--PAGE_BREAK--
Рисунок 2 — Ескіз заготовки з прокату
Коефіцієнт використання матеріалу визначаємо за формулою (2.3)
, кг (2.3)
де mд– маса деталі, кг.
mз– маса заготовки, кг.
Маса деталі за робочим кресленням складає 2,46 кг, а маса заготовки за технологічним процесом складає 5,6 кг.
Вартість заготовки розраховуємо за формулою (2.4)
Вз1=Цĥmз-Цĥmв+Впор, грн. (2.4)
де Ц – ціна 1 кг сталі 40Х13, Ц=18 грн.
Цв – ціна відходів, Цв=4,5 грн.
Впор – вартість порізки, Впор=0,8 грн.
Вз1=18ĥ15,6-4,5ĥ3,14+0,8=85,87 грн.
Розглянемо заготовку за другим варіантом.
Ескіз заготовки із штампування на ГКМ представлений на рисунку 3.
Рисунок 3 — Ескіз заготовки із штампування на ГКМ
Розраховуємо масу заготовки за 2 варіантом, використовуючи формулу (2.4)
; (2.5)
;
Визначаємо коефіцієнт використання матеріалу за формулою (2.3)
Вартість заготовки розраховуємо за формулою (2.6)
Вз2=Цĥmз2-Цвĥmв+ĥ1 (3.6)
Вз2=18ĥ3,63-4,5ĥ1,15+ ĥ1=61,03 грн.
Результати розрахунків приведені в таблиці 2.1
Таблиця 2.1
Порівняння варіантів заготовок
Варіант заготовки
Коефіцієнт використання матеріалу
Собівартість заготовки, грн
Прокат
0,43
85,87
Штампування на ГКМ
0,68
61,03
Висновок: на підставі проведених розрахунків виявлено, що варіант отримання заготовки методом штампування на ГКМ є більш економічним.
2.4 Розробка технологічного процесу
Базовий технологічний процес (маршрутний) представлений в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Базовий технологічний (маршрутний) процес виготовлення деталі “Палець шнека”
Технологічна операція
Технологічні
№
Назва
Обладнання
База
1
Заготівельна
–
2
Термічна
Термопіч
–
005
Токарна
16К25
Зовнішня циліндрична поверхня
010
Токарна
16К25
Зовнішня циліндрична поверхня
Технологічна операція
Технологічні
№
Назва
Обладнання
База
015
Токарна
16К25
Зовнішня циліндрична поверхня
020
Токарна
16К25
Зовнішня циліндрична поверхня, центровий отвір
025
Вертикальна фрезерна
БМ127
Зовнішня циліндрична поверхня
030
Вертикально свердлильний
2Н125
Зовнішня циліндрична поверхня, центровий отвір
035
Круглошліфувальна
3Б161
Зовнішня циліндрична поверхня, центровий отвір
040
Круглошліфувальна
3Б161
Зовнішня циліндрична поверхня, центровий отвір
045
Круглошліфувальна
3Б161
Зовнішня циліндрична поверхня, центровий отвір
050
Миєчна
Миєчна машина
–
055
Сушильна
Магістраль стислого повітря
–
060
Слюсарна
Галтовочний барабан
–
065
Контрольна
–
Проаналізувавши заводський технологічний процес, я прийшов до висновку, що станок 16К20 можна замінити на 1Е730.
2.5 Вибір технологічного обладнання на кожну операцію техпроцесу
Таблиця 2.3
Вибір технологічного обладнання на кожну операцію техпроцесу
Технологічна операція
Технологічні
№
Назва
Обладнання
База
1
Заготівельна
ГКМ
–
2
Термічна
Термопіч
–
005
Фрезерно-центрувальна
МР73А
Зовнішня циліндрична поверхня
010
Токарна
1Е730
Зовнішня циліндрична поверхня
015
Токарна
1Е730
Зовнішня циліндрична поверхня
Технологічна операція
Технологічні
№
Назва
Обладнання
База
020
Токарна
1Е730
Зовнішня циліндрична поверхня, центрові отвори
025
вертикальна фрезерна
6Н82Г
Зовнішня циліндрична поверхня
030
вертикальна свердлил
2Н125
Зовнішня циліндрична поверхня
035
Круглошліфувальна
3Б161
Зовнішня циліндрична поверхня, центровий отвір
040
Круглошліфувальна
3Б161
Зовнішня циліндрична поверхня, центровий отвір
045
Миєчна
Миєчна машина
–
050
Сушильна
Магістраль стислого повітря
–
055
Слюсарна
Галтовочний барабан
–
060
Контрольна
–
2.6 Вибір ріжучого і вимірювального інструменту для кожної операції техпроцесу
Таблиця 2.4
Вибір ріжучого і вимірювального інструменту для кожної операції техпроцесу
Технологічна операція
Інструмент
Пристосування
№
Назва
Ріжучий
Вимірювальний
1
Заготівельна
Шаблон
Штамп
2
Термічна
Твердомір
Термопіч
005
Фрезерно-центрувальна
Фреза торцева Æ50, свердло центровочне 3,1
ШЦ3-400-0,1
Призма
010
Токарна
Різець прохідний, канавочний, фасонний Т5К10
ШЦ1-125-0,1 ГОСТ 166-88
Патрон, центр
015
Токарна
Різець прохідний, радіальний, фасонний Т5К10
ШЦ1-125-0,1 ГОСТ 166-88
Патрон, центр
020
Токарна
Різець різьбовий Т5К10
Калібр скоба
Патрон, центр
Технологічна операція
Інструмент
Пристосування
№
Назва
Ріжучий
Вимірювальний
025
Вертикально фрезерна
Фреза пальцева Æ20N9
ШЦ1-125-0,1 ГОСТ 166-88; калібр
Центр призма
030
Вертикально свердлильний
Спіральне свердло Æ9N9
Калібр пробка
Призми
035
Круглошліфувальна
Шліфувальний круг ПП 600ĥ63ĥ305
Калібр-скоба Æ50h6
Центр, хомутик
40
Круглошліфувальна
Шліфувальний круг ПП 600ĥ63ĥ305
Калібр-скоба Æ28f7
Центр, хомутик
045
Миєчна
50
Сушильна
055
Слюсарна
060
Контрольна
2.7 Визначення припусків і встановлення операційних розмірів і допусків на них для поверхні Æ50h6, побудова схеми розташування полів допусків і припусків
Розрахунок припусків на обробку поверхні Æ50h6 здійснюємо в такій послідовності:
1. Вихідна заготовка це штампування на ГКМ.
2. Тип виробництва – масовий.
Заготовка підлягає фрезерно-центрувальній операції. В даному типі виробництва токарну обробку вала виконують на гідро копіювальному верстаті 1Е730, заготовка встановлюється в центрах. Шліфувальна операція виконується на верстаті 3Б161.
Складаємо технологічний маршрут обробки поверхні Æ50h6
Операція 005 Токарна (чорнова обробка)
Операція 010 Токарна (чистова обробка)
Операція 015 Шліфувальна
Для того, щоб було зручно працювати необхідно технологічний процес і розрахунки занести в таблицю 2.7.
Елементи припусків RziTвизначаються за таблицею 3.20 /1, с. 63/
Розрахунковий мінімальний припуск на обробку при токарно-чорновій операції визначається за формулою (1)
(2.7)
де Rzi-1–величина висоти мікро нерівностей, які залишилися після виконання попереднього технологічного переходу.
Ti-1– глибина дефектного поверхневого шару, який залишився після виконання попереднього технологічного переходу.
r0 i-1– сумарне відхилення розташування, яке виникло на попередньому технологічному переході і вимірюється в мкм.
xyi– похибка встановлення заготовки при виконуваному переході або операції.
Для визначення елементів припуска rомі xуііз формули (2.7) необхідно виконати наступні дії:
визначити відхилення розташування заготовки в залежності від закріплення деталі в мкм за формулою (2.8)
rом = 2DуĥLk(2.8)
де Dу – величина питомого відхилення розташування (мкм /мм)
Lk– відстань від перерізу для якого визначається величина відхилення розташування до місця закріплення заготовки
Dу вибираємо за таблицею 3.22 /1, с. 64/
Dу = 0,12 мкм/мм
Відстань Lkперерізу для якого визначається кривизна до місця опори при розташуванні в центрах визначається із рівняння (2.9)
Lk£0,5 L(2.9)
де L– загальна довжина заготовки. L=245 мм.
Lk=0,5ĥ245=122,5 мм.
rом=2ĥ0,12ĥ122,5=29,4 мкм.
величина відхилення розташування заготовки при зацентровці rцвизначається за формулою (2.10)
продолжение
--PAGE_BREAK--