І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1Вступ
Внаш час індустріального розвитку широкого розповсюдження набули механізми, пристрої,станки та верстати в яких використовується рух подач чи переміщень за допомогоюстислого повітря.
Яквідомо, повітря має властивість стискатися до певної величини, що є не дужедобрим в порівнянні з гідравлічними приводами, але при використанні маєперевагу в тому, що повітря не потребує заміни.
Врезультаті швидкого прогресу виробничих процесів всіх галузів машинобудівної промисловостізростають вимоги до роботи машин. Розширюється коло задач при їх виборі,експлуатації і створенню.
Всьогоднішній час підприємства обладнуються високо продуктивним і економічнимобладнанням. Продуктивність праці а також ефективність використання обладнаннязалежить в значній мірі від правильності прийомів роботи, огляду за обладнаннямі якості налагоджувальних робіт. Тому оператор повинен вірно володітираціональними прийомами робіт, вміти правильно вибирати оптимальнийтехнологічний процес і режим в залежності від використовуючих матеріалів,виконувати операції по наладці і розмірній настройці обладнання, підбирати йвстановлювати робочі інструменти.
1.2Конструкція, робота та експлуатаційні характеристики
Компресорскладається з картера, двох циліндрів і головки блока. В середині йогоміститься кривошипно-шатунний механізм, до складу якого входить колінчастийвал, шатуни і поршні. Кожний поршень має по два компресорних і маслозбиральнихкільця. У верхній частині кожного циліндра в клапанній плиті, що відділяєциліндри від головки блока, розташовано по два клапани: всмоктувальний інагнітальний. Внутрішній простір головки блока поділений спеціальноюперегородкою на дві зони: всмоктувальну і нагнітальну. Зовнішня поверхнякомпресора обладнана ребрами для його охолодження.
Підчас роботи компресора, коли поршень рухається вниз, у циліндрі створюєтьсярозрідження. У цей момент всмоктувальний клапан під дією атмосферного тискуповітря відкривається і воно заповнює внутрішній простір циліндра. Під час рухупоршня вгору повітря стискується і притискує всмоктувальний клапан до сідлатак, що отвір, крізь який надходило повітря, повністю закривається. Під часнаступного руху поршня стиснуте повітря натискає на нагнітальний клапан, якийвідкривається, і через трубопровід виштовхується у ресивер.
Ресиверпризначений для створення запасу повітря, зменшення пульсації і часткового очищенняйого від парів води і масла. У нижній частині ресивера розміщений спускнийкран, через який періодично зливають конденсат, що збирається на дні. Зресивера повітря надходить у масловологовіддільник, де остаточно очищується.Всередині масловологовіддільника знаходяться кільця Рашига, на яких осідаютьчастинки води і масла. Конденсат стікає у ресивер. Далі стиснуте повітряподається по шлангах, які приєднують до двох кранів з штуцерами, розміщених намасловологовіддільнику.
Технічнахарактеристика компресорної установки
/>
/>
Рис.1. Загальний вид компресорної лінії.
/>
Рис.2. Схема електрична принципова до модернізації.
/>
Рис. 3. Схема електрична силова до модернізації.
Схема управління працює таким чином:при натисненні на кнопку SB2 схема стає в пам‘ять і одночасно вмикається двигункомпресора 1, а потім і компресора 2. Оператор керує тиском за допомогою кнопокуправління, відповідно до показів манометра тиску. В разі якщо тиск задопомогою двох компресорів не доходить до норми технологічного процесу операторза допомогою кнопки SB3 – вмикає двигун компресора 3, що повинен дати змогу вийтив системі на робочий тиск.
1.3Огляд основних направлень та технічних рішень при модернізації
Прививченні принципу роботи і конструкції роботи пневмостанції мною було виявленоряд недоліків, які пов‘язані в першу чергу з незначною точністю роботи,відсутністю контролю режимів роботи обладнання і аварійних режимів тавідсутності гнучкої наладки обладнання та контролю основних параметрів .
Такимчином основні напрямки на модернізацію являються:
1. Оптимізація роботи компресорної установки.
2. Контроль роботи електродвигунів та роботикомпресорів.
3. Контроль рівня мастила в картерах компресорів таконденсату у ресивері.
4. Аварійна сигналізація та і індикація роботимаслостанції
1.3.1Для оптимальної роботи автоматичної лінії контролю компресорів слід використатиблок управління на базі мікроконтроллера. Мікроконтроллери характеризуютьсягнучкістю налаштування та програмування, мають високу точність обробки даних ташвидкодію. Мають можливість підключення допоміжних пристроїв. Блок управліннякомпресорної станції повинен виконувати такі задачі: розподіл навантаження надвигуни компресорів згідно використання стислого повітря, контроль роботидвигунів, забезпечувати неперервну подачу стислого повітряна навіть тоді, коливийшли з ладу два двигуни.
1.3.2Контроль роботи двигунів та компресорів повинен забезпечуватися за рахунокконтролю теплового режиму роботи. Для цього слід використати датчикитемператури. Для простоти кріплення та функціональності використовую термометриопору.
Термометропору –- датчик виміру температури. Принцип дії заснований на вимірікаліброваного мідного або платинового опору. Найпоширеніші градуювання впромисловості: 50П, 50М, 100М, 100П. Градуювання 21, 23 –- є застарілими.Найбільш точними й стабільними в часі є термометри опору на основі платиновогодроту або платинового напилювання на кераміку. Найбільше поширення на заходіодержали PT100 (опір при 0°С — 100Ω) PT1000 (опір при 0°С — 1000Ω)(IEC751). Залежність від температури майже лінійна й підкоряється квадратичномузакону при позитивній температурі й рівнянню 4 ступеня при негативних.Температурний діапазон -200 +800°С.
/>
Рис.1.Схема підключення датчика температури
Дляпідключення датчиків використовується мультиплексор моделі КР 531 КП2
Мікросхемаявляє собою здвоєний селектор – мультиплексор 1 із 4 з загальними входамивибору даних і роздільними входами стробування.
/>
Сутьроботи така: маємо чотири входи і один вихід. На входи S1 та S2 подаєтьсякомбінація вибору каналу підключення на канал виходу по високим або низькимрівням сигналу.
Впринциповій схемі використовується лише один блок селектора – мультиплексора,тому використовується дві такі мікросхеми.
/>
Рис.2. Схема підключення мультиплексора
Одназ умов роботи мультиплексора, потрібно щоб на керуючі входи S1 та S2 подавалисялогічні рівні сигналу з напругою, яка повинна бути рівна напрузі живленнямікросхеми, а напруга живлення повинна бути рівна максимальній напрузі входумікросхеми, тобто виходу з датчика, але не перевищувати критичну напругуживлення мікросхеми. Для цього і використана розв’язка натранзисторах, щоб 5 В виходу управління з мікроконтроллера перетворити на 10 Вуправління.
1.3.3Для довготривалої роботи компресорів потрібно контролювати контрольні рівнімастила в картерах, а саме мінімальний рівень мастила в ємності живильника, атакож рівень конденсату в ресивері
Дляконтролю рівня потрібно використати датчик, котрий виконуватиме рольсигналізації та регулювання режиму роботи блоку, тобто своїми контактами діятив схему управління та виконувати поставлені задачі.
Дляконтролю та сигналізації рівня будуть застосовуватися акустичні датчикиграничного заповнення типу LP-T50-UP6X3-H1151 фірми TURCK.
На
мультиплексор />
Рис.2. Схема підключення датчика рівня.
Контактиклемника датчика:
5- навчання
4– головний вихід
2– додатковий вихід
3– корпус(мінус)
1– живлення
Схемоюуправління будуть лише використовуватися контакти № 3,4 та контакти подачіживлення. Основні параметри датчика (див. додаток, табл. № 11).
Дляконтролю тиску в пневмосистемі слід використати мембранний метод. Тому що вінмає найкращі характеристики та широко розповсюджений, надійний.
Обираюдатчик тиску РА9020 котрий має робочий тиск до 400 бар та вихідний аналоговийсигнал в діапазоні 0…10 В.
/>
Рис.3.Електрична схема підключення датчика:
/>
Рис.4. Схема розміщення датчиків на компресорній станції
1.3.4Так, як силова схема захищається автоматичними вимикачами, то слід застосуватизахист від КЗ шляхом під‘єднання до логічних мікросхем контактів автоматів.Таким же чином буде під‘єднуватися реле напруги.
Спрацюванняцих елементів буде фіксуватися електричною схемою захисту, а та в свою чергувмикатиме алгоритм роботи мікроконтроллера для запуску іншого робочого двигуна,а при обриві фаз вимикатиметься робота силової схеми та вмикатиметьсявідповідна світлова сигналізація.
/>
Рис.5.Схема сигналізації аварійних режимів.
2. ПРОЕКТНО-РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
2.1Технічні умови на проектування
Комутаціядвигунів симісторами. Елементи схеми управління на ІМС з узгодженням зобтронами.
Кількістьресиверів – 1 шт.
Ємністьресивера – 12 м3.
Робочийтиск на виході – 10±0,1 атм.
Кількістькомпресорів – 3 шт.
Забезпечитизахист:
ВідКЗ в схемі, обриву фаз, критичного рівня масла в картері, критичної температурина виході, критичного рівня конденсату в ресивері, передбачити автоматичнийскид конденсату з ресивера.
Схемапринципова повинна забезпечити автоматичний режим роботи та автоматичний запусккомпресорів при пониженому тиску до вирівнювання з необхідним тиском.
2.2Розробка і розрахунок циклограми робочих органів
Схемоюелектричною принциповою передбачено автоматичне вмикання компресорів призначному падінні вихідного тиску в пневмосистемі та запуску іншого двигуна привиході з ладу іншого двигуна.
/>
2.3Розробка циклограми вхідних та вихідних елементів
Вхідніелементи
SB1– Загальний стоп
SB2– Перевірка стану обладнання
SB3– Запуск системи управління
SP– датчик контролю тиску
SL1…3– Датчик рівня масла в картерах
SL4– Датчик рівня конденсату в ресивері
QF2– автомат несправності двигуна М1
QF3- автомат несправності двигуна М2
QF4- автомат несправності двигуна М3
KU– реле напруги
Вихідніелементи.
VS1-3– Привод двигуна М1
VS4-6– Привод двигуна М2
VS7-9– Привод двигуна М3
YA1– Електромагніт скиду конденсату
2.4Розробка циклограми вхідних та вихідних елементів
/>
Рис.6. Циклограма вхідних та вихідних елементів
2.5Розробка математичної моделі схеми управління
/>
2.6Розробка схеми електричної принципової
Схемаелектрична принципова складається з мікроконтроллера, двох АЦП та двохмультиплексорів які в об‘єднанні складають блок контролю та управління технологічнихпараметрів. Програмно мікроконтроллер опитує кожен з датчиків на предмет вимірувихідного параметру шляхом подачі управляючого сигналу на входи А1 та А2 мультиплексорів.На входи мультиплексорів під‘єднуються аналогові датчики температури та аналоговийдатчик тиску.
Схемапрацює таким чином:
Оператор,перш ніж запустити систему натискає кнопку SB2 – котра перевіряє стан роботисистеми і запускає її в режим очікування. Для запуску системи натискають накнопку SB3. Алгоритмом роботи запускаються всі двигуни і працюють до тих пір,поки не настане робочий тиск, і після цього вимикаються і за релейним закономпідтримують тиск на виході. По мірі витрати тиску вмикається відповіднакількість двигунів. При виході з ладу одного з двигуна запускається інший, ацей ремонтують не вимикаючи системи та підтримуючи відповідний тиск. Системоюпередбачено контроль температур двигунів та компресорів, при спрацюваннівідповідного вмикається інший двигун з компресором, а в якому підвищенатемпература йде на охолодження чи на відповідний ремонт. При критичних режимах,коли наявна несправність двигуна чи його КЗ спрацьовує контакт автоматичноговимикача та індикується відповідний світлодіод. В такому випадку вмикаєтьсяінший робочий двигун. При обриві фаз робота силового блоку неможлива, тому блоквимикається.
/>
Рис.7. Схема електрична принципова силова
/>
Рис.8. Схема електрична принципова управління
2.7Розрахунок та вибір елементів контролю та регулювання, силового обладнання тазахисту на базі ПК з використанням електронної бази даних
2.7.1Розрахунок двигуна компресорів
Даніпо дослідженню компресорної установки.t, сек 156 500 679 906 1250 1625 2200 3000 Р, атм 2 4 5 6 7,5 8,5 9,7 10 Характеристики та параметри об‘єкту регулювання
1. Об‘єкт самовирівнювальний.
2. Одноємнісний.
3. Постійна часу Т=500 с.
4. Час досягнення часу – 3000 с.
5. Ємність об‘єкту Соб.
6. Коефіцієнт ємності К=Соб/Т.
7.Передатна функція W(S)=k/Tp+1.
Формуларозрахунку двигуна приводу компресора.
/>
Q– продуктивність = V/t
t=3000c
P=10атм ( див. П.1.2)
V=7,5м3( див. П.1.2)
ηк=0,8
ηп=0,9
kз=1,1
A=280дж/м3(при умові, що Р=10 атм. – див. Зимин, стор. 454).
/>
Вибираємотип двигуна 4А180М8У3 (Рн=15 кВт, n=730 об/хв., Ін=32,6А).
2.7.2Вибір автомата двигунів компресорів
Длярозрахунку струму спрацювання автомата, використовується формула (2. с 87.IV.4):
Іавт=kх Iн/а, А. (2).
де а – 0,8...3.
Ін- номінальний струм двигуна
k – кратність пускового струму до номінального.
Іавт=7х 32,6/1=230А
Струмтеплового розчеплювача автомата розраховується за формулою (2, с. 89, IV.7):
Ітепл=1,1...2,5Ін (3).
Ітепл=1,5х 32,6=47А.
Обираюавтомат типу BA88-37: Iт=50 А, Iел=230 А (струмспрацювання виставляється вручну).
2.7.3Вибір силових симісторів двигунів компресорів
Длянормального запуску двигуна потрібно обирати симістори у яких робочий струмповинен перевищувати пусковий струм двигуна, щоб симістор в момент запуску невийшов з ладу.
Робочийструм симістора розраховується за формулою (3. с 51).
Ісим=(k*Ін)*X,A. (8).
деk – кратність пускового струму двигуна.
Ін– номінальний струм двигуна, А.
X– коефіцієнт запасу по струму (1,1...1,5).
Ісим=(7х 32,6) х 1,5=250 А.
Обираємосилові симістори типу ТС132-250.
2.7.4.Розрахунок резисторів та конденсаторів в колі оптронів та вибір оптронів.
Рспр=1Вт– потужність спрацювання симісторів
Uж=24В– напруга живлення в колі симісторів
Вколі оптрона потрібно погасити напругу:
Uгас=380-Uж=380-24=356В.
Ігас=Рспр/Uгас=1/356=0,0028А– струм гасіння в колі управління симісторів.
Розраховуємоопір гасіння:
R=Uгас/Iгас=356/0,0028=127кОм.
Обираюконденсатор ємністю 0,1мкФ з робочою напругою 500В котрий має опір частоті50Гц:
Хс=1/2πfc=1/2х 3,14 х 50 х 0,1 х 10-6=32 кОм.
Опіррезисторів рівний:
127-32=95кОм.
Найближчийномінал резистора рівний 100 кОм.
Потужністьрозсіювання резистора:
Рроз=І2х R=0.00282 х 100000=0,78 Вт
Найближчийномінал потужності росіювання рівний 1 вт.
Томувиходячи з робочих струмів в колі управління симісторами обираю оптрони типуМОС3081 для всіх двигунів (див.додатки табл. 5).
2.7.5Вибір реле обриву фаз:
Длязахисту обладнання необхідно контролювати зміну напруги в три-фазному колі. Дляцього використовую реле контролю трифазних кіл, яке повинно мати великушвидкодію, просліджувати любі зміни напруги в колі. Згідно необхідних вимогобираю реле контролю трифазних кіл типу TRW400VN4X U=200…400B (див. додатки,табл. 6).
2.7.6Вибір блоку живлення.
Длясхеми управління необхідне живлення 5 В, 10 В та 24 В. Тому вибираюстабілізований здвоєнний блок живлення типу ABL-7RE2405 P=60 Вт (див. додатки, табл.2).
2.7.7Для схеми управління необхідно 3 кнопки, тому я обираю кнопки 21 типу U=25 B, Ik=0,5A.
2.7.8Вибір електромагнітних клапанів
Потрібновикористати електромагнітні клапани типу ПВДФ з витримкою тиску в 10 атм та зсічним перерізом в 16 мм.
2.7.9Вибір світлодіодів індикації.
Дляіндикації потрібні світлодіоди з напругою живлення 5 В, червоного кольору.Світлодіоди повинні бути підключені послідовно з опором, номінал якого лежить вмежах 1–5 кОм.
2.8Розрахунок та вибір електричного пульта управління
Прирозрахунку, виборі та розміщенні приладів на фасадах електричного пультауправління необхідно враховувати наступне:
1. Елементи аварійного вимкненняповинні мати зручну форму, для миттєвої дії на них.
2. Більш важку апаратуру розміщувати внижній частині всередині пульта, щита.
3. Апаратуру, яка виділяє багато тепларозміщувати зверху пульта.
При розміщенні апаратури всерединіпульта, щита між цією апара-турою повинна бути передбачена відстань для:
1. Монтажу.
2. Шильників з’єднувальних проводів, джгутіві т.д.
3. Підключення проводів до електроапаратури.
4. Встановлення шильників, бірочокфункціонального чи схематичного призначення приладів.
5. З урахуванням „мертвих” зон пультів – 50 мм з кожної сторони.
6. З урахуванням коефіцієнту запасу міжкожним елементом – 1,2…1,3.
/>
Рис.9 Схема розміщень елементів.
/>
Рис.10. Схема розміщень елементів вид збоку.
2.9Розробка схеми з‘єднань
Схемиз‘єднань (зовнішніх з’єднань) показують з’єднання між конструктивними вузлами йокремо встанановлюємими струмоприймачами ти приладами. Є розбіжності воформленні схем підключень в системах автоматизації технологічних процесівсистем управління, які входять в комплект поставки обладнаня.
Зовнішніприлади зображають у вигляді контурів з розміщеними всередині його клемамипідєднання (у вигляді кіл) і номерами проводів, що підходять (над клемами).Розміщують прилади в ряд без дотримання їх реального розміщення натехнологічному обладнанні чи у виробничому приміщенні. Під зображенням приладіврозміщують таблицю з технічними даними та методом встановлення приладів.
Схемипідключення в системах управління технологічним обладнанням виконують наступнимчином. Пульти й інші вузли, для яких були виконані схеми з’єднань, зображаютьпрямокутником. Всередині контура позначають всі клемні набори та штепселі,включаючи набір, до якого підєднаний ввід. Вузли (щити, пульти),окремовстановлюємі прилади та струмоприймачі зображають так, як вони були брозміщені на плані обладнання. Всередині контура прилада, використовуючи умовніграфічні позначення, зображають його елементи та схеми приєднання. Якщо єприлади зі складною внутрішньою
схемою,то обмежуються зображенням клем чи клемних наборів.
Наклемних наборах та біля клем підключення приладів просталяють номерапідєднувальних проводів. Від клем показують відводи, кількість ліній повиннаспівпадати з кількістю проводів що відходять (не більше двох від однієї схеми).
Втехноробочих проектах деякі з перерахованих схем можуть бути відсутні. В цьомувипадку принципові й елементні схеми повинні містити достатньо інформації дляпроведення монтажних робіт.
/>
Рис.11. Схема з‘єднань.
2.10Розрахунок надійності системи автоматики
Напрактиці використовують орієнтований розрахунок надійності по середньогруповійінтенсивності відказів елементів. В цьому випадку в якості вихідних даннихвикористовуються значення інтенсивності відказів λі елементів різних групі чисел Nі елементів які входять в систему. Сутність розрахунку зводиться дознаходження То і вірогідності безвідмовної роботи Р(t).
Рекомендуєтьсяслідуючий порядок розрахунку:
1Елементи зпроектованої системи розбивають на групи приблизно з однаковимиінтенсивностями відказів і підрахунку кількості елементів Nі в кожній групі.
2По табличним інтенсивностям відказів встановлюють значення λі кожної групиелементів.
3Розраховують добуток λіNі які характеризують долю відказів вносимихелементами кожної групи в загальну інтенсивність відказів системи.
4Визначають загальну інтенсивність відказів системи
/>.
5Розраховуємо час напрацювання на відказ То/>
То=1/λс.
6Визначаємо вірогідність безвідмовної роботи системи
/>
Розрахунокнадійності схеми (див. додаток, табл. 12):
Мікросхем– 8шт*0,3 *10-6=2,4*10-6
Опорівпостійного струму – 9шт*3*10-6=27*10-6
Опорівзмінного струму –9шт*13*10-6=107*10-6
Оптронів– 1шт*1,5*10-6=1,5*10-6
Двигунів–3шт*30*10-6=90*10-6
Релеобриву фаз – 1шт*13*10-6=13*10-6
Автоматів- 5 шт*8*10-6=32*10-6
Кнопки–3шт*6*10-6=30*10-6
Світлодіодів– 4шт*0,8*10-6=7,2*10-6
Елмагніти –1шт*12*10-6=12*10-6
ΣλіNі=323,6*10-6
То=1/323,6*10-6=3090год.
/>
/>
/>
Будуємономограму
/>
Рис.13. Номограма роботи обладнання
2.11Доцільність прийнятих рішень
Використовуючисучасні новітні технології та розробки де основною характеристикою ємінімізація схем та енергоекономія ресурсів можливо забезпечити в декількаразів більшу стійкість системи в порівнянні з релейними схемами, котріхарактеризуються порівняно високою електричною споживчою потужністю тапорівняно малим строком служби, що викликане наявністю контактів та частим їхпідгорянню. Тому використавши ІМС одночасно було вирішено в габаритних розмірахсамої схеми управління, мінімізація елементів, мала споживча потужність схеми.Симісторні пускачі також мають ряд переваг перед магнітними пускачами,насамперед відсутність підгоряння контактів, бо симістор є безконтактнимелементом, ще відкривається малою потужністю (близько 1-2Вт).
Прийнятірішення в даному курсовому проекті дають змогу значно продовжити роботуелементів, зменшити споживчу потужність, зменшити собівартість, спроститивикористання, полегшити управління та забезпечити контроль силового обладнання.
Література
1. Терещук Р.М. та ін. Напівпровідникові сприймаючо –підсилюючі пристрої: Довідник радіолюбителя.- 3-є видання, перероб., і доповн.– Київ: наукова думка, 1987. – 800 с.
2. Збірник типовихінструкцій по охороні праці/сост. В.Л. Михайлова, З.П. Гуляєв, — 3-е видання,виправлене – М.: «Недра», 1978. – 735с.
3. Електротехнічнийсправочник. Т.1. Под общ. Є45 ред. П.Г. Грудниского та ін. Вид 5 – е, виправл.М., «Енергія», 1974.
4 Каталог SV_ALTERA2003/2005 року (www.svaltera.kiev.ua).
5. Електроннабібліотека ELCOM 2003.
Додатки
Таблиця1
Номіналипотужностей двигунів.
Тип
дви-
гуна
Рном,
кВт
При номінальному
Навантаженні
Мmax/Mн
Mп/ Mн
Mmin/ Mн
Iп/Iном
J, кг/>м2 n, об/хв η, %
Cosφ/> 4АXД56S2 0,25 2890 59,0 0,62 2,2 2,2 1,5 3,0
19/>10-4 4АXД56M2 0.37 2850 80 0,83 2,2 2,2 1,8 7.5
19,3/>10-4 4АХД100S2 5,5 2880 84.5 0,85 2.4 2,0 1.6 8
59.3/>10-4 4А112M2Y3 7.5 2900 87.5 0.88 2.8 2.0 1.8 7.5
46/>10-4 4А132M4Y3 11 1460 87.5 0.87 3.0 2.2 1.7 7.5
4/>10-2 4A160S4Y3 15 1465 88.5 0.88 2.3 1.4 1.0 7
10.3/>10-2 4A100L6У3 18.5 1465 89.5 0.88 2,3 1.4 1.0 7
19/>10-2
Таблиця2
БлокиживленняТип Характеристики Вхід Вихід
Напруга
Uж, В АС
Напруга
Uвих, В DС
Струм
Iвих, А
Потужність
Р, Вт ABL-7RE2402 100...240 5,10,24,36 2 48 ABL-7RE2403 100...240 5,10,24,36 3 72 ABL-7RE2405 100...240 5,10,24 5 120 ABL-7RE2410 100...240 5,10 10 240
Таблиця3
Номіналиавтоматів.Параметр ВА88-32 ВА88-33 ВА88-35 ВА88-37 ВА88-40 ВА88-43
Максимальний номінальний струм
Iнм, А 3,5-12,5 16,0 25,0 32,0 40,0 630,0
Струм теплового розчеплення Iн, А 12,5; 16; 20; 25; 32; 40 50; 63; 80; 100; 125 12,5; 16; 20; 25; 32; 40; 50; 63; 80; 100; 125 125; 160; 16; 20; 25; 32; 40; 50; 63; 80; 100;200; 250 45,0; 55,0 75,0 90,0 50,0; 70,0; 100 150 80,0; 100,0; 125,0; 160,0 Струм спрацювання електромагнітного розчіплю-вача 50,0
5-10In
5-10In
5-10In
5-10In
10In регул. Механічна ізносостійкість, циклів В-О не менше 8500 7000 7000 4000 4000 2500 Електрична ізносостійкість, циклів В-О не менше 1500 100 1000 1000 1000 500 Режим роботи довготривалий Строк служби, не менше, років 15
Таблиця4
Номіналисимісторів.Тип елемента
Iоткр.max, А, (Iоткр.и.max, А)
Iекр..max, мА
Iу, пр, и мА
Iу д, мА
Iу от max, мА
Uоткр..max, B
Uекр.max, B
Uу от, B
dUекр/dt B/мкс
dIоткр/dt) A/мкс
RT п-с(RT п-к) оС/Вт
Uпор, В
(dUекр/dt)ком, В ТС112-10 10 3 4 100 1,85 100…1200 3 50…100 50 2,5 2,5…10 ТС112-16 16 3 4 100 1,85 100…1200 3 50…100 50 1,55 2,5…10 ТС122-20 20 3,5 5 150 1,85 100…1200 3,5 50…500 50 1,3 2,5…25 ТС122-25 25 3,5 5 150 1,85 100…1200 3,5 50…500 50 1 2,5…25 ТС132-40 40 5 4 200 1,85 100…1200 4 50…500 63 0,65 2,5…25 ТС132-50 50 5 4 200 1,85 100…1200 4 50…500 63 0,52 2,5…25 ТС142-63 63 7 4 200 1,8 100…1200 4,5 50…500 63 0,44 2,5…25 ТС142-80 81 7 4 200 1,8 100…1200 4,5 50…500 63 0,34 2,5…25 ТС161-100 100 15 12 200 250 1,45 200…1200 3,5 16 0,2 0,95 6,3…50 ТС161-125 125 15 12 200 250 1,45 200…1200 3,5 16 0,2 0,95 6,3…50 ТС161-160 160 15 12 200 250 1,45 200…1200 3,5 16 0,2 0,95 6,3…50 ТС171-200 200 15 12 200 250 1,45 200…1200 3,5 16 0,15 0,95 6,3…50 ТС171-250 250 15 12 200 250 1,45 200…1200 3,5 16 0,15 0,81 6,3…50
Таблиця5
Номіналиоптронів.Тип елемента
Iоткр.max, А, (Iоткр.и.max, А)
Iекр..max, мА
Iвх.max, мА
Iу от, мА
Uоткр..max, B
Uекр.max, B
UВХ, B
dUекр/dt B/мкс
dIоткр/dt A/мкс
RT п-с(RT п-к) оС/Вт
Uиз, кВ
Rиз, мОм
tвикл, мкс (tвкл, мкс) МОС3022 [1] 0,1 60 10 3 400 1,5 10 227 7,5 МОС3023 [1] 0,1 60 5 3 400 1,5 10 227 7,5 МОС3041 [1] 0,1 60 15 3 400 1,5 1000 340 7,5 МОС3042 [1] 0,1 60 10 3 400 1,5 1000 340 7,5 МОС3043 [1] 0,1 60 5 3 400 1,5 1000 340 7,5 МОС3051 [1] 0,1 60 15 3 600 1,5 10 227 7,5 МОС3052 [1] 0,1 60 10 3 600 1,5 10 227 7,5 МОС3061 [1] 0,1 60 15 3 600 1,5 600 340 7,5 МОС3062 [1] 0,1 60 10 3 600 1,5 600 340 7,5 МОС3063 [1] 0,1 60 5 3 600 1,5 600 340 7,5 МОС3081 [1] 0,1 60 15 3 800 1,5 600 340 7,5 МОС3082 [1] 0,1 60 10 3 800 1,5 600 340 7,5 МОС3083 [1] 0,1 60 5 3 800 1,5 600 340 7,5 АОУ103А 0,1 0,1 20 10 2 50 2 5 АОУ103Б 0,1 0,1 50 10 2 200 2 5 АОУ103В 0,1 0,1 20 10 2 200 2 5 ТО125-12,5 12,5 30 80 1,4 100...1400 2,5 100 1,5 1000 100 ТО132-25 25 3 150 1,75 600...1200 2,5 20...100 40 0,7 2 ТО132-40 40 3 150 1,75 600...1200 2,5 20...100 40 0,47 2 ТО142-63 63 3 150 1,75 600...1200 2,5 20...100 40 0,3 3 ТО142-80 80 3 150 1,75 600...1200 2,5 20...100 40 0,24 3
Таблиця6
Реленапруги
/>
Таблиця7
Кнопки
/>
Таблиця8
Електромагнітніклапани ПВДФНомер n — ходовий
Тиск,
Бар Січовий переріз, мм Середовище Корпус 1-1 3/2 0,5 – 16 8 — 40
Стиснуте
повітря, вода, масло латунь 1-2 2/2 0 – 22 3 — 12
Стиснуте
повітря, вода, масло, гаряче повітря
Всередині
нерж. сталь 1-3 2/2 0,2 – 16 13 — 65
Стиснуте
повітря, вода, масло латунь та чавун 1-4 2/2 0,5 – 6 15 — 50 - ПВХ та ПВДФ 1-5 2/2 0 – 65 1 — 8
Стиснуте
повітря, вода, масло латунь; нерж. сталь
/>/>/>
/>
/>
1-1 1-2 1-3 1-4 1-5
Таблиця9
Датчиктемператури
/>
Таблиця10
Світлодіоди
/>
/>
/>
/>
Таблиця11
Датчикрівня
/>
/>
Таблиця12
Датчиктиску
/>/>
/>
/>