конденсатора, герметичного затискача, масловіддільника, герметичного компресораХКВ-6, панелі курування, пневмогідросистеми і пристрої для установки балона. Корпусзварений з листової сталі і має форму паралелепіпеда. Каркасзварений з листового і профільного прокату. Лицьовачастина каркаса служить передньою панеллю стенду. Накаркасі змонтовані всі складові одиниці і прилади контролю та управліннястендом.
Рівнемір-ресивер являє собою циліндричний резервуар, всередині якоговміщено поплавок. Урезервуарі по всій довжині змонтовано оглядове вікно. Уверхній частині передбачено пристрій для відведення повітря. Конденсатор,призначений для охолодження та конденсації фреону, являє собою змійовик,виготовлений з труби, до якої прикріплені пластини, що збільшують йоготеплопередаючу поверхню.
Для проколу осушувального патрона в ремонтованому холодильному агрегатіпризначений герметичний затискач. Вінявляє собою пристрій типу лещат і складається з двох нерухомих і однією рухомоюпідпружиненою планок, в яких є канали циліндричної форми для обхватуосушувального патрона і створення герметичності в момент проколу йогопустотілою голкою, що вмонтована в одну з планок пристрою і з'єднана зпневмосистемою стенду гнучким трубопроводом .
Пневмогідравлічна система включає агрегати, прилади контролю тауправління стендом і систему з'єднуючих їх трубопроводів.
Принцип роботи стенду наступний. Холодильнийагрегат, що підлягає ремонту підключають до стенду за допомогою герметичногозатискача шляхом введення пустотілої голки в осушувальний патрон. Запоказниками мановакуумметра перевіряють наявність холодоагенту в холодильномуагрегаті (за наявності фреону мановакуумметр повинен показувати надлишковийтиск, а при відсутності холодоагенту стрілка мановакуумметра повинна стояти нанулі). При наявності холодоагенту вхолодильному агрегаті здійснюються відбір і подача його в рівнемір-ресивергерметичним компресором через систему трубопроводів, масловіддільник іконденсатор. Прозакінчення відбору холодоагенту з холодильного агрегату слідкують запоказниками мановакуумметра, які повинні відповідати вакуумметричнму тиску.
Після заповнення рівнеміра-ресивера рідким холодоагентом, що надходять зхолодильного агрегату, і створення при цьому необхідного надлишкового тиску,контрольованого манометром, відкривається вентиль і холодоагентрівнеміра-ресивера надходить у балон, попередньо відвакуумований і підключенийдо системи стенду. Післяспорожнення рівнеміра-ресивера вентиль закривається і знову відбувається йогозаповнення холодоагентом, тобто цикл повторюється.
2.5. Документація
Документуваннявзаємовідносин між спеціалізованою майстернею (виконавцем робіт) такористувачем побутової техніки (замовником) є надзвичайно важливим івідповідальним аспектом діяльності технічного обслуговування. Для того щобуникати непорозумінь з користувачами, а також працювати в правовому поліпотрібно досконало знати права та обов’язки обох сторін. Тому спочаткупроаналізуємо національну законодавчу базу, що регулює відносини міжвищезгаданими сторонами під час надання ремонтних послуг.1. Нормативна база
1.Закон № 3682 – Закон України «Про захистправ споживачів» від 15.12.1993 р. № 3682-XII.
2.Правила побутового обслуговування–правила побутового обслуговування населення, затверджені постановою КабінетуМіністрів України від 16.05.1994 р. № 313.
3.Інструкцією з надання послуг по ремонту побутової радіоелектронної апаратури– Інструкція з надання послуг по ремонту побутової радіоелектронної апаратури,затверджена наказом Українського союзу об’єднань, підприємств і організаційпобутового обслуговування населення від 27.08.2000 р. № 20.
4.Інструкція з надання послуг по ремонту побутових машин і приладів–Інструкція з надання послуг по ремонту побутових машин і приладів, ремонту івиготовленню металовиробів, затверджена наказом Українського союзу об’єднань,підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 27.08.2000 р.№ 20
5.Наказ № 8– Наказ Українськогосоюзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населеннявід 29.09.1995 р. № 8.
6.Інструкцією № 8 – Інструкція з використання формдокументів суворої звітності, що використовуються для оформлення замовлень ірозрахунків зі споживачами за побутові послуги, затверджена наказомУкраїнського союзу об’єднань, підприємств і організацій побутовогообслуговування населення від 29.09.1995 р. № 8.
2. Прийом і оформленнязамовлення
Виконавець вступаючи вдоговірні відносини з користувачем (замовником) повинен керуватися Правиламипобутового обслуговування іЗаконом № 3682, в якихописано основні норми та вимоги щодо ведення даної діяльності. Так відповіднодо вищезазначених нормативів можна виділити наступні основні моменти щодонадання послуг технічного обслуговування холодильного обладнання та їхдокументування.
1. Послуги надаютьсякористувачам (замовникам) відповідно до договору, документальним підтвердженнямукладання якого є такі документи:
Ø договір;
Ø розрахунковийдокумент встановленої форми (функції договору і розрахункового документу можевиконувати квитанція встановленої форми).
2. Виконавець має правовідмовити в прийнятті замовлень, якщо він не може забезпечити належне їхнєвиконання чи, якщо користувача не влаштовує спосіб, об’єм чи терміни виконанняпослуг (наприклад, замовник незгодний з необхідністю повної заміни якихосьвузлів холодильної техніки, що, на думку виконавця, необхідно здійснити).
3. Замовлення на послуги приймаютьсяяк у приміщенні виконавця, так і поза його межами з обов’язковим оформленнямугоди (пункт 1).
4. Розрахунковимидокументами, що підтверджують факт надання послуги, можуть бути:
Ø касовий чек – длявиконавців, які у розрахунках із замовниками використовують реєстраторирозрахункових операцій (розрахункова квитанція у випадку виходу такогореєстратора з ладу чи тимчасового відключення електроенергії);
Ø квитанція, яка єдокументом суворої звітності, – для виконавців, що, відповідно до законодавства,не застосовують таких реєстраторів.
5. Вартість послуг іматеріалів виконавця оплачується замовником за ціною, що діє на день оформленнязамовлення, якщо інше не передбачене умовами угоди. У випадку наданнявиконавцем на прохання замовника додаткових послуг, не передбаченихзамовленням, їхня вартість оплачується замовником також за ціною, що діяла надень оформлення замовлення на ці додаткові послуги.
6. Замовлення на послугиможуть виконуватися як з комплектуючих виробів і інших матеріалів виконавця,так і комплектуючих – замовника.
7. Вартість матеріалівзамовника визначається й оформляється документально за погодженням сторін (уформі акта) чи на основі поданих документів, що підтверджують їхню ціну(наприклад, на підставі розрахункових документів про купівлю комплектуючих).
8. Види, кількість іякість матеріалів, необхідних для надання послуг, визначаються виконавцемвідповідно до нормативно-технічних документів за погодженням із власникомхолодильного обладнання. У випадку відсутності матеріалів (комплектуючих,деталей) чи неможливості при оформленні замовлення визначити необхідний длянадання побутової послуги обсяг матеріалів, їхнє використання попередньообумовлюється з користувачем (замовником), а вартість оплачується ним післявиконання послуг за ціною, що діяла на день надходження таких матеріалів.
9. На надані послуги поремонту побутової техніки встановлюються гарантійні зобов’язання виконавця, щовизначаються Законом № 3682 і відповідними Інструкція з наданняпослуг по ремонту побутових машин і приладів.
10. Виконавецьзобов’язаний протягом місяця відшкодувати збитки, які виникли в зв’язку звтратою, псуванням чи пошкодженням речей, прийнятих ним від споживача длявиконання ремонтних робіт. При цьому виконавець не звільняється від відповідальності,якщо рівень його наукових і технічних знань не дав можливості виявити особливівластивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт, що і булопричиною пошкодження побутової техніки.
Особливості прийому йоформлення замовлення на ремонт побутової техніки регулюються Інструкцієюз надання послуг по ремонту побутової радіоелектронної апаратури та Інструкцієюз надання послуг по ремонту побутових машин і приладів.
Незалежно від того, дездійснюється ремонт – у майстерні чи вдома, замовлення на ремонт оформляєтьсядоговором (квитанцією про прийом (далі – квитанція)). При прийомі замовленнявизначаються ознаки виробу, його оцінна вартість, що узгоджуються з замовникомі відображаються в договорі (квитанції), що підтверджується підписом замовника.Вартість прийнятих на ремонт виробів установлюється за погодженням іззамовником і вказується в договорі (квитанції). Для ремонту можуть бутивикористані складові частини, блоки, вузли і комплектуючі вироби, наданізамовником, якщо вони відповідають вимогам нормативних документів.
Як відзначалося,розрахунки з замовником можуть здійснюватися через РРО (реєстраторрозрахункових операцій) з видачею касового чека або шляхом видачі квитанції(документ суворої звітності). Тобто, підприємство технічного (сервісного)обслуговування має право вибрати: використовувати квитанції – суворої звітностічи ні. Якщо розрахунки здійснюються через РРО і при цьому квитанції невикористовуються, то між виконавцем і замовником необхідно оформити договір, щобуде містити умови виконання замовлення. Якщо підприємство побутовогообслуговування застосовує квитанції, то воно повинно пам’ятати, що такіквитанції є формами суворої звітності, що затверджені наказом № 8.Порядок оформлення і заповнення квитанцій регулюється Інструкцією № 8.
При оформленні замовленнявиконавець заповнює всі необхідні реквізити. При цьому вартість замовленняпідтверджується підписом замовника, а сума отриманих коштів підтверджуєтьсяпідписом представника виконавця ремонтних робіт. Для оформлення замовлення наремонт побутової техніки використовується форма № ПО-Р1 (Додаток А). Воназаповнюється в трьох екземплярах. Другий екземпляр форми (квитанція) видаєтьсязамовнику, а перший (замовлення) і третій (копія квитанції) – залишаються увиконавця. При цьому у форму № ПО-Р1 вносяться дані про використанікомплектуючі вироби, запасні частини, матеріали (замовника чи виконавця) і їхнявартість, а у випадках, коли ремонт виконується не за місцем проживаннязамовника, – вказуються ознаки виробу та його оцінна вартість.
/>3.Бухгалтерський облік прийому замовлення
Якщо послуги по ремонтунадаються з комплектуючих замовника, то при оформленні замовлення необхідновказати найменування, опис і вартість деталей, що визначається за погодженнямсторін. При цьому отримані від замовника комплектуючі виконавець відображає вбухгалтерському обліку на забалансовому рахунку 022 «Матеріали, прийнятідля переробки». Побутова техніка, прийнята на ремонт, відображається назабалансовому рахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальномузберіганні».
Необхідно пам’ятати, щоперелік матеріалів і комплектуючих, котрі надаються замовником, а також їхняоціночна вартість вказується в замовленні на ремонт. Під оціночною вартістюмається на увазі, вартість:
а) зазначена в наданихзамовником документах про придбання таких матеріалів і комплектуючих, за умови,що ціни зазначені в таких документах відповідають ринковим;
б) зазначена впрайс-листах на аналогічні матеріали і комплектуючі, за умови, що замовником небули надані документи про їхнє придбання чи ціна, зазначена в таких документах,не дорівнює ринковій ціні на аналогічні матеріали і комплектуючі.
Висновок
Тенденції підвищенняякості холодильного обладнання протягом останніх років дещо видозмінилиінструментарій спеціалізованих майстерень з ремонту холодильного обладнання.Сьогодні основна частина (до 90%) сервісно-ремонтних робіт, а такожвстановлювально-монтажних робіт здійснюється на території користувача. Томувідповідно і устаткування стало більш мобільним та економічним. Так паяльне тазварювальне обладнання легко поміщається в невеликий автомобіль, а вимірювальніпристрої (наприклад такі як цифровий манометр, електронний течешукач,термоелектроанемометр, електронний термометр) завдяки цифровомуоснащенню взагалі стали кишеньковими. Причому зменшення у розмірах не впливаєна точність вимірювання – пристрої стали точнішими та функціональнішими.
Ремонт холодильногообладнання на базі спеціалізованої майстерні сьогодні відбувається в наступнихвипадках: 1) коли діагностика на місці експлуатації не дає достатньо інформаціїпро характер несправності; 2) коли проводиться найбільш повне технічнеобслуговування при якому перевірці та тестуванню підлягають усі складовіхолодильної установки (зазвичай такі заходи проводяться по відношенню додорогого промислового холодильного обладнання з метою підвищення строку йогослужби).
Також у якості підсумкупотрібно зазначити, що поряд з високою якістю та багатою функціональністюсучасних холодильних систем – надмірна складність, різноманітність фірмвиробників та цифрова основа управління системами холодильника в деякихвипадках значно затрудняє визначення поломок і як результат призводить добільших затрат часу при їх виправленні.
Використана література
1. Ремонт бытовых холодильников./Лепаев Д.А./ Справочник. — 2-ое изд., перераб. и доп.-М.: Легпромбытиздат,1989. 304 с.
2. Бытовые холодильники иморозильники. /Бабакин Б.С., Выгодин В.А./ М.: Колос, 1998. 631 с.: ил.(Справочник).
3. Бытовые холодильники (устройство иремонт). /Кругляк И.Н. / М.: Легкая индустрия, 1974. 205c.
4. Монтаж холодильных установок:Учеб. пособие для вузов. /Полевой А. А./ – СПб.: Политехника, 2005. – 259 с:ил.
5. Монтаж, эксплуатация и ремонтхолодильного оборудования. /Игнатьев В. Г., Самойлов Л. II./ – М.:Агропромиздат, 1986. – 232 с: ил. – (Учебники и учеб. пособия для техникумов).
6. Пособие дляхолодильщиков-практиков. / Жаккар П., Сандр С./ – изд. Остров, 2003, 236 с.
7. Бытовые компрессионныехолодильники. / Вейнберг Б.С., Вайн Л.Н. / М.: Пищевая промышленность 1974г.272с.8. Інтернет-журнал«Школа бухгалтера», Випуск № 10 (07.07.2003), Побутові послуги,www.dtkt.com.ua/show/3cid0724.html.9. Компания услуг«А-Айсберг», Нормы времени срочного ремонта холодильников и морозильников,www.iceberg.ru/services/ ?action=pricelist&id=2&parent=1. 10. Компания услуг«Ваш Мастер», Прейскурант на ремонт отечественных бытовых холодильников,vash-master.com.ua/ prajs_list_otechestvennih.html.
Додатки
Додаток А Форма N ПО-Р1
_ООО «Техніка»_______
(господарюючий суб’єкт)
Ідентифікаційний код ДРЗОУ 11111111
Адреса ___м.Донецьк, вул Шахтарська, 3
Телефон N __301254__________
Серія ХХХХХ
Форма N ПО-Р1
Затверджена наказом Укрсоюзсервіс
від 29.09.95 р. N 8
код за УКУД 22222
Заповнюється в 3-х прим. під копіювальний папір
ЗАМОВЛЕННЯ №ХХХХХ
_30 липня_____ 2003 р. Термін виконання
4 серпня 2010 р. Дата видачі
4 серпня 2010 р.
Замовник _БогатирьовН.П., м. Донецьк, вул.Перемоги 2, кв.34_______
(прізвище, адреса,телефон)
Найменування замовлення _____ремонтхолодильника_____________
Найменування та ознакивиробу _холодильник компресорного типу «Samsung-S42», 5 роківексплуатації, технічний стан задовільний _
Оціночна вартість виробу___Тисячу п’ятсот гривень грн.____________________________
(прописом) Найменування (характеристика) робіт Вартість
заміна компресора
500,00 грн. Всього 500 грн.
П’ятсот грн. 00 коп.
(прописом)