Безпека обслуговування теплообмінних аппаратів та трубопроводів

Обслуговування теплообмінних
апаратів та трубопроводів

       Організацію виконання робіт з обслуговування теплообмінних апаратів і трубопроводів слід
проводити відповідно до вимог Правил бу­дови
та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затвер­джених
наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94, № 104, та Правил будови і безпечної експлуатації
трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом
Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98, № 177,зареєстрованих в Мін'юсті
України 07.10.98 за № 636/3076.

     
Заборонено експлуатувати теплообмінні апарати після закінчення терміну чергового інспекторського огляду
або у разі виявлення дефектів, що можуть спричинити порушення надійної і
безпечної роботи, а також у разі
відсутності і несправності елементів їхнього захисту і регуляторів рівня. Про виявлені дефекти та несправності
слід зробити запис у паспорті теплообмінного апарата із зазначенням
причини заборони його експлуатації.

      Усі трубопроводи і теплообмінні апарати повинні мати у верхніх точках повітряні клапани, а в
нижніх точках і застійних зонах — дренажні пристрої, що сполучаються
безпосередньо з атмосферою.

       Заборонено під час роботи теплообмінного апарата
проводити його ремонт або виконувати роботи, пов'язані з ліквідацією нещільностей з'єднань окремих елементів
апарата, що перебувають підтиском, — за винятком випадків, зазначених у пункті цих
Правил.

                Справність
запобіжних клапанів, манометрів та іншої арматури теплообмінного апарата повинні перевіряти працівники, що їх обслуговують, відповідно до інструкції з обслуговування
теплообмінних апаратів.

Теплообмінний
апарат або ділянку трубопроводу, що підлягають
ремонту, необхідно перекрити як з боку суміжних теплопроводів і обладнання,
так і з боку дренажних і обвідних ліній, — щоб уникнути попадання в них пари або гарячої води.

Дренажні лінії і повітряні клапани, що
сполучаються безпосередньо з атмосферою, повинні бути відкриті.

 Виводити з роботи для ремонту або для
внутрішнього огляду теплообмінні апарати і ділянки трубопроводу, що
від'єднується від діючо­го обладнання, необхідно двома послідовно
установленими засувками, між якими повинен бути дренажний пристрій, що
сполучається безпосередньої атмосферою.

допускається однією засувкою виводити з дії теплообмінний
апарат або ділянку трубопроводу з тиском до 6 МПа (60 кгс/см~); у цьому разі не
повинно бути виходу пари в атмосферу крізь
дренаж, який відкрито на час ремонту або внутрішнього огляду на
виведеній з роботі ділянці.

У разі проведення робіт усередині
теплообмінного апарата або трубо­проводу і якщо арматура трубопроводу, що виводиться з дії,
фланцева, необхідно обов'язково перекрити арматуру й установити заглушку. Тов­щина заглушки повинна відповідати параметрам
робочого середовища. Для полегшення перевірки встановлення заглушок
останні повинні мати добре видимі
хвостовики.

 З теплообмінних апаратів і
трубопроводів, виведених з роботи для ремонту, слід зняти тиск і звільнити їх від пари і
води. З електропри­водів вимикальної
арматури необхідно зняти напругу, а з мережі живлен­ня електроприводів —
запобіжники. Цю арматуру необхідно закрити. Вентилі відкритих дренажів, що
сполучаються безпосередньо з атмосферою необхідно
відкрити. Вентилі дренажів закритого типу після дренування теплообмінного
апарата (трубопроводу) повинні бути закриті; між запірною арматурою і теплообмінним апаратом (трубопроводом) повинна бути арматура,
що безпосередньо сполучається з атмосферою. Не електрифікогіана вимикальна арматура і вентилі дренажів
необхідно заблокувати ланцюгами або
іншими пристосуваннями і замкнути на замки. Виконання заз­начених вимог обов'язкове на трубопроводах з
установленою заглушкою.

На вентилях, засувках замикальної арматури слід вивішувати
забо­ронні знаки безпеки "Не
відкривати! Працюють люди"; на вентилях відкри­тих дренажів —
"Не закривати! Працюють люди"; на ключах керування електроприводами замикальної арматури - "Не
вмикати! Працюють люди"; на місці проведення робіт — настановний
знак "Працювати тут!".

Розпочинати ремонт апаратів і трубопроводів, що не мають
дренажів і повітряних клапанів, а також за
наявності надлишкового тиску в них за­боронено.

Дренування води і пароводяної суміші
слід проводити через спускову арматуру.

Якщо під час допуску виник сумнів у
тому, що, внаслідок засмічення лінії дренажу, вода із виведеного у ремонт
трубопроводу повністю не ви­далена, розпочинати ремонтні роботи
заборонено.

          Засувки і вентилі необхідно відкривати і закривати
тільки із застосуванням важелів,
передбачених інструкцією з експлуатації арматури; не дозволяється для подовження плеча рукоятки або маховика використовувати
випадкові предмети.

           Для проведення ремонтних робіт на одному з підігрівників високого
тиску за груповою схемою їхнього увімкнення необхідно вимкнути всю групу
підігрівників.

           Під час відгвинчування болтів фланцевих
з'єднань трубопроводів
послаблювати болти слід обережно, — щоб запобігти можливому викиданню пароводяної суміші у разі неповного
дренування трубопроводу. Крім цього,
необхідно запобігти випаданню із фланців металевих прокладок і
вимірювальних шайб і падінню їх униз — шляхом відгородження розташованих нижче ділянок, улаштування настилів,
установлення піддонів тощо.

             Дозволяється відключати однією засувкою (без установлення заглушок)
теплообмінні апарати на тих потоках, де робочий тиск не перевищує атмосферний і температура
теплоносія менше плюс 45 °С.

              У разі виведення у ремонт обладнання з
вибухонебезпечними, отруйними і агресивними речовинами, це обладнання
необхідно вивести дії, спорожнити, очистити (промити, продути) і відділити
заглушками від
діючого обладнання — незалежно від тиску і температури речовин, що транспортуються.

            
Під час випробовування і прогрівання трубопроводів пари і води дозволяється підтягувати: болти
фланцевих з'єднань — за надлишкового тиску до 0,5 МПа

(5 кгс/см²);сальники сталевих компенсаторів та сальники арматури —
за тиску

до 1,2 МПа (12 кгс/см²); сальники слід підтягувати обережно, — щоб
не

зірвати болти.

Якщо застосовуються спеціальні
пристосування, сальники дозволяєть­ся підтягувати у разі тиску до 6 МПа (60 кгс/см²) — за
розпорядженням і під керівництвом
працівника, який віддав розпорядження на проведення цієї роботи.

Добивання сальників компенсаторів і арматури
дозволяється виконувати
у разі надлишкового тиску в трубопроводах до 0,02 МПа (0,2 кгс/см²)
і за температури теплоносія до плюс 45 °С.

Замінювати сальникову набивку
компенсаторів дозволяється тільки після повного спорожнення трубопроводу.

Підтягувати нарізне з'єднання сальника арматури або фланцеве з'єднання слід поступово, по черзі, з
діаметрально протилежних боків;у цьому  
 разі працівник повинен стояти збоку від можливого викидання струменя
води або пари.

      
Розпочинати ремонт арматури на трубопроводах пари і гарячої води, яка не має або має нечітку технологічну нумерацію,
заборонено.

      
Штуцери контрольно-вимірювальної апаратури слід підтягувати, якщо тиск не
перевищує 0,3 МПа (3 кгс/см²), — тільки гайковими ключами, розмір яких відповідає граням елементів,
що підтягуються, щоб запобігти пошкодженню
штуцерів; застосовувати для виконання цієї роботи інші ключі, а також подовжувальні важелі заборонено.

Перед тим, як розпочати підтягування
штуцерів, слід перевірити стан видимої частини різі, — особливо на штуцерах повітряних клапанів.

Під час підтягування нарізного
з'єднання працівник повинен стояти з протилежного боку від струменя води
або пари, які можуть з'явитись у разі зривання різі.

         Прогрівання і пуск паропроводів слід виконувати
згідно з-місцевою
інструкцією або за спеціальною програмою.

         Під час прогрівання паропроводу спочатку слід відкривати дренажі, потім поступово і
обережно байпаси (парові вентилі). У разі виникнення
гідравлічних ударів прогрівання необхідно припинити до повного зникнення їх і вжити заходів щодо усунення
причин, що викликали ці удари.

        
Перед прогріванням паропроводу під час пуску теплової мережі додатково
необхідно перекрити конденсаційні горшки.

        
У разі засмічення проходу дренажного штуцера під час прогрівання або підвищення
тиску в паропроводі штуцер необхідно продути Швидким
закриванням та відкриванням вентиля.

Якщо засмічення проходу дренажного
штуцера неможливо усунути продуванням, слід повністю перекрити паропровід і прочистити
дренаж­ний штуцер.

Працівник, який продуває дренажний штуцер,
повинен стояти з боку, протилежного виходу конденсату або пари, і виконувати цю
роботу в ру­кавицях.

         
Продування паропроводів необхідно виконувати
згідно з інструкцією, затвердженою керівником монтажної, ремонтної або
пусконалагоджувальної організації (дільниці)
і узгодженою з керівником підприємства
(цеху).

Тимчасові трубопроводи, спеціально
прокладені для продування па­ропроводів, не повинні торкатись дерев'яних конструкцій, — щоб
запобіг­ти виникненню пожежі. Вони повинні
лежати вільно, з урахуванням тепло­вих
подовжень, і не передавати надмірних зусиль на перекриття та інші конструкції.

У місцях обслуговування тимчасовий
трубопровід повинен покрива­тись ізоляцією. Опору для кінцевої частини труби,
що виходить за межі споруди, слід надійно закріплювати. Місце випускання пари
необхідно вибирати таким чином, щоб у небезпечній зоні не було механізмів, облад­нання га
людей.

Для регулювання продування на початку ділянки паропроводу,
що підлягає продуванню, слід установити парову засувку. Перед початком
продування увесь паропровід необхідно покрити тепловою ізоляцією, а нерухомі
опори — надійно закріпити. Тимчасові засоби підмочування біля паропроводу
необхідно демонтувати.

Безпосередньо перед початком
продування дренажі повинні бути за­криті, — щоб уникнути засмічування. Відкривати парову засувку слід
поступово.

З появою ознак гідравлічних ударів
слід негайно припинити подаван­ня пари у паропровід і повністю відкрити всі
дренажі.

Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводів, повинні
наглядати за його станом, а також за станом рухомих опор і підвісок.

Територію у місці виходу випускної
труби тимчасового трубопрово­ду, прокладеного для продування паропроводу,
необхідно обгородити і на її межі виставити наглядачів.

Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводу,
повинні користуватись протичумними навушниками.

Ремонт обертових механізмів

Підготовка до ремонту обертових механізмів повинна проводитись
згідно з умовами виконання робіт, зазначеними у наряді. У цьому разі механізм
необхідно зупинити, напругу з електродвигуна механізму і електроприводів
арматури зняти.

Якщо робота на механізмі пов'язана з можливим торканням до
його обертових частин, кабель живлення
електродвигуна слід заземлювати відповідно
до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, зат­верджених
наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97, № 257, зареєстрованих в
Мін'юсті України 13.01.98 за № 11/2451, зі змінами та доповненнями, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від
25.02.2000, № 26 і зареєстрованими в Мін'юсті України 06.04.2000 за №213/4434.

Якщо робота на механізмі не пов'язана
з торканням до обертових час­тин механізму, заземлювати кабельну лінію не
потрібно.

У разі одночасного проведення робіт
на обертовому механізмі і на електродвигуні муфту необхідно розчепити. Цю
роботу необхідно вико­нувати
за нарядом на ремонт обертового механізму.

Штурвали приводів керування арматурою слід замкнути
на-замок з допомогою ланцюгів або інших пристроїв і пристосувань.

На виведених з роботи приводах і
пусковому пристрої механізму слід вивішувати знаки безпеки про заборону
подавання напруги і оперування запірною арматурою, а на місці проведення робіт — настановний знак
без­пеки "Працювати тут!".

Під час виведення у ремонт обертових
механізмів з електроприводом
знімати напругу з електродвигуна і електроприводів арматури повинні працівники електричного цеху.

      Під час пробного увімкнення або балансування
обертового механізму
необхідно оперувати кнопкою аварійного вимикання електродвигуна механізму.

Біля кнопки аварійного вимикання повинен стояти спеціально
при­значений працівник, який за сигналом керівника робіт повинен негайно вимкнути механізм.

Перед пуском обертового механізму, у
тому числі й перед проведенням
його випробування, слід скласти муфту зчеплення, установити всі огородження рухомих частин, зняти знаки
безпеки, прибрати інструмент, матеріали та вивести працівників з місця
проведення робіт.

Керівник робіт повинен здати наряд
начальнику зміни цеху. У разі виконання роботи за проміжним нарядом його
необхідно здати працівнику, який видав наряд.

Після проведення випробувань механізму, у
разі виникнення необхід­ності продовження робіт на ньому, робоче місце знову повинно
готува­тись згідно з умовами виконання робіт, що передбачені нарядом.

          Під час балансування ротора обертового механізму
установлювати балансувальні вантажі дозволяється тільки після його закріплення, — що унеможливлює обертання
ротора.

           Перед проведенням статичного балансування
роторів димососів або вентиляторів на спеціальних балансувальних верстатах
необхідно установлювати
упори, — щоб перешкодити падінню ротора.

          Проводити роботи всередині
вентилятора, димососа дозволяється тільки
після перекривання низхідного газоходу міцним настилом та вжиття заходів, що унеможливлюють обертання ротора. Пристосування, що використовуються для виймання
роторів тягодуттьови машин, повинні відповідати вимогам нормативних документів
заводів-виробників тепломеханічного обладнання.

Із зони, де проводять виймання ротора тягодуттьових машин,
необ­хідно вивести працівників.

Ремонтні роботи на тягодуттьових
машинах на висоті понад 1,3 м необхідно проводити з риштувань та помостів.

          Під час замінювання броні і наплавлювання
лопаток тягодуттьових
машин кришки корпусів повинні бути відкриті.

          У разі застосування шліфувальної машинки для
чищення поверхонь
фасок обичайки робочого колеса та лопаток слід дотримуватись вимог Правил
безпечної роботи з інструментом та пристроями.

           Усі зварювальні роботи, що проводяться безпосередньо на роторі
тягодуттьових машин, необхідно виконувати із заземленим ротором.

           Під час наплавлення лопаток тягодуттьових машин слід уникати пропалювання металу та
попадання розплавленого металу на електрозварника.

Наплавлення лопаток тягодуттьових
машин без виймання ротора слід виконувати за наявності вентиляції, що
забезпечує необхідний повірообмін, і під контролем наглядача, який повинен перебувати ззовні
тяго-дуттьової машини.

Електрозварник, що перебуває
всередині тягодуттьової машини, по­винен виконувати роботу із застосуванням
рятувального пояса і рятуваль­ної вірьовки, кінець якої має бути у наглядача.

Наглядач повинен мати групу II з електробезпеки і за необхідності користуватись
однополюсним вимикачем електрозварювальної мережі, який повинен бути ззовні
тягодуттьової машини.

           Теплоізоляційні та
обмурувальні роботи

Теплоізоляційні роботи необхідно виконувати
за умови відсутності виходу пари, витікань, викидів горючих газів у зоні
проведення роботі за
температури на поверхні обладнання до плюс 60 °С.

Антикорозійні, фарбувальні та
теплоізоляційні роботи на обладнанні та конструкціях необхідно проводити відповідно до вимог
ГОСТ 12.3.016, ГОСТ 12.3.035, ГОСТ 12.3.040 та СНиП ІП-4-80 "Техника
безопасности в строительстве".

Проводити теплоізоляційні роботи на
обладнанні у разі несталого ре­жиму його роботи, а також у разі несталого
режиму роботи сусіднього діючо­го обладнання, розташованого на небезпечній
відстані до нього, заборонено.

Дозволяється виконувати розбирання
окремої ділянки ізоляційна діючому обладнанні для визначення нещільності — за умови
дотриман­ня необхідних заходів безпеки
(використання гаків на довгих держаках, перебування з боку, протилежного місцю виходу пари в атмосферу або витікання тощо).

          Не дозволяється проводити ізоляційні роботи на
обладнанні під час
його гідравлічного і пневматичного випробування, а також у зоні випробовування обладнання або трубопроводів.

           Наносити ізоляційну мастику слід у гумових
рукавицях і захисних окулярах.

           Роботи з мінеральною ватою і скловатою та виробами з неї слід
проводити у захисних окулярах, проти пиловому респіраторі і рукавицях з міцної тканини. Під час
проведення цих робіт брюки слід надягати поверх чобіт (навипуск) і не
засукувати рукава. Рукава та комірець спецодягу
слід застебнути.

Роботи з рідким склом,
теплоізоляційними та іншими матеріалами у вигляді мастик, до
складу яких входить рідке скло, а також роботи з нане­сення ізоляції і
штукатурки з використанням вапняно-азбесто-цементних, перлітових,
вермикулітових розчинів і мастик слід виконувати у гумових кислотно- і
лугостійких рукавицях і захисних окулярах.

Різання теплоізоляційних виробів стаціонарною або переносною
циркулярною пилкою повинні виконувати працівники, які пройшли відповідне навчання та інструктаж; цю роботу
дозволяється проводити лише у разі
жорсткого закріплення пилки, установлення огороджень та за умови увімкненої витяжної вентиляції.

   
Під час проведення різальних робіт слід користуватись дерев'яними
підштовхувачами, а також уникати наближення рук до диска пилки, що обертається.

      Під
час проведення теплоізоляційних робіт із застосуванням дроту кінці дротяного каркаса ізоляції і дротяних кріпильних деталей по­винні
бути загнутими і закритими шаром ізоляції; залишати кінці дроту не загнутими, а також використовувати невідпалений
дріт заборонено.

 Ізоляційні матеріали, що розвантажуються,
необхідно складу­вати
згідно з вимогами пункту  цих Правил.

Сипкі ізоляційні матеріали слід
складувати у штабелі заввишки до 1,2 м. Брати сипкі матеріали із штабелів слід тільки зверху.

Подавання ізоляційних матеріалів на
висоту необхідно механізувати.

Курні ізоляційні матеріали, мінеральну вату або скловату слід пода­вати на місце проведення робіт у контейнерах або
пакетах з дотриманням умов, що унеможливлюють їхнє розпилювання.

          Не дозволяється під час розбирання ізоляції та
обмурування ударяти по стінках трубопроводів і обладнання. Ізоляцію необхідно
розбирати у напрямку тільки зверху вниз із застосуванням захисних окулярів,
а також зволожувати,
— щоб уникнути пило виділення.

        
Під час розкроювання і різання листового металу і склопластиків руки слід тримати якомога далі від леза ножа
 і обов'язково застосовувати захисні рукавиці, — щоб уникнути порізу рук
задирками і гострими краями.

       Перед початком пневматичного транспортування
ізоляційних матеріалів слід переконатись у справності установки
пневматичного подавання
розчинів.

Не дозволяється працювати з несправними
елементами установки пневматичного подавання розчинів, а також у разі
відсутності або несправ­ності манометрів, що показують тиск повітря, що транспортується.

Шланги, якими подається розчин або мастика, не повинні бути
перегнутими. Розчино-проводи
після монтажу і надалі, не рідше ніж через кожні
3 місяці, повинні проходити гідравлічне випробування тиском, що у 1,5 рази
перевищує робочий. Результати випробувань розчинопроводів необхідно оформлювати актом та робити відмітки у
технічному паспорті.

           
Не дозволяється ремонтувати розчино-проводи, що перебувають під тиском, а також
підтягувати їхні фланцеві з'єднання.

           Якщо розчин не проходить через з'єднання
(стики) розчино-проводів, необхідно вимкнути компресор, розібрати
несправний вузол і усунути пробку, що утворилася; простукувати  розчино-провід
 для  усунення  пробки
 заборонено.

Перед тим, як виконати очищення
барабана розчиномішалки,
рубильник необхідно вимкнути, зняти запобіжники з електродвигуна розчиномішалки, заземлити кабель живлення
електродвигуна, і на рубиль­нику вивісити заборонний знак безпеки
"Не вмикати! Працюють люди".

Барабан розчиномішалки необхідно
закривати захисною сіткою з вічками розміром не більше 70x70 мм.

Під час роботи розчиномішалки просувати руки у барабан, а
також розвантажувати його на ходу
заборонено.

Очищати приярок для завантажувального
ковша розчиномішалки дозволяється тільки після фіксації ковша у піднятому
положенні.

Не дозволяється працівникам перебувати
під піднятим і незафіксованим ковшем.

        
Під час продування і чищення розчинопроводу
необхідно працювати у захисних
окулярах.

Під час продування розчинопроводу
стисненим повітрям необхідно вивести із зони продувки на відстань понад 10 м усіх працівників,
крім тих, хто безпосередньо виконує цю роботу.

Під час нанесення ізоляції на
обладнання напилюванням слід вживати заходів, що унеможливлюють
забруднення розміщеного поруч обладнання.

Обслуговування компресорів і
повітропроводів

        Експлуатацію і ремонт компресорних установок і повітропроводів слід
проводити відповідно до вимог "Правил устройства й безопасной зкс-плуатации
стационарньїх компрессорньїх установок, воздухопроводов й газопроводов", затверджених
Держгіртехнагладом СРСР 07.12.71, та Правилбудови
та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

        Відповідальним за надійну і безпечну
експлуатацію компресорної установки і повітропроводів повинен призначатись
працівник зі складу спеціалістів.

         До самостійної роботи з обслуговування
компресорних установок слід допускати
працівників віком не молодше 18 років, які пройшли навчання за відповідною
програмою і мають право обслуговувати компресорні
установки.

          Не дозволяється залишати без нагляду діючі
компресори, крім
повністю автоматизованих.

         Входити у приміщення компресорної установки стороннім особам заборонено.

Ззовні біля вхідних дверей
компресорної установки необхідно уста­новити сигналізацію — для виклику працівників, які
обслуговують уста­новку, а також вивісити
заборонний плакат "Вхід стороннім заборонено".

Земляні роботи

     
 Земляні роботи на території енерго-підприємств, а також в охо­ронних зонах підземних комунікацій
(електрокабелів, газопроводів тощо) слід проводити згідно з вимогами цих
Правил, Правил безпечної експлуатації
електроустановок, з використанням плану (схеми) із зазначенням роз­міщення і глибини закладання комунікацій.

Перед початком проведення земляних
робіт слід установити знаки або зробити написи, що показують розташування
підземних комунікацій на місцевості.

         Земляні роботи у зоні діючих підземних
комунікацій необхідно проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт за
нарядом, а в охоронній зоні дріту, що перебуває під напругою, діючого
газопроводу, теплотраси,
крім того, — під наглядом представника організації, що здійснює експлуатацію цього
кабелю, газопроводу або теплотраси.

      Розробляти ґрунт у безпосередній близькості (до
0,3м) від діючих
підземних комунікацій дозволяється тільки лопатами — без різких ударів.

      У разі виявлення на місці проведення земляних робіт вибухонебезпечних
матеріалів або боєприпасів роботу необхідно негайно припинити, працівників
вивести у безпечну зону, вжити заходів щодо запобігання проникненню
сторонніх осіб у небезпечну зону.

      
У разі виявлення у траншеях або котлованах шкідливого газу земляні роботи в них слід негайно припинити, а
працівників вивести з небезпечної
зони.

Роботу дозволяється відновити тільки
після припинення надходжен­ня газу у зону проведення робіт і видалення з неї
наявного газу.

У разі необхідності проведення робіт у
загазованій зоні слід дотриму­ватись вимог підрозділу  цих Правил.

         Використовувати відкритий вогонь і палити у
траншеях на відстані
до 50 м від газопроводу або місця можливого накопичення газу заборонено.

       Котловани і траншеї, що розробляються у місцях
пересування людей або транспорту, необхідно обгородити і на огородженні
установити застережні
знаки безпеки, а вночі — сигнальне освітлення.

       Дозволяється рити котловани і траншеї з
вертикальними стінками без кріплень у нескельних і незамерзаючих ґрунтах вище
рівня ґрунтових вод і за відсутності поблизу підземних споруд на
глибину до:

м
— в насипних, піщаних та велико-уламкових ґрунтах;

1,25
м — в супісках;

1,5 м — в
суглинках та глинах.

     
Дозволяється рити котловани і траншеї із
схилами без кріплень в нескельних
ґрунтах вище рівня ґрунтових вод (з урахуванням капілярного підняття)
або в ґрунтах, що осушені за допомогою штучного водозниження, у разі глибини
виймання і крутості схилів згідно з табл.

У разі нашарування різних видів
ґрунту крутість схилів для всіх пластів слід визначати за найслабкішим видом
ґрунту.

За ППР слід визначати крутість схилів
виїмок завглибшки: понад
5м — в усіх випадках; до 5 м — за гідрологічними умовами і видами ґрунтів, що
не передбачені пунктом  цих Правил і табл.

     Під час проведення земляних робіт слід застосовувати інвентарні
кріплення стінок котлованів або траншей, а у разі неможливості використання таких кріплень —
кріплення, виготовлені за затвердженими в установленому порядку індивідуальними
проектами.

         Установлювати кріплення стінок котлованів або
траншей необхідно у
напрямку зверху вниз — у міру розробки ґрунту поступово на глибину до 0,5 м, а
розбирати — у напрямку знизу вгору — у міру зворотного засипання  грунту.

         Під час установлення кріплень стінок котлованів
або траншей верхня частина кріплень повинна виступати над бровкою виїмки понад 15 см.

     Ґрунт, що виймають із котловану або траншеї, слід
розміщувати на відстані
понад 0,5 м від бровок виїмки.

          
Не дозволяється розробляти грунт у котлованах і траншеях "підкопом".

             Валуни та каміння, а також відшарування
ґрунту, виявлені на схилах, необхідно видалити.

             Дозволяється розробляти роторними і
траншейними екскаваторами у зв'язаних ґрунтах (суглинках, глинах) траншеї з
вертикальними стінками
без кріплення на глибину до 3 м. Місця, що потребують перебування в них працівників, необхідно облаштовувати
кріпленнями траншей або схилів.

    Проводити роботи в котлованах і
траншеях із схилами, що зазнали
зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду керівником і виконавцем робіт стану ґрунту
цих схилів і обвалення нестійкого ґрунту у місцях, де виявлені "козирки" або тріщини
(відшарування).

       Перед допуском працівників у котлован або траншеї
завглибшки понад 1,3
м необхідно перевірити надійність схилів або кріплень стін.

      
Спускатись у котловани і траншеї слід тільки по драбинах з поручнями або по приставних драбинах, що відповідають
вимогам Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями і пункту  цих
Правил.

   Взимку з настанням відлиги котловани і траншеї, що
розробляються, слід оглядати і за результатами огляду вживати заходів щодо забезпечення
надійності їхніх схилів або кріплень.

   У разі виймання ґрунту з виїмок за допомогою бадді
слід влаштувати
захисні навіси-козирки — для захисту працівників, які виконують роботу у виїмці.

    Під час розроблювання виїмок у ґрунті екскаватором з
прямою лопатою висоту вибою слід визначати з таким розрахунком, щоб у процесі
роботи :--е утворювались "козирки" з ґрунту.

    
Під час розроблювання, транспортування, розвантажування, планування і ущільнення ґрунту двома або більшою
кількістю самохідних або причіпних машин (скреперів, грейдерів, котків,
бульдозерів тощо), що рухаються одна за одною, відстань між ними повинна
бути понад 10 м.

     Однобічно засипати котловани біля свіжо змурованих підпірних стін
і фундаментів дозволяється тільки після вжиття заходів щодо забезпечення стійкості
конструкції.

     
Роботи, пов'язані з електропрогріванням
ґрунту, необхідно проводити лише у
виняткових випадках (у разі аварій, надзвичайних ситуацій тощо)
відповідно до вимог ГОСТ 12.1.013 і ГОСТ 12.1.030.

Під час проведення цих робіт ділянку
ґрунту, що підлягає прогріван­ню, слід обгородити, встановити на
огородженні застережні знаки безпе­ки, а вночі — освітлювати.

Відстань між огородженням і контуром ділянки, що
прогрівається, повинна бути понад 3 м.

Не дозволяється перебування людей на
ділянці ґрунту, що прогріваєть­ся і перебуває під напругою.

        Прокладати лінію тимчасового електропостачання до
ділянок ґрунту, що підлягають прогріванню, необхідно ізольованим проводом, і після
кожного переміщування електрообладнання і перекладання електропроводки слід візуально
перевіряти їхню справність.

       
У разі відігрівання ґрунту пропарюванням або димовими газами необхідно вжити заходів щодо запобігання опікам і отруєнню працівників шкідливими газами.

         Стоянка і рух будівельних машин і автотранспорту,
розміщення лебідок, обладнання, матеріалів тощо у межах призми обвалювання ґрунту біля
виїмок з кріпленнями стінок в дозволяється тільки після проведення попередньої
перевірки розрахунком відповідності міцності кріплення, вказаній
у ППР, з урахуванням значення динамічного навантаження.

За відсутності кріплення стінок виїмок
стоянка, рух і розміщення ви­щезазначених машин і механізмів, а також
розміщення матеріалів у межах призми обвалювання ґрунту заборонені.

Переміщування, установлення і робота
машин поблизу котлованів, траншей з неукріпленими схилами дозволяється
тільки за межами

призми обвалювання грунту на відстані, встановленій ППР,
або на відстані по горизонталі від основи схилу виїмки до ближніх опор
машини згідно з табл.
.

    Працівники, які виконують роботи із застосуванням землерийних машин, повинні розрізняти
звукові сигнали, що подає водій (машиніст).

     Під час роботи екскаватора слід дотримуватись таких
вимог:

          - екскаватор
слід закріплювати тільки інвентарними упорами;

-  необхідно перебувати на відстані
понад 5 м від зони дії екскаватора;

-  очищати ківш екскаватора дозволяється
тільки тоді, коли він опущений.